Спосіб регенерації відпрацьованого фільтруючого матеріалу, олії та воску

Реферат: Винахід належить до масложирової промисловості, а саме до технології рафінації рослинних олій, та може бути використаний для регенерації відпрацьованого фільтруючого матеріалу, олії та воску. Заявлено спосіб, в якому поділ відпрацьованого фільтруючого матеріалу на регенерований фільтруючий матеріал і суміш олії з воском здійснюють тристадійною екстракцією органічним розчинником: сивушним маслом або нефрасом, або гексаном при температурі його кипіння і в кількості 3-5 масових частин на 1 масову частину ліпідної частини вихідного фільтруючого матеріалу. На кожній із стадій отриманий розчин олії і воску в органічному розчиннику направляють на ділянку кристалізації воску і виділення олії, а осад на фільтрі за допомогою системи шнеків повертають в екстрактор. Осаджений на фільтруючій поверхні знежирений фільтруючий матеріал промивають органічним розчинником, потім промитий осад осушують гарячим інертним газом і вивантажують з фільтра. Отриманий на вказаних стадіях розчин олії і воску в органічному розчиннику охолоджують до температури 8-5 0 С і проводять процес кристалізації восків з розчину олії і воску в органічному розчиннику протягом 4-8 годин, далі відфільтровують утворені кристали воску від розчину олії в органічному розчиннику, після чого промивають їх чистим органічним розчинником, потім від кристалів воску і розчину олії роздільно відганяють органічний розчинник в дистиляційному апараті. UA 115959 C2 (12) UA 115959 C2 UA 115959 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід належить до масложирової промисловості, а саме до технології рафінації рослинних олій, та може бути використаний для регенерації відпрацьованого фільтруючого матеріалу, олії та воску. Деякі рослинні олії, перш за все соняшникову, в ході рафінації необхідно чистити від восків і воскоподібних речовин (операція виморожування) після їх (восків) кристалізації при температурі 8 °C÷12 °C (наприклад, як наведено в [1]). В ході цієї операції (виморожування) утворюється відпрацьований (зажирений) фільтруючий матеріал, в складі якого знаходяться ліпіди - олія і віск. Відношення мас фільтруючого матеріалу:ліпіди становить від 7:3 до 2:3 [2]. Співвідношення олії до воску становить від 95:5 до 80:20. Віск - це складні природні суміші, переважними компонентами яких є складні ефіри вищих жирних кислот і одноатомних вищих спиртів. Вони, в основному, локалізовані в оболонці насіння олійних рослин [3]. Як фільтруючий матеріал використовують найчастіше перліт, кізельгур або порошкоподібну целюлозу. Всі ці компоненти (олія, віск, фільтруючий матеріал) становлять значну цінність і можуть бути регенеровані та повернені у виробництво або використані як товарний продукт. В Україні проблема кваліфікованого використання вторинних продуктів виробництва рафінованої рослинної олії (головним чином соняшникової): відпрацьованих фільтруючих матеріалів очищення рослинних олій (в першу чергу соняшникової) від восків, не вирішена в повному обсязі. Відомий спосіб виділення воску з продуктів переробки масложирової і ефіроолійної сировини, за яким отримують якісний віск, масло невідомої якості, але не отримують регенерований фільтруючий матеріал [4]. Відомий спосіб отримання воску з продуктів переробки соняшнику, за яким отримують віск соняшниковий з іншого сировинного джерела - соняшникового лушпиння [5]. Відомий спосіб очищення масел від восків виморожуванням з застосуванням фільтрувальних порошків [6], в якому відпрацьований фільтрувальний порошок знежирюють з застосуванням технології екстракційного вилучення олії з макухи шляхом додавання в нефільтровану місцелу, інтенсивно перемішують, потім фільтрують, осад з фільтра направляють в екстрактор, а відфільтровану