Спосіб постекстракційної гінгівопластики альвеолярного гребеня оральнонахиленим вестибулярним клаптем при хірургічному лікуванні пародонтиту гострого або хронічного перебігу тяжкого ступеня

Реферат: Запропонований винахід належить до галузі медицини, а саме до стоматології, та стосується способу постекстракційної гінгівопластики альвеолярного гребеня оральнонахиленим вестибулярним клаптем при хірургічному лікуванні пародонтиту гострого або хронічного перебігу тяжкого ступеня. Згідно із винаходом в ділянці зубів, які підлягають видаленню, із внутрішньої поверхні вестибулярного клаптя видаляють грануляції або при поздовжньому його розрізі відтинають внутрішню поверхню до кістки гребеня альвеолярного відростка, а в оральному клапті розрізають неприкріплену частину і відтинають на рівні кріплення клаптя до кістки вершини альвеолярного гребеня і видаляють зуби без попередньої обробки, зупиняють кровотечу; нахиляють вестибулярний клапоть до краю ясен оральної сторони, відрізають надлишковий край вестибулярного клаптя на рівні внутрішнього краю залишених оральних ясен; розділяють оральний клапоть поздовжнім розтином на глибину 3-4 мм на прикріплену надкістково-сполучнотканинну і рухливу сполучнотканинно-епітеліальну частини; ушивають рану накладанням в ділянці між'ямкових перетинок тугонатягнутих швів на краї рухливої сполучнотканинно-епітеліальної частини орального і край вестибулярного клаптів. UA 100085 C2 (12) UA 100085 C2 UA 100085 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Запропонований винахід належить до галузі медицини, а саме - до стоматології. В пародонтології під терміном рецесії ясен мають на увазі здатність неприкріплених ясен до зменшення свого об'єму відповідно поступової руйнації кісткової тканини альвеолярного гребеня навколо кореня зуба. При значній здатності до рецесії і помірній активності запального процесу спостерігається переважно горизонтальний тип резорбції кістки з невисокою вестибулярною і оральною ясенною стінкою патологічної кістково-ясенної кишені. Навпаки, при незначній здатності ясен до рецесії і переважаючому вертикальному типі резорбції вестибулярна і оральна ясенні стінки утворюють глибоку патологічну зубо-ясенну кишеню. При хірургічному лікуванні пародонтиту гострого або хронічного перебігу середньо-тяжкого ступеня тяжкості і тяжкого ступеня в тканинах пародонта зубного ряду проводиться радикальна гінгівектомія, клаптеві операції або гінгівопластика. Зуби із III ступенем рухливості підлягають видаленню. Наявність видовжених по висоті вестибулярних і оральних ясенних клаптів і патологічних грануляцій на їх внутрішніх поверхнях сприяє збільшенню об'єму ясен після екстракції зубів і утворенню на беззубій частині альвеолярного відростка сполучнотканинних грубоволокнистих погрубішань, їх збільшенню сприяє також паралельний природний процес зменшення об'єму кісткової частини альвеолярного відростка по висоті і поперечнику після кісткової нівелювання і видалення зубів [1]. Тому при хірургічному лікуванні тканин пародонта всього зубного ряду треба прогностично передбачати можливе утворення грубоволокнистих погрубішань ясен альвеолярного гребеня в ділянці зубів, які підлягають видаленню і, як наслідок, утворення патологічних зубо-ясенних кишень навколо залишених зубів, прилеглих до ясенних погрубішань. Також відомо, що максимальне видалення ясен навколо патологічної зубо-ясенної кишені сприяє утворенню навколо залишених зубів тугих ясен "gingiva propria" і зменшує вірогідність утворення патологічної зубо-ясенної кишені [2]. Дії хірургічного втручання на альвеолярному гребені навколо зубів, що підлягають видаленню, можуть нести ознаки одночасно пластики, клаптевої операції і ектомії. Відома операція модифікованого клаптя Widman'a, що передбачає провідникове знеболення тканин зубного ряду, проведення косого фестончатого розтину із вестибулярної і оральної сторони ясен на відстані 0,5-1 мм від їх краю до альвеолярного гребеня, видалення навколо зубного клаптя, кюретажу, відшарування вестибулярного і орального слизово-надкісткового клаптів, апікального їх переміщення і накладання швів в міжзубних проміжках [3]. Цей спосіб близький до запропонованого і прийнятий за прототип. Проведення модифікованої операції Widman'a на альвеолярному