Спосіб комплексного лікування хворих на місцево поширений рак грудної залози

Реферат: Спосіб комплексного лікування хворих на місцево поширений рак грудної залози включає проведення хіміотерапії на фоні гіпертермії. Сеанс локальної гіпертермії проводять безпосередньо після закінчення інфузії цитостатиків за схемою FAC. UA 75642 U (12) UA 75642 U UA 75642 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме - онкології, і може бути використана як неоад'ювантний метод при проведенні комбінованого лікування хворих на місцево поширений рак грудної залози. Сучасна тактика лікування хворих на рак грудної залози (ГЗ) базується на використанні комплексного впливу, який включає хірургічне втручання, променеву терапію, хіміотерапію та гормонотерапію [1]. Хворі з вперше діагностованим раком ГЗ з ІІА та ІІБ стадіями складають понад 50 %, з них майже 80 % потребують проведення радикальної мастектомії (РМЕ) і лише у 20 % можливі органозберігаючі операції (ОЗО). Це пов'язано з невідповідністю розміру ГЗ та пухлини, існуванням метастазів у реґіонарних лімфатичних вузлах, що обумовлює застосування неоад'ювантного лікування у вигляді передопераційної хіміотерапії [2, 3]. Найбільш потужним модифікатором хіміо- та променевої терапії на сьогодні є локальна гіпертермія (ЛГ), яка забезпечує більш виражений лікувальний патоморфоз у пухлині [4]. За найближчий аналог вибрано спосіб лікування хворих на метастатичний рак ГЗ (пат. № 58442, UA, А 61 N 1/40, А 61 Р 35/00. Спосіб лікування хворих на метастатичний рак грудної залози / Осинський Д.С. (UA). - № u201011892; заявл. 07.10.2010; опубл. 11.04.2011) [6], за яким 2 системну хіміотерапію проводять з препаратами платини у дозі 25 мг/м кожного 3 дня до сумарної дози 120-160 мг, а ЛГ проводять через добу по 5 сеансів на кожну із зон реґіонарних метастатично уражених лімфатичних вузлів протягом 60 хв. при потужності 80-140 Вт. Позитивним у найближчому аналозі є те, що дія ЛГ сприяє зменшенню розмірів та підвищенню рухливості лімфатичних вузлів, усуненню больового синдрому. Недоліком найближчого аналога є те, що ЛГ проводять через добу після системного введення цитостатиків, коли фармакологічна дія та концентрація препаратів починає знижуватися. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити спосіб комплексного лікування хворих на місцево поширений рак грудної залози шляхом проведення локальної гіпертермії безпосередньо після неоад'ювантного введення цитостатиків, що дає можливість зменшити розмір метастатично уражених реґіонарних лімфатичних вузлів та провести у подальшому органозберігаюче лікування. Поставлена задача вирішується таким чином: Хворим на рак ГЗ ІІБ - ІІІА стадій проводять 2-4 курси неоад'ювантної поліхіміотерапії 2 (НПХТ) за схемою FAC (доксорубіцин 60 мг/м внутрішньовенно в 1 день; циклофосфамід - 500 2 мг/м внутрішньовенно в 1 день; 5-фторурацил - 500 мг/м внутрішньовенно в 1 день). ЛГ проводять безпосередньо після інфузії хіміопрепаратів на апараті "МАГНІТЕРМ" (Радмір, Україна) [5]. Аплікатор розташовують у ділянці метастатично уражених лімфатичних вузлів за вихідною потужністю апарата 65 Вт протягом 30 хв. Під час сеансу ЛГ підвищення температури на поверхні шкіри у зоні опромінення не повинно перевищувати 41 °C. Прикладами реалізації заявленого способу можуть бути наведені витяги з історій хвороби двох пацієнток: І. Хвора Р.Н.А., 1955 р. н. лікувалася з приводу раку лівої ГЗ T2N2M0, ст. IIIА, кл. гр. II у відділенні пухлин грудної залози та її реконструктивної хірургії з 26.11.2009 по 05.02.2010 (№ історій хвороб 2066; 3051; 4211; 493). 