Кормова добавка для молодняку великої рогатої худоби віком 0-6 місяців

Реферат: UA 78086 U UA 78086 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі тваринництва, зокрема до виробництва комбікормів і спрямована на розробку комплексної кормової добавки, що стимулює споживання корму, сприяє покращенню природної резистентності й підвищенню продуктивності за рахунок досягнення кращих споживчих і технологічних характеристик суміші у процесі гранулювання, впровадження безвідходної технології переробки й розширення існуючого спектру кормової бази з відходів содового виробництва та використання їх в годівлі сільськогосподарських тварин. Відомий склад комплексної мінеральної добавки, отриманої на основі відходів содового виробництва Кримського содового заводу, яку включали до складу комбікормів й забезпечували доповнення дефіциту в раціонах бугайців фосфору та кальцію при вирощуванні їх на м'ясо. До складу добавки входили Р; Са; Mg і NaCl. Використання її як фосфорно-кальцієвої підкормки сприяло кращому росту бугайців, дало змогу підвищити перетравність й засвоєння поживних речовин раціонів, забезпечило економію та раціональне використання кормів [Стенькин Н. И. Использование новой комплексной минеральной подкормки в кормлении бычков бестужевской породы: автореф. дис. на соиск. уч. степени канд. с.-х. наук: спец. 06.02.02 "Кормление с.-х. животных и технология кормов" / Н. И. Стенькин. - Дубровицы, 1985.-25 с]. Разом із цим, відомий склад мінеральної кормової добавки для включення до складу комбікормів при організації годівлі молодняку великої рогатої худоби як проміжний продукт аміачного способу виробництва кальцинованої соди (бікарбонат-карбонатний продукт, котрий виділяють перед стадією кальцинування). Добавка містить у своєму складі NaCl, Ca, Mg, Fe, Cu, Mг. Згодовування її бугайцям забезпечило підвищення середньодобових приростів живої маси, збільшення забійного виходу, маси парних туш та сприяло зниженню витрат кормів на одиницю приросту [Пат. СССР на изобретение № 1517906. Буферная кормовая добавка для крупного рогатого скота / В.Г. Кебко, В.Н. Кандыба, А.М. Маменко, Д.А. Мельни-чук, М.Ф. Гулый, А.И. Молчанов, Л.Ф. Чемолосова. заявл. 04.06.87; опубл. 30.10.89.-Бюл. №16. Існує інша кормова добавка для молодняку великої рогатої худоби, яку отримують із дистилярної рідини содового виробництва й в подальшому вводять до складу комбікормів. Склад освітленої дистилярної рідини, що надходить для одержання хлористого кальцію включає: СаСl2; NaCI; CaSO4; Ca(OH)2; H2O. Склад вологої фракції, отриманої після видалення хлористого кальцію, має вигляд твердої фракції у складі NaCl; CaSO4 та рідкої фракції: СаСl2; NaCI; Ca(OH)2; CaSO4 і Н2O - залишок. Апробація кормової добавки забезпечила підвищення інтенсивності росту бугайців, незначного покращання хімічного складу середньої проби м'яса за рахунок зниження вологи при одночасному підвищенні в тушах загального вмісту жиру й вологоутримувальної здатності та зменшення втрат м'ясного соку [Пат. СССР на изобретение № 843929. Минеральная кормовая добавка для животных / О.Е. Привадо, В.А. Жуков, Н.С. Старчиков, В.Н. Почернин, С.Б. Солодовников; заявл. 10.05.78; опубл. 