Спосіб оцінки і прогнозу стану нервово-психічної адаптації у постраждалих внаслідок великомасштабної радіаційної аварії і радіологічної терористичної атаки

Спосіб оцінки і прогнозу стану нервовопсихічної адаптації у постраждалих внаслідок великомасштабної радіаційної аварії і радіологічної терористичної атаки, що включає комп'ютерну реєстрацію біоелектричної активності головного мозку, який відрізняється тим, що у пацієнта одночасно визначають вік на момент обстеження (Х1), сумарну відносну потужність (%) дельтадіапазону електричної активності головного мозку (Х2), сумарну відносну потужність (%) альфадіапазону електричної активності головного мозку 3 тимуть саме психологічні наслідки [5]. З суто прагматичної точки зору надання психологопсихіатричної допомоги постраждалим головним має бути оцінка і прогноз нервово-психічної дезадаптації незалежно від її причини. У цих випадках комп'ютерна електроенцефалографія (кЕЕГ) виглядає найбільш слушною сучасною технологією, бо є об'єктивним, неінвазивним і надійним інформативним методом діагностики нервово-психічних розладів та оцінки функціонального стану головного мозку, зокрема після радіаційного впливу [8-14]. Причому кЕЕГ має достатні специфічність і чутливість [15, 16]. До того ж цей метод є дуже економічним і має надзвичайно широкі можливості для практичного використання у будь-якому лікувальнодіагностичному і реабілітаційному закладі. Загально відомі клінічні методи діагностики нервових і психічних хвороб. Існує безліч психометричних і низка нейрометричних методик, за допомогою яких отримують квантифіковані або, найчастіше, псевдоквантифіковані оцінки стану нервової системи і психіки. Незважаючи на їх безумовно позитивні якості, як-то уніфікованість і стандартизованість із одержанням кількісних (псевдокількісних) показників, їх головним недоліком залишається суб'єктивність. Тобто, на результати впливає як дослідник (лікар), так і сам досліджуваний суб'єкт. Причому, у залежності від їх мотивації, результати обстеження можуть бути як гіперболізованими, так і недооціненими. Однак, при екстремальних обставинах радіаційної аварії та/або радіологічної атаки об'єктивні оцінка і прогноз стану нервово-психічної адаптації є ключовою ланкою збереження психічного здоров'я постраждалих і раціонального використання державних ресурсів. Вирішення цієї проблеми полягає у знаходженні інформативних технологій об'єктивної оцінки функціонального стану головного мозку. Методи аналізу кЕЕГ виглядають особливо привабливими, оскільки функціональна нейровізуалізація (функціональна магнітнорезонансна томографія, позитронна емісійна томографія та ін.) вимагає значних матеріальних і людських ресурсів [17-19]. Відомо про спосіб діагностики епілепсії і її ризику у дітей, що містить реєстрацію біопотенціалів головного мозку у стані неспання і проведення спектрального аналізу ЕЕГ. Особливостями цього способу є запис ЕЕГ у стані привернутої уваги і затемнення, проведення спектрального аналізу у частотних діапазонах 5,6-6,5 Гц, 6,6-7,5 Гц, 7,6 8,5 Гц, визначенні загального рівня синхронності, розрахунки коефіцієнтів кореляції із обчисленням проценту високих значень КК≥0,85 і при його значенні більше 4,4 % діагностують ризик епілепсії, а при уповільненні ритмічної активності на 1,0 Гц і значенні коефіцієнта кореляції більше 8,8 % діагностують епілепсію. Спосіб дозволяє підвищити точність діагностики епілепсії [20], але не дозволяє оцінити і спрогнозувати стан нервовопсихічної адаптації у постраждалих внаслідок радіаційної аварії або радіологічної атаки. Відомо про спосіб оцінки змін нервової системи в учасників ліквідації аварії (УЛНА) на 58897 4 Чорнобильській АЕС (ЧАЕС) у динаміці на підставі кЕЕГ з оцінкою когерентності ЕЕГ. Дослідження функціонального стану головного мозку у динаміці підтвердили прогресуючий характер перебігу енцефалопатії в УЛНА. «Плаский» патерн ЕЕГ з переважанням повільних форм активності, низькі, аж до інверсії, значення інтегральних показників розглядають як ознаки передчасного старіння головного мозку [21]. Проте вказаний спосіб не дозволяє індивідуально оцінити і спрогнозувати стан нервово-психічної адаптації у постраждалих внаслідок радіаційної аварії або радіологічної атаки. Відомо спосіб оцінки функціонального стану головного мозку УЛНА на ЧАЕС у процесі обробки слухової інформації на підставі аналізу амплітудно-часових характеристик слухового когнітивного викликаного потенціалу. Зміни викликаної активності переважали у лобних відділах лівої півкулі мозку та були менше виражені у центральних ділянках при відносній збереженості у тім'яних відділах. Зроблено висновок про прискорене і патологічне старіння головного мозку в результаті впливу малих доз радіації [22]. Однак і цей спосіб не дозволяє індивідуально оцінити і спрогнозувати стан нервово-психічної адаптації у постраждалих внаслідок радіаційної аварії або радіологічної атаки. Відомо спосіб оцінки параметрів когерентності ЕЕГ у динаміці на різних