Спосіб комплексного лікування хворих на рак грудної залози
Номер патенту: 63088
Опубліковано: 26.09.2011
Автори: Лигирда Ольга Федорівна, Лобода Антон Дмитрович, Досенко Ірина Вікторівна, Смоланка Іван Іванович, Орел Валерій Еммануїлович, Черниш Валерія Олегівна
Формула / Реферат
Спосіб комплексного лікування хворих на рак грудної залози, що включає неоад'ювантну термохіміотерапію, який відрізняється тим, що сеанс магнітотермії проводять через 30 хв. після закінчення інфузії хіміопрепаратів за вихідної потужності апарата 65 Вт протягом 30 хв.
Текст
Спосіб комплексного лікування хворих на рак грудної залози, що включає неоад'ювантну термохіміотерапію, який відрізняється тим, що сеанс магнітотермії проводять через 30 хв. після закінчення інфузії хіміопрепаратів за вихідної потужності апарата 65 Вт протягом 30 хв. (19) (21) u201102787 (22) 10.03.2011 (24) 26.09.2011 (46) 26.09.2011, Бюл.№ 18, 2011 р. (72) СМОЛАНКА ІВАН ІВАНОВИЧ, ОРЕЛ ВАЛЕРІЙ ЕММАНУЇЛОВИЧ, ДОСЕНКО ІРИНА ВІКТОРІВНА, ЛИГИРДА ОЛЬГА ФЕДОРІВНА, ЧЕРНИШ ВАЛЕРІЯ ОЛЕГІВНА, ЛОБОДА АНТОН ДМИТРОВИЧ 3 гнітерм" ("Радмір", Україна) встановлюють над ураженою грудною залозою (ГЗ). Аплікатор розташовують над ділянкою патологічної зони (Фіг. 1). Сеанс проводять за вихідною потужністю апарата 65 Вт протягом 30 хв. Під час МТ температура на поверхні шкіри у зоні опромінення не повинна перевищувати 4 °C. За необхідності МТ проводять в різних проекціях. Прикладами реалізації способу можуть вважатися витяги з 3-х історій хвороб: І. Хвора Р-ва., 1955 р. н. (№№ історій хвороб 2066;3051;4211;493), лікувалася з приводу раку лівої ГЗ pT2N2M0, ст. ІІІА, кл. гр. II у відділенні пухлин грудної залози та її реконструктивної хірургії з 26.11.09 по 05.02.10.13.11.09 пацієнтка вперше звернулася у Національний інститут раку зі скаргами на наявність ущільнення у лівій ГЗ та збільшення пахвових лімфовузлів зліва, які виявила близько 4-х місяців назад. При клінічному огляді відмічено: у верхньо-зовнішньому квадранті лівої ГЗ пальпується щільна, бугриста пухлина 3,04,0 см в діаметрі. В лівій аксилярній ділянці виявлено конгломерат лімфовузлів до 4,0 см в діаметрі. До початку лікування хворій було проведено мамографію (ММГ) (Фіг. 2), ультразвукове дослідження (УЗД) ГЗ та регіонарних лімфатичних вузлів, комп'ютерна томографія (КТ) внутрішніх органів з метою виключення віддаленого метастазування. Висновок: рак лівої ГЗ з метастазами у аксилярні лімфатичні вузли зліва. Діагноз верифіковано за допомогою пункційної біопсії: цитологічне дослідження № 8161/09 від 13.11.09 - елементи залозистого раку, імовірно скір. В неоад'ювантному режимі проведено 4 курси ПХТ за схемою FAC на тлі МТ за допомогою апарата "Магнітерм". Кожен курс НПХТ починали з встановлення внутрішньовенного катетера у ліктьову вену. Інфузію починали з премедикації, що включала "Дексаметазон" 8,0 мг, "Ондансетрон" 8,0 мг у розчині NaCl 0,9 % 200,0 мл. В подальшому внутрішньовенно крапельно вводили хіміопрепарати із розрахунку на площу поверхні тіла пацієнтки за схемою: Доксорубіцин - 75 мг; Циклофосфамід - 1150 мг; 5-фторурацил - 1150 мг. Через 30 хв. після інфузії хіміопрепаратів хворій почали проведення сеансу МТ. Хвору укладали на спину з оголеною верхньою частиною тіла. Елекромагнітну рамку апарата "Магнітерм" ("Радмір", Україна) встановлювали над ураженою грудною залозою. Аплікатор розташовували над ділянкою патологічної зони. Сеанс проводили за вихідною потужністю апарата 65 Вт протягом 30 хв. Під час МТ температура на поверхні шкіри у зоні опромінення не повинна перевищувати 4 °C. 15.01.10 виконано контрольну ММГ (Фіг. 3). Відмічено: при порівнянні з дослідженням від 13.11.09 у верхньо-зовнішньому квадранті лівої ГЗ, ближче до аксилярної зони визначається пухлина до 2,0 см у діаметрі неправильної форми, з нечітким контуром. На аксилограмі гіперплазовані лімфатичні вузли не визначаються. Висновок: рак лівої ГЗ, позитивна динаміка - часткова регресія процесу на 60 %. 