Спосіб видалення жильного осердя із зовнішньої оболонки кабелю

Винахід відноситься до способу видалення жильного осердя із зовнішньої оболонки кабелю, причому жильне осердя має оболонку, у яку з одного кінця кабелю - т.зв. ближнього кінця кабелю - під тиском подають текуче середовище для зменшення тертя, а на іншому кінці кабелю до осердя прикладають розтяжне зусилля. Зокрема, винахід відноситься до телекомунікаційних підземних кабелів, що зазвичай мають осердя з кількох жил і принаймні одну вн утрішню оболонку, що цілком охоплює їх, виконану, наприклад, у вигляді обмотки з паперової стрічки. Далі, такі кабелі зазвичай мають тверду зовнішню оболонку, що часто може складатися зі свинцевої (Рb) оболонки, броньованої сталевими стрічками, і, крім того, зовнішнього покриття з тканини або синтетичного матеріалу. Крім того, винахід відноситься до підвісних кабелів, наприклад, телекомунікаційних кабелів, що підвішується на опорах високовольтних ЛЕП. Термін "текуче середовище" означає газоподібне, рідке або грузле середовище або їх суміші. Швидкий технічний розвиток у галузі телекомунікацій спричиняє потребу у нови х лініях передачі інформації, по яких передачу інформації можна здійснювати з більшою швидкістю. Зокрема, для цієї мети використовують волоконні світловоди з низьким загасанням, по яких з малими втратами можна передавати інформацію у дуже широкому діапазоні частот. Натепер, особливо після лібералізації систем зв'язку, здійснюються спроби заміни старих кабельних мереж новими з більш високою пропускною здатністю. Прокладка нових кабелів у землі шляхом виконання коштовних грабарств зв'язана з великими витратами і вимагає багато часу. З огляду на жорстку конкуренцію у галузі телекомунікацій такий підхід не вважається прийнятним. Один зі способів заміни старих кабелів полягає у тому, що до кабелів, прокладених у землі або у схожий спосіб, прикріплюють труби, що при витягуванні існуючих кабелів затягуються в канали, що утворюються, і займають їх місце. Потім у цих труба х прокладають, наприклад, кабелі на основі волоконних світловодів. Недолік цього способу полягає у тому, що грунт чинить величезний опір витягуванню кабелю і затягуванню труби, і тому така заміна без виконання грабарств можлива лише на невеликих відстанях. Один зі способів видалення струмопровідних жил з кабелів відомий з WO82/00388А1. Відповідно до цього відомого способу в коаксіальний кабель під тиском подають рідину, що руйн ує і видаляє ізолюючий матеріал між внутрішньою струмопровідною жилою й оболонкою. Після цього жилу можна легко витягнути з кабелю. У багатожильних телекомунікаційних кабелях вилучення жил полегшується завдяки використанню відповідних речовин, під віянням яких відбувається руйнування ізоляції. Далі, для поділу і видалення жил кабелю пропонується використовувати фрези або різальні інструменти. Цей відомий спосіб вимагає великих витрат і багато часу і зазвичай не придатний для телекомунікаційних кабелів. Спосіб пропонованого типу відомий з патенту US4197628А. У цей спосіб кінці відрізка кабелю оголюють і на одному кінці кабелю встановлюють гільзу. Зазначену гільзу герметизують і через сполучний патрубок у її кришці в кабель під тиском нагнітають мастильний матеріал. З появою мастильного матеріалу на протилежному кінці кабелю нагнітання припиняють. Після того як внутрішн я оболонка, що зазвичай є на осерді, просочиться мастильним матеріалом, осердя кабелю витягають. На практиці цим способом користаються рідко, оскільки ясно, що витягн ути осердя можна лише з відносно коротких кабелів. З огляду на ви щевказані недоліки задачею цього винаходу є створення способу описаного вище типу, за допомогою якого з існуючих кабелів можна витягати осердя максимально швидко і з максимально можливою економічністю, що дозволить потім використовува ти зовнішню оболонку кабелю як трубу для прокладки, наприклад, нових кабелів для передачі інформації, наприклад, волоконних світловодів, і, з іншого боку, повторно використовувати матеріал жил, зокрема, мідь. Видалення осердя кабелю повинне бути можливим на максимально можливій довжині кабелю. Задача винаходу вирішується завдяки тому, що текуче середовище направляють точно в кільцевий простір між внутрішньою стороною зовнішньої оболонки кабелю й оболонкою осердя. Протягом принаймні частини процесу введення текучого середовища кільцевий простір або весь кабель на його іншому кінці (т.