Повітряний фільтр

Реферат: Повітряний фільтр (111) містить повітровід (118, 120), що утворює канал, що проходить між впускним (116) і випускним (113) отворами повітряного фільтра і містить щетину (310), виступаючу від стінки повітроводу упоперек щонайменше ділянці каналу, для видалення захоплених частинок з повітря, що проходить через повітровід. UA 106202 C2 (12) UA 106202 C2 UA 106202 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Галузь техніки, до якої відноситься винахід Винахід відноситься до повітряних фільтрів, що використовуються для вентиляції і регулювання температури, наприклад, корпусів електричного устаткування. Рівень техніки Для корпусів електроустаткування зазвичай потрібна вентиляція для відведення тепла від устаткування в зовнішнє середовище і запобігання перегріву. У разі віддаленого використання електроустаткування, наприклад, для мобільного радіозв'язку, устаткування зазвичай залишається без нагляду протягом тривалих періодів. Для підтримки температури устаткування в межах переважного діапазону температур зазвичай потрібне додаткове устаткування охолоджування і вентиляції. Устаткування охолоджування споживає енергію, яка є дорогою і іноді подається в обмеженій кількості, а також вимагає проведення технічного обслуговування для запобігання умовам виникнення дорогих несправностей. У стандартній базовій радіостанції електроустаткування, що працює на радіочастотних (РЧ) сигналах, знаходиться усередині вентильованого корпусу, який, у свою чергу, знаходиться усередині ізольованого приміщення для устаткування, що забезпечує захист від зовнішніх умов. Часто вентилятори в корпусі пропускають повітря через електроустаткування для його охолоджування, а температура повітря усередині приміщення для устаткування підтримується за допомогою установки кондиціонування повітря, яка відводить створюване електроустаткуванням тепло в зовнішнє середовище. Для забезпечення надійної роботи устаткування установка кондиціонування повітря повинна підтримувати температуру в приміщенні в межах необхідного діапазону. В результаті на додаток до енергії, необхідної для роботи самого електроустаткування, споживається додаткова значна кількість енергії. Часто при збої подачі електроживлення в приміщення для устаткування потрібне резервне джерело живлення у вигляді шафи акумуляторних батарей (зазвичай свинцево-кислотних). Для таких батарей також необхідно підтримувати необхідний температурний діапазон, який в основному більш обмежений, ніж діапазон для іншого електричного устаткування. Таким чином, в стандартному приміщенні для устаткування часто працює установка кондиціонування повітря для підтримки усередині приміщення діапазону температур відповідно до вимог для батарей, а не для електроустаткування, яке в основному може працювати і при вищих температурах без виникнення яких-небудь проблем. Це приводить до того, що установка кондиціонування повітря повинна працювати більш напружено, ніж потрібно для підтримки належного функціонування всього устаткування в приміщенні. У помірному кліматі, наприклад, у Великобританії, відношення здібності, що охолоджує, до потужності устаткування складає приблизно від 1 до 4. Таким чином, якщо електроустаткування споживає потужність 4 кВт, то на систему охолоджування зазвичай потрібний 1 кВт. У більш жаркому кліматі дане відношення може знижуватися від 1 до 3 і навіть від 1 до 2. Поза сумнівом, що влітку фактичне щоденне споживання може бути набагато більше, але такі навантаження можуть до деякої міри компенсуватися взимку. Таким чином, потужність, спожита установкою кондиціонування повітря в стандартному приміщенні для устаткування, може складати до 1 кВт в порівнянні з робочою потужністю, спожитою іншим електроустаткуванням, що складає до 4 кВт. Дану вимогу можна понизити окремим охолоджуванням резервних батарей, дозволяючи температурі в приміщенні підніматися до більшого максимального значення. Наприклад, при підтримці температури у всьому приміщенні нижче 20 °C для дотримання вимог для батарей витрата потужності значно вища, ніж