Антагоністи рнк і їх застосування для інгібування her3

Реферат: Винахід належить до олігомерних сполук (олігомерів), які націлено впливають на мРНК HER3 у клітині, викликаючи зниження експресії HER3, що впливає на ряд хворобливих станів, таких як гіперпроліферативні захворювання, включаючи злоякісні пухлини. Винахід також належить до фармацевтичних композицій, що містять олігомери, і способів інгібування HER3 за допомогою зазначених олігомерів. UA 99290 C2 (12) UA 99290 C2 UA 99290 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Опис Даний винахід стосується олігомерних сполук (олігомерів), які націлено впливають на мРНК HER3 у клітині, викликаючи зниження експресії HER3. Зниження експресії HER3 впливає на цілий ряд хворобливих станів, таких як гіперпроліферативні захворювання, включаючи злоякісні пухлини. Даний винахід стосується лікарських композицій, що містять олігомери, і способів модуляції експресії HER3 за допомогою зазначених олігомерів, включаючи способи лікування. Пов'язані заявки У даний опис як посилання включені нижченаведені пов'язані заявки на патент США 60/917392 і 61/023250. Рівень техніки HER3 стосується сімейства рецепторів тирозинкінази ErbB, що включає чотири різних рецептори: ErbB-1 (EGFR, HER1), ErbB-2 (neu, HER2), ErbB-3 (HER3) і ErbB-4 (HER4) (Yarden et al., Nat. Rev. Mol. Cell. Biol., 2001, 2(2):127-137). Білки рецепторів зазначеного сімейства складаються з позаклітинного ліганд-зв'язувального домену, гідрофобного трансмембранного домену й цитоплазматичного домену, що містить тирозинкіназу. Фактори росту сімейства EGF зв'язуються з більшістю рецепторів ErbB і активують зазначені рецептори. HER3 (ErbB-3) характеризується відсутністю тирозинкіназної активності. EGFR, HER2 і, як недавно було встановлено, HER3 пов'язані з пухлиноутворенням. Недавно проведені дослідження, наприклад, показали, що EGFR надекспресований у ряді злоякісних тканин людини в порівнянні з нормальними тканинами. Велика кількість випадків надекспресії, ампліфікації, делеції й структурного перегрупування гену, що кодує EGFR, було виявлено при біопсії пухлин головного мозку. Ампліфікація гену EGFR у поліморфних пухлинах гліобластоми є однією з найбільш відомих генетичних змін. Підвищені рівні мРНК ErbB-3 були виявлені в карциномах молочної залози людини. Недавно було встановлено, що інгібування тирозинкіназної активності HER2 і EGFR інгібіторами тирозинкінази впливає на рак молочної залози, викликаний HER2, через компенсаторне посилення експресії HER3 і наступної передачі сигналу по шляху PI3K/Akt (Sergina et al., Nature, 2007, 445:437-441). Існує необхідність у засобах, здатних ефективно інгібувати функцію HER3. Сутність винаходу Даний винахід стосується олігомеру довжиною 10-50 нуклеїнових основ, зокрема, 10-30 нуклеїнових основ, що містить послідовність суміжних нуклеїнових основ, що складається в цілому з 10-50 нуклеїнових основ або 10-30 нуклеїнових основ, при цьому зазначена послідовність суміжних нуклеїнових основ щонайменше на 80 % гомологічна області, що відповідає гену або мРНК HER3 ссавця, такій як SEQ ID NO:197, або її природному варіанту. Даний винахід стосується олігомеру довжиною 10-50 нуклеїнових основ, що містить послідовність суміжних нуклеїнових основ, що складає в цілому з 10-50 нуклеїнових основ, при цьому зазначена послідовність суміжних нуклеїнових основ щонайменше на 80 % гомологічна відповідній області послідовності нуклеїнової кислоти, вибраної із групи, що складається з SEQ ID NO:200-227. Даний винахід стосується олігомеру довжиною 10-50 нуклеїнових основ, що містить послідовність суміжних нуклеїнових основ, що складається в цілому з 10-50 нуклеїнових основ, при цьому зазначена послідовність суміжних нуклеїнових основ щонайменше на 80 % гомологічна відповідній області послідовності нуклеїнової кислоти, вибраної із групи, що складається з SEQ ID NO:1-140 і 228-233. Даний винахід, крім того, стосується кон'югату, що містить олігомер за даним винаходом, зокрема, кон'югату, що, крім послідовності ненуклеїнових основ олігомеру, містить щонайменше одну не нуклеотидну (тобто, що не є нуклеїновою основою) або неполінуклеотидну частину, ковалентно зв'язану з олігомером за даним винаходом. Частина, що не є нуклеотидом/нуклеїновою основою або полінуклеотидом, може містити або складатися зі стерольної групи, такої як холестерин, або іншої частини, що полегшує проникнення в клітину. Даний винахід стосується кон'югату, що містить олігомер за даним винаходом, зокрема, кон'югату, що, крім послідовності нуклеїнових основ олігомеру, містить полімерний кон'югат, що містить позитивно заряджені частини, такий як поліетиленгліколь (PEG), тобто олігомер за даним винаходом може бути необов'язково кон'югований з поліетиленгліколем. Даний винахід стосується фармацевтичної композиції, що містить олігомер або кон'югат за даним винаходом й фармацевтично прийнятний розріджувач, носій, сіль або ад'ювант. Даний винахід стосується олігомеру або кон'югату за даним винаходом, призначеного для використання як лікарський засіб, зокрема, для лікування одного або декількох захворювань, зазначених у даному описі, зокрема, для лікування гіперпроліферативних захворювань, таких як злоякісні пухлини. 1 UA 99290 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Даний винахід, крім того, стосується олігомеру за даним винаходом, призначеного для використання в медицині. Даний винахід стосується використання олігомеру або кон'югату за даним винаходом для одержання або виробництва лікарського засобу, для лікування гіперпроліферативних захворювань, зазначених у даному описі, таких як злоякісні пухлини. Даний винахід стосується способу лікування гіперпроліферативних захворювань, зазначених у даному описі, таких як злоякісні пухлини, що включає введення олігомеру, кон'югату або фармацевтичної композиції за даним винаходом індивідові, при необхідності в такому лікуванні, зокрема, індивідові, що страждає на гіперпроліферативне захворювання, таке як злоякісна пухлина, або що має ризик виникнення такого захворювання. Даний винахід стосується способу інгібування HER3 у клітині, що експресує HER3, що включає введення олігомеру або кон'югату за даним винаходом в зазначену клітину для інгібування HER3 у зазначеній клітині. Даний винахід також стосується способів зниження експресії HER3 і також, необов'язково, EGFR і/або HER2 у клітинах або тканинах, які включають контактування зазначених клітин або тканин in vitro або in vivo з одним або декількома олігомерами, кон'югатами або композиціями за даним винаходом. Даний винахід також стосується способів лікування тварини, ссавця або людини, у якого підозрюють захворювання або ризик розвитку захворювання або стану, пов'язаного з експресією або надекспресією HER3 (і/або EGFR і/або HER2), які включають введення зазначеній тварині або людині терапевтично або профілактично ефективної кількості одного або декількох олігомерів, кон'югатів або композицій за даним винаходом. Даний винахід, крім того, стосується способів використання олігомерів для інгібування експресії HER3 і також, необов'язково, EGFR і/або HER2 і лікування захворювань, пов'язаних з активністю HER3 (і/або EGFR і/або HER2). Даний винахід стосується способу лікування захворювання або порушення, зазначеного в даному описі, зокрема, гіперпроліферативного захворювання, такого як злоякісна пухлина, що включає введення індивідові олігомеру, кон'югату або фармацевтичної композиції за даним винаходом. Даний винахід стосується способу інгібування або зниження експресії HER3 і також, необов'язково, EGFR і/або HER2 у клітині або тканині, що включає стадію контактування зазначеної клітини або тканини з олігомером, кон'югатом або фармацевтичною композицією за даним винаходом, що викликає інгібування або зниження експресії HER3 і також, необов'язково, EGFR і/або HER2. Даний винахід стосується способу індукції апоптозу в клітині, такій як клітина злоякісної пухлини, що включає стадію контактування зазначеної клітини або тканини з олігомером, кон'югатом або фармацевтичною композицією за даним винаходом, що викликає інгібування або зниження експресії HER3 і також, необов'язково, EGFR і/або HER2 і/або індукцію апоптозу. Даний винахід, крім того, стосується олігомеру, що містить або складається з послідовності суміжних нуклеїнових основ, що щонайменше на 80 % гомологічна області, що відповідає послідовності, вибраної із групи, що складається з SEQ ID NO:1-140 і 228-233 і SEQ ID NO:200227, зокрема, послідовності, вибраної із групи, що складається з SEQ ID NO:200, 211, 54 і 1. Даний винахід також стосується олігомеру, що містить або складається з послідовності суміжних нуклеїнових основ, що відповідає еквівалентній послідовності, що присутня у послідовності, вибраній з SEQ ID NO:169-196 і SEQ ID NO:234, такій як SEQ ID NO:169 або SEQ ID NO:180. Даний винахід також стосується олігомеру, що містить або складається з послідовності, вибраної із групи, що складається з SEQ ID NO:169-196 і 234, такої як SEQ ID NO:169 або 180, або містить або складається з послідовності суміжних нуклеїнових основ, що відповідає зазначеній послідовності. Короткий опис креслень Фігура 1. Мішеневі послідовності HER3, які відповідають олігонуклеотидним послідовностям SEQ ID NO:1, 16, 17, 18, 19, 34, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 74, 75, 76, 91, 92, 107, 122, 137, 138, 139 і 140, зображені жирним шрифтом і підкреслені, що показує їхнє розташування в транскрипті HER3 (номер доступу в Genbank NM_001982-SEQ ID NO:197). Фігура 2. Експресія мРНК HER3 у клітинах 15РС3 через 24 години після трансфекції, SEQ ID NO:169-179. Фігура 3. Експресія мРНК EGFR у клітинах 15РС3 через 24 години після трансфекції, SEQ ID NO:169-179. 