Спосіб хірургічного лікування функціональних та структурних розладів аноректальної ділянки та безпосередньо прямої кишки у щурів після моделювання патологічних змін, які викликані аномалією органів нервової сис
Номер патенту: 118930
Опубліковано: 28.08.2017
Автори: Корсак Аліна Вадимівна, Гончар Володимир Володимирович
Формула / Реферат
Спосіб хірургічного лікування функціональних та структурних розладів аноректальної ділянки та безпосередньо прямої кишки у щурів після моделювання патологічних змін, які викликані аномалією органів нервової системи при Spina bifida (в експерименті), що включає перерізання з правої сторони гілок спинномозкових нервів, з яких формується nervus pudendus, тим самим забезпечуючи його дегенерацію та денервацію аноректальної ділянки з подальшим розвитком патоморфологічних змін, що супроводжують порушення функцій аноректальної ділянки та безпосередньо прямої кишки, через 2 місяці проводять операцію реінервації, виконують, накладання міжнеаврального анастомозу між правим (ушкодженим) стовбуром nervus pudendus та лівим здоровим, далі проводять аналіз морфологічних змін стінки прямої кишки, а саме слизової і м'язової оболонок, гангліїв та дистального відрізка правого nervus pudendus.
Текст
Реферат: Спосіб хірургічного лікування функціональних та структурних розладів аноректальної ділянки та безпосередньо прямої кишки у щурів після моделювання патологічних змін, які викликані аномалією органів нервової системи при Spina bifida (в експерименті), включає перерізання з правої сторони гілок спинномозкових нервів, з яких формується nervus pudendus, тим самим забезпечуючи його дегенерацію та денервацію аноректальної ділянки з подальшим розвитком патоморфологічних змін, що супроводжують порушення функцій аноректальної ділянки та безпосередньо прямої кишки, через 2 місяці проводять операцію реінервації, виконують, накладання міжнеаврального анастомозу між правим (ушкодженим) стовбуром nervus pudendus та лівим здоровим, далі проводять аналіз морфологічних змін стінки прямої кишки, а саме слизової і м'язової оболонок, гангліїв та дистального відрізка правого nervus pudendus. UA 118930 U (54) СПОСІБ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ТА СТРУКТУРНИХ РОЗЛАДІВ АНОРЕКТАЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ ТА БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПРЯМОЇ КИШКИ У ЩУРІВ ПІСЛЯ МОДЕЛЮВАННЯ ПАТОЛОГІЧНИХ ЗМІН, ЯКІ ВИКЛИКАНІ АНОМАЛІЄЮ ОРГАНІВ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ПРИ SPINA BIFIDA (В ЕКСПЕРИМЕНТІ) UA 118930 U UA 118930 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель, що заявляється, належить до галузі медицини, зокрема до дитячої хірургії та дитячої проктології і може бути використана для вивчення в експерименті особливостей патогенезу захворювання, морфологічних змін, які виникають в аноректальній ділянці та безпосередньо у прямій кишці у хворих з ураженням органів нервової системи при Spina bifida, та дає змогу вивчати дію нових методик оперативного лікування у наближених до клінічної практики умовах. Патологію невральної трубки можна умовно розділити на дві великії групи. До першої групи належать так звані важкі вроджені вади 4-Spina bifida cystica uverta, Rhachischiasis posterior (totalis et partialis). Частота! Виникнення цього виду вродженої вади складає від 1:500 до 1:2500 новонароджених (5-60 випадків на 10,000 новонароджених). Всі хворі в цій групі страждають на розлади функцій тазових органів та промежини. Причому треба відзначити, що розлади та патологічні прояви виникають відразу від моменту народження дитини, їх важкість дуже велика і вони дуже погано піддаються всім видам лікування. До другої групи належить Spina bifida occulta. Частота виявлення цього виду вродженої вади розвитку хребта може досягати 70 % популяції. Особливістю клінічного перебігу аноректальних розладів в цій групі хворих є то, що вони не мають стійкої, характерної та постійної клінічної картини. Патологія, в значній кількості випадків, проявляється епізодично, не має чітко визначеної клінічної картини та дуже часто мімікрує під інші клінічні ознаки. Існує велика кількість робіт в яких проведене електроміографічне дослідження функцій тазового дна у пацієнтів з порушеннями функцій аноректальної зони, яке доводить наявність виражених неврологічних розладів. [Swash М. (1980). Ленюшкин А.