у випадку нагріву до максимальної температури 35 °C, при якій більшість електричних пристроїв все ще працюватимуть без проблем. Проте це не позбавляє необхідності в повітряному кондиціонуванні таких приміщень, оскільки деяке охолодження все ж таки потрібне для того, щоб в певних умовах не відбувалося перевищення максимальної температури. Наступною проблемою застосування установок кондиціонування повітря в приміщеннях для устаткування, особливо якщо це віддалені приміщення, є обслуговування і ремонт. При виході з ладу установки кондиціонування повітря виникає ризик збою електроустаткування, і для його усунення необхідно викликати інженера (що зазвичай відрізняється від інженера по електроустаткуванню). В результаті значно збільшується вартість технічного обслуговування таких приміщень для устаткування. Можна також не знати причин виникнення збоїв, наприклад, коли в приміщенні для устаткування є автоматична індикація збоїв. Таким чином, виклик інженера по електроустаткуванню може здійснюватися тоді, коли потрібний інженер по повітряному кондиціонуванню. Численні візити ще більше збільшують витрати на проведення технічного обслуговування. Один стандартний альтернативний підхід полягає в тому, що замість того, щоб тримати приміщення для устаткування ізольованим і охолодженим, підтримують інтенсивний повітряний 1 UA 106202 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 потік, що проходить через приміщення, великим вентилятором, що встановлюється для нагнітання повітря через отвори, виконані в приміщенні. Проте для підтримки необхідного діапазону температур і для мінімізації різниці температур усередині і зовні приміщення потрібний великий повітряний потік, для чого, у свою чергу, необхідний великий і потужний вентилятор. Крім того, повітря, що пропускається через приміщення, може приносити із зовнішнього середовища в приміщення бруд і пил, тому повітряний потік необхідно фільтрувати. Додавання фільтрів неминуче приводить до необхідності проведення технічного обслуговування для перевірки і заміни фільтрів, щоб забезпечити подачу достатньо сильного потоку повітря. Таким чином, проста заміна повітряного кондиціонування на вентилятор повністю не вирішує проблему необхідності в окремих ремонтно-профілактичних роботах, а також вона не обов'язково значно знижує потреби даного приміщення в електроенергії, оскільки для великих вентиляторів потрібна велика кількість енергії. Також сильний потік повітря може всмоктувати більше пилу і бруду, приводячи зрештою до забивання фільтрів. Вдосконаленою альтернативою застосуванню повітряного кондиціонування і великих вентиляторів є напрям тепла, що створюється електроустаткуванням в межах приміщення, в зовнішнє середовище, наприклад, за допомогою витяжних каналів, що проходять від корпусів устаткування до зовнішньої стіни приміщення. Повітря, що втягується в корпус устаткування внутрішнім вентилятором, можна потім випускати в зовнішнє середовище більш прямим шляхом, знижуючи нагрів приміщення теплом, що створюється електроустаткуванням. В результаті в значній мірі знижується потреба в створенні в приміщенні повітряного потоку. Для видалення повітря з приміщення можна застосовувати малогабаритні вентилятори з набагато нижчими вимогами до потужності, забезпечуючи надходження повітря в приміщення через вхідні отвори. Проте таке рішення не усуває необхідності в ремонтно-профілактичних роботах, оскільки в отворах в приміщенні все ж таки потрібна установка повітряних фільтрів, які необхідно періодично міняти. Завданням винаходу є рішення однієї і декількох вищезгаданих проблем. Розкриття винаходу Вказане завдання вирішене в повітряному фільтрі, що містить повітровод, що створює між впускним і випускним отворами повітряного фільтру канал, забезпечений щетиною, яка виступає від стінки повітровода упоперек щонайменше частини каналу, для видалення захоплених частинок з того, що проходить через повітровод повітря. Повітряний фільтр може бути частиною приміщення для устаткування, що відрізняється тим, що вхідний повітряний канал