Спосіб попередження рецидивів відшарування сітківки та його виникнення на парному оці

Спосіб попередження рецидивів відшарування сітківки та його виникнення на парному оці, що включає призначення курсу лікування глюкокортикоїдами, який відрізняється тим, що в сироватці крові хворого визначають рівні циркулюючих органоспецифічних аутоантитіл до тканин ока і при збільшенні в доопераційному та/або післяопераційному періодах рівнів аутоантитіл у 2 рази та вище відносно рівня здорових осіб призначають профілактичний курс лікування одночасно системними глюкокортикоїдами та глюкокортикоїдами місцевого застосування відповідно розробленій схемі: U 2 (19) 1 3 26214 for proliferative vitreoretinopathy. Curr. Opin. Ophthalmol. - 1995. - №6. – С.70-75, Limb G.A. et al. Cytokines in proliferative vitreoretinopathy. - Eye. 1991. - №5. - С.686-693]. Так, порушення цілісності гемато-офтальмологічного бар'єру при відшаруваннях сітківки та під час його оперативного лікування призводить до надходження антигенів тканин ока в загальний кровоток та ініціації специфічної імунної відповіді на них з подальшим розвитком запальних та аутоімунних реакцій [див. Путиенко А.А. Особенности иммунологической реактивности организма у больных с первичной регматогенной отслойкой сетчатки, осложненной и неосложненной развитием пролиферативной витреоретинопатии // Офтальмологический журнал. 2002. - №1. - С.40-44]. Про це яскраво свідчать високі рівні циркулюючих а утоантитіл до тканин ока (скловидного тіла, пігментно-хоріоідального комплексу та нейроепітелію), які досить часто виявляються у хворих з відшаруванням сітківки, а також присутність цих а утоантитіл в скловидному тілі та субретинальній рідині [див. Показатели аутосенсибилизации к тканям глаза у больных с отслойкой сетчатки, осложненной пролиферативной витреоретинопатией / Сергиенко А.Н., Леус Е.А., Чичур Д.А., Матвиенко Ю.А. // Офтальмологический журн. - 2004. - №2. - С.22-24]. Саме фіксація аутоантитіл на відповідних тканинах ока й активізація через це цитотоксичних реакцій може виступати основою розвитку та підтримання аутоагресії й хронічного запалення, що призводить до рецидивів відшарування сітківки та її виникнення на парному оці. Останнє підтверджується спонтанним зникненням або різким зменшенням підвищених до того рівнів циркулюючих аутоантитіл до тканин ока (скловидного тіла, пігментно-хоріоідального комплексу та нейроепітелію) у пацієнтів з рецидивом або виникненням відшарування сітківки на парному оці, тоді як у пацієнтів із сприятливим і неускладненим післяопераційним перебігом та задовільними віддаленими результатами оперативного лікування зменшення рівнів циркулюючих аутоантитіл до тканин ока відбувається повільно. Відомий спосіб попередження рецидивів відшарування сітківки та її виникнення на парному оці шляхом проведення лазеркоагуляції, в результаті чого формується хоріоретинальна спайка навколо зони дегенерації, яка відмежовує уражені ділянки сітківки від нормальних [див. Степень риска возникновения двусторонней отслойки сетчатки и роль лазерной коагуляции в ее профилактике / Франчук А.А., Линник Л.А., Пухлик Е.