И. (1991), Салов ПП. (1993)]. Цими дослідженнями доведено, що основною причиною виникнення розладів та патології функції аноректальної зони є механізм денервації, або диснервації промежини. Також проведені дослідження доводять, що покращення інервації м'язових структур аноректальної ділянки можливе при проведенні консервативного лікування та постійних тренуваннях. Але до теперішнього часу не з'ясовані етіологія і патогенез денервації структур тазового дна у дітей, а проведення діагностики неврологічних розладів аноректальної зони майже не можливе по причині неможливості використання голкових електродів [Hobday D. I., Aziz Q., Thacker N., 2001]. Задача корисної моделі, що заявляється, полягає в розробці нового методу оперативного втручання, який передбачає відновлення інервації промежини порушення якої виникло в наслідок перерізання гілок спинномозкових нервів, з яких формується nervus pudendus, чим була забезпечена його дегенерація та денервація аноректальної ділянки з подальшим розвитком патоморфологічних змін, що супроводжують порушення функцій аноректальної ділянки та безпосередньо прямої кишки, які аналогічні змінам, що викликані патологією органів нервової системи при Spina bifida (в експерименті). Запропонована корисна модель дозволяє наблизити ситуацію експерименту до клінічної практики, а також адекватно відтворює особливості патогенезу та патоморфологічної картини при порушеннях функції аноректальної ділянки, які викликані патологією органів нервової системи і головне, дає можливість забезпечити відновлення ушкодженої іннервації аноректальної ділянки. Поставлена задача вирішується тим, що у способі хірургічного лікування функціональних та структурних розладів аноректальної ділянки та безпосередньо прямої кишки у щурів після моделювання патологічних змін, які викликані аномалією органів нервової системи при Spina bifida (в експерименті), що включає перерізання з правої сторони гілок спинномозкових нервів, з яких формується nervus pudendus, тим самим забезпечуючи його дегенерацію та денервацію аноректальної ділянки з подальшим розвитком патоморфологічних змін, що супроводжують порушення функцій aноректальної ділянки та безпосередньо прямої кишки, через 2 місяці проводять операцій реіннервації, виконують накладання міжневрального анастомозу між правим (ушкодженим) стовбуром nervus pudendus та лівим - здоровим, далі проводять аналіз морфологічних змін стінки прямої кишки, а саме, слизової і м'язової оболонки, ганглії та дистального відрізка правого nervus pudendus. Експериментальна модель здійснювалась наступним чином: дослідження проводилось на щурах чоловічої статі в віці 5 місяців вагою від 260 до 290 грам в умовах віварію Національної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика. Загальна кількість щурів склала 30 тварин, які були розподілені на 3 групи. 1 група - перша контрольна - 10 інтактних щурів; 2 група - друга контрольна -10 щурів, яким були перерізані спинномозкові нерви з яких формується n. pudendus справа; 3 група - експериментальна - 10 щурів, яким були перерізані спиномозкові нерви, з яких формується n. pudendus справа та проведено оперативне лікування за новою методикою з метою реіннервації. До кінця експерименту дожили всі щури. 1 UA 118930 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Всі оперативні втручання проводили з дотриманням правил асептики та антисептики. Використовували тіопенталовий наркоз (35-40 мг/кг). Всі маніпуляції із щурами проводились відповідно до принципів Директиви 2010/63/EU Європейського Парламенту та Ради Європи про захист тварин, що використовуються з науковою метою. Тваринам першої контрольної групи оперативне втручання не проводилось. Тваринам другої контрольної групи було відтворено доступ до спинномозкових нервів S-2-S-4, з яких формується n. pudendus справа, проведено їх перерізання, шов рани не проводився. Тваринам третьої групи