розташовується так, щоб повітря йшло вертикально вгору через вхідний повітряний канал, а щетина видаляла захоплені у вхідному каналі частинки з випаданням їх з вхідного каналу під дією сили тяжіння. Переважно площа поперечного перетину впускного отвору повітряного фільтру значно більше площі випускного отвору, завдяки чому повітря втягується через вхідний канал і проходить через щетину з малою швидкістю, запобігаючи проходу захоплених частинок через щетину і забезпечуючи їх вихід з повітряного фільтру під дією сили тяжіння. При здійсненні винаходу досягаються наступні переваги: 1) у самому повітряному фільтрі відсутні рухомі частини, що знижує потребу в проведенні технічного обслуговування; 2) повітряний фільтр має можливість самоочищення, що також знижує потребу в технічному обслуговуванні, оскільки не потрібно міняти фільтри; 3) для повітряного фільтру сильно знижується споживання електричної енергії на вентиляцію і охолоджування, що забезпечує малу різницю температур усередині приміщення для устаткування і за його межами для заданого повітряного потоку або зниження повітряного потоку для тієї ж різниці температур; 4) повітряний фільтр може бути сполучений з існуючими приміщеннями для устаткування, ефективно замінюючи існуючі установки кондиціонування повітря (за умови виконання деяких інших змін). Короткий опис креслень Далі описаний приклад здійснення винаходу з посиланням на додані креслення. На фіг. 1 показано приміщення для устаткування, оснащене повітряним охолодженням, вид в розрізі; на фіг. 2 – частина повітряного фільтру в одному з варіантів його виконання, вид в перспективі; на фіг. 3 – перетин вхідного каналу повітряного фільтру; на фіг. 4 – альтернативний варіант виконання повітряного фільтру, вид в перспективі з 2 UA 106202 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 розрізом; на фіг. 5 – варіант виконання корпусу повітряного фільтру, вид в перспективі; на фіг. 6a – те ж саме, вид у вертикальному розрізі; на фіг. 6b – те ж саме, вид збоку; на фіг. 7 – приміщення для устаткування, оснащене вхідною конструкцією повітряного фільтру; на фіг. 8 – те ж саме, але в іншому варіанті виконання. Здійснення винаходу Як схематично показано на фіг. 1, приміщення 110 для устаткування містить повітряний фільтр 111. Повітряний фільтр 111 містить корпус 112, встановлений на стіні приміщення і такий, що має випускний отвір 113 для повітря, що входить у внутрішній об'єм 115 приміщення 110, і ширший впускний отвір 116, призначений для всмоктування повітря із зовнішнього середовища 117 через повітровод, що містить послідовно сполучені вхідний канал 118 і вихідний канал 120, такі, що проходять між впускним отвором 116 і випускним отвором 113 повітряні фільтри 111 у напрямі руху повітряного потоку, вказаному стрілками 119. Переважно повітряний фільтр 111 встановлений таким чином, що повітряний потік 119 проходить через вхідний канал 118 вертикально вгору, а потім поступає до випускного отвору 113, проходячи вертикально вниз через вихідний канал 120. Переважно вихідний канал 120 розташований усередині вхідного каналу 118, як детальніше описано далі, хоча можливі і інші варіанти. У внутрішньому об'ємі 115 приміщення 110 розташований корпус 121 електроустаткування. Вхідний вентиляційний отвір 122 забезпечує надходження повітря з внутрішнього об'єму 115 в корпус 121. Повітряний потік показаний стрілками 123. Інший вентиляційний отвір 124 призначено для відведення повітря з корпусу 121 устаткування у випускній повітровод 125 через випускний патрубок 126, розташований на верхній частині корпусу 121. Витяжний вентилятор 127 примусово виводить повітря з повітровода 125 в зовнішнє середовище 117. Таким чином, вентилятор 127 створює рушійну силу у вигляді часткової розрядки, що створюється у внутрішньому об'ємі 115, для втягування повітря із зовнішнього середовища 117 у внутрішній об'єм 115 через повітряний фільтр 111. Якщо приміщення 110 є достатньо герметичним, то тільки один вентилятор 127 може забезпечувати проходження через приміщення 110 всього повітряного