Спосіб післяопераційного лаважу при гострому некротичному панкреатиті

Реферат: Спосіб післяопераційного лаважу при гострому некротичному панкреатиті включає проточне промивання дренажів. В камері для промивки встановлено один приточний та один відточний клапани, які замкнуті в систему-флакон із рідиною для промивки та промивними дренажами. Діаметр та кількість дренажів значення не має. UA 105483 U (54) СПОСІБ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО ЛАВАЖУ ПРИ ГОСТРОМУ НЕКРОТИЧНОМУ ПАНКРЕАТИТІ UA 105483 U UA 105483 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, а саме до хірургії, і може бути використана при етапному хірургічному лікування гострого некротичного панкреатиту. Актуальність даної патології зумовлена тяжким перебігом захворювання і високою летальністю [1, 2]. В 10-20 % випадків розвивається тяжка форма гострого панкреатиту, яка супроводжується омертвінням частини паренхіми підшлункової залози та навколишніх її тканин. Інфікування панкреатичного некрозу відмічається у 40-70 % хворих некротичним панкреатитом [3, 4]. Ризик розвитку інфекції підвищується по мірі збільшення поширення інтра- і екстра панкреатичного некрозу. Навіть при проведенні профілактичної антибіотикотерапії (назначеній при відсутності доведеного сепсису), інфікування маси вів панкреатичного некрозу залишається головним фактором ризику у хворого тяжким гострим панкреатитом, оскільки викликана сепсисом поліорганна недостатність являється головним життєво небезпечним ускладненням, з летальністю від 20 50 %. Підтверджений інфікований некроз, як і септичні ускладнення, виникаючі внаслідок інфікування некротичного масиву, становлять показаннями до хірургічного лікування. Летальність в контингенті хворих інфікованим некрозом перевищує 30 %. В структурі летальних випадків гострого панкреатиту смерть від гнійних ускладнень складає 80 %. Значна кількість летальних випадків пов'язана із секвестрацією та нагноєнням підшлункової залози, за очеревинної клітковини, що веде до розвитку сепсису, розвитком арозивних кровотеч, гнійної інтоксикації. Задача хірургічних втручань у хворих гострим некротичним панкреатитом полягає у видаленні некротичних тканин як підшлункової залози, так і навколишніх її анатомічних структур. При виконанні цієї задачі ризик наступних ускладнень може бути зменшений за рахунок зупинки розповсюдження некрозу і/або інфекції і вивільнення прозапальних медіаторів. На відміну від некректомії, операції резекційного типу, такі як часткова або повна панкреатектомія, під час яких вимушено видаляється і життєздатна тканина підшлункової залози, а також неуражені навколишні органи, супроводжуються високою летальністю та збільшенням вірогідності недостатності екзокринної і ендокринної функцій підшлункової залози в післяопераційному періоді. Наряду із загально визнаними принципами хірургічного лікування, які включають органо-зберігаючий підхід, включаючи "дебрайдмент" чи некректомію, мінімізацію інтраопераціцної крововтрати, велике значення надається максимальній інтенсифікації післяопераційного видалення тканинного інфікованого детриту і запального ексудату. Найбільш близьким до способу, що заявляється, є спосіб, що включає проточне самотічне чи фракційне промивання дренажів за допомогою шприца (5), вибраний нами як прототип. Суттєвими недоліками прототипу є наступне. Так як в післяопераційному періоді при гострому некротичному панкреатиті, окрім рідкої фракції виділень з дренажу, через певний час приєднуються відторгнені некротичні секвестри з гнійної порожнини, а це в свою чергу може затруднювати прохідність дренажу, чи зовсім створювати закупорку останнього. Для відновлення прохідності дренажу потрібна ручна промивка, що за собою веде до інфікування рукавичок від дренажів і втрату асептичності процедури. Недоліком постійного проточного промивання самотічного від крапельниці є низький гідростатичний тиск, який створює рідина в флаконі. Стандартно використовують ємкість флакона 400 мл, підвішеного на штативі на висоті 1 метра над рівнем дренажів. Створюваний таким чином тиск становить 40 мм.