2 UA 99290 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Фігура 4. Експресія мРНК HER2 у клітинах 15РС3 через 24 години після трансфекції, SEQ ID NO:169-179. Фігура 5. Експресія мРНК HER3 у клітинах 15РС3 через 24 години після трансфекції, SEQ ID NO:180-194. Фігура 6. Наведені дані вказують на індукцію апоптозу, обмірюваного як активована каспаза 3/7 у різні періоди часу в клітинах HUH7, трансфікованих олігонуклеотидом у концентраціях 5 і 25 нм. Результати представлені у вигляді графіка порівняння із псевдотрансфікованими клітинами. Послідовність SEQ ID NO:235 є кодованим контрольним олігонуклеотидом. Фігура 7. Наведені дані вказують на життєздатні клітини, вимірювані при OD490 методом MTS у різні періоди часу в клітинах HUH-7, трансфікованих олігонуклеотидом у концентраціях 5 і 25 нм. Послідовність SEQ ID NO:235 є кодованим контрольним олігонуклеотидом. Фігура 8А. Наведені дані показують процентну зміну обсягу ксенотрансплантатів пухлин 15РС3, трансплантованих самкам "голих" мишей, яким внутрішньовенно вводили SEQ ID NO:180 у концентраціях 25 і 50 мг/кг через 3 дні 10 разів (q3d×10). Миші, яким вводили фізіологічний розчин, були використані як контрольні тварини. Фігура 8В. Наведені дані показують експресію мРНК HER3 у ксенотрансплантатах пухлин 15РС3, трансплантованих самкам голих мишей, яким внутрішньовенно вводили SEQ ID NO:180 у концентраціях 25 і 50 мг/кг через 3 дні 10 разів (q3dx10). Результати нормалізовані у відношенні GAPDH і представлені у вигляді процентного значення в порівнянні з контрольними тваринами, яким вводили фізіологічний розчин. Фігура 9. Наведені дані показують експресію мРНК HER3 у печінці мишей після внутрішньовенного введення 1 або 5 мг/кг олігонуклеотиду протягом трьох наступних днів SEQ ID NO:180 або SEQ ID NO:234. Результати нормалізовані у відношенні GAPDH і представлені у вигляді процентного значення в порівнянні з контрольними тваринами, яким вводили фізіологічний розчин. Докладний опис винаходу Олігомер Даний винахід стосується послідовностей, композицій і способів модуляції експресії HER3 (і/або EGFR і/або HER2). Зокрема, даний винахід стосується мішенеподібних послідовностей гену HER3, які містять інформацію, необхідну для створення відповідних антисмислових олігонуклеотидів, здатних знижувати експресію HER3. Даний винахід також стосується олігонуклеотидів (олігомерів), які специфічно гібридизують з нуклеїновими кислотами, що кодують HER3, фармацевтичних препаратів, що містять зазначені олігонуклеотиди, і їхнього використання для лікування захворювань, обумовлених експресією НER3, зокрема, злоякісної пухлини. Встановлено, що олігонуклеотиди за даним винаходом знижують експресію HER3. Крім того, встановлено, що олігонуклеотиди за даним винаходом знижують експресію HER3, а також у деяких випадках знижують експресію HER2 і/або EGFR. У даному описі термін "HER3" і термін ErbB-3 використовуються взаємозамінно. У даному винаході використані олігомерні сполуки (що визначені як олігомери), призначені для модуляції функції молекул нуклеїнової кислоти, що кодують HER3 ссавців, таких як нуклеїнова кислота HER3, представлена як SEQ ID NO:197, і природних варіантів таких молекул нуклеїнової кислоти, що кодують HER3 ссавців. Термін "олігомер" у контексті даного винаходу означає молекулу, утворену двома або більше нуклеїновими основами, зв'язаними ковалентним зв'язком (тобто, олігонуклеотид). Всі окремі нуклеїнові основи можуть бути також визначені як мономери або ланки. Олігомер містить або складається з послідовності суміжних нуклеїнових основ довжиною 10-50, зокрема, 10-30 нуклеїнових основ. Олігомер може включати природні нуклеотидні ланки, наприклад, рибонуклеїнову кислоту (РНК), дезоксирибонуклеїнову кислоту (ДНК), аналоги нуклеїнової кислоти або їхні суміші, переважно, що містять замкнуту нуклеїнову кислоту (LNA). Таким чином, даний винахід стосується олігомеру, що складається із природних нуклеїнових основ, цукрів і зв'язків між нуклеїновими основами, а також олігомерів, що містять неприродні нуклеїнові основи, які діють аналогічним чином або мають поліпшені специфічні функції. Повністю або частково модифіковані або заміщені олігомери часто є більш переважними в порівнянні з нативними формами завдяки наявності в таких олігомерів декількох бажаних властивостей, таких як здатність проникати через клітинну мембрану, задовільна стійкість до позаклітинних й/або внутрішньоклітинних нуклеаз, висока спорідненість і специфічність до мішеневої нуклеїнової кислоти. Аналог LNA є особливо переважним, наприклад, завдяки наявності вищевказаних властивостей. Тому, найбільш переважний варіант здійснення стосується олігомеру, утвореного нуклеотидними ланками й ланками аналога нуклеотиду, такими як ланки LNA, або іншими 3 UA 99290 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 групами ланок аналога нуклеотиду, що дозволяє створити олігонуклеотид довжиною 10-50, переважно, 10-25 нуклеїнових основ, більш переважно, 10-16 нуклеїнових основ і, ще переважно, 12-16 нуклеїнових основ. У різних варіантах здійснення олігомер за даним винаходом не містить (ланок) РНК. Сполука за даним винаходом, переважно, є лінійною молекулою або синтезована у вигляді лінійної молекули. Олігомер є одноланцюговою молекулою й, переважно, не включає коротких областей, наприклад, що складаються щонайменше з 3, 4 або 5 суміжних нуклеїнових основ, які комплементарні еквівалентним областям у такому ж олігомері (тобто дуплекси), тому олігомер (по суті) не є дволанцюговим. У різних варіантах здійснення олігомер по суті не є дволанцюговим, як і сРНК. Олігомер містить або складається з послідовності суміжних нуклеїнових основ. У різних варіантах здійснення олігомер за даним винаходом може повністю складатися з області суміжних нуклеїнових основ. Олігомер містить або складається з послідовності суміжних нуклеїнових основ. У різних варіантах здійснення послідовність нуклеїнових основ олігомеру складається з послідовності суміжних нуклеїнових основ. Однак можна припустити, що олігомер може містити ще одну послідовність нуклеїнових основ, що звичайно фланкує послідовність суміжних нуклеїнових основ в 5'- або 3'-кінці або послідовності нуклеїнових основ в 5'- і 3'-кінці. Зазначені 5'- або 3'-кінцеві фланкуючі області можуть мати довжину, що дорівнює 1, 2, 3, 4, 5 або 6 нуклеїновим основам. Нуклеїнові основи ДНК або РНК, розташовані в кінців олігомеру за даним винаходом, приблизно, відщеплюються від олігомеру при використанні in vivo ендогенними екзонуклеазами, тому вміст фланкуючих ланок ДНК або РНК може не впливати на дію олігомеру in vivo. Такі нуклеїнові основи або основи можуть бути еквівалентні області D, зазначеній в даному описі у зв'язку з олігомером, що має розрив. У різних варіантах здійснення одна або декілька нуклеїнових основ є аналогами нуклеотидів, які стабілізують олігомер in vivo, зокрема, захищають олігомер від розщеплення нуклеазою, такими як аналоги нуклеотидів, зазначені в даному описі. У різних варіантах здійснення 3'-кінець послідовності суміжних нуклеїнових основ фланкований 1, 2 або 3 ланками ДНК або РНК. 3'-Кінцеві ланки ДНК часто використовуються в процесі твердофазного синтезу олігомерів. В однакових або різних варіантах здійснення 5'кінець послідовності суміжних нуклеїнових основ фланкований 1, 2 або 3 ланками ДНК або РНК. Мішень HER3 ссавця, переважно, являє собою HER3 людини, зокрема, HER3, кодованим нуклеїнової кислоти, представленої як SEQ ID NO:197, або природним варіантом, таким як алельний варіант або його ізоформа. Термін "мішенева нуклеїнова кислота", як використовується в даному описі, означає ДНК, що кодує поліпептид HER3 ссавця (і/або поліпептиди HER2 і/або EGFR), тобто нуклеїнові кислоти, що кодують поліпептид HER3 (і/або HER2 і/або EGFR), зокрема, HER3 людини, такі як SEQ ID NO:197, або їхні природні варіанти, і виділені з них нуклеїнові кислоти РНК, переважно, мРНК, такої як перед-мРНК, переважно, зрілої мРНК. У різних варіантах здійснення винаходу, наприклад, при використанні для наукових досліджень або діагностики термін "мішенева нуклеїнова кислота" може означати кДНК або синтетичний олігонуклеотид, виділений з вищевказаних мішеневих нуклеїнових кислот ДНК або РНК. Олігомерна сполука за даним винаходом, переважно, може гібридизувати із мішеневою нуклеїновою кислотою. Термін "мішенева нуклеїнова кислота" у різних варіантах здійснення може означати, наприклад, мРНК HER3 ссавця, таку як SEQ ID NO:197. Приклади інших мРНК HER3 ссавців включають, але ними не обмежуючись, мРНК із номерами доступу NM_010153 (мРНК HER3 миші); NM_017218 (мРНК HER3 щура) або ХМ_509131 (прогнозована мРНК HER3 шимпанзе). Слід зазначити, що вищевказані номери доступу стосуються послідовності кДНК, а не самої послідовності мРНК; послідовність зрілої мРНК може бути отримана безпосередньо з послідовності кДНК при заміні залишків тиміну (Т) залишками урацилу (U). У використаному в даному описі значенні термін "гібридизація" означає утворення водневого зв'язку, що може бути зв'язуванням Ватсона - Крика, Хугстина, утворенням зворотного водневого зв'язку Хугстина й т.