Спосіб лікування післяпроменевих пульмональних уражень у хворих на рак легень

Реферат: Спосіб лікування післяпроменевих пульмональних уражень у хворих на рак легень включає застосування кортикостероїдних, бронхолітичних, муколітичних, антибактеріальних, дезінтоксикаційних засобів. При цьому спочатку у вигляді інгаляцій вводять 1 раз на добу бронхолітичний препарат впродовж 14 днів, після чого 2 рази на добу з інтервалом 1 год. і 6 год. застосовують інгаляційно кортикостероїдний препарат з паралельним уведенням послідовно впродовж 1 доби антибактеріального, муколітичного і дезінтоксикаційного препаратів за схемою: антибактеріальний препарат уводять внутрішньовенно крапельно 1 раз на добу упродовж 5 днів, після цього внутрішньовенно 2 рази на день з інтервалом 8 год. уводять муколітичний препарат протягом 14 днів і 1 раз на добу через день внутрішньовенно крапельно вводять дезінтоксикаційний препарат упродовж 10 днів. UA 98397 U (12) UA 98397 U UA 98397 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме медичної радіології і може використовуватися для лікування післяпроменевих пульмональних уражень. Радіаційні ураження легень (променеві пульмоніти та фібрози легень) є найчастішим ускладненням променевої терапії (ПТ) органів грудної клітки. Ефективне їх лікування дозволяє продовжувати терапію основного захворювання. Відомий спосіб лікування післяпроменевого фіброзу легень, в якому застосовують бронхолітичні, протизапальні кортикостероїдні, антибактеріальні препарати для купірування дихальної недостатності [1]. Однак використання кортикостероїдів перорально у великих дозах упродовж тривалого терміну (1-2 місяці) призводить до побічних ефектів, які обтяжують перебіг супутньої патології у хворих на рак легень (РЛ). Найбільш близьким за технічною суттю і досягнутим ефектом є спосіб лікування променевих уражень легень, в якому поряд з протизапальними засобами (кортикостероїди, антибіотики), бронхолітичними, муколітичними, антиагрегатними, антигістамінними препаратами паралельно застосовують дезінтоксикаційні, знеболювальні, гемостатичні засоби. Зазначені препарати застосовують до купірування больового синдрому, нормалізації температури тіла, стабілізації загального стану. Потім додають замісні, метаболічні, репаративні та імунні засоби і лікування продовжують до стабілізації показника функціонального стану за Карновським на рівні 60-80 % [2]. Однак застосування відомого способу призводить до виникнення побічних ефектів у хворих без супутньої патології, не кажучи вже про хворих з обтяженим анамнезом. Тривалість лікування відомим способом складає 3 місяці. В основу корисної моделі поставлено задачу створити спосіб лікування післяпроменевих пульмональних уражень, в якому попереднє послідовне застосування бронхолітичних і кортикостероїдних препаратів у вигляді інгаляцій з наступним уведенням за схемою антибактеріальних, муколітичних і дезінтоксикаційних препаратів дозволяє підвищити ефективність дії кортикостероїдних препаратів, що сприяє зниженню дози цих препаратів, внаслідок чого зменшується кількість побічних ефектів і скорочується тривалість курсу лікування. Поставлену задачу вирішують таким чином: у відомому способі лікування післяпроменевих пульмональних уражень у хворих на РЛ, що включає застосування кортикостероїдних, бронхолітичних, муколітичних, антибактеріальних, дезінтоксикаційних засобів, згідно з корисною моделлю, спочатку вводять у вигляді інгаляцій 1 раз на добу бронхолітичний препарат упродовж 14 днів, після чого 2 рази на добу з інтервалом 1 і 6 годин застосовують інгаляційно кортикостероїдний препарат з паралельним уведенням послідовно впродовж 1 доби антибактеріального, муколітичного і дезінтоксикаційного препаратів за наступною схемою: антибактеріальний препарат уводять внутрішньовенно крапельно 1 раз на добу протягом 5 днів, потім внутрішньовенно 2 рази на день з інтервалом 8 годин уводять муколітичний препарат протягом 14 днів, і 1 раз на добу через день внутрішньовенно крапельно вводять дезінтоксикаційний препарат протягом 10 днів. Крім цього, при виявленні ішемічної хвороби серця з порушенням серцевого ритму додатково застосовують антиаритмічні препарати - блокатори