Спосіб комплексного лікування вугрової хвороби у дорослих

Реферат: Спосіб комплексного лікування вугрової хвороби у дорослих включає застосування базисної специфічної (системної, топічної) терапії. Додатково призначають препарат, 1 мл приготованого розчину якого містить еритроміцину 40 мг і цинку ацетату дигідрату 12 мг та препарат-крем, 1 г приготованого крему якого містить 0,2 г азелаїнової кислоти, які послідовно наносять на шкіру обличчя 2 рази на день впродовж 3-5 місяців, паралельно з проведенням курсів лікування системними антибіотиками призначають препарат концентрату продуктів обміну речовин бактерій, до складу якого входять молочна кислота, концентрат продуктів обміну грампозитивних та грамнегативних симбіотичних продуктів товстого і тонкого кишечнику, жирні кислоти по 20-30 крапель перорально під час прийому їжі 3 рази на день та ферментативний препарат лонгідаза у вигляді множинних внутрішньошкірних ін'єкцій безпосередньо у ділянки з проявами постакне курсом до 10 процедур з перервою між ними в 3-5 діб при лікуванні тяжких клінічних форм акне. Під час проведення системної антибіотиктерапії хворі на акне припиняють застосування топічних антибіотиків, але продовжують застосування препарату, що містить азелаїнову кислоту; реабілітаційну терапію проводять засобами лікарської косметики впродовж 3-6 місяців. UA 120850 U (54) СПОСІБ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ ВУГРОВОЇ ХВОРОБИ У ДОРОСЛИХ UA 120850 U UA 120850 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, точніше дерматології, і призначена для комплексного лікування вугрової хвороби у дорослих. Згідно з даними різних дослідників, провідними чинниками розвитку акне є: порушення складу і продукції шкірного сала, зміни гормонального та імунного статусу організму, порушення кератинізації фолікулярного каналу, інтенсивна колонізація протоків сальних залоз Propionibacterium acnes, Staphylococcus epidermidis, Malassezia furfur, генетична схильність [1], фактор кліщів-демодицид (Demodex folliculorum, Demodex brevis) у патогенезі акне [2]. Таким чином, виникнення акне розглядається з позицій поліетіологічності та поліпатогенетичності. Для акне притаманним є ураження шкіри обличчя та верхньої половини тулуба. На цих ділянках шкірного покриву спостерігається підвищене ороговіння клітин волосяних фолікулів фолікулярний гіперкератоз. У вічках волосяних фолікулів утворюються рогові пробки, просякнуті шкірним салом. На шкірі утворюються папули та пустули поверхневого та глибокого рівнів залягання. Характерним для акне є залучення у запальний процес волосяних фолікулів і сальних залоз, а також порушення процесу саловиділення. Найбільш поширеним є запропонований поділ акне на 4 ступені тяжкості з напівкількісним підрахунком переважно запальних елементів на одній половині обличчя та на спині (ділянка розміром 20'20 см). Існує методика клінічної оцінки акне з використанням одиниць градації [4]. При цьому ступінь градації від 0,25 до 0,75 вважається фізіологічними акне ("акне мінор"), а ступені від 1,0 та вище клінічними акне ("акне майор"). На теперішній час при розробці тактики лікування акне більшість лікарів-дерматовенерологів дотримуються думки щодо раціональності проведення комбінованої терапії цього дерматозу [5]. Системна терапія акне включає застосування антибіотиків і ретиноїдів, а також препаратів з антиандрогенною дією [3]. До групи сучасних патогенетичних засобів зовнішньої терапії акне належать місцеві ретиноїди, азелаїнова кислота, зовнішні антибіотики та бензоїлпероксид [6]. Однак ці засоби можуть викликати небажані побічні ефекти, що потребує застосування препаратів гепатопротекторної та детоксикаційної дії [7]. У ряді публікацій останніх років висловлюється думка щодо нагальної необхідності залучення у комплексну терапію акне різних