Нікотинамід, який проявляє кардіопротекторну дію

Нікотинамід формули CO-NH, CO-NH, +2Н+2Є + N-C-C-C N-C-C-C що має кардіопротекторну дію. Корисна модель належить до визначення нових властивостей нікотинаміду, а саме кардіопротекторної дії при доксорубіциновій кардіоміопатії. Нікотинамід є простетичною групою нікотинамідних коферментів - кодегідрази І (дифосфопіридиннуклеотиду - НАД) і кодегідрази II (трифосфопіридин-нуклеотиду - НАДФ), які переносять водень і здійснюють окислювальновідновлювальні процеси. Кодепдраза II бере участь також у перенесенні фосфату. До піридинових або нікотинамідних коферментів належать нуклеотиди, що містять аденілову і нікотинамідну частини і є фосфатами B-N-рибофуранозидів з нітрофосфатним угрупованням у 5' положенні [І]. CO-NH, CO-NH, +2Н+2е +N-C-C-C +Н СХ N-C-C-C Задача корисної моделі - дослідження кардіопротекторного впливу нікотинаміду за умов доксорубіцинової кардіоміопатії та фторидної інтоксикації. Для досягнення поставленої мети розв'язувалися наступні завдання роботи: 1) визначення ефективних доз нікотинаміду в експериментах на щурах; 2) визначення впливу нікотинаміду на гостру токсичність доксорубіцину в експериментах на мишах; 3) дослідження впливу нікотинаміду на показники кардю- та системної гемодинаміки кролів при експериментальній доксорубіциновій кардіоміопатії; 4) вивчення впливу нікотинаміду на показники перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту в міокарді та тканинах печінки щурів при доксорубіциновій кардіоміопатії. Експериментальне вивчення проводили у відповідність з методичними рекомендаціями Державного фармакологічного центру МОЗ України 2002 року "Доклінічне вивчення лікарських засобів", Київ 2002 рік. [2]. Дослідження виконані на білих нелінійних мишах з моделями гострої інтоксикації доксорубіцином, щурах лінії Вістар з моделлю доксорубіцинової кардіоміопатії, кролях породи шиншила з моделлю доксорубіцинової кардіоміопатії. На підставі змін рівня нікотинамідних коферментів в міокарді щурів при внутрішньовеному введені нікотинаміду були визначені ефективні дози 50мг/кг, 100мг/кг, 200мг/кг. Визначення вмісту окислених нікотинамідних коферментів (НАД+НАДФ) та їх відновлених форм проводили за загальноприйнятим флюорометричним методом. Принцип методу заснований на властивості (3-метилнікотинаміду та піримідинових похідних НАД і НАДФ утворювати при обробці ацетоном стабільну сполуку, кількість якої' визначається спектрофотометрично і визначається в мкмоль/кг вологої тканини - стандартом вважають розчин N-метилнікотинаміду в концентрації 5мкг/мл. Також розраховують суму нікотинамідних h ю CM О> 11257 коферментів і відношення окислених форм до відновлених тото редокс-потенціа. Досліди проведені на 42 щурах масою 170200г. Нікотинамід вводили внутрішньоочеревинно в дозах 10, 25, 50 з 100 та 200мг/кг маси. Міокард досліджували через 1, 3, 6, 12 і 24 години після введення препарату. В серці інтактних щурів вміст окислених форм нуклеотидів становить 486,9±4,7; відновлених 358,8±5,7; у печінці - відповідно 512,8±10,2 і 397,7±7,8; у крові визначали тільки окислені форми, що становили 68,9±2,0. Одержані дані співпадають з літературними. При введенні