Спосіб підвищення професійної підготовки льотного складу

Спосіб підвищення професійної підготовки льотного складу, до якого входять психодіагностичне тестування слухачів та проведення з ними серії рольових ігор та вправ, таких як "Муха", спрямовану на визначення рівня працездатності тренінгової групи, вправа "3іпсований телефон", що сприяє демонстрації можливості неусвідомленого викривлення вербальної інформації, вправа "Невербальний портрет", спрямована на розширення засобу впливу на партнера та навчання мистецтву встановлення контактів на невербальному рівні, вправа "Неочевидне рішення", спрямована на лабіалізацію групи та навчання погодженню думок та мистецтву переконувати і домовлятися з партнером, гра "Спрямлений маршрут", спрямована на відпрацювання навичок взаємодії у групі та пошуку соціально прийнятного оптимуму на основі продуктивного конфлікту сторін, гра "Ресурс", спрямована на формування навичок взаємодії в екіпажі в умовах міжгрупового конфлікту інтересів та пошук соціально прийнятного оптимуму на основі продуктивного конфлікту сторін, гра "Ресурс", спрямована на формування навичок взаємодії в А (54) СПОСІБ ПІДВИЩЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ЛЬОТНОГО СКЛАДУ 41039 Відомий спосіб навчання не дозволяє виявити фактори, які стосуються психології слухача, його потреб, мотивів та цілей. Відомий спосіб підвищення професійної підготовки членів льотних екіпажів шляхом використання їхнього особистого досвіду, при цьому у процес навчання кожен слухач описує свої особливі ситуа ції з льотної практики. В ході наступного колективного обговорення та аналізу ці ситуа ції систематизуються, кожен слухач о тримує но ві знання. Узагальнений досвід слухачів аналізується з метою реального усві домлення учасниками процесу навчання необхідності ретельного вивчення та сурового виконання правил та інструк цій, що регламентують льотну діяльність [2]. Відомий спосіб підготовки також не дозволяє виявити фактори, що стосуються психології слухача та використовувати отримані дані у процесі навчання. Відомо також, що найбільш потенційно небезпечними момента ми польоту, в яких вплив "людського фактору" на безпеку польоту відбивається найсильніше, є особливі ситуа ції. Особлива ситуа ція (ОС) - ситуація, що виникає в польоті у результаті вп ливу несприятливих факторів або їх поєднання, і призводить до зниження безпеки польоту. В процесі розвитку ОС виникає деформація емоційного досвіду (ЕД). Емоційний досвід - це сукупність знань, вмінь та навичок щодо подолання екстремальних ситуацій, яка виникає та закріплюється на тлі сильних емоційних переживань особливо важливих, відповідальних та небезпечних дій. Ця стій ка структура, отримана в результаті синте зу великої кількості дій в екстремальних ситуаціях та суп ровідних їм емоційних і вольових психічних ста нів, збережених в зоровій, слуховій та емоційній пам'яті. До структури емоційного досвіду вхо дить п'ять його складових шарів - досвід взаємодії, пізнавальний, вольовий, моторний та біологічний досвіди, до того ж під впливом небезпеки структура досвіду може мати деформацію, обсяг та послідовність якої залежать, з одного боку, від обсягу небезпеки, її суб'єктивного відображення (оцінки) пілотом, а з іншого боку, міцність тих підструктур, де виникає відображення небезпеки та їх де формація [3]. Існуючі методи навчання приділяють велику увагу ви конанню членами екіпажу адекватних дій під час виникнення несприятливих подій в польоті, викликаних як зовнішніми умовами, так і технічними причинами. Однак вони переважно орієнтовані на технологічні аспекти діяльності та зображають вироблення знань, навичок та вмінь у припущен ні, що в процесі ОС не відбувається дефор мація ЕД. Тривале психое моційне напруження, характерне для льотного складу і пов'язане з професійним ризиком, труднощами польотів, високим ступенем відповідальності та іншими факторами, вимагають надійної і якісної підготовки льотного складу, яка забезпечує як необхідний рівень знань, так і високу психоемоційну стійкість, особливо в екстремальних умовах, тобто в процесі ОС. Відомий спосіб навчання членів екіпажів повітряного судна (ПС) ефективній взаємодії в кабіні шляхом вивчення та корекції персональних