Спосіб імунокорекції хворих на хронічний пародонтит, який перебігає на тлі синдрому вторинної імунної недостатності

1. Спосіб імунокорекції хворих на хронічний пародонтит, який перебігає на тлі синдрому вторинної імунної недостатності (ВІН), що включає введення імуноактивного препарату поліоксидонію 3 34825 пользование средств иммунокорекции в комплексном лечении генерализованного пародонтита // Современная стоматология. - 2001. - №4. - С.3437]. Цей спосіб більш ефективний, ніж попередні, однак у частини хворих на ХП з найбільш вираженими проявами синдрому ВІН (переважно III ступеню) він забезпечує лише нетривалий ефект, після чого знову посилюються ознаки ВІН, а в клінічному плані відмічається активація запального процесу в пародонті та загострення хронічного пародонтиту. Тому цей спосіб імунореабілітації хворих на ХП, який перебігає на тлі синдрому ВІН, був удосконалений шляхом призначення пацієнтам іншого препарату тимуса - тактивіна (Т-активіна), введення якого пропонується підшкірно 1 раз на добу, увечері, по 1мл 0,01% розчину, на курс імунореабілітації від 5 до 7 ін'єкцій тактивіну [Мащенко И.С. Болезни парадонта. - Днепропетровск: КОЛО, 2003. - С.183]. Цей спосіб імунореабілітації хворих на ХП, який перебігає на тлі синдрому ВІН, більш ефективний, ніж попередні, та забезпечує в більшості випадків позитивний ефект у плані нормалізації імунологічних показників. Однак у частини хворих він все ж таки сприяє активації аутоімунних реакцій або загостренню запального процесу в пародонті і тому потребує подальшого удосконалення. Крім того, введення тактивіну протипоказано при наявності у хворих алергічної патології, яка, в той же час, нерідко зустрічається при ХП на тлі синдрому ВІН у вигляді фонового коморбідного захворювання. Вважаючи на недоліки існуючих способів імунореабілітації при ХП, що перебігає на тлі синдрому ВІН, був розроблений спосіб імунореабілітації хворих з даним патологічним станом, який включає введення нового синтетичного імуноактивного препарату поліоксидонію (Polyoxidonium) шляхом внутрішньом'язових ін'єкцій по 6мг 2 рази на тиждень, усього 10 ін'єкцій (60мг) на курс імунореабілітації [Шаповалов В.Д. Влияние полиоксидония на клинические показатели больных хроническим пародонтитом, протекающим на фоне вторичной иммунной недостаточности // Иммунология. 2001. - №6. - С.34-36]. Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих і тому обраний в якості прототипу. До недоліків прототипу відноситься те, що у частини хворих з вихідним високим рівнем прозапальних цитокінів (ІЛ-1b, ФНП-a) в ясневої крові хворих та ротоглоточному секреті (РГС), що свідчить про активацію запального процесу в пародонті, введення поліоксидонія (ПО) не сприяє зниженню концентрації цих цитокінів, тобто ПО діє як імуностимулюючий препарат, однак не забезпечує імуномодуляцію і тому не призводить до нормалізації цитокінового спектру в ясенній крові та РГС, що говорить про збереження порушень з боку місцевого (регіонального) імунітету. Тому цей спосіб потребує подальшого удосконалення. Задачею корисної моделі було удосконалення відомого способу імунореабілітації при ХП, який перебігає на тлі синдрому ВІН, а саме нормалізації 4 регіонального (місцевого) імунітету слизової оболонки ротоглотки (РГ) в цілому та зокрема імунного статусу тканин пародонту. Для досягнення рішення вказаної задачі корисної моделі, нами пропонується додатково до введення ПО призначати хворим на ХП, який перебігає на тлі синдрому ВІН, також сучасний вітчизняний імуноактивний препарат нуклеінат, що посилює позитивні механізми імуноактивної дії ПО та в той же час сприяє зменшенню надмірної концентрації прозапальних цитокінів (ІЛ-1b, ФНП-a) у РГС та ясневої крові хворих на ХП, та сприяє ліквідації як загальних (системних), так і локальних (місцевих, регіональних) порушень з боку імунного статусу хворих на ХП. Наша пропозиція щодо додаткового введення хворим на ХП, який перебігає на тлі синдрому ВІН, поряд з ПО нуклеінату, базується на вперше встановленій авторами корисної моделі в експерименті, та потім підтвердженої в клінічних умовах закономірності, що при сумісному введенні ПО і нуклеінату, відмічається посилення позитивного впливу обох препаратів на імунні показники, особливо на фагоцитарну реакцію макрофагів/моноцитів і нейтрофілів по типу сумації та взаємного потенціювання імуностимулюючих спроможностей обох препаратів, і в той же час реалізується в повному обсязі протизапальна активність обох препаратів, що сприяє зменшенню інтенсивності запального процесу в пародонті, та водночас покращенню цитокінового спектру РГС та ясневої крові, а саме зменшенню надмірної концентрації прозапальних цитокінів (ІЛ-1b, ФНПa) та відновленню імунологічного