07.07.81, Бюл. № 25]. Однак основними принциповими недоліками аналогів є: обмеженість використання запропонованих добавок за рахунок гірко-солоного смаку; висока вартість; обмеженість використання одного з основних джерел кормових добавок - лише відходи содового виробництва; трудомісткий технологічний процес виготовлення, котрий потребує значних енерговитрат; при включенні до складу комбікормів або зернових сумішей, добавки не стійкі до злежування; у них недостатній термін зберігання: втрати поживних речовин у процесі збереження; порівняно низькі кормові й смакові якості; вузький спектр їх дії показаний на обмеженому колі статево-вікових груп та видах сільськогосподарських тварин. Близьким до заявленого матеріалу за технічною суттю та отриманим позитивним ефектом, що вибрано як прототип, може слугувати кормова добавка, виготовлена на основі відходів виробництва кальцинованої соди, які фільтрують і висушують до залишкової вологості 8 % та в подальшому вводять до складу комбікормів при впровадженні нової системи годівлі бугайців. Висушений продукт містить СаСО3; Mg(OH)2; NaCl; SiO2; Fe2O3 і Na2SO4, який у подальшому розмелюють і перемішують з 2,6-дитрет-бутил-4-метилфенолом, що беруть у кількості 4,0-5,5 % від маси шламу. Внесення до раціону бугайців цієї добавки дало змогу досягти збільшення середньодобових приростів живої маси тварин та зменшити витрати кормів на одиницю приросту [Пат. СССР на изобретение SU № 1400595. Минеральная кормовая добавка для крупного рогатого скота / В.Н. Сергеев, Л.3. Захарова, А.А. Шатов, В.Д. Сурков, Р.Б. Синагулов; заявл. 07.01.86; опубл. 07.06. 88, Бюл. №. 16. - С.3]. В тім основним недоліком прототипу є те, що позитивний ефект від впливу запропонованої добавки в організмі тварин проявляється в незначній мірі; обмеженість використання одного з основних джерел кормової добавки - лише відходи содового виробництва; недостатній строк зберігання та порівняно низькі кормові й смакові її якості. 1 UA 78086 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 У практиці ведення тваринництва застосовують безліч кормових добавок на основі вторинних мінеральних джерел содового виробництва, якими доповнюють дефіцит кальцію в раціонах тварин. При розробці й обґрунтуванні розробленої рецептури добавки використали найбільш поширені з них. В основу корисної моделі поставлено задачу, що спрямоване на розширення існуючого асортименту кальцієвмісних кормових добавок шляхом використання за новим призначенням побічних відходів содового виробництва, підвищення поживної цінності, збільшення строків збереження, покращання технологічних характеристик, смакових якостей, засвоювання та поліпшення екологічної безпеки їх виробництва. Поставлена задача корисної моделі вирішується шляхом розробки кормової добавки для молодняку великої рогатої худоби віком 0-6 місяців, до якої входять зерно пшениці, ячменю і кукурудзи, макуха соняшникова і соєва, висівки пшеничні, кальцієвмісні мінеральні суміші вторинні продукти виробництва кальцинованої соди, відрізняється тим, що як кальцієвмісну мінеральну суміш до неї вводять хлористий кальцій - вторинний продукт виробництва кальцинованої соди та додатково дефторований фосфат, глюкозу, сухе знежирене молоко, підкислювач (форміат), премікс, ванільно-сливовий ароматизатор, аскорбінову кислоту при наступному співвідношенні вихідних компонентів, у % за масою: зерно пшениці 20,00 зерно ячменю 18,98 зерно кукурудзи 10,00 макуха соняшникова 15,00 макуха соєва 17,63 хлористий кальцій 1,50 дефторований фосфат 2,44 глюкоза 0,20 сухе знежирене молоко 2,00 підкислювач (форміат) 0,50 премікс 0,50 ванільно-сливовий ароматизатор 0,20 аскорбінова кислота 0,05 висівки пшеничні 11,00. Запропонована корисна модель - кормова добавка для молодняку великої рогатої худоби віком 0-6 місяців ілюструється наступним прикладом. Приклад: Дослідження проведені в умовах ПСП "Новаки" Коростенського району Житомирської області. Для проведення досліду сформували за методом пар-аналогів з урахуванням породи, віку, статі