5-r-1-арил-1,5-дигідро-4н-піразоло[3,4-d]піримідин-4-онів, що виявляють протисудомну активність

Реферат: 5-R-1-арил-1,5-дигідро-4H-піразоло[3,4-d]піримідин-4-онів загальної формули: O R1 N N N N O R , N N 1 де R = ОМе-4, R = 1 R= Сl-2, R = -NMe-Ph (б); R = ОМе-4, N 1 R= N (a); O (в), які виявляють протисудомну активність. ВИЯВЛЯЮТЬ UA 103378 U (12) UA 103378 U UA 103378 U 5 10 Корисна модель належить до хіміко-фармацевтичної промисловості, зокрема до біологічно активних сполук з піразолопіримідиновим скелетом, а саме 5-R-1-арил-1,5-дигідро-4Hпіразоло[3,4-d]піримідин-4-онів, що виявляють протисудомну активність. За останніми даними Всесвітньої організації охорони здоров'я близько 0,68 % населення Землі страждає на епілепсію, і ця цифра постійно зростає [1]. Пошук нових синтетичних протисудомних засобів є актуальною проблемою сучасної фармації. Враховуючи той факт, що протисудомні засоби хворий на епілепсію повинен приймати впродовж всього життя, необхідним є створення менш токсичних пероральних протисудомних засобів пролонгованої дії. Аналогом заявлених сполук за фармакологічною дією є препарат «Ламотриджин» («Ламотригин»), активною речовиною якого є 3-аміно-(2,6-дихлорбензил)-6-метилтриазоло[4,3а]піридазин формули: N N Cl NH2 N Cl H2 N 15 20 25 , який виявляє протисудомну активність [2]. До недоліків цього препарату можна віднести численні побічні ефекти, а саме шкірний висип, особливо у дітей, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, нейтропенія, анемія, тромбоцитопенія, панцитопенія, апластична анемія, агранулоцитоз, лімфаденопатія, синдром гіперчутливості (висока температура тіла, лімфаденопатія, набряк обличчя, порушення з боку печінки і крові, дисеміноване внутрішньосудинне зсідання крові, поліорганна недостатність), психічні порушення дратівливість, агресивність, галюцинації та сплутаність свідомості; головний біль, запаморочення; ністагм, тремор, сонливість, безсоння; атаксія; асептичний менінгіт, тривожне збудження, втрата рівноваги, рухові розлади, загострення хвороби Паркінсона, екстрапірамідні розлади, хореоатетоз, почастішання судомних нападів; диплопія, зниження гостроти зору; кон'юнктивіт; нудота, блювання, діарея, сухість у роті, порушення функції печінки, печінкова недостатність, симптоми системного червоного вовчака; артралгія, біль у спині; стомлюваність [2]. Аналогом заявлених сполук за фармакологічною дією є також препарати вальпроєвої кислоти, зокрема вальпроат натрію, активною речовиною якого є натрію 2-пропілвалерат формули: O H3C O- Na+ CH3 30 35 , який виявляє протисудомну активність [3]. До недоліків вальпроатів належить низка побічних ефектів, а саме: нудота, блювання, діарея, порушення функції печінки та підшлункової залози, ізольований ступорозний стан, атаксія, тремор, шкірний висип, ангіоневротичний набряк, анемія, тромбоцитопенія, подовження часу кровотечі, лейкопенія, алопеція, підвищення апетиту, збільшення маси тіла, аменорея і порушення менструального циклу [3]. В основу корисної моделі поставлена задача одержання