Спосіб медичної реабілітації хворих на неалкогольний стеатогепатит

Реферат: Спосіб медичної реабілітації хворих на неалкогольний стеатогепатит, при якому виконують введення імуноактивних препаратів, зокрема поліоксидонію. Додатково вводять фітозасіб авеол (настоянку вівса посівного). Авеол вводять усередину по 15-20 крапель 2-3 рази на добу за 25-30 хвилин до вживання їжі протягом 4-6 тижнів поспіль, у залежності від досягнутого ефекту. UA 120694 U (12) UA 120694 U UA 120694 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до внутрішніх хвороб, і може бути використана для медичної реабілітації хворих на неалкогольний стеатогепатит. Актуальність предмету корисної моделі пов'язана зі значною розповсюдженістю в сучасних умовах неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ) серед хронічних уражень печінки. Встановлено, що НАСГ формується на тлі попереднього ожиріння печінки, тобто стеатозу (перший поштовх), при впливі на організм хворого додаткових патогенних агентів, які викликають оксидантний стрес і підвищення вмісту в крові, зокрема прозапальних цитокінів (так звана концепція другого поштовху). Це дозволяє вважати важливим проведення медичної реабілітації хворих на НАСГ з метою попередження можливого подальшого прогресування стеатогепатиту. Існує спосіб медичної реабілітації хворих на НАСГ, що включає призначення раціональної дієти, полівітамінів і ліпотропних препаратів [Фадеенко Г.Д. Прогноз, эффективность лечения и реабилитации больных с неалкогольным стеатогепатитом / Г.Д. Фадеенко, Н.А. Кравченко, С.В. Виноградова // Сучасна гастроентерологія. - 2006. - № 1. - С. 8-13]. Однак клінічний досвід показує, що використання цього способу не забезпечує досягнення тривалої ремісії майже в половини хворих на НАСГ. Відомий також спосіб медичної реабілітації хворих на НАСГ шляхом введення таким пацієнтам повторних курсів гепатозахисних препаратів рослинного походження, наприклад силібору або карсилу [Опанасюк Н.Д. Неалкогольный стеатогепатит: современные походы к лечению и медицинской реабилитации / Н.Д. Опанасюк // Ліки України. - 2006. - № 3. - С. 20-24]. Цей спосіб більш ефективний, ніж попередній, але при його використанні у 20-25 % хворих на НАСГ теж не відмічається досягнення стійкої й тривалої ремісії стеатогепатиту. У зв'язку з цим було запропоновано поряд з повторними курсами гепатозахисних препаратів рослинного походження з метою проведення медичної реабілітації призначати хворим на НАСГ засобів антиоксидантної дії, зокрема аскорбінової кислоти й токоферолу ацетату [Скворцов В.В. Пероксидация липидов и антиоксидантная система в гепатологии / В.В. Скворцов // Гепатология. - 2006. - № 2. - С. 10-14]. Однак при використанні даного способу в частини хворих на НАСГ не вдавалося в ході медичної реабілітації досягнути стійкої й тривалої ремісії стеатогепатиту, що в патогенетичному плані пов'язано зі збереженням негараздів в імунній системі на тлі пригнічення ферментативної ланки системи антиоксидантного захисту. Тому був запропонований спосіб медичної реабілітації хворих на НАСГ, який включає введення цим хворим імуномодулятора поліоксидонію [Пат. № 32678, Україна, МПК А61К 36/00. / Фролов В.М., Тєрьошин В.О., Андросов Є.Д. - З. № u200800423, Заявл. 14.01.2008, Опубл. 26.05.2008, бюл № 10. Спосіб медичної реабілітації хворих на неалкогольний стеатогепатит]. Даний спосіб медичної реабілітації хворих на неалкогольний стеатогепатит є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю і результатом, який може бути досягнутим, тому його вибрано за прототип. До недоліків прототипу належить те, що в деяких хворих на НАСГ при використанні цього способу зберігаються зсуви з боку окремих імунологічних показників і концентрації в крові так званих "середніх молекул" (CM). В основу корисної моделі поставлено задачу підвищення ефективності існуючого способу медичної реабілітації хворих на НАСГ шляхом прискорення досягнення стійкої клінічної ремісії захворювання й нормалізації імунологічних показників. Поставлена задача вирішується шляхом додатково введення хворим з НАСГ сучасного фітозасобу - авеолу. Авеол - це спиртова настойка трави вівса посівного (Hb. Avenaea sativa L.) у співвідношенні 1:5. Авеол належить до фармакологічної групи тонізуючих засобів. Дія препарату обумовлена властивостями компонентів, які входять до складу трави вівса посівного: з наявністю індольного алкалоїду авеніну пов'язана седативна дія настойки, три терпенові сапоніни обумовлюють стимулюючий, антидепресивний та адаптогенний ефект, сприяють підвищенню розумової й фізичної працездатності, стимуляції неспецифічного імунітету. Стерини й сапоніни, за рахунок структурної подібності до холестерину, мають здатність впливати на його обмін в організмі, що реалізується протисклеротичним ефектом. Основний клітинний механізм дії вівса посівного полягає в поліпшенні енергозабезпечення тканин і клітин, підвищенні їх функціональної активності мембраностабілізуюючими й антиоксидантними властивостями. Трава вівса посівного містить органічні кислоти - щавлеву, малонову, ерукову, а також кумарин, скополетин, вітаміни А, Е, В1, B2. Авеол зареєстрований в Україні як лікарський препарат (реєстраційне посвідчення № UA/9746/01/01) і дозволений до медичного застосування (Наказ МОЗ України № 34 від 18.01.2013). 