Спосіб хімічного активування поверхні аморфних металевих сплавів на основі алюмінію для електрохімічного осадження поліанілінової плівки

Реферат: Спосіб хімічного активування поверхні аморфних металевих сплавів на основі алюмінію для електрохімічного осадження поліанілінової плівки, за яким зразок промивають етиловим спиртом, сушать при кімнатній температурі, занурюють у реакційну суміш. Зразок додатково витримують 10,1 хв у 0,1 Μ розчині фтористоводневої кислоти, після чого промивають у дистильованій воді. UA 78464 U (12) UA 78464 U UA 78464 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до фізико-хiмічної галузі і може бути використана для нанесення покрить електроактивних полімерів на алюміній або алюмінійвмісні сплави, або аморфні алюмінійвмісні сплави для використання в електронній промисловості як матеріалів чи компонентів чутливих шарів, як електроактивних, електрокаталітичних і антикорозійних покрить алюміній або алюмінійвмісних сплавів, або аморфних алюмінійвмісних сплавів, електроактивний шар мікроприводів, штучних м'язів тощо. Для підготовки поверхні алюмінію та сплавів на його основі для проведення різних електрохімічних процесів використовують різні способи: Відомий спосіб, коли поверхні циліндричних електродів із сплавів на основі алюмінію АА 2024-ТЗ та складу AlxCuyMgz для нанесення хроматних шарів очищали від оксидних плівок шліфуванням абразивним папером з частинками SiC із розміром 3 мкм [McGovern W. R.,, Schmutz P., Buchheit R.G., McCreery R.L. Formation of Chromate Conversion Coatings on Al-Cu-Mg Intermetallic Compounds and Alloys// J. Electrochem. Soc.-2000. - Vol. 147, Is. 12. - P. 4494-4501]. Однак, такий спосіб підготовки поверхні цілком підходить для масивних зразків, тільки не для зразків аморфних металевих сплавів, які виготовляють у вигляді стрічки товщиною 40 мкм і менше. Відомий спосіб, за яким попередню підготовку поверхні зразків алюмінієвих сплавів АА1100 для нанесення конверсійних хроматних покрить проводили у кислому водному розчині комерційного миючого засобу Alumiprep 33 (pH 1,5 досягали додаванням HNO3, розчин якої готували на потрійно перегнаній воді), а зразок АА2024-Т3 полірували у воді абразивним папером 1200 з наступним промиванням деіонізованою водою та обезжирювали за допомогою спирту [Akiyama Ε., Markworth A.J., McCoy J.K., Frankel G.S., Xia L., McCreery R.L. Storage and Release of Soluble Hexavalent Chromium From Chromate Conversion Coatings-on Al Alloys// J. Electrochem. Soc.-2003. - Vol. 1502. - P. B83-B91]. Однак, механічна підготовка поверхні - очищенням шліфувальним папером від оксидної плівки, може бути використана тільки для зразків вищої за 40 мкм товщини з достатньо гладкою поверхнею. Відомий спосіб, коли для дослідження корозійної стійкості сплавів на основі алюмінію і феруму різних складів їхню поверхню механічно очищали від оксидної плівки [Osorio W.R., Peixoto L.C., Goulart P.R., Garcia A. Electrochemical corrosion parameters of as-cast Al-Fe alloys in a NaCl solution// Corr. Sci.