д. між комплементарними нуклеотидними основами/нуклеїновими основами. Ватсон і Крик приблизно п'ятдесят років тому показали, що дезоксирибонуклеїнова кислота (ДНК) складається із двох ланцюгів, які утримуються разом у спіральній конфігурації за допомогою водневих зв'язків, утворених між протилежними комплементарними нуклеїновими основами у двох ланцюгах. Чотирма нуклеїновими основами, що виявляються звичайно в ДНК, є гуанін (G), аденін (А), тимін (Т) і цитозин (С), з яких нуклеїнова основа G спаровується із С, а нуклеїнова основа А спаровується з Т. У РНК тимін замінений урацилом (U), що аналогічно нуклеїновій основі Т спаровується з А. Хімічні групи в нуклеїнових основах, що беруть участь у формуванні стандартного дуплекса, утворюють 4 UA 99290 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 поверхню Ватсона - Крика. Декількома роками пізніше Хугстин показав, що пуринові нуклеїнові основи (G і А), крім поверхні Ватсона – Крика, мають поверхню Хугстина, що може бути виявлена із зовнішньої сторони дуплекса й використана для зв'язування піримідинових олігонуклеотидів водневим зв'язком, у результаті чого утворюється потрійна спіральна структура. Досить переважно, сполуки за даним винаходом могли гібридизувати із мішеневою нуклеїновою кислотою, такою як мРНК. Олігомер за даним винаходом може інгібувати, а саме знижувати експресію гену HER3. Олігомер при введенні в клітину ссавця, такого як людина, що експресує ген HER3, переважно, викликає зниження рівня мРНК HER3, у результаті чого знижується рівень експресії HER3 у даній клітині. Олігомер при введенні в клітину, яка експресує ген HER3, переважно, викликає зниження рівня мРНК HER3, у результаті чого знижується рівень експресії HER3 у даній клітині. HER3 існує в клітинах людини у двох альтернативно сплайсованих ізоформах (NP_001973.2 і NP_001005915.1, амінокислота й відповідні нуклеїнові кислоти яких включені в даний опис як посилання). Ізоформа 1 є більш довгою ізоформою, кодованою мРНК NM_001982, що включена в даний опис як посилання. Мішенева мРНК може бути будь-якою однією або навіть обома "ізоформами" незважаючи на те, що в різних варіантах здійснення мРНК, що кодує ізоформу 1, є мішеневою мРНК. Наприклад, SEQ ID NO:180 націлено впливає на обидві ізоформи. У різних варіантах здійснення олігомер при введенні в клітину ссавця, такого як людина, що експресує ген HER2, переважно, викликає зниження рівня мРНК HER2, у результаті чого знижується рівень експресії HER2 у даній клітині. У різних варіантах здійснення олігомер при введенні в клітину ссавця, такого як людина, що експресує ген EGFR, переважно, викликає зниження рівня мРНК EGFR, у результаті чого знижується рівень експресії EGFR у даній клітині. мРНК HER2 людини представлена як SEQ ID NO:199. мРНК EGFR людини представлена як SEQ ID NO:198. У різних варіантах здійснення олігомери за даним винаходом зв'язуються з мішеневою нуклеїновою кислотою й інгібують експресію щонайменше на 10 % або 20 % у порівнянні з нормальним рівнем експресії, більш переважно, щонайменше на 30 %, 40 %, 50 %, 60 %, 70 %, 80 %, 90 % або 95 % у порівнянні з нормальним рівнем експресії. У деяких варіантах здійснення така модуляція має місце при використанні від 1 до 25 нМ сполуки за даним винаходом. У такому ж або іншому варіанті здійснення інгібування експресії становить менше 100 %, наприклад, менше 98 %, менше 95 %, менше 90 %, менше 80 % і менше 70 %. Модуляцію рівня експресії можна визначити, вимірюючи рівні білка, наприклад, такими методами як SDS-PAGE, з наступним виконанням вестерн-блотингу з використанням прийнятних антитіл, створених проти білка-мішені. Альтернативно, модуляцію, таку як інгібування рівнів експресії, можна визначити, вимірюючи рівні мРНК, наприклад, за допомогою нозерн-блотингу або кількісного методу RTPCR. При вимірюванні рівнів мРНК ступінь інгібування або зниження експресії при використанні відповідної дози в кількості від 1 до 25 нМ звичайно становить 10-20 % від нормальних рівнів при відсутності сполуки за даним винаходом. Таким чином, даний винахід стосується способу зниження або інгібування експресії білка й/або мРНК HER3 у клітині, що експресує білок і/або мРНК HER3, що включає введення олігомеру або кон'югату за даним винаходом в зазначену клітину для зниження або інгібування експресії білка й/або мРНК HER3 у зазначеній клітині. Зазначена клітина являє собою клітину ссавця, таку як клітина людини. У різних варіантах здійснення введення може бути виконане in vitro. У різних варіантах здійснення введення може бути виконане in vivo. Термін "мішенева нуклеїнова кислота", як використовується в даному описі, означає ДНК, що кодує поліпептид HER3 ссавця, такий як HER3 людини, представлену як SEQ ID NO:197, HER 3-кодуючі нуклеїнові кислоти або їхні природні варіанти й виділені з них нуклеїнові кислоти РНК, переважно, мРНК, таку як пре-мРНК, але переважно зрілу мРНК. У різних варіантах здійснення, наприклад, при використанні для наукових досліджень або діагностики термін "мішенева нуклеїнова кислота" може означати кДНК або синтетичний олігонуклеотид, виділений з вищевказаних мішеневих нуклеїнових кислот ДНК або РНК. Олігомер за даним винаходом, переважно, може гібридизувати із мішеневою нуклеїновою кислотою. Термін "природний варіант" означає варіанти поліпептиду або послідовності нуклеїнової кислоти HER3, що існують у природних умовах у певній таксономічній групі, наприклад, що включає ссавців, таких як миша, мавпа й, переважно, людина. Стосовно "природних варіантів" полінуклеотиду цей термін може також означати будь-який алельний варіант HER 3-кодуючої геномної ДНК, що зустрічається в хромосомі Chr 12:54,76-54,78 Мб у результаті транслокації або дуплікації хромосоми, і РНК, наприклад, виділену з її мРНК. "Природні варіанти" можуть 5 UA 99290 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 також включати варіанти, отримані в результаті альтернативного сплайсування мРНК HER3. Стосовно конкретної поліпептидної послідовності цей термін може також означати природні форми білка, які можуть бути процесовані, наприклад, у результаті котрансляційних або посттрансляційних модифікацій, таких як розщеплення сигнального пептиду, протеолітичне розщеплення, глікозилювання й т.д. В об'єм даного винаходу також входять варіанти послідовностей, які включають, але ними не обмежуються, наприклад, алельні варіанти (такі як ген (HER3), присутній у хромосомі Chr 12:54,76-54,78 Мб генного локусу людини). Варіант послідовності може бути щонайменше на 60 %, більш переважно, щонайменше на 70 %, більш переважно, щонайменше на 80 %, більш переважно, щонайменше на 85 %, більш переважно, щонайменше на 90 %, більш переважно, щонайменше на 95 % або щонайменше на 98 % гомологічний мішеневій послідовності в НER3. Олігомер за даним винаходом, що відповідає зазначеним варіантам послідовності, може знижувати експресію HER3. Слід зазначити, що мішенева послідовність генів HER2 і/або EGFR може мати таку ж гомологію з мішеневими послідовностями HER3, і олігонуклеотид за даним винаходом, що відповідає зазначеним варіантам послідовностей, може знижувати експресію HER3. Термін "щонайменше один" означає цілі числа більше або дорівнює 1, такі як 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20 і так далі. У різних варіантах здійснення стосовно мішеневої нуклеїнової кислоти або білка-мішені сполук за даним винаходом, термін "щонайменше один" також включає терміни "щонайменше два", "щонайменше три" і "щонайменше чотири", аналогічним чином термін "щонайменше два" може включати терміни "щонайменше три" і "щонайменше чотири". Послідовності Даний винахід стосується олігомерів, композицій і способів зниження експресії HER3 (і, необов'язково, HER2 і/або EGFR). Зокрема, даний винахід стосується олігомерів і олігонуклеотидних послідовностей, що націлено впливають на HER3. Незважаючи на те, що не існує обмежень по створенню олігонуклеотидів для мішеневих послідовностей мРНК/кДНК HER3, такі олігонуклеотидні послідовності в різних варіантах здійснення включають (наприклад, відповідну послідовність суміжних нуклеїнових основ, виявлену в зазначеній послідовності SEQ ID) послідовність, вибрану з SEQ ID NO:200-227. Олігомери містять або складаються з послідовності суміжних нуклеїнових основ, що відповідає нуклеотидній послідовності, що присутня у мішеневій нуклеїновій кислоті, такій як SEQ ID NO:197, або послідовності, вибраної із групи, що складається з SEQ ID NO:200-227, 1140 і 228-233 (див. таблицю 1), де зазначений олігомер (або частина суміжних нуклеїнових основ) може необов'язково містити одне, два або три помилкових спарювання в порівнянні з вибраною послідовністю. Приклади олігомерних послідовностей, що містять 16 нуклеїнових основ, представлених як SEQ ID NO:1, 16, 17, 18, 19, 34, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 74, 75, 76, 91, 92, 107, 122, 137, 138, 139 і 140. Із зазначених послідовностей можуть бути виділені більш короткі послідовності. Більш короткі послідовності можуть включати всі або щонайменше 10 нуклеїнових основ, наведених як приклад послідовностей. Даний винахід, крім того, стосується мішеневих послідовностей гену HER3, зокрема, послідовностей, що