потоку, необхідного для охолоджування внутрішнього об'єму 115 і устаткування, розташованого в корпусі 121. Оскільки повітря з корпусу 121 устаткування не може циркулювати у внутрішньому об'ємі 115, вимога охолоджування в приміщення 110 знижується в порівнянні з традиційними рішеннями, що включають повітряне кондиціонування всього внутрішнього об'єму 115. Усередині повітряного фільтру 111 є матеріал, що фільтрує, 128, розташований упоперек вхідного каналу 118 і що заповнює щонайменше частину цього каналу. Матеріал, що фільтрує, 128 є щетиною, виступаючою від стінки повітровода і розташованою упоперек щонайменше частини вхідного каналу 118, для видалення захоплених частинок з того, що проходить через повітровод повітря. Переважні варіанти виконання щетини будуть детально описані нижче. Переважний перетин вихідного каналу 120 менше перетину вхідного каналу 118, щоб швидкість, з якою повітря входить в повітряний фільтр, була достатньо низькою для запобігання проходу забруднюючих і чужорідних частинок через вихідний канал, і щоб замість цього вони випадали через впускний отвір 116 або, щонайменше, залишалися в матеріалі, що фільтрував. Переважний поперечний перетин повітровода зменшується від максимального у впускному отворі 116 до мінімального у випускному отворі 113, що відповідає збільшенню швидкості повітря через фільтр 111 від мінімальної у впускному отворі 116 до максимальної у випускному отворі 113. На фіг. 2 показаний переважний варіант виконання вхідного каналу 118 і вихідного каналу 120, які разом утворюють повітровод, що проходить між впускним отвором 116 і випускним отвором 113 повітряні фільтри 111. Як показано на фіг. 2, декілька вихідних каналів 120 утворені декількома розташованими паралельно трубчастими секціями 211. Декілька вихідних каналів 120 сполучені між собою у напрямі випускного отвору повітряного фільтру (не показано на фіг. 2) за допомогою колектора 210. Повітря піднімається вгору у напрямі стрілок 119 через вхідний канал 118, проходить навколо трубчастих секцій 211 і між ними, а також через матеріал (не показаний), що фільтрує, і потім проходить вниз через декілька вихідних каналів 120 і колектор 210 до випускного отвору повітряного фільтру 111. На фіг. 3 схематично показаний поперечний перетин вхідного каналу 118 і вихідного каналу 120 повітряного фільтру 111, зображених на фіг. 2. Щетина 310 виступає від внутрішньої стінки корпусу 112 навколо вхідного каналу 118 і від зовнішніх стінок кожної трубчастої секції 211a – 3 UA 106202 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 211d, що формують вихідні канали 120a, – 120d. Переважно щетина 310 перекриває весь вхідний канал 118, так що повітряний потік рівномірно проходить через вхідний канал 118. Термін "щетина" означає волокна з гнучкого пружного матеріалу, прикріплені одним кінцем до основного матеріалу. Щетина, прикріплена до такого основного матеріалу, переважно утворює килим, так що вона може вільно міняти свій напрям щодо основного матеріалу. Килим, переважно виконаний у вигляді штучного покриття, сформованого з полімерних волокон, зазвичай складає близько декількох сантиметрів в довжину, протягується через гнучкий прогумований матеріал і прикріпляється до нього. Щетина може бути виконана у вигляді одиничних волосків, або може бути волокнистою, щоб з кожної точки кріплення щетини виходило декілька волосків, збільшуючи тим самим здатність фільтрації щетини. Як показано на фіг. 3, щетина 310 виступає в основному в радіальному напрямі щодо стінок повітровода на, щонайменше, частини вхідного каналу 118. Як показано на фіг. 3, для перетину вхідного каналу 118 щетина виступає в радіальному напрямі як від внутрішньої поверхні корпусу 112, так і від зовнішніх поверхонь трубчастих секцій 211a – 211d. Можливі альтернативні варіанти розташування, коли щетина виступає тільки від внутрішньої поверхні корпусу, наприклад, при одному об'єднаному вихідному каналі, або від зовнішньої (зовнішніх) поверхні (поверхонь) трубчастої (трубчастих) секції (секцій) залежно від розміру повітряного фільтру 