Спосіб лікування хворих з синдромом “діабетична стопа”

Реферат: Спосіб лікування хворих з синдромом "діабетична стопа" належить до ендокринології та ортопедії і відрізняється тим, що на тлі медикаментозної терапії проводять часткове навантаження на власну зв'язку надколінника і конус м'яких тканин гомілки та перерозподіл тиску на підошовну зону стопи за допомогою розвантажувального тотально-контактного ортеза на гомілковостопний суглоб-стопу з встановленою вкладною індивідуальною устілкою. UA 107107 C2 (12) UA 107107 C2 UA 107107 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Винахід належить до медицини, зокрема до ендокринології та ортопедії, і може бути використаний при лікуванні хворих з синдромом "діабетична стопа". Синдром діабетичної стопи (СДС) включає три форми: нейропатичну, нейроішемічну та нейроостеоартропатичну (стопа Шарко). Нейроостеоартропатія являє собою тяжку форму, при якій на фоні нейропатії виникає деструкція кісток та суглобів стопи, розвивається її деформація (стопа-качалка), яка зростає при продовженні навантаження на неї. На стопі при цьому виникають зони підвищеного тиску, на яких легко розвиваються трофічні виразки. В зв'язку з тим, що хворий на нейроостеоартропатію через порушення всіх видів чутливості на стопі продовжує навантажувати стопу, вона ще більше травмується, що призводить до порушення анатомічних співвідносин в стопі, появи гнійно-некротичних уражень, що в багатьох випадках призводить до ампутації нижньої кінцівки та інвалідності. Відомий спосіб лікування хворих з синдромом "діабетична стопа" по патенту RU 2328323 С2, 2008 р., шляхом проведення через день 10-16 процедур, які включають загальну терапію, що корегує цукровий діабет, опромінення малоінтенсивним лазерним випромінюванням, проведення хірургічної обробки гнійно-некротичної язви, гідромеханічне очищення рани, озонотерапію, опромінення магніто-інфрачервоним лазерним випроміненням частотою 50 Гц спочатку ділянки трофічної виразки протягом 2 хвилин, потім лівої підключичної ділянки і пахвових судинних пучків по 2 хв. на зону, ділянки проекції вилочкової залози протягом 1 хв., сканування ділянки проекції підшлункової залози протягом 2 хв. з потужністю інфрачервоного випромінення світлодіодів 60 мВт. Спосіб забезпечує зниження дозування цукрознижуючих препаратів, скорочення строків очищення ранової поверхні від гнійно-некротичних тканин, купірування больового синдрому, купірування процесів запалення, активізування регенераторного процесу, скорочення обсягу оперативного втручання, збереження опороздатності кінцівки. Недоліки його полягають у тому, що спосіб не дозволяє проводити розвантаження критичних до навантаження зон діабетичної стопи в процесі лікування, що знижує активність хворого, подовжує термін їх лікування та може призводити до необхідності оперативного втручання. Відомий також спосіб лікування діабетичної стопи за патентом UA № 81503С2, 2008 р., який включає медикаментозне лікування, направлене на корекцію рівня глюкози в крові, дезінтоксикацію, стимуляцію репаративних процесів, фізіотерапевтичні процедури, фіксацію стопи та гомілковостопного суглобу в функціонально вигідному положенні в тотальноконтактному ортезі з розміщеною в ньому розвантажувальною ортопедичною устілкою, місцеву лікувальну дію на стопу медикаментозним препаратом, розміщеним в проекції зон виразок стопи в ортопедичній розвантажувальній устілці. Цей спосіб прийнято за прототип. Недоліки його полягають у тому, що спосіб не дозволяє в достатній мірі розвантажити стопу при гострій стадії нейроостеоартропатії, забезпечити комфортні умови для зростання кісток стопи та зберегти при цьому опороздатність кінцівки. Технічною задачею винаходу є підвищення ефективності лікування хворих на діабетичну нейроостеоартропатію, яка може бути ускладнена ампутаційними дефектами пальців стопи або частини стопи. Ця задача вирішена тим, що в способі лікування хворих з синдромом "діабетична стопа", що включає медикаментозне лікування, направлене на корекцію рівня глюкози в крові (інсулінотерапію), дезінтоксикацію, стимуляцію репаративних процесів, фізіотерапевтичні процедури, фіксацію стопи та гомілковостопного суглобу в функціонально вигідному положенні в тотально-контактному ортезі з розміщеною в ньому ортопедичною устілкою, відмінністю являється те, що в процесі комплексної терапії паралельно з інсулінотерапією за показаннями використовують препарати тіоктової кислоти, наприклад, діаліпон, вітамінів групи В, наприклад, вітаксон; препарати, що покращують обмінні процеси в тканинах,наприклад актовегін, солкосерил; бісфосфонатів, наприклад, різендрос, разом з препаратами кальцію і вітаміном D, наприклад, кальцеміном та ін.; при наявності трофічної виразки призначають антибіотики подовженої дії, наприклад, ретарпен; проводять часткове навантаження на власну зв'язку надколінника і конус м'яких тканин гомілки та перерозподіл тиску на підошовну зону стопи за допомогою розвантажувального тотально-контактного ортеза на гомілковостопний суглоб-стопу з встановленою вкладною індивідуальною устілкою, виготовленою при необхідності з зонами компенсації ампутаційних дефектів пальців чи частини стопи, та з підошвою-балансиром для забезпечення перекату; при переході патологічного процесу в хронічну стадію і загоєнні трофічної виразки звільняють від навантаження власну зв'язку надколінника. 1 UA 107107 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Використання в процесі комплексної загальної терапії препаратів тіоктової кислоти, наприклад, діаліпон, вітамінів групи В, наприклад, вітаксон; препаратів актовегін або солкосерил; бісфосфонатів, наприклад, різендрос, які призначають разом з препаратами кальцію і вітаміном Д, наприклад, кальцеміном та ін.; антибіотиків подовженої дії, наприклад, ретарпен дозволяє покращити обмінні процеси в тканинах, прискорити зрощення переломів кісток та сприяє загоєнню трофічних виразок. Часткове навантаження на власну зв'язку надколінника і конус м'яких тканин гомілки та перерозподіл тиску на підошовну зону стопи за допомогою розвантажувального тотально-контактного ортеза на гомілковостопний суглоб-стопу з вкладною індивідуальною устілкою, виготовленою при необхідності з зонами компенсації ампутаційних дефектів пальців чи частини стопи дозволяє проводити лікування хворих з тяжкими формами діабетичної стопи ускладнену ампутаційним дефектом переднього відділу стопи. Спосіб дозволяє зупинити руйнацію кісток і прогресування деформації стопи, сприяє зрощенню переломів кісток стопи, загоєнню трофічних виразок, підвищує опороздатність кінцівки, полегшуючи за рахунок підошовного балансира можливість пересування хворого. Звільнення від навантаження власної зв'язки надколінника при переході патологічного процесу в хронічну стадію сприяє збільшенню об'єму рухів в колінному суглобі та розширенню функціональних можливостей хворого. На приведених ілюстраціях показані приклади лікування хворих: - Фіг. 1 - Рентгенограми стопи пацієнта Н-рова до та після лікування; - Фіг. 2 - Фото пацієнта Н-рова в ортезі; - Фіг. 3 - Фото стопи пацієнта К-ща до та після лікування; - Фіг. 4 - Фото пацієнта К-ща в ортезі та протезі на контрлатеральній стороні; Спосіб реалізують наступним чином. Перед початком лікування проводять обстеження хворого, яке включає загальний огляд, вивчення больової, температурної, тактильної і дискримінаційної чутливості стопи, лабораторні методи обстеження (аналіз крові, сечі, глікемічний профіль, коагулограма), функціональні методи обстеження (ЕКГ, РВГ, УЗДД), рентгенографію стопи та гомілковостопного суглобу, а також бактеріологічне обстеження (посів на флору та чутливість до антибіотиків при наявності виразок та ран). При огляді стопи виявляють ділянки підвищеного тиску, гіперкератози, трофічні виразки, деформації, дефекти пальців та стопи. Забезпечують хворого індивідуальним розвантажувальним