Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Живильне середовище для культивування непарного шовкопряда, що містить агар-агар, кукурудзяне борошно, зародки пшениці, кормові дріжджі, аскорбінову кислоту, метабен, етиловий спирт, воду, яке відрізняється тим, що додатково містить: порошок з целюлози, порошок з насіння льону, цитрат селену, вміст якого у препараті - 0,02 %; комплекс загальних ліпідів з лялечок американського білого метелика, при наступному вмісті компонентів, мас. %:

агар-агар

2,93-4,21

кукурудзяне борошно

3,68-4,69

зародки пшениці

15,99-18,50

кормові дріжджі

3,16-4,69

аскорбінова кислота

0,69-0,97

метабен

0,46-0,68

етиловий спирт

1,05-1,37

порошок з целюлози

0,81-1,58

порошок з насіння льону

0,42-0,78

цитрат селену

0,0001-0,0002

комплекс загальних ліпідів з лялечок

0,12-0,24

вода

70,6899-62,2898.

Текст

Реферат: Живильне середовище для культивування непарного шовкопряда містить агар-агар, кукурудзяне борошно, зародки пшениці, кормові дріжджі, аскорбінову кислоту, метабен, етиловий спирт, воду, та додатково порошок з целюлози, порошок з насіння льону, цитрат селену і комплекс загальних ліпідів з лялечок американського білого метелика. UA 82881 U (54) ЖИВИЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ДЛЯ КУЛЬТИВУВАННЯ НЕПАРНОГО ШОВКОПРЯДА UA 82881 U UA 82881 U 5 10 15 20 25 30 35 Корисна модель належить до галузі сільського господарства, зокрема - біологічних технологій. Відоме живильне середовище для культивування непарного шовкопряда (Мешкова В. Л. Лабораторне вирощування непарного шовкопряда Lymantria dispar L.(Lepidoptera: Lymantriidae) / В.Л. Мешкова, К.В. Давиденко // Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія. "Ентомологія та фітопатологія" - 2008. - № 8. - С. 98-101), що містить для культивування гусениць І-III віку: агар - 10 г; кукурудзяне борошно - 15 г; зародки пшениці - 70 г; кормові дріжджі - 12 г; аскорбінова кислота - 3 г; метабен - 1,5 г; етиловий спирт - 6 мл; вода - 400 мл, для культивування гусениць IV-V віку: агар - 11,5 г; кукурудзяне борошно - 12 г; зародки пшениці - 65 г; кормові дріжджі - 15 г; аскорбінова кислота - 3 г; метабен - 1,5 г; етиловий спирт - 6 мл; фільтрувальний папір - 5 г; насіння льону - 2 г; вода - 370 мл. Недоліком середовища - аналога є те, що культивування на ньому личинок непарного шовкопряда не забезпечує нормалізацію змін у структурі і функції імунної системи, високої загальної біомаси без порушення звичного функціонування організму, оптимальної гуморальної регуляції через механізм координації процесів життєдіяльності в період онтогенезу комах. Корисною моделлю поставлена задача: створити живильне середовища для культивування непарного шовкопряда для нормалізації змін у структурі і функції імунної системи, зростання загальної біомаси популяції без порушення звичного функціонування організму, удосконалення гуморальної регуляції через механізм координації процесів життєдіяльності в період онтогенезу комах. Для вирішення задачі запропоноване штучне живильне середовище для культивування непарного шовкопряда, яке, у порівнянні з "відомим живильним середовищем", додатково включає мас. %: цитрат селену - 0,02, комплекс загальних ліпідів з лялечок американського білого метелика (АБМ), що містить: метилові ефіри жирних кислот - 1,29-2,07 %; вільні жирні кислоти - 2,73-3,94 %; холестерин - 0,26-1,17 %; фосфоліпіди (нейтральні ліпіди, фосфатиділетаноламін, фосфатиділхолін, фосфатиділ сирин, сфінгоміелін) - 4,32-5,79 %, при наступному вмісті компонентів, мас. %: агар-агар 2,93-4,21 кукурудзяне борошно 3,68-4,69 зародки пшениці 15,99-18,50 кормові дріжджі 3,16-4,69 аскорбінова кислота 0,69-0,97 метабен 0,46-0,68 етиловий спирт 1,05-1,37 порошок з целюлози 0,81-1,58 порошок з насіння 0,42-0,78 льону цитрат селену 0,0001-0,0002 комплекс загальних 0,12-0,24 ліпідів з лялечок вода 70,6899-62,2898. Ефективність запропонованого живильного середовища досліджували на лабораторнопольовій культурі непарного шовкопряда Lymantria dispar L. (Lepidoptera: Lymantriidae). Живильне середовище для