Спосіб профілактики ураження печінки при проведенні основного курсу поліхіміотерапії туберкульозу легень

Реферат: Спосіб профілактики ураження печінки при проведенні основного курсу поліхіміотерапії туберкульозу легень включає введення піридоксину, ербісолу, глутаргіну й фітозасобу. Додатково вводять препарат урсодезоксихолевої кислоти урсолізин та як фітозасіб - препарат з артишоку колючого - Гепар-ПОС.. UA 69677 U (12) UA 69677 U UA 69677 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до фтизіатрії та гепатології. Актуальність предмета корисної моделі пов'язана з розробкою в сучасних умовах прискорених інтенсивних режимів хіміотерапії хворих на туберкульоз легенів (ТЛ), особливо при вперше виявленому деструктивному ТЛ, які в цілому сприяють суттєвому прискоренню ліквідації бактеріовиділення й досягнення стійкої клінічної ремісії захворювання. Оскільки в теперішній час в Україні й інших країнах СНД має місце епідемія туберкульозної інфекції, використання інтенсивної поліхіміотерапії дуже важливе для клінічної практики. Однак щоденне введення водночас 5 різних протитуберкульозних препаратів, з яких низка (рифампіцин, ізоніазид, піразинамід) є гепатотоксичними, протягом 5 місяців поспіль, суттєво підвищує можливість розвитку патології печінки у хворих на туберкульоз за типом хронічного токсичного або токсикоалергічного гепатиту. Тому для клінічної фтизіатрії потрібна розробка раціональних, патогенетично обґрунтованих способів профілактики розвитку патології печінки при проведенні інтенсивної поліхіміотерапії ТЛ. Існує спосіб профілактики ураження печінки при проведенні основного курсу поліхіміотерапії ТЛ шляхом введення піридоксину по 50 мг на день протягом усього періоду проведення поліхіміотерапії (Велик И.Б., Цыганкова Л.М., Вялых Ж.Э. Результаты применения 5-месячной интенсивной полихимиотерапии у впервые выявленных больных деструктивным туберкулезом легких // Український пульмонологічний журнал. - 2001. - № 2. - С. 20-25). Однак, на жаль, у цілому ефективність указаного способу складає лише 25-30 %. Тому він потребує подальшого удосконалення. Відомий також спосіб профілактики ураження печінки при проведенні основного курсу поліхіміотерапії ТЛ, який включає додаткове введення, крім піридоксину, також Імуноактивного й 7 Імунозахисного препарату ербісолу (Деклараційний патент України на винахід № 67006. МПК А61К 35/12. Спосіб профілактики ураження печінки при проведенні основного курсу поліхіміотерапії туберкульозу легень. Опубл 15. 06. 2004, Бюл. № 6). Але введення комбінації піридоксину й ербісолу не в усіх хворих на ТЛ, які підлягають інтенсивній поліхіміотерапії, забезпечує профілактику виникнення патології печінки. Тому цей спосіб також потребує подальшого удосконалення. Виходячи з цього, був запропонований спосіб профілактики уражень печінки при проведенні основного курсу поліхіміотерапії ТЛ, що передбачає введення, крім піридоксину й ербісолу, додатково також метаболічно активного препарату глутаргіну (Деклараційний патент України на корисну модель № 16776. МПК (2006) А61К 35/12. Спосіб профілактики ураження печінки при проведенні основного курсу поліхіміотерапії туберкульозу легень. Опубл.01.08.2006, Бюл. № 8). Однак у низки хворих на ТЛ при проведенні в них поліхіміотерапії вказана комбінація препаратів не повністю захищає печінку від негативного впливу протитуберкульозних хіміопрепаратів, у зв'язку з чим у цих хворих формується патологія печінки у вигляді неспецифічного реактивного гепатиту або стеатозу печінки. Відомий також спосіб профілактики уражень печінки при проведенні основного курсу поліхіміотерапії ТЛ шляхом додаткового введення, крім піридоксину, ербісолу й глутаргіну, комбінованого фітозасобу бонджигару з гепатозахисною, детоксикуючою й антиоксидантною активністю (Патент України на корисну модель № 34744. МПК (2006) А61К 35/12. Спосіб профілактики патології печінки при проведенні інтенсивної поліхіміотерапії туберкульозу легень. Опубл. 26.08.2008, Бюл. № 16). Але при використанні цього способу в частини хворих на ТЛ при проведені в них основного курсу поліхіміотерапії ще зберігаються зсуви деяких біохімічних показників (так званих функціональних проб печінки). У зв'язку з цим був запропонований спосіб профілактики уражень печінки при проведенні основного курсу поліхіміотерапії ТЛ, який включає введення як фітозасобу з артишоку колючого (Cynara scolymus L.) - артишоку екстракту-Здоров'я, що має гепатопротекторним, антитоксичним, холеретичним і холекінетичним ефектом (Патент України на корисну модель № 58752. МПК (2011.01) А61К 35/12, А61К 36/00. Спосіб профілактики ураження печінки при проведенні основного курсу поліхіміотерапії туберкульозу легень. Опубл. 26.04.2011, Бюл №8). Цей спосіб є найбільш ефективним з існуючих і тому вибраний як найближчий аналог. До недоліків найближчого аналога належить те, що в деяких хворих на ТЛ при проведенні в них основного курсу поліхіміотерапії все ж таки ще мають місце порушення функціональних проб печінки. Тому відомий спосіб-прототип потребує подальшого удосконалення. В основу корисної моделі поставлена задача, що полягає у підвищенні ефективності відомого способу профілактики ураження печінки й зменшення частоти розвитку таких уражень при проведенні основного курсу поліхіміотерапії. 