щурам нікотинаміду в дозі 10мг/кг через годину невірогідно підвищується рівень НАД в серці. Через 3 години відмічали підвищення відновлених форм у серці на 15%. Через 6 годин після введення препарату вміст окислених і відновлених форм НАД в серці не відрізнявся від вихідних даних (таблиця 1). Нікотинамід в дозі 25мг/кг також викликає деякі зміни досліджуваних показників. Так, через годину відновлені форми в серці підвищились на 13,7%, через 3 год окислені на 16,9%, решта показників істотно не змінилася. Через 6 годин після введення препарату рівень НАД знизився до контрольних величин (таблиця 2). Нікотинамід в дозі 50мг/кг вже через годину після введення підвищує вміст нуклеотидів у серці: окислених форм відповідно на 8,6%, відновлених в серці на 25%. В наступному ці зміни стають значнішими. Так, сума нуклеотидів підвищується в серці через 3 год. на 35,9%, через 6 годин - відповідно на 34,9%, при цьому рівномірно збільшуються окислені та відновлені форми, у зв'язку з чим їх співвідношення не відрізняється від контролю. В крові через 6 годин вміст окислених форм нуклеотидів підвищується майже вдвічі. На 12 годину після введення нікотинаміду вміст НАД нормалізується (таблиця 3). Нікотинамід в дозі 100мг/кг та 200мг/кг значно підвищує рівень нікотинамідних коферментів у досліджуваних органах. Ці зміни зростають від однієї до шести годин після введення препарату; сума нукледотидів через шість годин становить в серці 158,7-159% від вихідних даних. Через 6 год. окислені форми підвищені на 20-21%. Через 12 годин в серці окислені форми ще підвищені на 18,3%, відновлені нормалізувалися; 1 год на 21,1 та 24%, через 3 год. - на 40-42%. Через 24 години після введення нікотинаміду в серці нормалізується вміст і розподіл НАД (таблиці 4; 5). Одержані результати співпадають з окремим близькими літературними даними. Так, шляхом дослідження біологічного напіврозпаду НАД і НАДФ у печінці щурів показав найбільшу ефективність малих доз нікотинової кислоти (50мг/кг), що не потребують, як великі, затрат енергії та субстратів для "прибирання" її надлишку. За даними В.В. Виноградова та співавторів нікотинамід у дозі 200мг/кг максимально підвищує в печінці щурів рівень НАД на шосту годину після введення, за добу вміст коферментів нормалізується. Таким чином, у перші години після введення надлишку нікотинаміду синтез домінує над розпадом, в наступному - навпаки. 4 Таким чином, одержані нами експериментальні дані свідчать про динаміку змін рівня та розподілу нікотинамідних коферментів в серці, печінці та крові інтактних щурів при введенні нікотинаміду в дозах 10, 25, 50, 100 і 200мг/кг при дослідженні в різні проміжки часу (від одної до 24 годин). Мінімально ефективною дозою препарату є 50мг/кг, що викликає через 3 години після введення вірогідно підвищення окисних та відновлених форм нікотинамідних коферментів у досліджуваних тваринах при незміненому їх співвідношенні, більш виражені зміни спостерігаються при введенні нікотинаміду в дозах 100мг/кг і 200мг/кг. Вірогідно ці дози можуть бути рекомендовані в дослідженнях для експериментальної фармакотерапії серцево-судинної патології у щурів. Визначення токсичності доксорубіцину