стилів поведінки та міжособистісних сто сунків, при цьому в процесі навчання використовуєть ся сітка "Грід" довідкова структура, що дає основу для розуміння відмінностей між людьми та описує їх сти лі поведінки [4]. У сітці "Грід" представлені сім основних стилів поведінки, при цьому осі координатної сітки "Грід" мають найменуван ня двох складових психологічної характе ристики поведінки людей - "зацікавленість в людях" та "зацікавленість у ви конанні роботи". Цей метод навчання надає можливість учасникам вивчити концепцію лідерства, стилі поведінки та їх роль у вирішенні особистих, групових та організаційних проблем. Однак під час використання цього методу навчання екіпаж не розглядається як самостійний колективний оператор, що має свій соціонічний тип (соціотип), взаємодіє з іншими службами, забезпечує підготовку та обслуговування польоту, а також як колективні оператори, які мають свій соціотип. При використанні в процесі навчання номограми сітки "Грід" усі учасники визначають свій стиль поведінки самостійно за його описом, що суттєво посилює суб'єктивізм оцінок. До недоліків сітки "Грід" належить і те, що з її допомогою не можна описати усі 7 стилів поведінки людини, оскільки вона не враховує наявність людей такої спрямованості особистості, як "егоспрямованість". Відомо, що людська особистість являє собою складне системне утворення, яке реалізує себе на чотирьох рівнях функціонування: біологічному (людина-природа), психологічному (людина-людина), соціальному (людина-суспільство) та інформаційному (людина-ноосфера), тобто людина характеризується на рівні психологічних дихото мій «раціональність-ірраціональність», «логіка-етика», «сенсорика-інтуїція» та «інтроверсія-екстраверсія» відповідно [5,6]. У психоло гії, а саме в одному з її напрямків соціоніці, відомо, що тип особистості людини визначається поєднанням його психічних функцій розумом, волею, інтуїцією, емоціями тощо. Існує 16 соціонічних типів (соціотипів) людей, які обмінюються між собою інфор мацією за певними законами [7]. Стосовно льотного складу слід го ворити не про соціотип члена екіпажу повітряного судна, а про соціонічну складову професійної характеристики (ССПХ) чле на екіпажу повітряного судна, де ССПХ - це соціотип члена екіпажу повітряного судна в специфічному се редовищі системи "екіпаж повітряного судна - повітряне судно" [8]. Рівень професійної підготовки члена екіпажу повітряного судна безпосередньо залежить від можливості правильної оцінки учасником польоту особливої ситуа ції, що ви никла, та від вміння ефективної взаємодії в ОС з іншими учасниками польоту. Завданням цього винаходу є поліпшення якості підготовки членів льотних екіпажів шляхом використання в процесі їх навчання через спеціально підібрані психодіагностичні тести та спеціально розроблені ігри і вправи активного психологічного впливу, що забезпечує корекцію персональних сти лів поведінки та міжособистісних стосун ків, спрямовану на підвищення психоемоційної стійкості кожного учасника процесу навчання, 2 41039 особливо в екстремальних (стресових) ситуа ціях, і ефективності взаємодії в процесі виконання польоту. Суть цього винаходу по лягає ось у чому. Спосіб підвищення професійної підготовки льотного складу містить психодіагностичне тестування слухачів та проведення з ними серії рольових ігор та вправ, до яких вхо дять вправа "Муха", спрямована на визначення працездатності тренінгової групи, вправа "Зіпсований телефон", що демонструє можливості неусвідомленого викривлення вербальної інформації, вправа "Невербальний портрет", спрямована на розширення засобу впливу на партнера та навчання мистецтву встановлення контактів на невербальному рівні, вправа "Неочевидне рішення", спрямована на лабіалізацію групи та навчання узгодженню думок і мистецтво переконува ти та домовлятися з партнером, гра "Спрямлений маршрут", сп рямована на вироблення навичок взаємодії в гр упі та пошуку соціально прийнятного опти муму на основі продуктивного конфлікту, гра "Ре сурс", сп рямована на фор мування навичок взаємодії екіпажів в умовах міжгрупового конфлікту ін тересів та по шук соціально прийнятних компромісів між особистістю та суспільством, вправа "Вільні асоціації", яка сприяє розширенню