Спосіб визначення сорбційної здатності природних органічних сумішей невідомого складу

1 Спосіб визначення сорбційної здатності природних органічних сумішей невідомого складу, який передбачає підготовку проби, введення юну металу для одержання комплексу, кількістну реєстрацію і винесення судження про сорбційну здатність, який відрізняється тим, що спочатку готують дві серії аміачно-ацетатнокислих буферних розчинів, які поділяють на контрольні і ДОСЛІДНІ парти, після чого в кожний розчин додають пробу, утримуючий реагент-комплексоутворювач і суміш трасерів-радюнуклідів, а в розчини дослідних ПРИРОДНИХ ОРГАНІЧНИХ СУМІШЕЙ партій додатково додають конкуруючі іони металів, причому у розчини першої і другої серій додають різні утримуючі реагенти-комплексоутворювачі, одержану таким чином суміш перемішують не менше 4-х годин, ВІДДІЛЯЮТЬ тверду фазу і проводять вимірювання чисельності радіонуклідів, які сорбовані твердою фазою проби, за одержаними даними розраховують ступінь добування радіонуклідів і будують графік залежності ступіня добування ВІДПОВІДНОГО трасера-радюнукліда при різних рН і в присутності різних ВІДПОВІДНИХ конкуруючих ІОНІВ металів для першої та другої серій, по якому судять про сорбційну здібність природньої органічної суміші 2 Спосіб по п 1, який відрізняється тим, що як конкуруючі іони металів використовують іони алюмінію, заліза, кобальту, МІДІ, стронцію 3 Спосіб по п 1, який відрізняється тим що як трасери-радюнукліди використовують цезій, стронцій, кадмій, церій і кобальт 4 Спосіб по п 1, який відрізняється тим що як утримуючий реагент-комплексоутворювач для розчинів першої серп використовують цитрат натрію, а для другої сери - сульфосаліцилат натрію О о Винахід стосується екологи, конкретно способу оцінки сорбційної здібності природних органічних сумішей невідомого складу У зв'язку з порушенням екологічної рівноваги існує необхідність оцінювати сполучні властивості природних органічних сумішей - листя, донні відкладення ґрунтів і ш об'єктів для прогнозування міграції радіонуклідів, ІОНІВ важких металів Відомий спосіб оцінки сорбційної здібності шляхом визначення комплексоутворюючих властивостей органічних речовин Спосіб заснований на вимірюванні оптичних характеристик розчинів, які містять ДОСЛІДНІ речовини (див, наприклад, Булатов М И , Калинкин И П Практическое руководство по фотоколориметрическим и спектрофотометрическим методам анализа Л , Химия, 1968, с 16-38) Вказаний спосіб придатний, якщо дослідна речовина має характеристичні спектри і комплексоутворюючі угруповання мають ланцюги поєднання з електронними ланцюгами молекул, які забезпечують забарвлення сполуки При утворюванні комплексу спостерігають зрушення спектрів світопоглинання і за характером зрушення, а також умовами, в яких діється це зрушення (рН, концентрація юну металу) оцінюють здібності органічної речовини утворювати комплекси з іонами металів Але цей спосіб непридатний, якщо утворення комплексу не супроводжується зміною спектру похідної речовини, якщо в системі, яку аналізують, присутні забарвлені індиферентні речовини, коли речовина, яка утворює комплекс просто незабарвлена, або поглинає в ультрафіолетовій області, в якій мішаючий вплив сторонніх речовин робить ю 54401 неможливу ідентифікацію оптичного сигналу від комплексу, який утворюється Окрім того, при ЗМІНІ рН умов комплексоутворення можлива зміна оптичних властивостей