Спосіб корекції ранніх стадій неалкогольної жирової хвороби печінки у хворих на цукровий діабет 2 типу української популяції

Реферат: Спосіб корекції ранніх стадій неалкогольної жирової хвороби печінки у хворих на цукровий діабет 2 типу української популяції за допомогою дієтотерапії. За рівнем N-карбоксиметилізину визначають вміст кінцевих продуктів глікування у середньодобовій нормі споживання продуктів, що призначена хворому, і, якщо цей вміст перевищує (14700±580) кілоОд/добу, проводять корекцію раціону харчування. UA 120032 U (12) UA 120032 U UA 120032 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме ендокринології, і може бути використана для доповнення терапевтичних заходів на ранніх стадіях неалкогольної жирової хвороби печінки у хворих на цукровий діабет 2 типу в українській популяції, з огляду на етнічні особливості харчування. На теперішній час неалкогольну жирову хворобу печінки (НАЖХП) виділяють як складову метаболічного синдрому (МС) чи синдрому інсулінорезистентності (IP) і як коморбідну цукровому діабету (ЦД) патологію. Останнє обумовлено частим розвитком НАЖХП у хворих на ЦД 2 типу. В основі патогенетичних змін у хворих із вказаною сполученою патологією домінуюче значення відводиться гіперглікемії та дисліпідемії, які викликають підвищення окисної напруги в організмі за умов IP [1]. Доведено, що при НАЖХП значно збільшується синтез вільних жирних кислот (ВЖК), особливо у печінці і жировій тканині [2-4]. Таким чином, у хворих на ЦД 2 типу з супутньою НАЖХП значно виражено порушення рівноваги між активністю процесів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та системою антиоксидантного захисту, при цьому швидкість ПОЛ перевищує можливість антиоксидантної системи невілювати надмірну кількість вільних радикалів. Правильно сплановані та науково обґрунтовані дієтичні рекомендації як для хворих на ЦД 2 типу, так і для хворих з НАЖХП, а особливо за умов поєднання даних патологій, є необхідною складовою у лікуванні такої категорії хворих. Відомий спосіб зниження атерогенного ризику у хворих на цукровий діабет 2 типу за наявності метаболічного синдрому полягає в тому, що хворим на ЦД 2 типу за наявності метаболічного синдрому запропоновано адаптовану середземноморську дієту з обмеженням добового калоражу - 1000 ккал за рахунок вуглеводів, 600 ккал за рахунок жирів та 400 ккал за рахунок білків, яка спрямована на зниження ризику розвитку та прогресування серцевосудинних ускладнень на підставі достеменного зниження показників ліпідного обміну, маркерів хронічного запалення та ендотеліальної дисфункції, продуктів ПОЛ, антиоксидантів [5]. Даний спосіб корекції метаболічних порушень у хворих на ЦД 2 типу та НАЖХП є найбільш близьким за технічною суттю і може бути вибраним за прототип. Основним недоліком способу-прототипу є його недостатня специфічність, з огляду на значно обмежений добовий калораж у хворих на ЦД 2 типу, у яких часто реєструються синдром мальабсорбції та мальдігестії, котрі характеризуються зниженням процесів всмоктування харчових продуктів. До того ж в запропонованому способі дієтичної корекції не враховується кулінарна обробка продуктів. Тому актуальним лишається подальше детальне вивчення специфічності та переносимості різноманітних запропонованих дієтичних способів корекції метаболічних порушень у хворих на ЦД 2 типу з огляду на процеси травлення. До складу сучасного харчування входять переважно продукти, які пройшли гарячу кулінарну обробку. Результатом такої обробки згідно з дослідженнями, представлених Американською асоціацією харчування є утворення високого рівня кінцевих продуктів глікування (КПГ). Відомо, що останні в продуктах харчування сприяють збільшенню ОС та процесів запалення. Утворення КПГ є частиною нормального метаболізму. Однак, якщо рівень їх стає надмірно високим у тканинах та кровообігу, відбуваються патологічні зміни, що призводять до цілого спектра захворювань [6]. Патологічні ефекти КПГ пов'язані, в першу чергу, з їх можливістю збільшувати окисну напругу в організмі з залученням патологічної дії ОС та процесу запалення шляхом зв'язування з рецепторами клітинної поверхні або перехресного зв'язування з білками в організмі, при цьому змінюється їх структура та функція [7-9]. Найбільш добре вивчені, стабільні та відносно інертні КПГ - Nε-карбоксиметилізину та похідні метил-гліоксалу. Вказані продукти КПГ можуть бути білкової природи або похідними реакції гліоксидації ліпідів [10, 11]. Раніше вважалося, що КПГ із продуктів харчування погано всмоктуються у кишечнику та їх потенційній ролі відносно здоров'я та захворювань людини не приділялося особливого значення. Згідно з останніми дослідженнями, доведена висока специфічність КПГ відносно всмоктування в організмі. В дослідженнях, проведених у здорових осіб, встановлений прямий кореляційний взаємозв'язок КПГ у циркуляції з маркерами ОС [12]. Можна передбачити, що виключення КПГ із раціону харчування може сприяти гальмуванню процесу виникнення хронічних захворювань та процесу старіння за рахунок зменшення окисної напруги в організмі [13, 14]. Необхідність в створенні конкретних схем включення/виключення певних продуктів харчування для хворих на ЦД 2 типу з НАЖХП є актуальною проблемою сучасної діабетології. Задача корисної моделі - розробка способу контрольованої дієтотерапії для хворих на ЦД 2 типу з НАЖХП з урахуванням етнічних особливостей харчування Української популяції. 