образу свого "Я" учасників тренінгу. Но вим у способі є те, що діагностичне тестування, проведення рольових і гор та вправ здійснюють в ре жимі професійного тре нінгу, який являє собою просто рово-часову процедуру з жорстким зворотнім зв'язком, яку проводять у три етапи протягом 30 годин, при цьому на першо му етапі протягом тр ьох го дин з допомогою психодіагностичного обстеження з допомогою використання тестів Ай зенкова, Люшера, Пейсханова із застосуванням номограми (сітка "m"), а також кольорового тесту відношень (КТВ), те пінгтесту, виз начення часу реакції на світлові сигнали різноманітної інтенсивності, а та кож шляхом визначення соціотип у та со ціонічної складової професій ної ха ракте ристи ки, на другому етапі розбивають слухачі в на команди по 2-4 чоловіки і протягом тр ьох днів проводять се рії рольових ігор та вправ, до яких додатково входить вправа "Oсоблива ситуація", яка сприяє підвищен ню емоційної стійкості пілота в екстремальній ситуації та розши ренню його емоційного досві ду, та гру "Стелc", спрямовану на відпрацювання реальної взаємодії в екіпажі під час вирішення складного завдання, що практично не вирішується в одиночку, і на визначення соціонічної характе ристики екіпажу (С ХЕ), а та кож здійснюють підсумкове психодіагностичне обстеження за допомогою тестів Люшера, КТВ, а на третьому етапі проводять індивідуальне консультування слухачі в, при цьому отримання підсумкови х да них для оцінки ефективності процесу навчання і видачі конкретних ре комендацій його учасникам здійснюють за результатами підсум кового психодіагностичного тестування та ре зульта тів проведе них ігор та вправ. Запропонована методика психодіагностичного тестування та використання спеціально підібраних ігор та вправ дозволяє оцінити потенційну ефективність проведеного тренінгу, оцінити потенційну екстремальну працездатність кожного з учас ників та дати кількісно обгрунтований прогноз, який дозволяє підвищити е фективність використання кожного з учасників тренінгу в процесі льотної роботи, підвищивши цим самим її якість та рівень безпеки польотів. На фіг.1 зображена номограма (сітка "m" для визначення "стилю поведінки" за результатами тесту Пейсха нова, на фіг. 2 зображене ігрове поле для гри "Стелc". Запропонований спосіб здійснюється наступним чином. Заняття з підвищення професійної підготовки проводяться в групі, що складається з 10-14 учасників протягом 30 годин та мають три етапи: перший етап - пре-тренінг (3 години), другий етап тренінг (три дні занять протягом 8 годин щодня), третій етап - індивідуальне консуль тування (3 години). На першому етапі в процесі психодіагностичного тестування виявляють наступні характеристики учасників навчання. Шляхом проведення тестів Люшера [9] та КТВ (кольоровий тест відношень) [10] оцінюють взаємовідношення у групі та вираховують соціально-психологічний статус кожного члена групи. З допомогою тепінг-тесту визначають силу нервової системи, а також рухливість нервових процесів за психомоторними показниками [11]. Шляхом проведення тесту Айзенков [12] визначають показник нейротизму (n), який використо вується надалі для визначення потенційної екстремальної працездатності (ПЕП) учасника навчання [13]. Для оцінки стилю поведінки використовується тест Пейсха нова та розроблена авторами номограма (графічна сітка "m"), яка, на відміну від сітки "Грід", повністю описує усі можливі стилі поведінки. Зображена на малюнку номограма описує наступні "сти лі" поведінки, як результуючу векторів спрямованості на інтереси справи, колективу та свої власні. Стиль 1 - висока спрямованість на себе. Спрямованість на справу та інтереси колективу виражена приблизно однаково слабко. Мо же виступати у дво х крайніх варіантах: Стиль 1a - коли людину мало цікавить навіть вона сама, а справа та колектив його практично зовсім не хви люють. Стиль 1б - свої інтереси на першому місці. Інтереси справи та колективу хви люють рівномірно, але не сильно, а лише як засоби для забезпечення власних інтересів. Маніпулює людьми. Діловитість сусідить з демагогією. Стиль 2 - інте реси колекти ву не хви люють взагалі . При цьо му ін те реси справи та власні інте реси приблизно рівнозначні та досить ви сокі. Хо че до сягти