63088 4 19.01.10 хворій виконано квадрантектомію зліва з реґіонарною лімфодисекцією та дослідженням чистоти країв резекції. Патогістологічне заключення (ПГЗ) № 1117-24/10 від 25.01.10 - інфільтруючий залозистий рак молочної залози після поліхіміотерапії. У пухлині виражений фіброз, ангіоматоз, периваскулярний склероз, круглоклітинна інфільтрація, крововиливи, розростання грануляційної тканини різного ступеня зрілості. Виражений лікувальний патоморфоз. Об'ємних зон життєздатної пухлинної тканини - (12,3±0,3) %. В 4-х з 8-ми досліджених лімфатичних вузлів - метастази раку. В післяопераційному періоду ускладнень, що пов'язані з проведенням НПХТ, не виявлено. Після хірургічного втручання хвора отримала ад'ювантне протипухлинне лікування за стандартами, затвердженими МОЗ України. II. Хвора А-ва И. С., 1962 р. н. лікувалася з приводу раку правої ГЗ pT2N0M0, ст. ІІА, кл.гр. II у відділенні пухлин молочної залози та її реконструктивної хірургії Національного інституту раку з 15.03.10 по 16.06.10 (№№ історій хвороб 2442,3258;3993;4653;5046). 04.03.10 пацієнтка вперше звернулася у НІР зі скаргами на наявність ущільнення у правій ГЗ та збільшення пахових лімфовузлів, які виявила близько 2-х місяців назад. При клінічному огляді відмічено: у верхньозовнішноьмуквадранті правої ГЗ пальпується щільна, бугриста пухлина 3,02,5 см в діаметрі. В правій аксилярній ділянці виявлено конгломерат лімфовузлів до 2,0 см в діаметрі. До початку лікування хворій було виконано ММГ, УЗД ГЗ та регіонарних лімфатичних вузлів, КТ внутрішніх органів з метою виключення віддаленого метастазування. Висновок: рак правої ГЗ з метастазами у аксилярні лімфатичні вузли справа (Фіг. 4). Діагноз верифіковано за допомогою пункційної біопсії: цитологічне дослідження № 1574/10 від 11.03.10 - елементи залозистого раку, імовірно скір. В неоад'ювантному режимі проведено 4 курси НПХТ за схемою FAC на тлі МТ за допомогою апарата "Магнітерм". Кожен курс НПХТ починали з встановлення внутрішньовенного катетера у ліктьову вену. Інфузію починали з премедикації, що включала "Дексаметазон" 8,0 мг, "Ондансетрон" 8,0 мг у розчині NaCl 0,9 % 200,0 мл. В подальшому внутрішньовенно крапельно вводили хіміопрепарати із розрахунку на площу поверхні тіла пацієнта за схемою: Доксорубіцин - 70 мг; Циклофосфамід - 1050 мг; 5-фторурацил - 1050 мг. Через 30 хв. після інфузії хіміопрепаратів хворій почали проведення сеансу МТ. Хвору укладали на спину з оголеною верхньою частиною тіла. Елекромагнітну рамку апарата "Магнітерм" ("Радмір", Україна) встановлювали над ураженою грудною залозою. Аплікатор розташовували над ділянкою патологічної зони. Сеанс проводили за вихідною потужністю апарата 65 Вт протягом 30 хв. Під час МТ температура на поверхні шкіри у зоні опромінення не повинна перевищувати 4 °C. В процесі проведення ПХТ токсичних проявів та ускладнень не виявлено. 22.05.10 виконано 5 контрольну ММГ (Фіг. 5). Відмічено: при порівнянні з дослідженням від 04.03.10 у верхньозовнішньому квадранті правої ГЗ, ближче до аксилярної зони визначається пухлина до 1,0 см у діаметрі, неправильної форми, з нечітким контуром. На аксилограмі гіперплазовані лімфатичні вузли не визначаються. Висновок: рак правої ГЗ позитивна динаміка - часткова регресія процесу. Зменшення розмірів лімфатичних вузлів на 65 %. 