1 UA 69677 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Поставлена задача вирішується тим, що хворим на ТЛ при проведенні в них основного курсу поліхіміотерапії додатково вводять препарат урсодезоксихолевої кислоти (УДХК) урсолізин та як фітозасіб - іншого препарату рослинного походження з артишоку колючого (Cynara scolymus L.) - Гепар-ПОС. Додаткове включення препарату УДХК урсолізину пов'язано з тим, що УДХК є єдиним гепатопротектором, гепатозахисна активність якого встановлена методами доказової медицини (дивись, наприклад: Щербініна М.Б. Урсолізин в арсеналі українських лікарів / М. Б. Щербініна, Т. В. Фатєєва // Сучасна гастроентерологія. - 2008. - № 4 (42). - С 52-56), причому урсолізин ефективний навіть при наявності у хворих чітко вираженого холестатичного компонента, що вважається характерним для уражень печінки при проведенні поліхіміотерапії ТЛ. У той же час насьогодні відсутні роботи та патентна документація, в яких характеризується ефективність урсолізину та інших препаратів УДХК при ТЛ (дивись, наприклад: Урсолизин. Обоснованный выбор в лечении гепатобилиарной системы. - [2-е изд., доп.]. - К.: СОНА-ФАРМ. - 2010. - 52 с). Гепар-ПОС - це медичний препарат рослинного походження, одна капсула якого містить 400 мг сухого екстракту з листя артишоку. Основним фармакологічним ефектом Гепар-ПОС є холеретичний, тобто стимулювання секреції жовчних кислот, холестерину, лецитину та жовчних пігментів. Гепар-ПОС позитивно впливає на метаболізм холестерину та знижує концентрацію у сироватці холестерину та тригліцеридів. Препарат зареєстрований в Україні (реєстраційне посвідчення № UA/8975/01/01) та дозволений до використання як лікарський засіб Наказом МОЗ України № 572 від 07.10.08. Авторами корисної моделі вперше встановлено в експериментальних умовах, і потім підтверджено в клініці наявність синергізму фармакологічної дії урсолізину та Гепар-ПОС стосовно гепатозахисної та антиоксидатної активності, а також в плані покращання функціонального стану печінки у хворих на ТЛ. Вельми важливо для клінічної практики, що при сумісному введенні урсолізину та Гепар-ПОС суттєво покращується функціональний стан печінки навіть при наявності вираженого внутрішньопечінкового холестазу, оскільки саме така патологія вважається характерною для хворих на ТЛ, які підлягають проведенню поліхіміотерапії, внаслідок гепатотоксичної дії протитуберкульозних препаратів. Тому використання комбінації піридоксину, ербісолу й глутаргіну з додатковим введенням хворим урсолізину та препарату рослинного походження з артишоку колючого Гепар-ПОС перспективне й доцільне для профілактики виникнення уражень печінки у хворих на ТЛ, які підлягають проведенню основного курсу поліхіміотерапії. Заявлений спосіб здійснюють таким чином. При призначенні з приводу ТЛ проведення основного курсу поліхіміотерапії з одночасним введенням 5 протитуберкульозних препаратів (найчастіше рифампіцину, ізоніазиду, піразинаміду, стрептоміцину й етамбутолу) протягом 4-5 місяців поспіль, для профілактики ураження печінки хворим вводять піридоксин (вітамін В6) внутрішньом'язово по 1 мл 5 % розчину (50 мг на добу), ербісол внутрішньом'язово по 2 мл 2 рази на добу протягом 1 місяця, потім по 2 мл 1 раз на добу ще 4 місяці, глутаргін усередину по 0,5 г 3 рази на добу протягом усього курсу поліхіміотерапії туберкульозу й додатково урсолізин усередину по 300 мг 2-3 рази на добу після вживання їжі протягом усього періоду основного курсу поліхіміотерапії туберкульозу легень, тобто 4-5 місяців поспіль та фітозасіб Гепар-ПОС по 400 мг (1 капсулі) 2-3 рази на добу після вживання їжі протягом усього періоду основного курсу поліхіміотерапії туберкульозу легень, тобто 4-5 місяців поспіль. При розробці заявленого способу було обстежено дві групи хворих на деструктивний ТЛ, яким з цього приводу проводилася інтенсивна поліхіміотерапія з одночасним введенням 5 протитуберкульозних препаратів (ізоніазид, рифампіцин, піразинамід, стрептоміцин, етамбутол) у середньотерапевтичних дозах. Основна група (58 осіб) отримувала профілактику патології печінки за допомогою заявленого способу (тобто тіаміном, ербісолом, глутаргіном і додатково урсолізин усередину по 300 мг 2-3 рази на добу після вживання їжі протягом усього періоду основного курсу поліхіміотерапії туберкульозу легень, тобто 4-5 місяців поспіль та фітозасіб Гепар-ПОС по 400 мг (1 капсулі) 2-3 рази на добу після вживання їжі протягом усього періоду основного курсу поліхіміотерапії туберкульозу легень, тобто 4-5 місяців поспіль), група зіставлення (54 особи) - відповідно до найближчого аналога. В обох групах обстежених вивчали в динаміці клініко-біохімічні показники, що характеризували функціональний стан печінки. Обидві групи хворих, що були під наглядом, рандомізовані за характером патологічного процесу в легенях, віком і статтю, вихідними показниками функціонального стану печінки. При проведенні клініко-лабораторного обстеження в динаміці було встановлено, що у хворих основної групи, які отримували профілактику ураження печінки, згідно із заявленим способом, частота клінічної симптоматики, яка свідчила про патологію печінки, була суттєво меншою, ніж у пацієнтів групи зіставлення (див. таблицю 1). Дійсно, збільшення печінки у 2 UA 69677 U 5 хворих основної групи відмічалося в середньому в 1,22 разу рідше (Р