5-[(дигідроксифосфорил)карбоніл]-25,27-дипропокси-26,28-дигідроксикалікс[4]арен як інгібітор протеїнтирозинфосфатази 1в

Реферат: 5-[(Дигідроксифосфорил)карбоніл]-25,27-дипропокси-26,28-дигідроксикалікс[4]арен формули O HO O P HO X Y Y X де Х=ОН, Y=OCH2CH2CH3, як інгібітор протеїнтирозинфосфатази 1В. загальної UA 69425 U (12) UA 69425 U O HO O P HO X Y Y X UA 69425 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Корисна модель належить до біоорганічної хімії, а саме до синтезу і вивчення нової біологічно активної сполуки - 5-[(дигідроксифосфорил)карбоніл]-25,27-дипропокси-26,28дигідроксикалікс[4]арену, - яка може бути використана в біології, фармакології та медицині. Нова запропонована сполука, спосіб її отримання, властивості і застосування в науковій літературі і патентних виданнях не описані. Фосфорилювання і дефосфорилювання тирозинових залишків білків є ключовою стадією сигнальних процесів, які регулюють ріст, проліферацію, диференціацію, метаболізм та міграцію клітин живих організмів. Порушення функцій протеїнтирозинфосфатаз (РТРаз) приводить до порушення балансу між фосфорильованими і дефосфорильованими білками, що супроводжується виникненням і перебігом ряду хвороб, включаючи рак і діабет [1-3]. Протеїнтирозинфосфатаза 1B (PTP1B) здатна дефосфорилювати тирозинові залишки інсулінових рецепторів, що приводить до блокування приєднання інсуліну та наступних інсулінзалежних процесів [1-4]. Крім того, РТР1В впливає на передачу сигналу від лептину [5]. Тому інгібітори РТР1В розглядаються як ліки нової генерації від діабету 2 типу та ожиріння [1, 2]. Останнім часом спостерігається зростаючий інтерес до синтезу і подальших досліджень потенційних інгібіторів РТР1В [6, 7]. Найпершими інгібіторами РТР1В, що вивчалися in vivo, були сполуки ванадію, але фізіологічна дія цих сполук не була специфічною [8, 9] Було також синтезовано і вивчено in vitro ряд органічних похідних карбонових, фосфонових і сульфонових кислот [10-13], гетероциклічних та інших сполук [6, 14, 15]. Хоч це й привело до виявлення потужних інгібіторів РТР1В, проте їх дослідження не вийшли за межі доклінічної стадії [1, 6]. Так, подальші тестування одного з інгібіторів під назвою "ертіпротафіб" було припинено, оскільки ця сполука впливає не лише на РТР1В, але й активує деякі рецептори клітинного ядра [16, 17]. Однією з інших причин, що стримують впровадження інгібіторів РТР1В, є низька селективність у порівнянні з іншими ферментами, особливо Т-клітинною протеїнтирозинфосфатазою (ТС-РТР), що є модулятором запальних процесів в організмі людини [18]. Раніше нами було встановлено, що ковалентне закріплення фрагментів фосфонових кислот на верхньому ободі калікс[4]арену приводить до значного зростання інгібуючої активності фосфорильованих макроциклів по відношенню до лужних фосфатаз [19, 20]. Такі сполуки можуть мати переваги через здатність утворювати комплекси з іонами металів або амінокислотними залишками білків [21] та кращу проникність через біологічні мембрани завдяки наявності ліпофільної макроциклічної платформи [22]. Подальші результати наших досліджень показали, що калікс[4]аренметиленбісфосфонові і калікс[4]аренметилфосфонові кислоти є потужними інгібіторами РТРази з Єрсинії (Yop51*) та ΡΤΡβ з константами