13.11.2009 пацієнтка вперше звернулася у Національний інститут раку (НІР) зі скаргами на наявність ущільнення у лівій ГЗ та збільшення пахвових лімфовузлів, які виявила близько 4-х місяців тому. При клінічному огляді у верхньо-зовнішньому квадранті лівої ГЗ пальпується щільна, бугриста пухлина 3,0×4,0 см у діаметрі. В лівій аксилярній ділянці виявлено конгломерат лімфовузлів до 4,0 см у діаметрі. До початку лікування хворій було виконано мамографію (ММГ), ультразвукове дослідження ГЗ та реґіонарних лімфатичних вузлів, комп'ютерну томографію внутрішніх органів з метою виключення віддаленого метастазування. Висновок: рак лівої ГЗ з метастазами в аксилярні лімфатичні вузли. Діагноз верифіковано за допомогою пункційної біопсії № 8161/09 від 13.11.2009: елементи залозистого раку, імовірно "скір". В неоад'ювантному режимі проведено 4 курси ПХТ за схемою FAC на фоні ЛГ на апараті "Магнітерм" потужністю 65 Вт, безпосередньо після внутрішньовенного введення цитостатиків протягом 30 хв. 15.01.10 виконано контрольну ММГ (Фіг. 1). Кожен курс НПХТ починали з встановлення внутрішньовенного катетера у ліктьову вену та премедикації з дексаметазоном 8,0 мг, ондансетроном 8,0 мг у розчині NaCl 0,9 % 200,0 мл. У подальшому внутрішньовенно крапельно вводили хіміопрепарати з розрахунку на площу тіла пацієнтки за схемою: 1 UA 75642 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 доксорубіцин 100 мг; циклофосфамід 850 мг; 5-фторурацил 850 мг. Безпосередньо після інфузії хіміопрепаратів хворій в горизонтальному положенні на спині з оголеною верхньою частиною тіла проводили сеанс ЛГ. Елекромагнітну рамку апарата "Магнітерм" встановлювали в ділянці метастатично уражених лімфатичних вузлів за вихідною потужністю апарата 65 Вт протягом 30 хв. Під час сеансу ЛГ підвищення температури на поверхні шкіри у зоні опромінення не повинно перевищувати 41 °C. При порівнянні 13.11.2009 у верхньо-зовнішньому квадранті лівої ГЗ, ближче до аксилярної зони визначається пухлина до 2,0 см у діаметрі, неправильної форми, з нечіткими контурами. На аксилограмі гіперплазовані лімфатичні вузли не визначаються. Висновок: рак лівої ГЗ позитивна динаміка - часткова регресія процесу на 60 %. 19.01.2010 хворій виконано квадрантектомію зліва з реґіонарною лімфодисекцією та експрес-гістологічним дослідженням "чистоти країв" резекції. ПГЗ № 1117-24/10 від 25.01.2010 інфільтративний залозистий рак ГЗ після поліхіміотерапії. У пухлині виражений фіброз, ангіоматоз, периваскулярний склероз, круглоклітинна інфільтрація, крововиливи, розростання грануляційної тканини різного ступеня зрілості. Виражений лікувальний патоморфоз. Об'ємних зон життєздатної пухлинної тканини - 12,3±0,3 %. У 4-х з 8-ми досліджених лімфатичних вузлів метастази раку. У післяопераційному періоді ускладнень, пов'язаних з проведенням НПХТ, не виявлено. Після хірургічного втручання хвора отримала ад'ювантне протипухлинне лікування за стандартами, затвердженими МОЗ України. На теперішній час даних за рецидив захворювання та віддалені метастази немає. II. Хвора Ж.Л.М., 1957 р. н. (№ історій хвороб 11065; 12109; 703; 13489) лікувалася з приводу раку правої ГЗ pT2N1M0, ст. ІІБ, кл. гр. II у відділенні пухлин грудної залози та її реконструктивної хірургії з 30.09.2011 по 11.10.2011. Пацієнтка вперше звернулася у НІР зі скаргами на наявність ущільнення у правій ГЗ та збільшення пахвових лімфовузлів справа, які виявила близько 3-х місяців тому. Під час клінічного огляду: у верхньо-зовнішньому квадранті правої ГЗ пальпується щільна, бугриста пухлина до 2,0 см в діаметрі. У правій аксилярній ділянці виявлено конгломерат лімфовузлів від 1,0 до 2,0 см. До початку лікування 30.09.2011 хворій було виконано мамографію: у верхньо-зовнішньому квадранті правої ГЗ визначається пухлина до 2,0 см у діаметрі, неправильної, округлої форми з нечітким бугристим контуром, з наявністю "спікул". У правій аксилярній ділянці конгломерат гіперплазованих лімфовузлів від 1,0 до 2,5 см в діаметрі. Зліва явища фіброаденоматозу. Висновок: Са правої ГЗ, метастази в аксилярні лімфовузли справа. Виконані УЗД органів черевної порожнини та рентгенографія органів грудної порожнини з метою виключення віддаленого