Спосіб корекції імунного статусу у хворих на рекурентний депресивний розлад

Реферат: Спосіб корекції імунного статусу у хворих на рекурентний депресивний розлад включає введення імуноактивних препаратів. Як імуноактивний препарат вводять нуклеїнат. UA 84302 U (54) СПОСІБ КОРЕКЦІЇ ІМУННОГО СТАТУСУ У ХВОРИХ НА РЕКУРЕНТНИЙ ДЕПРЕСИВНИЙ РОЗЛАД UA 84302 U UA 84302 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до психіатрії та клінічної імунології. Актуальність предмету корисної моделі пов'язана зі збільшенням частоти захворюваності на рекурентні депресивні розлади (РДР), тривалістю строку непрацездатності та високими показниками смертності внаслідок високого ризику суїцидальної поведінки. Відомо, що у генезі і прогресуванні хвороб психічної сфери, в тому числі рецидивуванні даного захворювання, вельми важливу роль відіграють зрушення з боку імунологічних показників, що потребує відповідної корекції. Існує спосіб корекції імунного статусу у хворих на РДР шляхом призначення таким пацієнтам сучасного імуноактивного препарату поліоксидонію з урахуванням його позитивного впливу на імунний статус хворих (Фролов В.М. Клиническая иммунология заболеваний психиатрической сферы / В.М. Фролов, И.И. Кутько, Г.С. Рачкаускас. - Харьков; Луганск: Элтон, 2005.-620 с.). Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих і тому вибраний як найближчий аналог. До недоліків найближчого аналога належить те, що у частини хворих, особливо при наявності триваючого тяжкого епізоду РДР, зберігаються порушення імунологічного гомеостазу, а саме збільшення концентрації у сироватці крові циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) та дисбаланс їхнього фракційного складу. Тому відомий спосіб потребує подальшого удосконалення. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення відомого способу корекції імунного статусу в хворих на РДР, саме попередження виникнення рецидиву захворювання та нормалізації показників імунологічного гомеостазу, а саме концентрації ЦІК та їхнього фракційного складу. Вказана задача вирішується шляхом використання як імуноактивного препарату нуклеїнату. Нуклеїнат є високоочищеною, низькомолекулярною дріжджовою рибонуклеїновою кислотою з молекулярною масою 7000 дальтон та з послідовністю 23-25 нуклеотидів. Препарат стимулює міграцію стовбурових клітин із кісткового мозку та збільшує утворення клітин імунологічної пам'яті. У людей з набутими імунодефіцитами різного походження нуклеїнат нормалізує рівні Ті В-клітин при їх зниженому вмісті, їх функціональну активність, істотно стимулює продукцію Тхелперів і Т-супресорів, усуває дисбаланс популяцій лімфоцитів, нормалізує вміст антигенреактивних клітин і сироваткових імуноглобулінів класів G, А, М, зменшує кількість нульових лімфоцитів, індукує вироблення ендогенного інтерферону. Нуклеїнат збільшує фагоцитарну активність перитонеальних фагоцитів і лейкоцитів, активує полі- та мононуклеари, посилює хемотаксис. Наша пропозиція щодо використання нуклеїнату при корекції імунного статусу у хворих на РДР базується на встановленій авторами корисної моделі в експериментальних умовах і потім підтвердженої в клініці закономірності, що нуклеїнат у хворих на РДР обумовлює нормалізацію концентрації ЦІК та співідношення фракцій ЦІК у сироватці крові пацієнтів з наявністю даної патології, що в клінічному плані обумовлює попередження рецидивування патологічного процесу. Заявлений спосіб корекції імунного статусу в хворих на РДР здійснюється таким чином. Хворому на РДР, який потребує імунокорекції, призначають імуноактивний препарат нуклеїнат всередину по 0,25 г (1 капсулі) 2-3 рази на день після вживання їжі протягом 14-16 діб поспіль, в залежності від досягнутого ефекту. Вищевказані дози та курси введення нуклеїнату були підібрані нами досвідним шляхом. Саме при такій кратності введення нуклеїнату забезпечується максимальне зниження ЦІК у сироватці крові. Отже, новим є як сам препарат, який нами вперше використовується з метою корекції імунного гомеостазу у хворих на РДР, так і схема його застосування. При розробці заявленого способу нами було обстежено дві групи хворих на РДР - основна (44 особи) і група зіставлення (40 осіб). Хворі основної групи одержували корекцію імунного статусу відповідно до відомого способу-найближчого аналога, хворі групи зіставлення додатково отримували нуклеїнат відповідно до заявленого способу. Обидві групи були рандомізовані за віком, статтю хворих, тяжкістю клінічного перебігу захворювання й загальною тривалістю захворювання на РДР. При проведенні імунологічного обстеження було встановлено, що до початку корекції імунного статусу у хворих на РДР обох груп - основній та зіставлення, відзначалися однотипові зсуви з боку вивчених імунологічних показників, які характеризувалися насамперед істотним зростанням концентрації загального рівня ЦІК у сироватці крові, переважно за рахунок найбільш патогенних (токсигенних) середньомолекулярної (11S-19S) та дрібномолекулярної (0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 В подальшому під час вивчення фракційного складу ЦІК було виявлено, що збільшення концентрації ЦІК відбувалося здебільшого за рахунок найбільш патогенних середньомолекулярних (11S-19S) та дрібномолекулярних (