гребені в ділянці зубів, що підлягають видаленню, неминуче призведе до того, що вестибулярні і оральні клапті будуть недостатньо видалені, а після видалення зубів при репозиції клаптів або їх ушиванні, зайвий надлишок тканин буде сприяти утворенню грубоволокнистих погрубішань. Наявність грануляційної тканини із внутрішньої сторони клаптів також сприяє збільшенню об'єму грубоволокнистих погрубішань і, як наслідок, утворення патологічних зубо-ясенних кишень біля зубів, прилеглих до постекстракційної рани. В основу винаходу поставлена задача модернізації операції модифікованого клаптя Widman'a, що дозволить шляхом об'єднання різних елементів оперативних втручань на альвеолярному відростку в ділянці зубів, що підлягають видаленню, повністю закрити постекстракційну рану вестибулярним або оральним клаптем для виключення утворення об'ємних грубоволокнистих погрубішань на альвеолярному гребені в післяопераційному періоді, а також унеможливить утворення патологічних зубо-ясенних кишень біля зубів, прилеглих до втручання. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб передбачає знеболення тканин зубного ряду, проведення косого фестончатого горизонтального розтину вестибулярної і оральної сторони ясен від їх краю до альвеолярного гребеня; відтинання і видалення навколозубних клаптів, обережного кісткового нівелювання, зупинки кровотечі, укладання клаптів на місце і ушивання рани. Згідно з винаходом поставлена задача вирішується тим, що в ділянці зубів, які підлягають видаленню, із внутрішньої поверхні вестибулярного клаптя видаляють грануляції або при поздовжньому його розрізі відтинають внутрішню поверхню до кістки гребеня альвеолярного відростка. Також згідно винаходу оральний клапоть розрізають і відтинають на рівні кріплення клаптя до кістки вершини альвеолярного гребеня, видаляють зуби без попередньої обробки, зупиняють кровотечу. Також згідно винаходу нахиляють вестибулярний клапоть до краю ясен оральної сторони, відрізають надлишковий край вестибулярного клаптя на рівні внутрішнього краю залишених 1 UA 100085 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 оральних ясен: поздовжнім розтином на глибину 3-4 мм розділяють залишений оральний клапоть на прикріплену надкістково-сполучнотканинну і рухливу сполучнотканинно-епітеліальну частини; ушивають рану накладанням тугонатягнутих швів в ділянці між'ямкових перетинок на краї рухливо сполучнотканинно-епітеліальної частини орального клаптя і край вестибулярного клаптя. Також згідно винаходу при проведенні операції з використанням трансплантатів вестибулярний клапоть при накладанні на залишений оральний клапоть відрізають за межами зовнішнього краю орального клаптя. Таке виконання способу, коли видаляють патологічні грануляції із внутрішньої поверхні вестибулярного клаптя або поздовжньо його розрізають і відтинають внутрішню поверхню, дозволяє запобігти розростанню патологічної грануляційної тканини і утворенню грубоволокнистих ясенних погрубішань, а наново утвореній грануляційній тканині сприяти формуванню тугих ясен. Внаслідок відсутності ясенних погрубішань унеможливлюється повторне утворення патологічних зубо-ясенних кишень в зубах, прилеглих до ділянки втручання. Із клінічної практики відомо, що оральний клапоть разом із прикріпленими до внутрішньої поверхні альвеолярного відростка яснами на відміну від вестибулярного клаптя має більшу товщину. Кісткова руйнація і глибина патологічних зубо-ясенних кишень із вестибулярної сторони альвеолярного гребеня більша, ніж з оральної, тому прикріплені оральні ясна більші по висоті, тобто більш збережені. При проведенні операції вестибулярний клапоть зручніше переміщати в бік орального клаптя. В рідких випадках, коли вестибулярний клапоть має клінічні переваги над оральним, тоді оральний клапоть нахиляють до вестибулярного клаптя. При пародонтиті тяжкого ступеня розрізання і відтинання орального клаптя на рівні кріплення його до кістки вершини альвеолярного гребеня (підмур) дозволяє видалити неприкріплену частину орального клаптя разом із патологічними грануляціями на його внутрішній поверхні. Цим унеможливлюється утворення із патологічної грануляційної тканини об'ємних грубоволокнистих погрубішань при загоєнні рани. Натягування вестибулярного клаптя до орального і ушивання тугонатянутими швами, а також брак погрубішань і зайвої слизової тканини ясен сприяє утворенню тугих ясен в післяекстракційному періоді. Ці маніпуляції унеможливлюють утворення патологічних зубо-ясенних кишень біля зубів, прилеглих до ділянки втручання. Таке виконання способу горизонтальним розтином при відтинанні неприкріпленого орального клаптя дозволяє інструменту (скальпелю) опиратись на корені зубів, поліпшувати і пришвидшувати процес його видалення. Таке виконання способу, коли зуби видаляються без обробки і поліровки їх поверхонь разом з розм'якшеним цементом, під'ясеннимзубним камінням, прискорює час операційного втручання, запобігає інфікуванню післяопераційної рани. Таке виконання способу, коли рухливий вестибулярний клапоть нахиляють до краю прикріпленого орального клаптя, відрізають надлишковий край вестибулярного клаптя на рівні внутрішнього краю залишених прикріплених оральних ясен дозволяє при накладанні швів уможливити тугонатягнутість клаптів. Таке виконання способу, коли залишений оральний клапоть поздовжньо розрізається на глибину 3-4 мм і утворюються внутрішня нерухома надкістково-сполучнотканинна і рухлива сполучнотканинно-епітеліальна частини клаптя дозволяє накласти шви на край рухливої сполучнотканинно-епітеліальної частини орального клаптя і край вестибулярного клаптя. Поперечна відстань між вестибулярним і оральним краєм ямок більша, ніж відстань між ямками, тому найкращим місцем для накладання тугонатягнутих швів є між'ямкові перетинки. Розділення орального клаптя, накладання швів на його рухливу частину і вестибулярний клапоть менш травматичне, ніж повне відокремлення надкістково-слизового клаптя з оголенням кістки і ушивання його з вестибулярним клаптем. Залишена і не відокремлена надкістково-сполучнотканинна частина орального клаптя сприяє унеможливленню виникнення запального процесу в кістці альвеолярного гребеня з оральної сторони і головне, цим не посилюється загальний процес зменшення об'єму кістки в післяопераційному періоді. Таке виконання способу враховує поступове зменшення об'єму кістки альвеолярного гребеня з одночасною післяопераційною уретракцією залишених клаптів вестибулярної і оральної сторін, сприяє щільній прилеглості ясен до зовнішньої поверхні гребеня і утворенню тугих ясен (gingiva propria) в післяопераційному періоді. Цим зменшується імовірність утворення патологічних зубо-ясенних кишень біля зубів, прилеглих до ділянки втручання. Залишені 2 UA 100085 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 вестибулярний і оральний клапті, з'єднані тугонатягнутим швом, виконують роль натягувача ясен альвеолярного гребеня при зменшенні його об'єму. Таке виконання способу, в якому поєднуються декілька хірургічних втручань: гінгівектомія, видалення зубів і гінгівопластика, сприяє утворенню в постекстракційній ділянці умов стабільної ремісії і довгострокового протезування. Таке виконання способу, коли для збільшення об'єму альвеолярного гребеня використовується трансплантат, який накладається в ямки і між'ямкові проміжки, край вестибулярного клаптя відрізають не на рівні внутрішнього краю залишених оральних ясен, а за межами зовнішнього краю. Це пояснюється тим, що збільшений об'єм над альвеолярним гребенем утворений трансплантатом, потребує додаткової довжини тканин вестибулярного клаптя. Суть запропонованого винаходу пояснюється кресленнями, де на: Фіг. 1 - зображений зубний ряд (вихідне становище). 1) лінія вершин вестибулярного і орального клаптів; 2) лінія кріплення вестибулярного і орального клаптів до вершини гребеня (підмур); 3) лінія патологічної зубо-ясенної кишені. Фіг. 2 - схема відрізання орального клаптя на рівні підмура. Фіг. 3 - схема видалення патологічної грануляційної тканини із внутрішньої поверхні вестибулярного клаптя. Фіг. 4 - схема розділення вестибулярного клаптя і видалення його внутрішньої частини. Фіг. 5 - схема видалення зубів. Фіг. 6 - схема нахилення вестибулярного клаптя до орального і відрізання його краю. Фіг. 7 - схема розділення залишеного орального клаптя на дві частини. Фіг. 8 - схема накладання швів на край сполучнотканинно-епітеліального орального клаптя і край вестибулярного клаптя. Фіг. 9 - схема по П2 - відрізання краю вестибулярного клаптя за межами краю