лікувальних косметологічних заходів, а також корекції резидуальних проявів акне [8]. Разом з тим, незважаючи на великий арсенал лікарських препаратів, засобів та методів, які запропоновані для лікування акне, розацеа і демодикозу, їх терапевтична ефективність досить часто є недостатньою, що призводить до виникнення рецидивів та поглиблення тяжкості перебігу дерматозів. Найбільш близьким до заявленого способу є спосіб комплексного лікування вугрової хвороби, який включає застосування системного антибіотика з групи тетрациклінів чи макролітів та топічного ретиноїду адапалену у вигляді 0,1 % гелю та бензоїлпероксиду у вигляді крему [9]. Вказаний спосіб дозволяє ефективно ліквідувати запальний процес, але він не запобігає розвитку таких ускладнень, як рубці, нерівна текстура чи змінений колір шкіри. Задача, яку вирішує корисна модель, що заявляється, полягає у підвищенні ефективності лікування вугрової хвороби за рахунок доповнення схеми лікування. Технічний результат, що досягається, полягає в зменшенні частоти ускладнень та поліпшенні косметичного ефекту. Поставлена задача вирішується тим, що запропоновано спосіб комплексного лікування вугрової хвороби у дорослих, що включає застосування базисної специфічної (системної, топічної) терапії, у якому додатково призначають препарат, 1 мл приготованого розчину якого містить еритроміцину 40 мг і цинку ацетату дигідрату 12 мг та препарат-крем, 1 г приготованого крему якого містить 0,2 г азелаїнової кислоти, які послідовно наносять на шкіру обличчя 2 рази на день впродовж 3-5 місяців. Паралельно з проведенням курсів лікування системними антибіотиками призначають препарат концентрату продуктів обміну речовин бактерій, до складу якого входять молочна кислота, концентрат продуктів обміну грампозитивних та грамнегативних симбіотичних продуктів товстого і тонкого кишечнику, жирні кислоти по 20-30 крапель перорально під час прийому їжі 3 рази на день. Додатково призначають ферментативний препарат лонгідаза у вигляді множинних внутрішньошкірних ін'єкцій безпосередньо у ділянки з проявами постакне курсом до 10 процедур з перервою між ними в 3-5 діб при лікуванні тяжких клінічних форм акне. Під час проведення системної антибіотикотерапії хворі на акне припиняють застосування топічних антибіотиків, але продовжують застосування препарату, що містить азелаїнову кислоту. Реабілітаційну терапію проводять засобами лікарської косметики впродовж 3-6 місяців. Спосіб дозволяє досягти повного виліковування та прийнятного косметологічного результату без ускладнень у хворих на акне. 1 UA 120850 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Запропонований спосіб лікування вугрової хвороби у дорослих здійснюється наступним чином. При призначенні лікування враховують ступінь тяжкості клінічної картини і характер перебігу захворювання, а також наявність ускладнень та супутньої патології у кожному клінічному випадку. Лікування хворих на акне з легким ступенем тяжкості обмежують топічними препаратами, які проявляють місцеву дію на певні ланки патофізіології акне. Лікування починають з призначення препаратів патогенетичної спрямованості, до яких належать топічні ретиноїди, які мають універсальну дію на ланки патофізіології акне; азелаїнова кислота, яка має антикомедонну, антимікробну і протизапальну дію; топічні антибіотики, які мають антимікробну і протизапальну дію. Провідний клінічний ефект препарату азелаїнової кислоти полягає у деблокуванні фолікулів. Препарат випускається у вигляді 20 % крему. Азелаїнова кислота знижує адгезію фолікулярних корнеоцитів, перешкоджаючи утворенню мікрокомедонів, а також пригнічує мікробну колонізацію фолікулітів та проявляє антиоксидантну і протизапальну дію. Крім цього ця кислота пригнічує дріжджоподібні гриби і грамнегативну мікрофлору. Проявляючи антимікробну дію, азелаїнова