Спосіб прогнозування появи негативної реакції крові при плануванні магнітотерапії, лазеротерапії, увч-терапії у хворих з травматичним переломом та остеомієлітом нижньої щелепи

шк аоі/і/зз/48 СПОСІБ ПРОШОЗУВіШНН ПОЯВИ НЕГАТИВНОЇ РЕАКЦІЇ КРСВІ ПРИ ПЛАНУВАННІ МШПОТЕРАПІЇ, МЗЕРОїЕРАПІЇ, УВЧ- ТЕРАПІЇ У ХВОРИХ З ТРАВМАТИЧНИМ ЇЇЕРЕШ7ШМ 1А 0СТЮМІ6ЛПШ НИЖНЬОЇ 1ЩИІЙ Винахід БІДІІОСИТЬСЛ до медицини, а саме до хірургічної стоматології. Відомо, що аналіз лейкограми пери$ерічної крові є найцінніший. допоміжний метод клінічного дослідаення при діагностиці різноманітних захворювань та ставів організму людини. Дані морфології крові мають не тільки діагностичне, але й прогностичне значення /Кассирсний И.А», Алексеев Г.А.,1970/. Проте у\О останнього часу лейко граму використовують для встановлення діагнозу вже існуючого захворювання, а прогноз стосується перспектив на видужання. Окремі компоненти лейко грами в різних аспектах були досліджені при магнітотерапії , лазеротерапії та УЗЧ-терапії багатьма авторами /Возианов А.Ф* и соавт.,19^; Гребенников С.А. и соавт.,1983; Демьяненко Б.К.,19Ш; Юіяц А.Я. и соавт», 198D; Мордович Г.А. и соавт.,19Ф; Кошелев В.Н. и соавт., 19SD; Ткачеико В.В., 19®; Танина Р.М,, Лапша В.А М 19£9; Обухая Е.И., 1993; Чегринсц СЕ., 1993/. Проте всі ці дослідження стосуються змін, які відбуваються під впливом того чи іншого фізичного фактора, мають обмежений прогностичний вплив стосовно лише уявної перспективи поглиблення цих змін, не прошозують зміни до початку фізіотерапії, тому не дають конкретних рекомендацій щодо застосування конкретного фізичного фактора. Крім того, дослідаення проведені за різних умов /клінічні та експериментальні спостереження, різна апаратура та методики, дози, тривалість курсу, методи дослідаення/. г Недоліком цих досліджень є й те, що вони досить складні, потребують багато часу для виконання, засновані на дорогих методиках і тому не знайшли поширення в практичній, медицині, Бсе це є причиною тоїх), що застосування фізіотерапії /в тому числі, машітотерадії, лазеротерапії, УБЧ- терапії/ при лікуванні травматичного перелому й остеомієліту нижньої щелепи проводиться неконтрольовано. Відомо ж, що неконтрольо-ване приміяеиня фізіотерапії може супроводитись небажаними змінами, які ведуть до негативних результатів лікування /Улыцик B.C., 1995/. Вирішуеме завдання - визначення показників лейкограми хворих з травматичним переламом та остеомієлітом нижньої щелепи, найбільш чутливих до дії магнітотерапії, лазерстєрапії, терапії /за конкретними методиками/ з метою виявлення серед хворих "групи ризику" при плануванні вказаних фізмето-дів і зменшення негативних результатів лікування. Поставлене завдання вирішується шляхом аналізу співвідношення між лейкоцитами та моноцитами лейкограш /яке далі ми називатимемо "лєйкоцигарно-шноцитарний індекс11 JIM1 / і врахування отриманих показників при плануванні конкретного фізичного фактора. Спосіб здійснюють наступним чином. Підраховують лейкоцитарно-моноцитарний індекс. Для цього отриіїуємо добуток від числа, яке показує вміст лейкоцитів у тисячах» на відсоток моноцитів» Якщо взяти до уваги показники нормальної лейко грами, то допустиш коливання Ш1 від Ік, до 99. Наші попередні дослідження показали, щоюрізних конкретних фізметодів найбільш чутлива кров,ЛМІ якої знаходиться в певному з інтервалі. До магнітотерапії /яку ми