відповідають (тобто, обернено комплементарні) SEQ ID NO:1-140, у яких антисмислові олігонуклеотиди (олігомер), що відповідають зазначеним мішеневим послідовностям, можуть знижувати експресію HER3. Наприклад, мішеневі послідовності, що відповідають антисмисловим олігонуклеотидним послідовностям SEQ ID NO:1, 16, 17, 18, 19, 34, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 74, 75, 76, 91, 92, 107, 122, 137, 138, 139 і 140, показані на фігурі 1 (позначені жирним шрифтом і підкреслені, з відповідними олігонуклеотидними послідовностями SEQ ID NO, зазначеними вище). Показані також структури олігонуклеотидів, зокрема, олігонуклеотидів, представлених як SEQ ID NO:141-168. Крім того, показані специфічні структури олігонуклеотидів LNA, наприклад, олігонуклеотидів, представлених як SEQ ID NO:169-196 і 234, зокрема, SEQ ID NO:169, 170, 173, 174, 180, 181, 183, 185, 187, 188, 189, 190, 191, 192, 194 і/або SEQ ID NO:169, 170, 172, 174, 175, 176 і 179. В одному з варіантів здійснення олігомер за даним винаходом містить або складається з SEQ ID NO:169, 180 або 234, або містить або складається з послідовності суміжних нуклеїнових основ, що відповідає SEQ ID NO:169, 180 або 234, або є їх кон'югатом. У переважних варіантах здійснення олігонуклеотиди за даним винаходом розглядаються як ефективні інгібітори експресії мРНК і білка HER3. В одному з аспектів даний винахід стосується антисмислового олігонуклеотиду (олігомера), здатного зв'язуватися з мішеневою послідовністю гену НER3 і знижувати експресію HER3, що містить або складається з послідовності (суміжних) 10-50, переважно, 10-25 нуклеїнових основ, 6 UA 99290 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 більш переважно, 10-16 нуклеїнових основ, що відповідають мішеневим послідовностям, і в якому щонайменше дві із зазначених нуклеїнових основ, переважно, є аналогами нуклеотидів. Перелік прикладів таких олігонуклеотидних послідовностей наведений у таблиці 1 (приклад 3). Олігонуклеотидна послідовність, переважно, містить послідовність із 10-16 нуклеїнових основ. Приклади олігонуклеотидних послідовностей, що містять 16 нуклеїнових основ, представлені як SEQ ID, вибраних із групи, що складається з SEQ ID NO:1, 16, 17, 18, 19, 34, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 74, 75, 76, 91, 92, 107, 122, 137, 138, 139 і 140. Олігонуклеотидні послідовності, що містять менше число нуклеїнових основ, а саме, 10, 11, 12, 13, 14 або 15, можуть мати послідовність суміжних нуклеїнових основ, що відповідає субпослідовності, що містить, наприклад, щонайменше 8, щонайменше 9, щонайменше 10, щонайменше 11, щонайменше 12, щонайменше 13, щонайменше 14 або 15 суміжних нуклеїнових основ, що зустрічаються як SEQ ID NO:1, 16, 17, 18, 19, 34, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 74, 75, 76, 91, 92, 107, 122, 137, 138, 139 і 140. Отже, із зазначених послідовностей можуть бути виділені більш короткі послідовності. Більш довгі послідовності можуть включати всі або щонайменше 10 нуклеїнових основ із зазначених послідовностей. Звичайно, якщо в послідовності, вибраній з SEQ ID NO:1, 16, 17, 18, 19, 34, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 74, 75, 76, 91, 92, 107, 122, 137, 138, 139 і 140, присутня тільки частина послідовності олігонуклеотиду, то інша частина послідовності олігонуклеотиду гомологічна відповідним нуклеотидам, що фланкують зазначену послідовність. Двома фрагментами послідовності, що представляють інтерес, є SEQ ID NO:1 і SEQ ID NO:54. У деяких варіантах здійснення олігомер за даним винаходом містить або складається з послідовності нуклеїнових основ з розривом, вибраної із групи, що складається з SEQ ID NO:141-168, таких як SEQ ID NO:141 і 152. У деяких варіантах здійснення олігомер може містити або складатися з послідовності суміжних нуклеїнових основ, що повністю комплементарна (ідеально комплементарна) еквівалентній області нуклеїнової кислоти, що кодує HER3 ссавця, тобто містить антисмислову нуклеотидну послідовність. Однак у деяких варіантах здійснення олігомер може включати 1, 2, 3 або 4 (або більше) помилкових спарювань при гібридизації з мішеневою послідовністю й при цьому досить добре зв'язуватися з мішенню для досягнення необхідного ефекту, тобто зниження експресії мішені. Помилкове спарювання, наприклад, може бути компенсоване збільшенням довжини послідовності нуклеїнових основ олігомеру й/або більшим числом аналогів нуклеотидів, таких як LNA, присутніх у послідовності нуклеїнових основ. У різних варіантах здійснення послідовність суміжних нуклеїнових основ включає не більше 3, зокрема, не більше 2 помилкових спарювань із мішеневою послідовністю, тобто, з відповідною областю нуклеїнової кислоти, що кодує HER3 ссавця. У різних варіантах здійснення послідовність суміжних нуклеїнових основ включає не більше одного помилкового спарювання з мішеневою послідовністю, тобто з відповідною областю нуклеїнової кислоти, що кодує HER3 ссавця. Послідовність нуклеїнових основ олігомерів за даним винаходом або послідовність суміжних нуклеїнових основ, переважно, щонайменше на 80 % гомологічна відповідній послідовності, вибраній із групи, що складається з SEQ ID NO:200-227, 1-140 і 228-233, зокрема, гомологічна щонайменше на 85 %, щонайменше на 90 %, щонайменше на 91 %, щонайменше на 92 %, щонайменше на 93 %, щонайменше на 94 %, щонайменше на 95 %, щонайменше на 96 %, щонайменше на 97 %, щонайменше на 98 %, щонайменше на 99 % або гомологічна на 100 % (ідентична). Нуклеотидна послідовність олігомерів за даним винаходом або послідовність суміжних нуклеїнових основ, переважно, щонайменше на 80 % гомологічна відповідній послідовності, що присутня в SEQ ID NO:197, зокрема, гомологічна щонайменше на 85 %, щонайменше на 90 %, щонайменше на 91 %, щонайменше на 92 %, щонайменше на 93 %, щонайменше на 94 %, щонайменше на 95 %, щонайменше на 96 %, щонайменше на 97 %, щонайменше на 98 %, щонайменше на 99 % або гомологічна на 100 % (ідентична). Нуклеотидна послідовність олігомерів за даним винаходом або послідовність суміжних нуклеїнових основ, переважно, щонайменше на 80 % комплементарна субпослідовності, що присутня в SEQ ID NO:197, зокрема, комплементарна щонайменше на 85 %, щонайменше на 90 %, щонайменше на 91 %, щонайменше на 92 %, щонайменше на 93 %, щонайменше на 94 %, щонайменше на 95 %, щонайменше на 96 %, щонайменше на 97 %, щонайменше на 98 %, щонайменше на 99 % або комплементарна на 100 % (ідеально комплементарна). 7 UA 99290 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 У різних варіантах здійснення олігомер (або його частина суміжних нуклеїнових основ) містить одну з послідовностей, вибрану із групи, що складається з SEQ ID NO:200-227, 1-140 і 228-233, або субпослідовність, що складається щонайменше з 10 суміжних нуклеїнових основ, при цьому зазначений олігомер (або його частина суміжних нуклеїнових основ) може необов'язково включати одне, два або три помилкових спарювання із зазначеною вибраною послідовністю. У різних варіантах здійснення зазначена субпослідовність може складатися з 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28 або 29 суміжних нуклеїнових основ, наприклад, 12-22 нуклеїнових основ, зокрема, 12-18 нуклеїнових основ. У різних варіантах здійснення зазначена субпослідовність має ту ж довжину, що й послідовність суміжних нуклеїнових основ олігомеру за даним винаходом. Однак вважається, що в різних варіантах здійснення послідовність нуклеїнових основ олігомеру може містити додаткові 5'- або 3'-кінцеві нуклеїнові основи, наприклад, 1, 2, 3, 4 або 5 додаткових нуклеїнових основ незалежно в 5'- і/або 3'-кінці, які не комплементарні мішеневим послідовностям. Таким чином, у різних варіантах здійснення олігомер за даним винаходом може містити послідовність суміжних нуклеїнових основ, фланковану в 5'- і/або 3'-кінці додатковими нуклеїновими основами. У різних варіантах здійснення додаткові 5'- або 3'-кінцеві нуклеїнові основи є природними нуклеотидами, такими як ДНК або РНК. У різних варіантах здійснення додаткові 5'- або 3'-кінцеві нуклеїнові основи можуть являти собою область D, обумовлену в контексті олігомерів з розривом за даним винаходом. У різних варіантах здійснення олігомер за даним винаходом містить або складається з послідовності нуклеїнових основ SEQ ID NO:200, або її субпослідовності. У різних варіантах здійснення олігомер за даним винаходом містить або складається з послідовності нуклеїнових основ SEQ ID NO:201, або її субпослідовності. У різних варіантах здійснення олігомер за даним винаходом містить або складається з послідовності нуклеїнових основ SEQ ID NO:202, або її субпослідовності. У різних варіантах здійснення олігомер за даним винаходом містить або складається з послідовності нуклеїнових основ SEQ ID NO:203, або її субпослідовності. У різних варіантах здійснення олігомер за даним винаходом містить або складається з послідовності нуклеїнових основ SEQ ID NO:204, або її субпослідовності. У різних варіантах здійснення олігомер за даним винаходом містить або складається з послідовності нуклеїнових основ SEQ ID NO:205, або її субпослідовності. У різних варіантах здійснення олігомер за даним винаходом містить або складається з послідовності нуклеїнових основ SEQ ID NO:206, або її субпослідовності. У різних варіантах здійснення олігомер за даним винаходом містить або