проводили при внутрішньочеревному введенні мишам при попередньому розчиненні в воді для ін'єкцій. В окремій серії досліджень за 1 годину до застосування доксорубіцину вводили внутрішньовенне нікотинамід. Спостереження за тваринами проводили протягом 14 діб. В перший день після введення тварини знаходилися під безперервним наглядом. Брали до уваги їх зовнішній стан, особливості поведінки, інтенсивність і характер рухової активності та інші показники, які можуть бути застосовані для оцінки токсичного ефекту у відповідності з Методичними рекомендаціями ДФЦ. Реєстрували терміни розвитку інтоксикації та загибелі тварин, масу тіла тварин, серця, легенів, печінки в день введення, масу тіла та органів виживших тварин на 3, 7, 14 день спостереження. Для визначення ДЛ5о застосовували метод В.Б. Прозоровського на підставі 8 спостережень. Визначення ДЛ50 та її помилки проводилося за таблицями. З метою визначення протекторного впливу нікотинаміду та токсичність доксорубіцину в експериментах на мишах спочатку була визначена гостра токсичність доксорубіцину при внутіршньочеревному введенні, а потім профілактичний вплив нікотинаміду у визначених в попередньому розділі ефективних дозах - 50мг/кг; 100мг/кг; 200мг/кг при внутрішньовенному розділі. Згідно з методикою тварини були розділені на 4 групи: 1 група - контрольні миші, у яких визначали ДЛ5о доксорубіцину; 2 група - миші, яким за 1 годину до доксорубіцину вводили нікотинамід в дозі 50мг/кг, З група - миші, яким за 1 годину до доксорубіцину вводили нікотинамід в дозі 100мг/кг; 4 група - миші, яким за 1 годину до доксорубіцину вводили нікотинамід в дозі 200мг/кг, як видно з таблиці ДГЬо доксорубіцину склали 12,5 (6,5-20)мг/кг (таблиця 6). При попередньому введенні нікотинаміду в дозі 50 мг/кг ДЛбо доксорубіцину зростала у 2,2 рази і склала 28,2 (14,0 + 41 )мг/кг (таблиця 7). При попередньому впливі нікотинаміду в дозі 100мг/кг ДЛбо доксорубіцину зростала в 3,7 рази і дорівнювала 44,7 (39-51 )мг/кг (таблиця 8). При введенні доксорубіцину в дозі 200мг/кг ЛД5о зростала в 4,6 рази і склала 60,0 (20-И07) мг/кг (таблиця 9). Таким чином, нікотинамід знижував токсичний ефект доксорубіцину в експериментах на мишах. Вищезазначений ефект був дозозалежний. 5 11257 6 В зв'язку з тим, що найменшою дозою нікотив подальших експериментах для визначення карнаміду, в якій препарат мав антитоксичну дію і діопротекторної дії препарату в експериментах на знижував токсичність доксорубіцину була 50мг/кг, щурах і кролях нікотинамід вводили в дозі 50мг/кг. Таблиця 6. Гостра токсичність доксорубіцину в експериментах на мишах №№/ пп 1. счі 3. 4. Доза доксорубіцину, мг/кг 10мг/кг 12мг/кг 13мг/кг 14мг/кг Кількість тварин 2 2 2 2 Ефект, що спостерігається кількість тварин, що загинули/кількість тварин в групі 0/2 1/2 2/2 2/2 ДЛ5о, МГ/КГ 12,9(6,5 : 2 0 ) Таблиця 7. Вплив нікотинаміду в дозі 50 мг/кг на гостру токсичність доксорубіцину в експериментах на мишах Доза доксорубіцину, мг/кг 19,5мг/кг 26мг/кг 32,5мг/кг 39мг/кг Кількість тварин 2 2 СЧІ №№/ пп 1. 2. 3. 4. 2 Ефект, що спостерігається кількість тварин, що загинули/кількість тварин в групі 0/2 1/2 1/2 2/2 ДЛбо, мг/кг (14,0: 41) Таблиця 8. Вплив нікотинаміду в дозі 100 мг/кг на гостру токсичність доксорубіцину в експериментах на мишах №№/ пп 1. счі 3. 