культивування гусениць непарного шовкопряда підготовляють наступним чином. Відповідно до дослідного варіанта, суміш агар-агару, кукурудзяного борошна, зародків пшениці, кормових дріжджів, порошку з целюлози, порошку з насіння льону попередньо стерилізують на водяній бані впродовж 40 хв. Після охолодження живильної суміші до 55 °C до неї добавляють аскорбінову кислоту і метабен, розчинені в етиловому спирті. Після чого, відповідно до варіантів крайніх і середніх величин компонентів, представлених в таблиці 1, зважені складові частини цитрату селену, комплексу загальних ліпідів з лялечок американського білого метелика, ретельно змішують з попередньо створеною і стерилізованою сумішшю. 1 UA 82881 U Таблиця 1 Вміст компонентів у живильному середовищі дослідних варіантів, що використовувалось для культивування гусениць непарного шовкопряда Назва компонентів Агар-агар Кукурудзяне борошно Зародки пшениці Кормові дріжджі Аскорбінова кислота Метабен Етиловий спирт Порошок з целюлози Порошок з насіння льону Цитрат селену Комплекс загальних ліпідів з лялечок АБМ Вода 5 10 15 20 25 30 35 А 2,34 3,09 15,01 3,09 0,64 0,42 0,99 0,76 0,36 0,00005 Концентрація, маса % варіанти В С 2,93 3,12 3,68 3,81 15,99 17,23 3,16 3,28 0,69 0,73 0,46 0,53 1,05 1Д4 0,81 0,86 0,42 0,51 0,0001 0,00015 D 4,21 4,69 18,50 4,69 0,97 0,68 1,37 1,58 0,78 0,0002 Е 6,17 6,52 20,11 6,74 1,49 1,29 1,69 1,97 1,17 0,00025 0,06 0,12 0,18 0,24 0,31 73,23995 70,6899 68,60985 62,2898 52,53975 Культивування непарного шовкопряда проводили за температури від 18 до 20 °C, відносної вологості повітря 75-80 % та фотоперіоду - 16 годин. Живильне середовище зберігали за температури від 2 до 5°С. Для експериментальних варіантів були відібрані яйцекладки самиць, маса яйця в яких на 72-84 години до відродження гусениць знаходилась у межах 0,6-0,8 мг. Життєздатність личинок непарного шовкопряда встановлювали за співвідношенням початкової кількості експериментальних личинок до кількості утворених із них стандартних лялечок за формулою: VL=(Hp:QL)100 %, де VL - життєздатність личинок, %; Нр - число утворених стандартних лялечок, екз.; QL початкове число експериментальних гусениць, екз. Гусениць непарного шовкопряда на 96-у і 144-у години останнього віку розвитку, культивованих на живильному середовищі, згідно з варіантами крайніх і середніх величин компонентів, представлених в таблиці 1, при однаковому технологічному і дослідному режимах, відбирали із піддослідних груп методом випадкової вибірки у кількості не менше 50 особин з кожної сім’ї. Їх витримували впродовж 10-14 годин без корму до повного звільнення кишечнику від його вмісту. Піддослідних личинок зважували з точністю до 1 мг, готували з них тотальний гомогенат, в якому за допомогою йодометричного титрування визначали каталазні показники: активність каталази личинок за температури інкубації 12 °C і 22 °C - за формулою: A  68  V1  V2   T , де A - активність каталази, мг перекису водню, розкладеного одним грамом живої маси личинки за одну годину; V1 - середній об'єм 0,01 Н розчину тіосульфату натрію, витраченого на титр контрольної проби, мл; V2 - об'єм 0,01 Н розчину тіосульфату натрію, витраченого на титрування дослідної проби, мл; T - фактичний титр розчину тіосульфату натрію. Енергію активації каталази визначали за формулою: At   39203  lg 2 , At1 де  - енергія активації каталази, г-кал.; At1 - активність каталази при 12 °C; At2 активність каталази при 22 °C; 39203 - вільне число, розраховане для умов досліду. У цих формулах враховано період інкубації - 30 хвилин, розведення гомогенату - 1:2000 і титр тіосульфату натрію - 0,1 н. Наприкінці культивування непарного шовкопряда у сім'ях на 96-у і 144-у годину розвитку відбирали гусениць останнього віку з найбільшими показниками активності каталази і найменшою енергією активації. Визначали також узагальнений каталазний показник активності ферменту за формулою: 2 UA 82881 U At1  At2 ,  де At1 і At2 - активність каталази гусениць при оптимальних температурах інкубації відповідно 12 °C і 22 °C;  - енергія активації каталази. Після спарювання метеликів