С. и соавт. // Офтальмологический журнал. - 1981. - №2, - С.67-70]. Після лазерної операції для зменшення інтенсивності запальної реакції, набряку та інтоксикації хворим призначають короткий курс (5-7 днів) глюкокортикоїдів які застосовують місцево: у вигляді крапель 4-5 разів на добу. Проте цей спосіб не має стійкого ефекту, посилює аутосенсибілізацію до тканин ока у хворого і тому має обмежену придатність для попередження рецидивів відшарування сітківки та її виникнення на парному оці, особливо в пізньому та віддаленому післяопераційному періодах. Крім того, 4 патологічний процес може прогресувати, що нерідко вимагає проведення додаткового лазерного втр учання. В ряді випадків лазеркоагуляція сітківки сприяє формуванню розривів сітківки саме в проекції лазерних коагулятів; крім того, при недостатній прозорості оптичних середовищ ока виконання цієї процедури взагалі стає неможливим. В основу корисної моделі поставлена задача створення способу попередження рецидивів відшарування сітківки та її виникнення на парному оці, в якому в сироватці крові хворого визначають рівні циркулюючих органоспецифічних аутоантитіл до тканин ока (до скловидного тіла, пігментнохоріоідального комплексу та нейроепітелію) і при збільшенні в доопераційному та/або післяопераційному періодах рівнів аутоантитіл до тканин ока у 2 рази та ви ще (до 20 у.о . та більше) відносно рівня здорових осіб призначають профілактичний курс лікування одночасно системними глюкокортикоїдами та глюкокортикоїдами місцевого застосування відповідно розробленій схемі, в результаті чого досягається зменшення аутоагресії та активності хронічного запалення. Поставлене завдання вирішується тим, що у способі попередження рецидивів відшарування сітківки та її виникнення на парному оці шляхом призначення курсу лікування глюкокортикоїдами, згідно корисної моделі, в сироватці крові хворого визначають рівні циркулюючих органоспецифічних аутоантитіл до тканин ока і при збільшенні в доопераційному та/або післяопераційному періодах рівнів аутоантитіл у 2 рази та вище відносно рівня здорових осіб призначають профілактичний курс лікування одночасно системними глюкокортикоїдами та глюкокортикоїдами місцевого застосування відповідно розробленій схемі: - перед оперативним втручанням - протягом 3х днів ін'єкції дексаметазону в дозі 0,5мл (2,5мг) субкон'юнктивально один раз на добу та 1,0мл гідрокортизону в складі протизапальної суміші (в 6,0мл фізіологічного розчину разом з 1,0мл вітаміну С) вн утрішньовенно струйно також один раз на добу; - під час оперативного втручання - одноразово 15,0-30,0мг преднізолону внутрішньовенно крапельно; - після операції - протягом 5 днів щоденно 1 раз на день ін'єкції дексаметазону по 1,0мл субкон'юнктивально та ін'єкції протизапальної суміші зазначеного вище складу внутрішньовенно струйно; - у ранній післяопераційний період, пізній та віддалений післяопераційний періоди - місцево протягом 5 днів щоденні ін'єкції по 1,0мл дексаметозону парабульбарно та очні краплі з дексаметазоном протягом 3-4 тижнів та одночасно з цим протягом 10 днів щоденні ін'єкції протизапальної суміші зазначеного вище складу, після чого - протягом 28 днів преднізолон, починаючи з добової дози 30,0мг в перші 4 дні та поступово зменшуючи її на 5,0мг кожні наступні 4 дні. Таким чином, при застосуванні системних глюкокортикоїдів гальмується синтез органоспецифічних аутоантитіл до тканин ока в в лімфовузлах та селезінці, при застосуванні глюкокортикоїдів міс 5 26214 цево (парабульбарно, субкон'юн ктивально та у вигляді очних крапель) пригнічується активність лімфоцитів-кілерів безпосередньо в оці, що перешкоджає реалізації в ньому цитотоксичних та імунокомплексних реакцій і, завдяки цьому, досягається зменшення аутоагресії та активності хронічного запалення, що дозволяє зменшити ризик рецидивів відшарування сітківки та її виникнення на парному оці. Спосіб здійснюють таким чином. Для моніторингу рівнів циркулюючих органоспецифічних аутоантитіл до тканин ока (скловидного тіла, пігментно-хоріоідального комплексу та нейроепітелію) у хворого з відшаруванням сітківки проводять визначення їх вмісту в сироватці крові в реакції споживання комплементу з відповідними антигенами тканин ока за методом Н.