Спосіб визначення часток кластерної і розупорядкованої зон металевого розплаву за скребцовим о.м.

Спосіб визначення часток кластерної і розупорядкованої зон металевого розплаву, що включає фіксацію температурних параметрів рідкого розплаву і їх аналіз за допомогою графоаналітичного методу, виходячи з умови, що сума визначуваних часток дорівнює одиниці, який відрізняється тим, що здійснюють різний перегрів металу над 3 37327 чний розрахунок значення цієї величини, яка виражається формулою Тр=1,55Тл [15] придатної для всіх металів. Величина Тр є важливою характеристикою процесів ТВО розплавів [1, 8 і ін.] і використовування ЯСС шихти [1, 3, 8]. При нагріві розплаву до ТТр спадковість шихти зникає і досягається такий стан розплаву, при якому можливо проведення ТВО [1, 8]. Теоретично перехід рідини поблизу температури кипіння Тк , тобто при Тсу, в статистично впорядкований газоподібний стан атомів передбачив В.К. Григорович [20]. Експериментально величину Тсу автори при нагріві розплаву визначали: а) по скачках його щільності виміряної з високою точністю [7]; б) по мінімуму в'язкості розплаву [18]; в) по мінімуму теплоємності лужних металів [10]. При обробці цих експериментальних даних ми знайшли [19], що при збільшенні Тл від 300 до 2000К відношення Тсу/Тк змінюється від 0,5 до 0,9. В наших більш ранніх публікаціях [19] і в теперішній роботі за літературними даними ми шукали залежності від Тл, відносних величин Тр/Tл і Тс у/Тл. Було знайдено, що при збільшенні значення Тл від 300 до 1900К величина Тр/Тл зменшується від 2,00-2,10 до 1,05-1,08, а відношення Тсу/Тл також зменшується від ~4 до 1,30. При оптимізації технологічних процесів термочасової обробки розплавів [1, 2 і ін.], а також при розробці способів використовування спадкових властивостей шихти при плавці металів [3] виникає необхідність визначення часток розупорядкованої і кластерної зон рідини і їх залежності від температури. Це питання складає предмет цієї заявки на корисну модель. Відомий спосіб визначення часток розупорядкованої зони розплаву Гавриліна І.В., Єршова Г.С. [21]. В цій роботі автори ідеалізували структуру рідкого металу, припустивши, що в ньому атоми розташовані в такому порядку, як і в твердій речовині. При таких припущеннях об'єм розупорядкованої зони розплаву Vроз=j роз визначається по наступній формулі: 3Dr Vроз = jроз = , (1) 2rкл + Dr де D r - величина зазору між кластерами; rкл - радіус кулі, вписаний в кластер кубічної форми. На підставі літературних даних автори [21] вважали, що s Dr = max × d (2) E де smax - гранична теоретична міцність речовини; Е - модуль пружності; d - одна міжатомна відстань в кристалі. Недолік цього способу визначення частки розупорядкованої зони розплаву полягає в наступних двох п унктах: а) ідеалізація розташування атомів в рідині відповідно до їх твердого стану. Стр уктура рідини 4 це розмита структура твердого [1, 2 і др.], тому формула (1) не може бути точною. б) Величина smax відноситься авторами до проміжку простору між двома кластерами; в літературі [22, с.40] і [23, с.340] описаний ефект П.А. Ребіндера, що полягає в тому, що рідкий метал окрихчує твердий і знижує smax практично до нуля. З формул (1) і (2) видно, що при фактично меншому значенні smax зменшуються розрахункові D r і Vроз, тобто j роз. Для різних металів при їх температурі ліквідус автори роботи [21] отримали в розрахунках, що Vроз ( j роз) змінюється в межах 0,0295 ¸ 0,0600. Це значення істотно менше значень тих же величин в роботах В.І. Ар харова, І.А. Новохатського, В.