Процес виявлення і моніторингу стенозування реконструйованої судини

1. Процес виявлення і моніторингу стенозування реконструйованої судини, що включає пошук стенозованої ділянки посегментним ультразвуковим скануванням, вимірювання пікової систолічної швидкості кровотіку в пре- і постстенотичній ділянках, обчислення відношення пікової систолічної швидкості кровотіку в постстенотичній ділянці до пікової систолічної швидкості кровотіку в престенотичній ділянці судини, діагностування стенозу судини при відношенні, яке перебільшує 1, який відрізняється тим, що діагностику стенозу здійснюють багаторазово, через кожні 2 місяці, а вимірювання пікової систолічної швидкості здійснюють в місцях проксимального і дистального анастомозів у хворих з реконструйованою судиною. 2. Процес за п.1, який відрізняється тим, що діагностику стенозу здійснюють у хворих з імплантованим судинним протезом. Корисна модель стосується медицини, а саме судинної хірургії і може бути використана для діагностики процесу стенозування в реконструйованій судині, в і ому числі і в імплантованому судинному протезі. У зв'язку з розвитком ангіохірургії і зростанням кількості оперативних реконструктивних втручань, як правило, має місце збільшення ускладнень як раннього, так і пізнього післяопераційного періоду. Одним з таких ускладнень є стенозування дистального судинного анастомозу процесом неоінтими, який призводять до рецидиву ішемії кінцівки і ставить під загрозу не тільки життєздатність оперованої кінцівки, але і життя самого хворого. По даним А.В. Покровского і А.Е. Зотикова (1996) на долю цих ускладнень припадає до 60% від всіх ускладнень. У зв'язку з вищевикладеним для своєчасної і якісної оцінки стану реконструйованої судини, в тому числі і в імплантованого судинного протеза, виявлення і визначення ступеня стенозу анастомозу, и обхідні чіткі діагностичні критерії. До недавнього часу оцінка функціонального стану реконструйованої судини здійснювалася шляхом досить доступних але порівняно малоефективних діагностичних методів. Одним з таких методів є пальпація місця анас томозу. Недолік цього методу полягає у високому ступеню суб'єктивізму і неможливості давати чітку якісну і кількісну характеристику ступеню ураження анастомозу стенетичним процесом. Відомий також спосіб виявлення процесу стенозування реконструйованої судини, зокрема судинного протезу, шляхом аускультації зони анастомозу [див. Ю. Хегглин "Хирургическое обследование. - М. - Медицина. -1993. - С.410]. Цей спосіб також є досить суб'єктивним, хоча дозволяє досить чітко судити о наявності стенозу. Широко використовується спосіб виявлення і визначення ступеня процесу стенозування шляхом тонометрії зон анастомозу [див. В.И. Бураковский, А.А. Бокерия "Сердечно-сосудистая хирургия, - М. - Медицина. -1989. - С.301]. Незважаючи на введення кількісних характеристик ступеня процесу стенозування, згаданий спосіб не дає високої точності через варіабельність даних і неможливість визначення артеріального тиску на судинах, які знаходяться у черевній порожнині. Для локалізації рівня ураження артерій нижніх кінцівок загальновживана градація на сегменти: аорто-клубовий, стегново-подколінний, гомілка. Дуплексне сканування, яке поєднує візуалізацію 00 О) О) 9778 артеріального русла с даними аналізу спектра допплерівського зсуву частот, дозволяє виявити наявність, локалізацію, ступень і протяжність ураження в кожному сегменті. Для визначення ступеня ураження артеріального русла Jager K.A. et al. (1985) запропонували критерії, які засновані на якісній і кількісній оцінках спектра допплерівського зсуву частот. Найбільш близьким до корисне; моделі по суті і результату, що досягається, є спосіб виявлення і визначення ступеня процесу стенозування судини, який запропоновано Jager K.A., Phillips D.J., Martin R.L. et al. [див. Noninvasive mapping of lower limb arterial lesions. Ultrasound Med. Biol. 1985. №5. P.515-521]. Він полягає в пошуках стенозованої ділянки посегментним ультразвуковим скануванням, виявленні стенозованої ділянки по визначенні пікової систолічної швидкості кровотоку пре- і постстенотичній ділянках, обчисленні відношення пікової систолічної швидкості кровотока в постстенотичній ділянці до пікової систолічної швидкості кровотоку в престенотичній ділянці судини і діагностуванні стенозу судини при відношенні, яке перебільшує 1. При відношенні швидкостей 2,0-2,5 діагностують ступень стенозу від 40% і більше. Описаний спосіб дозволяє внести кількісні критерії в оцінку рівня стенотичного ураження судини, але однократна процедура контролю дозволяє реєструвати лише наявність і ступень проявленості стенозу, але не процес його виникнення і розвитку. До того ж, точність методу невелика, що дає можливість виявляти тільки високі рівні стенозування на великому протязі, а не в місцях анастомозів. У зв'язку з цим він не використовувався по відношенню до хворих з імплантованим синтетичним судинним протезом. В основу корисної моделі поставлене завдання створення удосконаленого процесу виявлення і моніторингу стенозування судини, який дозволяє не тільки реєструвати наявність і ступень проявленості стенозу, але і контролювати процес його виникнення і розвитку. Крім того, поставлене завдання створення методу, який дозволяє здійснювати цей процес у хворих з імплантованим синтетичним судинним протезом. Поставлене завдання вирішується тим, що в процесі виявлення і моніторингу стенозування реконструйованої судини, який включає пошук стенозованої ділянки посегментним ультразвуковим