конкретни х ре зульта ті в та цим особисто досягти ве ликих успіхі в. Від сти лю 1б відрізняється невмінням та небажанням не лише маніпулювати людьми, але вза галі шукати з ними спільн у мову, вва жаючи це марним ділом. Байдужий до того , що йо го вчинки відобразяться на ото чуючи х. Стиль 3 - в першу чергу інте реси спрямовані на справу, свої ін тереси та інтереси колективу враховуються в другу чер гу. Тур бота про себе або по 3 41039 шук компромісу з колекти вом лише якщо від цього залежать інтереси справи. Стиль 4 - висока спрямованість на справу при обов'язковому врахуванні інтересів колективу (інши х людей). Мо же виступати у варіантах. Стиль 4а - людина вся занурена у роботу на користь суспільства. Активно спрямована на справу та активно залучає до цієї сп рави колектив. Стиль 4б - байдужий до своїх інтересів при загальній зниженій активності. Стиль 5 - живе інтересами колективу. Свої інтереси та інтереси роботи виражені слабко. В основному все розглядається на тлі інте ресів колективу. Основна тур бота, щоб усім було добре. Стиль 6 - інтереси справи цікавлять мало. Цікавий сам процес роботи як елемент спілкування, а не її результат. Хо роший член колективу та враховує його інтереси, але працює переважно язиком. Та не від того, щоб з допомогою язика підвищити свій авто ритет. Стиль 7 - людина зі збалансованими інтересами, що враховує у своїй діяльності й інтереси справи, й інтереси колекти ву і свої власні. Компромісний тип. Для оцінки психоло гічної сумісності чле нів екіпажу ви користо вується те ст (о питуваль ник) [14], що дозво ляє виз начити соціотип кожного учасника навчання. На лежність до пе вного психоло гі чного ти пу доз во ляє виз начити ін дивідуаль ний стиль спілкування, потен ційні сильні та слабкі сто рони діяльності чле нів екіпажу в різноманітних умо ва х. Пропонований тест Пейсха нова у сукупності з сіткою "m" дозволяє учасникам тренінгу достовірно оцінити свій та чужий стилі поведінки в процесі виконання заданих вправ, підви щити якість аналізу вправ, а, отже, й ефективність вправ та тренінгу в цілому. Крім того, на етапі пре-тренінгу визнається професійний соціотип, тобто соціонічна складова професійної характеристики (ССПХ), що діагностує способи отримання, обробки та аналізу інформації, прийняття рішення або дій в особливій ситуа ції. Професійний соціотип визначається у двох режимах - індивідуальному та груповому, при цьому в груповому режимі члени екіпажу дають узгоджені відповіді на запитання, які, на їх думку, характеризують стиль поведінки екіпажу як колективного оператора. Груповий режим відповідей дає можливість визначити соціотип екіпажу, або точніше, соціонічну характеристику екіпажу (СХЕ) [6, 15], яка дозволяє прогнозувати ефективність взаємодії з повітряним судном (ПС), зовнішнім та внутрішнім інформаційним середовищем, а також з іншими службами забезпечення та управління польотом. Соціотип екіпажу (СХЕ) визначається перед грою "Стелc". За результатами психодіагностичного тестування визначають психоло гічні характеристики кожного слухача, отримують вихідні дані для оцінки ефективності тренінгу після його закінчення, а також дані для оцінки потенційної екстремальної працездатності (ПЕП) і для формування з групи слухачів команд (по 2-4 чоловіки) учасників з високою психоло гічною сумісністю. Тренінг проводиться протягом 3-х днів по 8 годин щоденно та містить в собі наступ ні спеціально розроблені вправи та рольові ігри. На перший день тренінгу виконуються наступні вправи - "Муха", "Зіп сований телефон", "Невербальний портрет", "Неочевидне рішення". На другий день тренінгу ви конується вправа - "Муха", ігри "Спрямлений маршрут", "Ресурс". На третій день тренінгу ви конуються вправи "Особливі ситуа ції", "Вільні асоціації" та гра "Стелc". Кожен день тренінгу завершується написанням кожним слухачем самозвіту, який є однією з форм жорсткого зворотного зв'язку. Вправа "Муха" (14, ст. 103-104). Використовується як проба на працездатність. Мета вправи -визначити рівень працездатності тренінгової гр упи. Під час виконання вправи учасники сідають в щільне коло. Інструкція: "Уявіть, що перед вашими очима знаходиться квадрат 3х3. В центрі квадрата "сидить" муха. Зараз ми будемо "ганяти" її по квадрату, але так, щоб во на з нього не вилетіла. Кожен з вас буде робити свій хід у будь-якому напрямку, вго ру - вп раво - вліво вниз. Муха переміщується як точка у просто рі. Забороняється робити зворотній хід: якщо, наприклад, перед вами було зроблено хід "вгору", ви не можете зробити хід "вниз". Якщо хтось зробив хід так, що муха вилетіла з квадрата, гра зупиняється. Так само, якщо комусь здасться, що муха ви летіла, а вона знаходиться в квадраті, або хтось втратив орієнтацію і не знає, де знаходиться муха, він повинен зупинити гр у, сказавши "Стоп". Що разу гра починається з центру квадрата з того учасника, на якому вона була зупинена. Завдання групи як можна довше "протримати" муху у квадраті, "ганяючи" її якомога швидше. Вправа "Зіпсований телефон" /14, ст. 117/. Використовується для демонстрації можливості несвідомого викривлення вербальної інформації. При виконанні вправи обирається одна особа з групи - "помічник" - для того, щоб встановити черговість передачі тексту. Всі виходять за межі кімнати, а помічника просять, щоб він перши ми посилав тих учасників тренінгу, які, з його точки зору, можуть максимально викривити текст. За помічника слід запросити не досить активного учасника тренінгу. Першому, хто заходить до кімнати, тренер зачитує текст, який попам'яті передається другому учаснику, і так далі до останнього учасника. Практично завжди зміст викривлюється так, що його не можна впізнати. Це виникає через те, що практично кожен учасник гри вносить свої уявлення про ситуа цію, свою систему відліку та емоційну оцінку того, що відбувається, це неминуче викривлює первинну інформацію, що, кінець кінцем, утруднює вирішення поставленого завдання: якомога точніше передати текст. Вправа "Невербальний портрет" /14, ст. 109 - 111/. Ме та вправи - підготовка групи до роботи, розширення засобів впливу на партнера по взаємодії на основі оцінки невербальних компонентів поведінки партнера, навчання мистецтву встановлення контактів з партнерами. Порядок виконання вправи. Інструкція: "Зараз кожен з Вас виступить перед групою з промовою. Тривалість виступу - 1 хви лина. Тема - будь-яка, але обов'язково вона повинна Вас хви лювати по-справжньому. Для ти х, хто не придумав свою те му, пропонується висло 4 41039 витися за темою "Підго товка льотних екіпажів в ділянці людського фактору. Російська специфіка". Ваше завдання: встановити контакт з аудиторією, зацікавити учасників тренінгу своїм виступом". Виступ знімається на відеокамеру. Виступаючих просять "зіграти самого себе", знаходя чись у ситуації "тут і тепер", та уникати демонстрації ролей в минулому та майбутн ьому. Наприклад, аналіз польоту в екіпажі або виступ з читанням художнього тво ру. Після виступів та обов'язкової перерви проводиться аналіз виступів. Звук прибирається та аналізується лише невербальна (немовленнєва) поведінка: поза, погляд, голос, жести, міміка. Завдання: через невербальні компоненти виступу вийти на стан виступаючого та його ставлення до того, що він говорить. Мета: розширити засоби впливу на партнера по взаємодії, навчитися встановлювати контакт зі слухача ми, краще виставляти себе оточуючим. Вправа "Неочевидне рішення" /14, ст. 112116/. Ме та вправи: навчитися узгоджувати різноманітні думки. Перевірити свою здатність домовлятися з людьми з інши ми думками. Навчитися переконува ти. Кожен учасник самостійно намагається розв'язати одну з пропонованих задач, що має математичну основу. Че рез дві хвилини тренер збирає папірці з відповідями та розкладає їх "купками" залежно від відповідей. Практика показує, що при всій просто ті задачі ніколи не буває однієї правильної відповіді у всіх учасників тренінгу. Тренер пропонує двом учасникам із максимально відмінними відповідями узгодити свої думки. Процедура погодження відповідей іде за схемою: від крайніх відповідей до близьких за величиною, від максимально впевнених у собі до менш упевнених; від неправильних - до правильних. Учасники, які розв'язали задачу правильно із самого початку, запрошуються до погодження останніми. Тренеру необхідно слідкувати за тим, щоб усі переговори проводились у всіх на очах. Для цього слід не допускати переговорів "за кадром". Кожен учасник тренінгу