зв. віддаленому кінці кабелю) краще, як герметично не закривають, і рідке середовище під тиском протікає в кільцевому просторі до віддаленого кінця кабелю. Далі за текстом ця частина процесу йменуватиметься також терміном "стадія протікання". Протягом принаймні частини процесу введення текучого середовища кільцевий простір або весь кабель на його віддаленому кінці краще, як герметично закривають для того, щоб рідке середовище під тиском стискало осердя кабелю та (або) розтискало зовнішню оболонку. Далі за текстом ця частина процесу йменуватиметься також терміном "стадія стиснення". Слід зазначити, що стиснення (і навіть у більшій мірі) відбувається і на стадії протікання. Особливо кращим в об'ємі пропонованого способу є виконання обох згаданих стадій, тобто, стадії протікання і потім стадії стиснення. Завершува ти стадію протікання і розпочинати стадію стиснення краще, як в момент появи текучого середовища на віддаленому кінці кабелю. Стадія протікання призначена, насамперед, для пропускання текучого середовища по всьому кабелю. Слід зазначити, що текуче середовище рухається головним чином, у прохідних у подовжньому напрямку поглибленнях осердя кабелю, що утворені структурою жил. Поверхня сполучення внутрішньої оболонки і внутрішньої сторони зовнішньої оболонки кабелю не обов'язково змочується по всьому колу - змочуються лише невеликі часткові ділянки периферії, що відповідають вищезгаданим поглибленням. Однак на наступній стадії стиснення вищий тиск мастильного матеріалу спричиняє подальше стиснення осердя жил (і, у випадку кабелів з еластичною зовнішньою оболонкою, можливо, і розширення зовнішньої оболонки), у результаті чого кільцевий простір розширюється по всьому колу і мастильним матеріалом змочується вся поверхня сполучення по всьому колу. Доведено, що якщо внутрішня оболонка осердя кабелю, яку потрібно витягти, виконана намотуванням, то як ближній кінець кабелю особливо краще, як використовувати той кінець кабелю, у напрямку до якого йде намотування. Іншими словами, у цьому випадку текуче середовище повинне протікати в кільцевому просторі в напрямку, протилежному напрямку намотування. Уведення текучого середовища в напрямку, протилежному можливому напрямку намотування оболонки осердя, сприятиме точному потраплянню текучого середовища в кільцевий простір між внутрішньою стороною зовнішньої оболонки кабелю і внутрішньою оболонкою. Часто оболонка осердя кабелю являє собою стрічку, зокрема, паперову, намотану з перекриттям навколо жил. При введенні текучого середовища в напрямку, протилежному напрямку намотування внутрішньої оболонки, ефективно запобігається проникання текучого середовища усередину осердя. Уведення текучого середовища з того ж кінця кабелю, з якого жили будуть витягатися (тобто, із ближнього кінця), також забезпечує успішне застосуванню цього способу. Завдяки цьому основну частину устатк ування, що потребується для здійснення цього способу, необхідно установити лише на одному кінці кабелю. На протилежному кінці кабелю (тобто, на віддаленому кінці) виконують лише ущільнення осердя, а також закривають кінець кабелю. При цьому, якщо є намотана оболонка осердя, наприклад, спіральна паперова оболонка, витягати жили легше в напрямку намотування, оскільки частини намотаної оболонки, що перекриваються, не розкриваються як віяло. Витягування жил у напрямку намотування внутрішньої оболонки запобігає розриву внутрішньої оболонки, чим забезпечується полегшення операції витягу. Слід, однак, зазначити, що в іншому варіанті текуче середовище можна вводити і з іншого кінця кабелю, ніж той, з якого осердя витягають. Крім того, доведено, що у разі наявності зазначених намотаних оболонок осердя витягати жили особливо краще, як з того кінця кабелю, у напрямку якого йде намотування, тобто, переміщення при витягуванні здійснювати в напрямку намотування. Іншими словами, особливо краще, як використовувати як ближній кінець кабелю той його кінець, у напрямку якого йде намотування, і з ближнього кінця кабелю не лише подавати текуче середовище, але й витягати жили. У варіанті здійснення, якому надається перевага, протягом принаймні частини процесу введення текучого середовища усередину осердя, оточеного внутрішньою оболонкою, подають стиснутий газ, зокрема, стиснуте повітря. При цьому сила, що діє на внутрішню оболонку зсередини назовні, може ефективно запобігти прониканню текучого середовища в осердя кабелю. У такий спосіб створюють діючий зсередини на внутрішню оболонку протитиск подаваного під тиском текучого середовища, поліпшуючи тим самим ущільнення внутрішньої оболонки з її внутрішньої сторони. Цю операцію можна виконувати на стадії протікання та (або) стадії стиснення або їх частин. Краще, однак, як виконувати цю операцію на стадії стиснення, щоб не створювати перешкод розповсюдженню текучого середовища уздовж кабелю на стадії потоку, з одного боку, і сприяти наростанню високого тиску на стадії стиснення, з іншого. Тиск стиснутого газу значно нижчий за тиск, під яким уводять текуче