Спосіб очищення дифузійного соку зі зниженим споживанням вапна

1. Спосіб очищення дифузійного соку цукрового буряка, який включає наступні етапи: (a) здійснюють переддефекацію дифузійного соку; (b) здійснюють холодну основну дефекацію при температурі нижче 75 °С; (c) прояснюють дифузійний сік в пристрої розділення при температурі 75 °С або вище, причому фракцію нецукрів відділяють від дефекованого дифузійного соку; (d) здійснюють гарячу основну дефекацію при температурі 75 °С або вище. 2. Спосіб за п. 1, причому на етапі (а) переддефекацію проводять шляхом додавання вапняного молока до концентрації СаО від 0,1 до 0,3 г/100 мл. 3. Спосіб за одним з пп. 1 або 2, причому на етапі (b) холодну основну дефекацію проводять шляхом додавання вапняного молока до концентрації СаО від 0,3 до 0,5 г/100 мл. 4. Спосіб за одним з пп. 1-3, причому на етапі (с) час знаходження дефекованого дифузійного соку в першому пристрої розділення становить 40 хв. або більше. 5. Спосіб за одним з пп. 1-4, причому на етапі (а) переддефекацію проводять при температурі нижче 75 °С. 2 (19) 1 3 93896 4 18. Спосіб одержання цукрозного сиропу з дифузійного соку цукрового буряка, який включає наступні етапи: - готують дифузійний сік цукрового буряка, - проводять процес очищення за одним з пп. 1-17, і - одержують цукрозний сироп, вільний від нецукрів. 19. Спосіб виділення композиції нецукрів з дифузійного соку цукрового буряка, який включає наступні етапи: - готують дифузійний сік цукрового буряка, - здійснюють спосіб за одним з пп. 1-15, і - одержують відділену композицію, яка містить нецукри. 20. Спосіб одержання сипкого осаду карбонату кальцію з дифузійного соку цукрового буряка і вапняного молока, який включає наступні етапи: - готують дифузійний сік цукрового буряка, - здійснюють спосіб за п. 16 або 17, - висушують осад, одержаний на етапі (е) при сатурації і фільтрації, і - одержують сипкий осад карбонату кальцію. 21. Пристрій, який містить: - перший апарат (10) підлуговування для переддефекації, причому перший апарат підлуговування має підвід (11) для дифузійного соку, пристрій (12) для дозування вапняного молока і злив (13) для соку переддефекації; - другий апарат (20) підлуговування для першої основної дефекації, причому другий апарат підлуговування має підвід (21) для соку переддефекації, пристрій (22) для дозування вапняного молока і злив (23) для дефекованого дифузійного соку, причому підвід (21) сполучений зі зливом (13) першого апарата підлуговування; - теплообмінник (50) для нагрівання дефекованого дифузійного соку, причому теплообмінник має підвід (51) для дефекованого дифузійного соку і злив (52) для нагрітого дефекованого дифузійного соку, причому підвід (51) сполучений зі зливом (23) другого апарата (20) підлуговування, і злив (52) спо лучений з підводом (31) пристрою (30) розділення; і - пристрій (30) розділення для прояснення дефекованого дифузійного соку і відділення фракції, яка містить нецукри, причому перший пристрій розділення містить підвід (31) для дефекованого дифузійного соку, злив (32) для фракції, яка містить нецукри, і злив (33) для проясненого дефекованого дифузійного соку, причому підвід (31) сполучений зі зливом (23) другого апарата підлуговування. 22. Пристрій за п. 21, причому пристрій (30) розділення є статичним або динамічним декантатором. 23. Пристрій за п. 21 або 22, який містить: - другий або подальший пристрій розділення (70) для подальшого згущення фракції, яка містить нецукри, і - відділення цукровмісної фракції, причому другий або подальший пристрій розділення містить підвід (71) для фракції, яка містить нецукри, злив (72) для згущеної фракції, яка містить нецукри, і злив (73) для проясненої цукровмісної фракції, причому підвід (71) сполучений зі зливом (32) пристрою (30) розділення. 24. Пристрій за одним з пп. 21-23, який містить: - третій апарат (40) підлуговування для другої основної дефекації, причому третій апарат підлуговування містить підвід (41) для проясненого дефекованого дифузійного соку, пристрій (42) дозування вапняного молока і злив (43) для дефекованого дифузійного соку, причому підвід (41) сполучений зі зливом (33) пристрою (30) розділення. 25. Пристрій за п. 24, який містить: - теплообмінник (60) для нагрівання проясненого дефекованого дифузійного соку перед другою основною дефекацією, причому теплообмінник містить підвід (61) для проясненого дефекованого дифузійного соку і злив (62) для нагрітого проясненого дефекованого дифузійного соку, причому підвід (61) сполучений зі зливом (33) пристрою (30) розділення, і злив (62) сполучений з підводом (41) третього апарата (40) підлуговування. Даний винахід належить до поліпшеного способу очищення дифузійного соку цукрового буряка, якийодержаний головним чином екстракцією цукрового буряка. Крім того, даний винахід належить до способу одержання композицій нецукрів з дифузійного соку цукрового буряка, а також до пристроїв очищення дифузійного соку цукрового буряка. Заходи відповідно до винаходу дозволяють скоротити витрату вапна при очищенні. Традиційно цукор одержують з буряка (цукровий буряк, Beta vulgaris), причому зібраний буряк спочатку звільняють від більшої частини прилиплої землі, а також залишків бадилля. Потім буряк миють і за допомогою різальної машини стругають до стружки товщиною переважно з олівець. Одержання цукру зі стружки проводиться потім, як правило, шляхом екстракції бурякової стружки в гарячій екстракційній воді. Як правило, проводиться протитечійна екстракція в екстракційній колоні. Підкисленням екстракційної води полегшується подальша фільтрація одержаного дифузійного бурякового соку, а також віджимність стружки, що пройшла екстракцію. Одержаний при екстракції дифузійний сік цукрового буряка проводять потім на стадію очищення, яку називають очищенням екстракту. Це робиться передусім для того, щоб видалити з дифузійного соку наявні домішки, які називають нецукрами. Присутність нецукрів погіршує результат виробничого процесу, тобто кристалічну цукрозу або цукрозний сироп, одержувані з дифузійного соку після згущення дифузійного соку і подальшої кристалізації. Звичайно очищення екстракту проводиться через так зване вапняно-вуглекислотне очищення дифузійного соку. Воно включає технологічні етапи переддефекації і основної дефекації. Після цього має місце перша і за необхідності друга сатурація, причому осад, що утворюється при сатурації, відділяють від проясненого дифузійного соку за до 5 помогою фільтрації. У ідеалі