індивідуальних хімічних сполук з піразолопіримідиновим скелетом із вираженою протисудомною активністю. Поставлена задача вирішується шляхом синтезу 5-R-1-арил-1,5-дигідро-4Н-піразоло[3,4d]піримідин-4-онів загальної формули: 1 UA 103378 U O R1 N N N O N R , N N 1 1 де R = ОМе-4, R = N a); R= Cl-2, R = -NMe-Ph (б); R = OMe-4, N O 1 5 R = в), які виявляють протисудомну активність. Заявлені сполуки одержують шляхом синтезу вихідних похідних етил 5-аміно-1-арил-1Нпіразол-4-карбоксилату, з наступною їх циклізацією у похідні 1-арил-1,5-дигідро-4Н-піразоло[3,4d]піримідин-4-ону та алкілуванням останніх алкілгалогенідам і відповідно схеми: H N R NH2 NEt3 + N O C O O N N R1 O O * HCl N N N NH2 Cl O N R R O O R1 N N N O N R 10 15 20 . Отримані цільові продукти є білими та світло-жовтими кристалічними речовинами з чіткими температурами плавлення. Корисна модель ілюструється такими прикладами: Приклад 1. Одержання заявленої сполуки а - 1-(4-метоксифеніл)-5-[2-оксо-2-(4фенілпіперазин-1-іл)етил]-1,5-дигідро-4Н-піразоло[3,4-d]піримідин-4-ону. Суміш 0,1 моль (17,46г) 4-метоксифенілгідразинугідрохдориду та 0,1 моль (15,73 мл) етилетоксиметиленціаноцетату нагрівають у ізопропіловому спирті із триетиламіном (1,1 моль, 15,28 мл) при 60 °C протягом 4 годин. Реакційну суміш охолоджують до кімнатної температури, ізопропіловий спирт упарюють під вакуумом, а залишок розводять 200 мл води. Осад етил 5аміно-1-(4-метоксифеніл)-1H-піразол-4-карбоксилату, що утворився, фільтрують, промивають водою, сушать. 0,1 моль (26,12г) одержаного 5-аміно-1-(4-метоксифеніл)-1Н-піразол-4карбоксилату нагрівають у 200 мл формаміду при 120 °C протягом 48 годин. Реакційну суміш охолоджують до кімнатної температури, осад 1-(4-метоксифеніл)-1,5-дигідро-4Н-піразоло[3,4d]піримідин-4-ону, що виділився, розводять ізопропіловим спиртом, фільтрують та сушать при 2 UA 103378 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60-70 °C 12 годин. До розчину 0,001 моль (0,24г) 1-(4-метоксифеніл)-1,5-дигідро-4Нпіразоло[3,4-d]піримідин-4-ону у 10 мл диметилформаміду додають 0,0015 моль (0,12г) натрію гідрокарбонату та 0,001 моль(0,24г) 2-хлоро-1-(4-фенілпіперазин-1-іл)етанону та нагрівають 5 годин при 70 °C. Реакційну суміш охолоджують до кімнатної температури, осад, що виділився, розводять ізопропіловим спиртом, фільтрують та сушать. При необхідності кристалізують з ізопропанолу. Вихід 0,34 г (78%), Тпл. 230-232 °C, М.м. 444,485 Бруто-формула: C24H24N6O3, Розраховано: С, % 64,85; N, % 18,91; H, % 5,44. Знайдено: С, % 64,78; N, % 18,88; H, % 5,36. 1 Спектр H ЯМР, м.д.: 3,05-3,35, (4Н, м, 2СН2); 3,52-3,75, (4Н, м, 2СН2); 3,75, (3Н, с, ОСН3); 5,02, (2H, с, СН2); 6,70-6,85, (1Н, м, Аr); 6,95, (2H, д, Аr); 7,1 1, (2Н, д, Аr); 7,22-7,41, (2Н, м, СН-3, СН-6); 7,88, (2Н, д, Аr); 8,32, (2Н, д, Аr). Приклад 2. За аналогічною схемою при використанні хлорофенілгідразину гідрохдориду та 2-хлоро-N-метил-N-фенiлацетамiду отримують сполуку б 2-[1-(2-хлорофеніл)-4-оксо-1,4дигідро-5H-піразоло[3,4-d]піримідин-5-іл]-N-метил-N-фенілацетамід. Вихід 0,32 г (83%), Т. пл. 223-225 °C, М.