інгібування в низькомікромолярному діапазоні значень [23-26]. З огляду на те, що ряд α-кетокарбонових кислот та α, α-дифторо-β-кетофосфонових кислот є перспективними інгібіторами РТРаз [12], можна було сподіватися, що наявність фрагменту αкетофосфонової кислоти на платформі каліксарену також надасть макроциклічній сполуці властивості інгібітору РТР1В. Але до цього часу нанорозмірні калікс[4]арен-α-кетофосфонові кислоти не були синтезовані і не були досліджені як інгібітори РТР1В. Здачею корисної моделі є синтез 5-[(дигідроксифосфорил)карбоніл]-25,27-дипропокси-26,28дигідроксикалікс[4]арену (А) загальної формули O HO O P HO X Y Y X (A) X=OH, Y=OCH2CH2CH3 1 UA 69425 U 5 10 15 і дослідження його властивостей як інгібітору РТР1В. Структурно ця сполука через наявність фрагменту фосфонової кислоти належить до групи калікс[4]аренфосфонових кислот. Однак у випадку сполуки (А), інгібітор має в своїй структурі залишок α-кетофосфонової кислоти, що відрізняє її від раніше відомих похідних метиленбісфосфонової та метилфосфонової кислот [24, 25]. Так як РТР1В характеризується високою гомологічністю з еукаріотичним сімейством РТРаз, інгібуючий вплив сполуки А на активність РТР1В необхідно було оцінити з огляду на його ефективність та селективність по відношенню до інших фосфатаз, особливо до Т-клітинної РТРази (ТС-РТР). Сполуку (А) синтезовано у відділі фосфоранів Інституту органічної хімії НАН України. Дослідження інгібуючого впливу сполуки (А) на активність РТР1В виконано у відділі механізмів біоорганічних реакцій Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України. Поставлена задача вирішується розробкою методу синтезу і встановленням ефективності та селективності інгібуючого впливу 5-[(дигідроксифосфорил)карбоніл]-25,27-дипропокси-26,28дигідроксикалікс[4]арену (А) на активність людської РТР1В. Сполуку (А) отримують послідовною реакцією калікс[4]аренкарбонілхлориду (Б) з триізопропілфосфітом та наступною деестерифікацією отриманого естеру каліксарен-αкетофосфонової кислоти (В) за допомогою триметилбромсилану та метанолу. O O O Cl PrO P(OiPr)3 OPr PrO OH 25 30 35 40 OH (Б) 20 O (В) P OiPr OH OH OH OH OH OPr P O OiPr 1. Me3SiBr 2. MeOH OPr PrO OH (А) В результаті дослідження біологічних властивостей in vitro встановлено, що 5[(дигідроксифосфорил)карбоніл]-25,27-дипропокси-26,28-дигідроксикалікс[4]арен (А) інгібує активність РТР1В в мікромолярному діапазоні концентрацій. За умов дослідів при використанні як субстрату n-нітрофенілфосфату (концентрація 2 мМ) значення ІС50 сполуки (А) складає 3,2+0,1 мкМ (креслення). Важливим є те, що вплив запропонованого інгібітору (А) на активність РТР1В є значно більшим у порівнянні з впливом на інші фосфатази з тканин людини. Так, значення ІС50 інгібування ТС-РТР, ΡΤΡβ, PTP-LAR сполукою (А) складають, 27 мкМ, 32 мкМ, 72 мкМ, відповідно (Таблиця). Значення ІС50 інгібування лужної фосфатази з плаценти людини перевищує 200 мкМ. Отже, інгібуючий вплив сполуки (А) по відношенню до людської РТР1В є селективним у порівнянні з її впливом на людські протеїнтирозинфосфатази ТСР-ТР, ΡΤΡβ, PTP-LAR та лужну фосфатазу з плаценти людини. Таким чином, нова сполука 5-[(дигідроксифосфорил)карбоніл]-25,27-дипропокси-26,28дигідроксикалікс[4]арен (А) є ефективним інгібітором