Вузол розпірної рами й ущільнювача, який включає елемент кріплення ущільнювача, спосіб його виготовлення та віконний блок

Даний винахід стосується композиційного розпірного пристрою й ущільнювача, які зокрема можуть бути використані при виробництві термоізоляційних шарувати х конструкцій, таких як вікна. Процедура монтажу ізольованого віконного блоку загалом представляє собою укладання одного листа заскленої конструкції поверх іншого на визначеній фіксованій відстані і потім інжекцію герметизуючої речовини в простір між двома заскленими конструкціями по і вздовж периферії цих двох конструкцій, що формує в такий спосіб шарувату систему, яка має герметизований повітряний карман між цими конструкціями. На практиці засклені конструкції звичайно представляють собою листи скла, але можуть бути також листи пластмаси або інших придатних у цьому випадку матеріалів. Щоб утримувати засклені конструкції на необхідній відстані одна від одної, між цими конструкціями часто вставляється розпірна рама для підтримки потрібної відстані під час інжектування ущільнювальної речовини на місце. Крім того, розпірна рама й ущільнювач можуть бути заздалегідь змонтовані в окремий блок і після монтажу поміщені в простір між заскленими конструкціями, утворюючи віконну конструкцію. В результаті процесу виробництва віконних блоків усередині герметизованого повітряного простору часто залишаються волога й органічні матеріали. Для мінімізації впливу вологи й органічних речовин, що залишилися в герметизованому повітряному кармані, як середовище, яке поглинає ці випадкові речовини, можуть використовуватися десиканти. Однак, звичайно, принаймні, деяка кількість вологи буде ди фундувати у герметизований повітряний карман протягом часу, коли віконний блок знаходиться на технічному обслуговуванні в умовах експлуатації. Використання десикантів підтримує концентрацію вологи на низькому рівні і, таким чином, не допускає конденсації вологи на внутрішній поверхні листів скла і їх помутніння в ході експлуатації віконних блоків. Десиканти можуть бути введені в розпірну раму, в ущільнювач або в систему ущільнювач/розпірна рама в тому випадку, коли вузол ущільнювач/розпірна рама представляє собою окремий елемент. Для того, щоб поглинати додаткову вологу, що проникає у віконний блок протягом його експлуатаційного терміну служби, у вузол ущільнювач/розпірна рама вводиться додатковий десикант понад тієї кількості, яка необхідна для поглинання первісного об'єму вологи. Різноманітні попередні технології виробництва вікон є громіздкими і потребують великих трудови х ви трат або коштовного уста ткування. Подолання недоліків, які раніше обговорювалися, описується в [патенті США №4 431 691, виданому Грінлі (Greenlee)], в якому ущільнювач і розпірна планка, яка має фальцовану або профільовану розпірку, призначаються для підтримки певної відстані між листами скла при їх стисканні, де зазначена планка містить у собі фальцований або профільований розпірний засіб, вмонтований або обгорнений в деформівний ущільнювач. Ця розпірна планка має ту перевагу, що вона є гн учкою вздовж її поздовжньої осі, що дає можливість скручувати її для збереження. Таким чином, вузол Грінлі представляє собою окремий елемент, в якому герметик містить десикант. Вузол Грінлі, хоча в ньому і враховуються недоліки попередніх конструкцій, після монтажу скляної конструкції не забезпечує плоску лінію прямої видимості, що викликано хвилястістю розпірної рами, яка з'являється після того, як засклені конструкції поставлені на місце і притиснуті одна до одної. Лінія прямої видимості у вікні представляє собою частину вузла розпірна рама/ущільнювач, яку видно через скло, але яка не знаходиться з ним у контакті. Наявність такої плоскої лінії прямої видимості бажана для підвищення естетичної якості встановлених вікон. Крім того, за методикою Грінлі використовуються великі кількості ущільнювального матеріалу, необхідного для обгортання розпірної рами, і даний вигнутої форми вузол може розтягуватися під час його накладання також і вздовж його поздовжньої осі. Таке