повинен взяти участь у переговорах хоча б один раз. Принципово важливим у цьому методі є те, що в процесі погодження партнерові не нав'язується власна логіка, а надається йому можливість визнати власну помилку, якщо така є. Основним психологічним механізмом досягнення згоди є перехід на мову партнера. Гра "Спрямлений маршрут" /14, ст. 69-75/. Ме тою гри є формування навичок взаємодії в екіпажі в умовах, які провокують продуктивний конфлікт сторін. У грі вирішується завдання виявлення внутрішніх механізмів ірраціональної поведінки, яка завжди веде до програшу. Завданням тренера є формування установки "Якщо я роблю добре іншим, то і мені буде добре" замість "Якщо мені погано, чому іншим повинно бути добре?" Психоло гічний зміст гри міститься в переорієнта ції неконструктивних відношень "Об'єкт-суб'єкт" (А чому йому...", "А чому мені..." та "Хто винен?") на біль конструктивні "суб'єкт-об'єкт" або "об'єкт суб'єкт - об'єкт" ("Що ро бити?", "Давайте сядемо та спокійно розберемося..."). В процесі гри здійснюється відпрацювання навичок взаємодії в групі; відпрацювання навичок спілкування та поведінки ділових партнерів; пошук соціально прийнятного оптимуму, на основі провокування продуктивного конфлікту сторін. Гра "Ресурс" /14, ст. 90-102/. Ме та гри - формування навичок взаємодії в екіпажі в умовах міжгрупового конфлікту інте ресів, пошук соціально прийнятних компромісів між особистістю та суспільством. У грі " Ресурс", як і в інших і грах, пов'язаних з економічними розрахунками, створюються умови, в яких виявляється вміння учасників домовитися з іншими учасниками, коли їх інтереси можуть співпадати. Вправа "Вільні асоціації" /14, ст. 109/. Ме тою вправи є підготовка групи до роботи та розши рення образу сво го "Я". Порядок виконання вправи. Інструкція: "Зараз кожному з Вас ми підберемо за асоціацією "подібні до нього" поняття, предмет або властивість. Наприклад, для Н. найкраще підійде... (пропонується: будинок, літак, дерево). Якщо будинок, то який? Пропонується: блочна п'ятиповерхівка, рублений міцний з мансардою, нефарбований, будинок, не прийнятий до експлуа тації; якщо літак, то Боінг-747, літак Можайського... За та ким принципом "Кожен кожному" дає вільні асоціації. Питання є? Питань немає. Поїхали..." Вправа "Особливі ситуації". Призначена для безпосереднього навчання діям в особливих си туа ціях. Слід зазначити, що і весь тренінг в ці лому підвищує е фективність діяльності членів ЕПС в процесі ОС, оскільки ефективність взаємодії в ЕПС, на підви щення якої спрямований тренінг, особливо важлива в екстремальній ситуа ції. Тренінг закріплює шар "Досвід взаємодії" ЕО члена ЕПС, роблячи його більш стійким до деформації ЕО в процесі ОС. Однак ця вправа є найбільш ефективною не лише як для підвищення стійкості до деформації цього шару ЕО, але, на відміну від ін ших вправ, во на впливає й на інші шари ЕО з метою підвищення їх стійкості до деформуючих впливів в екстремальних умовах ОС. Під час проведення цієї вправи учасники тренінгу розсідаються півколом. Як засіб для ініціації та підвищення активності тренером викладається зміст однієї або кількох ОС. Об'єктивна небезпека викладених тренером ОС визначена експертами та відома заздалегідь. Учасникам тренінгу пропонується оцінити за пропонованою шкалою оцінку небезпеки даної ОС та записати її на відповідному бланку, не показуючи іншим членам тренінгової групи. Після цього кожен учасник розповідає ситуацію, учасником якої він був. Учасникам тренінгу даєть ся завдання в процесі розповіді кожного з учасників тренінгу дати експертну оцінку небезпеки цієї ОС, в то му числі і в своїй власній. Усі ці дані також заносяться на відповідний бланк та не повідомляються іншим учасникам. Після закінчення останнього опису тренер пропонує учасникам спеціально підібрану ситуацію, подробиці якої йому відомі, при цьому опис ОС наводиться таким чином, щоб, не викривляючи фактів, які мали місце, залишити нез'ясованими причини, що спричинили ОС. Як опис використовується не усна оповідь, а спеціально підібраний відеофільм. У ньому використовується: 5 41039 - оригінальний магнітний запис переговорів екіпажу перед катастрофою. Льотний склад легко впізнає звичні шуми в кабіні та звичну фра зеологію. Це