на першому етапі було відтворено доступ до нервових корінців S-2-S-4, з яких формується n. pudendus справа, проведено їх перерізання, шов рани не проводився та через 2 місяці після першого етапу експерименту проводилось друге оперативне втручання під час якого накладали міжневральний анастомоз бік у бік між правим (дегенеративно зміненим) та лівим (здоровим і стовбурами n. рudendus. Оперативне втручання з метою реіннервації проводилось наступним чином: виконували доступ до правого та лівого стовбурів n. рudendus. Здійснювалась їх мобілізація. Правий стовбур мав макроскопічні ознаки дегенерації у вигляді зміни кольору, пружності та діаметра. В середній третині мобілізованих правого та лівого нервових стовбурів медіальної сторони на однаковому рівні виконували розтин епіневрію, та зліва перетинали також пучок нервових волокон, після чого нервові стовбури з'єднували між собою за допомогою епіневральних швів. Пошаровий шов рани. Щури виводились з експерименту на 120 добу після ітеративного втручання. Проводився забір всього анатомічного відділу промежини разом з прямою кишкою та ділянкою міжневрального анастомозу із прилеглими відрізками. Перед забором матеріалу тваринам вводили летальну дозу тіопенталу (200 мг/кг). Для світлооптичної мікроскопії матеріал (прямі кишки: стінка) фіксували у 10 %-му розчині формаліну та після стандартної проводки заключали у парафінові блоки, виготовляли зрізи, які фарбували гематоксиліном та еозином, азур ІІ-еозином, фосфорновольфрамовим гематоксиліном. Також для світлооптичної мікроскопії матеріал (нервові стовбури: дистальний відрізок правого n. рudendus) фіксували у 10 %-му розчині формаліну промивали та отримували зрізи на заморожуючому мікротомі, які потім імпрегнували азотнокислим сріблом за швидким методом імпрегнації азотнокислим сріблом елементів периферійної нервової системи [Коломийцев А.К., та співавт., 1981]. Препарати тонких зрізів фотографували за допомогою цифрової фотокамери та мікроскопа "Олімпус". Для електронномікроскопічного дослідження фрагменти дистального) відрізку правого n. рudendus фіксували в 1 %-му розчині чотирьохокису осмію за Колфільдом протягом 2 годин при температурі +4 °C. Об'єкти зневоднювали в етанолі зростаючої концентрації, в ацетоні і заливали в суміш епону з аралдитом за загальноприйнятою методикою. Ультратонкі зрізи одержували на ультратомі LKB-8800 (Швеція), контрастували їх 2 %-м розчином ураніл ацетату в 50-70 % етанолі протягом 15 хв. і азотнокислим свинцем стільки ж часу, а потім зрізи вивчали та фотографували в електронному мікроскопі ПЭМ-125К. Встановлено, що на світлооптичному та електронномікроскопічному рівні у інтактної групи тварин в n. рudendus виявлено рівномірно розташовані нервові волокна та кровоносні судини із збереженою структурою, ендоневрій із наявними клітинними елементами та волокнистими структурами звичайної будови. В стінці прямої кишки інтактної групи тварин наявні слизова, м'язова та зовнішня оболонки структура яких збережена. Слизова оболонка утворює крипти (залози) приблизно однакового діаметру. Епітеліальна пластинка утворена чисельними келехоподібними клітинами та стовбчатими епітеліоцитами. У власній пластинці наявні судини, протоки залоз та лімфатичні вузлики. У м'язовій пластинці два шари гладких міоцитін (веретеноподібної форми. У м'язовій оболонці наявні два шари гладких міоцитів, що добре виражені, між ними розташовано тонкий шар пухкої волокнистої сполучної тканини де містяться нервові ганглії з округлими нейроцитами та судини. Результати досліджень свідчать, що на світлооптичному електронномікроскопічному рівні в термін 180 діб, після Моделювання патологічних змін аноректальної ділянки, що викликані анамалією органів нервової системи при Spina bifida, у щурів яким операція реіннервації не проводилась в дистальному відрізку правого (попередньо пошкодженого) n. рudendus, що зазнав дегенерації виявлено ознаки слабкої регенерації на тлі деструктивно-фіброзних змін. В останньому за результатами імпрегнації нітратом срібла пo кількості переважає сполучна тканина, спостерігаються лише поодинокі тонкі новоутворені нервові