Спосіб отопластики лоповухих вушних раковин

Реферат: Спосіб отопластики лоповухих вушних раковин здійснюють шляхом формування ніжок проти завитка. Формування ніжок протизавитка здійснюють У-подібним розрізом хряща, що формує ніжки протизавитка ближче до нормального їх контуру, при цьому зовнішній і внутрішній краї утвореного У-подібного дефекту хряща підтягують і фіксують кетгутовими швами з тильної сторони вушної раковини до окістя сосцеподібної області, при цьому протизавиток утворюється вільним внутрішнім краєм У-подібного фрагмента хряща вушної раковини після відповідних переміщень. UA 100858 U (54) СПОСІБ ОТОПЛАСТИКИ ЛОПОВУХИХ ВУШНИХ РАКОВИН UA 100858 U UA 100858 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до пластичної хірургії, і може бути використана для усунення косметичних дефектів вушних раковин. Естетична роль вушної раковини величезна. Неправильне розташування, різні деформації, дефекти, а тим більше відсутність однієї або обох вушних раковин змінюють зовнішній вигляд людини і нерідко негативно позначаються на його психіці. Особливо важко реагують на ці косметичні недоліки діти. Правильний вибір методу усунення пороку, його своєчасна і якісна корекція - важке завдання. Вушні раковини людини - надзвичайно характерний і складний за будовою орган, розташований під кутом близько 30° по відношенню до голови. Нормальна вушна раковина, що складається з хряща, покритого з обох боків шкірою, має складний рельєф завитків і звивин. Тому відновлення її представляє значні труднощі, на що вказують у своїх працях ряд авторів. Розрізняють передню поверхню вушної раковини, дно якої переходить в слуховий прохід, і задню поверхню, звернену до соскоподібного відростка. Форма вуха обумовлена вушним хрящем, що утворює завиток, протизавиток з ніжками і поглиблення (конха, скафа). В цих утвореннях, з точки зору хірургічної анатомії, виділяють завиток, що має спадну частину (нижню ніжку), висхідну, горизонтальну і спадну частини, і протизавиток, що складається з тіла, верхньої та нижньої ніжок. Товщина вушного хряща неоднакова: він більш вузький біля вільного краю і значно товщий близько зовнішнього слухового проходу. Це доводиться враховувати при виконанні деяких втручань, пов'язаних з витонченням хряща. Хрящовий каркас зовнішнього вуха покритий тонкою шкірою, яка інтимно зрощена з охрястям на передній (зовнішньої) поверхні і розташована більш вільно (через наявність підшкірної жирової клітковини) на задній (внутрішній) поверхні вуха. Верхня половина раковини закруглена у вигляді валика-завитка (helix). Виступаюча частина зовнішнього вуха - козелок - складається зі шкіри і хряща. Напроти нього розташований протикозелок. Козелок і противокозелок розділені зовнішнім слуховим проходом. Як форма, так і величина вушних раковин індивідуальні. Лоповухі вуха - деформація, яка може бути обумовлена декількома причинами: 1) недорозвиненням тіла протизавитка та його ніжок (або комбінацією цих явищ); 2) збільшенням всього поглиблення або окремих його частин; 3) збільшенням кута між мочкою вуха і головою. Метою косметичних втручань при лоповухих вушних раковинах є створення нормальної форми і положення вуха при збереженні певних показників: а) усунення торчання вушної раковини, особливо у верхній третині вуха, б) в рельєфі вушної раковини повинен бути добре сформований протизавиток з двома ніжками; в) необхідно зберегти достатню глибину і правильне положення завушної складки, г) вухо не повинно бути щільно притиснути до голови, особливо у хлопчиків, д) положення обох вух повинно бути симетричним і різниця при вимірюванні в однакових місцях не повинна перевищувати 3 мм. Проблема створення нормально розташованих вушних раковин була вирішена з розумінням 2-х завдань: формування правильного прилягання вушних раковин до соскоподібного області і, що важливіше, впровадженням основного принципу хірургічного лікування - формування тіла протизавитка та його ніжок, тобто роботі на хрящі вушної раковини. Ослаблення опору вушного хряща домагалися різними наскрізними і нескрізними розсіченнями. Найбільш округлий протизавиток виходив при згортання хряща у вигляді "рогу достатку" [Груздева А.Т., 1968; Converse J., 1960; Mustarde J., 1963, Woolf R.M., 1978 и др.]