Спосіб корекції функціонального стану системи фагоцитуючих макрофагів у хворих з синдромом психоемоційного вигорання

Реферат: Спосіб корекції функціонального стану системи фагоцитуючих макрофагів у хворих з синдромом психоемоційного вигорання включає проведення гірудотерапії. Хворим вводять імуноактивний препарат нуклеїнат. UA 69679 U (12) UA 69679 U UA 69679 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до клінічної імунології й гірудотерапії. Актуальність предмету корисної моделі пов'язана зі значним розповсюдженням у сучасних умовах захворювань, що супроводжуються формуванням вторинних імунодефіцитних станів, зокрема синдрому психоемоційного вигорання (СПЕВ). Встановлено, що при СПЕВ суттєво знижена функціональна активність системи фагоцитуючих макрофагів (СФМ), що органічно входить до патогенезу даного межевого нервово-психічного розладу. Виходячи з суттєвої ролі СФМ, як у природній антиінфекційній резистентності, так і в формуванні антигенспецифічного імунітету, уявляються доцільними пошуки раціональних способів відновлення функціональної активності макрофагів у хворих на СПЕВ шляхом застосування природних методів її корекції. Існує спосіб корекції імунологічних показників у хворих зі СПЕВ шляхом застосування п'явок (Исаханян Г.С., Арутюнян В.М. Медицинские пиявки: их лечебное применение в терапевтической клинике // Терапевтический архив. - 1991. - Т. 63, №8. - С. 110-112). Але автори способу не аналізують впливу гірудотерапії безпосередньо на функціональний стан СФМ, тому залишається невідомою ефективність даного способу саме в плані корекції активності СФМ у хворих зі СПЕВ. Відомий також спосіб корекції імунологічних показників у хворих з СПЕВ, який включає проведення гірудотерапії (Фролов А.К., Федотов Е.Р., Копейка В.В. [и др.]. Изучение иммунотропного действия биологически активных веществ медицинской пиявки // Наука, освіта, реабілітація: матер. IV Міжнародної науково-методичної конференції. - Луганськ: Знання, 2005. Вип. IV. - С. 161-163). Однак ці автори лише констатують позитивний вплив гірудотерапії на функціональний стан СФМ у цілому й також не розкривають особливості проведення гірудотерапії (відсутні дані щодо кількості приставок п'явок і схеми проведення гірудотерапії взагалі). Тому був запропонований спосіб корекції функціонального стану СФМ у хворих з СПЕВ, що передбачає застосування при цьому синдромі медичних п'явок (Динамика показателей фагоцитарной активности моноцитов периферической крови у больных с синдромом психоэмоционального выгорания при гирудотерапии / Фролов В.М., Гарник Т.П., Пересадин Н.А., Высоцкий А.А. // Український медичний альманах. - 2008. - Том 11, №4. - С. 175-179. Але автори даного способу не приводять дані щодо оптимальної схеми проведення гірудотерапії й кількості приставок медичних п'явок протягом усього курсу корекції функціонального стану СФМ у хворих на СПЕВ. У зв'язку з цим був запропонований спосіб корекції функціонального стану СФМ у хворих з СПЕВ, який включає проведення гірудотерапії на шийно-комірну зону в кількості приставок медичних п'явок, що зростають, починаючи з 2 приставок п'явок щоденно або через день, поступово збільшуючи кількість приставок до 6-8 і з подальшим зниженням до 2 приставок. Усього здійснюють від 6 до 10 сеансів гірудотерапії, у залежності від досягнутого ефекту. При проведенні гірудотерапії очікують до самостійного відпадання п'явок від місця їхнього прикріплення на шкірі, тобто, як правило, від 30 до 60 хвилин (Патент України на корисну модель №59655. МПК А61К 35/00, А61К 35/12. Спосіб корекції функціонального стану системи фагоцитуючих макрофагів у хворих з синдромом психоемоційного вигорання методом гірудотерапії. Опубл. 