И. Ладьянова і ін. [9, 10, 12, 13, 16 і ін.], де знайдено двома різними способами, що jроз=0,24 ¸ 0,68. В роботах [9, 12] І.А. Новохатській, В.И. Ладьянов і ін. розробили метод визначення долів розупорядкованої і кластерної зон розплаву по розчинності водню в твердому і рідкому розплаві нікелю. За літературними даними автори побудували криву розчинності водню в широкому інтервалі температур від твердого стану до рідкого з великим перегрівом розплаву над ліквідусом. З підвищенням температури розчинність як в твердій, так і рідкої фазах монотонно збільшувалася. При цьому спостерігали стрибкоподібне збільшення розчинності при плавленні металу, а також її аномалію (злам кривої) при температурі 2300°С. Автори робіт [9, 12] вважали, що при температурі аномалії кластери повністю розпадаються, тому тут jкл=0 і jроз=1. Автори зробили, без яких-небудь теоретичних обґрунтовувань, наступні допущення: а) якщо лінію розчинності водню в твердому металі екстраполювати у бік більш високих температур, тобто в рідкий стан, то можна отримати розчинність водню о в кластерах Cкл при будь-яких температурах; б) якщо лінію розчинності водню в рідкому металі при високих температурах від точки її аномалії при 2300°Секстраполювати у бік більш низьких температур, то можна отримати розчинність водню в о розупорядкованій зоні Сроз . По відомих з досвіду при якій-небудь температурі загальної розчинності водню в металі Со , умові jкл+jроз=1 і знайдених з Н2 о 0 екстраполяційних графіків Cкл і Сроз автори [9, 12] склали балансове рівняння для водню і обчислили для будь-якої температури jроз і jкл. Автори [9, 12] знайшли, що для рідкого нікелю із збільшенням температури від Тл значення jроз майже лінійно збільшується від 0,39 [9] або 0,40 [12] до 1,00 при 2300°С. Для того, щоб сформулювати недоліки з наукової ідеї авторів робіт [9, 12] необхідно звернутися до літературних даних по поведінці водню в твердому і рідкому нікелі. Для цього використовуємо деякі цитати з монографії [24]. На с.171 підкреслюється, що в рідкому стані нікель взаємодіє з 5 37327 воднем шляхом адсорбції, дифузії, оклюзії і, за деякими даними хімічним шляхом. У іншому місці [24, с 174] наголошується "висока дифузійна здатність водню в металевому нікелі". Далі, в твердому стані дифузія водню в нікелі протікає транскристалічно: межі зерен і площини спайності не оказують переважного впливу. Швидкість "дифузії водню в нікелі більш ніж в 200 разів перевищувала швидкість дифузії повітря і азоту" [24, с 174]. На закінчення відзначимо, що "взаємодія (А.С. водню і нікелю) виражається в іонізації атома водню до протона і проникнення протонів в глибокі рівні електронних оболонок атомів металу, що створюють кристалічні грати" [24, с 177]. З наведених цитат виходить, що не можна навіть припускати наявність будь-якої різниці у вмісті о о водню в кластерній Cкл і розупорядкованій Сроз о о зонах розплаву, тобто фактично Cкл » Сроз » Cо середнє . Для того, щоб переконатися в цьому, зробили балансовий розрахунок за змістом водню в різних зонах розплаву, використовуючи результати представлені на Фіг.1 і 2 публікації авторів пропонованого розрахунку [9]. Розглянемо для прикладу температуру розплаву 1500°С = 1773К. З Фіг.1 при о о цій температурі Cкл = 19,50см 3/100г і Сроз = 42,66см 3/100г [9]. З Фіг.2 тієї ж роботи jроз=0,48, а отже jкл=0,52. По цих цифрах легко обчислити, що загальний розрахунковий вміст водню в металі рівно 30,6см 3/100г. За літературними даними [24, с 175] концентрація водню при тій же температурі в розплаві нікелю 40,63см 3/100г, тобто значно більше розрахункової. Таким чином, необґрунтовані допущення авторів робіт [9, 12] про різний вміст водню в кластерній і розупорядкованої зонах розплаву нікелю спростовуються літературними даними з цього питання [24] і не узгоджуються з результатами експериментів по вимірюваннях вмісту водню в металі [24]. Тому, обговорюваний метод визначення часток кластерної і розупорядкованої зон розплаву, через необ'єктивність початкових допущень, не може бути рекомендований для подальшого використовування в науці. Як прототип корисної моделі прийнято екстраполяційний метод визначення часток розупорядкованої (jроз) і кластерної (jкл) зон розплаву, що розробляється науковою школою академіка В.И. Ар харова [16 і ін.]. Також, як і в попередніх способах, в цьому методі прийнято, що jроз+jкл=1. Автори використовували залежність від температури якої-небудь структурно-чутливої властивості, наприклад, в роботах [10, 16] - в'язкість. На прикладі роботи [16] можна пояснити принципи методу і помилковість його наукових припущень. На Фіг.1 наведена лінія в'язкості розплавленого свинцю залежно від температури [16]. При температурі t=750°С (1023К) криволінійна залежність (точка О, ¯ ) переходить в прямолінійну (відрізок Obd). 6 Точка О кривої свідчить про якусь аномалію властивостей рідини при відповідній температурі. Цю температуру, без яких-небудь обґрунтовувань, автори екстраполяційного методу прийняли за Тр [16]. Як було відзначено вище, Тр є граничною температурою між процесами використовування ЯСС [3] шихти і ТВО [1, 2]. Проте, додатково до цього відомого експериментального факту, автори довільно затверджують, що при Тр кластери повністю зникають і рідина стає структурно однорідною, що складається тільки з розупорядкованої зони [16, с.1060]. Таким чином, автори [16], без жодних теоретичних або експериментальних обґрунтовувань, прийняли, що при Тр частка розупорядкованої зони в розплаві jроз=1, а, отже, частка кластерів jкл=0. Екстраполюючи лінійну ділянку в'язкості (Obd на Фіг.1) у бік більш низьких температур до точки а автори [16] обчислили долю розупорядкованої зони (jроз) в інтервалі температур Тл-Тр. Автори роботи [16] оперували в своїх розрахунках не в'язкістю рідини n, а зворотної їй величиною 1/n, тобто текучістю. Зворотні ординати на Фіг.1 відповідають: 1/уm повному розупорядкуванню кластерів при якійсь температурі Тр(jроз=1); 1/y0 - частка розупорядкованої зони при Тл, а значення 1/уі відповідає частині роупорядкованій зоні при будь-якій температурі в інтервалі Тл-Тр. Наприклад, для Фіг.1 при температурах ТлК, 673, 773 і 1023К (tл, 400, 500 і 800°С) величина jроз рівна відповідно 0,68; 0,79; 0,88 і 1,0. В іншій роботі [13] при температурі Тл для металів Li, Na, До, Rb, Cs, Al, Cu, Ag, Zn, Sn, Pb, Hg автори знайшли, що jроз рівно відповідно, 0,24; 0,28; 0,28; 0,27; 0,27; 0,43; 0,32; 0,27; 0,27; 0,26; 0,61; 0,27. Ці частки є великими, в порівнянні із загальним об'ємом розплаву. Головний недолік екстраполяційного методу визначення часток розупорядкованої і кластерної зон розплаву [13, 16] полягає в тому, що автори вважали, - перехід рідкого металу в газоподібний стан відбувається при температурі Тр (перша аномалія властивостей при нагріві його від ліквідусу [16]). Насправді цей перехід відбувається при більш високій температурі Тсу, - узагальнення таких даних наведено в нашій роботі [19]. Так, наприклад, для свинцю величина Тр, за літературними даними роботи [16] наступає при 1023К, а значення Тсу (оцінка величин Тсу для різних металів наведена в нашій роботі [19]) приблизно рівно 1470К, тобто майже на 450 градусів більше Тр. Процес цього вірогідного переходу до газоподібного стану рідкого