проводили магнітоакустичним апаратом "MALP-2" з сінусоідально-узічениь: магнітним полем з частотою 50 Гц щоденно протягом 15 днів по ЗО хвилин на травмовану ділянку нтньої щелепи/ найбільш чутлива кров, ЖІ якої лежить в інтервалі від 53,2 до 81,6. В цій групі об стежено 37 хворих з травматичним переламом і остеомієлітом нижньої щелепи. До лазеротерапії /яку ми проводили гелійгнеоновшл лазером ЛГ-7Ь з довжиною хвилі 0,63 мкм зі щільністю потужності 130-150 мВт/сьг на відстані 1 м протягом 15 днів по 3 хвилини на тр&вмовзну ділянку нижньої щелепи/ найбільш чутлива кров, ЛЩ якої лежить в інтервалі від 61,0 до 'Ю,2. Б цій групі обстежено 34 хворих з травматичним переламом та остеомієлітом нижньої щелепи. До ШЧ- терапії /яку ми проводили апаратом УВЧ-66 за стандартною методикою протягом 10 днів по 10 хвилин/ найбільш чутлива кров, ЛМІ якої лежить в інтервалі від 40,0 до 73,8. В цій групі нами обстежено 34 хворих з травматичним перелаодж і остеомієлітом нижньої щелепи. Знаючи інтервали, в межах яких кров найбільш чутлива до того чи іншого фізичного фактора, ми можемо прогнозувати появу негативної реакції крові при нехтуванні цими інтервалами або запобігати цій. реакції, враховуючи ці інтервали. В інтервалі від 53,2 до 7J,'d кров хворих виявилась чутливою до дії всіх трьох вказаних фізичних факторів* В цьому випадку, якщо вказаний фізметод все ж призначений, необхідно проводити контроль показників лейко грами в динаміці, під час лікування з метою своєчасного виявлення появи і наростання негативної реакції . '• крові, при якому фізметод має бути відміненим. 4 Приклад Ш 1, Пацієнтка &. /історія хвороби № 955, 1995/ госпіталізована до щелепно-лицьової клініки ШТУ з діагнозом: травматичний перелам нижньої щелепи в ділянці Ь7 "/♦ На травмпункті шинована. Комплексну магнітотерапію розпочала 1.12.1995р. на фоні задовільного загального стану; місцево спостерігався помірний набряк тканин та слабкий біль. Вихідний показник МІ &Э,0. Після 9 сеансів МЦГНІЇО терапії при позитивних клінічних зрушеннях відмічені кількісні та якісні зміни в лейко грамі: поява 2 лімфоретикулярних клітин, зниження, абсолютної кількості лімфоцитів нижче за норму. Після продовження магніто терапії відмічено наростання змін в лейкограмі; поява поодиноких ретикулярної клітини та середнього лімроциту, подальше зниження абсолютної кількості лімфоцитів, ha фоні доброго самопочуття раптово з'явився набряк тканин у травмованій: ділянці,слабкий біль, які до того вже не туроувсШі хвору. Далі відмічено наростання небажаних змін в лейко грамі з одночасним наростанням локального запального процесу. Магнітотерапію було відмінено. Приклад № 2. Пацієнт А. /історія хвороби № 266, 1990/ госпіталізований до щелепно-лицьової клініки з приводу прогенії. 12.3.1990 р. оперований за методой Шл'рошашва та Рудько внутрішньоровіш доступом. Післяопераційний період проходив без ускладнень. 