кислота не призводить до селекції стійких мутантів і розвитку резистентності. Також азелаїнова кислота зменшує постзапальну пігментацію. При постакне не викликає фотосенсибілізації, алергії, а також небажаних резорбтивних ефектів. При розробці тактики раціонального етапного топічного лікування акне у літню пору року пацієнтам призначався препарат, що містить еритроміцин і цинку ацетат дигідрату. У літню пору року пацієнти краще переносять цей препарат у вигляді лосьйону у порівнянні з кремом. До складу подібних препаратів, наприклад лосьйон Зінеріт, входить: 4 % еритроміцин, 1-2 % цинку ацетат та спеціальний спиртовий розчин. Разом з тим, застосування лосьйону Зінеріт у зимову пору року може викликати подразнення та відчуття стягування і сухості шкіри обличчя. В зв'язку з цим пропонується комбіноване застосування препаратів еритроміцину та цинку ацетату дигідрату та препарат-крем азелаїнової кислоти (послідовне нанесення на шкіру обличчя 2 рази на день), що сприяє зменшенню побічних ефектів, а також прискоренню терміну негативації клінічних проявів акне. Тривалість відповідного місцевого комбінованого лікування хворих на акне визначається індивідуалізовано і становить від 3 до 5 місяців. Аналіз ефективності та частоти виникнення побічних ефектів при застосуванні різних за механізмом дії препаратів в топічному лікуванні акне легкого та помірного ступеня тяжкості підтвердив раціональність комбінованого застосування цих засобів. Встановлене прискорення терапевтичного ефекту при комбінованому застосуванні в терапії акне вказує на синергічну їх дію, спрямовану на пригнічення мікробної флори та негативацію запального процесу. За наявності у хворих на акне з легкого ступеня тяжкості запального процесу та поодиноких пустул до комбінованої місцевої терапії залучають топічні антибіотики, зокрема препарат "Далацин Т" (1 % водно-гелевий розчин кліндаміцину), або місцеві лікарські засоби з антибіотиками тетрациклінового ряду. При визначенні тривалості застосування топічних антибіотиків у відповідних хворих слід дотримувались сучасної концепції мінімізації антибіотикотерапії акне (Leyden J., 1997) і становить 3-5 тижнів і визначається терміном регресу наявних та відсутністю утворення нових пустул у кожному конкретному клінічному випадку. За умов недостатньої терапевтичної ефективності топічних антибіотиків протягом 2-3 тижнів від початку їх застосування в комплексну терапію відповідних хворих на акне залучались системні антибіотики. При комплексному лікуванні хворих на акне з помірною, середньотяжкою та тяжкою формами перебігу запального процесу, що характеризуються утворенням значної кількості пустульозних, а також вузлуватих елементів висипки, призначають системні антибіотики. На теперішній час в системній антибіотикотерапії акне застосовуються переважно тетрацикліни (тетрациклін, доксициклін, міноциклін), а також макроліди (джозаміцин, азитроміцин). Системна антибіотикотерапія за даною корисною моделлю включає призначення доксицикліну або доксицикліну моногідрату. Переваги цих антибіотиків обумовлюються їх більш потужною антимікробною активністю, зокрема щодо Propionbacterium acnes і Staphylococcus epidermidis, у порівнянні з іншими тетрациклінами. Доксициклін та доксицикліну моногідрат мають високу ліпофільність і накопичуються у сальних залозах. Крім того, ці антибіотики спричинюють супресію протизапальних цитокінів, знижують рівень активного кисню та продукцію кератиноцитами цитокінів у ділянках запального процесу. Доксициклін призначають хворим по 0,1 г перорально після їжі 2 рази на добу, а доксицикліну моногідрат по 0,1 г перорально після їжі 1 раз на добу. Відповідно до сучасних 2 UA 120850 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 схем лікування акне, прийнятих у ряді європейських країн і США, антибіотики системної