свинцю відповідає пунктирній лінії в'язкості з правої сторони Фіг.1 (після стрілки ). Пунктир проведений відповідно до аналогії експериментальної кривої в'язкості рідкого свинцю при підвищених температурах [16, Фіг.1,b]. Наведене вище обговорення екстраполяційного методу для визначення часток кластерної і розупорядкованої зон металевого розплаву свідчить про його повну непридатність для цієї мети через необгрунтоване і не доведене допущення його авторів [10, 13, 16 і др.], - при температурі Тр част 7 37327 ка кластерів в розплаві jкл=0, а частка розупорядкованої зони jроз=1. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити спосіб визначення часток кластерної і розупорядкованих зон металевого розплаву, в якому за рахунок нових умов і нових можливостей експерименту досягається велика достовірність отриманих результатів і вивчається більш широкий інтервал температур, а не тільки температура ліквідус, як це прийнято в прототипі [16]. Для вирішення поставленої задачі в способі визначення часток кластерної і розупорядкованої зон металевого розплаву, що включає фіксацію температурних параметрів рідкого розплаву і їх аналіз за допомогою графоаналітичного методу, ви ходячи з умови, що сума визначуваних часток дорівнює одиниці, відповідно до корисної моделі здійснюють перегрів металу над лінією ліквідусу з різною температурою і за отриманими даними будують графіки рентгенодефраційної функції розподілу атомів в рідкому розплаві при різних значеннях температур перегріву розплаву над лінією ліквідус. При цьому частку кластерної зони (jкл) при конкретному значенні температури розплаву визначають розрахунковим шляхом відношення максимуму функції радіального розподілу атомів при даній температурі до максимального значення цієї функції при температурі ліквідус розплаву, а частку розупорядкованої зони розплаву (jроз) визначають з виразу jроз=1-jкл. Суть корисної моделі і прототипу пояснюється графіками на Фіг.2 і Фіг.3. На Фіг.2 приведена функція радіального розподілу рідкого олова при різних температурах [25, с.65]: 1 - 226°С; 2 - 240°С; 3 - 300°С; 4 - 600°С; 5 -1140°С. На Фіг.3 приведено відношення інтенсивності J відображеного рентгенівського випромінювання від рідкого металу при температурі Т до інтенсивності J max при Tл, тобто J/Jmaх залежно від відношення Т/Тл для різних металів: 1-Ga [27]; 1-Gaa [32]; 2-Sn [25]; 2-Sn □ [27]; 3-Cd [27]; 4-Rb ○ [28]; 5-Krr * [29]; 6-A1 X [30]; 7-Fe [30]; 7-Fe ▲ [31]. Вертикальні риски на лініях - температура Тр. Методика вивчення рідких металів за допомогою ядерних випромінювань (рентгенівське проміння, електрони, нейтрони та ін.) детально описані в роботі [25]. По первинній кривій J віддзеркалення від рідини якого-небудь випромінювання знаходять функцію радіального розподілу атомів (ФРРА) в розплавленому металі. Між кривими J і ФРРА існує пропорційна залежність (див. напр. [26]). ФРРА показує, яка кількість атомів знаходиться в рідині на відстані r атома, прийнятого за центральний. На Фіг.2 наведено приклад ФРРА (4pr2(r)) рідкого олова при різних температурах від 226°С (499К - фактичний ліквідус) до 1140°C (1413K) [25, с.65]. По залежності нашої роботи [19] знайшли, що для олова середня температура втрати спадковості шихти Тр » 1340К, а температура переходу до безструктурної рідини Тр » 1580К. Порівнюючи ці цифри з кривими Фіг.2 можна встановити, що приперегріві олова до максимальної температури, æ 1413K ö становить 0,89 Тсу ç ÷ , повне розупорядкуè 1580K ø 8 вання кластерів не наступає. У звязку з цим, в роботі [25, с.64] підкреслюється, що при нагріві розплаву відбувається "згладжування екстремумів функції радіального розподілу". Це свідчить "про теплове руйнування ближнього упорядкування в розплаві" [25, с.64]. Можна вважати, що чим більше розмиття кривої ФРРА, тим більша частка кластерів руйнувалася в розплаві. Якщо прийняти, що при Тл, значення ФРРА=1, тобто частка кластерів, що не руйн увалися, рівна нулю, то відношення функції ФРРА Jі (при Ti)/J0 (при Тл) - є часткою кластерів, що не р уйнувалися. За досвідченими даними робіт [25-32] для різних металів знайшли зменшення інтенсивності відображеного випромінювання J/Jmax (J при температурі Т, Jmax при Тл) залежно від їх перегріву над температурою ліквідус Т/Тл, результати цих обчислень представлені на Фіг.3. З Фіг.3 видно, що із збільшенням значення Т/Тл в 3,0 ¸ 3,5 разу інтенсивність відображеного випромінювання J і розмір кластерів, що не руйнувалися, зменшуються порівняно менше до 0,650,70 рази. По графіках Фіг.3 можна знайти jроз для будь-якого металу, що вивчався, при будь-якому перегріві Т/Тл над лінією ліквідусу. Про велику стійкість кластерів і слабої інтенсивності їх руйн ування свідчать також результати дослідження рідкого заліза при температурі 1750°С і тривалій витримці (до 12-22 годин) [26]. В цих дослідах знайшли вельми мале зменшення інтенсивності випромінювання відображеного з часом. По зменшенню інтенсивності відображеного випромінювання від рідкого металу можна визначити величини долів кластерної і розупорядкованої зон при будь-якому перегріві над лінією ліквідусу Т/Тл, що є предметом корисної моделі. Приклад визначення часток кластерної і розупорядкованих зон розплаву пояснимо за допомогою Фіг.2 для ФРРА рідкого олова при різних температурах [25, с.65]. На цій Фіг. для всіх температур, що вивчалися, максимуми ФРРА спостерігали на відстані r від центрального атома рівному » 3Å. Висота першого максимуму, відповідна кластерам (нижня крива 1 на Фіг.2), що не руйнувалися, при t=221°С прийнята за одиницю. При нагріві розплаву до 240°С (крива 2 на Фіг.2) частина кластерів руйнувалися і величина J максимуму ФРРА що дорівнює кластерам, що залишилися, в розплаві складає 0,98 від висоти максимуму кривої 1, тобто jкл=0,98 (jроз=1-0,98=0,02) і т.п. При нагріві розплаву до 300°С (крива 3 Фіг.), до 600°С (крива 4 Фіг.) і до 1140°С (крива 5 Фіг.) максимуми ФРРА послідовно зменшуються. При відповідних температурах визначили частки кластерів що не руйнувалися, вони залишилися рівними 0,96; 0,78 і 0,63, частка розупорядкованої зони jроз складає при тих же температурах відповідно 0,04; 0,22 і 0,37. За деякими результатами рентгенодифракційних досліджень рідких металів [25, 27, 30, 31] і наведеному прикладі визначення часток зон розплаву (див. ви ще) складена таблиця, в якій представлені їх температури ліквідус ТлК, відносна температура досвіду Т/Тл, частка кластерів розплаву 9 37327 (jкл), що не розпалися, і частка розупорядкованої зони (jроз). Слід також зробити порівняння часток розупорядкованої зони розплаву за даними прототипу заявки [16] і наших результатів, представлених на узагальненому Фіг.3 і в таблиці. 