Спосіб попередження розвитку ураження печінки у дітей

Реферат: UA 97696 U UA 97696 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, а саме до педіатрії, і може бути використана для попередження розвитку уражень печінки у дітей. Лікарські ураження печінки складають близько 7-10 % від загальної кількості несприятливих реакцій, пов'язаних з використанням лікарських засобів [1] і займають третє місце серед провідних причин ураження печінки. Лікарські ураження печінки можуть викликати більше 1200 лікарських препаратів, але найчастіше ці ураження реєструють при використанні психотропних, нестероїдних протизапальних, гормональних та антибактеріальних засобів [2]. Лікарські ураження печінки становлять від 12,8 % до 25 % всіх побічних ефектів антибіотиків і реєструються з частотою 1-10 випадків на 100000 призначень антибактеріальних препаратів [3, 4]. Клінічні прояви можуть варіювати від безсимптомного підвищення ферментів печінки до гострої печінкової недостатності. Існують три основні форми лікарських уражень печінки: гепатоцелюлярна, холестатична і змішана [5]. При цьому один і той самий препарат може викликати різні форми уражень. Наприклад, на першому тижні вживання амоксициліну/клавуланату домінує гепатоцелюлярний тип ураження печінки, на другому та третьому тижнях вживання - холестатичний тип, а при більш тривалому застосуванні цього препарату переважає змішаний тип [6]. При діагностиці лікарських уражень печінки виникають певні труднощі, пов'язані з відсутністю специфічних клінічних і морфологічних ознак, що вказують на ураження печінки конкретним лікарським засобом. З лабораторних показників ураження гепатобіліарної системи найбільш широко використовують визначення рівнів білірубіну, трансаміназ (АЛТ, ACT), лужної фосфатази (ЛФ). Перспективним напрямком діагностики ураження органів є визначення білків, що зв'язують жирні кислоти (FABP). На сьогоднішній день виділяють 9 типів FABP. FABP беруть участь в захопленні, внутрклітинному метаболізмі і транспорті жирних кислот, відповідають за зміни росту і проліферації клітин. Ці білки швидко викидаються в кровотік при пошкодженні клітин і є маркерами гострої ішемії або запалення. У печінці синтезується тільки печінкова фракція FABP (L-FABP), в епітеліальних клітинах кишечнику (переважно тонкого) одночасно синтезується кишкова і печінкова фракції FABP. Рівень L-FABP корелює з рівнем АЛТ і ACT, однак L-FABP є більш специфічним і раннім маркером ушкодження гепатоцитів, ніж АЛТ [9]. Для виключення кишкового походження L-FABP доцільно одночасно визначати і кишкову фракцію білка (I-FABP). Рівень I-FABP достовірно підвищується при гострій ішемії кишечнику, при резекції кишечнику, нейроциркуляторному ентероколіті. L-FABP і I-FABP достовірно підвищувалися при нелікованій целіакії. Даних щодо зміни рівня цих білків при лікарському ураженні печінки в доступній літературі ми не зустріли. Враховуючи, що за останні 10 років частота лікарських уражень печінки зросла в 3 рази, все гостріше постає питання пошуку препаратів, які можуть зменшити або запобігти токсичному впливу лікарських препаратів на печінку. Такі препарати прийнято називати "гепатопротекторами". Гепатопротектори - це різноманітні лікарські препарати, які здатні підвищувати стійкість гепатоцитів до патологічних впливів, посилюють знешкоджувальну функцію гепатоцитів і сприяють їх відновленню [8]. Всі перераховані властивості притаманні препарату "Галстена". Найбільш близьким до способу, що заявляється, є спосіб попередження розвитку та лікування уражень печінки на фоні антибактеріальної терапії, вибраний нами як прототип, передбачає ретельний збір анамнезу, ранню діагностику ураження печінки з відміною антибіотика та з розгляданням питання пересадки печінки в тяжких випадках [11]. Проте цей спосіб має суттєві недоліки: не захищає печінку від негативного впливу антибіотиків; не сприяє відновленню структури та функцій гепатоцитів. Задачею корисної моделі, що заявляється, є створення такого способу, який би дозволив попередити розвиток або зменшити частоту та тяжкість уражень печінки. Технічним результатом є покращення ефективності