самої речовини комплексу, який утворився, або сторонньої індиферентної речовини під впливом протонізацм (депротонізації) Вказане також призводить до втрати сигналу від реакції утворення комплексу і робить неможливою оцінку комплексоутворюючих властивостей дослідних сполук З науково-технічної та патентної інформації невідомий спосіб оцінки сорбційної здібності ПРИРОДНИХ ОРГАНІЧНИХ СУМІШЕЙ НЕВІДОМОГО СКЛАДУ, тому найближчим технічним рішенням, яке співпадає за сукупністю ознак, вибраний спосіб оцінки комплексоутворювання марганцю у природних водах У ВІДПОВІДНОСТІ із вказаним способом у колбу вміщують дослідний зразок (сконцентровану воду Дніпра, ступінь виморожування 3 - 5 рази ), додають розчин солі марганцю із заданою КІЛЬКІСТЮ ІОНІВ Мп + 2 і через кожні 12 годин визначають залишкову концентрацію вільного марганцю На підставі отриманих даних встановлюють константу швидкості реакції комплексоутворення Молекулярну вагу комплексних утворювань марганцю визначали колоночною хроматографією КІЛЬКІСТЬ марганцю у фракціях знаходили хемілюмінесцентним методом після повної деструкції розчинених органічних сполук під дією УФ-світла Цей спосіб дозволяє визначити комплексні сполуки марганцю з різною молекулярною вагою На підставі отриманих даних дійшли висновку, що у воді Дніпра у різні пори року утворюються комплекси марганцю різного складу, які мають різну СТІЙКІСТЬ (див Набиванец Б И , Ливник П Н Методика исследования комплексообразования марганца в природних водах Сборник трудов "Проблемы охраны вод", Харьков, 1978 Вып 9, с 23 - 29) Даний спосіб обрано прототипом рішення, що заявляється підготовка проби, введення юну металу для отримання комплексу, кількісна реєстрація, винесення судження про сорбційну здібність Але спосіб за прототипом дозволяє визначити комплексоутворюючу здібність конкретного елемента - марганцю Цей спосіб не дозволяє визначити сорбційну здібність природних органічних сумішей НЕВІДОМОГО СКЛАДУ Це пояснюється тим, що прототип не дає можливості порівняти властивості складних систем в конкретних умовах (поліпептидів, полісахаридів, білків, нуклеїнових кислот і т і), тому що відсутні дані про їх константи СТІЙКОСТІ, а також про середні концентрації вказаних лігандів у природних об'єктах В основу винаходу поставлена задача розробити спосіб, в якому за рахунок запропонованих наборів конкуруючих реагентівкомплексоутворювачів, конкуруючих ІОНІВ металів при різних значеннях рН, трасерів-радюнуклідів, а також певної ПОСЛІДОВНОСТІ виконання відомих і нових операцій, забезпечити підвищення точності оцінки сорбційної здібності природних органічних сумішей невідомого складу Поставлена задача вирішена у способі оцінки сорбційної здібності природних органічних сумішей невідомого складу, який передбачає підготовку проби, введення юну металу для отримання комплексу, кількісну реєстрацію і винесення судження про сорбційну здібність тим, що, на ВІДМІННІСТЬ ВІД прототипу, спочатку готують дві серії аміачноацетатнокислих буферних розчинів, які поділяють на контрольні і ДОСЛІДНІ парти, після чого в кожний розчин додають пробу, утримуючий реагенткомплексоутворювач і суміш трасеріврадюнуклідів, а в розчини дослідних партій додатково додають конкуруючі іони металів, причому у розчини першої і другої серій додають різні утримуючі реагенти-комплексоутворювачі, отриману таким чином суміш перемішують не менше 4-х годин, ВІДДІЛЯЮТЬ тверду фазу і проводять вимірювання ЛІЧИЛЬНОСТІ радіонуклідів, які сорбовані твердою фазою проби За отриманими даними розраховують ступінь здобування радіонуклідів і будують графік залежності ступеня здобування ВІДПОВІДНОГО радю-нукліда-трасера при різних рН і в присутності різних ВІДПОВІДНИХ конкуруючих ІОНІВ металів для першої та другої серій, по якому судять про сорбційну здібність природної органічної суміші Іншими ВІДМІННОСТЯМИ способу, що заявляється є те, що як конкуруючі іони металів використовують іони алюмінію, заліза, кобальту, МІДІ І стронцію, яктрасери-радюнукліди використовують цезій, стронцій, кадмій, церій і кобальт, як утримуючи реагенти-комплексоутворювачи для розчинів першої сери використовують цитрат натрію, а для другої сери - сульфосаліцілат натрію Новим у винаході, що заявляється, є набір конкуруючих реагентівкомплексоутворювачів, набір конкуруючих ІОНІВ металів, набір рН, набір трасерів-радюнуклідів, побудова графіка залежності ступені здобування ВІДПОВІДНОГО радю-нукліда-трасера при різних рН і в присутності різних ВІДПОВІДНИХ конкуруючих ІОНІВ металів, - операції та порядок їх виконання Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються і досягненим результатом можна пояснити слідуючим а, р, у - випромінювання ВІДПОВІДНОГО радіоактивного елемента-трасера (трасера-радюнукліда) у концентрації 10 9 - 10 1 М ізотоп без носія під дією комплексоутворюючих властивостей певної речовини змінює своє розподілення між водною і твердою фазами Після встановлення рівноваги між водною і твердою фазами, водну фазу з трасером-радюнуклідом відомкремлюють і відкидають При виконанні тестування проводять серію ДОСЛІДІВ, в яких змінюють значення рН при яких проводиться реакція у діапазоні, який представляє інтерес При цьому для забезпечення диференціації властивостей органічних сполук, одночасно у кожній сери ДОСЛІДІВ вводять конкуруючі іони металів у концентрації 10 1 - 10 5 М (вид юну і концентрація встановлюються дослідним шляхом в залежності від властивостей сполук, які тестують) Якщо орга 54401 нічна речовина володіє здібностю до більшого цитратом натрію, друга - із сульфосаліцилатом з'вязування трасера-радюнукліда, то здобування натрію Кожну серію поділяють на контрольну (без трасера-радюнукліда залишається великим, а якконкуруючих ІОНІВ металів) і ДОСЛІДНІ (З конкурующо органічна речовина має здібність до більшого чими іонами металів) парти, зв'язування конкуруючого юну - здобування трасеВ кожний розчин вводять пробу і суміш трасера-радюнукліда падає Для розширення діапазону рів-радюнуклідів, при цьому у розчини дослідних рН, у якому проводиться реакція і для кращої дипартій додатково вводять конкуруючі іони металів, ференціації властивостей, реакцію трасераа саме - нітрати алюмінію, заліза, кобальту, МІДІ та радюнукліда проводять у присутності водорозчинстронцію ної речовини-комплексоут-ворювача, індівідуальні Отриману таким чином суміш перемішують не комплексоутворюючі властивості якої добре ВІДОменш 4-х годин, відокремлюють тверду фазу МІ, як по відношенню до стабільного ХІМІЧНОГО анацентрифуговуванням і проводять вимірювання лога трасера-радюнукліда, так і по відношенню до ЛІЧИЛЬНОСТІ радіонуклідів, які сорбовані твердою конкуруючого юну металу Концентрація водорозфазою проби чинної речовини - комплексоутворювача вибираЗа отриманими даними розраховують ступінь 1 5 ється рівною 10 - 10 М в