місцелу - на дистиляцію. Недоліком даного способу є втрата знежиреного фільтрувального порошку зі шротом, що виключає повторне використання знежиреного фільтрувального порошку на операції виморожування, а також підвищене забруднення екстракційного масла воском, отриманого при подальшій дистиляції місцели, переводить його в розряд технічних продуктів. З рівня техніки відомий спосіб поділу фільтраційного осаду від виробництва "вимороженої" сонячної олії, який включає перемішування фільтраційного осаду при 95-100 °C з 0,4-3,0 -ним водним розчином мила, відстоювання маси і поділ на сирий фільтр-порошок, водний розчин мила і суміш масло-віск. З суміші масло-віск відокремлюють масло шляхом фільтрування через тканинні серветки в присутності фільтраційного осаду або регенерованого фільтр-порошку. З отриманого осаду віджимають на механічному пресі масло. Залишок з тканинних серветок перемішують з 0,4-3,0 % водним розчином мила, масу відстоюють і поділяють на сирий фільтрпорошок, водний розчин мила і восковий концентрат [7]. Частково знежирений фільтруючий матеріал не знаходить кваліфікованого застосування і його утилізують, що призводить до забруднення навколишнього середовища і безповоротних втрат цінних компонентів (воску, фільтруючих матеріалів і частин олії). Ще одним недоліком відомого способу є те, в результаті реалізації способу отримують суміш масла та воску, а не готовий продукт - віск. Відомий спосіб регенерації відпрацьованого фільтруючого матеріалу [8], що включає поділ відпрацьованого фільтруючого матеріалу на регенерований фільтруючий матеріал і регенеровану соняшникову олію, збагачену воском, при якому через нерухомий шар відпрацьованого фільтруючого матеріалу, який розміщений на сітці з розмірами комірок не більше 0,15 мм, пропускають метилендихлорид, причому температура шару матеріалу і метилендихлориду, який проходить через нього, становить не нижче 35 °C, і подальший відгін залишкового метилендихлориду з шару матеріалу проводять при водній вологості матеріалу не менше 5 % мас. Відомий спосіб не дозволяє повністю видаляти з відпрацьованого фільтруючого порошку воски та інші високоплавкі компоненти масла, оскільки метилендихлорид має високу полярність і температуру кипіння в два рази нижче (40,1 °C), ніж температура плавлення воску (72-89 °C). Тобто, за даним способом можна отримати тільки регенерований фільтруючий матеріал і суміш олії та воску. Така суміш олії та воску не має кваліфікованого застосування і може використовуватися тільки для технічних цілей як малоцінна сировина. Дане технічне рішення вибране за прототип. Технічним результатом запропонованого винаходу є повне знежирення відпрацьованого 1 UA 115959 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 фільтруючого матеріалу та отримання з відпрацьованого фільтруючого матеріалу таких його компонентів, як фільтруючий матеріал (регенерований і придатний до повторного застосування), олію та віск окремо. Поставлена задача вирішується тим, що запропонований спосіб регенерації фільтруючого матеріалу, олії та воску, які одержують при очищенні соняшникової олії від воску, який включає обробку відпрацьованого фільтруючого матеріалу органічним розчинником і подальшу відгонку залишкового органічного розчинника з фільтруючого матеріалу, відділення регенерованого фільтруючого матеріалу і поділ розчину олії та воску в органічному розчиннику на олію і віск, в якому згідно з винаходом як органічний розчинник використовують сивушне масло або нефрас або гексан; поділ відпрацьованого фільтруючого матеріалу на регенерований фільтруючий матеріал і суміш олії з воском здійснюють тристадійною екстракцією органічним розчинником, при температурі його кипіння, взятого в кількості 3-5 масових частин на 1 масову частину ліпідної частини вихідного