тотально-контактним ортезом на гомілковостопний суглоб - стопу, виготовленим з частковим навантаженням на власну зв'язку надколінника та конус м'яких тканин гомілки. Для перерозподілу тиску на стопу застосовують вкладну індивідуальну устілку, виготовлену при необхідності із зонами, які заповнюють ампутаційні дефекти пальців чи стопи пацієнта (фіг. 3). Індивідуальний розвантажувальний тотально-контактний ортез з устілкою виготовляють по гіпсовому позитиву нижньої кінцівки хворого, встановленої в функціонально вигідному положенні. При виготовленні гіпсової моделі особливу увагу приділяють моделюванню підошовної ділянки, ділянки власної зв'язки надколінника, великогомілкової кістки, головки малогомілкової кістки, щиколоток та підколінної зони. Ампутаційні дефекти пальців, або частини стопи дорощують на моделі, по якій виготовляють індивідуальну устілку. Посадочне кільце ортеза виготовляють з упором на власну зв'язку надколінника. В комплексному лікуванні паралельно з інсулінотерапією за показаннями використовують препарати тіоктової кислоти, наприклад, діаліпон, вітаміни групи В, наприклад, вітаксон; препарати для покращення обмінних процесів в тканинах, таких як, наприклад актовегін, солкосеріл; бісфосфонатів, наприклад, різендрос, разом з препаратами кальцію і вітаміном D, наприклад, кальцеміном та ін.; при наявності трофічної виразки призначають антибіотики подовженої дії, наприклад, ретарпен. Паралельно, за допомогою розвантажувального тотально-контактного ортеза на гомілковостопний суглоб-стопу з індивідуальною устілкою, виконаною з зонами компенсації ампутаційних дефектів пальців чи частини стопи забезпечують надійну фіксацію гомілковостопного суглобу і суглобів стопи, переносять частину навантаження на власну зв'язку надколінника та перерозподіляють навантаження на підошовну область стопи. При переході патологічного процесу в хронічну стадію і загоєнні трофічної виразки звільняють від навантаження власну зв'язку наколінника. Пацієнту рекомендується користування ортезом без навантаження власної зв'язки надколінника. Клінічний приклад 1 Хворий Н-ров, 29 років був прийнятий в клініку інституту зі скаргами на набряк стопи, підвищення температури, гіперемію шкіри стопи, деформацію стопи, "хрускіт" в стопі при ходьбі. Хворіє цукровим діабетом 15 років на інсуліні. Після огляду та обстеження був поставлений діагноз: синдром діабетичної стопи, діабетична нейроостеоартропатія (стопа Шарко справа) в 2 UA 107107 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 гострій стадії, що підтверджено даними рентгенологічного обстеження (фіг. 1): артропатія передплюсне-плюсневих суглобів з частковою руйнацією І-ІІІ клиноподібних кісток та основ І-ІІІ плеснових кісток, виражений остеопороз кісток стопи. Хворому за показаннями було призначене медикаментозне лікування: інсулінотерапія, діаліпон, вітаксон, різендрос. Паралельно за допомогою індивідуально виготовленого розвантажувального тотально-контактного ортеза на гомілковостопний суглоб і стопу з посадочним кільцем приймальної гільзи гомілки під власною зв'язкою надколінника та балансиром на підошовній ділянки з індивідуальною вкладною устілкою, проведена фіксація гомілковостопного суглобі та суглобів стопи, перенесена частини навантаження на власну зв'язку надколінника та перерозподіл навантаження на підошовній ділянки стопи. В процесі проведення курсу показаного йому медикаментозного лікування у пацієнта підвищилась опороздатність ураженої нижньої кінцівки, що дозволило освоїти ходьбу в ортезі без додаткової опори (фіг. 2). Пацієнт був виписаний на роботу. Через 6 місяців користування ортезом у хворого зникли ознаки запалення стопи, припинилась руйнація стопи, деформація стопи залишилася. Використання ортеза дозволило хворому зберегти опороздатність ураженої нижньої кінцівки і не обмежувати свою життєдіяльність. Клінічний приклад 2 Хворий К-щ, 52 роки, був прийнятий в клініку інституту зі скаргами на виразку