дії призначаються на досить тривалий термін - від 4 місяців до 1 року. Побічні ефекти, які виникають при проведенні відповідної пероральної антибіотикотерапії, рекомендується мінімізувати шляхом індивідуалізованого визначення оптимальної дози препарату і паралельного призначення антимікотичних препаратів. Крім цього при тривалому прийомі антибіотиків у хворих на акне досить часто виникають вторинні фолікуліти, що обумовлюється приєднанням грамнегативних ентеробактерій, коагулазонегативних стафілококів або грибів роду Candida. При розвитку відповідних ускладнень рекомендується заміна антибіотика. Згідно з публікаціями окремих дослідників [1], проведення багатомісячної безперервної системної антибіотикотерапії при акне є недоцільним. Негативними наслідками проведення довготривалої антибіотикотерапії у хворих на акне є порушення біоценозу кишечнику, а також розвиток резистентних штамів бактерій. Разом з тим призначення хворим на акне коротких курсів (5-10 днів) системної антибіотикотерапії є недостатнім для досягнення стійкого терапевтичного ефекту. Враховуючи високий рівень секреції шкірного сала у хворих на акне, антибіотики при короткому терміні їх застосування не можуть ефективно впливати на Propionbacterium acnes. Враховуючи вищенаведене, у відповідності до запропонованої корисної моделі, курс системної антибіотикотерапії проводять протягом 1-2 місяців. Точна тривалість курсу системної антибіотикотерапії визначається індивідуалізовано у кожного хворого на акне з урахуванням тяжкості клінічної картини ураження та ефективності проведеного лікування. При цьому хворим з тяжкою клінічною формою акне, зокрема при наявності вузлуватих елементів висипки, через 1 місяць після завершення першого курсу системної антибіотикотерапії проводять другий курс відповідного лікування. При цьому для другого курсу системної антибіотикотерапії застосовують антибіотики групи макролідів, зокрема препарати джозаміцин або азитроміцин. Джозаміцин призначають хворим по 500 мг перорально після їжі 2 рази на добу, а азитроміцин - по 250 мг перорально після їжі 1 раз на добу. Тривалість проведення відповідного другого курсу системної антибіотикотерапії у хворих на акне становить 20-30 днів. Під час проведення курсів системної антибіотикотерапії хворі на акне припиняють застосування топічних антибіотиків, але продовжують місцеву терапію препаратом азелаїнової кислоти. З метою профілактики дисбактеріозу застосовується група пробіотиків та ряд бактеріальних лікарських препаратів, спрямованих на нормалізацію стану біоценозу кишечнику. Група пробіотиків розподіляється на препарати мікробного та немікробного походження, які мають біфідо- і лактогенну дію. До мікробних пробіотиків відносять біологічні препарати, що містять живі або ліофільно висушені бактерії різних видів. Пробіотики розрізняються за формою, медико-біологічними характеристиками та видом включеної до них нормофлори. Серед існуючих пробіотиків мікробного походження для регуляції рівноваги мікрофлори кишечнику застосовуються бактисубтіл, біфідумбактерин сухий, колібактерин сухий, лактобактерин сухий, ентерол та ряд інших. Потрібно відзначити, що одночасно з позитивними ефектами відповідних пробіотиків, зокрема сприятливим впливом на травлення, підтримку і регуляцію фізіологічної рівноваги мікрофлори кишечнику, ці препарати мають низку недоліків. Серед недоліків пробіотиків мікробного походження потрібно відзначити обмежену антагоністичну активність ряду штамів, вузький спектр дисбіотичної корекції препаратів, залежність від кількості життєздатних клітин, які містяться в препараті, участь мікроорганізмів препарату у міжмікробних взаємодіях, залежність ефекту від адгезивної спроможності мікроорганізмів. Враховуючи вищенаведене, на особливу увагу заслуговують препарати, які містить не живі або висушені