Спосіб профілактики прогресування запального процесу в паренхімі печінки у хворих з неалкогольним стеатогепатитом

Реферат: Спосіб профілактики прогресування запального процесу в паренхімі печінки у хворих з неалкогольним стеатогепатитом включає введення глутаргіну, антралю та фітопрепарату з артишоку Гепар-ПОС. UA 74768 U (12) UA 74768 U UA 74768 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до внутрішніх хвороб і гепатології. Актуальність предмету корисної моделі пов'язана з поширеною захворюваністю на хронічну патологію печінки як в Україні, так і в інших країнах СНД, особливо за останні 10-15 років. При цьому в теперішній час усе більшу увагу привертає патологія печінки невірусного й неалкогольного ґенезу, і понад усього неалкогольний стеатогепатит (НАСГ). Вважають, що в сучасних умовах НАСГ - це друге за частотою хронічне дифузне ураження печінки після хронічних гепатитів вірусного ґенезу. При цьому доведено, що найбільш важливими в патогенетичному плані при розвитку НАСГ є саме пошкодження клітин печінки, які виникають внаслідок індукції в організмі окислювального стресу. Незважаючи на прогрес у вивченні механізмів формування НАСГ, залишається недостатньо ефективною профілактика прогресування запального процесу в паренхімі печінки при цій хворобі. Існує спосіб профілактики прогресування запального процесу в паренхімі печінки у хворих з НАСГ, який включає призначення раціональної дієти, полівітамінів, гепатопротекторів рослинного походження, зокрема сілібору або карсілу, виходячи з їхнього позитивного впливу на стан печінки (Подымова С.Д. Болезни печени. Руководство для врачей.-3-е изд. - М.: Медицина, 1998.-704 с). Однак клінічний досвід показує, що цей спосіб недостатньо ефективний та не дає можливості майже в половини хворих з НАСГ запобігати подальшому прогресуванню запального процесу в паренхімі печінки. Відомий також спосіб профілактики прогресування запального процесу в паренхімі печінки у хворих з НАСГ шляхом введення їм антиоксидантів - аскорбінової кислоти й вітаміну Е (токоферолу ацетату) у середньотерапевтичних дозах (Опанасюк Н.Д. Неалкогольный стеатогепатит: современные представления, подходы к лечению // Ліки України.-2004. - № 4. С. 27-31). При використанні цього способу відмічено покращання показників ліпопероксидації й зменшення термінів подальшого прогресування запального процесу в паренхімі печінки, але все ж таки в 15-20 % випадків патологічний процес у паренхімі печінки у хворих з НАСГ прогресує, що сприяє розвитку фіброзу або навіть цирозу цього органа. Тому було запропоновано проведення комбінованого лікування хворих з НАСГ, спрямованого на попередження подальшого прогресування запального процесу в паренхімі печінки, з використанням поряд з антиоксидантами (вітамінами С й Е) також гепатопротекторних препаратів, зокрема есенціале Н (Харченко Н.В., Коруля І.А. Ефективність препарату есенціале Н при неалкогольному стеатогепатиті // Сучасна гастроентерологія.-2004. № 5. - С. 46-49). Однак встановлено, що есенціале Н неефективне при наявності у хворих синдрому внутрішньопечінкового холестазу, у той час як у 20-30 % хворих з НАСГ цей синдром має місце. У зв'язку з цим був запропонований спосіб профілактики прогресування запального процесу в паренхімі печінки у хворих з НАСГ, що передбачає введення їм гепатозахисного препарату глутаргіну, який також володіє антиоксидантним і детоксикуючим ефектами (Патент України № 31526,МПК (2006) А61К 36/00, А61К 45/00. Опубл. 