Спосіб діагностики порушень імунітету у дітей

Спосіб діагностики порушень імунітету у дітей, що включає клінічне обстеження, який відрізня ється тим, що при клінічному обстеженні додатково виявляють фенотипові ознаки дисплазії сполучної тканини та визначають наявність оксипроліну та глікозоаміногліканів у сечі, і при їх значеннях вище - оксипроліну - 65,3±1,1мкмоль/л, глікозоаміногліканів - 55,4±1,2мкмоль/л діагностують порушення імунітету у дітей: фагоцитозу, киснезалежного метаболізму нейтрофілів, місцевого імунітету за даними Ід А та slg A. Корисна модель, що заявляється, відноситься до медицини, а саме до педіатрії і може бути застосована для діагностики порушень імунітету дітей, що страждають на часті гострі респіраторні вірусні інфекції. Статистичні дані міністерства охорони здоров'я України свідчать про те, що здоров'я дитячого населення країни характеризується високим рівнем захворюваності і у структурі її продовжують переважати хвороби органів дихання, в тому числі гострі респіраторні вірусні захворювання (ГРВЗ) [1]. З одного боку це, в певній мірі, пов'язано з особливостями імунологічної реактивності дітей, які проявляються неповноцінністю імунологічної відповіді на різні антигенні подразники [2]. Разом з тим, в останнє десятиріччя спостерігається тенденція до збільшення захворюваності у дитячому віці на вроджені хвороби сполучної тканини. Педіатрам приходиться зустрічатися з генетично детермінованими порушеннями обміну речовин сполучної тканини (СТ) у дітей Ці захворювання проявляються чіткою клінічною симптоматикою та називаються диференційованими мезинхімальними або сполучнотканинними дисплазіями (СТД). До них відносяться синдроми Марфана, Елерса-Данлоса, незавершений остеогенез, еластична псевдоксантома та інші [3]. Поряд з диференційованими захворюваннями СТ, які мають фенотипові ознаки та пов'язані з первинними генними мутаціями, існують її аномалії у вигляді неповних, недиференційованих форм [4, 5]. Ці аномалії об'єднуються у дисплазії СТ під якими слід розуміти такі зміни СТ, фенотипові та клінічні прояви при яких, з одного боку свідчать про наявність сполучнотканинного дефекту, а з другого - не вкладається не ні в один з відомих генетичне обумовлених синдромів мезенхимальної недостатності [6]. В останні роки спостерігається зростання кількості випадків недиференційованих форм СТД у дітей. Остаточно причини цього явища не з'ясовані. Хоча в літературі зустрічаються поодинокі роботи, в яких вказується припущення, що формування недиференційованих форм СТД у дітей пов'язано з патогенними впливами на організм матері та плоду в онтогенезі, в наслідок погіршання екологічної ситуації, поганого харчування, стресів [7]. За даними літератури у дітей при недиференційованій СТД поряд із зовнішніми фенотиповими ознаками виявляється СТД та клінічна дисфункція одного або декількох внутрішніх органів (центральної нервової, серцево-судинної, сечовидільної і репродуктивної систем, систем крові та зовнішнього дихання, шлунково-кишкового тракту. Вони страждають на запальні процеси серця, верхніх дихальних шляхів, ЛОР-органів, легенів, нирок та шкіри [8, 9,10]. В літературі не має чітких даних про взаємозв'язок обміну сполучної тканини та стану імунітету у дітей з недиференційованою дисплазією сполучної тканини (НДСТ), що страждають на часті гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ). Відомий спосіб діагностики порушень окремих ланцюгів імунітету у дітей, обраний нами в якості прототипу, що базується на визначенні фагоцитозу [11], кисень-залежного метаболізму нейтрофілів СО О) 00 00 ОТ 8893 [12], місцевого імунітету [13]. Проте даному способу притаманні деякі недоліки: перш за все інвазивність, висока вартість, трудомісткість, потребує ефективного обладнання імунологічної лабораторії та високої кваліфікації спеціалістів. Даний спосіб визначення активності, інтенсивності фагоцитозу, кисень-залежного метаболізму нейтрофілів, місцевого імунітету за даними Ід А та slg А вимагає значних затрат, що перешкоджає його широкого і до того ж не в повній мірі впровадження. Задача, яку вирішує корисна модель, що заявляється полягає в встановленні доступного способу діагностики порушень імунітету у дітей без втрати точності та специфічності шляхом дослідження сечі. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способу діагностики у дітей, який включає клінічне обстеження та дослідження крові та слини, згідно з корисною моделлю при клінічному обстеженні додатково виявляють фенотипові ознаки дисплазії сполучної тканини та визначають наявність оксипроліну та глікозоаміногліканів (ГАГ) у сечі і при їх значенні вище -оксипролін 65,3±1,1мкмоль/л та ГАГ - 55,4±1,2мкмоль/л, - діагностують порушення імунітету у дітей: фагоцитозу, кисень-залежного метаболізму нейтрофілів, місцевого імунітету за даними Ід А та slg A. Відмінною особливістю способу, що заявляється є те, що стан порушень імунітету оцінюють за наявністю оксипроліну та ГАГ у сечі і при їх значенні вище - оксипролін - 65,3±1,1мкмоль/л та ГАГ - 55,4±1,2мкмоль/л, - діагностують порушення імунітету у дітей: фагоцитозу, кисень-залежного метаболізму нейтрофілів, місцевого імунітету за даними Ід А та slg А, оскільки оксипролін і ГАГ відіграють важливу роль у розпаді колагену, що дає можливість точно і відносно просто діагностувати функціональні порушення фагоцитуючих клітин та місцевого імунітету. За доступними нами літературними даними такий спосіб діагностики порушень імунітету у дітей є невідомий. Запропонований спосіб діагностики здійснюється наступним чином. Для верифікації діагнозу НДСТ використовують клінічні критерії за Нью-Йоркською асоціацією кардіологів [14] або можна використовувати розроблену нами спеціальну таблицю фенотипових ознак дисплазії сполучної тканини. При наявності 6 та більше ознак фенотипових ознак дисплазії сполучної тканини виставляється дитині діагноз НДСТ. Далі збирається добова сеча та визначається у сечі рівень оксипроліну [15] та ГАГ [16]. Таблиця 1 Фенотипові ознаки сполучнотканинних дисплазій №п/п 1 2. 3. 4. Ознаки Краніоцефальні: Невірна Форма черепа Доліхоцефалія Незрошення губи Незрошення верхнього піднебіння Зривлення носової перегородки Часті носові кровотечі Очні: Міопія_ Епікант Широко розрашовані очі_ Близько розрашовані очі. Колобоми Короткі або вузькі очні щілини. Птоз Катаракта Порожнина роту: Високе піднебіння Порушення росту зубів Розщеплення язичка Аномалії прикусу. Скошеність підборіддя Товсті губи з борознами. Малий та великий рот Вуха: Низьке розташування Асиметрія Неправильний розвиток завитків_ Малі або прирощені мочки вух Відсутність козелка Не має 8893 Продовження таблиці 1 1 2 4 Дуже великі або дуже маленькі Відкопилені вуха Вроджена туговухість. 5. Руки: Короткі або криві мізинці. Потовщення нігтьових фаланг. Син- або полірахнодактилія 4-й палець менше 2-го Порушення росту нігтів Гіпермобільніеть суглобів 6. Ноги: Варикозне розширення вен_ Плоскостопість X- та О подібне викривлення ніг_ "Сандалевидна" 1 міжфалангова щілина. 7. Шкіра: Підвищена розтяжність Вогнища депігментації Стрії Велика кількість пігментних плям Гіпертрихоз Гемангіоми Ангіоектази Суха зморщена шкіра. Крижі 8. Кості, хребет: Деформація грудної клітки. Spina bifidum Кіфоз Ювенільний остеохондроз. Підвищена ломкість нігтів_ 9. Конституція: Астенічна Збільшення подовжених розмірів тіла_ Порушення осанки Гіпертрофія. З обстежених 120 дітей, що відвідували дитячий дошкільний заклад, ознаки сполучнотканинної дисплазії було виявлено у 79 (65,8%) дітей. Серед них: 50 (63,3%) Дітей часто хворіли на ГРВІ, 29 (36,7%) мали прояви НДСТ проте не хворіли на ГРВІ. 21 (17,5%) дитина з 120 часто хворіла на ГРВІ, але не мала проявів НДСТ. Для поглибленого клініко - лабораторного обстеження було відібрано 51 дитина, яка страждала на часті ГРВІ,: серед них - ЗО - з ознаками сполучнотканинної дисплазії, 21 - без ознак СТД, що часто хворіли на ГРВІ. Серед дітей з ознаками СТД, що часто хворіли на ГРВІ, найчастіше спостерігався MASSфенотип у 14 (46,7%) дітей, Елерсо-подібний тип дисплазії сполучної тканини (ДСТ) виявлено у 10 (33,3%) дітей, Морфано-подібний тип ДСТ - у 6 (20%). У 20 (66,6%) дітей з НДСТ виявлено аномалії розвитку внутрішніх органів (пролапс мітрального клапану у 6 (30%) дітей, додаткові хорди лівого шлуночка у 8 (40%) дітей, аномалії розвитку жовчного міхура у 11 (55%) дітей, нирок (подвоєння лоханок) у 3 (15%) дітей, селезінки (до даткові долі) у 2 (10%) дітей. Причому у 6 (30%) з 20 дітей було виявлено 2 та більше аномалій внутрішніх органів. Діагноз НДСТ у дітей встановлювали при наявності 6 та більше фенотипових ознак дисплазії сполучної тканини за даними таблиці №1. Основними ознаками НДСТ з боку опорнорухового апарату у обстежених дітей було наявність кіфо-сколіозу, порушення статури, деформації грудної клітки, плоскостопості, гіпермобільності суглобів та їх дисплазії, скривлення та скорочення пальців кистей рук та стоп ніг, гіпереластоз шкіри, порушення росту зубів. Вивчення стану імунітету у дітей , що страждали на часті ГРВІ і мали прояви НДСТ (1 група), та у дітей без ознак дисплазії СТ (2 група) показало, що з боку клітинної ланки імунітету у обстежених груп дітей не спостерігалося вірогідних змін. Разом з тим, при вивченні показників фагоцитозу у обстежених груп дітей нами виявлено вірогідні відмінності рівня активності та інтенсивності фагоцитозу (таблиця 2). 8893 Таблиця 2 Показники фагоцитозу у дітей, що страждають на часті ГРВІ (М±т) Група дітей №п/п 3 ознаками НДСТ 1 Без ознак НДСТ 2 Здорові діти 3 п ЗО 21 20 Рі-2 Рі-3 Рг-з Активність фагоцитозу (%) 31,6±2,1 42,3±2,1 56,8±2,6