розтягання може також привести до складностей у підтримці плоскої лінії прямої видимості. Для подолання деяких з недоліків конструкції Грінлі [в патентній заявці США №08/585 822 (анульована), зареєстрованій в РСТ під номером PCT/US97/00258 і опублікованій під номером WO97/26434 (анульована)], передбачається використання безперервного гнучкого вузла розпірної рами, який має прокладку, з'єднану з ребром жорсткості, що формує гнучку в поздовжньому напрямку розпірну планку. Вузол розпірної рами має так називану конструкцію «відкритої комірки». І хоча ця конструкція вирішує деякі з проблем конструкції Грінлі, зв'язані з лінією прямої видимості, конструкція «відкритої комірки» не забезпечує необхідну опору ущільнювачу, який знаходиться в контакті зі скляними листами. Відповідно, ця конструкція «прокладка/ребро жорсткості» не підходить для підтримки експлуатаційних характеристик герметизованого віконного блоку протягом довгого часу, оскільки зв'язок розпірної рами з іншим елементом, тобто лінія зчеплення, має тенденцію втрачати адгезію і ставати негерметичною. Як і раніше є необхідність у безперервному гнучкому вузлі розпірної рами, який має поліпшені характеристики і який не допускає поздовжнього розтягання і, відповідно, полегшує постійне виробництво вікон із плавною лінією прямої видимості. Більш того, бажано було б, щоб такі вузли допускали більш точний радіус при згинанні ущільнювача і розпірного пристрою по кутах у порівнянні з попередніми технологіями. Є також необхідність у підвищеній поперечній стабільності смуги, яку потрібно враховувати при створенні більш ефективної у вартісному відношенні продукції, яка має переваги конструкції Грінлі й інших колишніх технологій. Нарешті, цей вузол повинний забезпечувати необхідну опору для підтримки адгезивного ущільнення між вузлом розпірної рами і засклених конструкцій протягом часу експлуатації віконного вузла. Таким чином, ущільнювач і смуга розпірного пристрою даного винаходу забезпечують такі переваги по відношенню до попередніх технологій як скорочення кількості необхідного ущільнювального матеріалу при збереженні робочих характеристик ущільнювача і смуги розпірного пристрою; усунення тенденції розтягання матеріалу вздовж поздовжньої осі; поліпшення зовнішнього вигляду лінії прямої видимості вікна; підвищення тривалості терміну служби лінії зчеплення і забезпечення можливості формування більш гострих кутів. Ще однією задачею даного винаходу є створення удосконаленого, гнучкого вздовж поздовжньої осі, але стабільного в поперечному напрямку вузла ущільнювача і розпірного пристрою для застосування у вузлі складених засклених конструкцій, а також для інших шар увати х конструкцій, який може бути згорнутий для збереження і більш легкого застосування. Згідно з одним з аспектів даного винаходу, він містить у собі гнучкий, стійкий до роздавлювання ущільнювач і смугу розпірного пристрою, або складену стрічкову конструкцію, яка включає розташовану в поздовжньому напрямку розпірну раму, у тому ж ступені розташовану в поздовжньому напрямку плоску смугу матеріалу ребра жорсткості, і в тому ж ступені розташований в поздовжньому напрямку елемент кріплення ущільнювача, який прикріплений до країв хвилястої смуги і матеріалу ребра жорсткості. Він включає також адгезивний ущільнювач, який деформується і який забезпечує герметизацію зазору між ребром жорсткості, прокладкою й елементом кріплення ущільнювача - з одного боку, і листами скла - з іншого боку. Розпірна рама здатна чинити опір силам стискання, які діють у напрямку, перпендикулярному до площини, в якій лежить поздовжня вісь розпірної рами, діє у взаємодії з ребром жорсткості і зберігає здатність бути згорнутою для збереження. Фіг.1 представляє собою місцевий вид у перспективі із зображенням окремих частин у розрізі, який показує конструктивне виконання вікна, виконане згідно з даним винаходом; Фіг.2 представляє собою місцевий вид у перспективі розпірного пристрою згідно з даним винаходом; Фіг.3 представляє собою поперечний переріз розпірного вузла показаного на Фігурі 1 