середовище, що дозволяє уникнути зайвих перешкод як потоку останньої в подовжньому напрямку кабелю, так і стисненню осердя кабелю. Далі, у ви щеописаних варіантах здійснення, у яких внутрішня оболонка виконана намотуванням, наприклад, є спіральною паперовою оболонкою, стиснутий газ, краще, як стиснуте повітря, краще, як подавати усередину оболонки осердя в напрямку її намотування. Це сприяє ущільненню частин намотування, що перекриваються, і запобігає розриву частин намотування, що перекриваються, стиснутим повітрям, що могло б утруднити ви тяг осердя жил кабелю з його зовнішньої оболонки. У стиснутий газ, краще, як у стисн уте повітря, що подають усередину осердя жил кабелю, краще, як додати рідке середовище, зокрема, клей. У залежності від конструкції кабелю, добавка в стиснутий газ, краще, як стиснуте повітря, рідкого середовища може призвести до склеювання частин внутрішньої оболонки, що перекриваються, що ще більше утруднить проникання текучого середовища усередину осердя кабелю. Для зволоження стиснутого газу можна використовува ти воду, масло або деякі клеї, які у невеликій кількості додають у стиснутий газ. Зазначені добавки не створюють гідравлічного тиску, що зменшило б кільцевий простір, але дозволяють домогтися склеювання частин внутрішньої оболонки, що перекриваються. Об'єм, займаний осердям, як і раніше залишатиметься стисливим, і зменшення цього об'єму при введенні текучого середовища буде як і раніш можливим і, відтак, можна буде домогтися збільшення кільцевого простору між оболонкою осердя і внутрішньою стороною зовнішньої оболонки кабелю. Як клей можна використовува ти композитні клеї з уповільненим тужавінням з мінімально можливої в'язкістю. Точно спрямоване введення текучого середовища в кільцевий простір можна краще, як здійснювати за рахунок герметичного ущільнення внутрішньої частини жильного осердя на ближньому кінці кабелю від текучого середовища, під тиском подаваного у кільцевий простір, для того, щоб текуче середовище не могло проникнути усередину осердя на ближньому кінці кабелю. Потім текуче середовище можна нагнітати з торця кабелю; нагнітання, однак, можливе і через зміщені від торця радіальні отвори в зовнішній оболонці кабелю. Якби віддалений кінець кабелю був просто закритий, а відкритий кінець кільцевого простору і відкритий кінець осердя кабелю сполучалися один з одним, то текуче середовище могло б потрапити усередину осердя і протекти назад до ближнього кінця. Щоб запобігти цьому, у варіанті здійснення, якому надається перевага, внутрішній простір осердя герметизують відносно кільцевого простору ще й на віддаленому кінці кабелю для того, щоб текуче середовище, що з'являється з кільцевого простору, не могло потрапити усередину осердя. В обох випадках герметизації внутрішньої частини осердя кабелю від кільцевого простору можна краще, як досягти шляхом установки ущільнення осердя на відповідному кінці останнього. У варіанті здійснення, якому надається перевага, ущі льнення осердя виконують за допомогою еластичної оболонки, що надягається на оголені жили. Для цього можна використовувати, наприклад, вулканізаційну стрічку, що автоматично приклеюється після нанесення і, таким чином, служитиме непроникною оболонкою жил. Якщо має бути забезпечена можливість подачі стиснутого повітря усередину або випуску повітря зсередини осердя на відповідному кінці кабелю, ущільнення осердя краще, як виконують з вентиляційним патрубком. Оскільки осердя принаймні на ближньому кінці кабелю, охоплене оболонкою, текуче середовище не в змозі потрапити усередину осердя з його передньої сторони. І навпроти, текуче середовище подають точно в кільцевий простір між внутрішньою стороною зовнішньої оболонки кабелю і внутрішньою оболонкою, і при цьому зовні на осердя діє сила, що призводить до його стиснення, у результаті чого кільцевий простір розширюється, забезпечується повне змочування кільцевого простору і знижується тертя при витягу. Завдяки цьому за одну операцію від осердя можна звільнити довші відрізки старого кабелю. Досяжні довжини залежатимуть серед іншого від типу і діаметра кабелю, числа жил в осерді, тиску подачі текучого середовища, використовуваного текучо го середовища, а також кривизни прокладки кабелю. Після витягу осердя з кабелів його матеріал, здебільшого, мідь, можна використовувати повторно, а порожню зовнішню оболонку кабелю, що залишилася, можна використовувати, наприклад, для прокладки нових проводів. Крім того, при цьому знижується ризик несприятливого діяння на навколишнє середовище, створюваний старими кабелями. Текуче середовище краще, як подають у кабель до витягування осердя. Крім того, текуче середовище можна подавати в кабель і під час витягування осердя. Якщо