при попередній і основній дефекації нецукри, що містяться в дифузійному соку цукрового буряка, розкладають і розщеплюють лише настільки, щоб їх ще можна було відділити за допомогою раціональних процесів розділення. Однак, якщо нецукри розкласти до низькомолекулярних сполук і їх не можна повністю видалити з дифузійного соку, то якість кінцевого продукту погіршується. У відомих способах переддефекації дифузійний сік цукрового буряка поступово підлуговують в щадних умовах шляхом додавання розчину гідроксиду кальцію, так званого вапняного молока. При цьому значення рН дифузійного соку цукрового буряка в реакторі переддефекації поступово злегка підвищують до приблизно рН 11,5. Відома переддефекація проводиться при додаванні вапняного молока до досягнення концентрації гідроксиду кальцію приблизно 0,1-0,3 г на 100 мл дифузійного соку цукрового буряка (г СаО/100 мл). В результаті підлуговування дифузійного соку відбувається нейтралізація наявних в екстракті органічних і неорганічних кислот. При цьому аніони, які утворюють з кальцієм нерозчинні або паганорозчинні солі, наприклад, фосфат, оксалат, цитрат і сульфат, здебільшого випадають в осад. Крім того, коагулюють як протеїни, так і колоїдальні розчини нецукрів, як пектин і білки. Осадження нецукру відбувається у визначеному діапазоні рН, через який проходять при поступовому підлуговуванні. При цьому також має місце згущення або ущільнення одержаного осаду, який потім буде легше видалити. Здійснювана потім основна дефекація приводить головним чином до хімічного розкладання інвертованого цукру і амідів кислоти, що містяться в дифузійному соку, таких як глютамін. Ці компоненти повинні відділятися або розкладатися на ранній фазі витягання цукрози. У іншому випадку при подальшому згущенні соку може відбутися шкідливе утворення кислот. У відомих способах основної дефекації температуру підвищують приблизно до 85°С. Лужність дифузійного соку ще більше підвищують подальшим додаванням вапняного молока, так що досягається концентрація від приблизно 0,8 до 1,1 г СаО/100мл. Щоб утримати час знаходження на основній дефекації у виправданих з технологічної точки зору рамках, як правило, менше 40 хвилин, цілей основної дефекації у відомих способах можна досягнути тільки у вказаних вище екстремальних умовах, тобто при високій температурі і високій лужності. Не використане в процесі основної дефекації вапно внаслідок введення діоксиду вуглецю (так званого сатураційного газу) на етап сатурації перетворюється на карбонат кальцію. Карбонат кальцію є сильним адсорбентом для ряду розчинних нецукрів. Тим самим карбонат кальцію служить також фільтруючим агентом. Правда, фракція карбонату кальцію, що утворюється у відомих способах, приводить до додаткового навантаження на фільтр, встановлений нижче сатурації, що зменшує термін його служби. 93896 6 Через високе надходження вапна при основній дефекації, при сатурації також необхідно використовувати відповідно багато діоксиду вуглецю для нейтралізації. Як діоксид вуглецю, так і нерозчинене вапно для одержання вапняного молока виробляють, як правило, в коксувальних печах, де кам'яне вугілля (кокс) спалюють разом з вапняком. При цьому не можна уникнути виділення газоподібного діоксиду вуглецю з коксувальних печей і з сатурації в навколишнє середовище. Осад карбонату кальцію, згущений фільтрами на етапах першої і другої сатурації (так звана згущена суспензія нефільтрованого сатураційного соку) звичайно поєднують і віджимають на мембранному фільтрі. При цьому утворюється так зване сатураційне вапно. Це сатураційне вапно є придатним для складського зберігання продуктом із вмістом сухих речовин, як правило, більше 70%, і може частково використовуватися як добриво. Звичайно частину згущеної суспензії нефільтрованого сатураційного соку повертають на переддефекацію. Очищений на стадії очищення екстракту дифузійний сік, який називається також незгущеним соком, містить приблизно від 15 до 17% цукрози. Потім він згущується шляхом видалення води до сиропу із вмістом цукрози приблизно 65-70% і потім в кристалізаторах концентрується далі доти, поки не утвориться густа маса, так званий утфель, з приблизно 85% цукрози. Нарешті, відділенням меляси шляхом центрифугування одержують кристалічний білий цукор, який за необхідності можна пізніше рафінувати. Недолік традиційного вапняновуглекислотного очищення соку полягає передусім в тому, що досягається дуже незначний результат очищення, оскільки з дифузійного соку цукрового буряка можна видалити усього максимум приблизно 40% всіх нецукрів. Наступний недолік полягає в тому, що відомі способи очищення екстракту вимагають дуже великих кількостей вапна. Кількість використаного вапна становить приблизно 2,5% від повної ваги обробленого цукрового буряка (при добовій продуктивності цукрового заводу близько 10000 т цукрового буряка це означає витрату вапна 250 т на день). Тому, одержання вапна, застосовуваного у відомих способах вапняно-вуглекислотного очищення соку, і видалення утворюваних при одержанні паленого вапна відходів є трудомістким і дорогим. Крім того, печі для випалення вапняку через високу конверсію коксу працюють при дуже високому навантаженні і в багатьох існуючих установках можуть експлуатуватися лише з низькою ефективністю. Наступним недоліком є високе навантаження на футерівку печей для випалення вапняку. У той же час високими є виділення діоксиду вуглецю, що створює парниковий ефект, з печей для випалення вапняку і установок очищення соку. Оскільки діоксид вуглецю походить з копалин або мінеральних джерел, створюється навантаження на навколишнє середовище. Крім того, високе надходження вапна у відомих способах очищення екстракту створює наван 7 таження на фільтраційні установки на етапах сатурації і приводить до небажано короткого терміну служби фільтрів. Крім цього, сатураційне вапно, що накопичується у відомих способах очищення екстракту, можна утилізувати далі лише обмежено. Тому бажано зменшити витрату вапна на переддефекації або основній дефекації дифузійного соку цукрового буряка. При цьому ефективність очищення екстракту повинна поліпшуватися або щонайменше залишатися колишньою. У відомих способах вапняно-вуглекислотного очищення екстракту карбонат кальцію, що утворюється, діє як засіб фільтрації. Якщо надходження вапняного молока знизиться, погіршиться не тільки результат очищення, але постраждає також фільтрувальність дифузійного соку після сатурації. У основі даного винаходу стоїть технічна