Спосіб діагностики уроджених вад серця у дітей

Винахід відноситься до медицини, а саме до клінічної генетики, і може бути використаний як скринінговий прогностичний метод діагностики уроджених вад серця у дітей. Щорічно в Україні народжується 5000-6000 дітей з уродженими вадами серця. До 75 % з них гинуть впродовж першого року життя. У більшості хворих, котрі вижили, уроджені вади серця призводять до незворотних змін життєво важливих органів, порушень фізичного і психомоторного розвитку. Хворі з цією патологією займають близько 30% ліжок у дитячих стаціонарах З метою визначення належності уродженої вади серця до хромосомної патології або ізольованої вади, необхідно провести цитогенетичне дослідження з визначенням каріотипу дитини (каріотипування). Найближчим до способу, що заявляється, за технічною сутністю і результатом є спосіб класичного каріотипування [Цитогенетичні методи дослідження хромосом людини. Метод, рекомендації. - Київ, 2003.-23с.]. Недоліками цього способу є те, що метод візуального визначення хромосомних аберацій при каріотипуванні є досить трудоємким, потребує спеціально підготовленого лаборанта-цитогенетика, вимагає високотехнологічних методик культивування клітин (лімфоцитів), а автоматизовані системи є високо кошторисними та недоступними на рівні первинної ланки надання медико-санітарної допомоги. В основу винаходу поставлено задачу удосконалити прогнозування і діагностику уроджених вад серця у дітей шляхом використання сенситивного, інформативного, неінвазивнго методу, який міг би використовуватися для проведення скринінгових досліджень з метою визначення груп підвищеного ризику уродженої вади серця з наступним проведенням цитогенетичного або молекулярно-генетичного дослідження. Ми пропонуємо використовува ти неінвазивний спосіб оцінки функціонального стану геному у дітей із уродженими вадами серця шляхом визначення мікроядер у соматичних клітинах букального епітелію з розрахунком мікроядерного індексу (МЯІ) та показника пошкодження геному (ППГ). Спосіб, що заявляється полягає у наступному. Мікроядра виявляють у клітинах букального епітелію дітей. Мазок із злущеним епітелієм брали з внутрішнього боку правої та лівої щік та нижньої губи за допомогою разових косметичних паличок з ватними наконечниками. Попередню фіксацію матеріалу здійснювали в 96%-ному етанолі протягом 15 хв., а основну фіксацію - у суміші спирт, хлороформ та оцтова кислота у співвідношенні 6:1:1 протягом 1,5-2 год. Після основної фіксації матеріал висушували та фарбували ацетон-карміном (1% розчин карміну в 45% оцтовій кислоті) протягом 15 хв. Мікроядра аналізували під мікроскопом МБИ-М (*1500) у розрахунку по 1000 клітин на кожного індивідуума. МЯІ та ППГ вираховували за формулами (Горова A.I., 1999): Імя = n/N*100, де Імя - мікроядерний індекс, n - кількість клітин з мікроядрами, N – загальна кількість обстежених клітин. ППГ = (П комф – П і) / (П комф - Пкрит), де П комф - фонове значення МЯІ, розраховане для групи спостереження; П крит - максимальне значення МЯІ, зареєстроване в групі спостереження; П і - значення МЯІ для конкретної дитини. ППГ оцінювали за шкалою: ППГ 0,00-0,15 0,16-0,30 0,31-0,45 0,46-0,60 0,61-0,75 0,76-1,00 Рівень пошкодження генетичного матеріалу Низький Нижче середнього Середній Вище середнього Високий Максимальний При показниках ППГ 0,46 - 1,0 особа з уродженою вадою розвитку серця заноситься у гр упу високого ризику хромосомної патології з рекомендацією проведення молекулярно-цитогенетичного дослідження. Таким чином, спосіб діагностики функціонального стану геному у дітей із уродженими вадами серця завдяки його достатній валідності, простоті виконання та економічній ефективності може використовуватись при масових скринуючих дослідженнях з метою виявлення та диференціювання осіб підвищеного ризику розвитку вад серцево-судинної системи і хромосомних аномалій.