Спосіб панкреатодуоденальної резекції

Винахід відноситься до медицини, а саме до хірургії і може бути використаний для лікування хворих з пухлинами біліопанкреатодуоденальної області. Відомі способи панкреатодуоденальної резекції, що включають резекцію голівки підшлункової залози з дванадцятипалою кишкою та дистальною частиною шлунка з наступним відновленням безперервності шлунковокишкового тракту шляхом формування біліодигістивних, гастроентеро- та панкреатоентероанастомозів [1, 2]. Недоліком цих способів є висока частота диспепсій у хворих в післяопераційному періоді, пов'язана з видаленням великої частини органів черевної порожнини та поза очеревинного простору та нефізіологічним відновленням безперервності травного каналу. Найближчим аналогом є спосіб панкреатодуоденальної резекції, що включає видалення панкреатодуоденального комплексу із збереженням воротаря та початкового відділу дванадцятипалої кишки із відновленням безперервності шлунково-кишкового тракту [3]. Недоліком аналогу є висока частота диспепсій у хворих в післяопераційному періоді. Задача винаходу є розробка такого способу панкреатодуоденальної резекції, який за рахунок відновлення дванадцятипалої кишки забезпечив би зниження частоти виникнення диспепсичних ускладнень та фізіологічність процесу травлення в післяопераційному періоді. Поставлена задача вирішується тим, що в способі панкреатодуоденальної резекції, що включає видалення панкреатодуоденального комплексу із збереженням воротаря та початкового відділу дванадцятипалої кишки із відновленням безперервності шлунково-кишкового тракту, згідно винаходу видалення панкреатодуоденального комплекса проводять із збереженням нижнього горизонтального відділу дванадцятипалої кишки, формують тонкокишкову вставк у на брижі, на проксимальному кінці якої почергово виконують панкреатодипстивний-, біліодигістивний- та проксимальний дуоденоентеро- анастомози, а дистальний кінець вставки анастомозують із куксою нижнього горизонтального відділу дванадцятипалої кишки. Виконання панкреатодуоденальної резекції із збереженням воротаря, початкового та нижнього горизонтального відділів дванадцятипалої кишки та формування тонкокишкової вставки на брижі, на проксимальному кінці якої почергово виконують панкреатодигістивний-, біліодигістивний- та проксимальний дуоденоентеро- анастомози, а дистальний кінець вставки анастомозують із куксою нижнього горизонтального відділу дванадцятипалої кишки, забезпечує відновлення дванадцятипалої кишки та доставку жовчі та панкреатичного соку до місця їх фізіологічної дії, що знижує імовірність виникнення диспепсичних ускладнень в післяопераційному періоді. Спосіб здійснюють наступним чином. Виконують лапаротомію. Після повної мобілізації панкреатодуоденального комплексу, його видаляють моноблочно в межах: центральна частина дванадцятипалої кишки на відстані 4-5см від воротаря та вище нижнього горизонтального відділу, голівка підшлункової залози, жовчні протоки нижче рівня впадіння міхурової протоки. Ізолюють відрізок тонкої кишки. Формують панкреатоєюноанастомоз кінець-в-кінець, холедохоєюноанастомоз кінець-в-бік та проксимальний дуоденоєюноанастомоз кінець-в-бік з ізольованим відрізком тонкої кишки. Дистальний кінець ізольованого відрізка анастомозують кінець-в-кінець з дистальною куксою дванадцятипалої кишки. Зашивають лапаротомну рану з дренуванням черевної порожнини. Приклад: Хвора В., 50 років, історія хвороби №4010, 2000 рік, поступила у відділ хірургії підшлункової залози та реконструктивної хірургії жовчовивідних протоків ІХіТ АМНУ з діагнозом рак великого сосочка дванадцятипалої кишки. Хвора обстежена (клініко-лабораторно, УЗД, ЕРПХГ), встановлений діагноз - рак великого сосочка дванадцятипалої кишки, T3N0M0, обтураційна жовтяниця, 22.08.2000 проведено оперативне втручання. Верхньо серединна лапаротомія. При ревізії виявлено пухлину великого сосочка дванадцятипалої кишки 2,5´3см. з проростанням в дванадцятипалу кишку та голівку підшлункової залози. Метастазів пухлини не виявлено. Мобілізація панкреатодуоденального комплекса, видалення його із збереженням воротаря, 4 см. дистальної частини дванадцятипалої кишки та нижнього горизонтального відділу. Ізольована петля тонкої кишки. Реконструктивний етап: панкреатоєюноанастомоз кінець-в-кінець з проксимальним кінцем ізольованої петлі, холедохоєюноанастомоз кінець-в-бік з ізольованою петлею, проксимальний дуоденоєюноанастомоз кінець-в-бік та дистальний дуоденоєюноанастомоз кінець-в-кінець з ізольованою петлею. Дренажі черевної порожнини. Лапаротомна рана ушита. Післяопераційний період без особливостей Виписана на 18 добу після операції в задовільному стані. За запропонованим способом прооперовано 2 хворих, у яких в післяопераційному періоді не спостерігали значних порушень функції шлунково-кишкового тракту. У 2 хворих, прооперованих за способом-найближчим аналогом в післяопераційному періоді спостерігали порушення функції шлунково-кишкового тракту у вигляді диспепсії. Таким чином, порівняння і найближчим аналогом показало, що запропонований спосіб є більш фізіологічним і дозволяє знизити кількість диспепсичних ускладнень в післяопераційному періоді. Джерела інформації: 1. Блохин Н.Н., Итин А.Б., Клименков А.А. Рак поджелудочной железы и внепеченочных желчных протоков //М.: Медицина, 1982, -с.148-151. 2. Золингер P.M., Золингер P.M. Атлас хирургических операций //М.: Доктор и К, 2002, - с. 206- 224. 3. Шалимов А.А., Шалимов С.А., Ничитайло М.Е., Радзиховский А.П. Хирургия поджелудочной железы //Симферополь.: Таврида, 1997, -с.461-465 - найближчий аналог.