РТР1В і діє селективно у порівнянні з іншими протеїнтирозинфосфатазами. Сполука (А) може знайти застосування в біології, фармакології і медицині при дослідженні інгібіторів РТРаз та створенні нових лікарських засобів. Корисна модель ілюструється наступними прикладами. Приклад 1. Синтез 5-[(діізопропоксифосфорил)карбоніл]-25,27-дипропокси-26,28дигідроксикалікс[4]арену (сполука В). Калікс[4]аренкарбонілхлорид (Б) (0,5 г, 0,875 ммоль) розчиняють в 15 мл хлороформу. До отриманого розчину додають триізопропілфосфіт (0,54 г, 2,63 ммоль). Реакційну суміш перемішують при кімнатній температурі протягом 12 год. Залишок після випарювання хлороформу промивають гексаном та висушують у вакуумі (0,05 мм рт. ст., 10 год.) при температурі 50 °C. В результаті реакції отримують 0,56 г каліксарену (В) у вигляді світло1 коричневих кристалів (вихід 95 %). Тпл. 142-144 °C H ЯМР (300 МГц, CDCl3): δ, м.ч.: 9,29 (с, 1H, PhOH); 8,23 (с, 1Н, PhOH); 8,12 (с, 2Н, ArH); 6,67 (м, 3Н, пара АrН), 6,88, 6,91, 7,06 (три д, 2Н + 2Н + 2Н, J 7.5 Гц, мета АrН), 4,79 (м, 4Н, ОСH); 4,30 (д, 4Н, J 3,2 Гц, АrСH2ах); 3,98 (т, 4 Н, JHH 6,9 2 UA 69425 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Гц, ОСH2СН2СН3), 3,36, 3,38 (два д, 2Н + 2Н, J 13,2 Гц, АrСH2eq, ), 1,90 (м, СH2СН2О), 1,16-1,24 31 (м, 12Н+6Н, СНСH3+СН2СH3), Р ЯМР (121.5 МГц, CDCl3): δ 0,4. Мас-спектр (FAB) m/z; + 702[M+H] . Розраховано М 700,8. Приклад 2. Синтез 5-[(дигідроксифосфорил)карбоніл]-25,27-дипропокси-26,28дигідроксикалікс[4]арену (сполука А). До розчину 5-[(діізопропоксифосфорил)карбоніл]-25,27-дипропокси-26,28дигідроксикалікс[4]арену (В) (0,5 г, 0.71 ммоль) у сухому хлороформі (15 мл) додають триметилбромосилан (1,09 г, 7,3 ммоль). Реакційну суміш перемішують при кімнатній температурі впродовж 48 год. Потім розчинник випарюють і залишок розчиняють в абсолютному метанолі (15 мл). Реакційну суміш перемішують при температурі 30 °C впродовж 20 хв., метанол випарюють при зниженому тиску. Залишок висушують у вакуумі (0,05 мм рт. ст.) протягом 10 год. Отримують 0,39 г речовини (А) у вигляді світло-коричневих кристалів (вихід 1 95 %). Тпл. > 200 °C (розкл.). H ЯМР (300 МГц, ДМСО-d6): δ, м.ч.: 9,18 (с, 1Н, РhOH); 8,12 (с, 1H, РhOH); 7,96 (с, 2Н, АrH); 6,59-6,66 (м, 3Н, пара АrН), 6,75, 6,93, 7,02 (три уш. д, 2Н + 2Н + 2Н, J 7.5 Гц, мета АrH), 4,22 (д, 4Н, J 3,2 Гц, АrСH2ах); 3,93 (т, 4 Н, JHH 6,9 Гц, ОСH2СН2СН3), 3,33, 3.36 31 (два д, 2Н + 2Н, J 13,2 Гц, АrСH2еq), 1,92 (м, СH2СН2О), 1,19 (м, 6Н, СН2СH3), Р ЯМР (121.5 + МГц, ДМСО-d6): δ - 2.11. Мас-спектр (FAB) m/z; 618 [M+H] . Розраховано М 616,6. Приклад 3. Ефективність інгібування РТР1В 5-[(дигідроксифосфорил)карбоніл]-25,27дипропокси-26,28-дигідроксикалікс[4]ареном (А). Досліди було проведено in vitro з використанням препаратів рекомбінантної РТР1В, що були придбані у фірми "Sigma". Фермент був прототипом не трансмембранного білка з масою 37,4 кДа, отриманого шляхом експресії в Е. coli (1-322 амінокислотних залишки людської РТР1В). Підготовлений до роботи розчин РТР1В зберігався при -70 °C в середовищі з 45 мМ трис-НСl (рН 8,0), 3 мМ DTT, 124 мМ NaCl, 2,4 мМ КСl, 18 мМ глутатіоном та 10 %-ним гліцерином. Реакційна суміш вміщувала 0,05 Μ біс-трис-буфер (pH 7,2), 100 мМ NaCl, 2,0 мМ ЕДТА, 3,0 мМ DTT та 