-2010. - Vol. 52. - P. 2979-2993]. Для проявлення макроструктури відібраних для випробувань зразків їх шліфували за допомогою SiC-паперу з розміром зерен 600 мкм, після чого полірували і протравлювали, використовуючи реактив Поултона (Poulton's 3 3 3 3 reagent: 5 см Н2О; 5 см 48 об. % HF; 30 см HNO3 та 60 см НСl). Для проявлення мікроструктури полірували і протравлювали за кімнатної температури у розчинах фтористоводневої кислоти концентрацією 0,5 об. %. Однак, такі сплави є двокомпонентними і не містять нікелю та ітрію, електроди із них є циліндричними і відносно масивними. Відомо, що для підготовки поверхні циліндричних алюмінієвих електродів їх механічно полірували до дзеркального блиску. Для цього спочатку послідовно використовували абразивні шліфувальні папери марок 200, 600, 1000 та 1500, а закінчували обробку порошком оксиду алюмінію з розміром частинок 0,05 мкм. Відполіровані поверхні очищали, занурюючи їх у концентрований розчин НСl приблизно на 1 хв, з наступним промиванням бідистильованою водою [Pournaghi-Azar M.H., Habibi В. Electropolymerization of aniline in acid media on the bare and chemically pretreated aluminum electrodes A comparative characterization of the polyaniline deposited electrodes// Electrochim. Acta.-2007. - Vol. 52. - P. 4222-4230]. Такий спосіб підготовки поверхні не можна застосувати для обробки аморфних металевих сплавів на основі алюмінію, тому що алюмінійвмісний сплав буде швидко кородувати у хлоридному середовищі. Відомий спосіб, коли для отримання Аl2О3/поліпірольних шарів на поверхні алюмінієвої фольги товщиною 100 мкм (чистота 99,99 %) проводили її попередню обробку знежирюванням поверхні ацетоном з наступним хімічним травленням у 0,1 Μ водному розчині NaOH протягом 10 хв [Naoi К., Takeda M., Kanno Η., Sakakura Μ., Shimada A. Simultaneous electrochemical formation of Al2O3/polypyrrole layers (I): effect of electrolyte anion in formation process// Electrochim. Acta.-2000. - Vol. 45. - P. 3413-3421]. Час обробки поверхні шляхом витримування у 0,1 Μ водному розчині NaOH протягом 10 хвилин є достатньо тривалим. Відомо, що для електрохімічного осадження плівок поліаніліну на поверхню алюмінієвого сплаву А12024-Т6 його зразок попередньо зачищали трьома марками шліфувального паперу, витримували 5 хв у 5 % розчині NaOH протягом 2 хв, промивали водою, витримували протягом 1 UA 78464 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 30 с у концентрованій HNO3 і знову промивали водою [Karpagam V., Sathiyanarayanan S., Venkatachari G. Studies on corrosion protection of A12024 T6 alloy by electro-polymerized polyaniline coating// Curr. Appl. Phys.-2008. - Vol. 8. - P. 93-98]. Однак, механічна підготовка поверхні - очищенням шліфувальним папером від оксидної плівки, може бути використана тільки для умовно масивних зразків або зразків, попередньо закріплених різним чином, наприклад залитих епоксидною смолою. Відомо, що для електрохімічного осадження поліаніліну на поверхню чистого (99,9999 %) алюмінію його попередньо полірували, використовуючи абразивний SiC - папір з дрібними розмірами зерен, після чого промивали дистильованою водою і сушили струменем повітря [Conroy K.G., Breslin C.В. The electrochemical deposition of polyaniline at pure aluminium: electrochemical activity and corrosion protection properties// Electrochim. Acta.-2003. - Vol. 48. - P. 721-732]. Однак, для підготовки контактної поверхні стрічки аморфного металевого сплаву складу Al87Ni8Y5 таким способом неможливо використати цей спосіб через наявність на цій поверхні чисельних дефектів, утворених у процесі відливання розплаву на холодний мідний барабан. Відомий спосіб, коли для електрохімічного одержання поліанілінових покрить на поверхні електрода із алюмінієвого сплаву АА3004 у вигляді циліндрика, залитого епоксидною смолою, перед кожним експериментом попередньо полірували абразивним папером різних марок послідовно