І. Кондрашової, 1974 [див. Кондрашова Н.И. Реакция потребления комплемента в новой постановке для выявления противотканевых антител // Лаб. дело. 1974.- №9. - С.552-554], модифікованому для спектрофотометричного обліку результатів на мультискані "КОМП-01" перед оперативним втручання, після операції, в ранній післяопераційний період, щоквартально в перший рік після операції й надалі кожні півроку. Ця реакція заснована на визначенні кількості комплементу, який витрачається при утворенні імунних комплексів наявними в досліджуваному матеріалі аутоантитілами до тканин ока (скловидного тіла, пігментно-хоріоідального комплексу та нейроепітелію) з цими антигенами. Антигени тканин ока виготовляють за стандартним способом [див. Чернушенко Е.Ф., Когосова Л.С., Голубка Т.В. Аутоиммунные процессы и их роль в клинике внутренних болезней. - К.: Здоров'я., 1985. - С.160]: тканини ока (скловидне тіло, пігментно-хоріоідальний комплекс та нейроепітелій) отримують від молодих людей з 1 (0) групою крові, які загинули від випадкової травми, подрібнюють їх ножицями та ретельно промивають проточною водою декілька разів, потім ще декілька разів промивають стерильним ізотонічним розчином натрію хлориду. Вимірюють об'єм тканини, гомогенізують її та заливають льодяним ізотонічним розчином натрію хлориду в співвідношенні 1:4, додають хлороформ, та піддають постійному струшуванню на шутелі протягом 2 годин. Після 24 годинного відстоювання при 4°С відбирають надосад та центрифугують його при 5000об/хв протягом 45хв. Надосад (водно-сольову витяжку з відповідної тканини ока) тестують на вміст білку та доводять його до 1.5-2% додаванням відповідної кількості ізотонічного розчину натрію хлориду. За антикомплементарними, комплементарними та гемолітичними властивостями визначають робочу дозу антигену (ту, в якій ці властивості не проявляються). Готові до роботи антигени розподіляють на аліквоти по 10-20 доз та зберігають в морози 6 льній камері при температурі - 56°С до постановки реакції. При виявленні в доопераційному та/або післяопераційному періодах в сироватці крові хворого з відшаруванням сітківки підвищення рівнів циркулюючих а утоантитіл до тканин ока (скловидного тіла, пігментно-хоріоідального комплексу та нейроепітелію) у 2 рази та вище (до 20 у.о. та більше) відносно рівня здорових осіб (до 10 у.о.) йому призначають профілактичний курс лікування одночасно системними глюкокортикоїдами та глюкокортикоїдами місцевого застосування відповідно розробленій схемі: - перед оперативним втручанням - протягом 3х днів ін'єкції дексаметазону в дозі 0,50мл (2,5мг) субкон'юнктивально один раз на добу та ін'єкції протизапальної суміші, до складу якої входить 6,0мл фізіологічного розчину, 1,0мл гідрокортизону та 1,0мл вітаміна С внутрішньовенноструйно також один раз на добу; - під час оперативного втручання - одноразово 15,0-30,0мг преднізолону внутрішньовенно крапельно; - після операції - протягом 5 днів щоденно ін'єкцію дексаметазону по 1,0мл субкон'юнктивально та ін'єкцію протизапальної суміші зазначеного вище складу внутрішньовенноструйно; - у ранній післяопераційний період, пізній та віддалений післяопераційний періоди - місцево протягом 5 днів щоденні ін'єкції по 1,0мл дексаметозону парабульбарно та очні краплі з дексаметазоном протягом 3-4 тижнів та одночасно з цим протягом 10 днів щоденні ін'єкції протизапальної суміші зазначеного вище складу, після чого - протягом 28 днів преднізолон, починаючи з добової дози 30,0мг в перші 4 дні та поступово зменшуючи її на 5,0мг кожні наступні 4 дні. Наводимо конкретні приклади здійснення способу. Приклад 1. Хвора В.