залежності від м комздобування радіонуклідів (в частках одиниці) за плексоутворюючих властивостей, діапазону рН, у формулою якому проводиться реакція і комплексоутворюючих властивостей речовини, яку тестують У випадках, коли комплексоутворюючі властивості водорозчинної речовиникомплексоутворюювача сильно перевищують зв'язуючи властивості речовини, яку тестують, відбувається зниження ступіні здобування трасера-радюнукліда до нуля При сильному перевищенні зв'язуючих властивостей речовини, яку тестують (або суміші), відбувається повне здобування трасера-радюнукліда Оцінку властивостей (здатності) органічних речовин у складних системах невідомого складу утворювати нерозчинні у воді комплекси з іонами металів проводять шляхом порівняння отриманих ступенів здобування трасера-радюнукліда при проведенні досліду із дослідною речовиною, а також із еталоном речовиноюкомплексоутворювачем, індивідуальні комплексоутворюючі властивості якої добре ВІДОМІ ЯК ПО відношенню до стабільного ХІМІЧНОГО аналога трасера-радюнукліда, так і по відношенню до конкуруючого юну металу У зв'язку з тим, що в основу способу покладено принцип переважного направлення реакції в бік утворення найбільш стійких (ХІМІЧНО І термодинамічне) комплексів, спосіб дозволяє, незважаючи на велику КІЛЬКІСТЬ природних речовинкомплексоутворювачів, проводити ранжирування комплексоутворюючих властивостей сумішей з великою МІСТКІСТЮ умовно індиферентних ХІМІЧНИХ речовин при достатньо великому наборі еталонних речовин - комплексоутворювачів, індивідуальні комплексоутворюючі властивості яких добре ВІДОМІ В наслідок цього можна визначити, які саме речовини і завдяки яких групировок зв'язують трасер-радюнуклід у найбільш СТІЙКІ комплекси Набори утримуючих реагентівкомплексоутворювачів, конкуруючих ІОНІВ металів, рН середовища, а також трасерів-радюнуклідів підібрані експериментальне для данного конкретного технічного рішення При змінені технічного рішення вказані набори також можуть змінюватися Тому вказані ознаки розглядаються як додаткові і знаходяться у 2 - 4 пунктах формули винахоДУ Спосіб здійснюється наступним чином Спочатку готують дві серії аміачноацетатнокислих буферних розчинів перша серія із NО Nx - швидкість ЛІЧИЛЬНОСТІ введеного радіонукліда за мінусом фону, No - швидкість ЛІЧИЛЬНОСТІ радіонукліда за мінусом фону у пробірці із аналізуемою пробою після відокремлення водної фази На підставі отриманих даних будують графік залежності ступіні здобування ВІДПОВІДНОГО трасера-радюнукліда при різних рН і в присутності різних конкуруючих ІОНІВ металів для першої і другої серій, по якому судять про сорбційну здібність природної органічної суміши ПРИКЛАД Оцінка сорбційної здібності субстрату голки сосни Спочатку приготували першу серію аміачно-ацетатнокислих буферних розчинів з використанням цитрату натрію як утримуючого реагента-комплексоутворювача Після цього першу серію поділили на контрольну і ДОСЛІДНІ партії Контрольну партію (без конкуруючих ІОНІВ металів) готують таким чином у п'ять поліетиленових пробірок МІСТКІСТЮ 3,5мл додають по 1мл 0,2М аміачно-ацетатно кислого буферного розчину з рН рівним ВІДПОВІДНО 1, 3, 5, 8, 10 Далі в кожну пробірку додають по 50мг подрібненої голки сосни, 0,2мл 0,2М розчину цитрату натрію, 0,1 мл розчину суміші трасерів-радюнуклідів цезію, стронцію, кадмію, церію і кобальту Активність кожного трасерарадюнукліда 100Бк/мл Після ЦЬОГО