волокна та кровоносні судини. В цій групі тварин в дистальному відрізку правого; n. рudendus виявляється велика кількість зон фіброзу зі зниженим вазальним забезпеченням та значним скупченням пучків колагенових волокон. Наявне зменшення кількості клітин сполучної тканини, та зростання кількості пучків колагенових волокон свідчить про диференціювання сполучної тканини в цій 2 UA 118930 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 групі тварин. Виявлені поодинокі новоутворені нервові волокна часто мають на кінцях затримані колби. Електронномікроскопічне дослідження дистальних відрізків правого n. рudendus даної групи тварин яким не проводилась операція реіннервації показало наявність в ньому елементів сполучної тканини, клітинного детриту та поодиноких деформованих новоутворених та дегенеративно змінених нервових волокон. Серед структурних елементів, що виявляються переважають елементи сполучної тканини на клітинній детрит. Наявні скупчення клагенових волокон із збереженою структурою та впорядкованим розташуванням, але переважають, значні ділянки хаотично розташованих колагенових волокон із втратою чергування темних та світлих смуг. Спостерігаються острівці із скупченням клітинних елементів, серед яких виявляються фібробласти, макрофаги та шванноцити, що містять залишки дегенеративно змінених мієлінових нервових волокон (овоїди дегенерації). Поодинокі молоді мієлінові нервові волокна мають ознаки пошкодження. Такі нервові волокна відрізняються порушенням конфігурації мієлінової оболонки у вигляді інвагінацій, набряком аксоплазми із ділянками розширення періаксонального простору. Ендоневрій просвітлений, що є ознакою набряку. В кровоносних судинах ендоневрію ендотеліоцити, просвітлені, мають значну кількість мікровиростів плазматичної мембрани, періодично зустрічається сладж формених елементів крові. Результати досліджень свідчать, що на світлооптичному рівні втермін 180 діб у щурів, після моделювання патологічних змін аноректальної ділянки, що викликані анамалією органів нервової системи при Spina bifida, яким операція реіннервації не проводилась в стінці кишки, що зазнала патологічних змін, виявлені слабкі ознаки відновлення та тлі фіброзних змін (патент № 107573). За даними фарбування і гематоксиліном та еозином, азур ІІ-еозином, фосфорновольфрамовим гематоксиліном на світлооптичному рівні в стінці прямої кишки в цей час визначається помірний набряк та ознаки атрофії. В слизовій оболонці, на тлі збережених крипт (залоз) зустрічається значна кількість патологічно змінений. Епітеліальна пластинка таких крипт виглядає нерівномірною. Часто зустрічаються ділянки витоншення з гіпоплазованими епітеліоцитами, що чергуються з дещо розширеними зонами, які мають ознаками гіперсекреції келихоподібних клітин. Власна пластинка, також, або витончена за рахунок осередків фіброзу, або помірно інфільтрована лейкоцитами та набрякла. Дистрофічні зміни міоцитів притаманні м'язовій пластинці у вигляді зменшення розміру клітин, втрати здібності сприймати і барвники та заміни їх на сполучнотканинні елементи. Кровоносні судини підслизової основи переважно розширені і переповнені кров'ю, зустрічаються безсудинні зони, що є ознакою фіброзу. Тотальна дистрофія охопила внутрішній шар м'язової оболонки, що проявляється втратою міоцитами здатності до сприйняття барвників та зміною конфігурації ядер, появою сполучнотканинних елементів, які є ознакою розвитку рубцевої тканини. Зовнішній шар м'язової оболонки зазнавав менших змін, де більшість гладких м'язових клітин зберегло свою будову. Зменшення кількості нейроцитів аж до їх зникнення і підвищення кількості та розміру гліальцих клітин притаманне гангліям міжм'язового нервового сплетення у даної групи тварин, що свідчить про їх дегенерацію та виснаження. З контлатеральної від сторони операції стінці прямої кишки також наявні дегенеративнодеструктивні процеси. Про це свідчить набряк, лейкоцитарна інфільтрація, осередками атрофії та некроз епітеліальної та власної пластинок слизової оболонки. М'язова пластинка незначно потовщена за рахунок набряку, зустрічаються осередки фіброзу. Власна пластинка та