до подачі текучого середовища жильне осердя кабелю на його обох кінцях має ущільнення, запобігти потраплянню текучого середовища усередину осердя можна й на віддаленому кінці кабелю. Для перевірки герметичності і пропускання кабелю перед подачею текучого середовища усередину осердя подають стиснуте повітря. Для перевірки герметичності при подачі стиснутого повітря вимірюють тиск на стороні його подачі. За виміряними значеннями тиску можна визначити втрату тиску, спричинені ушкодженням кабелю. У такому разі кабель перед місцем ушкодження можна обрізати, і операцію видалення осердя виконувати на новому відрізку кабелю. Для перевірки пропускання кабелю тиск при подачі стиснутого повітря вимірюють на стороні, протилежній стороні його подачі. У такий спосіб можна знайти перетиснені місця кабелю. Якщо через дуже сильне перетиснення вилучення неможливе, кабель перед цим місцем перетиснення можна обрізати, і потім операцію видалення жильного осердя можна виконувати на новому відрізку кабелю. При подачі текучого середовища віддалений кінець кабелю краще, як відкривають для виходу повітря, що ви тісняється текучим середовищем. При подачі текучого середовища осердя краще, як розтягують для відвернення аксіального переміщення останнього при подачі текучого середовища. Це можна зробити, наприклад, через патрубок, що служить для подачі стиснутого повітря в жильний осердя і приклеєний до жилами осердя, причому до цього патрубка прикладають розтяжне зусилля визначеної величини. З появою текучого середовища на іншому кінці кабелю його подачу краще, як переривають. У такий спосіб кількість текучого середовища обмежують необхідним об'ємом. У ще одному варіанті здійснення після подачі текучого середовища обидва кінці кабелю герметично закривають. Кабель має вентиляційний патрубок, і до текучого середовища прикладають тиск. У такий спосіб в результаті стиснення, що вже має місце на стадії протікання, повітря, що знаходиться усередині осердя, витісняється через вентиляційну тр убку, у результаті чого діаметр осердя зменшується, завдяки чому змочування кільцевого простору і, відтак, вилучення осердя значно полегшуються. З іншого боку, на стадії стиснення дуже бажано не допускати вихід повітря із осердя і навіть не подавати в нього стиснуте повітря, оскільки об'єм повітря, що витісняється, відносно малий. Для того щоб не запобігти провертанню осердя при його вилученні і, як результат цього, можливого збільшення діаметра, осердя краще, як фіксують від обертання під час операції вилучення. Це можна виконати, наприклад, за допомогою начіпного пристрою на звичайному кільцевому хомуті, через який осердя витягають із зовнішньої оболонки, причому зазначений начіпний пристрій запобігає провертанню осердя. В іншому варіанті здійснення пропонованого способу осердя при виконанні операції вилучення було б краще, як обертати у спіральному напрямку жил, що можливо має місце, оскільки при цьому діаметр осердя зменшується і, відтак, не буде перешкод для вилучення. Для подальшого використання текучого середовища після операції вилучення його пропонується знімати з внутрішньої оболонки і збирати на тому кінці кабелю, на якому осердя витягають. Знімають рідина у простий спосіб, наприклад, за допомогою еластичного кільця, що сковзає по внутрішній оболонці і видаляє текуче середовище, яке при цьому стікає, наприклад, у збірну лійку і з неї потім у відповідну ємність. Для того щоб повторно використовувати якнайбільшу частин у текучого середовища, на віддаленому кінці кабелю під час операції вилучення осердя текуче середовище може захоплюватися осердям кабелю. Це можна зробити, наприклад, за допомогою схожого до поршня елемента, прикріпленого до кінця осердя. Зазначений елемент подає текуче середовище через зовнішню оболонку кабелю до його ближнього кінця, де, як уже зазначалося, йогозбирають, наприклад, збірною лійкою, і потім направляють у відповідну ємність. Щоб не запобігти ушкодженню зовнішньої оболонки кабелю при вилученні осердя, її краще, як фіксують від обертання на тому кінці кабелю, з якого осердя витягають. Фіксацію від обертання можна виконати, наприклад, за допомогою кільцевого хомута з начіпним пристроєм, що є на ньому. Операцію видалення осердя із зовнішньої оболонки можна полегшити, якщо під час вилучення осердя до його віддаленого кінця прикладати тиск. При цьому розтяжне зусилля можна злегка зменшити і у такий спосіб зменшити погрозу обриву осердя. Більш того, завдяки такому додатковому діянню можна збільшити граничну довжину кабелю, яку можна звільнити від осердя за одну операцію. Допоміжний тиск можна прикладати через текуче середовище, подаване з кінця кабелю іншого, ніж той, з якого осердя витягають. У цьому