фільтруючого матеріалу, причому: на першій стадії екстракції в екстрактор подають 70 % органічного розчинника, отриману суспензію нагрівають до температури кипіння і перемішують протягом 20-60 хвилин, потім отриману суспензію фільтрують на фільтрі, розчин олії і воску в органічному розчиннику направляють на ділянку кристалізації воску і виділення олії, а осад на фільтрі за допомогою системи шнеків повертають в екстрактор; на другій стадії екстракції в екстрактор подають 20 % органічного розчинника, отриману суспензію нагрівають до температури кипіння і перемішують протягом 20-60 хвилин, потім отриману суспензію фільтрують на фільтрі, розчин олії і воску в органічному розчиннику направляють на ділянку кристалізації воску і виділення олії, а осад на фільтрі за допомогою системи шнеків повертають в екстрактор; на третій стадії екстракції в екстрактор подають 10 % органічного розчинника, отриману суспензію нагрівають до температури кипіння і перемішують протягом 20-60 хвилин, потім отриману суспензію фільтрують на фільтрі, розчин олії і воску в органічному розчиннику направляють на ділянку кристалізації воску і виділення олії, а осаджений на фільтруючій поверхні знежирений фільтруючий матеріал промивають органічним розчинником, потім промитий осад осушують гарячим інертним газом і вивантажують з фільтра, при цьому отриманий на вказаних стадіях розчин олії і воску в органічному розчиннику охолоджують до температури 8-35 °C і здійснюють процес кристалізації восків з розчину олії і воску в органічному розчиннику протягом 4–8 годин, далі відфільтровують утворені кристали воску від розчину олії в органічному розчиннику, після чого промивають їх чистим органічним розчинником, потім від кристалів воску і розчину олії роздільно відганяють органічний розчинник в дистиляційному апараті. Крім того, утворені кристали воску на фільтрі видаляють з фільтруючої поверхні шляхом їх розплавлення, для чого температуру фільтра піднімають до 80-85 °C. Крім того, регенеровану олію перекачують або на стадію виморожування олії або на стадію дезодорації. Крім того, регенерований віск являє собою готовий продукт з температурою плавлення 7379,2 °C. Запропонований спосіб включає послідовне застосування декількох технологічних операцій. За пропонованим способом відпрацьований фільтруючий матеріал оброблюють в екстракторі розчинником, який розчиняє ліпіди (при цьому проводять екстракцію ліпідів з відпрацьованого фільтруючого матеріалу), в тому числі олію та віск. Як розчинник використовують, наприклад, суміш легких вуглеводнів: сивушне масло, гексан, нефрас або інші нижчі спирти. Розчинник використовують при температурі від 35 °C до температури кипіння розчинника. В способі як фільтрувальний апарат може бути використаний будь-який відомий герметичний апарат для фільтрації, наприклад фільтр типу "Ніагара", з діаметром комірок фільтруючої сітки ~ 0,5÷1 мкм. В екстрактор через завантажувальну лійку завантажують "зажирений" фільтруючий матеріал, наприклад перліт. В цей же екстрактор подають підігрітий розчинник – сивушне масло (нефрас або гексан). Загальна кількість розчинника повинна бути в 3 рази більше за масою, ніж маса ліпідної частини зажиреного перліту. Процес екстракції найбільш успішно здійснюється при кипінні розчинника. Розчинник подається в екстрактор трьома порціями. На першій стадії екстракції в екстрактор подають біля 70 % розчинника від загальної його кількості. За допомогою мішалки відбувається перемішування перліту і розчинника протягом 20-60 хвилин. У екстракторі підтримується температура кипіння розчинника або температура близька до температури його кипіння. Після завершення першої стадії процесу екстракції, суспензію 2 UA 115959 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 перліту в органічній фазі