підслизова основа виглядають щільними за рахунок клітинної інфільтрації. М'язова оболонка дегенеративно змінена у вигляді появи зон фіброзу та зменшення кількості нейроцитів у гангліях міжм'язового нервового сплетення. Результати досліджень свідчать, що у щурів на світлооптичному та електронномікроскопічному рівні в термін 180 діб, після моделювання патологічних змін аноректальної ділянки, що викликані аномалією органів нервової системи при Spina bifida, які отримали хірургічне лікування за новою методикою (операція реіннервації) в дистальному відрізку правого (попередньо пошкодженого) n. рudendus, що зазнав дегенерації, на відміну від попередньої групи тварин де лікування не проводили, виявлено ознаки активної регенерації. ( Через 120 діб після хірургічного втручання за новою методикою (операція з метою реіннервації) у тварин даної групи в периферійному (дистальному) відрізку правого n. рudendus за результатами імпрегнації нітратом срібла спостерігається значна кількість новоутворених нервових волокон, які прямують паралельно поздовжньої осі нерва, візуально за діаметром тільки дещо поступаються нервовим волокнам n. рudendus контрольної групи тварин. Молоді нервові волокна розподілені практично рівномірно, і серед них зустрічаються також залишки бюнгнерівських стрічок. 3 UA 118930 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Електронномікроскопічно встановлено, що через 120 діб після операції реіннервації у даної групи тварин в дистальному відрізку правого n. рudendus спостерігаються в значній кількості мієлінові та безмієлінові новоутворені та зрілі нервові волокна, кровоносні судини, помірна кількість сполучнотканинних елементів та поодинокі дегенеративно змінені мієлінові нервові волокна. Серед структурних елементів, що виявляються переважають зрілі мієлінові нервові волокна. Такі нервові волокна мають добре виражену мієлінову оболонку округлої або овальної форми, аксоплазму, що містить помірну кількість нейрофіламентів та мітохондрії з наявними кристалами. Шваноцити зрілих мієлінових нервових волокон мають невелику кількість органел та вузький ободок цитоплазми з гарно вираженим ядром. Новоутворені нервові волокна мають аксоплазму з великою кількістю нейрофіломентів та гіпертрофовані мітохондрії, мієлінова оболонка тонка. Шванноцити, новоутворений мієлінових нервових волокон, знаходяться в активному функціональному стані, що підтверджено наявністю в них розвиненої гранлярної ендоплазматичної сітки; значної кількості вільних рибосом; впорядкованих цистерни та міхурців апарата Гольджі; округлих мітохондрій з численними добре вираженими кристи та електроннощільним матриксом. Наявні також поодинокі овоїди дегенерації та помірна кількість безмієлінових нервових волокон із збереженою структурою. Виявлені молоді нервові волокна свідчать про процес регенерації у цій групі тварин. Ендоневрій містить і пучки колагенових волокон, що розташовані впорядковано, структура їх збережена. В кровоносних судинах енданеврію ендотеліоцити витончені, мають незначну кількість мікровиростів плазматичної мембрани, сладж формених елементів крові відсутній, що є свідченням гарної мікроциркуляціїї Результати досліджень свідчать, що на світлооптичному рівні в термін 180 діб, після моделювання патологічних змін аноректальної ділянки, що викликані аномалією органів нервової системи при Spina bifida, у тварин, які отримали хірургічне лікування за новою методикою (операція реіннервації), в стінці кишки, що зазнала дегенеративних змін, на відміну від групи тварин де лікування не проводили, виявлені яскраві ознаки відновлення. За даними фарбування гематоксиліном та еозином, азур ІІ-еозином, фосфорновольфрамовим гематоксиліном на світлооптичному рівні в стінці прямої кишки даної групи тварин через 120 діб після хірургічного втручання за новою методикою (операція з метою реіннервації) визначається відсутність набряку та ознаки регенерації слизової та м'язової оболонок прямої кишки. Слизова оболонка утворює крипти (залози), що чітко виявляються. Епітеліальна пластинка виглядає рівномірною із наявними чисельними келехоподібними клітинами та стовбчатими