конструктивного виконання; Фіг.3А представляє собою поперечний переріз розпірного вузла даного винаходу, який показує застосування верхнього шару; Фіг.4 представляє собою вид у перспективі розпірного пристрою згідно з кращим конструктивним виконанням даного винаходу. Посилаючись тепер на креслення, можна бачити, що Фіг.1 зображує складену конструкцію 10, таку як віконний блок, але не обмежену тільки їм, яка включає перший елемент 12, що настилається, і другий елемент 14, що настилається, які мають звернені одна до одної, у більшості випадків паралельні поверхні. Перший і другий елементи 12 і 14, що настилаються, звичайно представляють собою скляні панелі складеної заскленої конструкції. Елементи 12 і 14, що настилаються, з'єднані разом, утворюючи огороджений простір 16, який герметично ізольований складеною стрічковою конструкцією, тобто ущільнювачем і розпірною планкою, яка (конструкція) містить у собі ущільнювач 18, який, принаймні, частково служить оболонкою вузла розпірної рами 20. Елементи 12, 14 виготовляються зі скла. Однак, варто розуміти, що винахід має можливість застосування серед необмеженої різноманітності конструкцій або конструкційних матеріалів, які включають, наприклад, цемент, бетон, цеглу, камінь, метал, пластик і дерево. Згідно з кращим варіантом конструктивного виконання винаходу, вузол розпірної рами 20 містить у собі хвилясту смугу з твердого матеріалу, тобто «прокладку» 22, звичайно плоску смугу з твердого матеріалу, тобто ребро жорсткості 24, яке розташоване по всій довжині прокладки 22 і переважно з'єднане з нею на вершинах кожної з хвилястостей на одному боці прокладки 22 і елемента кріплення ущільнювача 26. Вузол розпірної рами 20 звичайно характеризується як лінійна послідовність суміжних порожніх колон, які можуть включати трубчасті або призматичні комірки. Таким чином, вузол розпірної рами 20 у широкому смислі можна назвати «стільниковою конструкцією». Під «хвилястістю» мається на увазі те, що прокладка 22 має повторюваний контур, який дає конструктивну цілісність від краю до краю у "Z" напрямку, тобто паралельно довгій осі комірки, як показано на Фіг. 3. Хвилястість може включати вигини, ребра, складки і синусоїдальні хвилі, що мають поперечний профіль, який може бути плавним або з кутами, або бути будь-якою їх комбінацією. Звичайно хвилястість повинна мати «вершину» і відповідну «западину», як це розуміється в технології й ілюструється на Фіг.2. Амплітуда прокладки 22 представляє собою відстань від вершини до вершини. Як показано на Фіг.1 і 3, для цілей даного патенту визначення «внутрішній» означає бік, звернений до герметизованого повітряного кармана 16 віконного блоку 10, у той час як визначення «зовнішній» означає бік, звернений назовні відносно герметизованого повітряного кармана 16 віконного блоку 10. Крім того, на Фіг.3 показані використовувані тут орієнтації осей х, у і z. Особливо сприятливий хвилястий профіль прокладки 22 включає плоскі поверхні на вершинах хвилястостей, які можуть бути приклеєні до елемента кріплення ущільнювача 26 з ребром жорсткості 24, який спирається на або прикріплений до внутрішньої поверхні елемента кріплення ущільнювача 26 відносно внутрішньої частини віконного блоку 10. Однак, потрібно розуміти, що ребро жорсткості 24 могло б бути прикріплене до протилежної внутрішньої поверхні елемента кріплення ущільнювача 26 і проте принести ту ж користь. Крім того, хвилястість забезпечує прокладці 22 профіль, який здатний до опору стискаючим силам у напрямку "z". Отже, вузол розпірної рами 20 стійкий до роздавлювання, тобто здатний до опору силам, які прагнуть зменшити зазор між елементами під час експлуатації. Крім того, вузол розпірної рами 20 з ребром жорсткості 24 більш стійкий до обертаючого моменту або скручування навколо поздовжньої осі, ніж прокладка 22 сама по собі. Цей аспект винаходу сприяє легкості застосування цього вузла розпірної рами 20 шляхом зменшення скручування, що виникає через торсіонні сили, оскільки розпірні рами, створювані за попередніми технологіями, мали тенденцію скручуватися під час