об'єм доводять до 3,0мл дистильованою водою Далі готують ДОСЛІДНІ партії КІЛЬКІСТЬ ДОСЛІД НИХ партій відповідає КІЛЬКОСТІ конкуруючих ІОНІВ металів У першій ДОСЛІДНІЙ партії у п'ять поліетиленових пробірок наливають аміачно-ацетатнокислі буферні розчини з рН рівним 1, 3, 5, 8, 10 так, як і в контрольній парти, після чого в кожну пробірку додають 50мг подрібненої голки сосни , 0,05мл 1,0М розчину нітрату алюмінію (конкуруючого іону), 0,2мл 0,2М розчину цитрату натрію, 0,1 мл розчину суміші трасерів-радюнуклідів цезію, стронцію, кадмію, церію і кобальту з активністю кожного з них по 100Бк/мл и доводять об'єм дистильованою водою Аналогічно готують ІНШІ ДОСЛІДНІ партії з різними конкуруючими іонами металів У другу партію додають нітрат заліза, у третю - нітрат кобальту, у четверту - нітрат МІДІ, у п'яту - нітрат стронцію 54401 Далі готують другу серію аміачноацетатнокислих буферних розчинів, але як утримуючий реагент-комплексоутворювач додають сульфосаліцілат натрію Пробірки з реагентами та пробами закривають пробками і перемішують на механічному струшувачі протягом 4-х годин і визначають швидкість ЛІЧИЛЬНОСТІ фону установки Ыф = ЗОїмп/хвилину Після ЦЬОГО визначають швидкість ЛІЧИЛЬНОСТІ трасера-радюнукліда у пробі Наприклад, для трасера cd-109 у серії з цитратом натрію в присутності конкуруючих ІОНІВ АІ 3 + при рН 3Nis = 672імп/хвилину (Таблиця 1) На підставі отриманих даних знаходять швидкість ЛІЧИЛЬНОСТІ введеного трасера-радюнукліда No = Nis - Net = 672 - ЗО = 642імп/хвилину (Таблиця 2) Після розділення проводять вимірювання швидкості ЛІЧИЛЬНОСТІ твердої фази (з фоном) NIT = 489імп/хвилину (Таблиця 3) і знаходять швидкість ЛІЧИЛЬНОСТІ твердої фази Nx N x = NIT - N4, = 489 - ЗО = 459імп/хвилину (Таб 8 лиця 4) Далі розраховують ступінь здобування трасера Cd-109 у частках одиниці за формулою N x _ 459 ~ N o ~ 642 = 0,71 (Таблиця 5) N 6 4 2 Аналогічно виконують розрахунки за другими значеннями рН, конкуруючими іонами металів, трасерами-радюнуклідами Дані приведені у таблицях 1, 2, 3, 4, 5 На підставі значень приведених у Таблиці 5 будують графіки у системі координат "Е - ступінь здобування - рН - конкуруючий іон металу" при кожному значенні рН 1, 3, 5, 8, 10 для кожного конкуруючого юну перша серія - для утримуючого реагента-комплексоутворювача цитрата натрію і друга серія - для утримуючого реагента-комплексоутворювача сульфосаліцілата натрію Побудований графік для Cd-109 приведений на фіг 1 ВІДПОВІДНІ дані для Sr-85 приведені у Таблицях 6 - 1 0 На підставі даних приведених у цих таблицях побудовано графік для Sr-85 приведений на фіг 2 Таблиця 1 ЛІЧИЛЬНІСТЬ трасера Cd-109 до розділення водної фази та субстрату з урахуванням ЛІЧИЛЬНОСТІ фону при різних значеннях рН в присутністі різних конкуруючих катіонів для утримуючих реагентів - цитрата натрію (колонки 1 - 5) і сульфосаліцілата натрію (колонки 6 - 1 0 ) Конкуруючий ІОН ВГ А І Fe Co Си Sr 10 , 672 675 670 672 671 667 3,0 670 672 665 673 666 669 5,0 671 675 669 672 675 670 8,0 674 671 669 665 672 668 рН середовища 10,0 10 , 666 668 672 671 667 670 673 669 669 672 670 670 3,0 675 667 672 670 669 665 5,0 670 672 670 665 671 671 8,0 672 665 670 671 669 673 10,0 665 668 670 665 666 671 - холостий експеримент без додатку конкуруючих катіонів Таблиця 2 ЛІЧИЛЬНІСТЬ трасера Cd-109 до розділення водної фази та субстрату за відрахунком ЛІЧИЛЬНОСТІ фону при різних значеннях рН