. Типовими операціями з формування протизавитка є операція Erich і операція Кручинського. Паралельні розрізи хряща і способи зшивання їх з виведенням швів на передню поверхню вушної раковини для кращої фіксації. Відомим є спосіб Конверса [Converse J. M. Introduction to plastic surgery. -In: Reconstructive plastic surgery / Ed. J. M. Converse. -Philadelfia. 1977. - Vol. I. - Р. 3-68] в модифікації Груздевої [Груздева А.Т. Коррекция оттопыренных ушных раковин. // Вестн. оторинолар. - 1968. - № 2. - С. 49-52]. (Рис. 3), з-за чого більшість отохірургів вважають найбільш доцільним застосування цього способу, який вибрано як прототип. Операцію починають зі згинання вушної раковини до необхідного ступеня прилягання до голови (не більше 2 см від соскоподібного відростка). Вздовж нижньої межі верхньої ніжки протизавитка фарбою намічають лінію до місця з'єднання ніжок протизавитка, а потім з підстави тіла протизавитка. По цим лініям і орієнтирам (ін'єкційні голки) після відшарування шкіри і гемостазу виробляють розсічення хряща дугоподібної форми по всій довжині хряща, з тим щоб вушна раковина була повністю мобілізована. Другий розріз (теж дугоподібної форми) проводять паралельно уздовж краю завитка, відступивши від нього приблизно на 0,5 см. В ділянці верхнього полюса вуха розрізи з'єднуються. У напрямку до середньої лінії протизавитка краї хряща на невеликому протязі відшаровують від шкіри передньої поверхні вуха і накладають на них безперервний матрацний шов так, щоб 1 UA 100858 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 протизавиток вигинався у вигляді "рогу достатку" (жолоби). При цьому в області тіла протизавитка краї хряща підходять майже впритул один до одного. Край хряща протизавитка зшивають з хрящем поглибленням капроновими нитками, на шкіру накладають зовнішні шви. Недоліки способу пов'язані з надмірною травматизацією вушної раковини. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу отопластики лоповухих вушних раковин, в якому за рахунок зміни характеру операції, досягається достатній косметичний ефект при меншій травматизації тканин вушної раковини, спрощується методика оперативного втручання у цілому. Значно скорочується час носіння фіксуючої пов'язки (до моменту зняття швів і загоєння шкірної рани) в післяопераційному періоді. Поставлена задача вирішується в способі отопластики лоповухих вушних раковин, який здійснюють шляхом формування ніжок протизавитка, згідно з корисною моделлю, формування ніжок протизавитка здійснюють У-подібним розрізом хряща, що формує ніжки протизавитка ближче до нормального їх контуру, при цьому зовнішній і внутрішній краї У-подібного дефекту хряща, що контуру, при цьому зовнішній і внутрішній краї У-подібного дефекту хряща, що утворився, підтягують і фіксують кетгутовими швами з тильної сторони вушної раковини до окістя сосцеподібної області, при цьому протизавиток утворюється вільним внутрішнім краєм Уподібного фрагмента хряща вушної раковини після відповідних переміщень. Принципова особливість запропонованого способу полягає в тому, що відсутня необхідність накладати наскрізні або інші шви на шкіру лицьової поверхні вушної раковини для формування протизавитка. Він утворюється вільним внутрішнім краєм У-подібного фрагмента хряща вушної раковини після відповідних переміщень. Цим досягається достатній косметичний ефект при меншій травматизації тканин вушної раковини, спрощується методика оперативного втручання у цілому. Значно скорочується час носіння фіксуючої пов'язки в постопераційному періоді. На фіг. 1-11 зображені етапи виконання операції. Спосіб, що заявляється, здійснюють таким чином. Проводять розріз шкіри в завушній області по перехідній складці, відступивши 5 мм від верхньої і нижньої точок прикріплення вушної раковини (фіг. 1). М'які тканини соскоподібної області в проекції розрізу пошарово розсікають паралельно хрящовим структурам човноподібної ямки так, що хрящ утворюючий останню, оголюється з тильного боку. Відшаровують шкіру від хряща тильної поверхні вушної раковини догори і в боки від розрізу до рівня передбачуваного закінчення її надлишку. Надлишок шкіри висікають у вигляді веретеноподібного клаптя (фіг. 2). Краї шкіри по контуру