Спосіб діагностики невротичних розладів у дітей

Винахід відноситься до медицини, а саме до психіатрії, та може бути використаний для діагностики не психотичних психічних розладів дітей у соматичній медицині та хірургії як для індивідуального, так й масового обстеження дітей. Існує декілька способів діагностики невротичних розладів. Так Л.Д. Маклаковой і Т.Г. Черновой в 1990 р. запропонована "Шкала астенического состояния", яка пропонується для дорослих. Цій спосіб не має розрізняння симптомокомплексів по шкалах, а дає лише загальну картину астенічного стану та його кількісну оцінку. Найбільш близьким аналогом способу, що пропонується, вибраним як прототип, є Inventarz-skala depressij (ISD), запропонована в 1985 p. С. Пужінскі та І. Парновскі, яка складається з 8 симптомокомплексів: "депресія", "порушення активності", "зляканість", "психотизм", "порушення життєвих ритмів", "соматизація", "невротичні ознаки", "загальмованість". Недоліком цих методів є те, що вони пропонуються для дорослих, розроблені без урахування сучасної діагностичної моделі психічних розладів (міжнародна класифікація захворювань 10 перегляду - ICD-10), не включають певних кількісних показників щодо стандартизації відповідей, немає можливості математичної обробки отриманих результатів, немає можливості оцінки вірогідності отриманих даних. Таким чином даний винахід спрямовано на діагностику невротичних розладів у дітей шляхом стандартизованого кличного інтерв'ю. Поставлена задача вирішується тим, що дітям молодшого та середнього шкільного віку, в індивідуальнім, або груповим обстеженні пропонується відповісти на 41 стандартизоване запитання, які сформульовані з урахуванням вікових особливостей сприйняття та мислення. В результаті заповнення опитувальника (стандартизованого клінічного інтерв'ю) отримується інформація, яка після математичної обробки дає можливість виявити як факт існування того чи іншого симптомокомплексу, а саме: "депресії", "астенії", "порушень поведінки", "вегетативних порушень", "порушень сну" та "тревоги", та їх кількісний рівень, а саме: низького, середнього та високого ризику клінічної прояви невротичного розладу. Винахід відрізняється від інших способів діагностики тим, що: по-перше, на відміну від існуючих, даний спосіб призначено для діагностики невротичних розладів у осіб дитячого віку; по-друге, даний спосіб розроблено з урахуванням міжнародної класифікації захворювань; по-третє - спосіб дає можливість оцінки не тільки факту існування симптомокомплексів "депресії", "астенії", "порушень поведінки", "вегетативних порушень", "порушень сну" та "тревоги", а також їх кількісного рівню: низького, середнього та високого ризику клінічної прояви невротичного розладу; по-чвертих: існує можливість оцінки вірогідності отриманих даних, що дає можливість з'ясування симуляції та агравації пацієнтом невротичних порушень. Стандартизований клінічний опитувальник пропонується дитині для самостійного заповнювання, після ознайомлення з інструкцією. При виникненні у обстежуємого питань спеціаліст дає максимально нейтральні відповіді. Після заповнення опитувальника відповіді з'ясуються з ключем й підлягають математичний обробки та графічному показу. Інструкція для дитини: Прочитай, будь ласка, запитання та обери ту відповідь ("ТАК" чи "НІ"), котра більш за все підходить тобі. № запитання Так Ні з/п 1. Тобі буває сумно, нудно Інколи тобі хочеться плакати 2. просто так Тобі іноді буває страшно ні від 3. чого 4. Ти спиш добре і спокійно 5. Діти не хочуть з тобою гратись 6. Часто тобі зовсім не хочеться їсти Буває, що тобі зовсім не цікаво 7. гратись, дивитись телевізор 8. Ти почуваєш собі сильним Часто в тебе болить голова чи 9. живіт 10. Ти втомлюєшся більш за інших 11. Інколи ти буваєш поганим 12. В школі тебе не люблять Вчителі до тебе чіпляються без 13. всяких на це причин 14. 