гомеостазу. Отже, оскільки нами був виявлений позитивний ефект комбінації ПО та нуклеінату на імунологічні показники у хворих на ХП, який перебігає на тлі синдрому ВІН, пов'язаний із взаємним потенціюванням позитивної дії цих обох імуноактивних препаратів, це було підставою для розробки даної корисної моделі. Раніше комбінація ПО та нуклеінату у хвори х на ХП, у тому числі на тлі синдрому ВІН, не використовувалася. У технічному плані заявлений спосіб здійснюється таким чином. Після проведення імунологічного обстеження хворого на ХП та встановлення наявності в нього синдрому ВІН, хворому призначають ПО внутрішньом'язово по 6мг 1 раз на добу протягом 3 діб поспіль, потім через день ще 2 ін'єкції при ВІН І ступеня вираженості, 4 ін'єкції при ВІН II ступеня та 7 ін'єкцій при ВІН III ступеня (в залежності від вихідних показників імунограми) та додатково нуклеінат усередину після їжі по 0,25г (1 капсула) 3-4 рази на добу протягом 7 діб ВІН І ступеня, 12 діб при ВІН II ступеня та 15 діб поспіль при ВІН III ступеня. Вказана схема введення ПО та нуклеїнату була розроблена нами досвідним шляхом при обстеженні хворих на ХП на тлі синдрому ВІН, які підлягали проведенню імунореабілітації, раніше вона не була відома, і тому ця схема також входить до формули корисної моделі. При розробці корисної моделі авторами було обстежено клінічно та імунологічно дві групи хворих на ХП з наявністю клінічних та лабораторних ознак синдрому ВІН - основна (65 осіб) та зістав 5 34825 лення (48 осіб). В обох групах вік хворих складав від 30 до 55 років, чоловіків в основної групі було 30 та в групі зіставлення 22, жінок відповідно - 35 та 26. Обидві групи обстежених хворих були рандомізовані за віком, статтю хворих, тяжкістю перебігу ХП та вираженістю синдрому ВІН. На момент обстеження всі хворі, що знаходилися під наглядом, мали клінічно маніфестне загострення запального процесу у пародонті, що характеризувалося наявністю характерної клінічної картини загострення ХП. Стосовно вираженості синдрому ВІН, в основній групі було 8 осіб (12,3%) з І ступенем імунних порушень, 40 осіб (61,5%) з II ступенем імунних порушень та 17 хворих (26,2%) - з III ступенем імунних порушень. В групі зіставлення з І ступенем синдрому ВІН було 6 осіб (12,5%), II ступенем синдрому ВІН - 30 осіб (62,5%) та III ступенем синдрому ВІН - 12 хворих (25,0%). Хворі на ХП з наявністю синдрому ВІН отримували курс імунореабілітації в залежності від групи, до якої вони були віднесені: хворі основної групи відповідно до заявленого способу, та хворі групи зіставлення - відповідно до відомого способупрототипу. В основній групі хворих в залежності від вираженості синдрому ВІН імунореабілітація проводилася: при І ступені синдрому ВІН - по 6мг ПО внутрішньом'язово 1 раз на добу протягом 3 діб поспіль, потім через день ще 2 ін'єкції (усього 30мг ПО) та нуклеінат усередину після їжі по 0,25г 3-4 рази на добу протягом 7 діб поспіль при І ступені синдрому ВІН, 12 діб поспіль - при II ступені синдрому ВІН, та 15 діб поспіль - при III ступені синдрому ВІН. Для оцінки ефективності імунореабілітації, що проводилася, використовували дані клінічного та 6 імунологічного моніторингу. В якості клінічного моніторингу оцінювали за даними диспансерного нагляду тривалість збереження досягнутої ремісії ХП, тобто відсутність загострень запального процесу в пародонті після завершення повного курсу імунореабілітації з використанням комбінації ПО та нуклеінату (заявлений спосіб), але лише ПО (відомий спосіб-прототип). Імунологічний моніторинг мав своєю метою аналіз тривалості збереження досягнутих при проведені імунореабілітації нормальних значень загального (системного) і локального (мукозального) імунітету, оскільки саме нормалізація імунологічних показників у патогенетичному плані була найбільш важливим фактором запобігання виникнення чергового загострення ХП, який перебігає на тлі синдрому ВІН і, виходячи з цього, попередження подальшого прогресування ХП. До початку проведення імунореабілітації в обох групах обстежених хворих - основній та зіставлення відмічалося на тлі загострення запального процесу в пародонті погіршення показників як загального (системного), та і місцевого (мукозального) імунітету, як це видно з таблиці 1. З таблиці 1 видно, що в обох групах обстежених хворих до початку проведення імунореабілітації відмічено суттєве зниження показників як загального (системного), так і місцевого (мукозального) імунітету слизової оболонки ротової порожнини. Так, загальна кількість Т-клітин (CD3+) у відносному вимірі була знижена в середньому в 1,45 рази в основній групі (Р0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 Примітки: в таблицях 1 та 2 вірогідність розбіжностей стосовно норми: *- при Р