Спосіб лікування загострень хронічного вірусного гепатиту с

Реферат: Спосіб лікування загострень хронічного вірусного гепатиту С включає введення хворим рекомбінантного інтерферон-альфа-2в, індукторів ендогенного інтерферону, антиоксидантів, гепатопротекторних фітозасобів на основі артишоку колючого та метаболічно активного препарату - альфа-ліпон. UA 84288 U (12) UA 84288 U UA 84288 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до способів лікування інфекційних захворювань. Актуальність проблеми пов'язана зі значною розповсюдженістю в сучасних умовах захворюваності на хронічний вірусний гепатит С (ХВГС) та недостатньою удосконалістю існуючих способів лікування хворих на дану патологію, у зв’язку з чим потрібна подальша оптимізація способів лікування ХВГС. Існує спосіб лікування загострень ХВГС шляхом введення великих доз препаратів інтерферону, наприклад інтрону А, реаферону, роферону, лаферону та інших по 3 мл ОД 3 рази на тиждень протягом 6 місяців та більше (Picciotto A., Varagona Y., Valle F.e.a. Interferon therapy in chronic hepatitis С // Hepatology. - 1993. - V. 17. - P. 359-363. Однак ефективність при такому способі лікування не перевищує 30-40 %. Крім цього довготривале введення препаратів альфаінтерферону може сприяти розвитку аутоімунних реакцій та інших ускладнень, які відмічаються у 25-30 % хворих, та кількість яких зростає при призначенні інтерферонів більше, ніж 3 місяці поспіль. Для підвищення ефективності лікування загострень ХВГС запропоновано використовувати введення разом з препаратами альфа-інтерферону також противірусних препаратів, переважно рибавірину (Davis G.L., Esteban R., Rustgi V.e.a. Recombinat interferon alfa-2b alone or in combsnation with ribavirin for treatment of interferon relarse in chronic hepatitis С // New England Yornal of Medicine. - 1998. - V. 339. - P. 1493-1499). Цей спосіб більш ефективний, сприяє прискоренню досягнення ремісії за рахунок гальмування синтезу вірусних нуклеїнових кислот та зменшення кількості вірусів в організмі хворого. Однак рибавірин може обумовлювати розвиток диспептичних явищ; його призначення протипоказане при гострих хворобах печінки та нирок. Крім цього встановлено, що введення хворим із загостренням ХВГС комбінації препаратів альфа - інтерферону та рибавірину поряд з підвищенням ефекту лікування також обумовлює суттєве збільшення кількості побічних ефектів, особливо гемоліз еритроцитів, що потребує відміни рибавірину. Відомий також спосіб лікування загострень ХВГС за допомогою індукторів інтерфероноутворення, а саме циклоферону або ізопринозину (Андрійчик М.А., Господарський I.Я., Зайгрійчук О.П. Застосування індукторів інтерфероноутворення у хворих на гепатит В і С // Вирусные гепатиты с парентеральным механизмом передачи возбудителей и их исходы. - К., 2001. - С. 232-234). До недоліків даного способу належить те, що позитивний ефект мали лише 50 % обстежених хворих. Існує спосіб лікування загострень ХВГС шляхом застосування препаратів рекомбінантного інтерферону-альфа-2в та додатково препарату урсодезоксихолевої кислоти "Урсофальк (Деклараційний патент № 68233 А МПК7 А61К38/00. - Україна. - Спосіб лікування хронічного гепатиту С. - Опубл. 15.07.2004. Бюл. № 7). Тому було запропоновано спосіб лікування загострень ХВГС шляхом призначення пацієнтам рекомбінантного інтерферону-альфа-2в, індукторів ендогенного інтерферону, антиоксидантів та гепатопротекторних фітозасобів на основі артишока колючого (Фролов В.М. та співавт. Сучасні підходи до лікування хворих із загостренням хронічного вірусного гепатиту С // Загальна патологія та патологічна фізіологія. - 2010. - Т. 5, № 2 (додаток). - С. 36-42). Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих та тому вибраний як найближчий аналог. Недоліком аналога є те, що у частини хворих відмічається тривалий перебіг загострення захворювання, що в патогенетичному відношенні обумовлено наявністю порушень з боку показників метаболічного гомеостазу, а саме виникненням в таких пацієнтів синдрому ендогенної "метаболічної" інтоксикації. Тому потрібне подальше удосконалення відомого способу - аналога. В основу корисної моделі поставлена задача підвищення ефективності лікування загострень ХВГС, зниження частоти виникнення хронічної патології печінки, а в патогенетичному плані зменшення вираженості синдрому "метаболічної" інтоксикації. Поставлена задача вирішується за рахунок додаткового введення хворим на ХВГС сучасного метаболічного активного препарату альфа-ліпону. Розробка запропонованого способу лікування загострень ХВГС базується на вперше встановленій нами в експериментальних умовах та підтвердженій у клініці закономірності, яка полягає в тому, що спільне рекомбінантного інтерферону-альфа-2в, індукторів ендогенного інтерферону, антиоксидантів, гепатопротекторних фітозасобів на основі артишока колючого та метаболічно активного препарату альфа-ліпону обумовлює взаємне потенціювання метаболічної дії, а в клінічному плані забезпечує прискорення досягнення стійкої та тривалої ремісії ХВГС. 1 UA 84288 U 5 10 15 Запропонований спосіб використовують таким чином. При встановленні діагнозу загострення ХВГС, що документується наявністю в крові РНК ВГС, підвищенням активності амінотрансфераз сироватки - АлАТ та АсАТ в 2 рази та більше, наявністю гепатомегалії та спленомегалії, жовтяниці, підвищення рівня білірубіну, особливо прямої (пов'язаної) фракції, хворому призначають лікування згідно з запропонованим способом, а саме рекомбінантний інтерферон-альфа-2в, індуктори ендогенного інтерферону, антиоксиданти, гепатопротекторні фітозасоби на основі артишоку колючого та додатково метаболічно активний препарат альфа-ліпон внутрішньо по 1-2 таблетки 2-3 рази на добу протягом 18-20 діб поспіль, залежно від досягнутого ефекту. При розробці запропонованого способу лікування загострень ХВГС нами було обстежено 40 хворих з даним діагнозом, у яких були клініко-лабораторні ознаки загострення гепатиту, що склали основну групу та отримували лікування згідно з запропонованим способом лікування та 38 хворих з таким же діагнозом, що склали групу зіставлення, яка лікувалася згідно з відомим способом-прототипом. Віковий, статевий склад та загальна тривалість захворювання в обох групах були однотиповими. Було проведено зіставлення клінічних, біохімічних та біохімічних показників в обох групах в динаміці лікування. Проведення клінічного нагляду та лабораторного обстеження дозволило встановити, що запропонований спосіб має суттєві переваги відносно способу-аналога. 20 Таблиця 1 Порівняльна характеристика впливу запропонованого та відомого способу-аналога лікування на клінічні показники у хворих на ХВГС (М±m) Групи хворих зіставлення основна (n=40) (n=38) Клінічні показники Тривалість збереження (діб): - жовтяниці - потемніння сечі - субіктеричності склер - гепатомегалії - спленомегалії - загальної слабкості - нездужання - зниження апетиту - тяжкості у правому підребер'ї - зниження працездатності - чутливості краю печінки при пальпації 25 30 35 40 6,0±0,2 5,4±0,3 10,1±0,25 14,5±0,3 10,7±0,25 10,1±0,3 9,3±0,2 8,4±0,3 6,7±0,2 10,0±0,3 5,4±0,2 10,5±0,3 12,0±0,4 15,5±0,3 25,1±0,4 24,1±0,4 20,1±0,5 18,5±0,4 16,7±0,5 14,2±0,3 21,2±0,5 10,9±0,3 Р