вод ст. При цьому потік рідини не зможе створити достатній тиск в дренажі та безпосередньо в гнійній порожнині, куди він встановлений для ефективного механічного промивання при наявності некротичних секвестрів. Для усунення цього недоліку застосовують фракційне промивання шприцом, при якому в гнійній порожнині створюється тиск до 600 мм. вод. ст., що в 15 разів перевищує попередній спосіб. Недоліком фракційного методу являється кількість затраченого часу персоналом та методика лаважу. Для виконання процедури потрібно через голку встановлену у флакон з рідиною для промивки набрати в шприц рідину, потім через іншу голку встановлену безпосередньо в дренаж вводити промивну рідину під тиском. При цьому медичному працівнику потрібно якимось чином зафіксувати флакон при заборі рідини, потім переставляти шприц в канюлю голки дренажу і також фіксувати їх. При цьому збереження асептики за таких умов практично не можливе, адже дренажі являються інфікованими і отже рукавички мед. персоналу також. Крім цього для однієї адекватної промивки дренажів потрібно повторити не менше 3-5 таких циклів. При цьому часто виникає ризик поранення рук мед. персоналу голкою, та вірогідність занесення інфекції на робочому місці при виконанні процедури, у вигляді виробничої травми. Час на проведення однієї такої промивки досягає 20-30 хв. у одного хворого, а враховуючи, що хворих в гнійному хірургічному відділенні декілька, то загальний час становить 2 години. 1 UA 105483 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Задачею корисної моделі, що заявляється є збільшення ефективності та безпечності проведення післяопераційного лаважу дренажів із збереженням асептики у гнійних хворих. Для вирішення цієї задачі застосовуємо коробочку із клапанним механізмом. Суть цієї методики в наступному. Стандартний флакон для промивки знаходиться на штативі, де він і закріплений. Через систему трубок від стандартного "Пристрою для вливання кровозамінників та інфузійних розчинів" ту у 64-00480922-028-98 одночасно з'єднуємо флакон з розчином для промивки з дренажем/ми через пристрій, до якого приєднуємо шприц (для зручності 50-100 мл ємкості). Для збереження асептичності розчину у флаконі застосовують бактеріальний фільтр. Через систему 2 різнонаправлених клапанів рідина за допомогою поршня шприца рухається тільки в напрямку із флакона в дренаж. Пристрій працює наступним чином: при відтягуванні поршня шприца перший клапан відкривається, а другий закритий. Рідина рухається із флакона в шприц. При натисканні на поршень шприца клапан на флаконі миттєво закривається, в той же час відкривається клапан до дренажу і напрямок рідини спрямовується в дренаж. Це запобігає засмоктуванню інфікованого вмісту із дренажу в пристрій, та флакон із промивним розчином. Крім цього медичний працівник, який виконує промивку, руками не торкається ні флакона, ні дренажу-джерела інфекції. За допомогою розгалужень, встановлених після 2-го дренажного клапану, можна приєднати 2 чи більше дренажів для лаважу. Система залишається постійно з'єднаною та завжди готовою до застосування в наступний раз. Технічно застосуванням пристрою повністю усунена можливість поранення медперсоналу, підвищується ефективність промивки, а час на проведення процедури скорочується в 6 разів. При цьому повністю збережена асептика у хворих та в гнійному хірургічному відділенні. Технічний результат, отриманий від вирішення задачі, буде полягати у зниженні рівня ускладнень з боку післяопераційної рани, значному зниженні гнійної інтоксикації, числа проявів інших септичних ускладнень, скороченні терміну виліковування та реабілітації хворих, спрощенні та безпечності для медичного персоналу проведення процедури післяопераційного лаважу дренажів, підвищення її ефективності та збереження асептики в хірургічному відділенні. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який включає проточне самотічне чи фракційне промивання дренажів, згідно з корисною моделлю, в камері для промивки встановлено 1 приточний та 1 відточний клапани, які замкнуті в систему-флакон із рідиною для промивки та промивними дренажами, при цьому діаметр та кількість дренажів значення не має. Відмінність способу, що заявляється, полягає в тому, що флакон із рідиною для промивки з'єднано з клапанною камерою, сюди ж з'єднані 2-х просвітні дренажі, постійно з'єднані такими ж перехідниками, що і крапельниця. Це дозволяє адекватно виконати післяопераційний лаваж гнійної дренованої порожнини під високим тиском за 30-50 секунд і протягом доби за потребою робити це стільки разів, скільки необхідно протягом доби, без порушення асептики. Це запобігає проведенню багаторазових відкритих лапаротомій та травматизації черевної стінки, органів і судин черевної порожнини, нагноєнню післяопераційної рани, виникненню вираженої системної