складається з послідовності нуклеїнових основ SEQ ID NO:207, або її субпослідовності. У різних варіантах здійснення олігомер за даним винаходом містить або складається з послідовності нуклеїнових основ SEQ ID NO:208, або її субпослідовності. У різних варіантах здійснення олігомер за даним винаходом містить або складається з послідовності нуклеїнових основ SEQ ID NO:209, або її субпослідовності. У різних варіантах здійснення олігомер за даним винаходом містить або складається з послідовності нуклеїнових основ SEQ ID NO:210, або її субпослідовності. У різних варіантах здійснення олігомер за даним винаходом містить або складається з послідовності нуклеїнових основ SEQ ID NO:211, або її субпослідовності. У різних варіантах здійснення олігомер за даним винаходом містить або складається з послідовності нуклеїнових основ SEQ ID NO:212, або її субпослідовності. У різних варіантах здійснення олігомер за даним винаходом містить або складається з послідовності нуклеїнових основ SEQ ID NO:213, або її субпослідовності. У різних варіантах здійснення олігомер за даним винаходом містить або складається з послідовності нуклеїнових основ SEQ ID NO:214, або її субпослідовності. У різних варіантах здійснення олігомер за даним винаходом містить або складається з послідовності нуклеїнових основ SEQ ID NO:215, або її субпослідовності. У різних варіантах здійснення олігомер за даним винаходом містить або складається з послідовності нуклеїнових основ SEQ ID NO:216, або її субпослідовності. У різних варіантах здійснення олігомер за даним винаходом містить або складається з послідовності нуклеїнових основ SEQ ID NO:217, або її субпослідовності. У різних варіантах здійснення олігомер за даним винаходом містить або складається з послідовності нуклеїнових основ SEQ ID NO:218, або її субпослідовності. У різних варіантах здійснення олігомер за даним винаходом містить або складається з послідовності нуклеїнових основ SEQ ID NO:219, або її субпослідовності. 8 UA 99290 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 У різних варіантах здійснення олігомер за даним винаходом містить або складається з послідовності нуклеїнових основ SEQ ID NO:220, або її субпослідовності. У різних варіантах здійснення олігомер за даним винаходом містить або складається з послідовності нуклеїнових основ SEQ ID NO:221, або її субпослідовності. У різних варіантах здійснення олігомер за даним винаходом містить або складається з послідовності нуклеїнових основ SEQ ID NO:222, або її субпослідовності. У різних варіантах здійснення олігомер за даним винаходом містить або складається з послідовності нуклеїнових основ SEQ ID NO:223, або її субпослідовності. У різних варіантах здійснення олігомер за даним винаходом містить або складається з послідовності нуклеїнових основ SEQ ID NO:224, або її субпослідовності. У різних варіантах здійснення олігомер за даним винаходом містить або складається з послідовності нуклеїнових основ SEQ ID NO:225, або її субпослідовності. У різних варіантах здійснення олігомер за даним винаходом містить або складається з послідовності нуклеїнових основ SEQ ID NO:226, або її субпослідовності. У різних варіантах здійснення олігомер за даним винаходом містить або складається з послідовності нуклеїнових основ SEQ ID NO:227, або її субпослідовності. "Гомологія" або "комплементарність" олігомерів за даним винаходом (або послідовності суміжних нуклеїнових основ) і нуклеїнової кислоти, що кодує HER3 ссавця (HER2 або EGFR), зазначених у даному описі, може бути визначена шляхом простого порівняльного аналізу відповідної нуклеотидної послідовності сполуки за даним винаходом й відповідної області нуклеїнової кислоти, що кодує HER3 ссавця, (або мішеневої нуклеїнової кислоти) або комплементу, при цьому гомологію визначають шляхом розподілу підрахованого числа основ, що сполучаються, на загальне число суміжних нуклеїнових основ у сполуці за даним винаходом й множення на 100. При виконанні такого порівняння переважно, щоб розриви, якщо вони присутні, були просто помилковими спарюваннями, а не областями, у яких число нуклеотидів у розриві є різним у нуклеотидній послідовності за даним винаходом й мішеневій нуклеїновій кислоті. Гомологія амінокислот і полінуклеотидів може бути визначена за допомогою алгоритму ClustalW з використанням стандартних установок; див. http://www.ebi.ac.uk/emboss/align/index.html, метод: EMBOSS:water (локальний): відкритий розрив = 10,0, подовження розриву = 0,5, використання Blosum 62 (білок) або повної ДНК для послідовностей нуклеотидів/нуклеїнових основ. Такі порівняльні аналізи також можуть бути використані для ідентифікації областей нуклеїнових кислот, що кодують НER3, у людини й інших видів ссавців, таких як мавпи, миші й/або щурі, у яких достатньо комплементарних ділянок нуклеїнової кислоти для створення олігонуклеотидів, що націлено впливають як на мішеневу нуклеїнову кислоту HER3 людини, так і відповідні нуклеїнові кислоти, що присутні у інших видів ссавців, таких як олігомери, які містять або складаються з областей, що містять щонайменше 10, щонайменше 12, щонайменше 14, щонайменше 16, щонайменше 18, наприклад, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17 або 18 суміжних нуклеїнових основ, які на 100 % комплементарні еквівалентним областям як нуклеїнової кислоти, що кодує HER3, людини, так і нуклеїновим кислотам, що кодують HER3, інших видів ссавців. У різних варіантах здійснення олігомер за даним винаходом містить або складається з послідовності суміжних нуклеїнових основ, що щонайменше на 80 %, щонайменше на 85 %, щонайменше на 90 %, щонайменше на 95 %, щонайменше на 98 %, щонайменше на 99 % або на 100 % гомологічна відповідній області як нуклеїнової кислоти, що кодує HER3, людини, так і нуклеїнової кислоти, що кодує НER3, інших видів ссавців, такої як нуклеїнова кислота миші, що кодує HER3 (тобто комплементарна на 80 %-100 % еквівалентній області послідовності, як людини, так і миші). Переважно, щоб послідовність суміжних нуклеїнових основ олігомеру була на 100 % комплементарна еквівалентній області мРНК HER3 людини. Терміни "відповідний" і "відповідає" стосується порівняння послідовності нуклеїнових основ олігомеру або послідовності суміжних нуклеїнових основ і еквівалентної нуклеотидної послідовності i) зворотного комплементу мішеневої нуклеїнової кислоти, такої як мРНК, що кодує білок-мішень, зокрема, білок HER3, а саме SEQ ID NO:197, і/або ii) послідовності нуклеотидів, що представляють собою групу, що складається з SEQ ID NO:200-227, 1-140 і 228233. Аналоги нуклеотидів порівнюють безпосередньо з їхнім еквівалентом або відповідними нуклеотидами. Терміни "аналог відповідного нуклеотиду" і "відповідний нуклеотид" означають, що нуклеїнова основа в аналогу нуклеотиду й природному нуклеотиді є ідентичними. Наприклад, якщо 2-дезоксирибозна ланка нуклеотиду пов'язана з аденіном, то "аналог відповідного 9 UA 99290 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 нуклеотиду" містить пентозну ланку (що відрізняється від 2-дезоксирибози), пов'язану з аденіном. Даний винахід, крім того, стосується антисмислових олігонуклеотидів, що містять олігонуклеотидну послідовність, що відповідає мішеневим послідовностям у гені HER3, які здатні знижувати не тільки експресію HER3, але й експресію одного або декількох інших членів сімейства рецепторів тирозинкінази ErbB, зокрема, HER2 і/або EGFR. Олігонуклеотиди, здатні ефективно знижувати експресію двох мішеней, іменуються "біспецифічними", олігонуклеотиди, здатні ефективно знижувати експресію трьох мішеней, іменуються "триспецифічними". Як правило, антисмисловий олігонуклеотид за даним винаходом може бути поліспецифічним, тобто здатним знижувати експресію декількох членів сімейства рецепторів тирозинкінази Erb. Таким чином, терміни "біспецифічний" і "триспецифічний" використовуються тільки для простоти опису й не мають ніяких обмежень. Наприклад, біспецифічний олігонуклеотид може чинити деякий вплив на третю мішень, у той час як триспецифічний олігонуклеотид може чинити дуже слабкий й тому незначний вплив на одну з мішеней. Таким чином, у ще одному аспекті даний винахід стосується біспецифічного антисмислового олігонуклеотиду, тобто олігонуклеотиду, здатного знижувати експресію HER3 і експресію іншого члена сімейства рецепторів тирозинкінази ErbB. Такий біспецифічний олігонуклеотид, переважно, здатний ефективно знижувати експресію як HER3, так і HER2. Альтернативно й переважно, такий біспецифічний олігонуклеотид здатний ефективно знижувати експресію як HER3, так і EGFR. В іншому аспекті даний винахід стосується триспецифічного антисмислового олігонуклеотиду, тобто олігонуклеотиду, здатного знижувати експресію HER3 і двох інших членів сімейств рецепторів тирозинкінази ErbB. Такий триспецифічний олігонуклеотид, переважно, здатний ефективно знижувати експресію HER3, HER2 і EGFR. Прикладами олігонуклеотидів, що ефективно знижують експресію HER3, є SEQ ID NO:169196 і 234. Прикладами олігонуклеотидів, що ефективно знижують експресію HER3 і HER2, є SEQ ID NO:177 і 178. Прикладами олігонуклеотидів, що ефективно знижують експресію HER3 і EGFR, є SEQ ID NO:171 і 173. Прикладами олігонуклеотидів, що ефективно знижують експресію HER3, HER2 і EGFR, є SEQ ID NO:169, 170, 172, 174-176 і 179. Біспецифічні або триспецифічні олігонуклеотиди за даним винаходом допускають 1, 