Спосіб лікування переднього ендогенного увеїту, асоційованого зі спондилоартритами

Реферат: Спосіб лікування переднього ендогенного увеїту, асоційованого зі спондилоартритами, включає використання кортикостероїду, нестероїдного протизапального засобу, мідріатику, біоспорину, ентеросгелю та пентоксифіліну. UA 74103 U (12) UA 74103 U UA 74103 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, зокрема до офтальмології, і може бути використана для лікування переднього ендогенного увеїту, асоційованого зі спондилоартитами. Як найближчий аналог вибраний спосіб лікування переднього ендогенного увеїту [Разумова И.Ю., Воробьева O.K., Годзенко А.А. Диагностика и лечение HLA-B27 ассоциированных увеитов // Вестник офтальмологии.-2009. - № 3. - С. 15-18], який включає використання глюкокортикоїду дексаметазону, нестероїдного протизапального засобу індоколіру або наклофу, мідріатику тропікаміду або цикломеду місцево крапельно, кортикостероїду дексаметазону у вигляді парабульбарних і субкон'юнктивальних ін'єкцій, нестероїдного протизапального засобу вольтарен або моваліс внутрішньом'язово, у важких і рефрактерних випадках - короткого курсу системної кортикостероїдної та імуносупресивної терапії. Ознаками, які співпадають із суттєвими ознаками запропонованого способу, є: використання кортикостероїду місцево крапельно, субкон'юнктивально і парабульбарно, нестероїдного протизапального засобу та мідріатику. Причинами, що перешкоджають досягненню очікуваного технічного результату (підвищення ефективності лікування хворих з переднім ендогенним увеїтом, асоційованим зі спондилоартитом), є: використані медикаментозні засоби недостатньо ефективно впливають на патогенетичні ланки передніх увеїтів, асоційованих зі спондилоартритами, не мають впливу на метаболічну інтоксикацію, елімінацію токсичних речовин, патогенних циркулюючих імунних комплексів, транслокацію ендотоксину в системний кровоток, не впливають на продукцію та інгібування прозапальних цитокінів і, як наслідок, недостатньо ефективно купірують запалення, недостатньо покращують зорові функції та не завжди попереджають рецидиви захворювання. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу лікування переднього ендогенного увеїту, асоційованого зі спондилоартритами шляхом додаткового призначення біоспорину, ентеросгелю і пентоксифіліну в схемі терапії, що дозволить зменшити метаболічну інтоксикацію, підсилити елімінацію токсичних речовин, патогенних циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) з кровотоку, знизити транслокацію бактерій і продуктів їх життєдіяльності з гастроінтестинального тракту в системний кровотік, знизити продукцію прозапальних цитокінів, нормалізувати кишкову мікрофлору та імунний статус, тобто досягти очікуваного технічного результату - підвищити ефективність лікування переднього ендогенного увеїту, асоційованого зі спондилоартритами. Поставлена задача вирішується тим, що в способі лікування переднього ендогенного увеїту, асоційованого зі спондилоартритами, який включає використання кортикостероїду місцево крапельно, субкон'юнктивально і парабульбарно, нестероїдного протизапального засобу та мідріатику, згідно з корисною моделлю, додатково призначають біоспорин перорально 1 дозу 2 рази на день протягом 10-12 днів, препарат ентеросгель по 15 г три рази на день всередину протягом 12-14 днів і пентоксифілін по 0,1 г в 250 мл ізотонічного розчину натрію хлориду, внутрішньовенно крапельно щоденно впродовж 5-6 днів, потім всередину по 0,1 г 3 рази на день упродовж двох тижнів. Між сукупністю основних ознак способу, який заявляється, та очікуваним технічним результатом, визначається наступний причинно-наслідковий зв'язок: додаткове використання в схемі терапії препарату біоспорин дозволяє підсилити синтез ендогенного інтерферону, нормалізувати кишкову мікрофлору, мати протизапальний та імуномодулюючий ефект, застосування ентеросгелю сприяє адсорбції ЦІК, молекул середньої маси, які є важливими у розвиткові запального процесу в оці, і таким чином дозволяє чинити дезінтоксикаційну дію, а включення в терапевтичний комплекс пентоксифіліну дозволяє знизити синтез про-запальних цитокінів, перш за все, фактора некрозу пухлини-α, які мають важливе значення в патогенезі передніх ендогенних увеїтів, асоційованих зі спондилоартритами. Комбіноване використання трьох препаратів - ентеросгель, біоспорин і пентоксифілін в лікуванні передніх ендогених увеїтів, асоційованих зі спондилоартритами, є патогенетично виправданими, сприяє більш ефективному купіруванню запального процесу і, як наслідок, кращому відновленню зорових функцій. Препарат біоспорин, виробник Біофарма, Україна, до складу якого входять два штами живих мікроорганізмів Bacillus subtilis і Bacillus licheniformis, є представником нового покоління пробіотиків. Одна доза біоспорину містить ліофілізовані живі мікробні клітини Bacillus subtilis УКМ В-5007:1 •109-8•109, Bacillus licheniformis УКМ Β-5514:1 •·108-2•109. Біоспорин має ряд важливих переваг в порівнянні з іншими препаратами даної групи, він безпечний навіть в дозах, які в 900-1000 разів перевищують лікувальні дози. На відміну від антибіотиків, даний препарат вибірково інгібує життєдіяльність патогенних мікроорганізмів, не впливає на нормальну мікрофлору, має імунокоригуючий