м. 393,8263. Бруто-формула: C20H16CIN5O2 Розраховано: С, 20,99%; N, % 17,78; Н, % 4,09. Знайдено: С, 20,90%; N, % 1 7,69; N, % 4,00. 1 Спектр H ЯМР, м.д.: 3,15, (3Н, с, СН3); 4,55, (2Н, с, СН2); 7,40-7,81, (9Н, м, Аr); 8,21, (1Н, с, СН-3); 8,33, (1H, с, СН-6). Приклад 3. За аналогічною схемою при використанні 4-метоксифенілгідразину гідрохдориду та 2-хлоро-1-(4-фенілпіперазин-1-іл)етанону отримують сполуку в 1-(4-метоксифеніл)-5-{2-[4-(4метоксифеніл)піперазин-1-іл]-2-оксоетил}-1,5-дигідро-4H-піразоло[3,4-d]піримідин-4-он. Вихід 0,37 г (79%), Т. пл. 245-247 °C, М.м. 474,51 1 7. Бруто-формула: C25H26N6O4 Розраховано: С, 63,28%; Ν, % 1 7,71; Н, % 5,52. Знайдено: С, 63,17%; Ν, % 17,66; Н, % 5,498. 1 Спектр H ЯМР, м.д.: 3,05-3,35, (4Н, м, 2СН2); 3,52-3,75, (4Н, м, 2СН2); 3,75, (6Н, с, 2ОСН3); 5,02, (2Н, с, СН2); 6,75-6,95, (4H, м, Аr); 7,05-7,28, (2H, м, СН-3, СН-6); 7,85, (2H, д, Аr); 8,34, (2Н, д, Аr). Приклад 4. Вивчення протисудомної активності заявлених сполук проводили на моделі коразолових судом у мишей [4]. У дослідження взято 41 рандомбредну білу мишу самця масою 15-22 г. Тварин розподілили на групи відповідно до препарату, що вони одержували: 1. Контрольна патологія (коразол), п=17. 2. Вальпроат натрію (300 мг/кг) + коразол, n=6. 3. Сполука а (100 мг/кг) + коразол, n=6. 4. Сполука б (100 мг/кг) + коразол, n=6. 5. Сполука в (50 мг/кг) + коразол, n=6. З метою визначення протисудомної активності використано режим профілактичного введення досліджуваних сполук. Сполуки а і б у вигляді водного розчину з твіном-80 у дозі 100 мг/кг, сполуку в - у дозі 50 мг/кг, а також препарат порівняння - вальпроат натрію (Депакін «Sanofi-Aventis», Франція) у вигляді сиропу в дозі 300 мг/кг [5] вводили внутрішньошлунково за 30 хв. до введення конвульсанту. Мишам групи контрольної патології у такому ж режимі вводили інтрагастрально воду очищену з твіном-80 в аналогічному об'ємі (0,1 мл на К) г маси тіла). Водний розчин пентилентетразолу (коразол, «Sigma», США) у дозі 80 мг/кг вводили підшкірно [4]. Оцінку протисудомної дії проводили за такими показниками: латентний період клонічних або тонічних судом, кількість клонікотонічних пароксизмів на 1 мишу, кількість тварин із клонічними та тонічними нападами, тяжкість пароксизмів у балах, тривалість судомного періоду, час загибелі та летальність. Якщо судоми не наставали протягом 1 год., вважали, що латентний період дорівнює 60 хв. Тяжкість судом визначали в балах: 1 здригання, 2 - манежний біг, 3 клонічні напади, 4 - клонікотонічні судоми з боковим положенням, 5 - тонічна екстензія, 6 тонічна екстензія, що призводить до загибелі тварин [5]. Для оцінки статистичної значущості відмінності результатів використовували t-критерій Стьюдента, а при обліку в альтернативній формі (виживання -- загибель, % мишей з клонічними та тонічними судомами) - кутове перетворення Фішера. Результати дослідження наведено в таблиці. 3 UA 103378 U 5 Аналіз даних таблиці 1 свідчить, що вальпроат натрію вірогідно запобігає загибелі тварин (р