Спосіб біоелементної діагностики неалкогольної жирової хвороби печінки у хворих на цукровий діабет 2 типу

Спосіб біоелементної діагностики неалкогольної жирової хвороби печінки у хворих на цукровий 3 Одним з напрямків пошуку нових діагностичних маркерів у хворих на НАЖХП у поєднанні із ЦД 2-го типу стала оцінка стану показників біоелементного обміну, так як вони не тільки відіграють важливу роль в забезпеченні метаболічних процесів, характеризують активність цілого ряду ферментів, але і визначають стан системи антиоксидантного захисту і рецепторного апарату клітин [Драпкина О.М. Неалкогольная жировая болезнь печени - современный взгляд на проблему. / О.М. Драпкина, В.И. Смирин // Лечащий врач. - 2010. Том 5, №5. - С. 57-61; Скальный А.В. Биоэлементы в медицине / А.В. Скальный, И.А. Рудаков - М.: ОНИКС, 2004. - 272с.]. Даний спосіб біоелементної діагностики НАЖХП у хворих на ЦД 2 типу є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю та результатом, який може бути досягнутим, тому його вибрано за прототип. Основним недоліком способу-прототипу є його недостатня точність, обумовлена його низькою специфічністю та громіздкістю. У зв'язку в вищевикладеним, в основу корисної моделі поставлено задачу підвищення специфічності з одночасним спрощенням способу. Задачу, яку поставлено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі біоелементної діагностики НАЖХП у хворих на ЦД 2-го типу, який включає оцінку показників біоелементного спектра сироватки крові, згідно з корисною моделлю, в сироватці крові визначають вміст цинку і у пацієнтів з нормальною масою тіла діагностують НАЖХП при його рівні 20,4±0,28 ммоль/л, а у пацієнтів з підвищеною масою тіла діагностують НАЖХП при рівні цинку 18,7±0,23 ммоль/л. Технічний ефект способу, а саме підвищення специфічності біоелементної діагностики НАЖХП у хворих на ЦД 2-го типу, обумовлений тим, що виявлено біоелемент (цинк) складу сироватки крові та його вміст, який в більший мірі ніж інші біоелементи корелює із структурно-функціональним станом печінки. Спосіб виконують наступним чином: в сироватці крові хворого визначають вміст цинку. У пацієнта з нормальною масою тіла діагностують НАЖХП при рівні цинку 20,4±0,28 ммоль/л. У пацієнта з підвищеною масою тіла діагностують НАЖХП при рівні цинку 18,7±0,23 ммоль/л. Ефективність способу доведена експериментально. В умовах ендокринологічного та гастроентерологічного відділень було обстежено 120 хворих на НАЖХП, ЦД 2-го типу та при їх поєднанні. Верифікація діагнозів здійснювалась згідно з класифікацією МКХ-10, діагноз ЦД формулювався відповідно до класифікації (ВООЗ, 1999). Розподіл хворих за статтю і віком проводився відповідно до 63076 4 Міжнародної класифікації вікових періодів. Контрольну групу склали 20 практично здорових осіб. Пацієнти віком від 19 до 74 років, серед яких 38 (31,6 %) чоловіків та 82 (68,3 %) жінки, які були включені у дослідження, були розділені на 4 групи. Першу групу склали хворі з НАЖХП - 20 осіб; другу групу - хворі на ЦД 2-го типу - 20 осіб; третю групу - хворі на НАЖХП у поєднанні із ЦД 2-го типу з нормальною масою тіла - 40 осіб; четверту групу хворі на НАЖХП у поєднанні із ЦД 2-го типу з підвищеною масою тіла - 40 осіб. Програма дослідження містила верифікацію клінічного діагнозу, визначення дисбалансу метаболізму біоелементів, оцінку структурнофункціонального стану печінки. При оцінюванні показників біоелементного складу сироватки крові був вибраний метод плазмової фотометрії. Визначення калію та натрію проводилось за методом В.Г. Колба та B.C. Камишнікова. Дослідження кальцію, магнію, міді, заліза та цинку проводили методом атомно-адсорбційної спектрофотометрії. Діагноз НАЖХП був верифікований за допомогою проведеного дослідження функціонального стану печінки з використанням комплексу клініколабораторних, біохімічних та інструментальних методів. Вибірково 8 хворим діагноз НАЖХП був підтверджений за допомогою біопсії. Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини проводилося за допомогою апарату "Simens S-450" (Німеччина) з лінійним датчиком. Статистична обробка даних проводилася за допомогою розробленої карти для тематичних хворих, адаптованої до обробки одержаних показників за допомогою програми „Microsoft Excel", з використанням критерію Стьюдента, кореляційного аналізу за Пірсоном. Використано стандартні методи описової статистики, дисперсійного та регресійного аналізу. За рівень достовірності статистичних показників прийнято р