ефект. Біоспорин здатний здійснювати біологічний контроль в 1 UA 74103 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 організмі, має регуляторні, тригерні здатності. Імуномодулюючий ефект пробіотиних культур пов'язаний зі стимуляцією або продукцією ендогенного інтерферону. Ентеросгель, виробництво "Креома-Фарм", Україна, належить до ентеросорбентів. Діючою речовиною ентеросгелю є метилкремнієва кислота у вигляді гідрогелю. Він чинить детоксикаційну дію при прийомі всередину. Кремнієорганічна матриця гідрогелю метилкремнієвої кислоти за рахунок дії через мембрани ворсинок клітин слизистої оболонки кишечнику ефективно абсорбує з крові та з кишкового вмісту продукти незавершених метаболічних реакцій, середньомолекулярні токсичні речовини з молекулярною масою 70-1000 та інкорпоровані радіонукліди. Також він зв'язує і виводить умовно-патогенні і патогенні мікроорганізми. Він не пригнічує колі-, лакто- і біфідобактерії за рахунок зниженої адгезивності нормальної кишкової мікрофлори, стабілізує імунні реакції за рахунок ефективної детоксикації. Препарат пентоксифілін інгібітор ксантинової фосфодіестерази, чинить судинорозширюючу дію за рахунок прямого розслаблення гладких м'язів артеріол, а також шляхом інгібування ферменту фосфодіестерази, зменшує в'язкість крові і покращує мікроциркуляцію. Традиційно цей препарат використовується при порушенні периферичного і мозкового кровообігу за ішемічним типом. В експериментальних дослідженнях, що проводять в останнє десятиріччя, одержані клінічні й експериментальні факти, що свідчать про протизапальний і імуномодулюючий ефект пентоксифіліну. Встановлено, що пентоксифілін чинить інгібуючу дію на активність циркулюючих мононуклеарів, нейтрофілів і Т-лімфоцитів, а також знижує синтез прозапальних цитокінів. В досліді in vitro пентоксифілін пригнічує секрецію фактора некрозу пухлини-α, а також утворення інтерферону-γ і неоптерину. Пентоксифілін інгібує синтез фактора некрозу пухлини-α моноцитами, знижує їх фагоцитарну активність і синтез ними супероксидних радикалів. При ендотоксин-індукованому увеїті у щурів в групі, якій призначався пентоксифілін, був менший вміст фактора некрозу пухлини-α в сироватці крові та в рідині передньої камери ока. Спосіб лікування полягає в наступному. Хворим з переднім ендогенним увеїтом, асоційованим зі спондилоартритами, на тлі використання очних крапель дексаметазону 0,1 % у вигляді крапель - 6 разів на день, індоколіру - 3 рази, тропікаміду 1 % - 3 рази на день, парабульбарних і субкон'юнктивальних ін'єкцій дексаметазону 4 мг, мовалісу 15 мг внутрішньом'язово, додатково призначають перорально 1 дозу біоспорину 2 рази на день протягом 10-12 днів, ентеросгель 15 г, 3 рази на день всередину впродовж 12-14 днів і пентоксифілін 0,1 г в 250 мл ізотонічного розчину натрію хлориду, внутрішньовенно крапельно щоденно протягом 5-6 днів, потім всередину по 0,1 г 3 рази на день упродовж двох тижнів. Спосіб лікування був апробований у 47 пацієнтів, 49 очей, з переднім ендогенним увеїтом, асоційованим зі спондилоартритами. Вік пацієнтів був від 16 до 70 років, середній вік становив 39,2±7,9 років. Більшість хворих - 79 %, становили особи працездатного віку. Чоловіків було 2962 %, жінок було 18-38 %. Залежно від проведеного лікування хворі були розподілені на дві групи: 1-а група - 27 пацієнтів, 28 очей, отримували лікування згідно з запропонованим способом, 2-а група - 20 пацієнтів, 21 око, були проліковані згідно зі способом-прототипом. Досліджувані групи статистично достовірно не відрізнялись за віком і статтю. Серед хворих 1-ї групи у 15 пацієнтів було діагностовано анкілозуючий спондилоартрит, у 3 хворих недиференційована спондилоартропатія, у 5 пацієнтів - синдром Рейтера, у 3 пацієнтів псоріазний артрит, у 1 хворого - ентеропатичний артрит. У 2-й групі у 12 хворих був анкілозуючий спондилоартрит, у 3 хворих - недиференційована спондилоартропатія, у 2 пацієнтів - синдром Рейтера, у 2 пацієнтів - псоріазний артрит, у 1 хворого - ентеропатичний артрит. Пацієнти в обох групах були зіставимі за конституціональними і клініко-анамнестичними даними. Офтальмологічне обстеження хворих проводили за допомогою візометрії, периметрії, тонометрії, біомікроскопії, офтальмоскопії, біомікроофтальмоскопії. Активність запальної реакції в передній камері оцінювалась від 0 до 4+ залежно від виразності феномена Тиндаля і кількості клітин у передній камері. Поряд з традиційними лабораторними дослідженнями пацієнтам визначались рівні ЦІК, С-реактивного білка, ендогенної інтоксикації, інтенсивності фагоцитозу, експресії ендотоксинзв'язуючих рецепторів (CD 14) і ліпополісахаридзв'язуючий потенціал моноцитів і гранулоцитів. Результати клінічного дослідження показали, що використання запропонованого способу сприяє нормалізації імунологічних показників, більш ефективному купіруванню запального процесу і відновленню зорових функцій у хворих з ендогенним увеїтом, асоційованим зі спондилоартитами. 2 UA 74103 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 В таблиці наведені результати змін біохімічних, імунологічних і клінічних показників у пацієнтів, пролікованих по заявленому способу і способу-прототипу. В 1-й групі середній рівень ЦІК після лікування знизився на 39 % порівняно з показником до лікування, p