10.4,1990 р. на фоні нормального загального аналізу крові та задовільного загального і локального стану,за проханням хворого, з метою прискорення процесу консолідації та профілактики ускладнень запального характеру розпочато комплексну лазеротералію. Вихідний показник ЛМІ - 60,8. Після 13 сеансів - поява 2 ретикулярних клітин. Після 15 сеансів виразні кількісні та якісні зміни в лейко грамі на фоні задовільного загального стану; локально - реактивний набряк правої щічної ділянки. Лазеротералію відмінено. -5Аналогічний зв'язок між вихідним показником ЛМІ до початку фізіотерапії, появою негативної реакції крові при їх проведенні і несприятливим перебігом локального процесу при наростанні змін в лейкограмі ми виявили і в інших хворих, ЛМІ яких знаходився у відповідних інтервалах відносно конкретних фізметодів при лікуванні травматичного переламу й остеомієліту нижньої щелепи. Це підтвердауе літературні дані про те, що неконтрольоване застосування фізіотерапії може призводити до негативних результатів лікування. Таким чином, запропонований, спосіб, заснований, на врахуванні вихідного показника ЛМІ до початку фізіотерапії при лікуванні травматичного переламу / остеомієліту нижньої щелепи, дозволяв завчасно прогнозувати появу негативної реакції крові у відповідь на машітотерапію, лазеротерапію та УВЧ- терапію /за конкретними методиками/. Це , в свою чергу, дозволяє свідомо планувати той чи інший метод фізіотерапії при лікуванні вказаної групи хворих, що сприяє зниженню негативних результатів лінування. І ЛІТЬРЛТУРА І.Возианов А.З., Пасечников С.П . , Никитин О .Д. Внутрисосудистое лазерное облучение крови в комплексном лечении инфекционко-воспалительных заболеваний почек. З кн.ї Действие низкоэнергетического лазерного излучения на кровь. Тезисы Всесоюзной, конференции.- К , , 19Ш,- С.65-67, 2,Гребенников С.А. и соавг. Влияние постоянного магнитного поля ДІЖІ/ на леикопоэз. Б кн.: Магнитобиология и магаитотера-пия в медицине. Тез.докл, Всесоюзной: кауч.-практ.конф.-Вит е б с к , 19Ю.- с- зі -зг. З.Демьяненко іЗ,К. О роли циклизумщих ферментов в фор^гровакии реакщ-гй изолігровані-шх лейкоцитов на воздействие ШТ.// Там ж е . - С . 4 3 -4 4 . 4.Кляц А.Я. и соавт. Влияние переменного магнитного поля на периферическую кровь животных. // Та& же.- С. 62-64. 5.Кордович Г.А. и соавт. О действии постоянного магнитного поля на фагоцитарную активность леикоциуов прк экспериментальной, стафилококковой инфекции. // Там же.- С. 59, б-Кассирский И.А . , Алексеев ГЛ. Клиническая гематология.М . : М ед и цш а, 19 70 . - 83 0 с. 7. Коше лев В.НМ ' . Астафьева 0, Г. f Архангельский А.Б. Местное взаиь:одейстзие лазерного излучекіш с тксляиі. В кн.: Лазер в лечении ран.- Саратов, 1980. » С. 6-37. 8„Танина P.M., Латиша В.А, 0 влиянии низко интенсивно го лазерного излучения на лим|юидные клетки, подверженные перекислому окислению. В кн.: Действие нкзкоэнергетического лазерного излучения на кровь .Тез.Всесоюзной. кон^.~К.,1989.-С. 47-48. 9.Ткаченко В.В, Гематологические сдвиги и состояние неспеци фической резистентно сти организма под воздействием КЭШ в эксперименте. Б кн.: Современные проблемы гигиены, труда и профпатологии в машиностроительной и химической прошшленности.- Харьков, 1983.- С. 70-71. 10.Обухаи Е.И. Дозо-эффекткшая зависшость действия дШ СЖ на процессы дифферекцировки и репродукции кроветворных клеток. В кн.: Гкгиека физических факторов окружающей и производственной среды. Тез. 1 Междунар. симпозиума.» К . , 1993,С. 57. И.Улащик 1>.С. Возможные ошибки в физиотерапии и их причины// Здравоохр. Беларуси, 1995,- Н- 1,- С. 46- ЬО, 12«Чегршец СЕ. Цитогенетические эффекты в лшфэцитах перу^ерической, крови персонала энергоустановки. В кн.: Гагиена физических факторов окру;к£иодей и производственной среды. Тез, 1 Междунар. окыюзкуна,- К . , 1^93.- С. 12 -13.