Спосіб одержання алкалоїдів з рослинної сировини

Реферат: Винахід належить до фармацевтичної промисловості та може бути використаний при виділенні алкалоїдів з лікарської рослинної сировини з метою створення на їх основі готових лікарських засобів. Спосіб одержання алкалоїдів з рослинної сировини передбачає видалення ліпофільних сполук з повітряно-сухої рослинної сировини за допомогою докритичного зрідженого газу із групи алканів або їх фтор- або фторхлорпохідних, переважно ізобутану або дифторхлорметану, як полярний співрозчинник для одержання первинного екстракту використовують зріджений аміак або алкіл аміни, або їх суміші з диметиловим ефіром в кількості 1-50% (мас.), переважно 10-15 % (мас.), від загальної маси екстрагента, перший ступінь очистки первинного екстракту проводять у системі рідина-рідина, однією з фаз якої є докритичний зріджений газ, а іншою - 510%-ний водний розчин сірчаної або хлористоводневої, або фосфатної кислоти, причому кислотна водна фаза є цільовою, фільтрацію цільової рідинної фази в сепараторі здійснюють під тиском насиченої пари докритичного зрідженого газу, другий ступінь очистки проводять у сепараторі(ах) шляхом екстракції у системі рідина-рідина з одночасною нейтралізацією кислого середовища, з використанням суміші докритичних розчинників, переважно фторзаміщених алканів з ряду С1-С4 або їх азеотропних сумішей, зі зрідженим аміаком, взятим у кількості, достатній для створення лужного середовища з рН не менше 9,0. Спосіб можна застосовувати для одержання алкалоїдів ізохінолінового класу, переважно протоберберинового ряду, а UA 102884 C2 (12) UA 102884 C2 сировиною можуть бути корені та/або кора, та/або листя рослин роду Berberis, переважно виду Berberis vulgaris. UA 102884 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід стосується фармацевтичної промисловості та може бути використаний при виділенні алкалоїдів з лікарської рослинної сировини (далі - ЛРС) з метою створення на їх основі готових лікарських засобів. Відомий спосіб одержання екстракту беладони [1], яким передбачено використання для екстракції сировини спочатку зрідженого СО 2 в докритичних умовах з метою видалення ліпофільних сполук, а потім - одержання зі знежиреного шроту суми алкалоїдів екстракцією водно-спиртовими сумішами. Недоліками даного методу є високий робочий тиск в апаратурі на стадії вуглекислотної екстракції та значна кількість супутніх гідрофільних речовин, які звичайно потрапляють у водноспиртові витяги, і, як наслідок, необхідність їх подальшої багатостадійної очистки. Відомий спосіб одержання сангвіритрину [2], який відноситься до ізохінолінових алкалоїдів. Згідно даного способу подрібнену надземну частину маклеї екстрагують етилацетатом або дихлоретаном у присутності лужного агента, потім осаджують бісульфати алкалоїдів, переводять їх водним розчином аміаку або калію карбонату в основи, які далі екстрагують етилацетатом або толуолом при температурі 50-60 °C; одержані органічні фази фільтрують, обробляють розчином сірчаної кислоти, солі, що утворилися, промивають ацетоном. Проте відомий спосіб є досить багатостадійним, вимагає використання токсичних і легкозаймистих органічних розчинників, які потребують ретельного випарювання з кінцевого продукту. Все це є небажаним для сучасного фітохімічного виробництва. Відомий також спосіб одержання біоактивного екстракту з Масlеауа microcarpa [3], згідно якого висушену та подрібнену сировину екстрагують надкритичним діоксидом вуглецю (далі НК-СО2) при температурі 40-70 °C та тиску 250-300 атм. Недоліком цього способу є те, що НК-СО2 за відсутності спів розчинника екстрагує переважно гідрофобні речовини. Оскільки алкалоїди у кислому середовищі знаходяться у сольовій формі, розчинній переважно у полярних екстрагентах, то вихід даних біологічно активних речовин (далі - БАР) в умовах, зазначених вище, буде низьким. Крім того, використання даного способу у промисловому масштабі вимагає дуже дорогого обладнання, що призводить до зростання собівартості кінцевого продукту. Відомий спосіб екстрагування суми алкалоїдів з листя та коренів Coptis chinensis [4], які за складом близькі до аналогічних БАР більшості видів Веrberis. Вказаний спосіб передбачає замочування сировини у 0,01-10 % розчині сірчаної кислоти, чотириразову екстракцію при нагріванні, концентрування витягів та осаджування суми алкалоїдів натрію хлоридом і солями багатовалентних металів. Проте, застосовуваний у способі [4] екстрагент не є селективним, особливо при підвищеній температурі, та витягає значну кількість супутніх речовин, зокрема протеїнів, полісахаридів, дубильних речовин тощо, котрі можуть осаджуватися разом із цільовими алкалоїдами, що значно ускладнює подальшу очистку останніх. Крім того, використання солей важких металів є небажаним внаслідок їх токсичності. Відомий також спосіб екстракції та очистки берберину [5], який включає наступні стадії: екстрагування ЛРС водою при нагріванні, хроматографічне очищення витягів шляхом їх послідовного пропущення через колонки з Diaion-HP-20 і целюлозою та елюювання метанолом, наступне очищення елюатів на колонці Sephadex D-10, ліофільну сушку, кристалізацію готового продукту в метанолі при температурі +4 °C. Даний спосіб є багатостадійним, передбачає досить дорогий і тривалий процес хроматографічної очистки, а також застосування високотоксичного розчинника - метанолу. Відомий спосіб одержання алкалоїдів тропанової та ефедринової групи з лікарських рослин [6], який передбачає екстракцію ЛРС НК-СО2 з додаванням від 1 до 20 % комплексного співрозчинника у вигляді метанолу, етанолу, води та їх сумішей, які містять від 2 до 18 % ді- або триетиламіну. Недоліком даного способу є високі температури (70-90 °C) та тиск (270-400 атмосфер) процесу, що помітно збільшує вартість обладнання та накладає певні технічні обмеження на місткість реакторів. Крім того, НК-СО2 в присутності вологи здатен вступати в реакцію нейтралізації з ді- або триетиламіном, які згідно винаходу застосовуються для перетворення сольових форм алкалоїдів на основи. Відомий також спосіб екстрагування розчинником композицій, що містять такі БАР, як пеніциліни, алкалоїди, паклітаксел, монензин або цитохалазин [7]. Згідно даного способу композиція екстрагується фторпохідними вуглеводнів (фреонами) з ряду С1-С4. Крім того, передбачається додавання до вказаних екстрагентів співрозчинників у вигляді С 2-С6-алканів або діалкілового ефіру або їх сумішей. Проте, цілком очевидно для спеціалістів фітохімічної галузі, що зазначені у способі [7] екстрагенти не здатні витягувати сольові форми алкалоїдів із сировини, де панує зазвичай 1 UA 102884 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 кисле середовище. Та навіть при наявності в деяких видах ЛРС певних азотовмісних сполук з ізоелектричною точкою Рі