від 400 до 1200, промивали бідистильованою водою, знежирювали ацетоном та для активації поверхні протравлювали протягом 2 хвилин у 5 % водному розчині NaOH. Після цього зразки очищали за допомогою розчину миючого засобу до зникнення чорних плям, які утворилися на поверхні, з наступним ретельним промиванням під проточною водою і хімічним травленням у концентрованій HNO3 протягом 30 с [Shabani-Nooshabadi M., Ghoreishi S.M., Behpou Μ. Electropolymerized polyaniline coatings on aluminum alloy 3004 and their corrosion protection performance// Electrochim. Acta.-2009. - Vol. 54. - P. 6989-6995]. Однак, цей спосіб є дуже тривалим. І знову ж дефектність поверхні аморфного металевого сплаву складу Al87Ni8Y5 не дозволяє провести ефективну підготовку його поверхні таким способом. Відомо, що для електрохімічного нанесення полiпірольного покриття на алюмінієвий сплав АА-2024 його поверхню попередньо полірували, використовуючи абразивний папір з зернистістю 600, промивали водою, та під дією ультразвуку знежирювали ацетоном протягом 5 хв [Arenas M.A., Gonzalez Bajos L., Damborenea J.J., Ocon P. Synthesis and electrochemical evaluation of polypyrrole coatings electrodeposited onto AA-2024 alloy// Prog. Org. Coat.-2008. - Vol. 62. - P. 79-86]. Таким способом неможливо підготувати поверхню тонкого 40 мкм стрічкоподібного аморфного металевого сплаву для електрохімічних досліджень. Найближчим за технічною суттю - прототипом є спосіб електроосадження поліанілінової плівки на поверхні Аl87Ni8Y5-електрода, попередньо промитого етиловим спиртом, висушеного на повітрі і потенціодинамічно поляризованого у 0,1 Μ розчині аніліну у 0,5 Μ розчині сульфатної кислоти [Яцишин М.Н., Бойчишин Л.М., Демчина Й.И., Носенко В.К. Электрохимическое окисление анилина на поверхности аморфного металлического сплава Al87Ni8Y5// Электрохимия.-2012. - Т. 48, №5. - С. 551-558]. Однак, плівка поліаніліну за таких умов підготовки електрода покривала його поверхню нерівномірним шаром. При цьому на поверхні електрода утворювались дендрити поліаніліну і залишались локалізовані ділянки металу, непокриті поліаніліном. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити спосіб хімічного активування поверхні аморфних металевих сплавів на основі алюмінію для електрохімічного осадження поліанілінової плівки шляхом попередньої обробки поверхні розчином фтористоводневої кислоти HF, що дозволить спростити та прискорити процес активування поверхні та отримувати рівномірну за товщиною плівку поліаніліну. Поставлена задача вирішується тим, що у способі хімічне активування поверхні аморфних металевих сплавів на основі алюмінію типу Al 87Ni8(P3M)5 (де РЗМ - Y, або Се, або Gd, або Dy) для електрохімічного осадження електропровідної плівки поліаніліну, за яким зразок промивають етиловим спиртом, сушать при кімнатній температурі, занурюють у реакційну суміш, при цьому зразок додатково витримують 10,1 хв у 0,1 Μ розчині фтористоводневої кислоти, після чого промивають у дистильованій воді. Суттєвими відмінностями від прототипу є: простий склад розчину для активування поверхні електродів; низька концентрація фтористоводневої кислоти; короткий час активування поверхні; 2 UA 78464 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 висока ефективність покриття електродів електропровідним поліаніліновим шаром; відсутність додаткових стадій обробки поверхні після витримування в розчині для активування поверхні. Електрохімічні дослідження проводили, використовуючи