Н., 1975 р.н., історія хвороби №2179, поступила у відділення вітреоретинальної хірургії з регматогенним відшарування сітківки правого ока. Виконано оперативне лікування (локальне секторальне екстрасклеральне пломбування з кріоаплікацією склери в проекції розривів). В післяопераційному періоді було призначено стандартну протизапальну терапію, в т.ч. щоденно парабульбарне введення 1,0мл дексаметазону протягом 3 діб. Через тиждень після операції на правому оці проведено профілактичну периферичну лазеркоагуляцію сітківки лівого ока. Через 4 роки хвора госпіталізована у відділення вітреоретинальної хірургії з приводу регматогенного відшарування сітківки на лівому (парному оці) з аналогічною клінічною симптоматикою для проведення оперативного лікування. Результати моніторингу рівнів аутоантитіл до тканин ока наведені в таблиці 1. 7 26214 8 Таблиця 1 Рівні циркулюючих органоспецифічних аутоантитіл до тканин ока хворої В.Н. з двостороннім регматогенним відшаруванням сітківки Термін визначення рівнів циркулюючих а утоантитіл Рівні циркулюючих органоспецифічних ауто антитіл до: скловидного пігментнонейроепітелію тіла хоріоідального комплексу До операції 20,0 15,0 30,0 Ранній післяопераційний період 35,0 15,0 25,0 Пізній післяопераційний період (1) 15,0 15,0 20,0 Пізній післяопераційний період (2) 25,0 20,0 20,0 Віддалений післяопераційний період - виникнен30,0 20,0 2,5 ня відшарування сітківки на парному оці Приклад 2. Хвора B.C., 42 роки, історія хвороби №10285, поступила у відділення вітреоретинальної хірургії з регматогенним відшаруванням сітківки лівого ока для проведення оперативного втр учання (екваторіального циркляжу). В післяопераційному періоді отримала короткий стандартний курс протизапальної терапії. Через 1 рік виконано профілактичну периферичну лазерну коагуляцію сітківки парного ока та оперативне втр учання з приводу ускладненої катаракти цього ж ока, після якого також був проведений стандартний курс протизапальної терапії з місцевим застосуванням глюкокортикоїдів - 3 ін'єкції по 1,0 дексаметазону парабульбарно щоденно. Через 3 місяці хвора госпіталізована втретє з діагнозом: рецидив відшарування сітківки лівого ока, для усунення якого проведено чергове оперативне втручання. В післяопераційному періоді знов пройшла короткий курс протизапальної терапії. Проте дані розгорнутого аналізу крові свідчили про наявність загострення запального процесу: паличкоядерні Нф - 1% (знижені), сегментоядерні - 75% (підвищені), лім фоцити - 9% (знижені). Ще через 4 місяці, хвору знов госпіталізують з клінічним діагнозом: регматогенне відшарування сітківки правого (парного) ока, на якому попередньо з метою попередження виникнення відшарування сітківки була проведена профілактична периферична лазерна коагуляція сітківки. Проведено 2 операції оперативного укладання сітківки, але через півроку - чергова госпіталізація з приводу рецидиву її відшарування на тому ж оці. Протягом 3-х наступних років проведено ще декілька операцій з приводу рецидивів відшарування сітківки на обох очах. В клінічній картині симптомів та проявів, звертає на себе увагу симетричність розривів, що виникали на фоні виразної периферичної дегенерації та симетричність відшарування сітківки, яка починалася з нижніх сегментів, та наявність двостороннього давлючого болю. Результати моніторингу рівнів циркулюючих аутоантитіл до тканин ока (скловидного тіла, пігментно-хоріоідального комплексу та нейроепітелію) наведені в табл. 2. Таблиця 2 Рівні циркулюючих органоспецифічних аутоантитіл до тканин ока хворої B.C. з двостороннім відшаруванням