4. Доза доксорубіцину, мг/кг 32,5мг/кг 39мг/кг 45,5мг/кг 52мг/кг Кількість тварин 2 2 2 2 Ефект, що спостерігається кількість тварин, що загинули/кількість тварин в групі 0/2 0/2 2/2 2/2 ДГІ50, МГ/КГ 44,7 (39 + 51) Таблиця 9. счі Вплив нікотинаміду в дозі 200 мг/кг на гостру токсичність доксорубіцину в експериментах на мишах №№/ Кількість Ефект, що спостерігається кількість тварин, Доза доксорубіцину, мг/кг ДЛ5о, мг/кг пп що загинули/кількість тварин в групі тварин 52мг/кг 1. 2 1/2 60,0 58,5мг/кг 2 0/2 (20+107) 65мг/кг 3. 2 2/2 4. 71,5мг/кг 2 2/2 Подальше вивчали кардіопротекторну дію нікотинаміду по впливу на показники кардіо і системно/ гемодинаміки у кролів. Доксорубіцинову кардіоміопатію моделювали на 26 кролях породи шиншила масою 2,7-4,9кг. при внутрішньовенному введенні доксорубіцину-КМП протягом 5 тижнів у дозі 5мг/кг. Одночасно перед введенням доксорубіцину за 1 годину внутрішньовенно вводили нікотинамід у дозі 50мг/кг. У гострому експерименті (наркоз - уретан 1 мг/кг) після катетеризації лівого шлуночка серця (ЛШС) реєстрували головні параметри кардіогемодинаміки - максимальний тиск лівого шлуночка (РМакс)- Визначали також системний артеріальний тиск (CAT) і частоту серцевих скорочень (ЧСС)уд/хв. Хвилинний об'єм крові визначали методом термодимації. Усі показники реєстрували на приладі HP VIRICUA Component Monitoring System. Hewlet Packard, Німеччина. Серцевий індекс (СІмл/м2/хв), систолічний індекс (СиІмл/м2), ударний об'єм крові (УОК мл), загальний периферичний опір (ЗПОдин/сек/см ), робочий ударний індекс лівого шлуночка (РІЛШ кгм/м2), робочий індекс лівого шлуночка (РУІЛШ кгм/м2), дебіт серця (Дмл/с). Результати досліджень опрацьовані статистично з використанням критерію достовірності Ст'юдента. Як свідчать дані (див. табл. 10), зміни кардіо- і системної гемодинаміки у кролів при доксорубіциновій кардіоміопатії, стосуються показників, що характеризують скоротливу активність міокарда: зниження робочого індексу лівого шлуночка на 29,5% та робочого ударного індексу лівого шлуночка на 26,5%. Вірогідно знижуються також систем 11257 ний артеріальний тиск, максимальний тиск в лівому шлуночку міокарда кролів. Інші показники, які характеризують кардіо- і системну гемодинаміку, мають тенденцію до зниження. Показано, що нікотинамід при попередньому введенні вірогідно реалізує кардіопротекторну дію при доксорубіциновій кардіоміопатії стосовно зазначених показників скоротливої активності міокарду. Подальше визначали механізм кардіопротекторної дії нікотинаміду на підставі змін біохімічних показників в міокарді щурів при введенні доксорубіцину і його комбінації з нікотинамідом. Біохімічні дослідження проведені на щурах породи Вістар масою 150-180г, які були виділені в З групи. Доксорубіцинову кардіоміопатію на щурах моделювали при внутрішньовенному введенні в дозі 5мг/кг маси 1 раз на тиждень. Малоновий диальдегід (МДА), вторинний продукт ПОЛ, який визначають за реакцією з тіобарбітуровою кислотою [ТБК-актив-продукти] безпосередньо в біологічному субстраті за умов індукції ПОЛ в середовищі певного