бактерії, та продукти їх життєдіяльності. Наприклад Хілак-форте, який містить стерильний концентрат продуктів обміну речовин бактерій, до складу якого входять молочна кислота; концентрат продуктів обміну грампозитивних та грамнегативних симбіотичних продуктів товстого і тонкого кишечнику, жирні кислоти. Перевагами Хілак-форте є також те, що він містить концентрат продуктів обміну лактобактерій і кишкових симбіонтів. Крім цього до його складу входить низка біологічно активних речовин, що мають поживну цінність. У зв'язку з забезпеченням високої концентрації продуктів обміну речовин, що продукують молочну кислоту, Хілак-форте сприяє регенерації фізіологічної флори кишечнику біологічним шляхом, викликаючи зрушення і підтримку значень рН у шлунково-кишковому тракті в межах фізіологічної норми, що створює несприятливі умови для життєдіяльності патогенних мікроорганізмів, забезпечує санацію кишечнику. На тлі прискорення розвитку нормальних симбіонтів кишечнику під дією цього препарату нормалізується природний синтез вітамінів групи В і К, покращуються фізіологічні функції слизової оболонки шлунково-кишкового тракту. Враховуючи вищенаведене, в комплексну терапію хворих на акне, у відповідності до 3 UA 120850 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 запропонованої корисної моделі, було залучено пробіотик (Хілак-Форте), який призначають по 20-30 крапель перорально під час прийому їжі 3 рази на день паралельно з проведенням курсів лікування системними антибіотиками. Крім цього комплексне лікування хворих на тяжкі пустульозні форми акне, у відповідності до запропонованої корисної моделі, включає індивідуалізоване проведення мануальних заходів, зокрема комедоноекстракції, механічної чистки, кріомасажу рідким азотом, а також розкривання нагноєних вузлів і кіст та евакуації гною. Після ліквідації гострої фази захворювання, коли зникають пустульозні елементи висипки, тобто за повної відсутності порожнинних запальних елементів на шкірі обличчя, з метою зменшення проявів рубцевих постакне хворим на вугрову хворобу додатково проводять курс мезотерапії ферментативним препаратом лонгідаза. Лонгідазу вводять шляхом множинних внутрішньошкірних ін'єкцій безпосередньо у ділянки з проявами постакне. Для цього лонгідазу в дозі 3000 МО безпосередньо перед введенням розчиняють в 2 мл 2 % розчину лідокаїну. У рубці препарат вводять обережно ретроградно після відсепаровування голкою їх дна від підлеглих тканин. Курс лікування становить 10 процедур з перервою між введенням від 3 до 5 діб. З метою стимуляції епітелізації та загоювання пустульозних і вузликових елементів шкірної висипки, а також запобігання утворення атрофічних рубців і їх зменшення, в комплексній зовнішній терапії хворих на тяжкі клінічні форми акне призначають препарат куріозин (розчин для зовнішнього застосування, який містить гіалуронат цинку). Гіалуронова кислота входить до складу міжклітинної речовини більшості тканин організму людини та є важливим компонентом шкіри. Вона взаємодіє з білками, водою та іншими молекулами, утворюючи розпорошений позаклітинний матрикс, який сприяє підтримці нормального тонусу і еластичності шкіри. Гіалуронова кислота покращує також мікроциркуляцію та прискорює регенерацію тканин. Крім цього гіалуронат цинку, який входить до складу препарату куріозин, має протимікробну дію. Застосування препарату куріозин у вигляді аплікацій 1-2 рази на добу при лікуванні хворих на тяжкі клінічні форми акне прискорює загоювання запальних елементів шкірної висипки та запобігає утворенню атрофічних рубців. Таким чином, запропоноване проведення хворим на різні клінічні варіанти акне індивідуалізованих терапевтичних заходів, спрямованих на корекцію виявленої у пацієнтів різнопланової супутньої патології, а також раціональної і місцевої терапії для усунення