в присутністі різних конкуруючих катіонів для утримуючих реагентів - цитрата натрію (колонки 1 - 5) і сульфосаліцілата натрію (колонки 6 - 1 0 ) Конкуруючий іон ВГ А І Fe Co Си Sr 10 , 642 645 640 642 641 637 3,0 640 642 635 643 636 639 5,0 641 645 639 642 645 640 8,0 644 641 639 635 642 638 рН середовища 10,0 10 , 636 638 642 641 637 640 643 639 639 642 640 640 3,0 645 637 642 640 639 635 5,0 640 642 640 635 641 641 8,0 642 635 640 641 639 643 10,0 635 638 640 635 636 641 - холостий експеримент без додатку конкуруючих катіонів, ЛІЧИЛЬНІСТЬ фону - ЗОїмп/хвилину Таблиця З 54401 10 ЛІЧИЛЬНІСТЬ трасера Cd-109, який сорбований субстратом (голка сосни) після усунення водної фази з урахуванням ЛІЧИЛЬНОСТІ фону при різних значеннях рН в присутністі різних конкуруючих катіонів для утримуючих реагентів - цитрата натрію (колонки 1 - 5) і сульфосаліцілатанатрію (колонки 6 -10) Конкуруючий 10 , 123 130 116 123 109 128 ВГ А І Fe Co Си Sr 3,0 460 489 417 537 331 580 5,0 461 403 547 556 389 514 8,0 456 286 453 530 401 640 рН середовища 10,0 10 , 605 122 536 129 472 103 577 116 453 116 514 116 вГхолостий експеримент без додатку конкуруючих катіонів 3,0 559 572 253 447 466 550 5,0 601 664 514 490 629 609 8,0 596 530 554 582 645 577 10,0 584 586 602 643 572 602 л Таблиця 4 Лічильність трасера Cd-109, який сорбований субстратом (голка сосни) після усунення водної фази за відрахунком ЛІЧИЛЬНОСТІ фону при різних значеннях рН в присутності різних конкуруючих катіонів для утримуючих реагентів - цитрата натрію (колонки 1 - 5) і сульфосаліцілатанатрію (колонки 6 -10) Конкуруючий іон 10 , 93 100 86 93 79 98 ВГ А І Fe Co Си Sr 3,0 430 459 387 507 301 550 5,0 431 373 517 526 359 484 8,0 426 256 423 500 371 610 рН середовища 10,0 10 , 575 92 506 99 442 73 547 86 423 86 484 86 3,0 529 542 223 417 436 520 5,0 571 634 484 460 599 579 8,0 566 500 524 552 615 547 10,0 554 556 572 613 542 572 - холостий експеримент без додатку конкуруючих катіонів Таблиця 5 Ступінь здобування Cd-109 (в частках одиниці) субстратом (голка сосни) при різних значеннях рН в присутністі різних конкуруючих катіонів для утримуючих реагентів - цитрата натрію (колонки 1 - 5) і сульфосаліцілата натрію (колонки 6-10) Конкуруючий ІОН ВГ А І Fe Co Си Sr 10 , 0,14 0,16 0,13 0,14 0,12 0,15 3,0 0,67 0,71 0,61 0,79 0,47 0,86 5,0 0,67 0,58 0,81 0,82 0,56 0,76 8,0 0,66 0,40 0,66 0,79 0,58 0,96 рН середовища 10,0 10 , 0,90 0,14 0,79 0,15 0,69 0,11 0,85 0,13 0,66 0,13 0,76 0,13 3,0 0,82 0,85 0,35 0,65 0,68 0,82 5,0 0,89 0,99 0,76 0,72 0,93 0,90 8,0 0,88 0,79 0,82 0,86 0,96 0,85 10,0 0,87 0,87 0,89 0,97 0,85 0,89 - холостий експеримент без додатку конкуруючих катіонів Таблиця 6 ЛІЧИЛЬНІСТЬ трасера Sr-85 до розділення водної фази та субстрату з урахуванням ЛІЧИЛЬНОСТІ фону при різних значеннях рН в присутністі різних конкуруючих катіонів для утримуючих реагентів - цитрата натрію (колонки 1 - 5) і сульфосаліцілата натрію (колонки 6-10) Конкуруючий іон ВГ А І Fe Co Си Sr 10 , 992 987 972 974 973 967 3,0 972 974 964 976 966 970 5,0 973 979 970 974 979 972 8,0 977 973 970 964 974 969 рН середовища 10,0 10 , 966 969 974 973 964 972 976 970 970 974 972 972 3,0 979 967 974 972 970 964 5,0 972 974 972 964 973 973 8,0 974 964 972 973 970 976 10,0 964 969 972 964 966 973 - холостий експеримент без додатку конкуруючих катіонів Таблиця 7 11 54401 12 ЛІЧИЛЬНІСТЬ трасера Sr-85 до розділення водної фази