складу. При вивченні спонтанного ПОЛ інкубаційне середовище містить 50ммоль/л трис-НС1, 100ммоль/л КС1 (рН 7,4) та 50мг гомогенізованої тканини. При індукції неферментативного (аскорбатзалежного) ПОЛ в середовище інкубації вносять додатково 2,5мкмоль/л FeSOWh^O і 0,2ммоль/л аскорбінової кислоти. Індукцію ферментативного ПОЛ проводять в тому ж середовищі інкубації, додаючи до нього 2,5ммоль/л FeSOWHaO. Після інкубації при 37°С протягом 30-бОхв у пробах визначають кількість МДА. Розраховують в ммоль/Г вологої тканини за 1 хвилину. Визначення проводять спектрофотометричним методом. Активність СОД (пероксид: пероксид оксиредуктаза. КФ 1, 15, 1,1) визначають за реакцією відновлення нітротетразолію синього в присутності феназину метасульфату. В присутності СОД відсоток відновлення нітросинього тетразолію зменшується. Вимір ведуть в кюветах спектрофотометру з довжиною оптичного шляху у 1см при 25°С [ ]. Активність каталази (пероксид водню: пероксид водню оксид оредуктаза-КФ 1.11.1.6) - ферменту, що руйнує пероксиди та запобігає їх акумуляції і визначають в гомогенізатах, до яких додають 2мл 1% розчину перекису водню, залишають на ЗОхв при кімнатній температурі, потім швидко в кожну колбу додають по 5мл 10% розчину сірчаної кислоти для припинення дії ферменту та титрують 8 0,1 П розчином перманганату калію до появи стійкого рожевого забарвлення. Розраховують за калібровочною кривою. Інтенсифікація реакції ПОЛ може бути імовірним ланцюгом механізму ушкодження серцевого м'язу при індукції цитостатиками. Гідроперекиси ліпідів, кисневі вільні радикали, які утворюються при метаболічній активації доксорубіцину, виявляють, цілком імовірно, токсичну дію на серцевий м'яз, порушують мембрани кардіоміоцитів та стають причиною тяжких пошкоджень. Тому ми вивчали процеси перекисного окислення ліпідів при моделюванні за допомогою доксорубіцину експериментальної хронічної серцевої недостатності і вплив нікотинаміду на активність ліпопероксидації. Дослідження проведені на 32 білих щурахсамках вагою 200±20г. Тварини були розділені на три групи. Контролем були інтактні щури (І група). Модель серцевої патології створювали внутрішньом'язовим уведенням доксорубіцину 1 раз на тиждень протягом 1 місяця у дозі 5мг/кг (II група). Тваринам третьої групи на фоні моделювання доксорубіцинової кардіоміопатії щоденно протягом місяця внутрішньом'язово вводили нікотинамід у дозі 50мг/кг маси експериментальних тварин. По закінченню досліду тварин декапітували. Об'єктами для біохімічних досліджень були гомогенати міокарду і печінки щурів. Інтенсивність вільнорадикальних процесів ліпопероксидації оцінювали спектрофотометричним методом за накопиченням у міокарді та печінці щурів тіобарбітуратактивних продуктів, основним з яких є малоновий диальдегід (МДА), вторинний продукт ПОЛ, як при спонтанному неіндукованому, так і при індукованому ферментативнозалежному процесі, використовуючи в якості прооксиданту систему Fe (II) - NADPH. Аналіз отриманих даних показав, що моделювання хронічної серцевої недостатності за допомогою доксорубіцину викликає різку активацію ліпопероксидації як в міокарді, так і в печінці щурів, про що свідчить підвищення вмісту МДА (таблиці 11; 12; 13; 14). При цьому вірогідно зростає інтенсивність як спонтанного неініційованого ПОЛ, у печінці - на 26%, у міокарді щурів - на 21%, так і ферментативнозалежного ліпопереокислення - на 22% - в печінці і на 64% - в міокарді щурів. Таблиця 11. Вплив нікотинаміду на спонтанну ліпопероксидацію в печінці щурів при доксорубіциновій кардіоміопатії Умови експерименту Інтактні щури Доксорубіцин Нікотинамід + доксорубіцин N 12 10 10 МДА ммоль/г вол. тканини 161±4,10 203±8,74* 174±7,80** 11257 10 Таблиця 12. Вплив нікотинаміду на ферментативнозалежну ліпопероксидацію в печінці щурів при доксорубіциновій кардіоміопатії Умови експерименту Інтактні щури Доксорубіцин Нікотинамід + доксорубіцин п 12 10 10 МДА ммоль/г вол. тканини 674+11,84 823±15,70* 574±16,62** Таблиця 13. Вплив нікотинаміду на спонтанну ліпопероксидацію в міокарді щурів при доксорубіциновій кардіоміопатії Умови експерименту Інтактні щури Доксорубіцин Нікотинамід + доксорубіцин п 12 10 10 МДА ммоль/г вол. тканини 66,2±1,27 80,3±3,02* 69±1,83** Таблиця 14. Вплив нікотинаміду на ферментативнозалежне ліпопереокислення в міокарді щурів при доксорубіциновій кардіоміопатії Умови експерименту Інтактні щури Доксорубіцин Нікотинамід + доксорубіцин Кардіоселективний токсичний вплив доксорубіцину пояснюється в ряді робіт проявами оксидативного стресу. В якості домінуючого патогенетичного механізму пошкодження серця вказується можлива активація ПОЛ у міокарді на фоні чітко вираженого зниження активності внутрішньоклітинних антиоксидантних ферментів. Враховуючи те, що ведучим патогенетичним механізмом доксорубіцинового пошкодження міокарда є активація процесів ПОЛ, в якості кардіопротектора нами був використаний нікотинамід, який здатен проявляти антиокисні властивості. Курсове введення нікотинаміду, як видно з отриманих результатів, сприяло вірогідній нормалізації вільнорадикального окислення ліпідів в печінці щурів (таблиця 12). У міокарді щурів вірогідне зниження рівня МДА (на 31%) нікотинамід викликав тільки при ферментативнозалежному ліпопереокисленні (таблиця 6.4). При спонтанній ліпопероксидації спостерігається зниження рівня МДА лише на 15%. В результаті проведених досліджень можна відзначити, що нікотинамід має здатність відновлювати збалансовані зв'язки між оксидантною та антиоксидантною системами в печінці і міокарді щурів з моделлю хронічної кардіоміопатії. Попередніми дослідженнями нами було встановлено, що доксорубіцин сприяє розвитку кардіоміопатії, а при тривалому введенні - серцевої п 12 10 10 МДА ммоль/г вол. тканини 138,7±7,29 227,3±7,06* 156±6,29** недостатності. Нікотинамід при одночасному застосуванні з доксорубіцином запобігає підвищенню показників ліпопероксидації у міокарді. Тому вважається доцільним вивчення кардіопротекторного впливу нікотинаміду на активність показників антиоксидантного захисту - супероксиддисмутази та каталази в міокарді та тканинах печінки щурів при доксорубіциновій кардіоміопатії. Дослідження проведені на ЗО білих щурах обох статей лінії Вістар, масою 170-190г. Тварини були поділені на три групи. За контроль брали інтактних щурів (І група). Доксорубіцинову кардіоміопатію моделювали внутрішньом'язовим введенням доксорубіцину 1 раз на тиждень протягом 1 місяця у дозі 5мг/кг (II група). Тваринам третьої групи на фоні моделювання доксорубіцинової кардіоміопатії щоденно протягом місяця внутрішньом'язово вводили нікотинамід у дозі 50мг/кг маси експериментальних тварин. По закінченні введення препаратів проводили евтаназію шляхом декапітації під легким ефірним наркозом. Об'єктами для біохімічних досліджень були міокард і тканини печінки щурів. Аналіз отриманих даних свідчить про те, що в міокарді і тканинах печінки щурів під впливом тривалого введення доксорубіцину пригнічується активність супероксиддисмутази (СОД) та каталази (таблиці 15; 16). 11257 11 12 Таблиця 15. Вплив нікотинаміду на активність супероксиддисмутази та каталази в міокарді щурів при доксорубіциновій кардіоміопатії (п=10) Умови експерименту Контроль Доксорубіцин Нікотинамід + доксорубіцин Активність СОД (у.о.) 37,4±2,8 27,6±1,9* 35,5±1,8** Активність каталази, мкмоль/хв 32,4±4,8 19,7±1,2** 28,2±1,6** Таблица 16. Вплив нікотинаміду на активність супероксиддисмутази та каталази в тканинах печінки щурів при доксорубіциновій кардіоміопатії (п=10) Умови експерименту Контроль Доксорубіцин Нікотинамід + доксорубіцин Активність СОД (у.о.) 38,2±2,3 24,4±2,5* 34,4±1,3** Попередніми дослідами встановлено, що нікотинамід запобігає змінам активності показників перекисного окислення ліпідів, спричинених доксорубіцином, викликає активацію ПОЛ у тканинах життєвоважливих органів, що супроводжується підйомом вмісту малонового діальдегіду при спонтанній та ферментозалежної ліпопероксидації як в міокарді, так і в печінці щурів. Взагалі підвищення вмісту МДА при різноманітних патологічних станах супроводжується координованим зменшенням активності ферментів антиоксидантного захисту, що підтверджується дослідженнями з моделювання доксорубіцинової кардіоміопатії. Активність каталази, мкмоль/хв 31,1±1,88 20,2+1,9* 29,1 ±2,1** Нікотинамід, введений разом з доксорубіцином запобігав порушенням показників антиоксидантного захисту. Таким чином проведені дослідження вказують на доцільність застосування нікотинаміду з профілактичною метою у складі комплексної терапії при лікуванні доксорубіцином. Література: 1. Чекман И.О. Биохимическая фармакодинамика. - К.: Здоров'я, 1991. - 200 с 2. Методичні рекомендації Державного фармакологічного центру МОЗ України 2002 року "Доклінічне вивчення лікарських засобів". Київ 2002 рік. Таблиця 1. Вплив нікотинаміду в дозі 10 мг/кг на вміст нікотинамідних коферментів (мкмоль/кг вол тк в міокарді щурів в динаміці НАД+НАДФ Умови експеримен(НАД+НАДФ)+(НАДНАД+НАДФ НАД-Н2+НАДФ-Н2 НАД-Н2+НАДФ-Н2 Н2+АДФ+Н2) ту 357,6±14,6 1,36±0,02 Контроль 485,8±15,6 843,4±14,8 Нікотинамід 1 год. 499,9±14,2 358,2±14,0 858,1±15,9 1,4±0,4 Нікотинамід 3 год. 401,24±15,0 901,34±16,3 1,24±0,03 500,1 ±14,9 362,3±15,9 861,4+18,4 1,38±0,05 Нікотинамід 6 год. 499,1 ±17,8 1,36±0,04 360,2±14,1 Нікотинамід 12 год. 489,3±19,1 849,5±17,8 846,6±18,7 Нікотинамід 24 год. 486,7±19,7 359,9±16,1 1,36±0,5 Таблиця 2. Вплив нікотинаміду в дозі 25 мг/кг на вміст нікотинамідних коферментів (мкмоль/кг вол тк в міокарді щурів в динаміці (НАД+НАДФ)+ НАД+НАДФ Умови експерименНАД+НАДО НАД-Н2+НАДФ-Н2 