скануванням, вимірювання пікової систолічної швидкості кровотоку в пре- і постстенотичній ділянках, обчисленні відношення пікової систолічної швидкості кровотоку в постстенотичній ділянці до пікової систолічної швидкості кровотоку в престенотичній ділянці судини, діагностуванні стенозу судини при відношенні, яке перебільшує 1, згідно з корисною моделлю діагностику стенозу здійснюють багаторазово, через кожні 2 місяці, а вимірювання пікової систолічної швидкості здійснюють в місцях проксимального і дистального анастомозів у хворих з реконструйованою судиною. Можливо виявляти і проводити моніторинг стенозування судини у хворих з імплантованим синтетичним протезом. Введення багаторазового контролю і обрана частота його повтору дозволяють здійснити ранню діагностику післяопераційного стенозування, а також спостерігати його розвиток і по досягненні певного рівня давати чіткі показання до оперативного втручання. Проведення моніторингу стану імплантованого протезу в ранньому, а потім і пізньому післяопераційному періоді з відповідним протоколюванням функціональної спроможності дозволяє спостерігати виникнення процесу гіперплазії неоінтими [див. Покровский А.В., Зотиков А.Е. Перспективы и действительность в лечении атеросклеротических поражений аорты. - М. - ИПС. - 1996. - С.37]. Збільшення різниці відношень пікових систолічних швидкостей з часом є показником наявності процесів стенозування синтетичного протезу неоінтимою і необхідності повторної операції. При первинному виявленні стенозу можливість введення його кількісних характеристик дозволяє давати в амбулаторних умовах чіткі показання до своєчасної госпіталізації пацієнта. Заявнику невідомі приклади багаторазового контролю систолічної швидкості в місцях проксимального і дистального анастомозів у хворих з реконструйованою судиною, то, як було згадано вище, обумовило можливість контролювати процес виникнення і розвитку стенозу в імплантованому синтетичному судинному протезі і виявляти чіткі показання до повторної операції. Докладний опис даного процесу суміщено з прикладом його конкретного виконання. Процес здійснюють наступним чином. Після реконструктивної операції в ранньому післяопераційному періоді здійснюють дуплексне сканування проксимального і дистального анастомозів імплантованого протезу з обчислюванням пікових систолічних швидкостей кровотоку. В цей час їх відношення дорівнює приблизно 1. Потім кожні 2 місяці здійснюють ультразвуковий моніторинг зон анастомозів. Збільшення відношення між піковими систолічними швидкостями від 1,5 і більше може свідчити про процес стенозування в імплантованому судинному протезі. В ІЗНХ АМН України вперше була використана ця методика у хворих які перенесли реконструктивне втручання на артеріях аорто-стегнового сегменту з застосуванням синтетичного судинного протезу. Спосіб ілюструється за допомогою наступного прикладу його клінічного використання. 28.04.01 хворий Д. (54р.) звернувся у відділення хірургії судин ІЗНХ АМНУ зі скаргами на кульгавість що перемежує (50м.), оніміння, парастезії лівої нижньої кінцівки. Під час обстеження хворому було встановлено діагноз атеросклеротичного критичного стенозу лівої зовнішньої клубової артерії. Хворому була виконана операція клубовостегневого шунтування синтетичним лінійним протезом зліва. Хворий був виписаний 14.05.01 у задовільному стані. На протязі двох років хворий спостерігався у відділенні хірургії судин. Кожні 2 місяці йому здійснювалося ультразвукове обстеження по згаданій методиці. 21.05.03 під час контрольного обстеження у хворого була виявлена різниця між піковими систолічними швидкостями, рівна 2,5, що свідчило про стеноз оперованого сегменту ~ 50%. Хворому була запропонована 9778 госпіталізація, від якої він відмовився На момент обстеження вір почував себе в цілому задовільно, його ляше непокоїла незначна стомлюваність оперованої КІНЦІВКИ Хворому були дані рекомендації динамічного спостереження судинним хірургом 20 11 03 хворий знову звернувся в клініку зі скаргами на ОНІМІННЯ І парастезм лівої гомілки При пальпації КІНЦІВКИ В ЗОНІ анастомозу виявлялося ослаблення пульсації Хворому здійснили ультразвукове дослідження із застосуванням описаної методики Різниця відношень пікових систолічних швидкостей складала близько 3, що відповідало стенозу більш як 60% Хворий був госпіталізований для подальшого обстеження і визначення тактики лікування Анпографічне дослідження підтвердило дані УЗД У хворого мав місце гемодинамічно значимий 70-%-вагомий стеноз дистального анастомозу Комп'ютерна верстка А Рябко Хворому було запропоновано і виконано (24 11 03) оперативне лікування в обсязі реконструкції дистального анастомозу Післяопераційний період протікав без ускладнень Хворий був виписаний під нагляд хірургом по місцю проживання у задовільному стані на 14 добу після операції По даним останнього контрольного УЗД різниця пікових систолічних швидкостей в зоні дистального і проксимального анастомозів приблизно дорівнює 1, що відповідає нормі На даний час хворий знаходиться під динамічним наглядом у відділенні хірурги судин Таким чином, використовуючи описану методику, можна ефективно виявляти процеси стенозування в імплантованих судинних протезах на різних стадіях, що буде давати можливість хірургам в більш короткі строки проводити ВІДПОВІДНІ заходе по усуванню стенозів і, як наслідок, не допускати посилювання ішеми КІНЦІВКИ. Підписне Тираж 26 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м Київ МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м Київ - 4 2 01601