10.04.2008, Бюл. № 7). Але при використанні даного способу в низці хворих з НАСГ відмічається збереження суттєвих зсувів деяких біохімічних та імунологічних показників, які вказують на наявність порушень функціонального стану печінки й вторинного імунодефіциту, а також на можливість подальшого прогресування запального процесу в паренхімі печінки осіб з даною патологією. Тому був запропонований спосіб профілактики прогресування запального процесу в паренхімі печінки у хворих з НАСГ, який включає додаткове введення хворим з НАСГ як гепатозахисного препарату антралю (Патент України № 34810. МПК (2009) А61К 36/00, А61К 45/00. Опубл. 26.08.2008, Бюл. № 16). Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих і тому обраний як найближчий аналог. До недоліків найближчого аналогу належить те, що в деяких хворих з НАСГ все ж таки ще відмічається збереження зсувів деяких біохімічних І імунологічних показників, які вказують на наявність порушень функціонального стану печінки й вторинного імунодефіциту, а також на можливість подальшого прогресування запального процесу в паренхімі печінки пацієнтів з цією патологією. Задачею корисної моделі є підвищення ефективності існуючого способу профілактики прогресування запального процесу в паренхімі печінки у хворих з НАСГ, а саме прискорення досягнення стійкої клінічної ремісії захворювання й нормалізації біохімічних та імунологічних показників. Поставлена задача вирішується шляхом додаткового введення хворим з НАСГ як фітозасобу фітопрепарату з артишоку Гепар-ПОС. 1 UA 74768 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Гепар-ПОС - це засіб, що застосовується при біліарній патології. Діючою речовиною препарату є рослинна сировина - сухий екстракт з листя артишоку посівного (Cynara Scolymus, родина Asteraceae). Основні компоненти екстракту можна поділити на 3 фармакологічно активні речовини: кофеоїлхінні кислоти (цинарин, хлорогенова кислота), амароїди й флавоноїди. Основним фармакологічним ефектом екстракту артишоку є холеретичний ефект, тобто стимулювання секреції води, електролітів, жовчних кислот, холестерину, лецитину й жовчних пігментів. Крім того, внаслідок впливу на метаболізм холестерину, препарат знижує сироваткові концентрації тригліцеридів і холестерину. Гепар-ПОС зареєстрований в Україні як лікарський препарат (реєстраційне посвідчення № UA/8975/01/01) і дозволений до медичного застосування (Наказ МОЗ України № 572 від 07.10.2008 p.). Гепар-ПОС має суттєві переваги стосовно інших препаратів з артишоку, оскільки кількість сухого екстракту, який міститься в одній капсулі, досягає 400 мг, що суттєво більше, ніж в інших препаратів, причому діюча речовина препарату Гепар-ПОС зберігає всі основні фармакологічні властивості вихідної рослинної сировини. Пропозиція щодо використання Гепар-ПОС як препарату з гепатозахисною й детоксикуючою активністю, який покращує метаболічні процеси, саме у хворих з НАСГ, базується на вперше встановленій авторами корисної моделі в експерименті й потім підтвердженій в клініці закономірності, що Гепар-ПОС виявляє чітко виражений позитивний ефект при ураженнях печінки невірусного й неалкогольного ґенезу, у тому числі й при наявності холестатичного синдрому, який нерідко зустрічається в цих пацієнтів, що важливо для клінічної практики. Зокрема, Гепар-ПОС нормалізує загальний стан хворих та їх самопочуття, виявляє чітко виражений антиоксидантний ефект, сприяє відновленню імунологічного гомеостазу, досягненню стійкої й тривалої ремісії НАСГ, а також суттєвому зменшенню в подальшому частоти загострень цього захворювання й, таким чином, обумовлює досягнення задачі корисної моделі. Крім того, введення Гепар-ПОС не має протипоказань, не спричиняє будь-яких небажаних побічних ефектів, у тому числі алергічних реакцій, і тому може при необхідності призначатися повторними курсами, у залежності від досягнутого ефекту. Раніше з метою профілактики прогресування запального процесу в паренхімі печінки у хворих з НАСГ комбінація вказаних препаратів не використовувалася. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. Хворим з наявністю НАСГ для профілактики прогресування запального процесу в паренхімі печінки вводять глутаргін та антраль у середньотерапевтичних дозах і додатково - фітопрепарат з артишоку Гепар-ПОС усередину по 1 капсулі 2-3 рази на добу протягом 30-40 діб поспіль, у залежності від досягнутого ефекту. Лабораторними критеріями ефективності додаткового призначення Гепар-ПОС є зниження рівня загального й прямого білірубіну, показника тимолової проби, активності амінотрансфераз + + (АлАТ й АсАТ), нормалізація кількості СО3 -клітин (Т-лімфоцитів), СО4 -лімфоцитів (Т-хелперів) й імунорегуляторного індексу Th/Ts (коефіцієнт CD4/CD8), зниження рівня циркулюючих імунних комплексів (ЦІК), зокрема, найбільш патогенних середньомолекулярних (11S-19S) фракцій, що свідчить про відновлення біохімічного й імунологічного гомеостазу. Саме сполучене введення глутаргіну, антралю й Гепар-ПОС сприяє патогенетично позитивним зсувам вищезгаданих лабораторних показників, а в клінічному аспекті проблеми - досягненню стійкої й тривалої ремісії НАСГ, а також суттєвому зменшенню в подальшому частоти загострень захворювання й прогресування патологічного процесу в паренхімі печінки в цілому. Вищевказані дози й курси введення Гепар-ПОС були підібрані нами досвідним шляхом. Саме при такій кратності введення Гепар-ПОС у хворих з НАСГ забезпечується максимальне зниження рівня загального й прямого білірубіну, показника тимолової проби, активності АлАТ й + + АсАТ, нормалізація кількості СD3 -клітин, СD4 -лімфоцитів та імунорегуляторного індексу Th/Ts, зниження рівня ЦІК, зокрема найбільш патогенних середньомолекулярних імунних комплексів. Отже новими є як сама комбінація препаратів (глутаргіну, антралю й Гепар-ПОС), яка нами вперше використовується для профілактики прогресування патологічного процесу в паренхімі печінки у хворих з НАСГ, так і схема застосування Гепар-ПОС при даній патології. При розробці заявленого способу було обстежено дві групи хворих з НАСГ: основна (68 осіб), якій проводили профілактику прогресування патологічного процесу в паренхімі печінки згідно заявленого способу, і група зіставлення (65 осіб), якій проводили профілактику відповідно до найближчого аналогу. Обидві групи хворих, які знаходилися під наглядом, були рандомізовані за віком, статтю, стадією НАСГ і частотою загострення хронічного патологічного процесу в паренхімі печінки. Введення Гепар-ПОС починалося, як правило, безпосередньо в період чергового загострення НАСГ і проводилося переважно в амбулаторних умовах або в денному гастроентерологічному стаціонарі. Обстеження хворих проводили в динаміці, воно включало загально клінічні й загально лабораторні методи, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, біохімічні методи, 2 UA 74768 U які характеризували функціональні проби печінки (білірубін, активність сироваткових амінотрансфераз - АлАТ й АсАТ, показник тимолової проби), а також вивчення загальної концентрації ЦІК у крові й вмісту їх найбільш токсигенної середньомолекулярної фракції (11S19S). 5 Таблиця 1 Вплив заявленого й відомого способів профілактики прогресування патологічного процесу в паренхімі печінки у хворих з НАСГ на клінічні показники (М±m) Клінічні ознаки Тривалість збереження (діб): загальної слабкості нездужання дратівливості головного болю зниження апетиту порушень сну тяжкості в правому підребер'ї свербіжу шкіри нудоти чутливості печінки при пальпації гепатомегалії субіктеричності склер і шкіри обкладеності язика нальотом потемніння сечі 10 15 20 25 30 35 Способи профілактики заявлений (n=68) відомий (n=65) 3,9±0,2 4,3±0,2 3,5±0,2 3,0±0,1 3,4±0,2 4,0±0,2 5,5±0,3 7,9±0,4 3,0±0,2 7,4±0,4 8,7±0,5 6,6±0,3 7,8±0,4 5,1±0,3 5,1±0,2 7,4±0,4 6,7±0,3 5,4±0,3 5,9±0,3 7,4±0,4 8,8±0,5 11,0±0,6 5,6±0,3 10,6±0,6 12,6±0,7 9,7±0,5 11,0±0,6 8,4±0,4 Р