НАД-Н2+НАДФ+Н2) НАД-Н2+НАДФ-Н2 ту 1,36+0,02 361,5±17,4 848,4±18,1 Контроль 486,9±18,5 Нікотинамід 1 год. 490,1±16,8 411,3±21,0 901,4±21,8 1,2±0,08 1,37±0,09* 566,7±18,2* 412,4±19,2 Нікотинамід 3 год. 979,1 ±24,3* 1,36±0,04 Нікотинамід 6 год. 490,3±19,2 366,6±18,0 856,9±19,2 364,2±17,2 853,5±19,4 1,36±0,05 Нікотинамід 12 год. 489,3±17,2 Нікотинамід 24 год. 487,7±15,2 849,9±18,2 1,36±0,02 362,2±16,1 11257 13 14 Таблиця 3. Вплив нікотинаміду в дозі 50 мг/кг на вміст нікотинамідних коферментів (мкмоль/кг вол тк в міокарді щурів в динаміці Умови експерименту Контроль Нікотинамід 1 год. Нікотинамід 3 год. Нікотинамід 6 год. Нікотинамід 12 год. Нікотинамід 24 год. НАД + НАДФ НАД-Н2+НАДФ-Н2 486,8±15,1 528,6±14,2 678,51 ±163* 670,11 ±20,3* 520,3±13,1 501,3±16,2 360±15,2 450±16,1* 470,29±14,8* 470,22±17,8* 401,1±16,1 391,7±17 (НАД+НАДФ)+(НАД -Н2+НАДФ+Н2) 846,8±17,1 978,6±18,2* 1148,80±19,1 1140,33±20,1* 921,4±18,3 8930±21* НАД+НАДФ НАД-Н2+НАДФ-Н2 1,36±0,02 1,2±0,04 1,43±0,01* 1,42±0,01* 1,3±0,03 1,31 ±0,04 Таблиця 4. Вплив нікотинаміду в дозі 100 мг/кг на вміст нікотинамідних коферментів (мкмоль/кг вол тк в міокарді щурів в динаміці Умови експерименту Контроль Нікотинамід 1 год. Нікотинамід 3 год. Нікотинамід 6 год. Нікотинамід 12 год. Нікотинамід 24 год. НАД+НАДО НАД-Н2+НАДФ-Н2 484,4±17,7 601,12±13,9* 692,3±14,9* 581,28±13,1* 573,04±13,1* 480,3±18,1 360,3±14,2 411,81+17,2 490,28±24* 402,1±16,3 382,1+16,3 368,2±13,2 (НАД+НАДФ)+(НАД -Н2+НАДФ+Н2) 844,7±16,4 1012,93±17,9 1182,58+19,1* 983,38±17,7* 965,14±17,2* 848,5±19,4 НАД+НАДФ НАД-Н2+НАДФ-Н2 1,36±0,02 1,46±0,03* 1,41 ±0,03* 1,41 ±0,04* 1,44±0,03* 1,35±0,03 Таблиця 5. Вплив нікотинаміду в дозі 200 мг/кг на вміст нікотинамідних коферментів (мкмоль/кг вол тк в міокарді щурів в динаміці Умови експерименту Контроль Нікотинамід 1 год. Нікотинамід 3 год. Нікотинамід 6 год. Нікотинамід 12 год. Нікотинамід 24 год. НАД+НАДО НАД-Н2+НАДФ-Н2 483,5±18,2 631,13+14,1* 699,9±15,3* 601,1+18,4* 591,2±19,3* 482,4±17,1 361,5+13,1* 426,07±15* 500+18,1* 411,35±17,2* 414,4* 360,4±12,8 (НАД+НАДФ)+(НАД -Н2+НАДФ+Н2) 845±19,2 1047,8±17,8* 1199,9±18,4* 1012,45+16,1* 1005,65* 842,8±15,4 НАД+НАДФ НАД-Н2+НАДФ-Н2 1,36±0,03 1,47±0,04* 1,41 ±0,03* 1,45±0,04* 1,43±0,02* 1,36±0,02 Таблиця 10 Вплив нікотинаміду на показники кардю- та системної гемодинаміки у кролів при доксорубіциновій кардюмюпатії Показники ЧСС CAT, MM ХОК, РіЛШ, СІ, УОК СИІ, ЗПО, РуїЛШ, Рмакс, MM уд/хв рт.ст. рт.ст. мл/хв мл/м2/хв мл мл/м2 дин/с/см5 кгм/м2/хв кгм/м2 Контактні кролі 10191,4± 135,2± 3916,1 ± 14± 4,0± 157,5±6,6 277±6,0 1115,8±67 25,7±1,3 7203±256 (п=12) 262 781 8,5 0,22 0,94 Ироп\ після 271 ± 997,1± 3,7± 9013.7± 125,3± 3531± 13,3± 5120.0± 18,9± (ведення 113±9,6* 11,7 6,8* 223,3* 88,6 318,6 0,39 1,5 1021 1,1* доксорубіцЬну (КрбУіі після 165,8± 289,1± 143,6± 3631,2± 3,8± 11,5± 10660,2± 7023,6± 1083,6± 22,4± введення ніко93" 0,57 7,63** 10,9 9,0" 380,3 0,22 7,44 44,3 1,8" тинаміду * Р < 0,05 порівняно з контролем ** Р< 0,05 порівняно з доксорубщином Умови досліду Д, мл/с 18,6± 1,1 16 6± 1,5 18,0± 0,7 15 Комп'ютерна верстка Д. Дорошенко 11257 Підписне 16 Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ -42,01601