з допомогою насоса викачують у фільтрувальний апарат. Розчин олії і воску в розчиннику, що пройшов через фільтруючу поверхню, направляють на ділянку кристалізації воску і виділення олії. Осад на фільтрі (частково знежирений перліт) за допомогою системи шнеків повертають в екстрактор. Такий процес повторюється тричі. Кількість розчинника на другій стадії екстракції складає біля 20 % від його загальної кількості, а на третій стадії екстракції - біля 10 % від його загальної кількості. Після завершення трьох стадій екстракції на фільтруючій поверхні залишається знежирений перліт. Для остаточного видалення розчинника зі знежиреного перліту, осад на фільтрі продувають гарячим азотом або перегрітою парою. Паро-газова суміш надходить у холодильник-конденсатор. Розчинник, що конденсувався, з холодильника зливається в ємність і повертається в процес. Отриманий на зазначених етапах розчин олії та воску в органічному розчиннику перекачують в реактор-кристалізатор та охолоджують до температури 8-35 °C і здійснюють процес кристалізації восків з розчину олії і воску в органічному розчиннику протягом 4-6 годин, при цьому воски з розчину переходять у кристалічний стан. Після завершення кристалізації суспензія восків в розчині подається на фільтр. На фільтрі відбувається поділ кристалів воску і розчину олії в розчиннику. Фільтрат – розчин олії в розчиннику перекачують в дистилятор. У дистиляторі з розчину відганяється розчинник, а масло (в залежності від розчинника) перекачують або на стадію виморожування олії (для гексану, нефрасу) або на стадію дезодорації (сивушного масла). Віск залишається на фільтруючій поверхні фільтра. Його додатково промивають чистим розчинником (кількість розчинника приблизно рівна кількості воску). Фільтрат перекачують в ємкість з розчинником. Віск на фільтрі найбільш доцільно видалити з фільтруючої поверхні шляхом його розплавлення, для чого температуру фільтра необхідно підняти до значення 8085 °C. Після завершення всіх зазначених дій отримується: повністю знежирений перліт (фільтрувальний матеріал), придатний для повторного використання за прямим призначенням, віск – товарний продукт і масло, яке після завершення повного циклу рафінації, теж являє собою товарний продукт високої якості. Винахід пояснюється наступними конкретними прикладами регенерації фільтруючого матеріалу, олії та воску, які одержують при очищенні соняшникової олії від воску. Приклад 1 У 0,5 л конічну колбу, обладнану мішалкою і зворотним холодильником, помістили навішування/навіс (100 г) відпрацьованого фільтр-порошку. Фільтр-порошок містив у своєму складі 52 % ліпідної частини (суміш олії соняшникової та воску) і 48 % фільтруючого порошку (перліту) в перерахунку на суху знежирену речовину. Навішування заливали гексаном, кількість якого становила 3 об'єму гексану на 1 масову частину ліпідної частини вихідного навішування, а саме 144 мл гексану на 100 г навішування. Отриману суспензію доводили до кипіння і перемішували протягом 20-30 хвилин. Після цього розчин ліпідів в гексані відфільтровували від частково знежиреного перліту. Залишок на фільтрі (частково знежирений перліт) знову поміщали в 0,5 л конічну колбу, обладнану мішалкою і зворотним холодильником. Цю операцію повторюють ще двічі, беручи на кожну операцію екстракції нову порцію розчинника (гексану) в кількості 3 об'єму гексану на 1 масову частину ліпідів, що залишились в навішуванні, а саме 40 мл і 28 мл на другу і третю екстракції відповідно. Фільтрат - розчин ліпідів в гексані, після кожної екстракції зливають в ємність-кристалізатор (хімічний стакан). У цій ємності при температурі 15 °C ± 2 °C, протягом шести годин проводять процес кристалізації. Потім при цій же температурі відфільтровують утворені кристали воску від розчину олії в гексані. Кристали