і відкладання яєць самицями, визначали середню масу яйця та яйцекладки і за цими величинами судили про стан сім’ї, групи, популяції, а саме: чим більша маса одного яйця і їх кількість у кладці і чим більший узагальнений каталазний показник гусениць останнього віку на 96-у і 144-у години розвитку, тим вищий рівень можливості організму нормалізувати небажані зміни у структурі і функції імунної системи, що призводить до зросту загальної біомаси популяції без порушення звичного функціонування організму, удосконалення гуморальної регуляції через механізм координації процесів життєдіяльності в період онтогенезу комах. При культивуванні лабораторно-польової культури непарного шовкопряда Lymantria dispar L., враховували загальновідомі особливості його біології та екології, а також рекомендації щодо можливості розведення та застосування як об’єкта для проведення біохімічних і біофізичних досліджень (Киреева И. М. Экология и физиология непарного шелкопряда. - К.: Наукова думка, 1983.-128 с.). При догляді за непарним шовкопрядом, визначенням життєздатності, активності каталази гусениць, енергії активації каталази гусениць та узагальненого каталазного показника активності ферменту керуються відомими методами (Мороз М.С. Оцінка продуктивності і пристосування шовкопрядів до штучних умов середовища/ М.С. Мороз // Науковий вісник Національного аграрного університету.-2000. - Вип. 24. - С. 52-61). Гусениць контрольних варіантів лабораторно-польової культури непарного шовкопряда Lymantria dispar L. вирощували на живильному середовищі, в склад якого входять для культивування гусениць І-III віку: агар - 10 г; кукурудзяне борошно - 15 г; зародки пшениці - 70 г; кормові дріжджі - 12 г; аскорбінова кислота - 3 г; метабен - 1,5 г; етиловий спирт - 6 мл; вода 400 мл, для культивування гусениць IV-V віку: агар - 11,5 г; кукурудзяне борошно - 12 г; зародки пшениці - 65 г; кормові дріжджі - 15 г; аскорбінова кислота - 3 г; метабен - 1,5 г; етиловий спирт 6 мл; фільтрувальний папір - 5 г; насіння льону - 2 г; вода - 370 мл. Корисна модель ілюструється наступними таблицями та кресленнями: Табл. 2. Вплив живильного середовища на збільшення загальної біомаси популяції безпорушення звичного функціонування організму. Фіг. 1. Вплив живильного середовища на узагальнений каталазний показник активності ферменту як механізму удосконалення гуморальної регуляції та оптимізації життєздатності другого покоління (F2) непарного шовкопряда в ембріональний період розвитку. Фіг. 2. Вплив живильного середовища на удосконалення гуморальної регуляції через механізм координації процесів життєдіяльності в період онтогенезу непарного шовкопряда. Фіг. 3. Вплив живильного середовища на узагальнений каталазний показник активності ферменту як механізму удосконалення гуморальної регуляції та оптимізації життєздатності другого покоління (F2) непарного шовкопряда в постембріональний період розвитку. Результати експериментів впливу живильного середовища на збільшення загальної біомаси популяції без порушення звичного функціонування організму представлені у таблиці 2. Аналіз свідчить, що найкращі показники щодо життєздатності першого і другого покоління непарного шовкопряда в постембріональний період розвитку одержані в дослідних варіантах В, С і D. У цих варіантах життєздатність личинок першого покоління становила 52; 56 і 54 відсотків, другого - 69; 72 і 70 %, що відповідно на 9; 13 і 11 % та 30; 33 і 31 % більше у порівнянні з аналогом. Запропонований компонентний склад живильного середовища дослідних варіантів не тільки забезпечує високі показники життєздатності Lymantria dispar L. в першому і другому поколінні лабораторної популяції, а також позитивно впливає на зростання кількісних і якісних показників продуктивності. Якщо середній показник відкладених яєць самицею контрольного варіанта прийняти за сто відсотків, то відсоток відкладання самицями у дослідних варіантах В, С і D має досить високу відмінність і досягає відповідно 111,44, 113,92 і 113,15 %. В результаті значного збільшення середньої маси відкладеного яйця і їх кількості суттєво