разі, однак, потрібна відносно велика кількість текучого середовища. У ще одному варіанті здійснення розтяжне зусилля передають на осердя через прикріплений до нього кільцевий хомут. Це простий варіант здійснення пропонованого способу. Крім того, розтяжне зусилля можна прикладати за допомогою вала, що приводиться електродвигуном, на який намотують кілька витків осердя. У цьому разі оголюють і кілька разів намотують навколо вала, що приводиться електродвигуном, барабана тощо осердя достатньої довжини для того, щоб домогтися достатнього зусилля і обертальний рух вала, барабана тощо можна було передавати на осердя як розтяжне зусилля. Для того щоб полегшити вилучення осердя в ще більшій мірі та збільшити довжину осердя, що вилучається, у ще одному варіанті здійснення подаваний газ та (або) подавана рідина можуть містити добавку мастильного матеріалу або ж мастильним матеріалом може бути саме текуче середовище. Зазначений мастильний матеріал можна додавати у вигляді рідини або твердої речовини. У разі використання газу, під тиском подаваного в кабель, прийнятним виявилося додавання порошкового мастильного матеріалу. При використанні як мастильний матеріал тиксотропної (здатної відновлювати вихідну стр уктуру, зруйновану механічним діянням) рідини потрапляння текучого середовища в осердя можна додатково відвернути або зменшити. Тиксотропні рідини мають в'язкість, що залежить від напруги при зрізі, завдяки якій можна запобігти осадженню. Тиксотропними властивостями володіють, наприклад, калієві мила або масла з деякими добавками. Крім володіння тиксотропними властивостями мастильні матеріали і рідке середовище мають бути якнайдешевшими й в ідеальному випадку здатними до біохімічного розкладання. Заміну старих жил, наприклад, кабелями зв'язку на основі волоконних світловодів можна ще більше полегшити і прискорити, якщо при витаскуванні осердя в зовнішню оболонку відразу ж утягувати принаймні один новий кабель. Докладніше винахід пояснюється на прикладах здійснення за допомогою прикладених креслень, на яких Фіг.1 ілюструє один з варіантів здійснення пропонованого способу для підземного кабелю (вид збоку). На Фіг. 2а показаний кінець кабелю (деталь II на Фіг.1) на першій стадії способу. На Фіг.2b показаний кінець кабелю при подачі текучого середовища. На Фіг.2с показаний кінець кабелю (деталь II на Фіг.1) перед початком витягування або вилучення осердя. Фіг. 2d являє собою вид збоку кінця кабелю на Фіг.2с. На Фіг.3а показаний інший кінець кабелю (деталь III на Фіг.1) у момент часу здійснення способу, показаний на Фіг.2а. На Фіг.3d показаний кінець кабелю (деталь III на Фіг.1) при введенні текучого середовища. На Фіг.3с показаний кінець кабелю (деталь III на Фіг.1) перед витягуванням осердя. Фіг.4 являє собою загальний вид затискача для витягування осердя за допомогою пристрою, що запобігає провертанню осердя. Фіг.5 являє собою поздовжній розріз кабелю зі спірально намотаною внутрішньою оболонкою. На Фіг.1 показаний кабель 1, що використовувався або як і раніше використовується, наприклад, у телекомунікаціях, що зазвичай прокладений у землі 2. Для того щоб використовувати пропонований спосіб, кабель 1 у визначеному місці, так званому стартовому колодязі 3, оголюють і обрізають. На деякій відстані від стартового колодязя 3, скажімо, 100 або 200м, роблять так званий цільовий колодязь 4, у якому кабель 1 також оголюють і обрізають. При цьому одержують відрізок кабелю 1 визначеної довжини, один кінець 5 якого знаходиться в стартовому колодязі 3, а інший кінець 6 у цільовому колодязі 4. Варіант здійснення пропонованого способу, якому надається перевага, буде докладніше пояснений з посиланнями на Фіг.2а - 2d і 3а - 3з, на яких показані збільшені деталі II і III згідно з Фіг.1. Кабель зазвичай має трохи однодротових або багатодротових мідних жил 7 і ізоляцію жил, наприклад, з паперу або синтетичного матеріалу. Далі, окремі групи жил 7 можуть проходити у ще одній ізоляції, виготовленої, наприклад, з паперу або синтетичного матеріалу. Нарешті, усі жили 7 оточені внутрішньою оболонкою 8, краще, як виготовленої з паперу або синтетичного матеріалу. Жили 7, внутрішня оболонка 8 і, можливо, подовжні волокна, що додатково знаходяться усередині оболонки, тощо разом утворюють осердя кабелю. Для захисту осердя кабелю від зовнішніх механічних і хімічних діянь служить оболонка 9, яка може бути свинцевою (Рb). Зазвичай поверх оболонки 9 наносять ще один шар броні 10, найчастіше зі сталі, зокрема, у вигляді спірально намотаної сталевої стрічки. Стрічка 10 додатково захищає кабель 1 від механічних діянь. Поверх сталевої стрічки 10 може знаходитися ще одна ізоляція 11 (захисний покрив), наприклад, просочена маслом тканина або