10 За нашими розрахунками при Тл для всіх металів (див. Фіг.3) j роз=0. Цей факт узгоджується з результатами нашої роботи по розрахунку кількості атомів в кластері [33] при температурі ліквідус металу. Таблиця Частка кластерів розплаву (jкл), що не р уйнувалися, і частка розу порядкування зони (jроз) залежно від відносної температури досвіду T/Tл, визначені за наслідками рентгено-дифракційного вивчення відображеного рентгенівського випромінювання від рідких металів Показники Ліквідус Тл. К Температура досвіду Т/Тл jкл jроз Експерименти автора Метали Ga Sn Al Fe 303 303 303 303 505 505 505 505 933 933 933 933 1800 1800 1800 1800 1800 1,07 1,56 2,55 3,54 1,028 1,148 1,75 2,83 1,15 1,24 1,42 1,69 1,03 1,05 1,07 1,09 1,12 0,98 0,92 0,85 0,74 0,98 0,96 0,78 0,63 0,96 0,91 0,77 0,74 0,93 0,89 0,84 0,82 0,80 0,02 0,08 0,15 0,26 0,02 0,04 0,22 0,37 0,04 0,09 0,23 0,26 0,07 0,11 0,16 0,18 0,20 [27] [27] [27] [27] [25] [25] [25] [25] [30] [30] [30] [30] [31] [31] [31] [31] [31] В цій роботі кількість атомів в кластері виявилася рівною експериментальному за результатами рентгенодифракційних досліджень при наступному припущенні, відстань між двома новими кластерами, що утворилися, при плавленні металу дорівнювала двом атомним діаметрам. Якщо кожний кластер обмінюється з розупорядкованою зоною тільки одним поверхневим атомом, то шар між двома кластерами вширшки в два атомні діаметри важко представити як розупорядковану зону. У розупорядкованій зоні атоми поводяться як в газі, вільно переміщаючись один щодо одного. В проміжному шарі між двома кластерами вширшки в два атомні діаметри кожний атом "прив'язаний" до свого кластера, йому енергетично вигідніше обмінюватися поверхневим атомом з "своїм кластером", в порівнянні з кластером протилежного шару. Тому тут, без великої помилки, можна вважати, що розупорядкованої зони немає, а є тільки ослаблення зв'язку поверхневих атомів кластеру з своєю основою. Тут, очевидно, що при Тл, величина jроз=0, що співпадає з даними Фіг.3. Для алюмінію при Тл, за даними роботи [21] при Тл jроз=4,65%. На відміну від цього, по наших розрахунках при більш високому нагріві, тобто при Т/Тл=1,15 значення jроз=0,04. Таким чином, і в цьому випадку, в літературі виявляються завищені значення jроз, в порівнянні з пропонованим нами розрахунком. Отже, корисна модель дає можливість знайти jроз не тільки при температурі Тл, але і при будьякому перегріві металу над лінією ліквідус (див. Фіг.3 і таблицю). Недолік прототипу полягає в тому, що він дає можливість знайти jроз. тільки при температурі ліквідус Тл металу. Перелік посилань 1. Жидкая сталь / Б.А.Баум, Г.А.Хасин, Г.В.Тягунов и др. - М: Металлургия, 1984.-208с. 2. Скребцов A.M. Затвердевание и свойства литейных сплавов. - Мариуполь: ПГТУ, 2004. 202с. 3. Никитин В.И. Наследственность и технологии генной инженерии в литых сплавах//Литейное производство.-2002.- №10. - С. 8-10. 4. Ершов Г.С., Черняков В.А. Строение и свойства жидких и твердых металлов. - М.: Металлургия. - 1978. - 248с. 5. Белащенко Д.К. О границах применения понятия микрогетерогенности в растворах // Физическая химия металлургических процессов и систем. МИ-СиС, сб.№41. - М: Металлургия, 1966. - С.4451. 6. Филиппов Е.С. Строение, физика и химия металлургических расплавов. - М.: Ме таллургия. 1995. - 304с. 7. Филиппов Е.С. Явление перехода к бесструктурной жидкости в чистых металлах и полупроводниках // Изв. вузов. Чер. металлургия. - 1972. №11. - С. 122-127. 8. Баум Б.А., Тягунов Г.В., Барышев Е.Е., Цепелев B.C. Равновесные и неравновесные состояния металлических расплавов // Фундаментальные исследования физикохимии металлических расплавов. - М: ИКЦ, Академкнига, 2002. - С. 214228. 9. Новохатский И.А., Ар харов В.И. Определение относительных долей структурных составляющи х металлических расплавов // Физика металлов и металловедение. 1971. - Т.31, вып.6. - С. 1263-1266. 10. Новохатский И.А., Ар харов В.И. Количественная оценка структурной микронеоднородности жидких металлов // ДАН СССР. 1971. - Т.201. №4. --С. 905-908. 11. Ладьянов В.И., Новохатский И.А., Архаров В.И., Велюханов В.