зросла середня маса яєць відкладених самицею. За рахунок кращих поживних якостей запропонованого живильного середовища самиці другого покоління непарного шовкопряда відкладали в середньому у дослідних варіантах В, С і D кладки масою153,66, 165,32 і 161,01 мг, що на 17,83, 26,77 та 23,46 % більше порівняно з аналогом. R 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 3 UA 82881 U Таблиця 2 Вплив живильного середовища на збільшення загальної біомаси популяції без порушення звичного функціонування організму Показники Варіанти D Е Контроль Життєздатність F1, % 54 50 43 Життєздатність F2, % 70 65 39 Кількість яєць в кладці 228,88±2,21 242,47±2,33 247,86±1,67 246,19±1,79 236,48±2,94 217,57±2,27 самиці F2, шт. Маса кладки самиці 143,51±3,59 153,66±4,38 165,32±3,75 161,01±1,79 148,51±3,03 130,41±2,90 F2, мг Маса яйця в кладці F2, 0,627±0,009 0,634±0,012 0,667±0,011 0,654±0,004 0,628±0,007 0,599±0,010 мг 5 10 15 20 25 30 35 40 А 50 66 В 52 69 С 56 72 Таким чином, дослідженнями встановлено, що внесені додаткові компоненти в оптимальних концентраціях виступають як трофічні біологічно активні діючі складові частин, і позитивно впливають на збільшення загальної біомаси популяції без порушення звичного функціонування організму. В умовах культивування Lymantria dispar L. на запропонованому живильному середовищі на стадії постембріонального розвитку забезпечується достовірне підвищення якісних показників продуктивності популяції (життєздатність, маса яйця і їх кількість в кладці). Слід відзначити, що зростання кількісних величин складових частин живильного середовища і зниження води в ньому, як це показано в варіанті Е, суттєво не збільшує життєздатність популяції першого і другого покоління непарного шовкопряда, а також не сприяє зростанню кількості яєць в кладці, маси яйця і маси кладки F2 і з економічної сторони є недоцільним. Вплив живильного середовища на узагальнений каталазний показник активності ферменту як механізму удосконалення гуморальної регуляції та оптимізації життєздатності другого покоління (F2) непарного шовкопряда в ембріональний період розвитку показано на фіг. 1. Відповідно до отриманих результатів, найбільша кількість відроджених гусениць із яйцекладок самиць другого покоління спостерігається у дослідних варіантах В, С і D, де їх кількість становила відповідно 72,2 %, 77,2 % та 78,5 %, що на 19,6 %, 24,6 % та 25,9 % більше порівняно з аналогом. Визначені узагальнені каталазні показники активності ферменту на 144-у годину розвитку личинок другого покоління (F2) дослідних варіантів В, С і D також виявились найвищими і становили відповідно 456,285, 487,621 та 496,278 умовні одиниці, що на 3,73 %, 10,85 % та 12,82 % більше порівняно з аналогом. Виявлена закономірність між збільшенням показників відродження гусениць і узагальненим каталазним показником активності ферменту показує, що за допомогою цитрату селену і комплексу загальних ліпідів з лялечок АБМ можливо досягти такої поживної комбінаторики живильного середовища, яка забезпечить позитивні функціональні дії організму непарного шовкопряда. На фіг. 2 наведені дані щодо впливу живильного середовища на удосконалення гуморальної регуляції через механізм координації процесів життєдіяльності в період онтогенезу непарного шовкопряда. З представлених даних на фіг. 2 очевидно, що під час використання запропонованого живильного середовища для культивування Lymantria dispar L. його компоненти успішно перетворюються із зовнішнього у внутрішній фактор, що трансформуються в енергію фізіологічних функцій та структурних елементів організму в період онтогенезу непарного шовкопряда. Так, у дослідних варіантах В, С і D узагальнений каталазний показник активності ферменту на 96-у годину розвитку личинок другого покоління (F2) становив 668,786; 652,068 і 663,017 умовних одиниць, що на 8,54 %, 5,83 % та 7,60 % більше порівняно з аналогом. За рахунок поліпшення у дослідних варіантах біологічних показників (зростання кількості відкладених яєць самицею і узагальнених каталазних показників гусениць на 96-у і 144-у години останнього гусеничного