синтетичний матеріал, що служить для захисту сталевої стрічки 10 від зовнішніх діянь. Оболонка 9, броня зі сталевих стрічок 10 і захисний покрив 11 спільно утворюють зовнішню оболонку кабелю. Осердя кабелю з внутрішньою оболонкою 8 по всьому колу контактує з внутрішньою стороною зовнішньої оболонки; зовнішня оболонка кабелю навіть охоплює осердя кабелю з деяким натягом. Під "кільцевим простором" між осердям кабелю і його зовнішньою оболонкою розуміється простір, охоплений двома поверхнями сполучення (зовнішня сторона осердя кабелю і внутрішня сторона його зовнішньої оболонки), у якому через безпосередній контакт поверхонь сполучення радіальне розширення кільцевого простору може бути настільки малим, наскільки потрібно. Кінець кабелю 1 у стартовому колодязі 3 є так званим ближнім кінцем 5 кабелю; з іншого боку, кінець кабелю 1 у цільовому колодязі 4 є так званим віддаленим кінцем 6 кабелю. Наприкінці описуваного нижче способу до осердя кабелю на ближньому кінці 5 кабелю в стартовому колодязі 5 прикладають розтяжне зусилля для вилучення осердя. Спочатку ближній кінець 5 кабелю, з якого (кінця) необхідно витягти осердя, на визначеному відрізку очищають шляхом видалення зовнішньої оболонки, тобто, зовнішнього покриву 11, броні зі сталевих стрічок 10, а також свинцевої (Рb) оболонки 9, у результаті чого одержують осердя кабелю, тобто, жили 7 і внутрішню оболонку 8, що виступає з кабелю 1 на деяку відстань. На наступній стадії способу, що наочніше показана на Фіг.2а, у осердя кабелю вставляють патрубок 12 для подачі і випуску повітря і краще, як склеюють його із осердям. Потім на кінці осердя кабелю плюс внутрішній оболонці 8 виконують ущільнення 13, наприклад, стрічку із каучуку, що сам вулканізується, що забезпечує краще, як герметизацію осердя кабелю на ближньому кінці 5 кабелю. Вулканізаційна стрічка має ту перевагу, що автоматично приклеюється до внутрішньої оболонки 8 і трубці 12 для подачі і випуску повітря, завдяки чому можна здійснити герметизацію. Потім на ближній кінець 5 кабелю надягають гільзу 14, наприклад, сталеву. Гільза 14 може мати отвір 15, через який можна нагнітати клей для заповнення їм кільцевого простору між внутрішньою стороною гільзи 14 і зовнішньою стороною зовнішньої оболонки кабелю й одержання надійного з'єднання гільзи 14 із зовнішньою оболонкою кабелю. Як клей можна використовува ти, наприклад, двокомпонентний клей, що забезпечує швидке і надійне з'єднання. Гільза 14 служить для стабілізації і закріплення зовнішньої оболонки кабелю, щоб уникнути ушкоджень під дією значних аксіальних сил при подачі текучого середовища під тиском і при наступному вилученню осердя кабелю з його зовнішньої оболонки. Як показано на Фіг.3а, віддалений кінець 6 кабелю в цільовому колодязі 4, як і ближній кінець 5 кабелю, обрізають, зачищають, в осердя кабелю вставляють патрубок 12 для подачі і випуску повітря і, нарешті, виконують ущільнення 13. Насамкінець, на зовнішню оболонку кабелю надягають і приклеюють гільзу 14. В інших (не показаних) варіантах здійснення патрубок для подачі і випуску повітря на ближньому кінці 5 кабелю не встановлюють. Однак, й у них ущільнення 13 герметичне закриває внутрішню частину осердя, захищаючи її від проникання текучого середовища. Нарешті, як показано на Фіг.2b, на ближньому кінці 5 кабелю на гільзу 14 надягають і жорстко з'єднують з нею кришку 17. Це з'єднання краще, як виконують за допомогою різі 18 на зовнішній поверхні гільзи 14, на яку нагвинчують кришку 17. При необхідності можна використовувати додатковий ущільнювальний матеріал. Кришка 17 може мати посередині на своєму торці отвір 19, у якому можна розмістити патрубок 12 для подачі і випуску повітря. У циліндричній частині кришки 17 є ще один отвір 20, з яким з'єднують живильну лінію 21 для текучого середовища або мастильного матеріалу. Як схематично показано на Фіг.1, живильну лінію 21 з'єднують з насосом 23, який, у свою чергу, з'єдн ують з ємністю 24 для мастильного матеріалу 22. Якщо внутрішня оболонка 8 спірально намотана на жили 7, то текуче середовище або мастильний матеріал 22 краще, як подають у напрямку, протилежному напрямку намотування внутрішньої оболонки (визначення напрямку намотування див. на Фіг.5), щоб частини намотування, що перекриваються, при такому напрямку потоку мастильного матеріалу 22 закривалися і тим самим зменшувалося потрапляння текучого середовища або мастильного матеріалу з кільцевого простору в осердя. Далі, якщо є намотана внутрішня оболонка 8, то осердя краще, як витягати в напрямку намотування, оскільки при цьому частини внутрішньої оболонки, що перекриваються, 8 не будуть у процесі витягу віялоподібно розкриватися і чинити додатковий опір переміщенню при