створює сильний емоційний фон; - з цією ж метою використовується відеоряд: на чорному фо ні йде яскраво-червоне зображення мовленнєвого сигналу, що супроводжує запис; - далі йде відеоряд, що зображає зйомку місця катастрофи в процесі її розслідування з описом руйнувань, отриманих ПС; - закінчується відеофільм списком загиблих на тлі повної тиші. Цей прийом дозволяє істотно посилити емоційний вплив ситуації. Далі учасникам пропонується разом розібратися в цих причинах. Група повинна формулювати питання таким чином, щоб на них можна було дати відповідь "так" або "ні". Процедура триває доти, поки група повністю не з'ясує причини, що спричинили дану ОС. Завершальним етапом вправи є прохання оцінити небезпеку нового набору ОС, так само, як це робилося раніше, а потім повторно дати оцінку небезпеки своєї ОС, тобто ОС, яка була розказана даним учасником тренінгу, а також оцінку небезпеки ОС, розказаних іншими учасниками. Зібрані тренером дані оцінки небезпеки ОС, що містяться на спеціальних бланках, служать матеріалом для оцінки ефективності тренінгу що до навчання учасників тренінгу діям в ОС. У процесі виконання цієї вправи, яка є формою спеціальної психологічної підготовки, виникає навчання учасників тренінгу діям в ОС, тобто виробленням у них уміння реалізувати в конкретній ситуа ції усі сво ї можливості. Відомо, що під вп ливом психічних на вантажень в центральній нервовій системі (ЦНС) формуються нові зв'язки, осередки напруження, виникають значні та стійкі зміни як в нейрохімічних, так і в психо фізичних механізмах забезпечення вищи х функцій мозку, тобто має місце формування нового поведінкового го меостазу, формування енграми довготривалої пам'яті. В процесі ОС під впливом стресу ви никає залповий викид великої кількості гормонів. Змінюється склад речовин у синаптичній щілині. Цим самим змінюється характер та швидкість міжнейтрональної взаємодії. Залежно від ста ну ЦНС людина під впливом стресу може або мобілізувати свої можливості, або навпаки - поринутися у розгубленість, аж до самого ступору. Нормалізація становища призводить до відновлення гомеоста зу, але не цілком первіснo - залишаються сліди (залишкова дефор мація). В процесі розповіді про ОС учасник тренінгу переживає її повторно. При цьому поза його бажанням відбувається активізація раніш створених осередків напруженості, тих емоційних слідів, котрі й становлять суть ЕО. Акти візація цих слідів відбувається і під час розбору чужих ОС. Чим більш емоційно насичений переказ, тим більшу активізацію емоційної пам'яті він викликає. Оскільки процес навчання проводиться у вигляді групового тренінгу, в основі якого лежать принципи взаємодії тренера та групи учасників навчання, їх міжособистісний взаємовплив та взаємоіндукція, групова дискусія дозволяють підвищити емоційну зна чимість ОС, яку вони переживають. В процесі вправи відбувається процес переучування та вироблення більш ефективних форм респондентних, оперантних та когнітивних реакцій члена ЕПС в умовах експериментально контрольованого оточення. Гра "Стелс". Основна мета гри - практичне закріплення знань, навичок та вміння ефективної взаємодії, отриманих у попередніх іграх та вправах. Екіпаж для гри добирається таким чином, щоб була практична можливість досягнення синергізму, оскільки отриманий стан синергізму ефективно закріплюється в емоційній пам'яті та служить потужним засобом посилення такої складової емоційного досвіду як "досвід взаємодії". Інструкція учасникам: "До вас на зв'язок вийшов сучасний бомбардувальник типу "С телс", що терпить лихо. Екіпаж літака повідомив, що у нього відмовила автоматична система управління, а з допомогою ручного управління він не міг досягти керованості літаком та просить допомоги. Ви спостерігаєте "Стелс" на екрані локатора. Ваше завдання: допоможіть посадити літак на найближчий російський аеродром, даючи екіпажу команди: "прямо", "праворуч", "ліворуч". За лишок палива дозволяє зробити лише два заходи на посадку. Ігрове поле (див. фіг. 2), яке знаходиться перед вами - це екран радіолокатора. Ігрова фішка на ній - позначка положення літака на екрані. Пересування фішки (позначки) здійснює тренер. Час не обмежений, будь-які записи заборонені. Ви можете