сітківки та її чисельними рецидивами Термін визначення рівнів циркулюючих а утоантитіл Рівні циркулюючих органоспецифічних аутоантитіл до: скловидного пігментнонейроепітелію тіла хоріоідального комплексу До операції 20,0 20,0 30,0 Ранній післяопераційний період 10,0 19,0 12,5 Пізній післяопераційний період - рецидив 30,0 25,0 20,0 Ранній післяопераційний період (2-а операція) 7,5 25,0 12,5 Пізній післяопераційний період (2-а операція) - ви25,0 20,0 17,5 никнення відшарування сітківки на парному оці Ранній післяопераційний період (3-я операція) 30,0 20,0 25,0 рецидив Ранній післяопераційний період (4-а операція) 2,5 0,0 7,5 рецидив Пізній післяопераційний період (4-а операція) - ре2,5 30,0 25,0 цидив 9 26214 Приклад 3. Хворий С.А., 1934 р.н., історія хвороби №13873 перебував у відділенні вітреоретинальної хірургії з приводу регматогенного відшарування сітківки правого ока та старого оперованого відшарування сітківки лівого ока. Хірургічне лікування полягало у проведенні локального секторального екстрасклерального пломбування з кріоаплікацією склери правого ока. З огляду на суттєве підвищення вихідних рівнів аутоантитіл до тканин ока до операції (табл. 3), для попередження рецидивів на цьому оці протягом 3х днів до хірургічного лікування та безпосередньо під час операції було призначено профілактичний курс лікування одночасно системними глюкокортикоїдами та глюкокортикоїдами місцевого застосування за схемою: 10 - перед оперативним втручанням - протягом 3х днів ін'єкції дексаметазону в дозі 0,5мл (2,5мг) субкон'юнктивально один раз на добу та ін'єкції протизапальної суміші, до складу якої входить 6,0мл фізіологічного розчину, 1,0мл гідрокортизону та 1,0мл вітаміна С внутрішньовенноструйно також один раз на добу; - під час оперативного втручання - одноразово 15,0-30,0мг преднізолону внутрішньовенно крапельно. Моніторинг рівнів аутоантитіл до тканин ока продемонстрував поступове зниження високих їх рівнів вже в ранньому післяопераційному періоді та їх подальшу нормалізацію (табл. 3). Протягом 2х років спостереження ніяких ускладнень або виникнення будь-якої негативної клінічної симптоматики в даному випадку не було. Таблиця 3 Рівні циркулюючих аутоантитіл до тканин ока хворого С. А. з двостороннім регматогенним відшаруванням сітківки. Терміни визначення рівнів аутоантитіл До операції Після операції В ранній післяопераційний період В пізній післяопераційний період Віддалені результати Рівні циркулюючих органоспецифічних аутоантитіл до: скловидного пігментно-хоріоідального компле- нейроепітелію тіла ксу 20,0 55,0 27,0 35,0 25,0 37,0 10,0 20,0 10,0 5,0 12,0 10 5,0 10,0 5,0 Приклад 4. Хвора Ф.К., 1957 р.н., історія хвороби №10579 перебувала у відділенні вітреоретинальної хірургії з діагнозом регматогенного відшарування сітківки правого ока. Було проведено локальне радіальне екстрасклеральне пломбування з пневморетинопексією та кріоаплікацією склери правого ока, після чого хвора отримала короткий курс місцевої протизапальної терапії. З огляду на відсутність позитивної динаміки рівнів аутоантитіл до тканин ока в ранньому післяопераційному періоді (табл. 4) через місяць після хірургічного лікування для попередження рецидивів та виникнення відшарування сітківки на парному оці був проведений профілактичний курс лікування одночасно системними глюкокортикоїдами та глюкокортикоїдами місцевого застосування за схемою: - місцево протягом 5 днів щоденні ін'єкції по 1,0мл дексаметозону парабульбарно та очні краплі з дексаметазоном протягом 3-4 тижнів та одночасно з цим протягом 10 днів щоденні ін'єкції протизапальної суміші, що включала 1,0мл гідрокортизону, 1,0мл вітаміну С та 6,0мл фізіологічного розчину вн утрішньовенно струйно, після чого -протягом 28 днів преднізолон, починаючи з добової дози 30,0мг в перші 4 дні та поступово зменшуючи її на 5,0мг кожні наступні 4 дні по наступній схемі (в 1 табл. 5мг): - 4 дні по 1таб. 6р/день; - 4 дні по 1таб. 5р/день; - 4дні по 1таб. 4р/день; - 4 дні по 1таб. 3р/день; - 4 дні по 1таб. 2р/день; - 4 дні по 1таб. 1р/день;' - 4 дні по 1/2таб. 1р/день. 11 26214 12 Таблиця 4 Рівні циркулюючих органоспецифічних аутоантитіл до тканин ока хворої Ф.