проблема розробити альтернативний і поліпшений спосіб очищення дифузійного соку цукрового буряка, при якому передусім скорочується використання вапна. Даний винахід вирішує цю технічну задачу в основному шляхом розробки способу очищення дифузійного соку цукрового буряка, який включає щонайменше наступні технологічні етапи: на першому етапі (а) дифузійний сік цукрового буряка піддається переддефекації. Переважно, переддефекація проводиться шляхом додавання вапняного молока, що подається до концентрації СаО від 0,1 до 0,3 г/100 мл, переважно до концентрації 0,2 г СаО/100 мл. Так одержують переддефекований дифузійний сік. Переддефекація на етапі (а) проводиться переважно як "холодна переддефекація" при низькій температурі, тобто при температурі 75°С або нижче, переважно в інтервалі температур 35-65°С. Переважно, після першої основної дефекації на етапі (b) і переважно перед або під час прояснення дефекованого дифузійного соку на етапі (с) для поліпшення осадження фракції нецукрів в грязь додають щонайменше один флокулянт. Флокулянт додають переважно в концентрації від 1 до 8x10-6. Переважно флокулянт вибраний з поліаніонних макромолекул, поліаніонних полісахаридів, переважно з акриламідів і співполімерів акриламіду і акрилату натрію. Флокулянт переважно має середню молекулярну масу приблизно від 5x106 до 22x106 г/моль. Особливо переважні флокулянти на основі полісахаридів, зокрема похідні продукти, зокрема алкілований крохмаль, і похідні целюлози, зокрема алкілована целюлоза. У одному переважному варіанті застосовуються карбоксиметильована целюлоза і/або карбоксиметильований крохмаль, переважно в сильнометильованій формі. У інших варіантах застосовуються алкоксилована целюлоза і/або алкоксилований крохмаль. У наступних варіантах застосовуються суміші або композиції вищезгаданих флокулянтів. Тим самим винахід належить також до способу очищення дифузійного соку, в якому застосовуються вищезгадані флокулянти для поліпшення очищення дефекованого дифузійного соку, зокрема, під час знаходження в пристрої розділення. Відповідний винаходу спосіб очищення дифузійного соку цук 93896 8 рового буряка включає щонайменше етапи (а) і (d), на яких для прояснення дифузійного соку додається щонайменше один флокулянт, вибраний переважно з висококарбоксиметильованих карбоксиметилкрохмалю, карбоксиметилцелюлози і їх суміші. Особливо переважно для очищення дифузійного соку застосовується висококарбоксиметильований крохмаль з мірою заміщення 0,6 або вище, переважно від 0,6 до 0,7. Максимальна міра заміщення становить, зокрема, 1,5. Для одержання висококарбоксиметильованого крохмалю використовується крохмаль, вибраний з картопляного, кукурудзяного крохмалю, крохмалю воскоподібної кукурудзи і картопляного крохмалю з високим вмістом амілопектину або їх сумішей, зокрема картопляний крохмаль. Його карбоксиметилують відомим способом. Винахід належить переважно до карбоксиметилування крохмалю, зокрема картопляного крохмалю, монохлорацетатом натрію (NaClOAc: Cl-CH2-COO- Na+) в клейстері в лужних умовах. Завдяки двостадійному карбоксиметилуванню досягається висока міра заміщення продукту, а також краща міра перетворення. На подальшому етапі (b), що йде переважно відразу, проводиться перша основна дефекація переддефекованого дифузійного соку (соку переддефекації). Для цього переважно в сік додатково додають вапняне молоко переддефекації до досягнення концентрації від 0,3 до 0,5 г СаО/100 мл, переважно 0,4 г СаО/100 мл. Таким чином одержують дефекований дифузійний сік. Переважно, на етапі (b) перша основна дефекація проводиться як "холодна основна дефекація" при зниженій температурі, тобто при температурі 75°С або нижче, переважно в інтервалі температур від 35 до 65°С. На подальшому етапі (с), що йде переважно відразу за цим, дефекований дифузійний сік прояснюють на першому пристрої розділення. Це проводиться шляхом відділення фракції, яка містить в основному нецукри, причому одержують прояснений, тобто прозорий, дефекований дифузійний сік. У зв'язку з цим під терміном "прояснення" або "прояснений" розуміється процес відділення від дифузійного соку флокульованої фракції, яка містить нецукри, так що одержується оптично більш прозорий прояснений дифузійний сік, який по суті не містить зависі і флокульованих речовин. Переважно, час знаходження дефекованого дифузійного соку на етапі (с) складає в першому пристрої розділення щонайменше 40 хвилин або більше, переважно щонайменше 60 хвилин або більше. У наступному переважному варіанті час знаходження в першому пристрої розділення складає від 40 до 60 хвилин. Переважно, температура на етапі (с) складає щонайменше 70°С або вище, переважно щонайменше 75°С або вище. У одному переважному варіанті температура складає від 75°С до 85°С. Підвищена температура досягається переважно завдяки включенню перед етапом (с) теплообмінника або проточного нагрівника, через який протікає дефекований дифузійний сік. Відповідно, етап (с) переважно розділяється на перший етап 9 (сі) нагрівання дефекованого дифузійного соку, і другий етап (с2) знаходження в першому пристрої розділення, так що дифузійний сік відділяється від фракції нецукрів і виходить прояснений дифузійний сік. На подальшому переважному етапі (d), що іде переважно відразу після цього, проводиться друга основна дефекація проясненого дефекованого дифузійного соку. Переважно, на етапі (d) додається додаткове вапняне молоко до концентрації СаО від 0,4 г до 0,7 г/100 мл, переважно 0,4 СаО/100 мл. Перша і друга основні дефекації відрізняються тим, що переддефекований дифузійний сік, що має лужність, яка згідно з винаходом складає від 0,1 до 0,3 г СаО/100 мл, ще більше підлуговують. Для цього вводять додаткову лужність у вигляді вапняного молока. Якщо дифузійний сік підлуговують на переддефекації до концентрації СаО, наприклад, 0,1 г/100 мл, то при першій основній дефекації за винаходом проводиться наступне додавання вапняного молока, так що виходить (кінцева) концентрація переважно від 0,3 до 0,5 г СаО/100 мл. Якщо, навпаки, переддефекація проводиться вже при концентрації 0,3 г СаО/100 мл, то при першій основній дефекації знов додається вапняне молоко, так що досягається концентрація більше 0,3 г СаО/100 мл, переважно максимум 0,5г СаО/100 мл. Друга основна дефекація переважно проводиться як "гаряча основна дефекація" при підвищеній температурі. При цьому температура на етапі (d) становить 70°С або більше, переважно 75°С або більше. У одному переважному варіанті