віку), відмічено закономірне підвищення продуктивності, оптимізація пристосувально-регуляторних механізмів діяльності систем організму непарного шовкопряда. Встановлена залежність між кількістю яєць в кладці та активністю каталази вірогідно підтверджує виявлену позитивну ефективність запропонованого живильного середовища у вирощуванні штучної популяції Lymantria dispar L. порівняно з аналогом. Вплив живильного середовища на узагальнений каталазний показник активності ферменту як 4 UA 82881 U 5 10 15 20 механізму удосконалення гуморальної регуляції та оптимізації життєздатності другого покоління (F2) непарного шовкопряда в постембріональний період розвитку представлено на фіг. 3. У результаті збалансованого вмісту в живильному середовищі дослідних варіантів біологічно активних речовин у вигляді цитрат селену, метилових ефірів жирних кислот, вільних жирних кислот, холестерину, нейтральних ліпідів, фосфатиділ-етаноламіну, фосфатиділхоліну, фосфатиділ сирину та сфінгоміеліну, забезпечується висока фізіологічна активність в організмі, оптимізуються функції імунної системи комах, що убезпечує ризик виникнення епізоотій та підтримує високу життєздатність в постембріональний період розвитку популяції. Висока життєздатність популяції непарного шовкопряда другого покоління дослідних варіантів А - 66 %, В - 69 %, С - 72 %, D - 70 % і Е - 65 %, яка відповідно на 27, 30, 33, 31 та 26 % більше у порівнянні з аналогом, дає підставу стверджувати, що запропоноване живильне середовище забезпечує збереження динамічної рівноваги організмів Lymantria dispar L. з навколишнім середовищем впродовж наступних поколінь. Розгляд дослідних даних, що виражені у вигляді цифрового матеріалу і розміщені в таблицях 1 і 2, фіг. 1-3 показує, що за всіма вивченими ознаками дослідні модифікації живильного середовища з функціональними інгредієнтами перевершують показники аналога. За рахунок використання як поживи запропонованого живильного середовища забезпечується позитивне функціонування організму непарного шовкопряда, завдяки чому спостерігається нормалізація змін у структурі і функції імунної системи, зросту загальної біомаси популяції без порушення звичного функціонування організму, удосконалення гуморальної регуляції через механізм координації процесів життєдіяльності в період онтогенезу комах, таким чином досягається новий позитивний ефект. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 30 Живильне середовище для культивування непарного шовкопряда, що містить агар-агар, кукурудзяне борошно, зародки пшениці, кормові дріжджі, аскорбінову кислоту, метабен, етиловий спирт, воду, яке відрізняється тим, що додатково містить: порошок з целюлози, порошок з насіння льону, цитрат селену, вміст якого у препараті - 0,02 %; комплекс загальних ліпідів з лялечок американського білого метелика, при наступному вмісті компонентів, мас. %: агар-агар 2,93-4,21 кукурудзяне борошно 3,68-4,69 зародки пшениці 15,99-18,50 кормові дріжджі 3,16-4,69 аскорбінова кислота 0,69-0,97 метабен 0,46-0,68 етиловий спирт 1,05-1,37 порошок з целюлози 0,81-1,58 порошок з насіння льону 0,42-0,78 0,0001цитрат селену 0,0002 комплекс загальних ліпідів з 0,12-0,24 лялечок 70,6899вода 62,2898. 5 UA 82881 U Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 6

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Nutrient medium for cultivating the gipsy moth

Автори англійською

Moroz Mykola Serhiiovych, Melnychuk Maksym Dmytrovych, Maksin Viktor Ivanovych, Kaplunenko Volodymyr Heorhiiovych

Назва патенту російською

Питательная среда для культивирования непарного шелкопряда

Автори російською

Мороз Николай Сергеевич, Мельничук Максим Дмитриевич, Максин Виктор Иванович, Каплуненко Владимир Георгиевич

МПК / Мітки

МПК: A01K 67/04

Мітки: шовкопряда, середовище, живильне, культивування, непарного

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/8-82881-zhivilne-seredovishhe-dlya-kultivuvannya-neparnogo-shovkopryada.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Живильне середовище для культивування непарного шовкопряда</a>

Подібні патенти