та живої маси у 10-добовому віці дві групи бугайців української чорно-рябої молочної породи, по 10 голів у кожній. Бугайці першої групи (контрольної) разом з основним раціоном отримували крейду кормову та стандартний комбікорм-стартер для молодняку великої рогатої худоби, виготовлений в умовах комбікормового заводу. Молодняку другої (дослідної) групи згодовували корми основного раціону та експериментальну добавку в складі комбікорму, виготовленого згідно з запропонованою рецептурою в умовах ТОВ "Астарта" м. Суми та підданого в подальшому гранулюванню. Один кілограм виготовлених гранул комбікорму-стартеру містив 1,37 кормової одиниці, 10,5 г МДж обмінної енергії та 108 г перетравного протеїну. Розрахунок внесення хлористого кальцію до гранул комбікорму проводили з урахуванням живої маси тварин та норми згодовування концентрованих кормів. Годівлю бугайців здійснювали за загальноприйнятою схемою вирощування. Тривалість досліду становила чотири місяці. Відомо, що при організації годівлі сільськогосподарських тварин особливе занепокоєння викликає склад поживних речовин раціону, хімічні характеристики яких вдаються змінам під час зберігання. У проведеному досліді це стосувалося, перш за все, якості експериментального комбікорму-стартеру, що містив хлористий кальцій. У результаті органолептичних і лабораторних досліджень зразків встановлено, що строки зберігання суттєво не вплинули на хімічний склад експериментального комбікорму та втрати поживних речовин. Упродовж 2-х місяців він зберігався добре, гранули не руйнувались. Це свідчить про ймовірно добрі зв'язуючі властивості хлористого кальцію. Разом з цим, при зберіганні гранульованих комбікормів провідне значення мають процеси, що пов'язані з поглинанням вологи. Зволоження вихідного продукту вище гранично допустимого рівня може спричинити розвиток небажаних змін у його якості. 2 UA 78086 U 5 10 15 Варто зазначити, що зберігання впродовж 2-х місяців призвело лише до незначної абсорбції вологи комбікормом, хоча й він містив хлористий кальцій. Так, якщо в початковий період комбікорм мав вологість 10,09 %, то через 30 діб цей показник підвищився на 0,58 %, а через 60 діб гігроскопічність зразка зросла на 0,74 %, відносно місячного строку зберігання, та на 1,3 %, порівняно з початком досліду. Питома частка сирого жиру в процесі зберігання варіювала в межах від 5,21 % до 5,95 %. На кінець першого місяця рівень сирого жиру в зразку знизився тільки на 0,52 %. Подальший контроль якості показав, що до 60-ї доби зберігання його величина становила на 0,22 % менше, порівняно з серединою дослідження, та на 0,74 %, стосовно вихідного значення показника. Вміст сирого протеїну є головним показником поживної цінності будь-якого корму, кількість якого в досліджених зразках варіювала в значніших границях ніж сирого жиру, а саме: від 15,86 % до 17,12 %. Визначення динаміки його вмісту в гранульованому комбікормі-стартері дало змогу з'ясувати, що зі збільшенням строку зберігання втрати, хоча й незначно, але зростають. Від закладення зразків на збереження й до кінця 30-ї доби вони знизилися на 0,81 %. Основна ж питома частка цієї поживної речовини втрачалася в кінці строку зберігання - 1,3 %. Різниця за вмістом сирого протеїну за період від 30-ї до 60-ї доби дорівнювала 0,45 %. Основні показники, що отримані при годівлі телят представлено у таблиці 1. 20 Таблиця 1 Динаміка живої маси піддослідних бугайців Група Показник I 32,2±0,82 51,0±1,00 70,3±0,79 91,2±0,84 111,7±1,12 при народжені 1 місяць 2 місяці 3 місяці 4 місяці II 31,6±0,70 51,5±0,74 72,0±0,86 94,3±1,39 116,2±1,12* Примітка. * - р