температура складає від 75°С до 95°С, переважно 85°С. Підвищена температура на другій основній дефекації досягається переважно завдяки включенню перед цим етапом теплообмінника або проточного нагрівника, через який протікає дефекований дифузійний сік. Відповідно до цього етап (d) переважно розділяється на перший етап (d1) нагрівання проясненого дифузійного соку, і другий етап (d2) другої гарячої основної дефекації проясненого дифузійного соку. Таким чином, спосіб за винаходом передбачає, щоб за переддефекацією йшла перша основна дефекація, причому дифузійний сік переводиться на (перший) пристрій розділення. Тільки після визначеного часу знаходження в пристрої розділення, переважно в присутності флокулянта, проводиться друга основна дефекація. Несподівано було виявлено, що завдяки застосуванню (першого) пристрою розділення, який іде за першою основною дефекацією, можна поліпшити ефективність відділення і розщеплення нецукрів під час основної дефекації. В результаті цього несподіваного підвищення ефективності основної дефекації можна зменшити введення вапняного молока на основну дефекацію. У порівнянні з відомими способами очищення екстракту етап так званої основної дефекації також поділяється на три підетапи: перша основна дефекація, витримування в (першому) пристрої розділення і друга основна дефекація. Тим самим досягається 93896 10 передусім те, що час витримування дифузійного соку цукрового буряка на етапі основної дефекації збільшується. Згідно з винаходом, передусім в (першому) пристрої розділення досягаються як відділення фракції нецукрів, так і одночасно бажані для основної дефекації процеси розкладання інших нецукрів. Несподівано виявилося, наприклад, що в продовженій відповідно до винаходу фазі основної дефекації можна посилити омилення шкідливих амідів, що містяться в дифузійному соку, таких як глютамін. У відомих способах очищення екстракту, які працюють при лужності на основній дефекації приблизно 0,8 г СаО/100 мл, температурі основної дефекації 85°С і тривалості основної дефекації 20 хвилин, може омилитися близько 90% наявних в дифузійному соку глютамінів. Несподівано виявилося, що завдяки підходу згідно з винаходом, необхідної міри омилення амідів 90% можна досягнути вже при лужності основної дефекації 0,4 г СаО/100 мл. Тим самим в способі за винаходом повна витрата вапна вигідним чином скорочується приблизно на 40% в порівнянні з відомими способами очищення екстракту при одночасно збережуваній або поліпшеній якості одержуваного очищеного соку або, відповідно, проясненого дифузійного соку. Шляхом більш ефективної основної дефекації одержують прояснений дифузійний сік кращої якості, і за необхідності можна відмовитися від додаткової дефекації дифузійного соку після першого етапу сатурації. Крім того, спосіб за винаходом вигідний також для обробки бурякової сировини поганої якості, передусім перезрілого буряка. Це означає передусім те, що можна продовжити тривалість кампанії, тобто час, коли буряк, який зібраний і зберігається на складах тимчасового зберігання, обробляють на цукровому заводі. Завдяки цьому одержується вигідне зниження витрати коксу, розвантаження печей для випалення вапняку, які тепер можуть експлуатуватися з підвищеною ефективністю, підвищення виходу, більш висока частка м'яковипаленої фракції і зменшення навантаженняна футерівку, а також зниження екологічно шкідливих виділень діоксиду вуглецю. Крім того, завдяки зменшеному, згідно з винаходом, введенню вапна знижується навантаження на стадії фільтрації при сатурації і продовжується термін служби фільтра, оскільки накопичується менше карбонату кальцію. Внаслідок цього знижується надходження як згущеної суспензії нефільтрованого сатураційного соку, так і сатураційного вапна, що веде до зниження навантаження на так звані преси сатураційного вапна (преси для сипкого осаду карбонату кальцію). Зумовлене цим підвищення продуктивності пресів сатураційного вапна дозволяє одержати сатураційне вапно кращої або гарантовано такої ж високої якості. При здійсненні способу за винаходом можна одержати сатураційне вапно, яке має гарантований вміст СаО щонайменше 30 г/100 г (сухих речовин) або щонайменше 21 г/100 г сатураційного вапна. При цьому Wc.p. = 70%, і Wz - 0,7%. На 100 кг використовуваного буряка одержують всього максимум близько 2 кг або менше сатураційного вапна. 11 Втрата цукру складає максимум близько 0,015 кг/100 кг буряка або менше. Відділена в першому пристрої розділення фракція нецукрів містить разюче багато білка і тому називається також "білковою фракцією". Ця білкова фракція з вигодою може використовуватися як заводська допоміжна речовина в установці для сушіння жому, що звичайно передбачається при обробці цукрового буряка, головним чином для того, щоб знизити виділення ТОС і SO2 і споживання енергії в установці для сушіння жому. Вигідним чином на першому пристрої розділення можна одержати білкову фракцію в кількості щонайменше близько 0,4 кг (сухих речовин) на 100 кг буряка. У відомих способах очищення екстракту зменшення витрати вапна обмежується, серед іншого, погіршенням фільтрувальності. Несподівано виявилося, що це обмеження можна подолати завдяки способу згідно з винаходом. Границя подальшого скорочення витрати вапна визначається тільки термостійкістю дефекованого очищеного соку. У контексті даного винаходу під "дифузійним соком цукрового буряка" розуміється сік, який переважно екстрагований зі стружки, переважно шляхом протитечійної екстракції при температурі переважно приблизно 65-75°С в так званому дифузійному процесі. Цей збагачений цукром дифузійний сік цукрового буряка нарівні з цукром містить також різні органічні і неорганічні компоненти буряка, які називаються нецукрами або матеріалом, що не містить цукру. У контексті даного винаходу під "нецукрами", що містяться в дифузійному соку цукрового буряка, розуміються насамперед високомолекулярні речовини, такі як білки, полісахариди і компоненти оболонок клітини, а також низькомолекулярні органічні сполуки, такі як неорганічні або органічні кислоти, амінокислоти і мінеральні речовини. Під компонентами клітинної оболонки маються на увазі, зокрема, пектини, лігнін, целюлоза і геміцелюлоза. Ці речовини знаходяться як у вигляді білків, до яких належать протеши, зокрема нуклеопротеїди, так і у вигляді гідрофільних молекул в колоїдально диспергованій формі. Під органічними кислотами маються на увазі, наприклад, лактат, цитрат і оксалат. Під неорганічними кислотами