1 UA 120694 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Теоретична ефективність способу, що заявляється, базується на вперше встановленій в експериментальних умовах і потім підтвердженій в клініці закономірності, що призначення пацієнтам з НАСГ фітозасобу авеола разом з поліоксидонієм нормалізує їх загальний стан і самопочуття, виявляє чітко виражений антиоксидантний ефект, сприяє відновленню імунологічного гомеостазу, досягненню стійкої й тривалої ремісії захворювання, а також суттєвому зменшенню в подальшому частоти загострень й, таким чином, обумовлює досягнення задачі корисної моделі. Крім цього введення авеолу не має протипоказань, не спричиняє будь-яких небажаних побічних ефектів, у тому числі алергічних реакцій, і тому може при необхідності призначатися повторними курсами, залежно від досягнутого ефекту. Раніше з метою медичної реабілітації хворих на НАСГ комбінація зазначених препаратів не використовувалася, що робить пропозицію авторів корисної моделі новою й перспективною. Заявлений спосіб здійснюють таким чином. Хворим з наявністю НАСГ, які потребують проведення медичної реабілітації, вводять поліоксидоній в середньотерапевтичних дозах і додатково - фітозасіб авеол усередину по 15-20 крапель 2-3 рази на добу за 25-30 хвилин по вживання їжі протягом 4-6 тижнів поспіль, у залежності від досягнутого ефекту. Лабораторними критеріями ефективності призначення авеолу є ліквідація Т-лімфопенії, + підвищення до норми кількості Т-хелперів (CD4 ) та імунорегуляторного індексу CD4/CD8, зниження рівня циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) до верхньої межі норми й концентрації CM, що свідчить про відновлення імунологічного гомеостазу. Саме сполучене введення поліоксидонію та авеолу сприяє патогенетично позитивним зсувам вищезгаданих лабораторних показників, а в клінічному плані - досягненню стійкої й тривалої ремісії НАСГ, а також суттєвому зменшенню в подальшому частоти загострень захворювання. Дози й курси введення авеолу були підібрані нами дослідним шляхом. Саме при такій схемі введення авеолу забезпечуються вищезазначені позитивні зсуви лабораторних показників. Отже новими є як сама комбінація препаратів, так і схема застосування авеолу. При розробці заявленого способу було обстежено дві групи хворих з НАСГ, які підлягали проведенню медичної реабілітації: основна (72 особи), які отримували курс медичної реабілітації за допомогою заявленого способу, і група зіставлення (80 осіб), яка отримувала медичну реабілітацію відповідно до способу-прототипу. Обидві групи хворих, які знаходилися під наглядом, були рандомізовані за віком, статтю, стадією НАСГ і частотою загострення хронічного патологічного процесу в печінці. Введення авеолу починалося, як правило, безпосередньо в період чергового загострення НАСГ і проводилося переважно в амбулаторних умовах або в денному гастроентерологічному стаціонарі. До початку проведення курсу медичної реабілітації хворих на НАСГ в обох групах була однотипна клінічна симптоматика, що характеризувалася наявністю загальної слабкості, нездужання, субіктеричності склер, зниження апетиту й працездатності, тяжкості в правому підребер'ї, обкладеності язика нальотом, гіркоти в роті, гепатомегалії, чутливості печінкового краю при пальпації, підвищеної стомлюваності. Клінічне обстеження в динаміці дозволило встановити, що у хворих, які лікувалися за допомогою заявленого способу, мало місце прискорення ліквідації патологічної симптоматики й досягнення стійкої клінічної ремісії захворювання в порівнянні з пацієнтами, яким медична реабілітація проводилася з використанням способу-прототипу (табл. 1). 2 UA 120694 U Таблиця 1 Вплив заявленого й відомого способів медичної реабілітації хворих на НАСГ на клінічну симптоматику, пов'язану з ураженням печінки (М±m) Клінічні показники Тривалість збереження (діб): гіркоти в роті тяжкості в правому підребер'ї обкладеності язика нальотом гепатомегалії чутливості печінкового краю субіктеричності склер підвищеної стомленості загальної слабкості нездужання зниження апетиту зниження працездатності Групи обстежених основна (n=72) зіставлення (n=80) 5,2±0,3 5,4±0,3 9,9±0,4 13,7±0,5 3,9±0,2 4,2±0,2 4,8±0,2 5,3±0,3 4,7±0,2 4,8±0,2 5,0±0,3 8,5±0,4 8,6±0,4 13,5±0,5 17,4±0,6 7,0±0,3 7,2±0,3 7,7±0,3 8,3±0,4 8,2±0,4 8,1±0,4 8,4±0,4 Р