111. Переважно щетина орієнтована упоперек основного напряму повітряного потоку, що проходить через вхідний канал, і переважно під кутом біля 90° щодо напряму повітряного потоку. Оскільки повітря входить через вхідний канал 118 у фільтр 111 вертикально, забруднюючі і чужорідні частинки, що йдуть разом з повітрям, осідають під дією сил тяжіння, не проходячи через весь вхідний канал 118. Забруднюючі частинки, що скупчилися, далі поступово випадають з фільтру 111 під дією сили тяжіння проти напряму потоку вхідного повітря. Таким чином, частинки, що забруднюють, можуть повністю виходити з фільтру при нормальній його роботі. Габаритний розмір повітряного фільтру 111 в значній мірі визначається обмеженням швидкості повітряного потоку через вхідний канал 118, яка, у свою чергу, залежить від вимог охолоджування приміщення 110 для устаткування. Для стандартного приміщення для устаткування, наприклад, застосованого на базовій радіостанції, вхідна швидкість повітряного потоку зазвичай не перевищує 1 м/с. Це значно менше стандартної швидкості, яка складає 5 м/с і більш для традиційного повітряного фільтру, застосованого, наприклад, разом з осьовим вентилятором великої маси. Проте якщо важливіші вимоги до розміщення, то можуть потрібно могутніші повітряні потоки за умови, що фільтрація буде все ще можлива. У таких ситуаціях повітряний фільтр згідно винаходу можна використовувати як фільтр попереднього очищення в комплексній системі, що має вищі рівні подальшої фільтрації, наприклад, в системі, що не має направленого повітряного потоку в корпусах 121 устаткування в приміщенні 110. Не дивлячись на те, що переважно повітряний фільтр 111 в нормальних умовах ефективно очищається самостійно, як альтернатива можуть застосовуватися засоби очищення фільтруючого матеріалу у вхідному каналі 118. Один такий варіант здійснення винаходу схематично показаний на фіг. 4. Повітряний фільтр 411 містить систему відведення води, в якій вода (наприклад, дощова) проходить через перфорований похилий дах 420, потрапляючи через вхідний канал 418 у випускний патрубок 430. Водовідокремлювач 440 не дає повітрю проходити через випускний патрубок 430. У варіанті здійснення винаходу, показаному на фіг. 4, також показано альтернативне розташування матеріалу, що фільтрує, у вхідному повітряному каналі, який в даному випадку має килими з щетини (не показані для ясності), прикріплені до вертикальних панелей 450. Вихідний повітряний канал 419 проходить по одній стороні корпусу 412. При нормальній роботі повітря входить у фільтр 411 через дах 420, проходячи вертикально вниз через килими щетини, прикріплені між панелями 450 і навколо них, а потім піднімається через вихідний канал 419 і виходить через випускний отвір 413. Захоплені щетиною забруднюючі і чужорідні частинки, періодично змиваються через вхідний канал 418 у випускний патрубок 430. Панелі, що підтримують килими з щетини, як показано на фіг. 4, можна альтернативно використовувати разом з варіантами виконання повітряних фільтрів, показаних на фіг. 1 – 3, де повітря йде вертикально вгору через вхідний канал. На фіг. 5, 6a і 6b показаний корпус повітряного фільтру згідно винаходу, відповідно, вигляд в перспективі, вигляд у вертикальному розрізі і вигляд збоку. Корпус 50 фільтру виконаний у вигляді цільно сформованого елементу, наприклад, виготовленого вакуумним формуванням полімерного матеріалу, наприклад, співполімера акрилонітрилу бутадієну і стиролу. Переважно матеріал, з якого виготовлений корпус 50, є жаро- і вогнестійким, і може витримувати 4 UA 106202 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 екстремальні умови по температурі і навколишньому середовищу. Корпус 50 містить фланець 52 для встановлення повітряного фільтру на зовнішню стіну приміщення для устаткування, наприклад, телекомунікаційної кабіни, і має безліч точок 54 кріплення для установки у внутрішньому об'ємі корпусу 50 панелей з розташованою на них щетиною для утримування частинок, що проходять через фільтр. Впускний отвір 51 утворено кутовою ділянкою корпусу 50 фільтру, уздовж