побічних ефектів, які виникають при довготривалому застосуванні базових системних і топічних препаратів, дозволяє підвищити ефективність лікування цих дерматозів і знизити частоту ускладнень. Після досягнення повного або суттєвого регресу запальних елементів шкірної висипки важлива увага має бути приділена індивідуалізованому підбору та правильному застосуванню специфічних лікарських місцевих препаратів, які сприяють реабілітації шкіри після базисного лікування, а також засобів повсякденного догляду за шкірою: миючих, зволожуючих, тоніків, декоративної косметики. Доцільність індивідуалізованого підбору відповідних препаратів реабілітаційної спрямованості та засобів догляду за шкірою обумовлена тим, що вони можуть або суттєво підвищувати ефективність попередньої базисної специфічної терапії, або навпаки сприяти рецидиву запального процесу та розвитку ускладнень. Призначення хворим на акне засобів лікарської косметики та засобів специфічного догляду за шкірою має проводитись індивідуалізовано з урахуванням особливостей типу шкіри, активності і характеру залишкових проявів шкірної висипки, а також пори року. Конкретний приклад втілення. Хворий К., 22 роки. Діагноз: вугрова хвороба середньо-тяжкого ступеня ураження, скарги на множинні висипи на шкірі обличчя, переважно щік, лоба, шиї, що існували впродовж 4 років, дискомфорт в уражених ділянках шкіри. Висипи були представлені запальними папулами та пустулами, часто на тлі помірно гіперемованої шкіри. У відповідності до способу, що заявляється, було проведене наступне лікування. Пацієнт отримав місцеве лікування у вигляді комбінованого застосування препаратів Зінеріт і Скінорен (послідовне нанесення на шкіру обличчя 2 рази на день), впродовж 3 місяців. До місцевої терапії було залучено антибіотик Далацин Т (1 % водно-гелевий розчин кліндаміцину) впродовж 3 тижнів. Оскільки терапевтична ефективність топічних засобів у цей термін виявилась недостатньою, до комплексної терапії було залучено системний антибіотик доксициклін по 0,1 г перорально після їжі 2 рази на добу на 2 місяці. Через 1 місяць після завершення першого курсу системної антибіотикотерапії було проведено другий курс відповідного лікування з використанням антибіотику групи макролітів джозаміцину. Джозаміцин призначався по 500 мг перорально після їжі 2 рази на добу. Тривалість проведення другого курсу системної антибіотикотерапії 4 UA 120850 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 становила 20 днів. Паралельно з проведенням курсів лікування системними антибіотиками призначали пробіотик Хілак-форте по 20 крапель перорально під час прийому їжі 3 рази на день. Для посилення косметологічного ефекту лікування через зменшення проявів постакне (інфільтрати, плями та рубчики на шкірі обличчя) одночасно з посиленням місцевого імунітету, пацієнт на третьому тижні лікування (після ліквідації гострої фази захворювання, коли зникли пустульозні елементи висипки) отримував селективний імуномодулятор лонгідаза, який в дозі 3000 МО після розчинення в 2 мл 2 % розчину лідокаїну, вводили за допомогою техніки папульної мезотерапії 1 раз у 3-5 днів локально у місця уражень. Курс становив 10 внутрішньошкірних ін'єкцій. В результаті проведеного лікування зникли всі запальні елементи і відбулося практично повне розсмоктування постзапальних інфільтратів і плям, значно зменшились розміри та нормалізувався колір гіпертрофічних рубців, вирівнявся рельєф та нормалізувався колір шкіри уражених ділянок. Як мануальні заходи було застосовано комедоноекстракцію та кріомасаж рідким азотом. На заключному етапі лікування було застосовано очищуючий гель Cu-Zn (лабораторії Ур'яж), 3 місяці користування яким дозволили посилити косметологічний ефект лікування через зменшення проявів постакне (інфільтратів, плям та рубчиків на шкірі обличчя). В результаті