та субстрату за відрахунком ЛІЧИЛЬНОСТІ фону при різних значеннях рН в присутністі різних конкуруючих катіонів для утримуючих реагентів - цитрата натрію (колонки 1 - 5) і сульфосаліцілата натрію (колонки 6-10) Конкуруючий іон ВГ АІ Fe Co Си Sr рН середовища 1,0 3,0 938 918 933 920 918 910 920 922 919 912 913 916 5,0 919 925 916 920 925 918 8,0 923 919 916 910 920 915 10,0 912 920 910 922 916 918 1,0 915 919 918 916 920 918 3,0 925 913 920 918 916 910 5,0 918 920 918 910 919 919 8,0 920 910 918 918 916 922 10,0 910 915 918 910 912 919 - холостий експеримент без додатку конкуруючих катіонів Таблиця 8 ЛІЧИЛЬНІСТЬ трасера Sr-85, який сорбований субстратом (голка сосни) після усунення водної фази з урахуванням ЛІЧИЛЬНОСТІ фону при різних значеннях рЯ в присутністі різних конкуруючих катіонів для утримуючих реагентів - цитрата натрію (колонки 1 - 5) і сульфосаліцілатанатрію (колонки 6-10) Конкуруючий іон ВГ АІ Fe Co Си Sr 1,0 120 63 91 82 72 81 3,0 412 321 263 202 255 100 5,0 458 369 375 321 285 118 8,0 497 357 310 354 348 136 рН середовища 10,0 1,0 464 127 560 100 391 118 395 127 457 128 164 109 3,0 433 565 523 412 347 127 5,0 577 486 375 673 541 155 8,0 716 609 596 541 439 146 10,0 882 630 706 664 455 164 - холостий експеримент без додатку конкуруючих катіонів Таблиця 9 ЛІЧИЛЬНІСТЬ трасера Sr-85, який сорбований субстратом (голка сосни) після усунення водної фази за відрахунком ЛІЧИЛЬНОСТІ фону при різних значеннях рН в присутністі різних конкуруючих катіонів для утримуючих реагентів - цитрата натрію (колонки 1 - 5) і сульфосаліцілатанатрію (колонки 6-10) Конкуруючий іон ВГ АІ Fe Co Си Sr 1,0 66 9 37 28 18 27 3,0 358 267 209 148 201 46 5,0 404 315 321 267 231 64 8,0 443 303 256 300 294 82 рН середовища 10,0 1,0 410 73 506 46 337 64 341 73 403 74 110 55 3,0 379 511 469 358 293 73 5,0 523 432 321 619 487 101 8,0 662 555 542 487 385 92 10,0 828 576 652 610 401 110 - холостий експеримент без додатку конкуруючих катіонів Таблиця 10 Ступінь здобування Sr-85 (в частках одиниці) субстратом (голка сосни) при різних значеннях рН в присутністі різних конкуруючих катіонів для утримуючих реагентів - цитрата натрію (колонки 1 - 5) і сульфосаліцілата натрію (колонки 6-10) Конкуруючий ІОН ВГ АІ Fe Co Си Sr 1,0 0,07 0,01 0,04 0,03 0,02 0,03 3,0 0,39 0,29 0,23 0,16 0,22 0,05 5,0 0,44 0,34 0,35 0,29 0,25 0,07 8,0 0,48 0,33 0,28 0,33 0,32 0,09 рН середовища 10,0 1,0 0,45 0,08 0,55 0,05 0,37 0,07 0,37 0,08 0,44 0,08 0,12 0,06 - холостий експеримент без додатку конкуруючих катіонів 3,0 0,41 0,56 0,51 0,39 0,32 0,08 5,0 0,57 0,47 0,35 0,68 0,53 0,11 8,0 0,72 0,61 0,59 0,53 0,42 0,10 10,0 0,91 0,63 0,71 0,67 0,44 0,12 13 54401 14 .3. Ступінь здобування C4-W9 (в частках одиниці) Отупінь здобування са-Ю9 (в частках одиниці) суострачш (листя берези) при різних значеннях рН субстратом (гожа сосш) при різних значениях рН в присутністі різних конкуруючих катіанів в присутнісїі різних конкуруючих катіонів Фіг.З ФІГ.1 Фіг.4. Ступінь здобування Sr-8& (в часжех одашщі) Фіг.2. Ступінь здобування Sr-85 (в частках одиниці; субстратом (голка сосни) щж рівних значеннях рН в нрйсутністі різних конкуруючих катіонів субстратен (листя Оерєзк) щт різних, значеннях; рН в пршсутністі різних конкуруючих катіонів Фіг.2 Фіг.4 Підписано до друку 03.04.2003 р. Тираж 39 прим. ТОВ "Міжнародний науковий комітет" вул. Артема, 77, м. Київ, 04050, Україна (044)236-47-24