вилученні. Текуче середовище або мастильний матеріал 22 краще, як мають нижчу щільність, ніж об'єм, охоплений внутрішньою оболонкою 8. Як уже зазначалося, як текуче середовище використовують газоподібне, рідке або грузле середовище або їх змішані форми. Патрубок 12 для подачі і випуску повітря кріплять до кришки 17 відповідними сполучними гайками 27, за допомогою яких до патрубка 12 для подачі і випуску повітря до його кріплення можна прикласти розтяжне зусилля для створення попередньої напруги в осерді. Теоретично, отвір 20 можна виконати не в кришці 17, а в гільзі 14 або у відповідному подовженні гільзи 14, відкіля теж можна подавати мастильний матеріал 22. Однак, гільза 14 розроблена як багатофункціональна деталь, а на кришці 17, яку можна використовувати кілька разів, краще, як є конструктивні елементи. Після того, як осердя видалений з кабелю 1, гільза 14 може служити як сполучна деталь для повторного з'єднання кусків кабелю, якщо кабель 1 знову використовуватиметься як труба, наприклад, для прокладки волоконних світловодів або схожого. Як показано на Фіг.3b, на віддаленому кінці 6 кабелю теж є кришка 17, і до кришки 17 відповідними сполучними гайками 24 прикріплений патрубок 12 для подачі і випуску повітря. Отвір 20 у кришці 17 і трубка 12 для подачі і випуску повітря спочатку залишаються відкритими. Якщо усередину осердя необхідно подати стиснуте повітря, патрубок 12 для подачі і випуску повітря можна каналом 25 з'єднати з компресором 26, що подає стиснуте повітря (Фіг.1). Перед вилученням осердя усередину його через трубку 12 для подачі і випуску повітря можна вдмухува ти стиснуте повітря, а тиск можна контролювати манометром 28 на іншому кінці кабелю. Цим виміром кабель 1 можна перевірити на пропускання. За допомогою манометра, що зазвичай є на компресорі стиснутого повітря або з'єднанні 25 для стиснутого повітря, можна, крім того, перевіряти герметичність кабелю 1, оскільки недостатнє підвищення тиску може свідчити про наявність розриву. Нарешті, після того як кабель перевірений на герметичність і пропускання, кінець патрубка 12 для подачі і випуску повітря на ближньому кінці 5 кабелю закривають (не показано), наприклад, закриваючим пристосуванням, що нагвинчується, яке накручують на патрубок 12 для подачі і випуску повітря. Тепер приступають до власне пропонованого способу, тобто починають стадію потоку. Для цього по живильній лінії 21 в отвір 20 під тиском подають мастильний матеріал 22, причому кільцевий простір на віддаленому кінці 6 кабелю залишається відкритим. Мастильний матеріал 22 надходить точно в кільцевий простір між свинцевою (Рb) оболонкою 9 і внутрішньою оболонкою 8, протікає в подовжньому напрямку кабелю до його віддаленого кінця 6 і при цьому мастильний матеріал 22 не проникає в осердя. На стадії потоку усередині осердя вже може знаходитися закачане у нього стиснуте повітря. У разі намотаної внутрішньої оболонки 8 стиснуте повітря краще, як подають з віддаленого кінця 6 кабелю так, щоб потік стиснутого повітря закривав частини намотування, що перекриваються, а не розкривав їх віялоподібно. Під тиском усередині осердя частини, що перекриваються, притискаються друг до друга, що утрудняє проникання мастильного матеріалу 22 усередину осердя. Додаванням у подаване стиснуте повітря рідкого середовища можна забезпечити склеювання частин внутрішньої оболонки 8, що перекриваються. Зазначеним рідким середовищем може бути вода, масло або деякі клеї, що додаються в дуже невеликих кількостях до стиснутого повітря. Нарешті, мастильний матеріал 22 проходить по всьому кільцевому просторі між свинцевою (Рb) оболонкою 9 і внутрішньою оболонкою 8 до віддаленого кінця 6 кабелю. З появою мастильного матеріалу 22 з отвору 20 на кришці 17 на віддаленому кінці 6 кабелю кільцевий простір на віддаленому кінці 6 кабелю герметизують через закриття отвору 20. Відтепер починається так звана стадія стиснення. Нагнітання мастильного матеріалу продовжується тепер, в основному, не для того, щоб прокачати мастильний матеріал 22 через кільцевий простір по всій довжині кабелю 1 (що, природно, вже призводить до стиснення осердя), а щоб збільшити тиск у кільцевому просторі, оскільки віддалений кінець кільцевого простору в цей момент уже закритий. У той час як на попередній стадії потоку мастильний матеріал 22 краще, як переміщався по подовжніх поглибленнях вн утрішньої оболонки 8 (утворених структурою жил осердя кабелю) і тому не змочив поверхню сполучення між внутрішньою оболонкою 8 і внутрішньою стороною зовнішньої оболонки кабелю по всьому колу, тепер відбувається додаткове стиснення осердя кабелю (і, можливо, розтискування зовнішньої оболонки кабелю, якщо остання не абсолютно тверда), і при цьому мастильний