К. з одностороннім регматогенним відшаруванням сітківки. Терміни визначення рівнів аутоантитіл До операції Після операції В ранній післяопераційний період В пізній післяопераційний період (1) В пізній післяопераційний період (2) Віддалені результати (1) Віддалені результати (2) Рівні циркулюючих органоспецифічних аутоантитіл до: скловидного пігментно-хоріоідального компле- нейроепітелію тіла ксу 5,0 25,0 20,0 21,0 50,0 50,0 28,0 25,0 25,0 20,0 18,0 18,0 15,0 12,0 15,0 10,0 10,0 12,0 10,0 8,0 8,0 Приклад 5. Хвора Ч.Н., 1977 р.н., поступила у відділення вітреоретинальної хірургії з діагнозом регматогенного відшарування сітківки лівого ока. Після проведеного оперативного лікування (локального секторального екстрасклерального пломбування з кріоаплікацією склери лівого ока) було призначено традиційну протизапальну терапію із застосуванням парабульбарних ін'єкцій дексаметазону (3-4 ін'єкції). В пізньому післяопераційному періоді (через півроку) хвора звернулася зі скаргами на спотворення зображення та появу фотопсій на парному оці, що розцінюється як клінічні симптоми можливого розвитку відшарування сітківки на парному оці. При визначенні рівнів циркулюючих органоспецифічних аутоантитіл до тканин ока було виявлено їх значне підвищення (табл. 5). Це обумовило призначення курсу лікування одночасно системними глюкокортикоїдами та глюкокортикоїдами місцевого застосування за схемою: - місцево протягом 5 днів щоденні ін'єкції по 1,0мл дексаметозону парабульбарно та очні краплі з дексаметазоном протягом 3-4 тижнів та одночасно з цим протягом 10 днів щоденні ін'єкції протизапальної суміші, що включала 1,0мл гідрокортизону, 1,0мл вітаміну С та 6,0мл фізіологічного розчину вн утрішньовенно струйно, після чого -протягом 28 днів преднізолон, починаючи з добової дози 30,0мг в перші 4 дні та поступово зменшуючи її на 5,0мг кожні наступні 4 дні по наступній схемі (в 1табл. 5мг): - 4 дні по 1таб. 6р/день; - 4 дні по 1таб. 5р/день; - 4дні по 1таб. 4р/день; - 4 дні по 1таб. 3р/день; - 4 дні по 1таб. 2р/день; - 4 дні по 1таб. 1р/день; - 4 дні по 1/2таб. 1р/день. Таблиця 5 Рівні циркулюючих органоспецифічних ауто антитіл до тканин ока хворої Ч.Н. з одностороннім регматогенним відшаруванням сітківки Терміни визначення рівнів аутоантитіл В пізній післяопераційний період (1) В пізній післяопераційний період після лікування Віддалені результати Рівні циркулюючих органоспецифічних аутоантитіл до: скловидного пігментно-хоріоідального ком- нейроепітелію тіла плексу 55,0 75,0 47,0 10,0 5,0 2,0 5,0 Після проведеного курса глюкокортикоїдів визначення рівнів циркулюючих аутоантитіл до тканин ока виявило їх нормалізацію (табл. 5). Клінічні симптоми зникли і протягом останніх 6-х місяців спостерігається збереження нормального рівня аутоантитіл (до 5 у.о.) та відсутність клінічної симптоматики. Приклад 6. Хвора Т.Р., 1941 р.