проведеного лікування зникли всі запальні елементи і відбулося повне розсмоктування пост запальних інфільтратів і плям, вирівнявся рельєф та нормалізувався колір шкіри на уражених ділянках. При подальшому спостереженні протягом року після проведеного лікування пацієнт не мав жодного ускладнення чи рецидиву вугрової хвороби. Таким чином, запропонована раціональна схема поетапного лікування хворих на акне, яка включає комбіноване застосування базисної специфічної (системної, топічної) терапії, терапевтичних заходів, спрямованих на усунення або корекцію супутніх чинників, значимих в патогенезі цього дерматозу, та проведення реабілітаційної терапії засобами лікарської косметики, дозволяє досягати повного виліковування та більш прийнятного косметологічного результату хворих на акне, що має важливе медичне та естетичне значення. Джерела інформації: 1. Багмет А.Н., Шаповалова О.В. Коррекция нарушений микроценоза кожи при легких формах угревой болезни // Дерматология и венерология. - 2003. - №1(19). - С. 44-46. 2. Бабаева М.А., Добржанская Р.С., Меледжаева М.А., Амангулиев А. Клещ-железница при угревой болезни в условиях Туркмении //Сб. науч. труд. Новые косметические препараты и лечение заболеваний и косметических недостатков. - М., 1988. - С. 40-41. 3. Адаскевич В.П. Акне вульгарные и розовые. - М.: Медицинская книга, Н.Новгород: НГМА, 2003. - 160 с. Адаскевич В.П. Акне и розацеа. - СП.: Ольга, 2000. - 132 с. 4. Burke В., Cunliffe W. The assessment of acne vulgaric-the Leed technique // Dr.J. Dermetol. 1984. - Vol. ІІІ. - P. 83-92. 5. Потекаев Н.Н. Розацеа, этиология, клиника, терапия. - М., 2000. - 143 с. 6. Забненкова О.В. Патогенетическое обоснование местного лечения вульгарных угрей //Клиническая дерматология и венерология. - 2006. - № 2. - С. 43-46. 7. Гулей Л.О. Вплив комплексного лікування хворих на акне з використанням препарату "ІвКер" на імунологічні показники крові та деякі параметри ліпідного обміну // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2006. - № 3(22). - С. 33-37. 8. Дашкова Н.А., Логачев М.Ф. Акне: природа возникновения и развития, вопросы систематизации и современные ориентиры в выборе терапии // Вестник дерматологии и венерологии. - 2006. - № 4. - С. 8-13. 9. С.В. Іванов, В.Н. Король, М.М. Шупенько. Сучасні методи щодо лікування пацієнтів з вугровою хворобою // Косметологія, № 4, грудень 2005, с. 53-55. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб комплексного лікування вугрової хвороби у дорослих, що включає застосування базисної специфічної (системної, топічної) терапії, який відрізняється тим, що додатково призначають препарат, 1 мл приготованого розчину якого містить еритроміцину 40 мг і цинку ацетату дигідрату 12 мг та препарат-крем, 1 г приготованого крему якого містить 0,2 г азелаїнової кислоти, які послідовно наносять на шкіру обличчя 2 рази на день впродовж 3-5 місяців, паралельно з проведенням курсів лікування системними антибіотиками призначають препарат концентрату продуктів обміну речовин бактерій, до складу якого входять молочна кислота, концентрат продуктів обміну грампозитивних та грамнегативних симбіотичних продуктів товстого і тонкого кишечнику, жирні кислоти по 20-30 крапель перорально під час прийому їжі 3 5 UA 120850 U 5 рази на день та ферментативний препарат лонгідаза у вигляді множинних внутрішньошкірних ін'єкцій безпосередньо у ділянки з проявами постакне курсом до 10 процедур з перервою між ними в 3-5 діб при лікуванні тяжких клінічних форм акне, під час проведення системної антибіотиктерапії хворі на акне припиняють застосування топічних антибіотиків, але продовжують застосування препарату, що містить азелаїнову кислоту; реабілітаційну терапію проводять засобами лікарської косметики впродовж 3-6 місяців. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 6