П. Определение парциальных дифракционных эффектов структурных составляющи х металлических расплавов // Физика металлов и металловедение. - 1973. - Т.36, вып.4 С.795-802. 12. Ладьянов В.И., Новохатский И.А., Усатюк И.И. Метод парных координат для определения 11 37327 парциальных свойств структурных составляющих металлических расплавов // Ме таллы. - 1984. №1. - С.46-49. 13. Новохатский И.А., Ладьянов В.И., Усатюк И.И., Каверин Ю.Ф. О методе расчета относительных долей структурных составляющи х жидких металлов // Металлы. - 1985. - №2. - С.62-65. 14. Новохатский И.А., Ярошенко И.В. Влияние кластерной адсорбции на подвижность атомов в приповерхностных слоях жидких металлов // Изв. вузов. Чер. металлургия. - 2003. - №1. - С.3-6. 15. Ладьянов В.И., Новохатский И.А., Кузьминых Е.В. Термодинамический метод оценки степени микронеоднородности жидких металлов // Металлы. - 1997. - №1. - С. 17-23. 16. Ладъянов В.И., Ар харов В.И., Ново хатский И.А., Кисунько В.З. Структурные ми крон однородности расплавов кадмия, висмута, индия, олова и свинца // Физика металлов и металловедение. 1972. - Т.34. - Вып. 5. - С. 1060-1065. 17. Цепелев B.C., Баум Б.А., Тягунов Г.В. Некоторые особенности промышленных расплавов: аномалии, гистерезис, критические температуры // Расплавы. - 1998, - №5. - С. 13-19. 18. Новохатский И.А., Ар харов В.И., Ладьянов В.И. О вязком течении металлических расплавов при больших перегревах // ДАН СССР. - 1979. Т.247. - №4. - С.849-851. 19. Скребцов A.M. Поведение кластеров металлического расплава при его нагреве до высоких температур. Сб.: Научные проблемы современной металлургии. - ПГТУ. - 2007. - С.36-55. 20. Григорович В.К. Периодический закон Менделеева и электронное строение металлов. - М.: Наука. - 1966. - 288с. 21. Гаврилин И.В., Ершов Г.С. О связи строения жидких и твердых металлов // Изв.вуз. Чер. Металлургия. - 1973. -№4. - С. 149-152. 12 22. Константинов Л.С., Трухов А.П. Напряжения, деформации и трещины в отливках. М.: Машиностроение. - 1981. - 199с. 23. Бродский А.И. Физическая химия. М. - Л.: ГХИ. - 1948. - Т.2. - 488с. 24. Галактионова Н.А. Водород в металлах. М.: Металлургиздат. - 1959. - 256с. 25. Арсентьев П.П., Коледов Л.А. Металлические расплавы и их свойства. - М.: Металлургия. 1976. - 376с. 26. Слуховский О.И., Ляшко А.С., Романова А.В. Стр уктурные изменения жидкого железа // Украинский физический журнал, - 1975. - Т.20. №12. - С. 1961-1965. 27. Вагнер К.Н.Дж. Температурная зависимость интерференционной функции (структурного фактора) жидких металлов /К.Н.Дж. Вагнер// Жидкие металлы. Материалы Третьей международной конференции по жидким металлам. Пер. с англ. М.: Металлургия. - 1980. - С.92-98. 28. Уманский Я.С. Рентгенография металлов. - М.: Ме таллургия. - 1967. - 236с. 29. Скрышевский А.Ф. Стр уктурный анализ жидкостей и аморфных тел. - М.: Высшая школа. 1980. - 328с. 30. Ватолин И.А., Пастухов Э.А., Сермягин В.Н. Влияние температуры на структур у жидкого алюминия // ДАН СССР. - 1975. - Т.222 - №3. С.641-642. 31. Клименков Е.А., Гельд П.В., Баум Б.А., Базин Ю.А. О стр уктуре ближнего порядка в жидком железе, кобальте и никеле // ДАН СССР. - 1976. Т.230. - №1. - С.71-73. 32. Ляшко А.С., Полтавцев Ю.Г. Рентгенографическое исследование жидкого галлия в широком интервале температур // Украинский физический журнал. - 1968. - Т.13. - №9. - С.1579. 33. Скребцов A.M. Количество атомов в кластере металлического расплава (новый расчет) // Процессы литья. - 2007. - №3. - С.3-8. 13 Комп’ютерна в ерстка М. Ломалова 37327 Підписне 14 Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601