утвореного дефекту мобілізують на 3-5 мм (фіг. 3). Намічають контури передбачуваного протизавитка та його ніжок проколюванням шкіри і хряща наскрізь ін'єкційними голками (фіг. 4). Після з'єднання точок проколу між голками проводять розріз хряща, оголеного раніше (після відшарування і видалення надлишку шкіри), з тильної поверхні вушної раковини до охрястя лицьового боку (фіг. 5-6). Відступивши від цього розрізу в бік краю вушної раковини, роблять другий розріз хряща, яким виділяють У-подібну ділянку з шириною, необхідною для корекції відстояння вушної раковини (варіює в межах 5-15 мм в найбільш широкій частині в залежності від вираженості деформації) (фіг. 7). Його відшаровують піднадхрящично і висікають, підтягують і фіксують кетгутовими відшаровують піднадхрящично і висікають, підтягують і фіксують кетгутовими швами в трьох точках до окістя соскоподібної області. Зовнішній і внутрішній край У-подібного дефекту хряща, що утворився, підтягують і фіксують кетгутовими швами в трьох точках (по краях і центрі) через хрящ і охристя до окістя соскоподібної області позаду залягання хряща човноподібної ямки фіг. 8-10). Шви на шкіру розрізу (фіг. 10). Сформований протизавиток вільним внутрішнім краєм дефекту хряща (фіг. 11). Цим досягається достатній косметичний ефект при меншій травматизації тканин вушної раковини, спрощується методика оперативного втручання у цілому. Значно скорочується час носіння фіксуючої пов'язки (до моменту зняття швів і загоєння шкірної рани) в післяопераційному періоді. Ми у своїй практиці користувалися в основному місцевим знеболенням, за винятком дітей молодшого віку. Для закріплення результату хірургічного лікування в післяопераційному періоді потрібно носіння фіксуючої пов'язки під час нічного сну (не менше 2-3 тижнів). За період 2009-2014 роки в міській лікарні м. Харкова № 30 прооперовано 94 людини, з них дітей - 30 осіб віком від 6 до 18 років та 64 дорослих, віком від 19 до 34 років. 42 - були чоловіки, 52 - жінки. 1-а ступінь лоповухості вушних раковин діагностовано у 24 осіб, 2 ст. - у 39 осіб і у 313 ст. З них 47 осіб (50 %) були прооперовані за вищеописаною методикою. Іншим хворим отопластика проводилася за іншими методиками у зв'язку з індивідуальними особливостями вроджених деформацій вушних раковин. Всі етапи операції у наших пацієнтів, як правило, проходили абсолютно безболісно. Жодного разу не відзначали будь-яких ускладнень як під час 2 UA 100858 U 5 10 проведення самої анестезії і в ході операції. Рана в завушній області гоїлася тонким малопомітним рубцем, іноді з ділянками ущільнення в області лінії шва. У постопераційному періоді у 2-х з 47 хворих (4 %) була виявлена гематома задньої поверхні вушної раковини, ліквідована зняттям 1-2 швів і евакуації гематоми з подальшою гнітючою пов'язкою. У 3 (6 %) хворих при знятті швів виявлялася часткова неспроможність 1 або 2-х швів, які згодом загоїлись вторинним натягом у результаті застосування антибіотиків і засобів, що стимулюють загоєння. Жодного випадку періхондриту вушної раковини або відходження лігатур через свищі ми не спостерігали. Огляд та обговорення результатів операції у прооперованих нами хворих показав у віддаленому періоді (в строки від 1 року до 5-6 років) у 78.7 % - відмінний результат, у 10.6 % задовільний, 2 прооперованих пацієнта на огляд не з'явилися (це були іногородні пацієнти) і лише у 2-х (з 47 пацієнтів) знадобилося додаткове хірургічне втручання для усунення деяких недоліків, не усунених під час першої операції. 15 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 Спосіб отопластики лоповухих вушних раковин, який здійснюють шляхом формування ніжок протизавитка, який відрізняється тим, що формування ніжок протизавитка здійснюють Уподібним розрізом хряща, що формує ніжки протизавитка ближче до нормального їх контуру, при цьому зовнішній і внутрішній краї утвореного У-подібного дефекту хряща підтягують і фіксують кетгутовими швами з тильної сторони вушної раковини до окістя сосцеподібної області, при цьому протизавиток утворюється вільним внутрішнім краєм У-подібного фрагмента хряща вушної раковини після відповідних переміщень. 3 UA 100858 U 4 UA 100858 U Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5