установку для електрохімічних -1 вимірювань ЕСВ-1 за потенціодинамічних умов: швидкість розгортки потенціалу 50 мВс ; сканування потенціалу розпочинали від E=0,0 мВ. Електродом порівняння слугував насичений хлорсрібний електрод, протиелектродом - платинова пластинка· розміром 11 см. Як робочі електроди використовували зразки аморфного металевого сплаву на основі алюмінію складу Al87Ni8Y5 (AlNiY-електрод) у вигляді пластинок розміром 2,00,2 см, товщиною 40 мкм із 2 робочою поверхнею 0,2 см . У стрічкоподібних аморфних металевих сплавах розділяють два боки - контактний, прилягаючий до охолоджуючого барабана, і зовнішній, контактуючий з атмосферою гелію у процесі одержання. Зовнішній бік стрічки - блискучий, контактний матовий. Під час електрохімічних досліджень утворення плівки поліаніліну відбувалося одночасно на обох сторонах AlNiY-електрода. Отримані циклічні вольтамперограми є результуючими кривими. Попередні дослідження показали, що за умов розгортки потенціалу у "класичному" для аніліну iнтервалі від -200 до +1200 мВ для ініціювання окиснення мономеру на поверхні AlNiY-електрода з достатньо високою швидкістю необхідне тривале циклювання потенціалу. Тому для скорочення початкового періоду процесу всі подальші дослідження проводили, розгортаючи потенціал в інтервалі від -200 до+1600 мВ. Для дослідження морфології одержаних поліанілінових шарів використовували растровий електронний мікроскоп мікроаналізатор РЕММА-102-02. Прискорювальна напруга електронного пучка становила 20 кВ. Мікроелектронні фотографії отримували зі збільшенням 600 разів. РЕМзображення було отримано для поліанілінових плівок, електроосаджених протягом 50 циклів сканування потенціалу. Фіг. 1. Циклічні вольтамперограми AlNiY-електрода у 0,1 Μ розчині аніліну в 0,5 Μ H2SO4. 1-7 цикли сканування потенціалу. Фіг. 2. Циклічні вольтамперограми AlNiY-електрода у 0,1 Μ розчині · аніліну в 0,5 Μ H2SO4. 818 цикли сканування потенціалу. Фіг. 3. Циклічні вольтамперограми AlYNi-електрода в 0,1 Μ розчині аніліну в 0,5 Μ H2SO4. 1-5 цикли сканування потенціалу. Фіг. 4. Циклічні вольтамперограми AlYNi-електрода в 0,1 Μ розчині аніліну в 0,5 Μ H 2SO4. 610 цикли. Час витримування в 0,1 Μ HF-1 хв. Фіг. 5. Циклічні вольтамперограми ΑΙΥΝi-електрода в 0,1 Μ розчині аніліну в 0,5 Μ H2SO4: а 1-10 цикли сканування потенціалу. Фіг. 6. Циклічні вольтамперограми AlYNi-електрода в 0,1 Μ розчині аніліну в 0,5 Μ H2SO4. 1120 цикли сканування потенціалу. Час витримування в 0,1MHF-3 xв. Фіг. 7. РЕМ-зображення плівки поліанiліну на поверхні AlYNi-электрода, осадженого окисненням 0,1 Μ аніліну в 0,5 Μ розчині H2SO4 на активованому електроді протягом 1 хв у 0,1 Μ розчині HF. Збільшення  600 разів. Фіг. 8. РЕМ-зображення плівки поліаніліну на поверхні AlYNi-електрода, осадженого окисненням 0,1 Μ аніліну в 0,5 Μ розчині H2SO4. Збільшення  600 разів. Фіг. 9. Циклічні вольтамперограми AlYNi-електрода 5 циклів у 0,5 Μ H2SO4. Електрод без попередньої обробки. Фіг. 10. Циклічні вольтамперограми AlYNi-електрода 5 циклів у 0,5 Μ H2SO4. Електрод витриманий у 0,1 Μ HF протягом 1 хв. Фіг. 11. Циклічні вольтамперограми AlYNi-електрода 5 циклів у 0,5 Μ H2SO4. Електрод витриманий у 0,1 Μ HF протягом 3 хв. Приклад 1. Для електрохімічного окиснення аніліну AlNiY-електрод промивають етиловим спиртом, сушать при кімнатній температурі, занурюють у реакційний розчин, що містить 0,1 Μ аніліну у 0,5 Μ водній H2SO4 і проводять потенціодинамічне окиснення