Спосіб виготовлення твердого живильного середовища для культивування мікобактерій

Винахід належить до мікробіології і стосується виготовлення живильного середовища для культивування мікобактерій. Згідно діючих в Україні нормативних актів бактеріологічна діагностика туберкульозної інфекції передбачає довготривалі дослідження з використанням традиційних багатовартісних живильних середовищ, складних для приготування в лабораторних умовах. Для посіву патологічного матеріалу використовують тверде живильне середовище Льовенштайна-Єнсена, рекомендоване ВООЗ для всіх координаційних лабораторій [1]. Цим середовищем користується більшість лабораторій України. В рамках Національної програми боротьби із захворюванням на туберкульоз на 2002-2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 20 серпня 2001р. №643/2001 [2], ведеться розробка новітніх методів на основі власної технології та вітчизняної сировини для експрес-діагностики туберкульозу. Суть винаходу полягає в розробці способу виготовлення твердого живильного середовища оригінального складу для культивування мікобактерій. Аналогом запропонованого нового середовища є тверде середовище 3,5% гліцеринового м'ясопептонного агару, рекомендоване довідником по мікробіологічних та вірусологічних методах досліджень [3]. Характерною ознакою даного середовища є те, що для затвердіння гліцеринового м'ясо-пептонного бульйону додають агар, що збігається із суттєвими ознаками винаходу. Запропонований спосіб дозволяє виготовляти середовище в умовах будь-якої бактеріологічної лабораторії, використовуючи традиційне обладнання та недорогі вітчизняні реактиви, забезпечує інтенсивний ріст мікобактерій, підвищення чутли вості, елективності середовища та збільшення виходу біомаси мікобактерій. Спосіб виготовлення твердого живильного середовища для культивування мікобактерій шляхом змішування стерильних розчинів солей, барвників, борної кислоти, етилового спирту, джерела вуглецю, азоту, вітамінів, мікроелементів у дистильованій воді з наступним його затвердінням, який відрізняється тим, що до стерильного розчину солей, з метою підвищення елективності та диференціально-діагностичної цінності середовища додають стерильні розчини малахітового зеленого та нейтрального червоного, борної кислоти та етиловий спирт, для скорочення часу культивування мікобактерій додають натрій тіогліколевокислий, з метою підвищення виходу біомаси мікобактерій та в якості джерела азоту, вуглецю, вітамінів, мікроелементів додають стерильний розчин пептону та дріжджового екстракту, для підвищення чутливості середовища застосовують залізоамонійний галун, для затвердіння середовища застосовують агар, що спрощує приготування та використання середовища, додавання альбуміну сироватки бика - для зв'язування жирних кислот, які інгібують розмноження мікобактерій, з метою підвищення чутливості, специфічності та запобігання висихання на поверхню середовища наносять рідкий парафін. Готують 110мл розчину солей-калію фосфорнокислого однозаміщеного, калію фосфорнокислого двозаміщеного, магнію сірчанокислого, натрію тіогліколевокислого, залізоамонійного галуна, борної кислоти, стерилізують при 1атм. протягом 15-20хв. Додають 40мл суміші барвників, яку готують наступним чином: змішують рівні об'єми 0,2% розчинів малахітового зеленого та нейтрального червоного. Одержаний розчин змішують з 800мл рідкого, простерилізованого при 0,5атм. протягом 30хв. розчину агару, пептону, дріжджового екстракту, 50мл розчину альбуміну сироватки бика, простерилізованого при 0,5атм. протягом 30хв., 1,25мл етилового спирту, pH середовища 7,0±0,2. В разі утворення осаду в розчинах солей, дріжджового екстракту, пептону їх фільтрують. Середовище розливають в пробірки по 5мл, скошують. На поверхню твердого середовища наносять 0,1мл рідкого парафіну, простерилізованого при 0,5атм. протягом 30хв., та витримують в термостаті при 37°С в скошеному стані. Виготовлене таким способом тверде живильне середовище для культивування мікобактерій рекомендується використовувати для культивування мікобактерій та для бактеріологічної діагностики туберкульозної інфекції. Література: 1. Інструкція з бактеріологічної діагностики туберкульозної інфекції // Збірник нормативно-директивних документів з охорони здоров'я. — 2002. — №2. — С. 63-111. 2. Національна програма боротьби із захворюванням на туберкульоз на 2002-2005 роки // С учасні інфекції. — 2001. — №4. — С 9-15. 3. Справочник по микробиологическим и вирусологическим методам исследования / Под редакцией М.О. Биргера. — Москва.: Медицина, 1982. — 461с.