монтажу складених засклених конструкцій. Варто розуміти, що створення вузла розпірної рами 20 не у вигляді конструкції, а окремого елемента, знаходиться в межах компетенції даного винаходу. Прокладка 22 може виготовлятися з будь-якого матеріалу, що має достатню жорсткість для опору стискаючим силам, прикладеним у напрямку, перпендикулярному до паралельних площин, в яких лежать краї хвилястої смуги. Перелік підходящих матеріалів включає сталь, нержавіючу сталь, алюміній, папір з покриттям, картон, пластик, пінопласт, металізований пластик або шаруваті конструкції, які складаються з будь-яких комбінацій перерахованих ви ще матеріалів. Хвилястості прокладки 22 звичайно поперечні щодо поздовжньої осі, що забезпечує гн учкість при скручуванні або намотуванні навколо осі z. Частота проходження хвиль може знаходитися в діапазоні від 1 до приблизно 10 на дюйм, переважно від 2 до 8 на дюйм, і найбільш переважно від 2 до 5 на дюйм, у той час як загальна амплітуда, тобто товщина гребеня і жолоба разом у площині „ху" складає приблизно від 0,05 до 0,5 дюйма, при кращих значеннях приблизно від 0,08 до 0,25 дюйма. Однак, фахівці в даній області можуть легко помітити, що для деяких застосувань можуть знадобитися конструкції великих розмірів. Згідно з даним винаходом, міцність вузла розпірної рами 20 відносно навантаження стискання зростає завдяки присутності ребра жорсткості 24, яке розташовано по всій довжині прокладки 22. Ребро жорсткості 24 переважно знаходиться у взаємодії з вершинами хвилястостей прокладки 22. Ребро жорсткості 24 може бути виготовлене з пластику, алюмінію, нержавіючої сталі, паперу з покриттям або будь-якого пористого реактопласту або пінопласту, також як і будь-якої шаруватої конструкції, яка є довільною комбінацією перерахованих вище матеріалів. Кращим, однак, є пластик. Прокладка 22 приєднана до зовнішньої поверхні елемента кріплення ущільнювача 26. Один з методів зчеплення елемента кріплення ущільнювача 26 із прокладкою 22 полягає в тому, що до складу елемента кріплення ущільнювача 26 входить адгезивний шар, який розташовується між елементом кріплення ущільнювача 26 і прокладкою 22. Підходящі товщини елемента кріплення ущільнювача 26 лежать в інтервалі приблизно від 0,001 до 0,06 дюйма, переважно приблизно від 0,001 до 0,03 дюйма, і найбільш переважно приблизно від 0,002 до 0,015 дюйма. Прокладка 22 має товщину приблизно від 0,003 до 0,012 дюйма, переважно від 0,003 до 0,04 дюйма, і найбільш переважно приблизно від 0,005 до 0,01 дюйма у випадку, коли прокладка 22 виготовляється з металевого матеріалу. Ребро жорсткості має товщину приблизно від 0,005 до 0,06 і найбільш переважно від 0,006 до 0,03. Ці діапазони застосовні для типового віконного блоку 10, при цьому фа хівці в даній області можуть легко помітити, що при необхідності можуть використовува тися і більш широкі діапазони. Елемент кріплення ущільнювача 26 може бути виготовлений з алюмінієвої фольги, пластмасових ламінатів, композита папір/фольга, металізованого пластику або будь-якої іншої підходящої комбінації з перерахованого вище списку з перевагою ламінату пластик/алюміній. Ущільнювач 18 герметизує зазор, утворений між елементом кріплення ущільнювача і поверхнями елементів 12, 14, що настилаються. Таким чином, принаймні, два поздовжніх краї елемента кріплення ущільнювача 26 включають розташовані в поздовжньому напрямку стрічки ущільнювача 18, які мають достатню ширину, щоб забезпечити ущільнення з низькою проникною здатністю. Зокрема, ущільнювач 18 прикріплюється, принаймні, до конфронтуючих поздовжніх країв елемента кріплення ущільнювача 26. Ущільнювач 18 може також включати бічну грань, так що в цілому він буде мати U-подібний поперечний переріз. Підходящі розміри складеного вузла 30, який складається з ущільнювача і розпірної рами, будуть залежати від конструкції вікна, при цьому його довжина в цілому буде відповідати периметру вікна. Товщина буде відповідати бажаній відстані між заскленими конструкціями. Однак, вузол розпірної рами 20 часто буває злегка меншим за розміром, ніж бажана