аніліну. Електрохімічному окисненню аніліну, яке можна описати сумарним рівнянням nC 6H5NH 2  2nH  2ne   ( C6H4NH )n , 55 відповідає слабо інтенсивний максимум струму у межах E=+(1220-1600) мВ на анодній гілці першого циклу Фіг. 1, значення струму якого зростають під час наступних циклів сканувань потенціалу. Це зростання струмів зумовлене окиснювальним перетворенням поліаніліну, що утворюється у межах потенціалів окиснення аніліну. При кожному наступному циклі сканування потенціалу простежується зміщення потенціалу початку цього піка у катодний бік, що зумовлено зростанням кількості поліаніліну на поверхні електрода. 3 UA 78464 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 У наступних 11 циклах сканування потенціалу на циклічних вольтамперних кривих Фiг. 2 при E=+1100 та +1600 мВ простежуються два прогресуючі анодні піки, що відповідають редоксперетворенням форм поліаніліну, а саме лейкоемеральдин/емеральдин та емеральдин/пернігранілін, відповідно. На катодних гілках циклічних вольтамперних кривих у межах потенціалів +400-(-200) мВ теж простежується пік, який відповідає відновленню перніграніліну до емеральдину. Отриманий на поверхні AlNiY-електрода полімерний продукт має високу електропровідність, про що засвідчує прогресуюче зростання струмів анодних піків E+1200 і +1500 мВ при кожному наступному скануванні потенціалів. Приклад 2. Для електрохімічного окиснення аніліну AlNiY-електрод промивають етиловим спиртом, сушать при кімнатній температурі, занурюють у 0,1 Μ розчин фтористоводневої кислоти, витримують 1±0,1 хв, промивають у дистильованій воді і поляризують як у прикладі 1. Попередня хімічна активація AlNiY-електрода у 0,1 Μ водному розчині HF суттєво впливає на вигляд отриманих вольтамперних залежностей, особливо під час першого циклу сканування потенціалу. Очевидна відмінність спостерігається, насамперед, між анодними гілками першого циклу сканування потенціалу під час використання неактивованого Фіг. 1 та активованого протягом 1 хв Фіг. 3 а AlNiY-електрода. Зокрема новий анодний максимум, що простежується при E=+257 мВ Фіг. 3, відповідає розчиненню компонентів сплаву алюмінію та нікелю [Prasad K.R., Munichand-raiah N. Potentiodynamic deposition of polyaniline on non-platinum metals and characterization// Synth. Met.-2001. - Vol. 123. - P. 459-468] і підтверджує ефективність розчинення поверхневої оксидної плівки під час попередньої хімічної активації поверхні аморфного сплаву в розчині HF. Характер анодних гілок циклічних вольтамперограм під час другого та третього циклів сканування потенціалу Фіг. 3 є аналогічний, як і за використання неактивованого електрода Фіг. 1 за виключенням зростання струмів у межах потенціалів +1000-1800 мВ. Водночас під час четвертого циклу на циклічних вольтамперограмах виникають дві нові хвилі з максимумами при E=+880 мВ хвиля окиснення та E=+90 мВ хвиля відновлення, виразність яких зростає у наступних циклах сканування потенціалу. Окрім того, у п'ятому циклі при E=+1450 мВ додатково виникає ще один анодний пік. Починаючи з четвертого циклу сканування потенціалу, плівкоутворення поліаніліну на активованому електроді відбувається значно ефективніше Фіг. 4. Підтвердженням цього слугує прогресуюче зростання хвилі окиснення поліаніліну при E=+1080 мВ та виникнення на катодній гілці цього ж циклу нового максимуму струмів відновлення при E=+100 мВ, що відповідає відновленню пернігранілінової форми поліаніліну в емеральдинову [Яцишин М., Демчина І., Ковальчук Є. Електрохімічне осадження полі аніліну на металевих субстратах, Морфологія та структура плівок// Праці НТШ. Сер. Хемія i біохемія.