лікування та зменшення ризику виникнення уражень печінки, викликаних антибіотиками, шляхом включення до терапії препарату "Галстена" (виробництва "Ріхард Біттнер ГмбХ" (Австрія). Поставлена задача досягається тим, що у відомому способі попередження розвитку уражень печінки, який передбачає призначення антибіотикотерапії; згідно з корисною моделлю, додатково протягом всього курсу лікування призначають препарат "Галстена" в разовій дозі: дітям старше 12 років - по 10 крапель або 1 таблетці, дітям віком 5-12 років - по 5-7 крапель або 1/2 таблетки, дітям віком 2-4 років - по 2-4 краплі, дітям молодше 2-х років - по 1 краплі. Кратність прийому в перші два дні лікування для крапель - до 8 разів на добу, 1 UA 97696 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 для таблеток - до 4 разів на добу, з 3-го дня лікування краплі призначають в разових дозах 3 рази на добу, таблетки - 2 рази на добу. До складу препарату входить Carduus (D1), Taraxacum (D6). Chelidonium (D6). Natrium sulfuricum (D12)> Phosphorus (D12). Препарат "Галстена" поєднує в собі властивості гепатопротектора, холеретика і холекинетика, має спазмолітичний і протизапальний вплив на гепатобіліарну систему. Препарат сприяє нормалізації колоїдної стабільності жовчі, що запобігає застою жовчі і каменеутворенню [10]. Спосіб здійснюється наступним чином: З метою вивчення ефективності використання препарату "Галстена" для профілактики лікування уражень печінки на тлі прийому антибіотиків під наглядом перебувало 40 дітей віком від 1 року до 17 років з гострими інфекційними захворюваннями, які проходили лікування в КМДКІЛ м. Києва. Всі пацієнти методом випадкових чисел були розділені на 2 групи: основна група (20 дітей) і контрольна група (20 дітей). Контрольна група дітей отримувала стандартне лікування основного захворювання з використанням антибактеріального препарату, в комплекс лікування дітей основної групи додатково з першого дня включали препарат "Галстена" у вікових дозуваннях. Відмінності між групами за віком, статтю, основному захворюванню, тривалості антибактеріальної терапії за критерієм Пірсона (х2) були недостовірними (р > 0,05). Діагноз інфекційного захворювання встановлювався відповідно до протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей (Наказ МОЗ України від 09.07.2004 р. № 354). У всіх дітей з гнійним менінгітом і менінгококовою інфекцію захворювання протікало у важкій формі, у решти дітей - в середньому ступені тяжкості. Всі пацієнти з першого дня госпіталізації отримували парентерально антибіотик з групи цефалоспоринів (цефтриаксон). З урахуванням тяжкості захворювання 3 дітям в основній групі і 5 дітям в контрольній групі з гнійними менінгітами додатково з першого дня призначали ампіцилін. Антибактеріальна терапія у всіх пацієнтів з гнійними менінгітами та менінгококової інфекцією тривала 14 днів, у решти пацієнтів - 7 днів. Всі пацієнти перебували під спостереженням протягом 14 днів. Крім стандартного лабораторного обстеження з приводу основного захворювання всім дітям в перший і останній день введення антибіотика робили біохімічне дослідження крові (визначали рівні загального білірубіну та його фракцій, АЛТ, ACT, гамма-глутамілтранспептидази (ГГТП), лактатдегідрогенази (ЛДГ), холестерину, тригліцеридів), також визначали рівні L-FABP і I-FABP в сироватці крові методом ІФА, робили УЗД органів черевної порожнини. Препарат "Галстена" добре переносився всіма пацієнтами, побічних реакцій, пов'язаних з його прийомом, виявлено не було. При спостереженні за пацієнтами жовтяниці, зміни кольору сечі і калу виявлено не було. Розміри печінки в процесі лікування у порівнянні з вихідними рівнями збільшилися у двох пацієнтів (10 %) контрольної групи, у одного з яких це супроводжувалося збільшенням рівня АЛТ і ГГТП. У всіх дітей основної групи розміри печінки за час спостереження не змінилися. За даними УЗД органів черевної порожнини гіпотонія жовчного міхура із застоєм жовчі і наявність пристінкового осаду після закінчення курсу антибактеріальної терапії виявлялися у 4 (20 %) 2 дітей у контрольній групі і не спостерігалася серед дітей основної групи (х =4,44; р