2, 3, 4, 5 або більше помилкових спарювань для забезпечення достатнього зв'язування з обома й відповідно з усіма трьома мішенями. Мішені для бі- або триспецифічних олігонуклеотидів за даним винаходом можуть бути вибрані із сімейства рецепторів тирозинкінази ErbB і, зокрема, із групи, що складається з HER3, HER2 і EGFR. Зниження експресії двох або більше зазначених мішеней може бути досягнуте за допомогою антисмислових олігонуклеотидів, які гібридизуються з нуклеїновими кислотами, такими як матрична РНК, що кодує відповідні мішені. У даному описі також розглянуті специфічні структури олігонуклеотидів LNA, наприклад, олігонуклеотидів, представлених як SEQ ID NO:169-196 і SEQ ID NO:234-236. Олігомери за даним винаходом розглядаються, як ефективні інгібітори експресії мРНК і білка HER3. У різних варіантах здійснення олігомер містить або складається з послідовності суміжних нуклеїнових основ, що щонайменше на 80 %, щонайменше на 90 %, щонайменше на 95 % гомологічна відповідній області нуклеїнової кислоти, що кодує HER3 ссавця й/або незалежно HER2 і/або незалежно EGFR. Довжина послідовності Олігомери містять або складаються з послідовності суміжних нуклеїнових основ, довжина якої становить у цілому 10-50 нуклеїнових основ, зокрема, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29 або 30 суміжних нуклеїнових основ. У різних варіантах здійснення олігомери містять або складаються з послідовності суміжних нуклеїнових основ, довжина якої становить у цілому 10-25, 10-24, 12-25, 12-24, 10-22, 12-18, 1317 або 12-16, зокрема, 13, 14, 15, 16 суміжних нуклеїнових основ. У різних варіантах здійснення олігомери містять або складаються з послідовності суміжних нуклеїнових основ, довжина якої становить у цілому 10-22, 10-18, 12-18, 13-17 або 12-16, зокрема, 13, 14, 15, 16 суміжних нуклеїнових основ. У різних варіантах здійснення олігомери містять або складаються з послідовності суміжних нуклеїнових основ, довжина якої становить в цілому 10-16, 12-16 або 12-14 нуклеїнових основ. У різних варіантах здійснення олігомери містять або складаються з послідовності суміжних нуклеїнових основ, довжина якої становить у цілому 14-18 або 14-16 нуклеїнових основ. 10 UA 99290 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 У різних варіантах здійснення олігомери містять або складаються з послідовності суміжних нуклеїнових основ, довжина якої становить в цілому 10, 11, 12, 13 або 14 суміжних нуклеїнових основ. У різних варіантах здійснення олігомер за даним винаходом складається не більш ніж з 22 нуклеїнових основ, не більш ніж з 20 нуклеїнових основ, не більш ніж з 18 нуклеїнових основ, зокрема, з 15, 16 або 17 нуклеїнових основ. У різних варіантах здійснення олігомер за даним винаходом містить менше 20 нуклеїнових основ. Аналоги нуклеотидів Термін "нуклеотид", як використовується в даному описі, означає глікозид, що містить цукрову частину, основну частину й ковалентно зв'язану фосфатну групу, і у визначення даного терміна входять природні нуклеотиди, такі як ДНК або РНК, переважно, ДНК. Неприродні нуклеотиди, що містять модифіковані цукрові й/або основні частини, часто визначаються в даному описі як "аналоги нуклеотидів". Термін "нуклеїнова основа", як використовується в даному описі, означає як природні нуклеотиди (типу ДНК або РНК), так і аналоги нуклеотидів. Неприродні нуклеотиди включають нуклеотиди, що містять модифіковані цукрові частини, такі як біциклічні нуклеотиди або 2'-модифіковані нуклеотиди, такі як 2'-заміщені нуклеотиди. "Аналоги нуклеотидів" є варіантами природних нуклеотидів, таких як нуклеотиди ДНК або РНК, отриманими в результаті модифікації цукрових і/або основних частин. Аналоги можуть бути "мовчазними" або "еквівалентними" природним нуклеотидам в олігонуклеотиді, тобто вони не чинять функціонального впливу на спосіб інгібування олігонуклеотидом експресії гену-мішені. Такі "еквівалентні" аналоги, проте, можуть бути використані в тому випадку, якщо, наприклад, їхнє одержання є більш простим або дешевим, або вони є більш стабільними при зберіганні або в умовах одержання або являють собою мітку. Однак переважно, щоб аналоги впливали на спосіб інгібування олігомером експресії, наприклад, забезпечуючи більш високу спорідненість зв'язування з мішенню, і/або підвищуючи стійкість до внутрішньоклітинних нуклеаз і/або полегшуючи перенос у клітину. Термін "нуклеїнова основа" використаний як загальний термін, у визначення якого входять як нуклеотиди, так і аналоги нуклеотидів. Послідовність нуклеїнових основ є послідовністю, що містить щонайменше два нуклеотиди або аналоги нуклеотидів. У різних варіантах здійснення послідовність нуклеїнових основ може складатися тільки з нуклеотидів, таких як ланки ДНК, в альтернативному варіанті здійснення послідовність нуклеїнових основ може складатися тільки з аналогів нуклеотидів, таких як ланки LNA, або в різних варіантах здійснення послідовність нуклеїнових основ може містити як нуклеотиди, так і ланки аналогів нуклеотидів. Термін "нуклеїнова кислота" означає молекулу, утворену шляхом ковалентного зв'язування двох або більше нуклеотидів. Терміни "нуклеїнова кислота" і "полінуклеотид" мають взаємозамінні значення. "Основна частина" нуклеїнової основи означає основу як природних, так і неприродних нуклеїнових основ. Таким чином, основна частина включає не тільки відомі пуринові й піримідинові гетероцикли, але також їх гетероциклічні аналоги й таутомери. Приклади таких основних частин включають, але ними не обмежуючись, аденін, гуанін, цитозин, тимідин, урацил, ксантин, гіпоксантин, 5-метилцитозин, ізоцитозин, псевдоізоцитозин, 5-бромурацил, 5-пропінілурацил, 6-амінопурин, 2-амінопурин, інозин, діамінопурин і 6амінопурин. У різних варіантах здійснення щонайменше одна з нуклеїнових основ, що присутня в олігомері, містить модифіковану основу, вибрану із групи, що включає 5-метилцитозин, ізоцитозин, псевдоізоцитозин, 5-бромурацил, 5-пропінілурацил, 6-амінопурин, 2-амінопурин, інозин, діамінопурин і 6-амінопурин. Конкретні приклади аналогів нуклеозидів наведені, наприклад, у публікаціях Freier & Altmann, Nucl. Acid Res., 1997, 25, 4429-4443 і Uhlmann, Curr. Opinion in Drug Development, 2000, 3(2), 293-213, і на схемі 1. 11 UA 99290 C2 Схема 1 5 10 15 20 25 Таким чином, олігомер може містити або складатися із простої послідовності природних нуклеотидів, переважно, 2'-дезоксинуклеотидів (обумовлених у даному описі як "ДНК"), але також, можливо, з рибонуклеотидів (обумовлених у даному описі як "РНК") або комбінації таких природних нуклеотидів і одного або декількох неприродних нуклеотидів, тобто аналогів нуклеотидів. Такі аналоги нуклеотидів можуть підвищувати спорідненість олігомеру до мішеневої послідовності. Приклади прийнятних і переважних аналогів нуклеотидів наведені в публікації WO 2007/031091, що включена в даний опис як посилання. Одна із переважних модифікацій нуклеотиду включає нуклеотиди, у яких цукрова частина модифікована з утворенням замісної 2'-групи або місточкової структури (замкнута нуклеїнова кислота - LNA), що збільшує спорідненість зв'язування й, можливо, також надає підвищену стійкість до нуклеази; заміну звичайного фосфодіефірного зв'язку між нуклеотидами зв'язком, що є більш стабільним до впливу нуклеази, такий як фосфотіоат або боранофосфат, причому два зазначені зв'язки, хоча й розщеплюються РНКазою Н, також визначають шлях антисмислового інгібування в процесі модуляції експресії HER3. Введення в олігомер аналогів нуклеотидов, що підвищують спорідненість, таких як LNA або 2'-заміщені цукри, дозволяє зменшити довжину специфічно зв'язувального олігомеру й може також знизити верхню межу довжини олігомеру до того, як відбудеться неспецифічне або неправильне зв'язування. У різних варіантах здійснення олігомер містить щонайменше 2 аналоги нуклеотидів. У деяких варіантах здійснення олігомер містить 3-8 аналогів нуклеотидів, наприклад, 6 або 7 аналогів нуклеотидів. У найбільш переважних варіантах здійснення щонайменше один із зазначених аналогів нуклеотидів є замкнутою нуклеїновою кислотою (LNA); наприклад, щонайменше 3, щонайменше 4, щонайменше 5, щонайменше 6, щонайменше 7 або 8 аналогів 12 UA 99290 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 нуклеотидів можуть бути LNA. У деяких варіантах здійснення всі аналоги нуклеотидів можуть бути LNA. Слід зазначити, що при описі переважного фрагмента нуклеотидної послідовності або всієї нуклеотидної послідовності, що складається тільки з нуклеотидів, олігомери за даним винаходом, обумовлені зазначеною послідовністю, можуть включати відповідні аналоги нуклеотидів замість одного або декількох нуклеотидів, присутніх у зазначеній послідовності, такі як ланки LNA або інші аналоги нуклеотидів, які підвищують стійкість дуплекса/T m дуплекса олігомер/мішень (тобто аналоги нуклеотидів, що підвищують спорідненість). У різних варіантах здійснення будь-які помилкові спарювання послідовності нуклеїнових основ олігомеру й мішеневої послідовності, переважно, зустрічаються в областях, що не містять аналогів нуклеотидів, що підвищують спорідненість (наприклад, області А і С), а саме в областях В і/або D, розглянутих у даному описі, у немодифікованому сайті, такому як нуклеотиди ДНК в олігонуклеотиді, і/або в областях, які є 5'- або 3'-кінцевими для послідовності суміжних нуклеїнових основ. Приклади такої модифікації