3 дітьми тобі нудно і нецікаво 15. Іноді в тебе бувають страшні сни 16. Ти веселий 17. Ти боїшся школи та вчителів 18. Тобі важко робити уроки 19. Ти часто забуваєш те, що вивчив 20. Тобі часто хочеться спати 21. Ти часто відволікаєшся на уроках Ти не любиш щось або когось 22. чекати 23. Ти не можеш довго бігати, гратись Тобі кажуть, що ти погано 24. запам'ятовуєш Тобі важко довго дивитись 25. телевізор або читати 26. 27. 28. 29. 30. 31. 32. 33. 34. 35. 36. 37. 38. 39. 40. 41. Ти став менше гратись з дітьми, ніж раніше Ти погано розумієш те, що читаєш У тебе холодні руки і ноги, навіть у теплу погоду Тебе легко образити Іноді вранці ти відчуваєш втому та головний біль Інколи в тебе кружиться голова Ти часто прокидаєшся вночі Ти втомлюєшся, граючись з дітьми У тебе часто потіють долоні Тобі важко заснути від різних думок Буває, що тобі щось болить Буває, що тебе закачує в автобусі, тролейбусі чи трамваї Ти часто сваришся з батьками та друзями Тобі часто кажуть, що ти неслухняний Ти став гірше вчитись, ніж раніше Тобі інколи нудить Після заповнення дитиною опитувальника, її відповіді порівнюються з ключем. По-перше за все ураховується шкала вірогідності відповідей, яка включає негативні відповіді на запитання № 1, 11, 36. Кожне збігання відповіді з ключем дає один бал, котрі й складаються по кожній шкалі. Якщо по шкалі вірогідності сума відповідей 2 бала, то отримані дані сумнівні, а якщо 3 бала - хибними. Далі вивчаються останні шкали. Ключи до них представлено у таблиці 1 Таблиця 1 шкала депресії -Д астенії -А відповідь «ні» відповідь «так» 1,2,5,6,7,9,10,11,14, 15,18, 19,20,23,25,26,35,40 10,18,19,20,21,23,24, 25,26,27,28,30,31,32, 33,34,35,36,37,40 8,16 Порушень поведінки - П Вегетативних порушень - В Порушень сну С 2,6,9,20,28,31,34,36, 37,41 15,20,30,32 4 Тревоги - Т 3,12,13,17,22,29,35,3 8,39 4 21,29,38,39,40 Кожне збігання відповіді з ключем дає 1 бал, сума котрих по кожній шкалі дає її первинні дані. Потім проводиться нормирування показників по шкалах, що треба для оцінки їх співвідношень. Для цього первинні дані множаться на коефіцієнти, які приведені в таблиці 2. Таблиця 2 назва шкали шкала депресії шкала астенії шкала порушень поведінки шкала вегетативних порушень шкала порушень сну шкала тревоги коефіцієнт 1 1 4 2 4 2 Після переводу первинних даних за допомогою коефіцієнту нормирування у стени, їх можливо порівняти у графічному вигляді, як на фіг. Після отримання заключного результату у вигляді індивідуального невротичного профілю дитини, робиться висновок щодо факту існування клінічних симптомокомплексів, а також їх кількісного рівню: низького, середнього чи високого ризику клінічної прояви. При проведенні масового профілактичного огляду учнів 5-7 класів загальноосвітньої школи № 68 м. Донецька, було обстежено 217 учнів. При цьому у 27 було встановлено наявність показників невротичних симптомокомплексів зони високого ризику, при подальшому обстежені у умовах дитячого соматичного відділення невропатологом та психіатром діагноз всім дітлахам було підтверджено. У 81 дитини було встановлено наявність показників невротичних симптомокомплексів зони середнього ризику. При проведені доцільної співбесіди з батьками наявність доклінічних форм невротичних розладів було підтверджено у всіх випадках. Джерела інформації: 1.Практикум по экспериментальной и прикладной психологии. Под. ред. А.А. Крылова. Л.:Из-во ЛГУ, 1990.272с. 2.Словарь-справочник по психологической диагностике / Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Киев: Наукова думка, 1989. - 200с.