маються на увазі, зокрема, сульфати і фосфати. Під "вапняним молоком" згідно з винаходом розуміється, зокрема, гідроксид кальцію, який утворюється при сильноекзотермічній реакції паленого вапна (оксид кальцію) з водою і який застосовується в переддефекації і основної дефекації як агент дефекації. Додавання вапняного молока в дифузійний сік цукрового буряка на переддефекації викликає осадження або коагуляцію нецукрів у вигляді коагуляту. Додавання вапняного молока на переддефекацію дифузійного соку цукрового буряка згідно з винаходом переважно проводиться як прогресивна переддефекація. Прогресивна переддефекація проводиться шляхом поступового підвищення лужності, відповідно значення рН, дифузійного соку цукрового буряка переважно шляхом повільної 93896 12 подачі вапняного молока як агента дефекації або шляхом додавання з перервами маленьких порцій вапняного молока, причому, зокрема, повільно проходять через оптимальне значення рН. Перевагами прогресивної переддефекації є, серед іншого, поліпшення фільтраційних властивостей оброблюваного соку, більш світлий колір згущеного соку і зменшення підлуговування. Крім того, прогресивна переддефекація дозволяє працювати в безперервному режимі. Згідно з винаходом передбачається також, щоб прогресивне підлуговування дифузійного соку цукрового буряка під час переддефекації могло проходити в протитечії вже підлугованому дифузійному соку цукрового буряка, наприклад, за допомогою згущеної суспензії нефільтрованого сатураційного соку з етапів сатурації і/або дифузійного соку з основної дефекації. Прогресивне підлуговування в протитечії означає, що повертаний сік з більш високою лужністю якнайшвидше змішується з соком більш низької лужності, без утворення різних градієнтів лужності в зоні змішування. Шляхом застосування відповідних транспортувальних систем в апараті переддефекації в системі забезпечують, щоб необхідна кількість повернення направлялася з великою постійністю проти напрямку основної течії. У переважному виконанні винаходу етап (а) проводиться в (першому) апараті підлуговування. Переважно, етап (b) проводиться у (другому) апараті підлуговування. Згідно з винаходом переважно передбачається, щоб переддефекація і перша основна дефекація проводилися в окремих ємностях. Відповідно до цього очищуваний дифузійний сік спочатку піддається переддефекації на етапі (а) в першому апараті підлуговування, а потім вводиться у другий апарат підлуговування, який відділений від першого апарата підлуговування і підключений за ним послідовно, щоб на етапі (b) провести першу основну дефекацію. У наступному варіанті виконання переддефекація на етапі (а) і перша основна дефекація на етапі (b) проводяться в одному і тому ж апараті підлуговування, але послідовно у часі, причому спочатку проводиться переддефекація, а потім в тому ж апараті проводиться перша основна дефекація. Початок першої основної дефекації характеризується передусім тим, що за рахунок додавання додаткового вапняного молока ще більше підвищується лужність переддефекації, поки не буду досягнута відповідна винаходу лужність першої основної дефекації. У переважному виконанні перший пристрій розділення виконаний так, щоб на етапі (с) був можливим великий час витримування дифузійного соку в пристрої розділення. Переважно, першим пристроєм розділення є декантатор, особливо переважно статичний або динамічний декантатор. Зрозуміло, можуть застосовуватися також будь-які інші відомі пристрої розділення, які дозволяють виділити фракцію нецукрів і мати час витримування згідно з винаходом. Під "статичним декантатором" або "статичним декантером" розуміється пристрій або апарат, який служить для механічного видалення осаджених речовин з рідини за принципом седиментації 13 за допомогою сили тяжіння. Переважно передбачаються нецукри, осаджені або флокульовані після переддефекації, так відділяти із застосуванням декантаторів від дефекованого дифузійного соку, щоб в нижньому сході декантатора віддалялася одна об'ємна частина грязі на приблизно чотири об'ємні частини дефекованого дифузійного соку. При поверненні згущеної суспензії нефільтрованого сатураційного соку з етапу сатурації на переддефекацію згідно з винаходом передбачається відділяти від дефекованого дифузійного соку нецукри, осаджені або флокульовані після переддефекації, із застосуванням декантатора таким чином, щоб в нижньому сході декантатора віддалялася одна об'ємна частина грязі на приблизно дев'ять об'ємних частин дефекованого дифузійного соку. У переважному варіанті виконання відділені на етапі (с) нецукри або фракцію, що містить нецукри, концентрують у вигляді так званого рідкої грязі. При цьому, щонайменше на подальшому етапі (с3) у другому або наступному пристрої розділення з неї виділяють цукровмісну фракцію, внаслідок чого фракція, що містить нецукри, ще більше концентрується. Як другий або подальший пристрій розділення переважно використовується центрифуга. Переважно, центрифуга вибирається з тарілчастих центрифуг або тарілчастих сепараторів і відстійних центрифуг. Другий і подальші пристрої розділення на вибір включені безпосередньо один за одним, тобто вихід грязі першого додаткового пристрою розділення сполучений з входом другого додаткового пристрою розділення. Однак передбачається також, щоб вихід грязі першого додаткового пристрою розділення був сполучений з входом другого додаткового пристрою розділення через змішувальний апарат або подібний пристрій. Прояснені соки або декантати, що містять цукрозу (Absüsaft), виділені з другого і подальших пристроїв розділення, переважно повертаються на процес очищення екстракту за винаходом. Повернення проводиться переважно між холодною основною дефекацією на етапі (b) і витримуванням в першому пристрої розділення на етапі (с). Фракція, яка містить нецукри, ще більше згущена на щонайменше одному подальшому етапі (с3), яка називається також згущеною білковою фракцією, відводиться з процесу очищення екстракту (етап (с4)). Таким чином, з дифузійного соку цукрового буряка утворюється фракція, яка містить нецукри. У переважному варіанті виконання одержаний на етапі (d) очищений дефекований дифузійний сік після другої основної дефекації проводять на сатурацію. Для цього переважно услід за етапом (d) на подальшому етапі (e), що переважно йде відразу, проводять щонайменше одну сатурацію шляхом введення діоксиду вуглецю в сік основної дефекації. Услід за сатурацією іде фільтрація одержаної грязі. При цьому одержують прозорий