метастазування. Діагноз верифіковано за допомогою пункційної біопсії № 2272/11 від 30.09.11 - елементи залозистої карциноми. В неоад'ювантному режимі проведено 2 курси ПХТ за схемою FEC на фоні ЛГ за допомогою апарата "Магнітерм". Кожен курс НПХТ починали з встановлення внутрішньовенного катетера у ліктьову вену. Інфузію починали з премедикації дексаметазоном 8,0 мг, ондансетроном 8,0 мг у розчині NaCl 0,9 % 200,0 мл. У подальшому внутрішньовенно крапельно вводили хіміопрепарати з розрахунку на площу тіла пацієнтки за схемою: епірубіцин 110 мг циклофосфамід 900 мг 5-фторурацил 900 мг. Через 30 хв після інфузії хіміопрепаратів хворій проводили сеанс ЛГ, в горизонтальному положенні на спині з оголеною верхньою частиною тіла. Аплікатор апарата знаходився в правій аксилярній ділянці. Вихідна потужність апарата 65 Вт. Сеанс проводили протягом 30 хв. Під час сеансу ЛГ підвищення температури на поверхні шкіри у зоні опромінення не перевищувала 41 °C. 28.11.2011 виконано контрольну ММГ: пухлинний вузол у верхньо-зовнішньому квадранті зменшився до 1 см у діаметрі, його інтенсивність різко знизилась, контури нечіткі. Вузли в правій аксилярній ділянці зменшились до 1,0 см. Часткова регресія пухлини становить 50 %, лімфатичних вузлів - 56 %. 06.12.2011 хворій виконано квадрантектомію з аксилярною лімфодисекцією справа та експрес-гістологічним дослідженням "чистоти країв" резекції. Патогістологічне заключения (ПГЗ) № 52689-97/11+5275-77 від 13.12.2011 - інфільтративний залозистий рак ГЗ III ступеня 2 UA 75642 U 5 10 15 20 25 30 злоякісності. По краях резекції елементи пухлини не визначаються. У 2-х з 9-ти досліджених лімфатичних вузлів - метастази раку. У післяопераційному періоді ускладнень, пов'язаних з проведенням НПХТ, не виявлено. Після хірургічного втручання хвора отримала ад'ювантне протипухлинне лікування за стандартами, затвердженими МОЗ України. Пояснення до графічних матеріалів корисної моделі Фіг. 1. - Мамограма хворої Р.Н.А., 1955 р. н. до початку лікування. Фіг. 2. - Мамограма хворої Р.Н.А., 1955 р. н. після лікування. Фіг. 3. - Мамограма хворої Ж.Л.М., 1957 р. н. до початку лікування. Фіг. 4. - Мамограма хворої Ж.Л.М., 1957 р. н. після лікування. Джерела інформації: 1. Татарченко А.С. Использование различных схем неоадьювантной полихимиотерапии в комплексном лечении больных местно-распространенным раком молочной железы / А.С. Татарченко, В.В. Великая // Сибирский онкологический журнал.-2009. - Приложение № 1. - С. 193-194. 2. Семиглазов В.Ф. Неоадъювантное и адъювантное лечение рака молочной железы / В.Ф. Семиглазов, В.В. Семиглазов, А.Е. Клетсель. – М.: МИА, 2008.-287 с. th 3. Conte P.F. Management of metastatic breast cancer // 18 International Congress on Anti Cancer Treatment (6-9 february 2007, Paris). - Paris, 2007. - P. 179-191. 4. Результати застосування неоад'ювантної поліхіміотерапії комбінації з локальною гіпертермією при лікуванні хворих на рак молочної залози / І.Б. Щепотін, B.C. Чешук, І.М. Мотузюк [та ін.] // Науковий вісник Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця.2005. - № 3-4. - С 73-78. 5. Комплексне лікування онкологічних хворих з використанням апарата "Магнітерм": методичні рекомендації / Смоланка І.І., Орел В.Е., Воробйова Л.І. [та ін.]. – К.: 2009.-20 с. 6. Пат. № 58442, UA, А 61 N 1/40, А 61 Р 35/00. Спосіб лікування хворих на метастатичний рак грудної залози / Осинський Д.С. (UA). № u 201011892; заявл. 07.10.2010; опубл. 11.04.2011 (прототип). ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб комплексного лікування хворих на місцево поширений рак грудної залози, що включає проведення хіміотерапії на фоні гіпертермії, який відрізняється тим, що сеанс локальної гіпертермії проводять безпосередньо після закінчення інфузії цитостатиків за схемою FAC. 3 UA 75642 U 4 UA 75642 U Комп’ютерна верстка М. Ломалова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5