епітеліоцитами, структура яких збережена. В основі крипт (залоз) визначаються неінференційовані епітеліоцити з наявним мітозом. Лише іноді зустрічаються ділянки атрофії стовбчастих епітеліоцитів або гіперсекреціїї залозистих клітин. У власній пластинці іноді зустрічаються осередків фіброзу та лейкоцитарної інфільтрації, але переважна її частина виглядає соковитою із наявними чисельними тонкостінними; судинами, протоками залоз та лімфатичними вузликами. У м'язовій пластинці виявляються два шари міоцитів, структура та колір їх збережені, однак іноді виявляються невеличкі ділянки із дистрофічними змінами у вигляді зменшення розміру гладких міоцитів, та заміни їх на сполучно тканинні елементи. Наявність в основі крипт (залоз) недиференційованих епітеліоцити з мітозом, та чисельних судин мікроциркуляторного русла у власній пластинці свідчить про процес регенерації слизової оболонки в цій групі тварин. Підслизова основа добре розвинена, містить судини, лімфоїдні вузлики та нервові сплетення, зони фіброзу та атрофії практично не визначаються. У м'язовій оболонці наявні два шари гладких міозитів, між якими простягається тонкий шар пухкої волокнистої сполучної тканини, де містяться нервові сплетення та судини. Внутрішній шар м'язової оболонки збережений, лише іноді в ньому зустрічаються острівці фіброзу та міоцити, що втратили здатність до сприйняття барвників або мають змінену конфігурацію ядер. Зовнішній шар м'язової оболонки практично не має патологічних змін. Ганглій міжм'язового нервового сплетення у даної групи тварин складаються із округлих нейроцитів нормальної будови та помірної кількості гліальних клітині, але іноді зустрічаються ганглії із збільшеними нейроцитами та зменшеною кількістю ган або з меншими у розмірі нейроцитами та підвищеною кількістю гліоцитів, що є ознакою їх відновлення. З контлатеральної від сторони операції стінці прямої кишки також наявні ознаки регенерації на тлі незначних дегенеративних змін. Про це свідчить наявність лише невеличких Осередків атрофії та фіброзу серед збережених структурних елементів пластинок слизової оболонки, де чітко виявляються чисельні келихоподібні клітини, присутні недиференційовані епітеліоцити з ознаками мітозу та розвинена сітка судин мікроциркуляторного русла. М'язова пластинка слизової оболонки іноді незначно потовщена за рахунок і набряку, але переважна кількість гладких міоцитів зберігають нормальну будову. У м'язовій оболонці чітко виявляються два шари 4 UA 118930 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 гладких міоцитів із збереженою структурою. У гангліях міжм'язового нервового сплетення наявні нейроцити в оточенні підвищеної кількості гіоцитів. Таким чином, моделювання морфологічних змін аноректальної ділянки при Spina bifida шляхом перерізання гілок спинномозкових нервів, з яких формується n. pudendus викликає ушкодження іннервації аноректальної ділянки у вигляді деструктивних змін n. pudendus та завдяки цьому формуються виражені дегенеративні зміни у стінці прямої кишки на боці перерізання у вигляді гіпоплазії епіталіальних клітин слизової оболонки, вираженого фіброзного переродження власної та м'язової пластинок слизової оболонки та підслизової основи та деструктивних змін гангліїв міжм'язового нервового сплетення у вигляді втрати або зменшення нейроцитів та гліоцитів, гіпоплазії та фіброзу м'язової оболонки. Проведене дослідження Свідчить, що запропонований метод [хірургічного лікування з метою реіннервації викликає відновлення іннервації аноректальної ділянки після моделювання в експерименті патологічних змін, що викликані аномалією органів нервової системи при Spina bifida у вигляді ознак активної регенерації дистального відрізку n. рudendus, що не дає розвинутись глибоким дегенеративним змінам, а також сприяє відновленню структур прямої кишки у вигляді регенерації епітеліальних клітин слизової оболонки, відсутності вираженого фіброзного переродження або гіпоплазії м'язової пластинки та оболонки, виявленої активної васкуляризації власної пластинки слизової оболонки та підслизової основи, наявних ознак відновлення гангліїв міжм'язового нервового сплетення у вигляді гіпертрофії нейроцитів та збільшення кількості гліоцитів. Джерела інформації: 1. Периферійний нерв: нейро-судинно-десмальні взаємовідношення в нормі та при патології [Текст] / С. Геращенко, О. Дєльцова, А. Коломійцев, Ю. Чайковський. Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. 380 с 2. Саркисов Д.С. Микроскопическая техника: Руководство / под ред. Д.С. Саркисова и ЮЛ. Перова. М. Медицина, 1996. - 544 с. 3. Коломийцев А.К. Быстрый метод импрегнации азотнокислым!серебром элементов периферической нервной системы, пригодный для целлоидиновых и парафиновых срезов / А.К. Коломийцев, Ю.Б. Чайковский Т.Л. Терещенко // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. 1981. No 8. С. 93-96. 4. Guena S. Histology of peripheral nerve and changes occurring during nerve regeneration / S. Guena, S. Raimondo, G. Ronchi, F. Di Scipio, P. Tos, K. Czaja, M. Formaro / International review of neurobiology. 2009. Vol. 87. P. 217-44. 5. Hunt Thomas R. Operative] Techniques in Hand, Wrist, and Forearm Surgery / Thomas R. Hunt, Scott H. Kozin: Sam W. Wiesel. - Philadelphia: Wolters Kluvver, 2011. - 968 p. - ISBN 978-1451І-0255-0. 6. Tos P. Methods and protocols in peripheral nerve regeneration experimental research: part Iexperimental models / P. Tos, G. Ronchi, I. Papalia, V. Sallen, J. Legagneux, S. Geuna, M.G. Giacpbini-Robecchi // International review of neurobiology. 2009. Vol. 87. j P.47-79. 7. Shea J. Side-to-side nerve pridges reduce muscle atrophy after peripheral nerve injury in a rodent model / J. Sheaj, J. Garlick, M. Salama, S. Medenhall, L. Moran, J. і Agarwal // Journal or surgical resjearch 2013. Vol.30. P. 1-9. Stoll G. Degeneration and regeneration of the peripheral nervous system: From Augustus Waller's observations to neuroinflammation / G. Stoll, S. Joster, R. Myers // Journal of the Peripheral Nervous System. 2002. No. 7. P. 13-27. 9. Rotshenker S. Wallerian degeneration: the innate-immune response to traumatic nerve injury / S. Rotshenker// Rotshenker Journal of Neuroinfjlammation. 2011. Vol.8. 1-14. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 50 55 Спосіб хірургічного лікування функціональних та структурних розладів аноректальної ділянки та безпосередньо прямої кишки у щурів після моделювання патологічних змін, які викликані аномалією органів нервової системи при Spina bifida (в експерименті), що включає перерізання з правої сторони гілок спинномозкових нервів, з яких формується nervus pudendus, тим самим забезпечуючи його дегенерацію та денервацію аноректальної ділянки з подальшим розвитком патоморфологічних змін, що супроводжують порушення функцій аноректальної ділянки та безпосередньо прямої кишки, через 2 місяці проводять операцію реінервації, виконують, накладання міжнеаврального анастомозу між правим (ушкодженим) стовбуром nervus pudendus та лівим здоровим, далі проводять аналіз морфологічних змін стінки прямої кишки, а саме слизової і м'язової оболонок, гангліїв та дистального відрізка правого nervus pudendus. 5 UA 118930 U Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 6
ДивитисяДодаткова інформація
МПК / Мітки
МПК: A61B 17/00
Мітки: аномалією, лікування, спосіб, сис, кишки, безпосередньо, розладів, патологічних, функціональних, хірургічного, нервової, ділянки, органів, прямої, змін, викликані, щурів, моделювання, структурних, аноректальної
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/8-118930-sposib-khirurgichnogo-likuvannya-funkcionalnikh-ta-strukturnikh-rozladiv-anorektalno-dilyanki-ta-bezposeredno-pryamo-kishki-u-shhuriv-pislya-modelyuvannya-patologichnikh-zmin-yaki.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб хірургічного лікування функціональних та структурних розладів аноректальної ділянки та безпосередньо прямої кишки у щурів після моделювання патологічних змін, які викликані аномалією органів нервової сис</a>
Попередній патент: Тютюнова детоксикаційна капсула індріксона
Наступний патент: Спосіб вимірювання площі грижового дефекту та площі передньої черевної стінки у хворих на рубцеву вентральну грижу
Випадковий патент: Дозатор для пластичних мас