кальцієвих каналів у стандартному дозуванні. У разі ознак променевого езофагіту використовують антацидні препарати, прокінетики та інгібітори протонної помпи у стандартному дозуванні. Попереднє застосування бронхолітичного засобу у вигляді інгаляції полегшує подальше підведення кортикостероїдного препарату до альвеол, до осередків запалення, що дозволяє зменшити дозу цих препаратів і, як наслідок, знизити імовірність виникнення побічних ефектів, пов'язаних з їх використанням. Виконання всієї сукупності ознак способу, що заявляється, дозволить суттєво збільшити ефективність лікування при скороченні його тривалості до 3-4 тижнів. Спосіб, що заявляється, здійснюється наступним чином. Після проведення променевої терапії у хворих на РЛ виникають післяпроменеві пульмональні ураження, наприклад, променевий пульмоніт або фіброз легень. Лікування хворих з післяпроменевими ушкодженнями легень починають з попереднього введення у вигляді інгаляцій 1 раз на добу (звичайно о 9.00 ранку) бронхолітичного препарату, наприклад, небутамолу, курс його застосування 14 днів. Через 1 годину після інгаляції вводили інгаляційно кортикостероїдний препарат, наприклад, небуфлюзон по 2 мл. Другий раз його вводили через 6 год. Паралельно з прийняттям зазначених вище препаратів хворому послідовно вводили впродовж 1 доби антибактеріальний препарат внутрішньовенно крапельно 1 раз на добу впродовж 5 днів, наприклад 1 UA 98397 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 левофлоксацин дозою 500 мг. Потім 2 рази на день з інтервалом 8 год. внутрішньовенно вводили муколітичний препарат, наприклад, амброксол 2 мл, впродовж 14 днів, і 1 раз на добу через день внутрішньовенно крапельно вводили 200 мл дезінтоксикаційного препарату вродовж 10 днів, для цього застосовували 4,2 % розчин натрію гідрокарбонату. Якщо у хворого є супутні патології, наприклад ішемічна хвороба серця з порушенням серцевого ритму, додатково застосовували антиаритмічні препарати - блокатори кальцієвих каналів у стандартному дозуванні. Якщо у хворого виявлені ознаки променевого езофагіту, додатково до основного курсу лікування застосовували антацидні препарати, прокінетики та інгібітори протонної помпи у стандартному дозуванні. Нижче наведено приклади конкретної реалізації способу, що заявляється. Приклад 1. Хворий Ж., 1953 р. н., іст. хв. № 95885, госпіталізований 04.07.12 р. у відділення лікування та реабілітації променевих уражень Державної установи «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор'єва Національної академії медичних наук України» (ДУ IMP НАМН), через 1 місяць після проведення дистанційної променевої терапії СОД 68-70 Гр. Хворому встановлено діагноз: рак правої легені T2NxM0, II ст., стан після курсу дистанційної променевої терапії. Кл. гр. II. Супутній діагноз: гіпертонічна хвороба II стадії. Ішемічна хвороба серця (ІХС): дифузний кардіосклероз. Серцева недостатність І стадії (СН І ст.), зі збереженою систолічною функцією лівого шлуночка. Функціональний клас (ФК) II. Пацієнт скаржився на кашель, збільшення вираженості задишки, підвищення температури тіла до 38-39 °С, на біль, дискомфорт у грудній клітці при ковтанні. Слід зазначити, що погіршення загального стану, променевих реакцій та ускладнень, прогресування супутньої кардіологічної патології під час курсу ПТ не спостерігалося. Променевий пульмоніт у хворого було діагностовано на підставі: скарг на кашель, збільшення вираженості задишки, підвищення температури тіла до 38-39 °С, даних комп'ютерної томографії (КТ) органів грудної клітки - наявності осередків інфільтрації у межах поля опромінення. Променевий езофагіт було діагностовано на підставі: скарг на біль у грудній клітці при ковтанні, наявних - дисфагії та даних езофагогастродуоденоскопії - ЕГДС (гіперемії слизової оболонки стравоходу). Для проведення курсу медикаментозного лікування ускладнень променевої терапії променевого пульмоніту, променевого езофагіту пацієнту було призначене таке лікування: починають з уведення у вигляді інгаляцій 1 раз на добу протягом 14 днів бронхолітичного препарату - небутамолу по 2 мл протягом 1-20 хвилин. Після цього 2 рази на добу з інтервалом 1 год. і 6 год. застосовують інгаляційно