Спосіб лікування хворих на феліноз

Реферат: Спосіб лікування хворих на феліноз включає введення комбінації антибактеріальних препаратів широкого спектра дії, амізону, циклоферону й імуноактивного засобу. Як імуноактивний засіб вводять нуклекс. UA 69680 U (12) UA 69680 U UA 69680 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до способів лікування інфекційних хвороб. Актуальність предмету корисної моделі пов'язана зі значною розповсюдженістю фелінозу, або хвороби котячих подряпин, серед населення й недостатньою ефективністю існуючих способів лікування даного захворювання, яке може тяжко перебігати й призводити до розвитку важких ускладнень. Існує спосіб лікування фелінозу антибіотиками широкого спектру дії (Руководство по инфекционным болезням / Под ред. Ю. В. Лобзина. - СПб: Фолиант, 2000. - С. 244-246). Однак клінічний досвід свідчить про недостатню ефективність цього способу в частини хворих на феліноз, оскільки в них зберігаються прояви імунодефіциту, а хвороба набуває тривалий перебіг. Відомий також спосіб лікування фелінозу шляхом додаткового до антибактеріальних препаратів введення протизапальних засобів, які водночас потенціюють дію антибіотиків і стимулюють імунологічну реактивність хворих, зокрема амізону (Деклараційний патент України 7 на винахід № 46659. МПК А61K 31/00, А61K 33/18. Спосіб лікування фелінозу. Опубл. 15.05.2002, Бюл. № 5). Але до недоліків цього способу належить те, що в низці випадків він недостатньо швидко ліквідує симптоми інфекційного токсикозу й місцевих запальних явищ, особливо при тяжкому перебігу фелінозу. Тому був розроблений спосіб лікування хворих на феліноз, при якому додатково до антибактеріальних препаратів та амізону вводять імуноактивний та інтерфероніндукуючий препарат циклоферон, що має також протизапальну дію (Деклараційний патент України на 7 винахід № 57274. МПК А61K 31/24. Спосіб лікування хворих на феліноз. Опубл. 16.06.2003, Бюл. № 6). Однак у частини хворих і при використанні цього способу лікування зберігається тривалий перебіг фелінозу, що в патогенетичному плані пов'язано з суттєвим зниженням у хворих функціональної активності макрофагальної фагоцитуючої системи (МФС) і, внаслідок цього, персистенцією збудника фелінозу в макрофагах хворої людини. У зв'язку з цим, з метою зменшення частоти тривалого перебігу захворювання й скорочення терміну лікування був запропонований спосіб лікування хворих на феліноз шляхом додаткового введення хворим вітчизняного препарату ербісолу, який виявляє імуномодулюючий ефект і сприяє підвищенню активності МФС, а також має детоксикуючу дію (Деклараційний патент 7 України № 63479. МПК А61K 33/18, А61K 31/24. Спосіб лікування хворих на феліноз. Опубл. 15.01.2004, Бюл. № 1). Але клінічний досвід дозволив встановити, що й у цьому разі в частини хворих все ж таки зберігається досить тривалий перебіг захворювання, що також пов'язано зі зниженням у них функціональної активності імунокомпетентних клітин і збереженням вторинного імунодефіциту й водночас високим рівнем продукції прозапальних цитокінів (ЦК). Тому було запропоновано додатково до комбінації антибактеріальних препаратів широкого спектра дії, амізону й циклоферону, вводити імуноактивний засіб імунофан, який, поряд з високою активністю в плані нормалізації показників Т-клітинної ланки імунітету, також має спроможність нормалізувати рівень прозапальних ЦК (ІЛ-1, ΦΗΠ) у крові хворих та одночасно може використовуватися сумісно з нестероїдними протизапальними препаратами, зокрема амізоном, оскільки його імуномодулююча дія не пов'язана з впливом на систему простаноїдів 7 (Патент України на корисну модель № 17885. МПК А61K 33/18, А61K 31/24. Спосіб лікування хворих на феліноз. Опубл. 16.10.2006, Бюл. № 10). Однак при застосуванні й даного способу в деяких хворих на феліноз ще має місце недостатньо швидка ліквідація симптомів інфекційного токсикозу й місцевих запальних явищ. У зв'язку з цим, був запропонований спосіб лікування хворих на феліноз, який включає введення таким пацієнтам як імуноактивного засобу нуклеїнату (Патент України на корисну модель № 59664. МПК (2010.01) А61K 35/72, А61K 33/18, А61K 31/24. Спосіб лікування хворих на феліноз. Опубл. 26.05.2011, Бюл. № 10). Цей спосіб є найбільш ефективним з існуючих і тому вибраний як прототип. До недоліків прототипу належить те, що в деяких хворих, зокрема при тяжкому перебігу фелінозу, усе ж таки ще зберігаються симптоми інфекційного токсикозу й місцевих запальних явищ. Задачею корисної моделі було удосконалення існуючого способу лікування хворих на феліноз, зокрема зниження частоти тривалого перебігу захворювання й попередження розвитку гнійно-запальних ускладнень. 