26.05.2011, Бюл. №10). Цей спосіб є найбільш ефективним з існуючих і тому вибраний як прототип. До недоліків способу-прототипу належить те, що при його використанні в низки пацієнтів після проведення гірудотерапії все ж таки зберігаються зсуви з боку показників фагоцитарної активності моноцитів/макрофагів (ФАМ), які можуть бути причиною виникнення прогресування СПЕВ. Задачею корисної моделі було підвищення ефективності відомого способу корекції функціонального стану СФМ у хворих з СПЕВ, а саме прискорення досягнення нормалізації показників ФАМ і запобігання можливих побічних реакцій при його використанні, у тому числі алергічних. Вказана задача вирішується шляхом введення додатково до гірудотерапії хворим на СПЕВ, в яких проводиться корекція функціонального стану СФМ, вітчизняного імуноактивного препарату нуклеїнату. Нуклеїнат - це фізіологічно активна сполука, природного походження, яка містить як основний біологічний активний фактор екстракт дріжджової РНК, що виявляє виражену імунотропну активність. Нуклеїнат чинить позитивний вплив на всі ланки імунітету та природної антиінфекційної резистентності і вважається імуномодулятором. Фармакологічний ефект нуклеїнату пов'язаний, насамперед, з активацією фагоцитарної системи, причому він стимулює продукцію клітинами макрофагально-моноцитарного ряду низки цитокінів: IL-1, IL-6, TNF й інтерферону. Тому найбільш важливою властивістю нуклеїнату є його здатність підсилювати 1 UA 69679 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 активність СФМ, що і надало підставу авторам корисної моделі до його застосування у хворих на СПЕВ додатково до гірудотерапії. Наша пропозиція щодо удосконалення відомого способу-прототипу базується на вперше встановленій авторами корисної моделі досвідним шляхом закономірності, що додаткове застосування хворим зі СПЕВ саме нуклеїнату не тільки обумовлює покращання функціонального стану СФМ, але також сприяє нормалізації загального стану й самопочуття пацієнтів і в клінічному плані сприяє досягненню стійкої й тривалої ремісії захворювання, а також суттєвому зменшенню в подальшому частоти його загострень, особливо при здійсненні повторних курсів гірудотерапії й, таким чином, обумовлює підвищення якості життя хворих на СПЕВ. Крім того, введення нуклеїнату, згідно з заявленим способом, практично не має протипоказань, не спричиняє будь-яких небажаних побічних ефектів, у тому числі алергічних реакцій, і тому даний препарат може при необхідності призначатися повторними курсами, у залежності від досягнутого ефекту. Раніше з метою корекції імунологічних показників у хворих з СПЕВ нуклеїнат не використовувався. Крім того, в ході підготовки заявки на корисну модель, авторами здійснена модифікація проведення гірудотерапії. Пропонується проводити від 6 до 10 сеансів гірудотерапії, починаючи з 2 приставок медичних п'явок щоденно або через день, поступово збільшуючи кількість п'явок до 6-8 приставок і з подальшим зниженням їхньої кількості до 2 приставок. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. Хворим з наявністю СПЕВ, які потребують проведення корекції функціонального стану СФМ, на тлі симптоматичного лікування призначають гірудотерапію згідно з відомим способом-прототипом й додатково - нуклеїнат усередину по 0,25-0,5 г (1-2 капсули) 2-3 рази на день після вживання їжі протягом 15-20 діб поспіль, у залежності від досягнутого ефекту. Лабораторними критеріями ефективності призначення нуклеїнату є чітка тенденція до нормалізації вивчуваних показників фагоцитарних реакцій, що свідчить про відновлення імунологічного гомеостазу й, насамперед, саме функціонального стану СФМ. Саме застосування нуклеїнату сприяє в патогенетичному плані позитивним зсувам вищезгаданих лабораторних (імунологічних) показників з боку ФАМ, а в клінічному аспекті - досягненню стійкої й тривалої ремісії СПЕВ, а також суттєвому зменшенню в подальшому частоти загострень цього клініко-імунологічного синдрому. Вищезгадані дози й строки введення нуклеїнату були підібрані авторами корисної моделі досвідним