відповіді організму на масивну операційну травму, тим самим полегшує протікання післяопераційного періоду, веде до збільшення ширини діапазону можливостей хірургічного лікування (навіть у тяжких хворих) та проведення динамічного візуального контролю за протіканням гнійного процесу в заочеревинному просторі. В основу корисної моделі поставлено задачу - забезпечити адекватний лаваж гнійної порожнини в післяопераційному періоді, враховуючи глибину операційної рани, малий операційний простір, товщину передньої черевної стінки в залежності від типу конституції людини, запобігти виникненню виробничої травми у медичного персоналу, та забезпечити асептичність процедури. А основне, створити пристрій з універсальними можливостями в даному розрізі практичної хірургії. Поставлена задача вирішується пристроєм, що складається з 3-х канюль для з'єднання шприца і промивної системи, та самої клапанної коробочки із фіксованими в ній 2-ма різнонаправленими клапанами. На кресленні зображений запропонований пристрій. Фіг. 1. Загальний вигляд, де 1 - пластикова герметична камера із канюлею для шприца, 2 - пружинно-клапанний механізм, 3 - флакон із промивочною водою, 4 - канюля для дренажу. Пристрій виготовлено з пластику, і являється одноразовим для використання. Утилізація така ж як і для шприців. 2 UA 105483 U 5 10 15 20 25 30 35 Пристрій може використовуватися в післяопераційному періоді при оперативних втручаннях на органах черевної порожнини, органів малого тазу, прямої кишки, за очеревинного простору. Робота пристрою в динаміці показана на Фіг. 2. Враховуючи напрямок руху рідини через канюлі (4), з'єднуємо клапанну коробочку (1) із флаконом рідини для лаважу (3) та дренажем. Приєднуємо шприц (1). Далі тягнемо поршень шприца однією рукою, іншою тримаємо камеру. При цьому одночасно спрацьовують обидва клапани (2), клапан зі сторони флакона відкривається, а зі сторони дренажу закривається. Таким чином шприц наповнюється рідиною із флакона. Натискаючи на поршень шприца (1), рідина спрямовується із камери в дренаж (4), при цьому клапани спрацьовують навпаки: відкривається клапан зі сторони дренажу, в той же час закривається клапан зі сторони флакона із промивочною рідиною. Маніпуляцію можна повторити необхідну кількість разів для забезпечення адекватного промивання. Використання запропонованого пристрою забезпечує адекватний лаваж гнійної порожнини в післяопераційному періоді, що запобігає прогресуванню гнійної інтоксикації, сепсису та розвитку арозивних кровотеч, запобігає виникненню некрозу тканин, скорочує час одужання хворих. Особлива цінність пристрою виявлена при застосуванні у хворих з гострим некротичним панкреатитом в післяопераційному періоді, коли існує значна кількість рідких гнійних виділень чи відторгнення секвестрів. Спосіб був апробований на базі КМКЛ № 10 та кафедрі загальної хірургії № 1 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця і отримані позитивні результати дозволяють рекомендувати його при оперативних втручаннях на органах черевної порожнини, органах малого тазу, за очеревинного простору. Джерела інформації: 1. Buchmann P., Rothlin M. abscesses and psevdocysts as sequela of acute pancreatitis// Helv. Chir. Acta. -1992. - V. 59. 2. Kriwanek S., Armbruster C, Beckerhinn P., Dittrich K., Redl E. Improved results after aggressive treatment of colonic involvement in necrotizing pancreatitis// Hepatogastroenterology. 1997. - V. 44. №.13. - P. 274-278. 3. Werner J, Büchler MW. Zentralbl Chir. 2007 Oct; 132(5): 433-7 [Infectious complications in necrotizing pancreatitis]. 4. Bukeirat FA, Swart SS, Mukdadi S.W V Med J. 2007 Jul-Oct; 103(4):24-8. Acute pancreatitis: management update and future directions of pancreatic imaging. 5. Тенчурин Р.Ш.Эндоскопическая секвестрэктомия через дренажный канал после операции по поводу гнойного панкреатита.// Материалы УП Всероссийского съезда по эндоскопической хирургии. - 2005. - С. 140-141. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 40 Спосіб післяопераційного лаважу при гострому некротичному панкреатиті, що включає проточне промивання дренажів, який відрізняється тим, що в камері для промивки встановлено один приточний та один відточний клапани, які замкнуті в систему-флакон із рідиною для промивки та промивними дренажами, при цьому діаметр та кількість дренажів значення не має. 3 UA 105483 U 4 UA 105483 U Комп’ютерна верстка О. Рябко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5