Спосіб електролітичного осадження стибію на металічну поверхню виробів

Винахід відноситься до електролітичної обробки виробів, а саме до обробки олив для шлункових зондів. Відомо виготовлення олив шляхом відливки в спеціальній ливарній формі [Линар Е.Ю. Кислотообразовательная функция желудка в норме и патологии. Рига, "Зинатне", 1968]. Основними недоліками такого способу є великий процент браку при виготовленні, обумовлений значною крихкістю чистого стибію; втрати стибію при обробці; складність монтажу і закріплення оливи в зонді, оскільки чистий стибій клеїться до гуми і полімерів. Відомий спосіб [Авт. св. СРСР Ns 178028, кл.Є01 Ρ 5/00,1964] виготовлення оливи для шлункових зондів Із стибію та полімеру (полістиролу), в якому в полімерному корпусі містяться вкраплення стибію. Основні недоліки цього способу: складність технології виготовлення; невелика маса при великих габаритних розмірах; швидке окислення електроду; складність його очищення; порівняно мала контактна поверхня стибієвого електроду, яка знижує точність вимірювання. Відомий також спосіб [Авт. св. СРСР №620390, кл. В 29 F5/02, 1978] виготовлення оливи Із стибію і полімеру (поліетилену), згідно якого оливи виготовляють методом пресування суміші порошків стибію і поліетилену. Однак, даний метод складний за технологією виготовлення, крім того, одержані оливи мають невисоку механічну міцність і їх важко ремонтувати. За прототип взято спосіб електролітичного осадження стибію на поверхню металічних виробів [Авт. св. СРСР № 1702719, кл. С 25 D 3/54, 1991], який використвовується при виготовленні олив для шлункових зондів І полягає в тому, що зразки вносять в електроліт, що містить 70-100 г/л стибієвовиннокислого калію, в який введено 70-100 г/л трилону Б І проводять електроліз в Інтервалі температур 30-60°С та густині струму 1,0-1,5 А/дм . Перед нанесенням покриття зразки підлягають обезжирюванню, електролітичному травленню та декапіруванню. Основою для виготовлення олив служить нікель, мідь, .танталовий сплав. При виготовленні основи зонду з медичного сплаву (сталі марки 40К27ХНМТа) звичайний метод електролітичного осадження стибію не дає бажаних результатів, так як пасивна зовнішня поверхня сплаву І його структура перешкоджає утворекню покриття з міцним зчепленням. Тому виникає необхідність зняття оксидної плівки і активації поверхні сплаву. Одержання міцного гальванічного покриття на поверхні основи ускладнюється ще й тому, що сталь і стибій мають різні кристалічні ґратки. Крім того, на поверхні сталі може йти процес хімічного осадження стибію з розчину електроліту. Все це зумовлює формування на поверхні медичного сплаву стибієвого покриття з малою щільністю і недостатнім зчепленням. В основі винаходу є завдання вдосконалити спосіб електролітичного осадження стибію на металічну поверхню оливи для шлункових зондів, в якому за рахунок введення нових операцій попередньої підготовки металічної поверхні оливи досягається міцне зчеплення з основою, що підвищує механічну міцність та збільшує термін експлуатації оливи. Даний спосіб дозволяє отримати міцне і щільне стибієве покриття на Медичному сплаві марки 40К27ХНМТа. Поставлене завдання вирішується тим, що в спосіб електролітичного осадження стибію, яке проводять при 30-60°С, густині струму 1,0-1,5 А/дм 2 в електроліті, який містить 70-100 г/л стибієво-виннокислого калію 1 70-100 г/л трилона Б введено операції попередньої обробки, Зразки витримують в розчині соляної кислоти І проводять в ньому катодну обробку. Крім того, перед електролітичним осадженням стибію зразки активують з одночасним осадженням тонкої мідної плівки на протязі 1-3 хвилин при температурі 18-22°С. густині струму 1,0-1,5 А/дм 2 в розчині електроліту такого складу, г/л; Двоводний хлорид міді (II) 5 - 20 Соляна кислота 120 - 240 Операція активації поверхні металічної основи виключає пасивацію поверхні металу І служить грун том зчеплення для кінцевого (стибієвого) покриття. Крім того, активування поверхні сплаву атомами міді спричиняє також зміну електродного потенціалу поверхні в сторону більш позитивних значень. Запропонований спосіб має таку послідовність операцій. Спочатку проводять попередню підготовку зразків (знежирення, промивку в дистильованій воді), Полім зразки витримують в розчині соляної кислоти(120-240 г/л) на протязі 3 хвилин, після чого проводять катодну обробку зразків в цьому ж розчині при густині струму 2 А/дм 2 на протязі 3-5 хвилин. Після цього зразки активують з одночасним осадженням тонкої мідної плівки на протязі 1-3 хвилин при температурі 18-22°С, густині струм у 1,0-1,5 А/дм в розчині електроліту складу, г/л: Двоводний хлорид міді (II) 5- 20 Соляна кислота 120 - 240 Далі проводять електролітичну обробку зразків при температурі 30-60°С, густині струму 1,0-1,5 А/дм в електроліті, що містить 70-100 г/л стибієво-виннокислого калію І 70-100 г/л трилону Б. Приклад. Для виготовлення олив готували зразки з медичного сплаву марки 40К27ХНМТа, який на сьогоднішній день пройшов випробування і зараз широко застосовується в медицині. Виготовлені зразки піддавали хімічному знежирюванню. Знежирені зразки промивали в дистильованій воді І витримували в розчині соляної кислоти (180 г/л) на протязі 3 хвилин. Після цього зразки, не промиваючи, піддавали катодній обробці в цьому ж розчині при густині струму 2 А/дм 2 на протязі 3-5 хвилин. Катодна обробка зразків в соляній кислоті забезпечує зняття оксидної плівки з їх поверхні, яка перешкоджає утворенню міцно-зчепленого стибієвого покриття. Далі, не промиваючи, зразки активували з одночасним осадженням тонкої мідної плівки на протязі 1-3 хвилин при температурі 18-20° С, густині стр уму 1-1,5 А/дм 2 в розчині такого складу, г/л: двоводний хлорид міді (II)- 13; соляна кислота - 180. Після даної операції зразки промивали в дистильованій воді І переносили в розчин електроліту для осадження стибієвого покриття.