якого розташовується ряд вхідних отворів для надходження повітря. Впускний отвір розташований під кутом, що збільшує його перетин, знижуючи тим самим вхідну швидкість і покращуючи можливість фільтру захоплювати частинки. Переважний кут між площиною впускного отвору 51 і задньою поверхнею корпусу фільтру або напрямом повітряного потоку через основну частину корпусу повітряного фільтру складає біля 45°. Для перевірки внутрішнього об'єму може бути виконане оглядове вікно 53, розташоване у верхній частині корпусу. Через це вікно можна бачити ступінь видалення частинок. Якщо щетини, які видно через оглядове вікно, чисті, то фільтр все ще залишається в робочому стані, навіть якщо щетина, розташована нижче і видима через впускний отвір 51, не є чистою, звичайно, за умови, що фільтр не засмічений. З часом, коли сухий матеріал скупчується на нижніх ділянках щетини, він має тенденцію випадати, що не дає фільтру засмічуватися. Проте в деяких випадках, наприклад, в дуже запорошених і брудних приміщеннях, час від часу потрібно проводити очищення фільтру, яке можна виконувати, вийнявши фільтр з корпусу, що відрізняється тим, що він встановлений, і промивши частини фільтру для видалення матеріалу, що скупчився. На фіг. 7 схематично показано альтернативне приміщення 110 для устаткування, оснащене повітряним фільтром 70, що містить описаний вище корпус 50. Повітря входить у фільтр 70 через розташований під кутом впускний отвір 51 в напрямі, вказаному стрілкою 75. Повітряний фільтр 70, встановлений на зовнішній стінці корпусу, містить декілька пластин 71, що мають виступаючу назовні щетину, причому пластини 71 встановлені в корпусі 50 вертикально, тобто в основному у напрямі потоку повітря через фільтр 70. Випускний отвір 73 входить у внутрішній об'єм 115 приміщення 110, дозволяючи повітрю поступати в приміщення вертикально вниз в напрямі, вказаному стрілкою 76. Як і у випадку з іншими варіантами здійснення винаходу, перетин впускного отвору 51 значно більше перетину випускного отвору 73, що в результаті призводить до зниження швидкості повітря у впускному отворі, дозволяючи фільтру захоплювати більше частинок з повітря, що проходить через нього. На зовнішній поверхні корпусу повітряного фільтру може бути встановлена ізоляційна панель 72, яка виконує наступні дві основні функції. По-перше, товщина ізоляційної панелі 72 дозволяє встановлювати різні типи фільтруючих матеріалів на панелях 71 фільтрів. По-друге, ізоляційна панель 72 послаблює дію тепла зовнішнього середовища, особливо сонячного тепла, що передається повітрям, що проходить через фільтр. Ізоляційна панель може бути виконана з алюмінієвої фольги, фанерованої міцним листом з пінополістиролу, як це зазвичай використовується для ізоляції будівель. У варіанті здійснення винаходу, показаному на фіг. 7, повітря проходить через фільтр вертикально вгору і потім йде у внутрішній об'єм 115 приміщення 110 вертикально вниз. Це дозволяє отримати додатковий простір для підключення при необхідності додавання устаткування для охолоджування. Як показано на фіг. 8, для додаткового охолоджування вхідного в приміщення повітря до випускного отвору 73 може бути приєднаний випарний агрегат 81, розташований між цим випускним отвором і підлогою приміщення 110. Випарний агрегат 81 сполучений зі встановленим зовні теплообмінним блоком (не показаний), який переважно встановлений далеко від впускного отвору 51. Для підвищення ефективності охолоджування площа вихідного отвору 82 випарного агрегату 81 більше площі випускного отвору 73 фільтра, так що повітря після проходу через фільтр і перед входом у внутрішній об'єм 115 приміщення 110 сповільнюється. В результаті проходження через випарний агрегат 81 збільшується час відведення тепла з повітря. Надмірне охолодження повітря призводить до непродуктивних витрат енергії, тому переважно випарний агрегат 81 призначений для роботи тільки у разі перевищення заданого граничного значення температури в приміщенні 110. При необхідності в більшому ступені фільтрації, наприклад, для фільтрації частинок мікронних розмірів, які не віддаляються фільтром 70, до випускного отвору 73 можна також додати додаткові фільтруючі засоби. Додатково у поєднанні з випарним агрегатом 82 на одній лінії з випускним отвором може бути доданий додатковий повітряний фільтр. 