на фільтрі промивають свіжою порцією розчинника (1:1 відносно до воску), далі вказаний розчинник зливають в окрему ємність і використовують для першої екстракції відпрацьованого перліту. Після цього із розчину олії (з залишками воску) в гексані і від кристалів воску відганяють розчинник. Показники отриманих продуктів наступні: а) знежирений перліт в кількості 53,0 % цілком придатний для повторного використання як фільтр-порошку в процесі виморожування соняшникової олії. Використання тричі регенерованого перліту по процесу, описаного в Прикладі 1, в процесі виморожування соняшникової олії дозволяє отримати якісне масло, з показниками, які не гірше, ніж у масла до процесу виморожування: пероксидне число: 2,3 ммоль ½О/кг - 2, 7 ммоль ½О/кг, кислотне число: 0,17 мгКОН/г; це саме ті показники, які можуть погіршитися, в разі використання неякісного фільтруючого матеріалу; б) олія соняшникова, після відгону розчинника, містить близько двох відсотків воску і може 3 UA 115959 C2 бути направлена повторно на операцію виморожування; в) віск у кількості близько 2,2 г має показники, які наведені в Таблиці 1. Таблиця 1 Показники Величина 5 10 15 20 25 30 35 Кислотне число, мг КОН/г 7 Число омилення, мг КОН/г 109 Ефірне число, мгКОН/г 102 Температура Температура Йодне число, плавлення, кристалізації, г йоду в 100 г ºС ºС 8 79,2 72,7 Крім того, отриманий віск являє собою готовий продукт, аналогічний карнаубському воску. Приклад 2 У 0,5 л конічну колбу, обладнану мішалкою і зворотним холодильником, помістили навішування/навіс (100 г) відпрацьованого фільтр-порошку. Фільтр-порошок містив у своєму складі 52 % ліпідної частини (суміш олії соняшникової та воску) і 48 % фільтруючого порошку (перліту) в перерахунку на суху знежирену речовину. Навішування заливали розчинником сивушною олією, кількість якої становила 3 об'єму сивушної олії на 1 масову частину ліпідної частини вихідного навішування, а саме 144 мл сивушної олії на 100 г навішування. Отриману суспензію доводили до кипіння і перемішували протягом 20-30 хвилин. Після цього розчин ліпідів в сивушній олії відфільтрували від частково знежиреного перліту. Залишок на фільтрі (частково знежирений перліт) знову поміщали в 0,5 л конічну колбу, обладнану мішалкою і зворотним холодильником. Цю операцію повторюють ще двічі, беручи на кожну операцію екстракції нову порцію розчинника (сивушну олію) в кількості 3 об'єму розчинника на 1 масову частину ліпідів, що залишились в навішуванні, а саме 40 мл і 28 мл на другу і третю екстракцію відповідно. Фільтрат - розчин ліпідів в сивушній олії - після кожної екстракції зливають в ємністькристалізатор (хімічний стакан). У цій ємності при температурі 23 °C ± 2 °C, протягом восьми годин проводять процес кристалізації. Потім при цій же температурі відфільтровують утворені кристали воску від розчину олії в розчиннику. Кристали на фільтрі промивають свіжою порцією розчинника (1:1 відносно до воску), який зливають в окрему ємність і використовують для першої екстракції відпрацьованого перліту. Після цього з розчину олії (що не містить воску з точністю до 0,005 %) в сивушній олії і від кристалів воску відганяють розчинник. Показники отриманих продуктів наступні: а) олія соняшникова відповідає показникам масла рафінованого вимороженого недезодорованого (вміст восків не більше 0,001-0,002 %) і може бути направлена на дезодорацію і приєднання до готової продукції; б) знежирений перліт в кількості 52,5 %, який цілком придатний для повторного використання як фільтр-порошок в процесі виморожування олії; перліт регенерований чотири рази за способом, описаному в Прикладі 2, в процесі виморожування соняшникової олії, дозволяє отримати якісне масло, з показниками, які не гірше, ніж у масла до процесу виморожування: пероксидне число: 2,7 ммоль ½О кг - 2, 4 ммоль ½О/кг, кислотне число: 0,15 мгКОН/г; це саме ті показники, які можуть погіршитися, в разі використання неякісного фільтруючого матеріалу. в) віск у кількості близько 4 г має показники, які наведені в Таблиці 2. Таблиця 2 Показники Величина 40 45 Кислотне число, мг КОН/г 10 Число омилення, мг КОН/г 112 Ефірне число, мгКОН/г 107 Температура Температура Йодне число, плавлення, кристалізації, г йоду в 100 г ºС ºС 15 73,5 70,2 Крім того, отриманий віск являє собою готовий продукт. Як видно з прикладів, в результаті процесу регенерації можливо отримати регенерований фільтруючий матеріал, при застосуванні обох розчинників. При застосуванні як розчинника гексану (нефрасу) отримують віск з більш високою температурою плавлення 79,2 °C і твердістю, і який є більш цінний, ніж віск з більш низькою температурою плавлення (для сивушного масла температура плавлення отриманого воску становить 73 °C), але при цьому отримують масло, яке необхідно піддавати повторному процесу (зміст воску в такому маслі ~ 2 %) виморожування. При використанні як розчинника сивушного масла можна отримати менш якісний віск (при використанні сивушного масла температура плавлення воску становить 73 °C), проте при цьому 4 UA 115959 C2 5 10 15 20 25 30 35 отримують масло з низьким вмістом воску (не більше 0,002 %), яке не потребує проведення процесу виморожування і може бути відправлено на процес дезодорації. Запропонований спосіб, відрізняється від відомих тим, що завдяки новій комплексній переробці відпрацьованого фільтруючого матеріалу здійснюється його поділ на регенерований фільтруючий матеріал, масло та віск; при цьому всі три продукти отримують товарної якості. Перевагою запропонованого технічного рішення є можливість використання будь-яких летючих органічних розчинників, що розчиняють жири (на відміну від прототипу, в якому використовується тільки один розчинник – метилендихлорид/дихлорметан). В запропонованому способі бажаними розчинниками є нефрас або гексан, або сивушна олія. Нефрас широко використовується в олійно-жировій промисловості як екстрагент для отримання олії, а тому його використання є звичним для підприємств олійно-жирової промисловості. Сивушна олія – суміш спиртів С1–С5 є відходом виробництва спиртового виробництва (етилового або винного спирту), а тому є дешевим розчинником, крім того, із цього розчинника краще кристалізуються воски. Крім того, у запропонованому способі значно зменшені об'єми використання органічного розчинника за рахунок його повторного використання, що приводить до скорочення матеріальних і енергетичних витрат. Також реалізація способу усуває проблему утилізації відпрацьованих фільтрувальних матеріалів (порошків) за рахунок їх повного знежирення. Ще однією перевагою запропонованого патенту є отримання не олії, збагаченої воском (як у прототипі), а окремо олії з відносно невеликим вмістом воску та воску. Олія може бути повернена на стадію виморожування, що в результаті збільшує вихід олії в основному виробництві. Віск – цінна сировина для косметичної та харчової галузей промисловості; він також достатньо широко використовується у техніці (для полірувальних сумішей, як компонент сумішей для лиття моделей, в гумовотехнічній промисловості та іншому). Джерела інформації: 1. Паронян В. Х. Технология жиров и жирозаменителей. – М.: ДеЛи принт, 2006. 760 с. 2. Н.С. Арутюнян, Е.П. Корнева, Е.А. Нестерова. Рафинация масел и жиров. Теоретические основы, практика, технология, оборудование. Спб.: ГИОРД, 2004. - 135 с. 3. Л.Е. Ивановский. Энциклопедия восков, пер. с нем., т.1, Л., 1956. - 674 с. 4. Авторське свідоцтво СРСР SU 926003 "Спосіб виділення воску з продуктів переробки масложирового і ефіроолійної сировини", опубл. 07.05 1982р. 5. Авторське свідоцтво СРСР SU 350815 "Спосіб отримання воску з продуктів переробки соняшнику", опубл. 