матеріал 22 тепер уже змочуватиме зазначену поверхню сполучення по всьому колу. При досягненні достатнього тиску нагнітання мастильного матеріалу припиняють. Нагнітання мастильного матеріалу 22 припиняють, коли тиск залишається практично незмінним і подальше стиснення осердя кабелю вже неможливо. Мастильний матеріал 22 можна домісити до текучого середовища або ж саме текуче середовище може бути мастильним матеріалом. Тиск, що прикладається до мастильного матеріалу 22, залежатиме від конструкції кабелю 1, довжини кабелю 1, а також інших різних факторів. Нарешті, можна використовувати й текучі середовища, у яких мастильний матеріал змішаний з розчинником, що через деякий час випаровується. Розведення розчинником полегшує подачу текучого середовища в кабель, і, нарешті, після випару зазначеного розчинника через більш грузлий мастильний матеріал, що залишився, поліпшується ковзання. Нарешті, як показано на Фіг.2с, на ближньому кінці 5 кабелю відгвинчують кришку 17 і виймають патрубок 12 для подачі і випуску повітря. Потім до ближнього кінця 5 кабелю кріплять знімний пристрій 29 для мастильного матеріалу 22, наприклад, за допомогою різі 18 на гільзі 14. Знімний пристрій 29 може бути кільцевим і мати еластичну кромку, що при витягуванні осердя кабелю сковзає по внутрішній оболонці 8 і знімає з внутрішньої оболонки 8 мастильний матеріал 22, що потім під своєю вагою стікає донизу, де його можна збирати за допомогою відповідної лійки у відповідну ємність (не показані) і в значній мірі повторно використовува ти. Нарешті, на ущільненні 13 осердя жорстко встановлюють хомут 30, до якого прикладають розтяжне зусилля в напрямку стрілки F. Кришку 17 знімають і на віддаленому кінці 6 кабелю 1. На віддаленому кінці 6 кабелю з ущільненням 13 можна установити один або більше схожих до поршня елементів, наприклад, диски 32, просторово рознесених за допомогою розпірок 31, що при витягуванні осердя з кабелю 1 захоплюють із собою мастильний матеріал 22, і при цьому мастильний матеріал, що з'являється на кінці 5 кабелю 1, знімають знімним пристроєм 29, після чого збирають для повторного використання. При вилученні осердя із зовнішньої оболонки кабелю осердя краще, як зафіксувати від обертання. Це можна зробити у різні способи, наприклад, за допомогою важелів 33 або начіпного пристрою, що кріплять до хомута 30 і в такий спосіб унеможливлюють обертання. Крім того, до важелів 33 можна прикріпити ковзні полозки 34, що при вилученні осердя будуть сковзати по землі (див. Фіг.4). Далі, краще, як зафіксувати від обертання і кабель 1, що можна зробити за допомогою важелів або начіпного пристрою, змонтованих на гільзі 14 подібно до того, як показано на Фіг.4. Одночасно з вилученням осердя кабелю до його кінця на віддаленому кінці 6 кабелю можна приєднати новий кабель, наприклад, сучасний кабель, виконаний на основі волоконних світловодів, або схожий, котрий одночасно з операцією витягування можна втягувати в зовнішню оболонку кабелю, що тепер являє собою трубу. Щоб уникнути ушкодження внутрішньої оболонки 8 на ближньому кінці 5 кабелю осердя кабелю краще, як на деяку відстань витягають прямо і лише потім змінюють напрямок, наприклад, щоб направити осердя кабелю зі стартового колодязя 3 на відповідне пристрій для намотування (не показаний). Визначення "напрямку намотування" внутрішньої оболонки 8 пояснюється на поздовжньому розрізі, показаному на Фіг.5. При намотуванні стрічки навколо пучка жил 7 утворюються розташовані уздовж часткові перекриття, причому попередній покладений виток завжди частково закривається наступним. Намотування виконують у напрямку уздовж кабелю, і напрямок намотування - це той напрямок, у якому намотування просувається при його виконанні. На Фіг.5 напрямок намотування показаний стрілкою W. Кращим напрямком уведення мастильного матеріалу є такий, котрий є протилежним напрямку, показаному стрілкою W, при цьому потік мастильного матеріалу закриватиме частини, що перекриваються, стрічкової внутрішньої оболонки 8. Кращим напрямком подачі стиснутого повітря усередину осердя кабелю, оточеного внутрішньою оболонкою 8, є напрямок намотування в напрямку стрілки W, оскільки при цьому перекриття стрічкової внутрішньої оболонки 8 закриватимуться, а не розкриватимуться. Нарешті, кращим напрямком витягування осердя кабелю знов-таки є напрямок, показане стрілкою W, оскільки при витягуванні в цьому напрямку частини, що перекриваються, стрічкової внутрішньої оболонки 8 будуть закриті. На цих кресленнях приведений лише приклад варіанта здійснення винаходу. Винахід не обмежується цим конкретним варіантом, і можливі різні конструктивні зміни і відмінності способу в межах об'єму винаходу, що визначений формулою винаходу.