-2011. - Т. 28. С. 28-39]. Починаючи з сьомого циклу сканування потенціалу, на циклічних вольтамперограмах простежуються також піки при E=+940 мВ та E=+1230 мВ, які відповідають окисненню лейкоемеральдину в емеральдин та доокисненню емеральдину в пернігранілін. У ході тривалого розгортання анодно-катодних потенціалів усі максимуми струмів відновлення та окиснення полiаніліну на циклічних вольтамперограмах зростають. Приклад 3. Для електрохімічного окиснення аніліну ΑΙΝіΥ-електрод промивають етиловим спиртом, сушать при кімнатній температурі, занурюють у 0,1 Μ розчин фтористоводневої кислоти, витримують 3 хв, промивають у дистильованій воді і поляризують як у прикладі 1. Збільшення тривалості попередньої активації AlYNi-електрода у 0,1 Μ розчині HF до 3 хв насамперед змінює вигляд анодної гілки вольтамперограми під час першого циклу розгортки потенціалу Фіг. 5. У цьому випадку поляризаційна крива AlYNi-електрода, суттєво відрізняється від· кривої, зображеної на Фіг. 3, і є аналогічною як за використання алюмінієвого робочого електрода [Prasad K.R., Munichandraiah N. Potentiodynamic deposition of polyaniline on nonplatinum metals and characterization// Synth. Met.-2001. - Vol. 123. - P. 459-468], [Яцишин Μ., Демчина І., Ковальчук Є. Електрохімічне осадження полiаніліну на металевих субстратах, Морфологія та структура плівок// Праці НТШ. Сер. Хемія і біохемія.-2011. - Т. 28. - С 28-39]. У ході циклювання потенціалу протягом перших 8 циклів простежується зниження струмів анодної хвилі, тоді як у наступних 10 циклах Фіг. 6 – навпаки, величини анодних і катодних максимумів зростають. Характерний вигляд вольтамперограми, а саме поява у межах потенціалів +200-700 мВ двох катодних піків, які відповідають відновним процесам пернігранілін/емеральдин та емеральдин/лей-коемеральдин Фiг. 6, дає підстави зробити висновок, що формування плівки полiаніліну на поверхні електрода починається фактично лише після 9-10 циклу сканування потенціалу. Водночас під час 1-8 циклів розгортки потенціалу відбуваються насамперед пасиваційні процеси на попередньо активованому електроді, які супроводжуються також 4 UA 78464 U 5 10 15 20 25 30 35 утворенням центрів нуклеації полімерної плівки. Як ілюструє Фіг. 6, змінюється також характер перебігу окисно-відновних перетворень за участю полiаніліну на поверхні AlYNi-електрода, що проявляється у зміщенні потенціалів анодних та катодних піків, відповідно, у катодний та анодний бік. У цьому випадку електрохімічні перетворення поліаніліну є більш оборотними різниця між потенціалами максимумів, що відповідають оборотним редокс-процесам поліаніліну, зменшуються, а утворена на поверхні електрода полімерна плівка є набагато щільніша Фіг. 7, ніж у випадку неактивованого електрода Фіг. 8. В усіх прикладах на поверхні AlYNi-електрода утворюється полімер темно-зелено-чорного кольору, характерного для поліаніліну в окиснених емеральдино/перніграніліновій формах. Приклад 4. Для встановлення поведінки AlYNi-електрода як неактивованого, так і витриманого різний час у 0,1 Μ розчині HF у відсутності аніліну, було проведено його циклічну поляризацію у 0,5 Μ H2SO4. У випадку неактивованого електрода в інтервалі потенціалів -200-+1600 мВ він є практично неактивним за виключенням анодної гілки першого циклу, коли при потенціалі +260 мВ простежується невеликий пік, зумовлений розчиненням поверхневих атомів алюмінію та нікелю Фіг. 9. Шуми, які простежуються на Фіг. 9, є подібними до потенціальних та струмових шумів цих електродів без накладання потенціалу, зумовлених наявністю непровідної оксидної плівки. Циклічні вольтамперограми на Фіг. 10 та Фіг. 11 свідчать, що активування електродів розчином HF є досить ефективним. Незалежно від тривалості активації 1 та 3 хв на анодних гілках перших циклів вольтамперограм простежується вузький анодний пік розчинення металу при E=~+70 мВ та E=+544 мВ для активованого протягом 1 та 3 хв електрода, відповідно з наступною деякою його пасивацією при розгортці потенціалу до +1200 мВ. Після цього наступає перепасивацiя, яка характеризується незначними струмами. Характер катодних гілок в межах +1600-0,0 мВ засвідчує про утворення анодованого оксидного шару на поверхнях електрода. У наступних циклах сканування потенціалу електрод залишається пасивним аж до E=+1200 мВ протягом п'ятьох досліджуваних циклів. При витримуванні AlYNi-електрода протягом 3 хв у 0,1 Μ HF на його поверхні утворюється біла плівка, яка при зануренні електрода в розчин Ан в 0,5 Μ H2SO4 розчиняється, але при цьому потенціал анодного піка розчинення поверхневих атомів металевого електрода зміщується в анодний бік Фіг. 10. Водночас характер анодних гілок першого циклу сканування потенціалу Фіг. 10 та Фіг. 11 є суттєво іншим порівняно з виглядом анодних гілок перших циклів вольтамперних кривих AlYNi-електрода за наявності аніліну Фіг. 16. Ці відмінності зумовлені наявністю молекул аніліну у реакційному розчині та їхньою адсорбцією на поверхні електрода у ході анодного розгортання потенціалу. Аналіз результатів потенцiодинамічного осадження плівки поліаніліну на AlYNi-електроді за табл. 1 доводить про більш ефективну підготовку поверхні цього електрода для електрохімічного окиснення аніліну шляхом витримування у 0,1 Μ HF протягом 10,1 хв. Таблиця 1 Електрохімічні параметри окиснення поліаніліну на AlYNi-електроді Потенціали анодних піків, мВ 9-ий цикл 10-ий цикл 1-ий 2-ий 1-ий 2-ий Неактивований 1110 1350 1190 1480 1 хв 960 1230 993 1240 Активований у 0,1 Μ HF 3 хв 522* 590* 973** 985** Стан електрода Струми анодних піків, мА 9-ий цикл 10-ий цикл 1-ий 2-ий 1-ий 2-ий 0,015 0,020 0,030 0,058 1,454 2,085 2,252 2,850 0,560* 1,000* 0,985** 0,782** Примітки: *Дані стосуються 19-го циклу сканування потенціалу; **дані стосуються 20-го циклу сканування потенціалу 40 Вищенаведені приклади підтверджують, що спосіб хімічного активування поверхні аморфного металевого сплаву на основі алюмінію Αl87Νi8Υ5 для електрохімічного осадження поліанілінових плівок дає змогу отримувати якісні поліанілінові покриття на поверхні аморфних алюмінійвмісних сплавів за спрощеним і прискореним процесом, що підтверджує одержання передбачуваного технічного результату. 45 5 UA 78464 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 Спосіб хімічного активування поверхні аморфних металевих сплавів на основі алюмінію для електрохімічного осадження поліанілінової плівки, за яким зразок промивають етиловим спиртом, сушать при кімнатній температурі, занурюють у реакційну суміш, який відрізняється тим, що зразок додатково витримують 10,1 хв у 0,1 Μ розчині фтористоводневої кислоти, після чого промивають у дистильованій воді. 6 UA 78464 U 7 UA 78464 U 8 UA 78464 U 9 UA 78464 U Комп’ютерна верстка Л. Купенко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 10