кортикостероїдний препарат - небуфлюзон по 2 мл протягом 14 днів. Паралельно з уведенням небуфлюзону призначають послідовне введення протягом 1 доби антибактеріального, муколітичного та дезінтоксикаційного препаратів за схемою: антибактеріальний препарат - левофлоксацин по 500 мг внутрішньовенно крапельно 1 раз на добу протягом 5 днів; потім внутрішньовенно, 2 рази на добу, призначали муколітичні засоби амброксол - по 2 мл протягом 14 днів; та 1 раз на добу через день, протягом 10 діб (днів) для дезінтоксикації та полегшення відходження харкотиння внутрішньовенно крапельно вводили 200 мл 4,2 % розчину натрію гідрокарбонату (сода-буфер). Враховуючи наявність супутньої патології - гіпертонічної хвороби в поєднанні з порушеннями серцевого ритму - синусовою тахікардією - призначали препарати - антагоністи кальцію - верапаміл 40 мг 2 рази на добу та препарати з групи інгібіторів ангіотензинперетворючого ферменту (АПФ) - лізиноприл 5 мг 1 раз на добу - постійно. Для лікування променевого езофагіту використовували - альмагель А (алюмінію гідроксид) по 1 дозованій ложці - 5 мл, тричі на добу протягом тижня та мотиліум (домперидон) по 10 мг 3 рази на добу - на ніч, рабепразол 20 мг 1 раз на добу - протягом 14 днів. Протягом курсу вищезазначеного лікування, що тривав 3 тижні, - не виникло жодних побічних ефектів та ускладнень. Нормалізацію температури тіла спостерігали на 6-й день лікування, після завершення курсу було відзначено відсутність скарг на кашель, біль у грудній клітці при ковтанні, явищ дисфагії, значне зменшення вираженості задишки, покращення загального стану. Динаміку даних клініко-інструментального обстеження перед початком та після курсу лікування запропонованим способом наведено у таблиці 1. 2 UA 98397 U Таблиця 1 Порівняння результатів клініко-інструментального обстеження хворого до та після лікування Показник Перед початком лікування Наприкінці курсу ПТ 1 9 Лейкоцити, •10 /л паличкоядерні нейтрофіли, % ШОЕ, мм/год. ACT, Од/л аспартатамінотранс фераза АЛТ аланін амінотрансфераза, Од/л Фібриноген, г/л 2 12,5 3 8,6 Референтні значення 4 4-9 10 4 1-6 36 15 2-15 54 38 5,0-40,0 56 39 5,0-40,0 8,88 Синусова тахікардія, ЧСС (частота серцевих скорочень) 100 уд./хв., дифузне порушення процесів реполяризації Тип порушення - змішаний, помірний, переважно з рестрикцією 3,66 2,0-4,0 Ритм синусовий, Ритм синусовий, ЧСС 80 ЧСС 60-90 уд./хв., порушення процесів уд./хв., процеси реполяризації задньої стінки реполяризації міокарда лівого шлуночка не порушені Немає порушень Немає порушень Множинні осередки інфільтрації правої легені Відсутність осередків інфільтрації Відсутність осередків інфільтрації ЕКГ ФЗД КТ органів грудної клітки ЕГДС Кашель Задишка Підвищення температури тіла, °С 5 10 15 20 Гіперемія слизової оболонки Норма стравоходу Є Відсутній Є Відсутня 38 Норма Відсутній Відсутня 36,5 35,5-37,4 На підставі даних, наведених у таблиці, стан хворого після курсу лікування післяпроменевого пульмоніту способом, що пропонується, значно поліпшився. Про це свідчить відсутність кашлю та задишки та нормалізація температури тіла наприкінці курсу лікування, який тривав 3 тижні. Після завершення курсу медикаментозного лікування також спостерігалися: відсутність осередків інфільтрації при контрольній КТ органів грудної клітки, нормалізація рівнів лабораторних показників (лейкоцити, паличкоядерні нейтрофіли, ШОЕ, ACT, AЛT, фібриноген), ФЗД, позитивна динаміка на ЕКГ. Поряд із цим зафіксовано відсутність гіперемії слизової оболонки стравоходу при ЕГДС. Протягом року пацієнт був під наглядом. У пізньому та віддаленому термінах спостереження променевих ускладнень зареєстровано не було. Згідно з чинними нормативними документами хворому було проведено 3 цикли поліхіміотерапії. Приклад 2. Хворий Ш., 1962 р.