н., поступила у відділення вітреоретинальної хірургії з діагнозом регматогенного відшарування сітківки лівого ока. Після проведеного оперативного лікування (локального радіального екстрасклерального пломбування з кріоаплікацією склери лівого ока) було призначено традиційну протизапальну терапію із 2,0 0 застосуванням парабульбарних ін'єкцій дексаметазону (3-4 ін'єкції). Через рік хвора звернулася зі скаргами на незначне спотворення зображення та появу фотопсій на цьому ж оці, що розцінюється як клінічні симптоми можливого розвитку повторного відшарування сітківки на даному оці. При визначенні рівнів циркулюючих органоспецифічних аутоантитіл до тканин ока було виявлено їх значне підвищення (табл. 6), через що був призначений профілактичний курс лікування одночасно системними глюкокортикоїдами та глюкокортикоїдами місцевого застосування за схемою, згідно корисній моделі, а саме: 13 26214 - місцево протягом 5 днів щоденні ін'єкції по 1,0мл дексаметозоку парабульбарно та очні краплі з дексаметазоном протягом 3-4 тижнів та одночасно з цим протягом 10 днів щоденні ін'єкції протизапальної суміші, що включала 1,0мл гідрокортизону, 1,0мл вітаміну С та 6,0мл фізіологічного розчину внутрішньовенно струйно, після чого протягом 28 днів преднізолон, починаючи з добової дози 30,0мг в перші 4 дні та поступово змен 14 шуючи її на 5,0мг кожні наступні 4 дні по наступній схемі (в 1 табл. 5мг): - 4 дні по 1таб. 6р/день; - 4 дні по 1таб. 5р/день; - 4дні по 1таб. 4р/день; - 4 дні по 1таб. 3р/день; - 4 дні по 1таб. 2р/день; - 4 дні по 1таб. 1р/день; - 4 дні по 1/2таб. 1р/день. Таблиця 6 Рівні циркулюючих органоспецифічних аутоантитіл до тканин ока хворої Т.Р. з одностороннім регматогенним відшаруванням сітківки Терміни визначення рівнів аутоантитіл Віддалені результати 1 (до лікування) Віддалені результати 2 (через 1міс. після лікування) Віддалені результати 3 (через 4міс. після лікування) Рівні циркулюючих органоспецифічних аутоантитіл до: скловидного пігментно-хоріоідального ком- нейроепітелію тіла плексу 48,0 65,0 58,0 12,0 10,0 10,0 10,0 Після проведеного курсу лікування визначення рівнів циркулюючих аутоантитіл до тканин ока виявило їх нормалізацію (табл. 6). Клінічні симптоми зникли і протягом останніх 3-х місяців спостерігається збереження нормального рівня аутоантитіл та відсутність будь якої загрозливої клінічної симптоматики. Всього за способом, що пропонується, було проліковано 15 осіб. За час спостереження (від 1 до 3 років) в жодному випадку рецидивів або виникнення відшарування сітківки на парному оці не спостерігалося, тоді як в контрольній групі пацієнтів - 79 осіб, які мали підвищені рівні циркулюючих аутоантитіл до тканин ока, їх частота склала 37,1% та 58,4% відповідно. Таким чином, спосіб, що пропонується, на відміну від прототипу, дозволяє попередити рецидиви відшарування сітківки та її виникнення на парному оці за рахунок проведення курсів Комп’ютерна в ерстка І.Скворцов а 5,0 5,0 профілактичного лікування одночасно системними глюкокортикоїдами та глюкокортикоїдами місцевого застосування за розробленою схемою, які, згідно корисної моделі, призначаються хворим при підвищенні рівнів циркулюючих органоспецифічних аутоантитіл до тканин ока у 2 рази та вище відносно рівня здорових осіб (до рівнів 20 у.о. та більше), завдяки чому відбувається гальмування синтезу цих аутоантитіл в селезінці та лімфовузлах та пригнічення активності лімфоцитів-кілерів безпосередньо в оці, що перешкоджає реалізації аутоімунних цитотоксичних та імунокомплексних реакцій, зменшує а утоагресію та активність хронічного запалення, і таким чином зменшує ризик виникнення рецидивів відшарування сітківки та її виникненню на парному оці. Спосіб може бути застосований в спеціалізованих офтальмологічних відділеннях медичних установ: клініках, поліклініках, диспансерах. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601