27.05.10 хворій виконано підшкірну мастектомію справа з одночасним ендопротезуванням. ПГЗ № 18316-26/10 від 02.06.10 - інфільтруючий рак молочної залози після поліхіміотерапії, з явищами вираженого лікувального патоморфозу. У досліджених 9 лімфатичних вузлах метастази пухлини не виявляються. Пухлинні клітини у стані некробіозу та некрозу. Об'ємних зон життєздатної пухлинної тканини - (2,5±0,1) %. В післяопераційному періоду ускладнень, що пов'язані з проведенням НПХТ, не виявлено. Після хірургічного втручання хвора отримала ад'ювантне протипухлинне лікування за стандартами, затвердженими МОЗ України. III. Хвора В-ва. Л. Ю., 1954 р. н. лікувалася з приводу раку лівої ГЗ T2N1М0, ст. ІІ Б, кл. гр. II у відділенні пухлин грудної залози та її реконструктивної хірургії Національного інституту раку з 08.06.10 по 10.09.10 (№№ історій хвороб 5612,7523,8517,9437). Пацієнтка вперше звернулася зі скаргами на наявність ущільнення у лівій ГЗ, яке виявила близько 3-х місяців назад. При клінічному дослідженні: у верхньо-зовнішньому квадранті лівої ГЗ пальпується щільна, пухлина 5,03,0 см в діаметрі. Регіонарні лімфатичні вузли збільшені до 1,5 см. До початку лікування хворій було виконано ММГ, УЗД ГЗ та регіонарних лімфатичних вузлів, КТ внутрішніх органів з метою виключення віддаленого метастазування. На ММГ та УЗД (03.06.10) відмічено: у верхньо-зовнішньому квадранті лівої ГЗ виявлена пухлина до 5,0 см. у діаметрі, округлої форми, з рівним контуром, високої щільності, однорідної структури, навколо утворення посилена васкуляризація. Висновок: рак лівої ГЗ (Фіг. 6) Діагноз верифіковано за допомогою пункційної біопсії № 5132/10 - залозистий рак. Неоад'ювантне лікування проведено за схемою FAC на тлі МГ за допомогою апарата "Магнітерм" (потужність 50 Вт, КСВ 1,4). Хвора отримала 4 курси НПХТ за схемою FAC на тлі МТ. Кожен курс НПХТ починали з встановлення внутрішньовенного катетера у ліктьову вену. Інфузію починали з премедикації, що включала "Дексаметазон" 8,0 мг, "Ондансетрон" 8,0 мг у розчині NaCl 0,9 % 200,0 мл. В подальшому внутріщньовенно крапельно вводили хіміопрепарати із розрахунку на площу тіла пацієнта за схемою: Доксорубіцин - 80 мг; Циклофосфамід - 1200 мг; 5-фторурацил - 1200 мг. Через 30 хв. після інфузії хіміопрепаратів хворій почали проведення сеансу МТ. Хвору укладали на спину з оголеною верхньою частиною тіла. Елекромагнітну рамку апарату "Магнітерм" ("Радмір", Україна) встановлювали над ураженою груд 63088 6 ною залозою. Аплікатор розташовували над ділянкою патологічної зони. Сеанс проводили за вихідною потужністю апарата 65 Вт протягом 30 хв. Під час МТ температура на поверхні шкіри у зоні опромінення не повинна перевищувати 4 °C. 09.09.10 виконано контрольну ММГ (Фіг. 7). Відмічено: при порівнянні з дослідженням від 03.06.10 пухлинний вузол у лівій ГЗ зменшився до 2,52,0 см, структура його стала менш щільною. Висновок: рак лівої ГЗ, позитивна динаміка, зменшення пухлини на 70 %. 