відстань між заскленими конструкціями 12, 14, і коли до вузла додається ущільнювач 18, загальна товщина виходить злегка більшою, ніж бажана відстань. Бажана відстань досягається в процесі виготовлення, коли засклені конструкції 12, 14 спресовуються до остаточної бажаної товщини. Однак, варто розуміти, що предмет даного винаходу може виготовлятися у вигляді безперервної конструкції будь-якої бажаної довжини, яка має властивість гнучкості для будь-якого застосування. Прокладка 22 може бути виго товлена кожним з різних існуючих методів. Наприклад, вона може бути одержана екструзією, штампуванням, пресуванням, вакуумним литтям, гофрируванням, у залежності від використовуваного матеріалу. Прокладка 22 може бути з'єднана з ребром жорсткості 24 будь-якими підходящими способами, такими як зварювання, термічна сплавка, клейове з'єднання, або шляхом відгинання прокладки 22 на ребро жорсткості 24. Подібними ж способами обробки ребро жорсткості 24 може бути з'єднане з елементом кріплення ущільнювача 26. Надалі ущільнювач 18 може бути нанесений на вузол розпірної рами 20 такими способами, як занурення, фарбування, інжекція або екструзія ущільнювача 18 на бічні краї елемента кріплення ущільнювача 26. Десикант може знаходитися в ущільнювачі 18, і система ущільнювач/десикант може наноситися на краї і внутрішню поверхню елемента кріплення ущільнювача 26 в один прийом. В іншому варіанті конструкції, як це показано на Фіг.3А, до ущільнювача 18 на його внутрішню поверхню (внутрішні поверхні) приклеюється верхній шар 28, що містить десикант. За допомогою верхнього шару 28, що містить десикант, формується лінія прямої видимості, що містить десикант. Як альтернативний варіант, десикант може бути нанесений на елемент кріплення ущільнювача 26, звернений всередину вікна. Вузол розпірної рами 20 у кращому варіанті реалізації даного винаходу, який включає прокладку 22, з'єднану з ребром жорсткості 24, де обидва елементи скріплені з елементом кріплення ущільнювача 26, утворюючи стільникову або комірчасту структур у, має декілька важливих переваг у порівнянні з конструкціями, виконаними за попередніми технологіями. Колончаста по своїй природі прокладка 22, елемент кріплення ущільнювача 26 і ребро жорсткості 24 вузла розпірної рами 20 підвищують його опірність стисканню і збільшують опір обертаючому моменту навколо поздовжньої осі. Крім того, ребро жорсткості 24 і елемент кріплення ущільнювача 26 діють як стабільна в поздовжньому напрямку основа, що має прокладку 22 від розтягування вздовж її поздовжньої осі. Більш того, елемент кріплення ущільнювача 26 поліпшує лінію зчеплення, утворену між ущільнювачем 18 і заскленими конструкціями 12, 14, шляхом підтримки ущільнювача 18 у контакті з обома заскленими конструкціями 12, 14. Як це найкраще проілюстровано на Фіг.2, для полегшення формування кутів елемент кріплення ущільнювача 26 може бути плісированим або гофрованим. Термін "плісирований", як він використовується тут, означає будь-яке утворення в елементі кріплення ущільнювача 26, яке допускає розтягання при формуванні кутів. Таким чином, використовуваний тут термін "плісирований" має на увазі наявність складок, косинок, гофрирування або згинів. Складки 32 елемента кріплення ущільнювача 26 допускають формування більш гострих кутів без утворення розривів у вузлі розпірної рами 20 або яких-небудь інших його ушкоджень. Складки 32 забезпечують також гнучкість, необхідну для згинання в кутах вузла 30 ущільнювач/розпірна рама, і для забезпечення можливості скручування вузла 30 ущільнювач/розпірна рама. У кращому варіанті реалізації даного винаходу плоска грань елемента кріплення ущільнювача 26 розташована з внутрішнього боку прокладки 22 і служить носієм ущільнювача 18 і/або верхнього шару 28 вздовж лінії прямої видимості. Однак, варто розуміти, що виготовлення вузла 30 ущільнювач/розпірна рама може йти в зворотному напрямку, так щоб хвилястості прокладки 22 служили носієм ущільнювача 18 і/або верхнього покриття 28 і утворювали лінію прямої видимості, і елемент кріплення ущільнювача 26 був власне кажучи