на підошовній ділянки стопи, що не загоюється 8 років, неможливість пересуватися. Хворіє цукровим діабетом 30 років, на інсуліні. В 2004 р. з'явилася деформація лівої стопи та проведена ампутація 1-го пальця лівої стопи з тривалим загоюванням. В 2010 р. в зв'язку з гангреною проведена ампутація правої гомілки в с/3. Був прийнятий в клініку для протезування та ортопедичного забезпечення. Хворому проведено медикаментозне лікування, перев'язки, фізіопроцедури відповідно даного способу, паралельно з протезуванням кукси правої гомілки та ортезування лівої нижньої кінцівки індивідуальним розвантажувальним тотально-контактним ортезом. Цим виробом хворий користувався в процесі медикаментозного лікування. Виписаний з клініки з незначною позитивною динамікою стану трофічної виразки при збереженні рухової активності. При контрольному огляді через 4-й місяці користування протезом і ортезом трофічна виразка на підошовній поверхні стопи загоїлася і надалі не виникала, в зв'язку з чим навантаження на власну зв'язку надколінника було знято. Через 12 міс. хворий продовжує користуватися цим ортезом (фіг. 3, 4). В клініці УкрНДІпротезування проведено комплексне медикаментозне лікування з використанням розвантажувального тотально-контактного ортеза на гомілковостопний суглобстопу 12-и хворим на діабетичну нейроостеоартропатію, у 4-х з них спостерігались трофічні виразки підошовної поверхні стопи, у 8-ми переломи в ділянки кісток плесни та фаланг пальців. Всі хворі в процесі лікування зберігали рухову активність, у всіх хворих спостерігалась стійка позитивна динаміка в загоєнні виразок, в зрощенні переломів при збереженні опороздатності кінцівки, яка здійснювалася за рахунок перерозподілу навантаження на критичні зони стопи. Таким чином, запропонований спосіб дозволяє зупинити руйнацію кісток і прогресування деформації стопи, сприяє зрощенню переломів кісток стопи і загоєнню трофічних виразок, підвищує опороздатність кінцівки та активність пацієнта в процесі лікування, що дозволяє уникнути гнійно-некротичних ускладнень, ампутації або реампутації нижньої кінцівки і сприяє збереженню їх мобільності в повсякденному житті, тобто підвищує ефективність лікування пацієнтів з тяжкими формами синдрому діабетичної стопи в тому числі і з ампутаційними дефектами пальців або частини стопи. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 50 55 60 Спосіб лікування хворих з синдромом "діабетична стопа", що включає медикаментозне лікування, направлене на корекцію рівня глюкози в крові (інсулінотерапію), дезінтоксикацію, стимуляцію репаративних процесів, фізіотерапевтичні процедури, фіксацію стопи та гомілковостопного суглобу в функціонально вигідному положенні в тотально-контактному ортезі з розміщеною в ньому ортопедичною устілкою, який відрізняється тим, що в процесі комплексної терапії паралельно з інсулінотерапією за показаннями використовують препарати тіоктової кислоти, а саме діаліпон, вітамінів групи В, а саме вітаксон; препарати, що покращують обмінні процеси в тканинах, а саме актовегін, солкосерил; бісфосфонатів, а саме різендрос, разом з препаратами кальцію і вітаміном D, а саме кальцеміном та ін.; при наявності трофічної виразки призначають антибіотики подовженої дії, а саме ретарпен; проводять часткове навантаження на власну зв'язку надколінника і конус м'яких тканин гомілки та перерозподіл 3 UA 107107 C2 5 тиску на підошовну зону стопи за допомогою розвантажувального тотально-контактного ортеза на гомілковостопний суглоб-стопу з встановленою вкладною індивідуальною устілкою, виготовленою за необхідності з зонами компенсації ампутаційних дефектів пальців чи частини стопи, та з підошвою-балансиром для забезпечення перекату; при переході патологічного процесу в хронічну стадію і загоєнні трофічної виразки звільняють від навантаження власну зв'язку надколінника. 4 UA 107107 C2 Комп’ютерна верстка С. Чулій Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5