нуклеотиду включають зміну цукрової частини з утворенням замісної 2'-групи або створення місточкової структури (замкнута нуклеїнова кислота), що підвищує спорідненість зв'язування й може також надавати підвищену стійкість до нуклеази. Кращим аналогом нуклеотиду є LNA, зокрема, окси-LNA (така як D-окси-LNA і L-окси-LNA), аміно-LNA (така як бета-D-аміно-LNA і альфа-L-аміно-LNA), тіо-LNA (така як D-тіо-LNA і L-тіоLNA) і/або ENA (така як бета-D-ENA і альфа-L-ENA). У різних варіантах здійснення ланками LNA є D-окси-LNA. У деяких варіантах здійснення аналоги нуклеотидів, присутні в олігомері за даним винаходом (наприклад, що знаходяться у вищевказаних областях А і С), незалежно вибрані з ланок 2'-О-Алкіл-РНК, ланок 2'-аміно-ДНК, ланок 2'-фтор-ДНК, ланок LNA, ланок арабінонуклеїнової кислоти (ANA), ланок 2'-фтор-ANA, ланок НNA, ланок INA (інтеркалярна нуклеїнова кислота; публікація Christensen, 2002. Nucl. Acids. Res. 2002, 30: 4918-4925, що включена в даний опис як посилання) і ланок 2'-МОЕ. У різних варіантах здійснення в олігомері за даним винаходом присутній тільки один з вищевказаних типів аналогів нуклеотидів або їхня послідовність суміжних нуклеїнових основ. У різних варіантах здійснення аналогами нуклеотидів є 2'-О-Метоксіетил-РНК (2'-MOE), мономери 2'-фтор-ДНК або аналоги нуклеотидів LNA, при цьому олігонуклеотид за даним винаходом може включати аналоги нуклеотидів, які незалежно вибрані з вищевказаних трьох типів аналогів, або може включати тільки один тип аналога, вибраний із трьох типів. У різних варіантах здійснення щонайменше одним із зазначених аналогів нуклеотидів є 2'-МОЕ-РНК, зокрема, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 або 10 нуклеотидних ланок є 2'- МОЕ-РНК. У різних варіантах здійснення щонайменше одним із зазначених аналогів нуклеотидів є 2'-фтор-ДНК, зокрема, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 або 10 нуклеотидних ланок є 2'-фтор-ДНК. У різних варіантах здійснення олігомер за даним винаходом містить щонайменше одну ланку замкнутої нуклеїнової кислоти (LNA), зокрема, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 або 8 ланок LNA, а саме 37 або 4-8 ланок LNA або 3, 4, 5, 6 або 7 ланок LNA. У різних варіантах здійснення всі аналоги нуклеотидів є LNA. У деяких варіантах здійснення олігомер може містити D-окси-LNA і одну або декілька наступних ланок LNA: тіо-LNA, аміно-LNA, окси-LNA і/або ENA у бета-D або альфа-L конфігураціях або їхніх комбінаціях. У різних варіантах здійснення всі ланки цитозину LNA є 5'метилцитозином. У різних варіантах здійснення винаходу олігомер може містити як ланки LNA, так і ланки ДНК. Об'єднані ланки LNA і ДНК у цілому становлять 10-25 ланок, переважно, 10-20 ланок, більш переважно, 12-16 ланок. У різних варіантах здійснення нуклеотидна послідовність олігомеру, зокрема послідовність суміжних нуклеїнових основ складається щонайменше з однієї ланки LNА, при цьому інші нуклеотидні ланки є ланками ДНК. У різних варіантах здійснення олігомер містить тільки аналоги нуклеотидів LNA і природні нуклеотиди (такі як РНК або ДНК, найбільш переважно, нуклеотиди ДНК), необов'язково з модифікованими міжнуклеотидними зв'язками, такими як фосфотіоат. У різних варіантах здійснення щонайменше одна з нуклеїнових основ, що присутня в олігомері, має модифіковану основу, вибрану із групи, що включає 5-метилцитозин, ізоцитозин, псевдоізоцитозин, 5-бромурацил, 5-пропінілурацил, 6-амінопурин, 2-амінопурин, інозин, діамінопурин і 6-амінопурин. Замкнута нуклеїнова кислота (LNA) Термін "LNA" означає біциклічний аналог нуклеотиду, відомий як "замкнута нуклеїнова кислота". Цей термін може означати мономер LNA або стосовно "олігонуклеотиду LNA" або "олігомеру LNA" означає олігомер, що містить один або декілька таких біциклічних аналогів нуклеотидів. 13 UA 99290 C2 Замкнута нуклеїнова кислота (LNA), використовувана в олігомерах за даним винаходом, переважно, має структуру загальної формули I , N* 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 6 6* де Х вибраний з -О-, -S-, -N(R )-, -C(R R )-; В вибраний з водню, необов'язково заміщеного С1-4-алкокси, необов'язково заміщеного С1-4алкілу, необов'язково заміщеного С1-4-ацилокси, нуклеїнових основ, інтеркаляторів ДНК, фотохімічно активних груп, термохімічно активних груп, хелатоутворювальних груп, репортерних груп і лігандів; Р означає положення радикалу для міжнуклеотидного зв'язку з наступним мономером або 5'-кінцеву групу, причому зазначений міжнуклеотидний зв'язок або 5'-кінцева група 5 5* необов'язково включає замісник R або еквівалентний замісник R ; Р* означає міжнуклеотидний зв'язок з попереднім мономером або 3'-кінцеву групу; 4* 2* a b R і R разом означають бірадикал, що складається з 1-4 груп/атомів, вибраних з –C(R R )-, a b a a a -C(R )=C(R )-, -C(R )=N-, -O-, -Si(R )2-, -S-, -SO2-, -N(R )- і >C=Z, a а b де Z вибраний з -О-, -S- і –N(R )-; R й R незалежно вибрані з водню, необов'язково заміщеного С1-12-алкілу, необов'язково заміщеного С2-12-алкенілу, необов'язково заміщеного С2гідрокси, С1-12-алкокси, С2-12-алкоксіалкілу, С2-12-алкенілокси, карбокси, С1-1212-алкінілу, алкоксикарбонілу, С1-12-алкілкарбонілу, формілу, арилу, арилоксикарбонілу, арилокси, арилкарбонілу, гетероарилу, гетероарилоксикарбонілу, гетероарилокси, гетероарилкарбонілу, аміно, моно- і ді(С1-6-алкіл)аміно, карбамоїлу, моно- і ді(С1-6-алкіл)амінокарбонілу, аміно-С1-6алкіламінокарбонілу, моноі ді(С1-6-алкіл)-аміно-С1-6-алкіламінокарбонілу, С1-6алкілкарбоніламіно, карбамідо, С1-6-алканоїлокси, сульфоно, С1-6-алкілсульфонілокси, нітро, азидо, сульфанілу, С1-6-алкілтіо, галогену, інтеркаляторів ДНК, фотохімічно активних груп, термохімічно активних груп, хелатоутворювальних груп, репортерних груп і лігандів, де арил і а b гетероарил можуть бути необов'язково заміщені й два здвоєних замісники R й R разом можуть означати необов'язково заміщений метилен (=СН2); і 1* 2 3 5 5* 6 6* кожен із присутніх замісників R , R , R , R , R , R і R незалежно вибраний з водню, необов'язково заміщеного С1-12-алкілу, необов'язково заміщеного С1-12-алкенілу, необов'язково заміщеного С1-12-алкінілу, гідрокси, С1-12-алкокси, С1-12-алкоксіалкілу, С1-12-алкенілокси, карбокси, С1-12-алкоксикарбонілу, С1-12-алкілкарбонілу, формілу, арилу, арилоксикарбонілу, арилокси, арилкарбонілу, гетероарилу, гетероарилоксикарбонілу, гетероарилокси, гетероарилкарбонілу, аміно, моно- і ді(С1-6-алкіл)аміно, карбамоїлу, моно- і ді(С1-6-алкіл)амінокарбонілу, аміно-С1-6алкіламінокарбонілу, моноі ді(С1-6-алкіл)-аміно-С1-6-алкіламінокарбонілу, С1-6алкілкарбоніламіно, карбамідо, С1-6-алканоїлокси, сульфоно, С1-6-алкілсульфонілокси, нітро, азидо, сульфанілу, С1-6-алкілтіо, галогену, інтеркаляторів ДНК, фотохімічно активних груп, термохімічно активних груп, хелатоутворювальних груп, репортерних груп і лігандів, де арил і гетероарил можуть бути необов'язково заміщені й два здвоєних замісники разом можуть означати оксо, тіоксо, іміно або необов'язково заміщений метилен або разом можуть утворювати спіробірадикал, що складається з алкіленового ланцюга з 1-5 атомами вуглецю, що необов'язково переривається й/або закінчується одним або декількома гетероатомами/групами, N N вибраними з -О-, -S- і -(NR )-, де R вибраний з водню й С1-4-алкілу і два суміжних (нездвоєних) N* замісники можуть означати додатковий зв'язок, що утворює подвійний зв'язок; і елемент R , коли він присутній і не утворює радикал, вибраний з водню й С 1-4-алкілу; і включає основні солі й кислотно-адитивні солі. 5* У різних варіантах здійснення R вибраний з Н, -СН3, СН2-СН3, - СН2-О-СН3 і -СН=СН2. 4* 2* a b В різних варіантах здійснення R і R разом означають бірадикал, вибраний з -С(R R )-O-, a b c d a b c d e f a b c d a b c d C(R R )-C(R R )-O-, -C(R R )-C(R R )-C(R R )-O-, -C(R R )-O-C(R R )-, -C(R R )-O-C(R R )-O-, a b c d a b c d e f a b c d a b c a b C(R R )-C(R R )-, -C(R R )-C(R R )-C(R R )-, -C(R )=C(R )-C(R R )-, -C(R R )-N(R )-, -C(R R )c d e a b c a b a b c d a b c d e f C(R R )-N(R )-, -C(R R )-N(R )-O-, -C(R R )-S- і -C(R R )-C(R R )-S-, де R , R , R , R , R і R незалежно вибрані з водню, необов'язково заміщеного С1-12-алкілу, необов'язково заміщеного С2-12-алкенілу, необов'язково заміщеного С2-12-алкінілу, гідрокси, С1-12-алкокси, С2-12алкоксіалкілу, С2-12-алкенілокси, карбокси, С1-12-алкоксикарбонілу, С1-12-алкілкарбонілу, формілу, арилу, арилоксикарбонілу, арилокси, арилкарбонілу, гетероарилу, гетероарилоксикарбонілу, гетероарилокси, гетероарилкарбонілу, аміно, моно- і ді(С1-6-алкіл)аміно, карбамоїлу, моно- і 14 UA 99290 C2 5 10 15 ді(С1-6-алкіл)амінокарбонілу, з аміно-С1-6-алкіламінокарбонілу, моно- і ді(С1-6-алкіл)-аміно-С1-6алкіламінокарбонілу, С1-6-алкілкарбоніламіно, карбамідо, С1-6-алканоїлокси, сульфоно, С1-6алкілсульфонілокси, нітро, азидо, сульфанілу, С 1-6-алкілтіо, галогену, інтеркаляторів ДНК, фотохімічно активних груп, термохімічно активних груп, хелатоутворювальних груп, репортерних груп і лігандів, де арил і гетероарил можуть бути необов'язково заміщені й два а b здвоєних замісники R й R разом можуть означати необов'язково заміщений метилен (=СН2). 