орального клаптя. Фіг. 10 - схема накладання трансплантата і швів. Спосіб постекстракційної гінгівопластики альвеолярного гребеня при хірургічному лікуванні пародонтиту гострого або хронічного перебігу тяжкого ступеня виконується переважно при вертикальному типі резорбції кістки з достатньо вираженою довжиною клаптів при уповільненій рецесії ясен таким чином: проводимо місцеве або провідникове знеболення тканин зубного ряду. З внутрішньої поверхні вестибулярного клаптя видаляємо патологічну грануляційну тканину екскаватором або хірургічною ложечкою. При достатній товщині вестибулярного клаптя проводимо поздовжній вертикально направлений розтин до рівня кістки гребеня альвеолярного відростка (підмура), а горизонтальним розтином в напрямі коренів зуба відтинаємо всю внутрішню поверхню клаптя (внутрішня гінгівектомія). Притискаємо скальпель до коренів зубів і горизонтальним розтином уздовж зубів, що підлягають видаленню, розрізаємо оральний клапоть на рівні його підмура. Видаляємо зуби щипцями без попередньої обробки. Після зупинки кровотечі із постекстракційних ямок нахиляємо вестибулярний клапоть в оральний бік, тримаючи хірургічним пінцетом, підтягуємо його і відрізаємо на рівні внутрішнього краю прикріпленого орального клаптя його надлишковий край. Обережно гострим скальпелем поздовжньо розрізаємо залишений прикріплений оральний клапоть на глибину 3-4 мм і утворюється прикріплена надкістково-сполучнотканинна і рухлива сполучнотканинноепітеліальна частини, нахиляємо вестибулярний клапоть в бік орального і накладаємо тугонатягнуті шви в між'ямкових проміжках. У випадках використання трансплантатів вестибулярний клапоть відрізається за межами зовнішнього краю прикріплених оральних ясен. Трансплантат накладається в ділянку ямок і між'ямкових проміжків і покривається вестибулярним клаптем. Шви накладаються як і в попередньому випадку. Джерела інформації:. 1. Старобинский И.М. Учебник стоматологии. - М. - Медгиз, 1948. - с. 122. 2. Шугар Л., Баноци Й., Рац И., Шалаи К. Заболевания полости рта. Будапешт, 1980. - с. 334. 3. Данилевский Н.Ф., Борисенко А.В. Заболевания пародонта. Киев, Здоровье, 2000. - С. 332, 336. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 60 1. Спосіб постекстракційної гінгівопластики альвеолярного гребеня оральнонахиленим вестибулярним клаптем при хірургічному лікуванні пародонтиту гострого або хронічного 3 UA 100085 C2 5 10 15 20 перебігу тяжкого ступеня, що передбачає знеболення тканин зубного ряду і проведення косого фестончатого горизонтального розтину з вестибулярної і оральної сторін ясен на відстані 0,5-1 мм від їх краю до альвеолярного гребеня; відтинання і видалення навколозубних клаптів; відшарування слизово-надкісткових клаптів з вестибулярної і оральної сторін; видалення розм'якшеного цементу, під'ясенного каміння, грануляцій навколо зубів і внутрішніх поверхонь ясен; кісткового нівелювання; зупинку кровотечі, укладання клаптів на місце і ушивання рани в міжзубних проміжках швами, який відрізняється тим, що в ділянці зубів, які підлягають видаленню, з внутрішньої поверхні вестибулярного клаптя видаляють грануляції або при поздовжньому його розрізі відтинають внутрішню поверхню до кістки гребеня альвеолярного відростка, а оральний клапоть горизонтально розрізають і неприкріплену частину відтинають на рівні кріплення клаптя до кістки вершини альвеолярного гребеня; видаляють зуби без попередньої обробки, зупиняють кровотечу; нахиляють вестибулярний клапоть до краю ясен оральної сторони, відрізають надлишковий край вестибулярного клаптя на рівні внутрішнього краю залишених оральних ясен, поздовжнім розтином на глибину 3-4 мм розділяють залишений оральний клапоть на прикріплену надкістково-сполучнотканинну і рухливу сполучнотканинноепітеліальну частини; ушивають рану накладанням в ділянці між'ямкових перетинок тугонатягнутих швів на краї рухливої сполучнотканинно-епітеліальної частини орального клаптя і край вестибулярного клаптя. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що при проведенні операції з використанням трансплантатів вестибулярний клапоть при накладанні на залишений оральний клапоть відрізають за межами зовнішнього краю орального клаптя. 4 UA 100085 C2 Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5