н., іст. хв. № 93384. Госпіталізований 04.07.12 р. у відділення лікування та реабілітації променевих уражень ДУ IMP НАМИ через 6 місяців після проведення дистанційної променевої терапії до СОД 68-70 Гр з діагнозом: рак лівої легені T2NxM0, II ст., стан після курсу дистанційної променевої терапії. Кл. гр. II. Супутній діагноз: ІХС: дифузний кардіосклероз. Миготлива аритмія, постійна форма, тахісистолічний варіант. СН ІІА ст., зі збереженою систолічною функцією лівого шлуночка. ФК III. При госпіталізації у клініку хворий скаржився на кашель, збільшення вираженості задишки (у спокої), підвищення температури тіла до 38-39 °С, загальну слабкість, серцебиття. Слід зазначити, що погіршення загального стану, променевих реакцій та ускладнень, прогресування супутньої кардіологічної патології під час курсу ПТ ми не спостерігали. 3 UA 98397 U 5 10 15 20 25 Променевий фіброз лівої легені у даного хворого було діагностовано на підставі: скарг на кашель, збільшення вираженості задишки, підвищення температури тіла до 38-39 °С, даних КТ органів грудної клітки - наявності фіброзних тяжів у вигляді лінійних тіней у межах поля опромінення. Курс медикаментозного лікування ускладнень променевої терапії - променевого фіброзу починають з уведення у вигляді інгаляцій 1 раз на добу протягом 14 днів бронхолітичного препарату - небутамолу по 2 мл протягом 10-20 хвилин. Після цього 2 рази на добу з інтервалом 1 год. і 6 год. застосовують інгаляційно кортикостероїдний препарат - небуфлюзон по 2 мл протягом 14 днів. Паралельно з введенням небуфлюзону призначають послідовне введення протягом 1 доби антибактеріального, муколітичного та дезінтоксікаційного препаратів за схемою: антибактеріальний препарат - левофлоксацин по 500 мг внутрішньовенно крапельно 1 раз на добу протягом 5 днів; потім - внутрішньовенно, 2 рази на добу, призначали муколітичні засоби амброксол по 2 мл протягом 14 днів; та 1 раз на добу через день, протягом 10 діб (днів) для дезінтоксикації та полегшення відходження харкотиння внутрішньовенно крапельно вводили 200 мл 4,2 % розчину натрію гідрокарбонату (сода-буфер). Враховуючи наявність супутньої патології - ІХС у вигляді порушень серцевого ритму миготливої аритмії хворому призначали антиаритмічні препарати - аміодарон 200 мг 1 раз на добу та препарати з групи інгібіторів АПФ - лізиноприл 5 мг 1 раз на добу - постійно. Протягом курсу вищезазначеного лікування, що тривав 3 тижні, не виникло жодних побічних ефектів та ускладнень. Нормалізацію температури тіла спостерігали на 7-й день лікування, після завершення курсу не відзначено скарг на кашель, серцебиття; значно зменшилася вираженість задишки, поліпшився загальний стан. Динаміку даних клініко-інструментального обстеження перед початком та після курсу лікування запропонованим способом наведено у таблиці 2. Таблиця 2 Порівняння результатів клініко-інструментального обстеження хворих до та після лікування Показник 9 Лейкоцит, •10 /л паличкоядерні нейтрофіли, % ШОЕ, мм/год. ACT, Од/л аспартатамінотрансф ераза АЛТ аланін амінотрансфераза, Од/л Фібриноген, г/л ЕКГ ФЗД КТ органів клітки Наприкінці курсу ПТ 11,6 7,4 Референтні значення 4-9 11 3 1-6 31 14 2-15 58 38 5,0-40,0 51 37 5,0-40,0 4,88 3,44 39 36.8 2,0-4,0 Ритм синусовий, Миготлива аритмія, ЧСС Миготлива аритмія, ЧСС 80-86 ЧСС 60-90 уд./хв., (частота серцевих скорочень) уд./хв., нормосистолічна форма процеси 100-110 уд./хв., ознаки ішемії в порушення процесів реполяризації не ділянці задньої стінки міокарда реполяризації задньої стінки порушені, ознаки лівого шлуночка міокарда лівого шлуночка ішемії відсутні Тип порушення - змішаний, помірний, переважно з Немає порушень Немає порушень рестрикцією Фіброзні тяжі у вигляді лінійних Відсутність грудної Значне зменшення розмірів тіней у межах поля осередків лінійних тіней на 70 % опромінення інфільтрації Є Відсутній Відсутній Є Відсутня Відсутня Кашель Задишка Підвищення температури тіла, °С 30 Перед початком лікування 35,5-37,4 На підставі даних, наведених у таблиці, стан хворого після курсу лікування післяпроменевого фіброзу легень способом, що пропонується, значно поліпшився. Про це свідчить відсутність кашлю та задишки та нормалізація температури тіла наприкінці курсу 4 UA 98397 U 5 10 15 лікування, який тривав 4 тижні. Після завершення курсу медикаментозного лікування також спостерігалися: зменшення розмірів лінійних тіней на 70 % при контрольній КТ органів грудної клітки, нормалізація рівнів лабораторних показників (лейкоцити, паличкоядерні нейтрофіли, ШОЕ, ACT, АЛТ, фібриноген), ФЗД, позитивна динаміка на ЕКГ (у вигляді більш сприятливої форми