Спосіб профілактики захворювань гепатобіліарного тракту у хворих з посттравматичними стресовими розладами

Реферат: Спосіб лікування посттравматичних стресових розладів, що включає введення використання селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну в комбінації з нормотіміком, причому додатково вводять гепатопротектор антраль, внутрішньо після їжі по 1 табл. двічі на день, курс лікування складав 30 діб. UA 119686 U (12) UA 119686 U UA 119686 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до способів лікування хворих з неврозами, тобто до психіатрії. Актуальність предмету корисної моделі пов'язана із розповсюдженням посттравматичних стресових розладів (ПТСР) у теперішній час в Україні, що викликає стресогенну напруженість та тривалий екстремальний вплив. Важливими характеристиками психотравмуючого фактора є несподіванка, стрімкий темп розвитку, тривалість впливу і повторюваність протягом життя. Крім тяжкості стресорного фактора, виникнення ПТСР у людини також визначається взаємним впливом предикторів персональної уразливості (Волошин М.В. Хроническое посттравматическое стрессовое расстройство (клинико-терапевтические аспекты): Пособие для врачей. - М.: 2004. - С. 43-57). Існуючий спосіб лікування ПТСР включає психотерапію та психокорекцію. До базових препаратів психокорекції ПТСР належать бета-блокатори (анаприлін, пропранолол, атенолол), нейролептики заспокійливої дії (хлорпротиксен, тіоридазин, левоменромазін) транквілізаторів з групи бензодіазепіну. Останнім часом в лікуванні ПТСР рекомендовано використання лікарських засобів з групи натрапив (ноотропи та нормотіміків), які надають загальностимулюючий вплив на центральну нервову систему. Найбільшу популярність здобули антидепресанти з групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну, такі як флуоксетин (прозак), сертралін (золофт), флувоксамін (феварін) (Новиков В.А. Особенности клиники и лечения посттравматических стрессовых расстройств у комбатантов /В.А. Новиков, А.В. Логосов, В.Б. Ласков //Военно-медицинский журнал. - 2009. № 3. - С. 48-52). Однак слід враховувати побічну дію нормотіміків з ураженням гепатобіліарної системи у вигляді порушення "функціональних проб печінки" - збільшення амінотрансфераз та білірубінового обміну, а також імунологічних зсувів - формування синдрому гіперчутливості (лихоманка, лімфаденопатія, лейко- та лімфопенії). При застосуванні селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну, особливо в комбінації з норматіміками, у частини хворих відмічаються ураження печінки у вигляді жовтухи та підвищення активності трансаміназ у сироватці крові ((Інструкція застосування № П.03.03/06188 от 18.12.2007. Наказ МОЗ України № 75 от 15.02.2008). Як прототип було взято спосіб медикаментозного лікування ПТСР, який передбачає використання селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (золофт) в комбінації з нормотіміком (ламотриджин). До недоліків прототипу належить те, що при використанні вказаного способу не враховується наявність побічних ефектів у вигляді ураження гепатобіліарної системи, оскільки існуючий спосіб не включає до свого складу препаратів з гепатопротекторною та антиоксидантною активністю, що не забезпечує відновлення метаболічного гомеостазу. Тому цей спосіб недостатньо ефективний та при його використанні не зменшується можливість розвитку ураження гепатобіліарної системи у хворих на ПТСР. Тому потребує подальшого удосконалення. Задачею корисної моделі було удосконалення існуючого способу медикаментозного лікування посттравматичних стресових розладів, а саме зниження можливості виникнення ураження гепатобіліарної системи, що в патогенетичному плані зберігається порушення метаболічних показників. Для реалізації вказаної авторами задачі корисної моделі пропонується додаткове призначення хворим із ПТСР сучасного вітчизняного препарату з гепатопротекторною та антиоксидантною активністю антралю. Дана пропозиція базується на вперше виявленій авторами корисної моделі закономірності, яка полягає в тому, що введення антралю суттєво зменшує ризик виникнення ураження гепатобіліарної системи у хворих з ПТСР при прийомі антидепресантів, причому препарат має пролонговану гепатопротекторну, протизапальну та антиоксидантну дію. Застосування препарату знижує шкідливу дію лікарських препаратів з