5 UA 106202 C2 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 5 10 15 20 25 30 35 40 45 1. Приміщення (110) для устаткування, що містить повітряний фільтр (111), що містить повітровід, створюючий між впускним (116) і випускним (113) отворами повітряного фільтра (111) канал (118, 120), при цьому повітровід містить вхідний канал (118), сполучений послідовно з вихідним каналом (120) і покритий щетиною (310), яка виступає від стінки повітроводу впоперек вхідного каналу (118), на щонайменше частині вхідного каналу, причому щетина орієнтована поперек основного напряму повітряного потоку, що проходить через вхідний канал, при цьому вхідний канал (118) розташований так, щоб забезпечити можливість всмоктування повітря в приміщення для устаткування вертикально вгору через вхідний канал (118) із зовнішнього середовища (117) у напрямку внутрішньої частини (115) приміщення (110), причому щетина виконана з можливістю видалення захоплених частинок з того повітря, що проходить через повітровід із забезпеченням випадання цих частинок з вхідного каналу (118) під дією сили тяжіння. 2. Приміщення (110) для устаткування за п. 1, яке відрізняється тим, що переріз вихідного каналу (120) менше перерізу вхідного каналу (118). 3. Приміщення (110) для устаткування за п. 2, яке відрізняється тим, що вхідний канал (118) оточує вихідний канал (120). 4. Приміщення (110) для устаткування за будь-яким з пп. 2 або 3, яке відрізняється тим, що поперечний переріз повітроводу зменшується від максимального у впускному отворі (116) до мінімального у випускному отворі (113) повітряного фільтра (111). 5. Приміщення (110) для устаткування за будь-яким з пп. 1-4, яке відрізняється тим, що вхідний канал (118) містить щетину (310), виступаючу радіально назовні від стінки повітроводу на щонайменше частину вхідного каналу (118). 6. Приміщення (110) для устаткування за будь-яким з пп. 1-5, який відрізняється тим, що вхідний канал (118) містить щетину (310), виступаючу радіально всередину від стінки повітроводу на щонайменше частину вхідного каналу (118). 7. Приміщення (110) для устаткування за будь-яким з пп. 1-6, яке відрізняється тим, що щетина (310) є штучним покриттям, укладеним щонайменше на частину повітроводу. 8. Приміщення (110) для устаткування за п. 2, яке відрізняється тим, що площа перетину вхідного каналу (118) щонайменше в два рази більше мінімальної площі перерізу вихідного каналу (120). 9. Приміщення (110) для устаткування за будь-яким з пп. 1-8, яке відрізняється тим, що щетина (310) виступає убік упоперек вхідного каналу (118). 10. Приміщення (110) для устаткування за будь-яким з пп. 1-9, яке відрізняється тим, що щетина (310) перетинає вхідний канал (118). 11. Приміщення (110) для устаткування за п. 9, яке відрізняється тим, що щетина (310) направлена по суті ортогонально напряму руху повітряного потоку через вхідний канал (118). 12. Приміщення (110) для устаткування за будь-яким з пп. 1-11, яке відрізняється тим, що щетина (310) виступає від однієї або декількох пластин (71), розташованих у повітроводі. 13. Приміщення (110) для устаткування за п. 12, яке відрізняється тим, що одна або декілька пластин (71) розташовані уздовж напряму повітряного потоку через повітровід. 14. Приміщення (110) для устаткування за п. 1, яке відрізняється тим, що містить випарний агрегат (81), сполучений в лінію з випускним отвором (73) повітряного фільтра (70) для охолоджування повітря, що проходить від повітряного фільтра у внутрішній об'єм приміщення для устаткування. 15. Приміщення (110) для устаткування за п. 1, яке відрізняється тим, що забруднюючі частинки мають можливість повністю виходити з фільтра при його нормальній роботі. 6 UA 106202 C2 7 UA 106202 C2 8 UA 106202 C2 9 UA 106202 C2 Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 10