миготливої аритмії - нормосистолічної). Протягом року пацієнт підлягав диспансерному нагляду - у пізньому та віддаленому термінах спостереження прогресування променевого фіброзу легень, серцевої недостатності зареєстровано не було. Таким чином, спосіб лікування післяпроменевих уражень легенів, що заявляється, дозволяє проводити медикаментозну корекцію хворим із супутніми захворюваннями без ризику виникнення нових побічних ефектів та обтяження перебігу коморбідної патології поряд зі зменшенням тривалості курсу лікування до 3-4 тижнів (порівняно з 3 міс. у найближчому аналогу). У клініці ДУ IMP НАМН за 2011-2014 pp. запропонованим способом було проліковано 15 пацієнтів, хворих на РЛ, яким було діагностовано післяпроменеві пульмональні ураження через 1-3 місяці після курсу променевої терапії. Дані ефективності лікування зазначених уражень способом, що пропонується, порівняно з найближчим аналогом наведено у таблиці 3. Таблиця 3 Дані ефективності лікування Показник Найближчий аналог, n*=12 1 Спосіб, що заявляється, n*=15 3 2 8-16 мг дексаметазону Доза глюкокортикоїдних препаратів, 4 мг на добу небуфлюзона парентераально або 20-30 мг мг інгаляційно преднізолону перорально Побічні ефекти: тахікардія Присутні Відсутні парадоксальний бронхоспазм Присутні Відсутні медикаментозний гастрит Присутні Відсутні 20 25 30 35 Продовження таблиці 3 1 2 3 Строки перебування у стаціонарі 3-4 місяці (90-120 днів) 3-4 тижні (21-30 днів) (тривалість курсу лікування) Кількість госпіталізацій протягом 7 0 року у зв'язку із загостреннями Примітка. * n - кількість хворих. На підставі даних, наведених у таблиці 3, при лікуванні хворих способом, що заявляється, доза кортикостероїдів знизилася на 12 мг, що складає 75 %, побічні ефекти відсутні, тривалість курсу лікування зменшилася на 60 днів. Таким чином, використання способу лікування післяпроменевих пульмональних уражень у хворих на рак легенів дозволяє: - зменшити дозу кортикостероїдних препаратів у порівнянні з найближчим аналогом на 75%, - зменшити тривалість курсу лікування до 3-4 тижнів (порівняно з найближчим аналогом); - запобігти виникненню побічних ефектів. Джерела інформації: 1. Гершанович М.Л. Симптоматическое лечение при злокачественных новообразованиях: монография / М.Л. Гершанович, М.Л. Пайкин. - М.: Медицина, 2012. - 288 с. 2. Пат. 2487706 Российская Федерация, МПК А61K 31/10, А61K 31/375. Способ лечения лучевых повреждений легких / Курсова Л.В. (RU); заявитель и патентообладатель Федеральное государственное бюджетное учреждение Министерства здравоохранения и социального развития Российской федерации «Медицинский радиологический научный центр» (ФГБУ МРНЦ Минздравсоцразвития России) (RU). - № 2011144660/15; заявл. 03.11.2011; опубл. 20.07.13, Бюл. № 20. 5 UA 98397 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 15 1. Спосіб лікування післяпроменевих пульмональних уражень у хворих на рак легень, що включає застосування кортикостероїдних, бронхолітичних, муколітичних, антибактеріальних, дезінтоксикаційних засобів, який відрізняється тим, що спочатку у вигляді інгаляцій вводять 1 раз на добу бронхолітичний препарат впродовж 14 днів, після чого 2 рази на добу з інтервалом 1 год. і 6 год. застосовують інгаляційно кортикостероїдний препарат з паралельним уведенням послідовно впродовж 1 доби антибактеріального, муколітичного і дезінтоксикаційного препаратів за наступною схемою: антибактеріальний препарат уводять внутрішньовенно крапельно 1 раз на добу упродовж 5 днів, після цього внутрішньовенно 2 рази на день з інтервалом 8 год. уводять муколітичний препарат протягом 14 днів і 1 раз на добу через день внутрішньовенно крапельно вводять дезінтоксикаційний препарат упродовж 10 днів. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що при виявленні ішемічної хвороби серця з порушенням серцевого ритму додатково застосовують антиаритмічні препарати - блокатори кальцієвих каналів у стандартному дозуванні. 3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що при ознаках променевого езофагіту використовують антацидні препарати, прокінетики та інгібітори протонної помпи у стандартному дозуванні. 20 Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 6