40 нМ РТР1В і 2 мМ n-нітрофенілфосфат як субстрат (реактиви фірми "Sigma"). Загальний об'єм реакційної суміші складав 0,5 мл. Кожну пробу витримували 10 хв при 30 °C. Реакцію розпочинали додаванням ферменту. Активність ферменту розраховували за швидкістю утворення n-нітрофенолу в результаті ферментативного гідролізу n-нітрофенілфосфату, вимірюючи оптичну густину розчину при 410 нм. Інгібітор був попередньо розчинений в системі дим етил сульфоксид - вода. Вміст диметилсульфоксиду в реакційній суміші складав 1 об. %. Для визначення значення ІС50 інгібування сполукою (А) було вивчено залежність залишкової активності РТР1В від концентрації інгібітору (2 мкМ, 3,6 мкМ, 4 мкМ, 6 мкМ). Залишкову активність ферменту розраховували в процентах до активності ферменту в дослідах без інгібітору. Величина ІС50 відповідала концентрації інгібітору, яка спричиняла зниження активності ферменту на 50 %. Обраховували середнє значення ІС50 та стандартну похибку. Креслення демонструє залежність інгібуючої дії 5-[(дигідроксифосфорил)карбоніл]-25,27дипропокси-26,28-дигідроксикалікс[4]арену (А) від його концентрації в реакційній суміші. Видно, що при концентрації інгібітору 2 мкМ залишкова активність ферменту складає приблизно 52 %. Зі збільшенням концентрації сполуки (А) до 6 мкМ інгібування ферменту складає приблизно 80 %. Розраховане значення ІС50 для сполуки (А) згідно з даними креслення дорівнює 3,2±0,1 мкМ. Приклад 4. Селективність інгібування РТР1В 5-[(дигідроксифосфорил)карбоніл]-25,27дипропокси-26,28-дигідроксикалікс[4]ареном (А). Для дослідження селективності інгібування РТР1В сполукою (А) використовували такі ферменти з тканин людини: ТС-РТР, ΡΤΡβ, PTP-LAR, а також плацентарну лужну фосфатазу (Таблиця). Реакційна суміш при дослідженні інгібуючої здатності сполуки (А) на ТС-РТР (30 °C) вміщувала 0,05 Μ біс-трис-буфер (pH 7,0), 100 мМ NaCI, 1,0 мМ EDTA, 1,0 мМ DTT, 0,8 % DMSO та 1,0 мМ n-нітрофенілфосфат як субстрат. При дослідженні інгібування ΡΤΡβ (30 °C) реакційна суміш складалася з 0,05 Μ біс-трис-буфера (pH 7,2), 100 мМ NaCI, 2,0 мМ DETA, 3,0 мМ DTT, 1 % DMSO та 2,0 мМ n-нітрофенілфосфату як штучного субстрату. Вплив інгібітору на активність PTP-LAR досліджували при 30 °C в 0,05 Μ біс-трис-буфері (pH 7,2) в присутності 100 мМ NaCI, 1,0 мМ EDTA, 1,0 мМ DTT, 0,8 % DMSO та 2,0 мМ n-нітрофенілфосфату як субстрату. При дослідженні інгібування плацентарної лужної фосфатази (25 °C) реакційна суміш вміщувала 0,1 Μ трис-НСІ-буфер (pH 9,0), 0,25 % DMSO та 0,75 мМ n-нітрофенілфосфат як субстрат. Утворення n-нітрофенолу внаслідок ферментативного гідролізу n-нітрофенілфосфату вимірювали за зростанням оптичної густини реакційної суміші при 410 нм, використовуючи -1 -1 молярний коефіцієнт абсорбції n-нітрофенолу 18300 М cm . Залишкову активність ферменту оцінювали в процентах до активності ферменту в дослідах без інгібітору. Обраховували середнє значення ІС50 та стандартну похибку. 