цукрозний сироп. Сатурація проводиться переважно відомим способом. Особливо переважно сатурація на етапі (e) здійснюється як дво- або багатоетапна сатурація. Переважно на етапі (e) проводиться перша сату 93896 14 рація і перша фільтрація на етапі (e1) і, переважно відразу за цим, друга сатурація і друга фільтрація на етапі (е2). По закінченні другої сатурації можна, залежно від сфери застосування і доцільності, провести третю і подальші сатурацію і фільтрацію. Наступним об'єктом винаходу є спосіб одержання цукрозного сиропу з дифузійного соку цукрового буряка. Згідно з винаходом, цей спосіб включає на першому етапі приготування дифузійного соку цукрового буряка, який одержаний переважно шляхом протитечійної екстракції бурякової стружки. Після цього проводиться процес очищення екстракту за винаходом з щонайменше етапами (а)-(с) і переважно (d), як описано вище. Потім на наступному етапі одержують звільнений від нецукрів і прояснений цукрозний сироп. За необхідності його можна відомим шляхом кристалізувати на подальшому етапі, так що одержується кристалічна цукроза. Наступним об'єктом винаходу є спосіб одержання композиції нецукрів, тобто фракції, що містить нецукри, яка називається також білковим компонентом, з дифузійного соку цукрового буряка. Згідно з винаходом цей спосіб включає на першому етапі одержання дифузійного соку цукрового буряка. Після цього проводяться щонайменше етапи (а)-(с) вищезгаданого способу згідно з винаходом. Одержану фракцію, що містить нецукри, одержують переважно шляхом подальшого згущення фракції щонайменше на одному етапі (с3). Потім на наступному етапі одержують відділену, переважно згущену композицію, що містить нецукри. Наступним об'єктом винаходу є також спосіб витягання сипкого осаду карбонату кальцію з дифузійного соку цукрового буряка і вапняного молока. На першому етапі способу згідно з винаходом одержують дифузійний сік цукрового буряка. На наступному етапі проводиться вищезгаданий процес очищення екстракту, включаючи етап (e), причому при сатурації і фільтрації одержують грязь. На наступному етапі з одержаної грязі відомим способом, переважно шляхом пресування сипкого осаду карбонату кальцію, видаляють воду, так що одержується по суті сухий сипкий осад карбонату кальцію. Переважно, для видалення води з одержаної при сатурації і фільтрації грязі, так званого "нефільтрованого сатураційного соку", застосовують пристрій розділення, переважно мембранний фільтрпрес. Мембранний фільтрпрес вибраний переважно з рамного фільтрпреса і камерного фільтрпреса. Вони функціонують відомим чином. При цьому одержують сипкий осад карбонату кальцію, що має вміст сухих речовин щонайменше 65%, переважно 70% або більше. Особливо переважно вміст сухих речовин встановлюється точно на рівні 70%. Вміст цукру складає переважно від приблизно 0,6 до 0,8%, переважно 0,7%. Вигідним чином, завдяки відповідному винаходу способу одержання сипкого осаду карбонату кальцію втрату цукру при очищенні дифузійного соку цукрового буряка можна обмежити приблизно 0,015 кг/100 кг використовуваного буряка. Нарешті, наступним об'єктом винаходу є пристрій для здійснення способу очищення згідно з 15 винаходом. Пристрій містить щонайменше один перший апарат (10) підлуговування, в якому проводиться переддефекація (етап (а)). Пристрій згідно з винаходом містить, крім того, щонайменше один другий апарат (20) підлуговування, в якому проводиться перша основна дефекація (етап (b)). Пристрій згідно з винаходом містить, крім того, (перший) пристрій (30) розділення, в якому прояснюється дефекований дифузійний сік з переддефекації і першої основної дефекації, і з дефекованого дифузійного соку відділяється фракція нецукрів. Крім того, пристрій згідно з винаходом переважно містить щонайменше третій апарат (40) підлуговування, в якому проводиться друга основна дефекація. Перший апарат (10) підлуговування має щонайменше один підвід (11) для подачі дифузійного соку цукрового буряка. Крім того, він містить щонайменше один пристрій (12) дозування вапняного молока. Він виконаний відомим чином. У найпростішій формі виконання дозатор є насадкою з регульованим вентилем. Крім того, перший апарат підлуговування містить щонайменше один злив (13), через який може відводитися дефекований сік переддефекації. Другий апарат (20) підлуговування має щонайменше один підвід (21), через який переддефекований сік може провестися у другий апарат підлуговування. Особливо переважно, якщо перший і другий апарати підлуговування встановлені послідовно так, що сік переддефекації, який виходить із зливу (13) першого апарата підлуговування, вводиться напряму через підвід (21) у другий апарат підлуговування. Крім того, другий апарат підлуговування включає щонайменше один пристрій (22) для дозування вапняного молока. Доцільно виконати його відповідно до пристрою (12) першого апарата підлуговування. Другий апарат підлуговування містить, крім того, щонайменше один злив (23), через який може виходити дефекований дифузійний сік після першої основної дефекації. Згідно з винаходом пристрій (30) розділення має щонайменше один підвід (31) для дефекованого дифузійного соку і щонайменше один злив (33) для проясненого дефекованого дифузійного соку. Переважно, перший пристрій розділення так сполучений з першим і другим апаратами підлуговування, що дефекований дифузійний сік, що виходить із зливу (23) другого апарата підлуговування, може через підвід (31) увійти в перший пристрій розділення. Тобто, підвід (31) сполучений зі зливом (23). Переважно, перший пристрій (30) розділення працює при підвищеній температурі щонайменше 70°С або вище. У переважній реалізації перший пристрій (30) розділення є статичним декантатором. Переважно передбачуваний третій апарат (40) підлуговування містить щонайменше один підвід (41), через який підводиться прояснений дефекований дифузійний сік, який виходить з першого пристрою розділення. Третій апарат підлуговування сполучений з першим пристроєм розділення переважно так, щоб прояснений дефекований дифузійний сік, що виходить із зливу (33) першого 93896 16 пристрою розділення, міг через підвід (41) увійти в третій апарат підлуговування. Тобто підвід (41) сполучений зі зливом (33) першого пристрою розділення. Далі, третій апарат (40) підлуговування переважно містить щонайменше один пристрій (42) дозування вапняного молока. Доцільно виконувати пристрій (42) як пристрій (12) або як пристрій (22). Крім того, третій апарат підлуговування включає щонайменше