вільним від ущільнювача і був звернений у зовнішній бік віконного блоку 10. Нарешті, вузол 30 ущільнювач/розпірна рама служить для того, щоб замінити ущільнювач, який застосовувався в попередніх технологіях, так щоб зменшити кількість адгезивного ущільнювача, необхідну для досягнення ефективного ущільнення. Це приводить до істотного зменшення кількості використовуваного ущільнювача. Як відзначалося раніше, подовженої форми стрічки деформівного ущільнювача 18 спираються, принаймні, на бічні краї вузла розпірної рами 20. Товщина, на яку подовжена стрічка виступає за поверхні і краї вузла розпірної рами 20, не є критичною у своєму абсолютному вимірі, але важлива з функціональної точки зору. Для більшості застосувань, коли поверхні двох елементів 12 і 14, що ущільнюються, є відносно гладкими, товщина ущільнювача 18, що виступає за вузол розпірної рами 20, повинна бути в межах 0,005-0,015 дюймів для кожного краю. Оскільки поверхні загартованого скла можуть не бути такими плоскими, як поверхні незагартованого скла, для достатнього ущільнення загартованого скла можуть знадобитися трохи більші товщини. Термін "деформівний", як він використовується тут, призначається для характеристики ущільнювача, будь він з термопластика, реактопласту або комбінації термопластика і реактопласту, який при застосуванні у виробництві складених конструкцій 10, розглянутих даним винаходом, принаймні, первісно не здатний чинити опір деформуючим силам, прикладеним до нього. Таким чином, термін "деформівний" призначається для характеристики матеріалу, який чинить опір деформації або рухливості при малих значеннях сил, які діють на віконний блок 10 протягом його терміну експлуатації, але легко деформується при великих значеннях сил, що зустрічаються в процесі виробництва віконного блоку 10. Як основу для адгезивного ущільнювача 18 може бути використана велика кількість різноманітних матеріалів, у тому числі полісульфідні полімери, уретанові полімери, акрилові полімери і стирол-бутадієнові полімери. Серед останніх знаходиться клас термопластичних смол, які виявляють, у випадку перебування при температурах нижче температури розтікання, еластичні властивості вулканізованих полімерів. Такі смоли продаються фірмою "Шелл Кемікал Ко" ("Shell Chemical Co") під торгівельною маркою "Кратон" ("Kraton"). Кращим класом ущільнювачів 18 є бутилові смоли. Адгезивний ущільнювач 18, однак, у кращому випадку представляє собою чутливий до тиску тиксотропний адгезив. У випадку застосування верхнього шару 28 в якості останнього переважніше використовувати де формівний матеріал, який містить десикант. Віконні блоки 10 часто вимагають застосування десиканту для зниження концентрації вологи й органічних матеріалів, що запишаються в повітряному просторі 16 між двома заскленими конструкціями 12, 14 віконного блоку 10. Як це зручно зроблено в даному винаході, десикант може бути включений у деформівний адгезивний ущільнювач 18, а також може бути нанесений на передню грань ущільнювача 18, або, згідно з альтернативним варіантом, може використовуватися інший матеріал, що містить десикант, який за допомогою методу ко-екструзії, або яким-небудь іншим способом наноситься на лінію прямої видимості розпіркового пристрою. Особливо підходящим класом десикантів є синтетичний цеоліт, що продається корпорацією ЮОП (UOP) з назвою «Молекулярні Сита» ("Molecular Sieves"). Іншим можливим десикантом може служити силікагель. Можуть розглядатися також комбінації різних десикантів. У кращому варіанті реалізації даного винаходу задня або зовнішня грань прокладки 22 у значній мірі вільна від ущільнювача 18, і в більш окремому випадку в значній мірі вільна від ущільнювача 18, який містить у собі десикант. Термін «у значній мірі» означає, що, принаймні, одна третя частина, а більш переважно половина або навіть три чверті (в залежності від кінцевої ширини зазору вікна) задньої поверхні прокладки 22 вільні від ущільнювача 18. Більш конкретно, вершини прокладки 22 можуть містити ущільнювач 18, але балки прокладки 22 будуть відносно вільні від ущільнювача 