шляхом. Саме при такій інтенсивності й кратності введення нуклеїнату забезпечується оптимальна динаміка вивчуваних імунологічних показників у крові. Отже новим є як саме використання препарату у хворих на СПЕВ, так і кратність його введення з метою корекції імунологічних показників і, насамперед, функціонального стану СФМ у хворих зі СПЕВ додатково до гірудотерапії. При розробці заявленого способу було обстежено дві групи хворих з установленим експертним шляхом діагнозом СПЕВ: основна (51 особа), якій проводили корекцію імунологічних показників, а саме функціонального стану СФМ, згідно з заявленим способом, і група зіставлення (49 осіб), якій проводили корекцію стану СФМ відповідно до відомого способупрототипу. Обидві групи хворих, які знаходилися під наглядом, були рандомізовані за віком і статтю, а також ступенем пригнічення фагоцитарних показників. Додаткове до гірудотерапії введення нуклеїнату проводилося в пацієнтів основної групи. До початку проведення корекції функціонального стану СФМ у хворих на СПЕВ в обох групах, які були під наглядом, - основній, що отримувала корекцію відповідно до заявленого способу, і зіставлення, в якій корекція здійснювалася згідно з способом-прототипом, була однотипова клінічна симптоматика СПЕВ, що характеризувалася наявністю почуття постійної втоми, фізичної стомленості, порушень сну у вигляді безсоння, пізнього засинання, раннього просинання, поверхневого сну з частими просинаннями в нічний час, який не приносив відчуття ранкової свіжості. Часто відмічалося запаморочення й коливання артеріального тиску за типом нейроциркуляторної (вегето-судинної) дистонії, переважно з приступами серцебиття й артеріальної гіпертензії. При патопсихологічному обстеженні пацієнтів, які спостерігалися, установлені порушення їх психоемоційного статусу, що характеризувалися недостачею емоцій, песимізмом, нерідко цинізмом, черствістю й навіть бездушшям як у професійній діяльності, так і в сімейному й особистому житті, байдужістю, хронічною стомленістю, часто відчуттям безпорадності й безнадійності, що в окремих випадках змінювалися агресивністю, зайвою дратівливістю, необґрунтованим почуттям тривоги, збільшенням неспокою. Багато хворих підкреслювали свою неспроможність зосередитися на виконуваній ними роботі, легке відволікання уваги, відсутність її концентрації, порушення пам'яті. Для осіб інтелектуальної праці було характерним зниження інтересу до роботи, байдужість до можливих альтернативних підходів до рішення складних проблем, тобто праця "за шаблоном", а також банальна нудьга, 2 UA 69679 U 5 10 апатія, утрата смаку й навіть інтересу до життя взагалі. У досліджених пацієнтів була, як правило, низька соціальна активність, зниження інтересу до захоплень, які раніше надавали їм задоволення. Нерідко відмічалося обмеження соціальних контактів, байдуже відношення до колег по службі й навіть до рідних і близьких. Було також характерним зниження продуктивності праці, в особливості розумової, небажання працювати в зв'язку з почуттям постійної втоми, в окремих випадках простежена також схильність до зловживання спиртними напоями або навіть психоактивними препаратами. Дослідження ФАМ до початку проведення корекції функціонального стану СФМ дозволило відмітити наявність чітко вираженого зниження всіх вивчуваних фагоцитарних показників в обох групах обстежених хворих з діагнозом СПЕВ - як основній, так і в групі зіставлення (табл.1). Таблиця 1 Показники ФАМ у хворих зі СПЕВ до початку корекції функціонального стану СФМ (М±m) Показники ФАМ ФІ, % ФЧ ІА, % ІП, % Норма 28,6±0,8 4,0±0,06 16,9±0,6 26,5±0,9 Групи хворих на СПЕВ основна (n=51) зіставлення (n=49) 15,5±0,7*** 14,8±0,6*** 2,26±0,04*** 2,14±0,03*** 11,8±0,5** 11,2±0,4** 12,9±0,6*** 12,4±0,5*** Р >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 Примітка: у таблицях 1 і 2 достовірність різниці відносно норми * - при Р