антидепресивною активністю на клітини печінки, активізує відновлювальні процеси в гепатоцитах, нормалізує роботу печінки та її структуру. Антраль стимулює роботу антиоксидантних систем, стабілізує структуру печінкових клітин і печінки в цілому. При розробці корисної моделі для оцінки ефективності заявленого способу лікування хворих з ПТСР було обстежено дві групи пацієнтів: перша група включала 54 хворих (23 чоловіків і 31 жінку); друга група - 58 хворих (28 чоловіків і 30 жінок). Вік хворих в обох групах був від 39 до 60 років. У всіх хворих діагностовано посттравматичні стресові розлади в активній стадії, які потребували тривалого використання психотропних засобів. До проведення обстеження всі хворі отримували антидепресанти протягом 5-8 місяців. В обох групах хворим призначали патогенетичну терапію із включенням селективного інгібітору зворотного захоплення серотоніну (золофт) по 150 мг на добу в комбінації з нормотіміком (ламотриджин) по 100 мг на добу. Пацієнти першої групи додатково отримували протизапальний гепапротектор з 1 UA 119686 U 5 10 15 антиоксидантною активністю антраль. Антраль призначали по 0,2 г (1 табл.) після їжі двічі на добу протягом 30 діб. Пацієнти другої групи гепатопротектори не отримували (відмова). Заявлений спосіб здійснюється таким чином: при клініко-лабораторному обстеженні хворого на ПТСР оцінюють стан гепатобіліарної системи. Так, гепатомегалія була відсутня у всіх хворих; край печінки при пальпації чутливий. Помірно позитивний симптом Кера відмічався у 12 пацієнтів (22,2 %) першої та у 10 пацієнтів (17,2 %) другої групи, Ортнера - у 10 осіб (18,5 %) першої та у 11 пацієнтів (19,0 %) другої групи. При лабораторному обстеженні до початку лікування було встановлено, що у всіх обстежених хворих на ПТСР мають місце помірно виражені зсуви біохімічних показників, які характеризують функціональний стан печінки. Відмічено збільшення концентрації загального білірубіну у сироватці крові у середньому в 1,2 разу (в осіб першої групи - до (25,8±0,4) мкмоль/л, у пацієнтів другої групи - до (25,5±0,7) мкмоль/л); зростання рівня прямого білірубіну в середньому в 2,8 разу вище показника норми (в першій групі - (10,3±0,2) мкмоль/л, у другій групі - (10,1±0,4) мкмоль/л) Зростання рівня білірубіну у обстежених пацієнтів в клінічному плані обумовлювало у них наявність субіктеричності склер (таблиця 1). Таблиця 1 Біохімічні показники крові, що характеризують функціональний стан печінки у хворих на ПТСР до початку проведення лікування (М±m) Біохімічні показники Білірубін (мкмоль/л) загальний прямий непрямий АлАТ мкмоль/годл Ac AT мкмоль/год.-л Тимолова проба, од. ГГТП, нмоль/л ЛФ, ммоль/лтод 20 25 30 35 групи обстежених хворих Перша (n=54) друга (n=58) 25,8±0,4 25,5±0,7 10,3±0,2 10,1±0,4 15,5±0,3 15,4±0,5 1,29±0,04 1,25±0,05 1,11±0,06 1,09±0,04 4,6±0,2 4,2±0,2 44,3±2,4 43,1±2,2 3,51±0,4 3,25±0,3 Норма 12,2-20,5 3,2-3,5 9,0-15,0 0,3-0,68 0,25-0,54 0,5-5,0 42,5±4,1 3,1±0,3 Поряд з цим підвищувалася активність АлАТ в першій групі до (1,29±0,04) ммоль/лтод, у другій групі - до (1,25±0,05) ммоль/лтод (в середньому вище норми в 1,85 разу; Р0,05). Показник ГГТП в першій групі обстежених становив (44,3±2,4) нмоль/л, у другій групі - (43,1±2,2) нмоль/л, (при нормі (42,5±4,1) нмоль/л; Р>0,05) (таблиця 1). Таким чином, у всіх обстежених хворих першої та другої груп до початку проведення лікувальних заходів відмічалися зміни біохімічних показників, що відповідають ураженню гепатобіліарної системи. Було доцільно вивчити стан процесів перекисного оксилення ліпідів (ПОЛ) за рівнем його продуктів малонового діальдегіду (МДА) та дієнових кон'югатів (ДК). До початку проведення лікування в обстежених пацієнтів відмічено підвищення концентрації продуктів ПОЛ у крові, що свідчить про активацію процесів ліпопероксидації у таких хворих (таблиця 2). 2 UA 119686 U Таблиця 2 Показники ПОЛ та активність ферментів системи АОЗ у хворих на ПТСР до початку лікування (М±m) Показники ліпопероксидації МДА, мкмоль/л ДК, мкмоль/л КТ, МО/мгНb СОД, МО/мгНb Норма 3,2±0,2 6,3±0,3 390±15,0 29,4±2,0 Групи обстежених хворих Перша (n=54) Друга (п=58) 8,5±0,2*** 8,4±0,15*** 16,6±0,3*** 16,3±0,4*** 254,6±14*** 251,8±13*** 15,6±1,1** 16,1±0,9** Ρ >0,1 >0,05 >0,1 >0,05 Примітки: вірогідність різниці між середнім показником у групі та нормою * - при Р