3 UA 69425 U Таблиця Значення IC50 5-[(дигідроксифосфорил)карбоніл]-25,27-дипропокси26,28дигідроксикалікс[4]арену (А) як інгібітору РТР1В та інших РТРаз Фермент РТР1В ТС-РТР ΡΤΡβ PTP-LAR Лужна фосфатаза (плацентарна) 5 10 15 20 25 30 35 40 45 ІС50, мкМ 3,2±0,1 27±3 32±4 72±5 >200 Відносне значення ІС50 1 8 10 23 >65 Одержані результати свідчать про те, що за умов дослідів вплив 5[(дигідроксифосфорил)карбоніл]-25,27-дипропокси-26,28-дигідроксикалікс[4]арену (А) на активність РТР1В є селективним у порівнянні з іншими людськими РТРазами (ТС-РТР, ΡΤΡβ, PTP-LAR) і плацентарною лужною фосфатазою. Відносні значення ІС 50 для РТР1В, ТС-РТР, ΡΤΡβ і PTP-LAR складають 1, 8, 10, 23, відповідно, а вплив інгібітору (А) на активність РТР1В більше ніж у 65 разів перевищує його вплив на плацентарну лужну фосфатазу. Джерела інформації: 1. Blaskovich M. A. Drug discovery and protein tyrosine phosphatases // Curr. Med. Chem.-2009.Vol. 16.-P. 2095-2176. 2. Montalibet J., Kennedy B. P. Therapeutic strategies for targeting PTP1B in diabetes // Drug Discovery Today: Therapeutic Strategies.-2005. - Vol. 2, No. 2.-129-135. 3. Lessard L., Stuible M, Tremblay M. L. The two faces of PTP1B in cancer // Biochim. Biophys. Acta.-2010. - Vol. 1804. - P. 613-619. 4. Yip S.-C, Saha S., Chernoff J. PTP1B: a double agent in metabolism and oncogenesis // Trends Biochem. Scienc.-2010. - Vol. 35. - P. 442-49. 5. Cheng Α., Uetani N., Simoncic P. D., Chaubey V. P., Lee-Loy Α., McGlade C. J., Kennedy B. P., Tremblay M. L. Attenuation of leptin action and regulation of obesity by protein tyrosine phosphatase 1B // Dev. Cell.-2002. - Vol. 2, No. 4. - P. 497-503. 6. Vintonyak V. V., Antonchick A. P., Rauh D., Waldmann H. The therapeutic potential of phosphatase inhibitors // Curr. Opin. Chem. Biol.-2009. - Vol. 13. - P. 272-283. 7. Zhang S., Zhang Z. Y. PTP1B as a drug target: recent developments in PTP1B inhibitor discovery // Drug Discovery Today.-2007. - Vol. 12. - P. 373-381. 8. Posnera B. I., Faureb R., Burgessc W. J., Bevand A. P., Lachancee D., Zhang-Sund G., Fantusf I. G., Ne J. B., Hallg D. A., Lumg B. S., Shavers A. Peroxovanadium compounds: a new class of potent phosphotyrosine phosphatase inhibitors which are insulin mimetics // J. Biol. Chem.-1994. Vol. 269. - P. 4596-4604. 9. Fantus I. G., Tsiani E. Multifunctional actions of vanadium compounds on insulin signaling pathways: evidence for preferential enhancement of metabolic versus mitogenic effects // Моl. Cell. Biochem.-1998. - Vol. 182, No. 1-2. - P. 109-119. 10. Chen Y. T., Seto C. T. Divalent and Trivalent α-Ketocarboxylic Acids as Inhibitors of Protein Tyrosine Phosphatases // J. Med. Chem.-2002. - Vol. 45. - P. 3946-3952. 11. Zhang Z. Y. Functional studies of protein tyrosine phosphatases with chemical approaches // Biochim. Biophys. Acta.-2005. -Vol. 1754. -P. 100-107. 12. Li X., Bhandari Α., Holmes С. Р., Szardenings A. K. α, α-Difluoro-β-ketophosphonates as potent inhibitors of protein tyrosine phosphatase 1B // Bioorg. Med. Chem. Lett.-2004. -Vol. 14.-P. 4301-4306. 13. Tautz L., Mustelin T. Strategies for developing protein tyrosine phosphatase inhibitors // Methods.-2007. - Vol. 42. - P. 250-260. 14. Kumar Α., Ahmad P., Maurya R. A., Singh A. B., Srivastava A. K. Novel 2-aryl-naphtho[1,2d]oxazole derivatives as potential PTP-1B inhibitors showing antihyperglycemic activities // Eur. J. Med. Chem.-2009. - Vol. 44. - P. 109-116. 