18. Як показано на Фіг.3, ущільнювач 18 і/або верхній шар 28 до їх застосування у віконному блоці 10 мають сприятливу U-подібну форму. Таким чином, ущільнювач 18 і/або верхній шар 28 розтягнутий вздовж бічної грані вузла розпірної рами 20, тобто лінії прямої видимості, і вздовж бічних країв, тобто лінії зчеплення. Кращим методом виготовлення вузла 30 ущільнювач/розпірна рама згідно з даним винаходом є коекструзія. Це може бути зроблено за допомогою комерційного коекструзійного устаткування, яке у деяких випадках може вимагати мінімальної модифікації. Загалом, вузол розпірної рами 20, виготовлений заздалегідь або безпосередньо перед застосуванням, подається через центр екструзійної голівки, і деформівний ущільнювач 18 екструдується біля вузла розпірної рами 20, залишаючи його задню поверхню в значній мірі вільною від ущільнювача 18. Одержаний композитний матеріал подається потім через калібровану голівку, в результаті чого одержується вузол 30 ущільнювач/розпірна рама, який має бажані зовнішні розміри і відповідну товщину ущільнювача 18, який виступає за вузол розпірної рами 20. Для полегшення скручування вздовж лінії прямої видимості в повздовжньому напрямку прикладена підкладка, що видаляється, або папір. Після застосування вузла ущільнювач/розпірна рама 30 і формування віконного блоку 10 підкладка, що видаляється, знімається і викидається. Як можна легко зрозуміти фахівцю, для ви готовлення предмета даного винаходу можуть використовуватися інші добре відомі технології. В одному варіанті конструктивного виконання вузол розпірної рами 20 даного винаходу створюється шляхом формування прокладки 22, що досягається шляхом її проходження через взаємозчеплені приводи для додання хвилястості. Після формування прокладки 22 до неї за допомогою адгезиву кріпиться ребро жорсткості 24. Адгезив може наноситися на ребрі жорсткості 24 у той момент, коли прокладка 22 сходить із приводів, або адгезив може накладатися заздалегідь. З'єднані разом прокладка і ребро жорсткості можуть потім бути приєднані, також з використанням адгезиву, до елемента кріплення ущільнювача 26. В одному варіанті конструктивного виконання з'єднані разом прокладка і ребро жорсткості укладаються по центру плоского елемента кріплення ущільнювача 26, на який нанесений адгезив. Потім протилежні краї елемента кріплення ущільнювача 26 загинаються, контактуючи з бічними сторонами прокладки 22. Потім ущільнювач 18 і, якщо потрібно, верхній шар 28 приклеюються до вузла розпірної рами 20 описаним раніше способом. І хоча фа хівцю можна легко зрозуміти, що може бути використаний кожний з великого набору адгезивів, переважно, щоб ці адгезиви підтримували певний ступінь гнучкості у вузлі розпірної рами 20. В альтернативному варіанті ущільнювач 18 може бути екструдований на обох краях заздалегідь виготовленого вузла розпірної рами 20, і верхній шар 28 може бути, одночасно або послідовно, нанесений на передню бічну поверхню вузла розпірної рами 20 за допомогою ко-екструзії, нанесення шару або інших технологій ламінування. Зазначений верхній шар 28 може бути з такого матеріалу, який відрізняється від матеріалу ущільнювача 18, і його рецептура може бути складена виходячи з естетичних цілей, цілей зневоднювання або виходячи з якихось інших причин. Нарешті, хоча описані тут конструктивні виконання відносяться до віконних блоків, які мають дві засклені конструкції, фахівцю легко зрозуміти, що за допомогою даного винаходу можуть виготовлятися віконні блоки, які мають у своєму складі багато засклених конструкцій, такі як віконні блоки, що складаються з трьох стекол. В іншому варіанті реалізації конструкції в ущільнювачі 18 і/або верхньому шарі 28 вздовж лінії прямої видимості робиться канавка або паз. У цю канавку може вставлятися засклений елемент, який формує віконний блок, що складається з трьох стекол. Хоча згідно з патентним законодавством тут були викладені найкращі методи і кращі конструктивні виконання, область дії даного винаходу не обмежується тільки ними, а обмежується скоріше областю дії доданої формули винаходу.