один злив (43), через який може виходити дефекований дифузійний сік після другої основної дефекації, що пройшла. У переважній реалізації пристрій згідно з винаходом містить, крім того, щонайменше один теплообмінник (50) для нагрівання дефекованого дифузійного соку на переддефекації і першій основній дефекації. Переважно, теплообмінник (60) має щонайменше один підвід (51) для дефекованого дифузійного соку. Перший і другий апарати підлуговування сполучені з теплообмінником переважно таким чином, щоб дефекований дифузійний сік, що виходить через злив (23) з другого апарата підлуговування, міг увійти в теплообмінник через підвід (51), тобто злив (23) другого апарата підлуговування сполучений з підводом (51). Крім того, теплообмінник має щонайменше один злив (52), через який виходить нагрітий дефекований дифузійний сік. Теплообмінник (50) сполучений з першим пристроєм (30) розділення переважно таким чином, щоб нагрітий дефекований дифузійний сік, що виходить із зливу (52) теплообмінника, міг увійти в підвід (31) першого пристрою розділення, тобто злив (52) сполучений з підводом (31) першого пристрою розділення. У переважній реалізації пристрій згідно з винаходом містить теплообмінник (60) для нагрівання проясненого в першому пристрої розділення дифузійного соку перед входом на другу основну дефекацію. Теплообмінник (60) переважно має щонайменше один підвід (61) для проясненого дифузійного соку. Переважні перші пристрої (30) розділення, які так сполучають один з одним теплообмінник (60) і третій апарат (40) підлуговування, що прояснений дефекований дифузійний сік, що виходить через злив (33) першого пристрою розділення, нагрівається в теплообміннику (60) і потім проводиться в третій апарат (40) підлуговування, так що там можна провести другу гарячу основну дефекацію. Пристрій згідно з винаходом переважно містить щонайменше один другий або подальший пристрій розділення (70). Цей другий або подальший пристрій розділення служить для подальшого згущення фракції, відділеної в першому пристрої (30) розділення, яка містить нецукри, причому з фракції, яка містить нецукри, знову виділяють цукровмісну фракцію, яка переважно повертається на очищення екстракту. При цьому другий або подальший пристрій розділення (70) має щонайменше один підвід (71) для фракції, яка містить нецукри, щонайменше один злив (72) для згущеної фракції, яка містить нецукри, і щонайменше один злив (73) для відокремлюваної від неї, переважно прозорої, цукровмісної фракції. Підвід (71) сполучений зі зливом (32) (першого) пристрою (30) розділення переважно так, що фракція, що виходить із зливу 17 (32), яка містить нецукри, може вводитися у другий або подальший пристрій розділення (70). Переважно, два або більше подальших пристроїв розділення (70) включені в схему послідовно, тобто каскадом, так що може проводитися подальше згущення фракції, яка містить нецукри. Відокремлювані при цьому цукровмісні фракції переважно збирають через відповідні зливи (73) і повертають на очищення екстракту, переважно через змішувач. Переважно, щонайменше один злив (73) другого або подальшого пристрою розділення (70) сполучений з підводом (31) першого пристрою (30) розділення, так що цукровмісна фракція, відокремлювана на другому або подальшому пристрої розділення (70), тобто прояснений сік або знецукрений сік, може повертатися в перший пристрій (30) розділення. Цукровмісна фракція перед поверненням в перший пристрій (30) розділення переважно проводиться через переважно передбачуваний теплообмінник (50) перед введенням в пристрій (30) розділення, так що цукровмісні фракції, тобто прояснений сік або знецукрений сік, можуть нагріватися до температури згідно з винаходом. У переважній реалізації другий або подальший пристрій (70) розділення є центрифугою, переважно відстійною центрифугою. Винахід пояснюється більш детально на наступних прикладах, причому їх не треба розглядати як обмежувальні. На фіг. 1 показана блок-схема переважного пристрою згідно з винаходом. Пристрій має перший апарат (10) підлуговування для переддефекації з підводом (11) для дифузійного соку, дозатор (12) для дозування вапняного молока і злив (13) для дефекованого соку з переддефекації. Крім того, пристрій містить другий апарат (20) підлуговування для першої основної дефекації з підводом (21) для соку переддефекації, з дозатором (22) для дозування вапняного молока і зливом (23) для дефекованого дифузійного соку. Далі, пристрій включає пристрій (30) розділення для прояснення дефекованого дифузійного соку і відділення фракції, яка містить нецукри, з підводом (31) для дефекованого дифузійного соку, зливом (32) для фракції, яка містить нецукри, і зливом (33) для проясненого дефекованого дифузійного соку. Крім цього, пристрій включає третій апарат (40) підлуговування для другої основної дефекації з підводом (41) для проясненого дефекованого дифузійного соку, дозатором (42) для дозування вапняного молока і зливом (43) для дефекованого дифузійного соку. Згідно з показаним прикладом виконання, підвід (21) сполучений зі зливом (13), підвід (31) - зі зливом (23) і підвід (41) - зі зливом (33). На фіг. 2 показана наступна переважна блоксхема пристрою згідно з винаходом. Він додатково містить теплообмінник (50) для нагрівання дефекованого дифузійного соку з підводом (51) для дефекованого дифузійного соку і зливом (52) для нагрітого дефекованого дифузійного соку. На фіг. 3 показане інше переважне виконання пристрою згідно з винаходом. Він додатково містить другий і подальший пристрої відділення (70, 93896 18 80) фракції, що містить нецукри, яка виходить з першого пристрою (30) розділення. Другий або подальший пристрої розділення (70, 80) мають підвід (71, 81) для фракції, яка містить нецукри, злив (72, 82) для згущеної фракції, яка містить нецукри, і злив (73, 83) для прозорої цукровмісної фракції. Перший пристрій (30) розділення показаний для прикладу як декантатор. Додатково пристрій включає точку дозування флокулянта (90) і змішувальний апарат (95). На фіг. 4 показаний пристрій згідно з винаходом в зв'язку з технічною реалізацією способу згідно з винаходом в установці очищення соку з теплообмінниками (50, 60), з підводом (51, 61) для проясненого дефекованого дифузійного соку і зливом (52, 62) для нагрітого проясненого дефекованого дифузійного соку, першим і другим рівнем сатурації (100, 110), першим і другим рівнем фільтрації (105, 115), ємністю для грязі (120) і пресом (130) для сипкого осаду карбонату кальцію. Приклад 1: Очищення екстракту 1.1. Екстракція цукрового буряка Цукровий буряк, свіжозібраний або деякий час збережуваний на складі, промивають і потім подрібнюють в різальній машині різальним апаратом. Подрібнена бурякова стружка проводиться через приймальну утфелемішалку протитечійної екстраційної установки і в ній піддається екстракції. Температура при екстракції складає близько 75°С. Як екстрактор застосовується екстрактор колонного типу, в якому стружка екстрагується в протитечії з нагрітою свіжою водою. Як екстракт одержують так званий дифузійний сік цукрового буряка. 