1 UA 69680 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Вказана задача досягається шляхом введення таким пацієнтам як імуноактивного засобу сучасного препарату нуклексу. Нуклекс - це лікарський засіб, діючою речовиною якого є рибонуклеїнова кислота. Одна капсула нуклексу містить останньої в перерахуванні на 100 % речовину 250 мг. Нуклекс має специфічну противірусну активність, стимулює міграцію стовбурових клітин у кістковому мозку, відновлює диференціювання, кількісний і якісний склад клітин кісткового мозку й периферичної крові. Даний препарат нормалізує клітинний імунітет, підвищуючи міграцію і кооперацію Т- і Влімфоцитів і фагоцитарну активність макрофагів, підсилюючи активність чинників неспецифічної резистентності. Нуклекс має також протизапальну активність і пригнічує підвищену агрегацію тромбоцитів. В основі фармакотерапевтичних ефектів цього препарату лежать наступні механізми: стимуляція процесів клітинного метаболізму, посилення біосинтезу ендогенних нуклеїнових кислот, специфічних ферментів і протеїнів, посилення мітотичної активності клітин кісткового мозку, пришвидшення процесів регенерації, підвищення енергозабезпечення клітин шляхом стимуляції синтезу макроергічних сполук, таких як АТФ. Протизапальна активність нуклексу забезпечується регуляцією аденозинового Adel рецептора, нормалізацією NOсинтетазної активності, інгібуванням окислювальних процесів у клітинних мембранах, стабілізацією мембран клітин та оптимізацією окислювально-відновних процесів у тканинах (Реєстраційне посвідчення № UA/5066/01/02, затверджено Наказом МОЗ України № 752 від 01.09.2010 p.). Підставою до нашої пропозиції була вперше встановлена авторами заявки закономірність, яка полягає в тому, що сукупне введення комбінації амізону, циклоферону й нуклексу обумовлює взаємне потенціювання протизапального й особливо імунокоригуючого ефектів усіх трьох препаратів і, поперед усього, стосовно підвищення активності фагоцитарної ланки імунної відповіді. Тому внаслідок такого фармакологічного ефекту в клінічному плані відмічається суттєве покращання результатів лікування хворих на феліноз, ніж при використанні відомого способу-прототипу, поперед усього вірогідне зниження частоти тривалого перебігу захворювання й попередження розвитку гнійно-запальних ускладнень. Отже, в патогенетичному плані заявлений спосіб має суттєві переваги відносно відомого способу-прототипу й є перспективним для використання в клінічній практиці. Спосіб здійснюється таким чином: хворому на феліноз призначають антибіотики широкого спектра дії в середньотерапевтичному дозуванні, амізон усередину по 0,25 г 3-4 рази на добу протягом 7-14 діб, циклоферон внутрішньом'язово по 2 мл 12,5 % розчину 1 раз на добу п'ять днів поспіль, потім при необхідності застосовують ще 3-5 інфекцій цього препарату з інтервалом через день та додатково - нуклекс усередину по 0,5 г (1 капсулі) 2-3 рази на добу протягом 1015 діб поспіль, у залежності від досягнутого ефекту. Авторами заявки на корисну модель в експериментальних умовах також було доведено, що комбінація амізону, циклоферону й нуклексу суттєво посилює інтерфероноґенез, що перешкоджає збереженню збудника фелінозу в макрофагах та інших імунокомпетентних клітинах. При розробці корисної моделі стосовно заявленого способу для його клінічного й патогенетичного обґрунтування було обстежено дві групи хворих - основна (56 осіб), яка отримувала лікування згідно з заявленим способом, і група зіставлення (43 особи), яка лікувалася відповідно до відомого способу-прототипу. Обидві групи хворих на феліноз були рандомізовані за віком, статтю хворих і тяжкістю клінічного перебігу захворювання. В обох обстежених групах переважали хворі з середньотяжким перебігом фелінозу (48 і 37 осіб відповідно). При обстеженні в обох групах порівнювали клінічні й лабораторні показники в динаміці: основній, яка лікувалася відповідно до заявленого способу, і групі зіставлення, що отримувала лікування згідно з відомим способом-прототипом. Проведені в ході створення корисної моделі клінічні спостереження й лабораторні обстеження дозволили встановити, що застосування заявленого способу сприяє чітко вираженій позитивній динаміці клінічної симптоматики в обстежених хворих на феліноз основної групи, зокрема скороченню тривалості збереження синдрому загального інфекційного токсикозу, у тому числі пропасниці, і ліквідації місцевих запальних проявів з боку шкіри й лімфатичних вузлів. Дані щодо впливу заявленого способу лікування й відомого способу-прототипу на основні клінічні показники в обстежених хворих на феліноз наведені в таблиці 1. 2 UA 69680 U Таблиця 1 Вплив заявленого й відомого способів лікування на клінічні показники у хворих на феліноз, що були під наглядом (М±m) Способи лікування фелінозу заявлений (n=56) відомий (n=43) Тривалість збереження (діб): пропасниці 3,5±0,4 6,2±0,6 загальної слабкості 4,2±0,4 6,6±0,6 нездужання 5,1±0,5 7,2±0,8 головного болю 3,5±0,4 5,7±0,5 зниження апетиту 5,0±0,5 7,6±0,8 ломоти в усьому тілі 4,6±0,4 7,5±0,8 дифузних міалгій 4,5±0,4 7,2±0,7 збільшення лімфатичних вузлів 8,9±0,9 12,7±0,9 болісності уражених лімфатичних вузлів при 5,1±0,5 8,4±0,8 пальпації частоти нагноєння уражених лімфатичних вузлів (абс. 3/6,7±0,8 4/9,3±1,1 і %) Клінічні показники 5 10 15 20 25 30 35 Ρ