розмовляти, радитись як вам буде завгодно. З кожним ходом ви переміщаєтесь на наступну го ризонтальну лінію ігрового поля. Ваші ходи можуть бути "праворуч", "прямо", "ліворуч". Аналогічні ходи робить і комп'ютер. Однойменні хо ди складаються, різнойменні компенсують ся. Вихід за межі світлої частини поля означає, що захід на посадку не вдався." Гра "Стелс" дозволяє об'єктивно виявити прихова ні ресур си екіпажу та ефективність взаємодії у ньому. У результаті активної психоло гічної взаємодії, якої зазнають учасники навчання в процесі виконання ними певного поєднання спеціальних ігор та вправ, у них: - твердо закріплюються знання, навички та вміння ефективної взаємодії в екіпажі повітряного судна, в то му числі навичок синергізму; - відбувається стабілізація та зміцнення структури емоційного досвіду, що перешкоджає його деформації у процесі екстремальної ситуа ції; - виробляється висока психоемоційна стійкість до впливу зовнішніх умов, що мають місце в польоті. На третьому етапі з кожним учасником проводять індивідуальне консультування, під час якого їм розповідають про результа ти проведеного тренінгу, про виявлені сильні та слабкі сторони слухача як особистості і як професіонала, та, у випадку необхідності, рекомендують до даткові вп рави, що до помагають скоректувати слабкі сто рони. Пропонований спосіб підвищення професійної підготовки дозволяє покращити якість підготовки спеціалістів льотного складу шля хом підвищен 6 41039 ня їх професійної діяльності знань, навичок та вмінь ефективної взаємодії в екіпажі. Усе це дозволить підвищити безпеку польотів. Пропонований спосіб може бути також використаний для навчання спеціалістів в ін ших галузях людської діяльності, пов'язаних з факторами підвищеної небезпеки та ризику, де потрібна висока психое моційна стійкість, висока ефективність взаємодії та необхідність правильного формування операторського колективу (космонавтика, управління повітряним рухом, атомна енергетика, підрозділи МНС, армія, МВС тощо). Джерела інформації: 1. А.Л.Ми кинелов, В.Е.Че пига "Оптимизация летной эксплуатации". М.: Воздушный транспорт, 1992, стр. 19-21. 2. Предотвращение неблагоприятных событий в полете, обусловленных деятельностью экипажа/ Под ред. А.И.Прокофьева. Л.: Транспорт, 1989, стр. 136-138. 3. Н.Ф.Михай лик, А.О. Ленгаров. Новый метод оценки работоспособности пилота в особой ситуа ции. Академия гражданской авиации, СПб, 1997, стр. 32-42. 4. Роберт Р. Блэйк и Джейн С. Маутон. Управление ресур сами кабины согласно сетке "ГРИД", Саентифик Ме тодс, Инк,, Остин, Техас, 1990. 5. К. Юнг. Психологические типы. М., ACT, 1996. 6. А.В.Ма лишевский, Н.Ф.Михайлик, М.А.Мухтаров. Соционическая характеристи ка экипажа (СХЭ): понятие и способ определения. Cборник "Безопасность полетов, человеческий фактор", Академия ГА, СПб., 1999, ст. 53-60. 7. А.Аугустинавичюте "Соционика", Terra Fantastica, Санкт-Петербург, 1998. 8. А.В.Ма лишевский, Н.Ф.Михайлик, М.А.Мухтаров. Новый подход определения профессионально важных качеств чле на экипажа воздушного судна. Cборник "Безопасность полетов, человеческий фактор", Академия ГА, СПб., 1999, стр.6166. 9. В.Ти мофеев, Ю.Филимоненко. Краткое руководство практическому психоло гу по использованию цветово го теста М.Люшера. Госстандарт Росии, ДП "Иматон", СПб., 1994. 10. Цветовой тест отношений. Госстандарт Росии, ДП "Иматон", СПб., 1993. 11. О.П.Елисеев. Конструктивная типология и психодиагностика личности, Псков, 1994, стр. 5051. 12. H.Y. Eysenck and S.D.G. Eysenck "Manual of the Eynsenck personality of London Press", 1994. 13. Р.М.Джафарадзе, А.О.Ленгаров, А.В.Малишевский, Н.Ф.Ми хайлик. Методика определения экстремальной работоспособности члена экипажа воздушного судна, сборник. “Безопасность полетов, человеческий фактор”. Академия ГА, СПб., 17-28. 14. Отчет о НИР "Разработка программы подготовки членов экипажей воздушных судов гражданской авиации Российской федерации по эффективному взаимодействию в полете", № гос. регистрации 0198.0010491, СПб., Академия ГА, 1998. 15. Патент РФ № 2128471, публ. 1999. Фіг. 1 7 41039 Фіг. 2 Тираж 50 екз. Відкрите акціонерне товариство «Патент» Україна, 88000, м. Ужгород, вул. Гагаріна, 101 (03122) 3 – 72 – 89 (03122) 2 – 57 – 03 8