стадіях формування психоорганічного синдрому в УЛНА. За допомогою цього способу виявлена стадійність змін когерентності відносно до «норми». На початковій стадії захворювання відмічали зменшення інтегративних зв'язків переважно скроневих кіркових зон лівої гемісфери, а також зниження функціональної активності у тім'яно-центральних коркових зонах, що може бути наслідком дисфункції медіодіенцефальних структур. На більш пізніх стадіях захворювання переважно страждають скроневі зони правої гемісфери. Паралельно протягом розвитку психоорганічного симптомокомплексу відмічали посилення функціональної активності потиличних зон, особливо у вигляді збільшення «довгих зв'язків» з лобними ділянками. Цей феномен розглядають як компенсаторний механізм, за якого філогенетично більш старі коркові зони, що відрізняються більшою резистентністю до патологічних змін, при розвитку хворобливого стану приймають на себе лідерство у здійсненні інтегративної функції мозку [23]. Проте цей спосіб також не дозволяє індивідуально оцінити і спрогнозувати етап нервово-психічної адаптації у постраждалих внаслідок радіаційної аварії або радіологічної атаки. Найбільш близьким за технічною суттю (прототипом) є спосіб діагностики пострадіаційних когнітивних порушень у віддалений період опромінення, що включає нейропсихологічні дослідження і картирування біоелектричної активності головного мозку, який відрізняється тим, що у пацієнта одночасно оцінюють відносний вербальний коефіцієнт інтелектуальності (Х1), 5 когнітивність (Х2), пам'ять та увагу (Х3), проактивну інтерференцію вербальної інформації (Х4), короткочасну вербальну пам'ять (X5), ретроактивну інтерференцію вербальної інформації (Х6), відносну потужність (%) тета-діапазону електричної активності головного мозку у лівій лобній ділянці (Х7), відношення сумарної відносної (%) потужності тета- до альфа-діапазону (X8), Після цього визначають вірогідність радіаційного генезу змін коленого показника та його питому вагу, R (%), у діагностиці пострадіаційних когнітивних порушень за такими критеріями: 1) якщо Х1≥0, то R1=17,43 %; якщо Х15 слів або дані відсутні, то R4=0; 5) якщо Х5≤8 слів, то R5=15,29 %; якщо X5>8 слів балів або дані відсутні, то R5=0; 6) якщо Х6≥3 слів, то R1=18,35 %; якщо Х627 % або дані відсутні, то R7=0; 8) якщо Х89 або дані відсутні, то R8=0; і за сумою показників Rsum=(R1-R8) визначають вірогідність (%) пострадіаційних когнітивних порушень та, якщо Rsum перебільшує 50 %, діагностують пострадіаційні когнітивні порушення у віддалений період опромінення [24]. Однак і цьому способу притаманні недоліки: по-перше, він досить складний до виконання у закладах практичної охорони здоров'я і потребує залучення значних людських ресурсів і часу. Подруге, він визначає вірогідність саме пострадіаційних когнітивних порушень, а не нервово-психічної адаптації у цілому, яка містить набагато більше параметрів, ніж суто когнітивність. Тому й даний спосіб не дозволяє оцінити і спрогнозувати стан нервово-психічної адаптації у постраждалих внаслідок радіаційної аварії або радіологічної атаки. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення індивідуальної оцінки і прогнозу стану нервово-психічної адаптації у постраждалих внаслідок радіаційної аварії або радіологічної атаки. Під нервово-психічною адаптацією розуміється пристосування до умов навколишнього середовища, що змінюється, за умов відсутності клінічно вираженої нервово-психічної патології і можливості усіх видів соціального функціонування і життєдіяльності. Технічною задачею є створення способу оцінки і прогнозу стану нервово-психічної адаптації у постраждалих внаслідок радіаційної аварії або радіологічної атаки, який враховує багатофакторність впливу комплексу радіаційних і нерадіаційних (перед усім, стресу) чинників аварії або атаки на нервово-психічну діяльність людини, сучасні уявлення щодо патогенезу пострадіаційного ураження головного мозку і церебрального базису психопатології, а також 58897 6 отримані залежності між нейрофізіологічними (кЕЕГ) і нейро- та психометричними показниками. Технічна задача вирішується за рахунок того, що у пацієнта одночасно визначають вік на момент обстеження (Х1), сумарну відносну потужність (%) дельта-діапазону електричної активності головного мозку (Х2), сумарну відносну потужність (%) альфа-діапазону електричної активності головного мозку (Х3), сумарну домінантну частоту (Гц) електричної активності головного мозку (Х4) і відношення суми сумарних відносних (%) потужностей дельта- і бетадіапазонів до суми сумарних відносних (%) потужностей тета-і альфа-діапазонів (X5). Після цього розраховують електроенцефалографічний еквівалент нервово-психічної адаптації (Е) за формулою: Е=-1,469+0,1Х1+0,003Х2+0,08Х3-Х4+2,94Х5, і визначають вірогідність нервово-психічної дезадаптації за такими критеріями: 1) якщо Е0, то має місце нервово-психічна адаптація, а вірогідність дезадаптації відсутня або мінімальна; 2) якщо Е знаходиться у діапазоні [>0 –