1 UA 120032 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Поставлена задача вирішується тим, що при дієтотерапії НАЖХП у хворих на ЦД 2 типу української популяції, за рівнем Nε-карбоксиметилізину визначають вміст кінцевих продуктів глікування у середньодобовій нормі споживання продуктів, що призначена хворому, і якщо цей вміст перевищує (14700±580) кілоОд/добу, проводять корекцію раціону харчування. Технічний результат - підвищення ефективності корекції дієтотерапією ранніх стадій НАЖХП у хворих на ЦД 2 типу за рахунок застосування нового критерію оцінки релевантності дієтотерапії – вмісту КПГ у середньодобовій нормі споживання продуктів. При розробці дієтичних рекомендацій для пацієнтів, хворих на ЦД 2 типу з НАЖХП за основу брали склад КПГ в продуктах харчування запропонованих Американської асоціацією харчування, враховували етнічні особливості і оцінювали вміст КПГ лише тих продуктів харчування, які споживаються Українською популяцією, при цьому використовували типові для неї методи кулінарної обробки. Величина КПГ виражалася для кожного примірника їжі як кілоОд/100 г їжі. Вміст КПГ визначали за рівнем Nε-карбоксиметилізину, але було визначено, що серед 549 продуктів харчування доступних для розгляду [15] для Української популяції характерно використання лише 249 видів продуктів харчування. Продукти були відібрані на основі частоти зустрічності в 3-х добовому раціоні харчування здорових осіб, при цьому вміст КПГ у середньодобовій нормі споживання продуктів складав (14700±580) кілоОд/добу, що майже співпадає з добовою нормою здорових американців (14700±680) кілоОд/добу [12]. Їжа підлягала стандартним методам обробки таким як варка, кип'ятіння 100 °C, жарення на відкритому полум'ї 225 °C, жарення у фритюрі 180 °C, жарення у духовці 230 °C та обсмажування у духовці або на відкритому полум'ї 177 °C. В результаті проведеного аналізу вмісту КПГ в продуктах харчування, які споживаються українською популяцією та нормативних добових значень споживання КПГ серед здорових осіб представлені групи продуктів були розподілені на 3 групи, які хворі з ЦД 2 типу та НАЖХП можуть вживати в необмеженій, помірній кількості та продукти, які не рекомендовано до вживання [16]. Значне скорочення споживання КПГ може бути досягнуто шляхом введення до раціону харчування наступних продуктів: риба, овочі, молочні продукти низької жирності, фрукти та цільнозернові продукти та обмеженим споживанням твердих жирів, жирних сортів м'яса, молочних продуктів високої жирності. Було обстежено 23 хворих на ЦД 2 типу з НАЖХП з тривалістю захворювання (8,09±1,54) 2 років. Середній вік хворих склав (54,73±2,17) роки. ІМТ становив (35,9±3,26) кг/м . Хворі знаходилися у стані декомпенсації вуглеводного обміну. Рівень глікозильованого гемоглобіну НbАІс - (7,5±0,3) %, визначався калориметричним методом Рівень ПОЛ оцінювали за показниками дієнових (ДК), триєнових (ТК), оксидієнових (ОДК), тетраєнових (ТрК) кон'югатів до та після дотримання запропонованих дієтичних рекомендацій методом спектрофотометричного аналізу з використанням коефіцієнту молярного поглинання продуктів. Одиниці вимірювання виражалися в нмоль/л. У обстежених визначались рівні ЗХС; холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ), ТГ ферментативним методом, β-ліпопротеїдів (β-ЛП) - турбодиметричним, загальний білірубін методом Йєндрашика. Розрахунок вмісту в крові холестерину ліпопротеїдів дуже низької щільності (ХС ЛПДНЩ) та коефіцієнта атерогенності (КА) проводився за загальноприйнятими формулами. Визначення загального білка у сироватці крові проводили біуретовим методом, фракційного складу білків сироватки крові - турбодиметричним методом. Проведено порівняльний аналіз вмісту продуктів ПОЛ, ліпідного та білкового обмінів у хворих на ЦД 2 типу з НАЖХП на фоні дотримання дієтичних рекомендацій та без їх використання (табл. 1, 2). 50 2 UA 120032 U Таблиця 1 Показники ПОЛ у хворих на ЦД 2 типу з НАЖХП до тапісля дотримання дієтичних рекомендацій, n=23 Показник ДК, нмоль/л ТК, нмоль/л ОДК, нмоль/л ТрК, нмоль/л До 286,1±29,3 40,17±4,86 80,28±8,99 1,75±0,17 Після 149,86±17,3 19,49±2,6 36,93±5,51 0,82±0,078 Р