19.09.10 хворій виконано квадрантектомію зліва з регіонарною лімфодисекцією та дослідженням чистоти країв резекції. ПГЗ № 1267-24/10 від 25.09.10 - інфільтруючий залозистий рак молочної залози після поліхіміотерапії. Виражений лікувальний патоморфоз. Об'ємних зон життєздатної пухлинної тканини - (13,3±0,2) %. В 6-ти досліджених лімфатичних вузлах - метастазів раку не виявлено. В післяопераційному періоду ускладнень, що пов'язані з проведенням НПХТ, не спостерігалось. Після хірургічного втручання хвора отримала ад'ювантне протипухлинне лікування за стандартами, затвердженими МОЗ України. З використанням розробленого методу НПХТ на тлі МТ за допомогою апарата "Магнітерм" ("Радмір", Україна) було проведено лікування 58 хворих на МП РГЗ. Пояснення до графічних матеріалів корисної моделі Фіг. 1 - Типова укладка хворої на РГЗ при проведенні сеансу МТ Фіг. 2 - Рентгенограма хворої Р-ва Н. А. до лікування (13.11.09) Фіг. 3 - Рентгенограма хворої Р-ва Н. А. після лікування (15.01.10) Фіг. 4 - Рентгенограма хворої А-ва И. С. до лікування (04.03.10) Фіг. 5 - Рентгенограма хворої А-ва И. С. після лікування (22.05.10) Фіг. 6 - Рентгенограма хворої В-ва Л. Ю. до лікування (03.06.10) Фіг. 7 - Рентгенограма хворої В-ва Л. Ю. після лікування (09.09.10) Джерела інформації: 1. Семиглазов В. Ф. Неоадъювантное и адъювантное лечение рака молочной железы / В. Ф. Семиглазов, В. В. Семиглазов, А. Е. Клетсель // М.: МИА, 2008.-287 с. 2. Татарченко А. С. Использование различных методов неоадьювантной полихимиотерапии в комплексном лечении больных местнораспространенным раком молочной железы / А. С. Татарченко, В. В. Великая // Сибирский онкологический журнал.-2009. - Приложение № 1. - С. 193194. 3.Conte P.F. Management of Metastatic breast cancer/P.F. Conte //18th International Congress on Anti Cancer Treatment (6-9 february2007,Paris). Paris, 2007. - P.179-191. 4. Пат. № 33634. Україна. МПК А 61 В 5/01. Спосіб рівномірного нагріву тіла / Інститут онкології АМН України, І. І. Смоланка, Ю. Р. Мединець. 7 З. № 99031498; заявл. 18.03.1999; опубл. 15.02.2001. Бюл. № 1,2001. 5. Пат. № 13946. Україна. МПК А 61N 1/06. Спосіб неоад'ювантної хіміотерапії хворих на рак молочної залози / Національній медичний університет ім. О. О. Богомольця, І. Б. Щепотін, B.C. Чешук, І. Н. Мотузюк. - З. № 200510981; заявл. 21.11.2005; опубл. 15.04.2006. Бюл. № 4,2006. 63088 8 6. Пат. № 35392. Україна. МПК А 61N 2/08. Спосіб комплексної терапії злоякісних пухлин та метастазів / ДУ "Національній інститут раку", В. Е. Орел, І. І. Смоланка, С. І. Коровін [та ін.]. - З. №200805918; заявл. 07.05.2008; опубл. 10.09.2008. Бюл. № 17,2008 (прототип). 9 Комп’ютерна верстка І. Скворцова 63088 Підписне 10 Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601
ДивитисяДодаткова інформація
Назва патенту англійськоюMethod for complex treatment of patients with breast cancer
Автори англійськоюSmolanka Ivan Ivanovych, Orel Valerii Emmanuilovych, Dosenko Iryna Viktorivna, Lyhyrda Olha Fedorivna, Chernysh Valeriia Olehivna, Loboda Anton Dmytrovych
Назва патенту російськоюСпособ комплексного лечения больных раком молочной железы
Автори російськоюСмоланка Иван Иванович, Орел Валерий Эммануилович, Досенко Ирина Викторовна, Лигирда Ольга Федоровна, Черныш Валерия Олеговна, Лобода Антон Дмитриевич
МПК / Мітки
МПК: A61P 35/00, A61N 2/08
Мітки: грудної, хворих, спосіб, залози, комплексного, лікування, рак
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/5-63088-sposib-kompleksnogo-likuvannya-khvorikh-na-rak-grudno-zalozi.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб комплексного лікування хворих на рак грудної залози</a>
Попередній патент: Пристрій для перетворення змінної напруги промислової частоти в змінну напругу підвищеної частоти
Наступний патент: Спосіб лікування хворих на місцевопоширений рак молочної залози
Випадковий патент: Складний автомобільний причіп