15. Lau C. K., Bayly C. I., Gauthier J. Y., Li C. S., Therien M, Asante-Appiah E., Cromlish W., Boie Y., Forghani F., Desmarais S., Wang Q., Skorey K., Waddleton D., Payette P., Ramachandran C, Kennedy B. P., Scapin G. Structure based design of a series of potent and selective non peptidic PTP-1B inhibitors // Bioorg. Med. Chem. Lett.-2004. - Vol. 14. - P. 1043-1048. 16. Tobin J. F., Tarn S. Recent advances in the development of small molecule inhibitors of PTP1B for the treatment of insulin resistance and type 2 diabetes // Curr. Opin. Drug Discovery Develop.-2002. - Vol. 5, No.4. - P. 500-512. 4 UA 69425 U 5 10 15 20 25 30 17. Erbe D. V., Wang S., Zhang Y. L. et al. Ertiprotafib improves glycemic control and lowers lipids via multiple mechanisms // Моl. Pharm.-2005. - Vol. 67, No. 1. - P. 69-77. 18. Stuible M, Doody K. M., Tremblay M. L. PTP1B and TC-PTP: regulators of transformation and tumorigenesis // Cancer Metastasis Rev.-2008. - Vol. 27. - P. 215-230. 19. Vovk Α., Kalchenko V., Cherenok S., Kukhar V., Muzychka O., Lozynsky M. Calix[4]arene methylenebisphosphonic acids as calf intestine alkaline phosphatase inhibitors // Org. Biomol. Chem.2004. - Vol. 2, N 21. - P. 3162-3166. 20. Cherenok S., Vovk Α., Muravyova I., Shivanyuk Α., Kukhar V., Lipkowski J., Kalchenko V. Calix[4]arene α-aminophosphonic acids: asymmetric synthesis and enantioselective inhibition of an alkaline phosphatase // Org. Lett.-2006. - Vol. 8, N 4. - P. 549-552. 21. Asfari Z., Bohmer V., Harrowfield J., Vicens J. Netherlandes Eds. Calixarenes. // Kluwer Academic Publishers: Dordrecht.-2001. - P. 642. 22. Lalor R., Baillie-Johnson H., Redshaw C, Matthews S. E., Mueller Α. Cellular uptake of a fluorescent calix[4]arene derivative // J. Am. Chem. Soc.-2008. - Vol. 130, N 10. - P. 2892-2893. 23. Vovk A. I., Kononets L. Α., Tanchuk V. Yu., Cherenok S. O., Drapailo А. В., Kalchenko V. I., Kukhar V. P. Inhibition of Yersinia protein tyrosine phosphatase by phosphonate derivatives of calixarenes // Bioorg. Med. Chem. Lett.-2010. - Vol. 20. - P. 483-487. 24. Пат. на корисну модель № 45551, Україна, МПК С07С 15/006 C12N 9/12, А61К 31/662. Застосування 5,17-біс[біс(дигідроксифосфорил)метил]-25,27-дипропокси-26,28дигідроксикалікс[4]арену як інгібітору протеїнтирозинфосфатази / Кононець Л. А., Вовк А. І., Танчук В. Ю., Черенок С. Ю., Кальченко В. І., Кухар В. П. - Заявл. 06.07.2009; Опубл. 10.11.2009, Бюл. № 21. 25. Пат. на корисну модель № 48049, Україна МПК С07С 15/006 C12N 9/12, А61К 31/662. Застосування 5,11,17,23-тетракіс[(дигідроксифосфорил)метил]-25,26,27,28тетрагідроксикалікс[4]арену як інгібітору протеїнтирозинфосфатази / Кононець Л. А., Вовк А.., Танчук В. Ю., Драпайло А. Б., Кальченко В. І., Кухар В. П. Заявл. 06.07.2009. Опубл. 10.03.2010, Бюл. № 5. 26. Пат. на корисну модель № 48050. Застосування 5,11,17,23тетракіс[(дигідроксифосфорил)метил]-25,26,27,28-тетрагідрокситіакалікс[4]арену як інгібітору протеїнтирозинфосфатази / Кононець Л. А., Вовк А. І., Танчук В. Ю., Драпайло А. Б., Кальченко В. І., Кухар В. П. Заявл. 06.07.2009. Опубл. 10.03.2010, Бюл. № 5. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 5-[(Дигідроксифосфорил)карбоніл]-25,27-дипропокси-26,28-дигідроксикалікс[4]арен формули O HO O P HO X Y Y X , де Х=ОН, Y=OCH2CH2CH3, як інгібітор протеїнтирозинфосфатази 1В. 5 загальної UA 69425 U Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 6