1.2. Очищення дифузійного соку цукрового буряка Для очищення одержаного екстракцією бурякової стружки дифузійного соку цукрового буряка дифузійний сік підлуговується на першому етапі в апараті переддефекації шляхом додавання вапняного молока, тобто піддається переддефекації. При цьому додається стільки вапняного молока, щоб одержати лужність 0,2 г СаО/100 мл. Що стосується переддефекації, флокуляція нецукрів проводиться коагуляцією нецукрів і осадженням в результаті додавання вапняного молока. Для полегшення седиментації за необхідності додають флокулянт, наприклад, № 2440, 2540 або 2540 TR (фірма Stockhausen), або AN 945 (фірма Clarflok), або Defofloc 26 CG (фірма Defotec), або Magnafloc LT 27, або одержаний за прикладом 2 флокуляції на основі карбоксиметильованого крохмалю. Його вміст складає від 1 до 8 х 10-9. Після проведеної переддефекації переддефекований дифузійний сік в наступному, розташованому нижче за схемою, апараті підлуговування піддається першій холодній основній дефекації. Для цього подальшим додаванням вапняного молока лужність підвищують до 0,4 г СаО/100 мл. Перша основна дефекація проводиться при температурах 75°С або нижче. Дефекований дифузійний сік, що пройшов через переддефекацію і першу основну дефекацію, нагрівається в розташованому нижче теплообміннику до температури приблизно 75°С і проводить 19 ся в статичний або динамічний декантатор, де залишається на 40-60 хвилин. Декантатор також працює при температурі близько 75°С. При цьому флокульована фракція, яка містить нецукри, відділяється і відводиться з декантатора як рідкий шлам. Рідкий шлам збирається в збірнику грязі і пізніше проводиться на прес для сипкого осаду карбонату кальцію і/або на другому і за необхідності подальшому пристрої розділення у вигляді відстійної центрифуги відділяється від проясненого соку або декантату, який є цукровмісною фракцією. Прояснений сік і декантат повертають на процес очищення екстракту, в дефекований дифузійний сік. Одержаний згущений рідкий шлам складається з фракції, яка містить нецукри. Дефекований дифузійний сік, відділений від фракції, яка містить нецукри, одержують на виході декантатора як прозорий або прояснений дифузійний сік. Прояснений дифузійний сік проводять через наступний теплообмінник і при цьому нагрівають до температури близько 85°С. Нагрітий прояснений дифузійний сік в третьому апараті підлуговування переводять в апарат основної дефекації і там піддають другій гарячій основній дефекації. При цьому встановлюється лужність 0,4 г СаО/100 мл. Температура при гарячій основній дефекації складає близько 85°С. Сік основної дефекації, що утворюється з другої основної дефекації, піддається потім першій сатурації з подальшою першою фільтрацією і подальшій другій сатурації з подальшою другою фільтрацією. Сатурацію здійснюють тим, що газоподібний діоксид вуглецю вводять в сік основної дефекації, внаслідок чого невикористане в основній дефекації вапно випадає в осад у вигляді карбонату кальцію. Карбонат кальцію, що випав в осад, після першої сатурації видаляють з проясненого дифузійного соку на першій фільтрації або після другої сатурації на другій фільтрації, так що одержується прозорий очищений дифузійний сік. Одержаний на першій і другій фільтрації ретентат збирається в шламовій ємності і потім осушується за допомогою преса для сипкого осаду карбонату кальцію. 1.3. Результати У порівнянні з відомим способом вапняновуглекислотного очищення екстракту, при здійсненні даного способу виявляється, що: - повна витрата вапна знижується більше ніж на 40% при якості, яка залишилася незмінною, одержаного незгущеного соку, 93896 20 - витрата коксу і виділення діоксиду вуглецю з печі для випалення вапняку суттєво знижуються, - знижується навантаження на піч для випалення вапняку, завдяки чому підвищується ефективність і знижується навантаження на футерівку. При зменшенні навантаження на першу фільтрацію відбувається збільшення терміну служби фільтра, розташованого за схемою після першої, відповідно другої, сатурації. Відділена фракція нецукрів може застосовуватися як виробнича допоміжна речовина для установки жомового сушіння для зниження виділення ТОС і SO2 і витрати енергії в установці жомового сушіння. Спосіб діє настільки ефективно, що можна використовувати також перезрілий буряк; завдяки цьому можна збільшити тривалість робочого сезону. Кількість згущеної суспензії нефільтрованого сатураційного соку, а також сипкого осаду карбонату кальцію знижується, завдяки цьому знижується навантаження на преси для сипкого осаду карбонату кальцію. Утворюється осад карбонату кальцію із вмістом сухої речовини близько 70% і вмістом цукру приблизно 0,7%. Приклад 2: Одержання флокулянта на основі крохмалю Флокулянт є висококарбоксиметильованим картопляним крохмалем грубого помелу. Карбоксиметилування проводиться монохлорацетатом натрію (NaClOAc: Cl-CH2-COO-Na+) в клейстері в лужних умовах. Карбоксиметилування проводиться за два реакційних етапи, чим також можна досягнути кращої міри перетворення. Картопляний крохмаль з деіонатом в 35%-ній суспензії змішують з першою кількістю монохлорацетату натрію і заварюють в реакторі з 50%-ним NaOH. Після підвищення температури до 65°С реакційну суміш залишають реагувати на 1 год. Потім проводять додавання другої кількості NaClAc, розчиненої у воді, і другої кількості розчину їдкого натру. Після наступної години реакції одержаний клейстер піддають вальцовому сушінню і крохмальну плівку розмелюють. Оскільки NaOH витрачається в реакції, для забезпечення лужного середовища працюють відповідно при невеликому мольному надлишку NaOH (в 1,07 разу). Продукт має в 10%-ному замісі в'язкість 10002500 мПас, значення рН становить приблизно 1011,5. Фактична міра заміщення (DS) складає від 0,6 до 0,7. 21 93896 22 23 Комп’ютерна верстка Л. Купенко 93896 Підписне 24 Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601