Спосіб визначення оптимальної кратності повторних курсів алерген-специфічної імунотерапії у хворих на поліноз

Реферат: UA 69217 U UA 69217 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема, до дослідження або аналізу крові шляхом in vitro та клінічних даних, і може бути використаною в алергології під час проведення алергенспецифічної імунотерапії (АСІТ) хворим на поліноз. З досліджуваного рівня техніки відомо визначення кратності повторних курсів АСІТ при алергічному риніті за умов відсутності клінічних симптомів захворювання в сезон загострення, але не менше двох курсів [2], а також зниження титрів порогової специфічної чутливості "шокових" органів до алергену (шкіри, слизової оболонки носа, бронхів) [1]. Недоліками способу є нечіткість критеріїв та їх обмеженість лише аналізом даних клініко-анамнестичних, провокаційних і шкірно-алергійних досліджень. З-поза недостатньої кількості оцінних критеріїв, які корелюють з оцінкою ефективності АСІТ, точність способу залишається недостатньою. Інші об'єкти аналогічного призначення з досліджуваного рівня техніки не встановлені. З урахуванням показань до проведення АСІТ у хворих на поліноз, ймовірності виникнення побічних ефектів і фармакоекономічних аспектів методу, постає питання про вдосконалення способів визначення оптимальної кількості успішних курсів АСІТ при полінозі. В основу дійсної корисної моделі поставлена задача винайти такий спосіб визначення кількості повторних курсів АСІТ у хворих на поліноз, застосування якого за рахунок збільшення числа діагностичних/прогностичних критеріїв, які корелюють зі стійким ефектом АСІТ (зникненням або суттєвим зменшенням клінічної симптоматики полінозу, адекватністю імунної відповіді, тривалістю ремісії), їх вагової кваліфікації за допомогою оцінних балів і диференціювання, сприяло б підвищенню точності оцінки. Поставлена задача вирішується тим, що для визначення оптимальної кількості успішних курсів АСІТ при полілозі використовують кратність вже проведених курсів, дані дослідження рівнів інтерлейкіну- 4(IL-4) і інтерферону-гамма (IFN-γ) у сироватці крові методом твердофазного імуносорбентного ензимозв'язаного аналізу до і після відповідного курсу АСІТ, динаміки сумарної оцінки інтенсивності клінічної симптоматики полінозу у перший і другий після АСІТ сезон полінації алергенних рослин, самооцінки пацієнтами ефективності терапії, а оцінку вихідних даних виконують за допомогою балів, обчислених математично з використанням послідовного аналізу Байєса [3]. При цьому кількість проведених курсі в АСІТ оцінюють у -2 або +3 бали при 1-2 або 3-5 курсах АСІТ, відповідно; динаміку рівня IL-4 - у +3 або - 8 балів, при зниженні показника після АСІТ на 15 % і більше або менше 15 %; динаміку рівня IFN-γ - у +2 або -6, при збільшенні показника на 100 % і більше або до 100 %; динаміку інтенсивності клінічної симптоматики у перший сезон полінації алергенів - у +4 або - 9 балів, при зменшенні на 15 % і більше або менше 15 %; динаміку інтенсивності клінічної симптоматики у другий сезон полінації алергенів - у +2 або -10 балів, при зменшенні на 40 % і більше або менше 40 %; задовільну самооцінку пацієнтів - у -4 бали, добру - у 0 балів, відмінну у +5 балів. Далі підсумовують бали по всіх критеріях і роблять висновок про достатність кількості повторних курсів АСІТ, якщо сума балів (ΣБ)≥+13, або доцільність продовження терапії при сумі балів ≤-13. Якщо сума балів укладається у проміжок від -12 до +12 залучаються додаткові імунологічні критерії ефективності АСІТ (динаміка IL-5, 10, 12) або уточнюються клінічні критерії і самооцінка пацієнтів шляхом їх об'єктивізації за участю лікаря. Причинно-наслідковий зв'язок сукупності відмінних ознак дійсної корисної моделі з вищезазначеним технічним результатом полягає в наступному. АСІТ дотепер залишається єдиним методом етіотропного лікування алергічних захворювань з IgE-опосередкованим механізмом патогенезу, головною перевагою якого над іншими засобами фармакотерапії є можливість радикально впливати на імунологічні аспекти їх формування і перебігу, що дозволяє значно зменшити чутливість до причинного алергену та активність запалення завдяки довготривалому профілактичному ефекту після її закінчення [6, 7], запобігти переходу захворювання у більш тяжкі форми на тлі одночасного зниження потреби у фармакологічних препаратах, подовжити період ремісії захворювання і попередити розширення спектру алергенів [5, 8]. З урахуванням цього, збільшення масиву оцінних критеріїв, які корелюють з ефективністю АСІТ, пов'язується із залученням до аналізу показників, що характеризують істотність змін в імунному статусі(IL-4,IFN-γ), клінічних проявах захворювання (сумарна бальна оцінка інтенсивності клінічної симптоматики у сезон полінації рослин), покращенні якості життя (самооцінка пацієнтів), а також кількості проведених курсів АСІТ. Відомо, що продуктам активованих клітин Т-хелперів 1 і 2 типу (Тх1, Тх2) цитокінам, належить основна роль у розвитку алергічного запалення [4]. Під впливом АСІТ відбувається перемикання диференціювання Т-клітин під дією алергену з Тх2 на Тх1 що підтверджується збільшенням продукції IFN-γ і зниженням рівня IL-4. За результатами кореляційного аналізу коефіцієнт кореляції Спірмена між підвищенням ефективності АСІТ і збільшенням продукції IFNγ становить r=0,28 (р