13.09.1972р. 6. Авторське свідоцтво СРСР SU 1730129 А1 "Спосіб очищення рослинних олій від воскових речовин", опубл. 30.04.92, МПК С11В3/10. 7. Патент № RU 2215025 "Способ разделения фильтрационного осадка от производства "вымороженного" подсолнечного масла на масло, восковой концентрат и фильтр-порошок", МПК C11B 3/00, C11B 3/16, опубл. 27.10.2003, бюл. № 30. 8. Патент № RU 2488425 "Cпособ регенерации отработанного фильтрующего материала", МПК B01D 41/02, C11B 3/10, опубл. 27.07.2013, бюл. № 21. 40 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 45 50 55 60 1. Спосіб регенерації фільтруючого матеріалу, олії та воску, які одержують при очищенні соняшникової олії від воску, який включає обробку відпрацьованого фільтруючого матеріалу органічним розчинником і подальшу відгонку залишкового органічного розчинника з фільтруючого матеріалу, відділення регенерованого фільтруючого матеріалу і поділ розчину олії та воску в органічному розчиннику на олію і віск, який відрізняється тим, що як органічний розчинник використовують сивушне масло або нефрас, або гексан: поділ відпрацьованого фільтруючого матеріалу на регенерований фільтруючий матеріал і суміш олії з воском здійснюють тристадійною екстракцією органічним розчинником, при температурі його кипіння, взятого в кількості 3-5 масових частин на 1 масову частину ліпідної частини вихідного фільтруючого матеріалу, причому: на першій стадії екстракції в екстрактор подають 70 % органічного розчинника, отриману суспензію нагрівають до температури кипіння і перемішують протягом 20-60 хвилин, потім отриману суспензію фільтрують на фільтрі, розчин олії і воску в органічному розчиннику направляють на ділянку кристалізації воску і виділення олії, а осад на фільтрі за допомогою системи шнеків повертають в екстрактор; на другій стадії екстракції в екстрактор подають 20 % органічного розчинника, отриману суспензію нагрівають до температури кипіння і перемішують протягом 20-60 хвилин, потім отриману суспензію фільтрують на фільтрі, розчин олії і воску в органічному розчиннику 5 UA 115959 C2 5 10 15 20 направляють на ділянку кристалізації воску і виділення олії, а осад на фільтрі за допомогою системи шнеків повертають в екстрактор; на третій стадії екстракції в екстрактор подають 10 % органічного розчинника, отриману суспензію нагрівають до температури кипіння і перемішують протягом 20-60 хвилин, потім отриману суспензію фільтрують на фільтрі, розчин олії і воску в органічному розчиннику направляють на ділянку кристалізації воску і виділення олії, а осаджений на фільтруючій поверхні знежирений фільтруючий матеріал промивають органічним розчинником, потім промитий осад осушують гарячим інертним газом і вивантажують з фільтра, при цьому отриманий на вказаних стадіях розчин олії і воску в органічному розчиннику охолоджують до температури 8-35 °С і здійснюють процес кристалізації восків з розчину олії і воску в органічному розчиннику протягом 4-8 годин, далі відфільтровують утворені кристали воску від розчину олії в органічному розчиннику, після чого промивають їх чистим органічним розчинником, потім від кристалів воску і розчину олії роздільно відганяють органічний розчинник в дистиляційному апараті. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що утворені кристали воску на фільтрі видаляють з фільтруючої поверхні шляхом їх розплавлення, для чого температуру фільтра піднімають до 8085 °С. 3. Спосіб за п. 2, який відрізняється тим, що регенеровану олію перекачують або на стадію виморожування олії або на стадію дезодорації. 4. Спосіб за п. 2, який відрізняється тим, що регенерований віск являє собою готовий продукт з температурою плавлення 73-79,2 °С. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 6