4* 2* В іншому варіанті здійснення R і R разом означають бірадикал, вибраний з -СН2-О-, -СН2S-, -CH2-NH-, -CH2-N(CH3)-, -CH2-CH2-O-, -CH2-CH(CH3)-, -CH2-CH2-S-, -CH2-CH2-NH-, -CH2-CH2CH2-, -CH2-CH2-CH2-O-, -CH2-CH2-CH(CH3)-, -CH=CH-CH2-, -CH2-O-CH2-O-, -CH2-NH-O-, -CH2N(CH3)-O-, -CH2-O-CH2-, -CH(CH3)-O-, -CH(CH2-O-CH3)-O-. Асиметричні групи для всіх хіральних центрів можуть знаходитися в R або S орієнтації. LNA, використовувана в олігомері за даним винаходом, переважно, включає щонайменше одну ланку LNA, що має будь-яку з нижченаведених формул: , Н де Y означає -О-, -O-CH2-, -S-, -NH- або N(R ); Z і Z* незалежно вибрані з міжнуклеотидного зв'язку, кінцевої групи або захисної групи; В означає основну частину природного або Н неприродного нуклеотиду й R вибраний з водню й С1-4-алкілу. Особливо переважні ланки LNA показані на схемі 2. Схема 2 20 . 25 Термін "тіо-LNA" означає замкнуту нуклеїнову основу (LNA), у якій Y у наведеній вище загальній формулі вибраний з S або -СН2-S-. Тіо-LNA може знаходитися в бета-D і альфа-L конфігурації. 15 UA 99290 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Термін "аміно-LNA" означає замкнуту нуклеїнову основу (LNA), у якій Y у наведеній вище загальній формулі вибраний з -N(H)-, N(R)-, CH2-N(H)- і -СН2-N(R)-, де R вибраний з водню й С14-алкілу. Аміно-LNA може знаходитися в бета-D і альфа-L конфігурації. Термін "окси-LNA" означає замкнуту нуклеїнову основу (LNA), у якій Y у наведеній вище загальній формулі означає -О- або -СН2-О-. Окси-LNA може знаходитися в бета-D і альфа-L конфігурації. Термін "ENA" означає замкнуту нуклеїнову основу (LNA), у якій Y у наведеній вище загальній формулі означає -СН2-О- (де атом кисню -СН2-О- приєднаний в 2'-положенні стосовно основи В). В переважному варіанті здійснення LNA вибраний з D-окси-LNA, L-окси-LNA, бета-D-аміноLNA і D-тіо-LNA, зокрема, D-окси-LNA. У даному описі термін "С1-4-алкіл" означає лінійний або розгалужений насичений вуглеводневий ланцюг, що включає від одного до чотирьох атомів вуглецю, такі як метил, етил, н-пропіл, ізопропіл, н-бутил, ізобутил, втор-бутил і трет-бутил. Рекрутинг РНКази Н Відомо, що олігомерна сполука може діяти без РНКаза-опосередкованого розщеплення мішеневої мРНК, наприклад, викликаючи стеричну невідповідність трансляції, або іншими методами, однак, переважні олігомери за даним винаходом можуть рекрутувати (ендо)рибонуклеазу (РНКазу), таку як РНКаза Н. У різних варіантах здійснення олігомер або послідовність суміжних нуклеїнових основ містить область, що складається щонайменше з 6, наприклад, щонайменше з 7 ланок послідовних нуклеотидів або нуклеїнових основ, зокрема, щонайменше з 8 або щонайменше з 9 ланок послідовних нуклеїнових основ (залишків), що включають 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 або 16 послідовних нуклеотидів або нуклеїнових основ, які при утворенні дуплекса з комплементарної мішеневої РНК можуть рекрутувати РНКазу. Послідовність суміжних нуклеїнових основ, що здатна рекрутувати РНКазу, може являти собою область В, розглянуту у зв'язку з олігомером з розривом за даним винаходом. У різних варіантах здійснення послідовність суміжних нуклеїнових основ, що здатна рекрутувати РНКазу, а саме область В, може мати більшу довжину й може містити 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19 або 20 ланок нуклеїнових основ. У європейському патенті 1222309 описані методи визначення активності РНКази in vitro, які можуть бути використані для визначення здатності рекрутувати РНКазу Н. Вважається, що олігомер може рекрутувати РНКазу Н, якщо при наявності комплементарної мішеневої РНК її початкова швидкість, вимірювана в пмоль/л/хв. за допомогою методів, описаних у прикладах 9195 європейського патенту 1222309, дорівнює щонайменше 1 %, щонайменше 5 %, щонайменше 10 % або менше 20 % початкової швидкості еквівалентного олігонуклеотиду, що містить тільки ДНК, при відсутності заміщень в 2'-положенні й наявності фосфотіоатних лінкерних груп між всіма нуклеотидами в олігонуклеотиді. У різних варіантах здійснення олігомер вважається по суті нездатним рекрутувати РНКазу Н, якщо при наявності комплементарної РНК-мішені й РНКази Н початкова швидкість РНКази Н, вимірювана в пмоль/л/хв. за допомогою методів, описаних у прикладах 91-95 європейського патенту 1222309, становить менше 1 %, менше 5 %, менше 10 % або менше 20 % початкової швидкості еквівалентного олігонуклеотиду, що містить тільки ДНК, при відсутності заміщень в 2'положенні й наявності фосфотіоатних лінкерних груп між всіма нуклеотидами в олігонуклеотиді. В інших варіантах здійснення олігомер вважається здатним рекрутувати РНКазу Н, якщо при наявності комплементарної РНК-мішені й РНКази Н початкова швидкість РНКази Н, вимірювана в пмоль/л/хв. за допомогою методів, описаних у прикладах 91-95 європейського патенту 1222309, дорівнює щонайменше 20 %, щонайменше 40 %, щонайменше 60 %, щонайменше 80 % початкової швидкості еквівалентного олігонуклеотиду, що містить тільки ДНК (тобто має таку ж послідовність основ, але містить тільки ланки ДНК), при відсутності заміщень в 2'положенні й наявності фосфотіоатних лінкерних груп між всіма нуклеотидами в олігонуклеотиді. Звичайно область олігомеру, що формує послідовність суміжних нуклеїнових основ у дуплекс із комплементарною РНК-мішенню й здатна рекрутувати РНКазу, складається з нуклеотидних ланок, що утворюють ДНК/РНК-подібний дуплекс із РНК-мішенню, і може включати як ланки ДНК, так і ланки LNA, що мають альфа-L конфігурацію, при цьому особливо переважною є L-окси-LNA. Олігомер за даним винаходом може містити послідовність нуклеїнових основ, що містить нуклеотиди й аналоги нуклеотидів, і може являти собою олігомер з розривом, олігомер з головним фрагментом або змішаний олігомер. 16 UA 99290 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Олігомер з головним фрагментом визначається розташованим біля 5'-кінця суміжним фрагментом аналогів нуклеотидів, що не рекрутують РНКазу, за яким слідує суміжний фрагмент ланок ДНК або модифікованих нуклеотидів (аналогів), що розпізнаються і розщеплюються РНКазою у напрямку 3'-кінця (щонайменше 7 таких нуклеотидів), і олігомер з кінцевим фрагментом визначається розташованим біля 5'-кінця суміжним фрагментом ДНК або модифікованих нуклеотидів (аналогів), що розпізнаються і розщеплюються РНКазою (щонайменше 7 таких нуклеотидів), за яким слідує суміжний фрагмент аналогів нуклеотидів, що не рекрутують РНКазу в напрямку 3'-кінця. Інші химерні олігомери за даним винаходом, іменовані змішаними олігомерами, характеризуються чергуванням i) ДНК або модифікованих нуклеотидів, що розпізнаються і розщеплюються РНКазою, і ii) аналогів нуклеотидів, що не рекрутують РНКазу. Деякі аналоги нуклеотидів також можуть опосередковувати зв'язування й розщеплення РНКазою. Через те, що -L-LNA рекрутує РНКазу лише деякою мірою, для олігомеру з розривом можуть знадобитися менші області (наприклад, розриви або область В) ДНК або модифікованих нуклеотидів, що розпізнаються і розщеплюються РНКазою Н, а змішаному олігомеру може бути додана більша гнучкість. Структура олігомеру з розривом Олігомер за даним винаходом, переважно, є олігомером з розривом. Олігомер з розривом являє собою олігомер, що містить суміжний фрагмент нуклеотидів або нуклеїнових основ, що здатний рекрутувати РНКазу, таку як РНКаза Н, зокрема, область, що складається щонайменше з 6 або 7 нуклеотидів ДНК, названу в даному описі як область В, причому область В фланкована в 5'- і 3'-кінці областями аналогів нуклеотидів, а саме аналогів нуклеотидів, що підвищують спорідненість зв'язування, таким чином, 1-6 аналогів нуклеотидів приєднані в 5'- і 3'кінці до суміжного фрагмента нуклеотидів, здатного рекрутувати РНКазу, і зазначені області називають відповідно як області А і С. Олігомер з розривом, переважно, містить полінуклеотидну послідовність формули (5' - 3'), АВ-С або, необов'язково, В-С-D або D-A-B-C, де область А (5'-кінцева область) містить або складається щонайменше з одного аналога нуклеотиду, такого як щонайменше одна ланка LNA, наприклад, з 1-6 аналогів нуклеотидів, таких як ланки LNA; область В містить або складається щонайменше з п'яти послідовних нуклеотидів або нуклеїнових основ, здатних рекрутувати РНКазу (при утворенні дуплекса з молекулою комплементарної РНК, такої як мішенева мРНК), таких як нуклеотиди ДНК; область С (3'-кінцева область) містить або складається щонайменше з одного аналога нуклеотиду, такого як щонайменше одна ланка LNA, наприклад, з 1-6 аналогів нуклеотидів, таких як ланки LNA; і область D, у випадку її наявності, містить або складається з 1, 2 або 3 нуклеотидних ланок, таких як нуклеотиди ДНК. У різних варіантах здійснення область А складається з 1, 2, 3, 4, 5 або 6 аналогів нуклеотидів, таких як ланки LNA, 2-5 аналогів нуклеотидів, таких як 2-5 ланок LNA, 3 або 4 аналогів нуклеотидів, таких як 3 або 4 ланки LNA; і/або область С складається з 1, 2, 3, 4, 5 або 6 аналогів нуклеотидів, таких як ланки LNA, 2-5 аналогів нуклеотидів, таких як 2-5 ланок LNA, 3 або 4 аналогів нуклеотидів, таких як 3 або 4 ланки LNA. У різних варіантах здійснення область В містить або складається з 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 або 12 послідовних нуклеотидів або нуклеїнових основ, здатних рекрутувати РНКазу, 6-10 або 7-9, наприклад, 8 послідовних нуклеотидів або нуклеїнових основ, здатних рекрутувати РНКазу. У різних варіантах здійснення область В містить або складається щонайменше з однієї нуклеотидної ланки ДНК, зокрема, 1-12 ланок ДНК, переважно, 4-12 ланок ДНК, більш переважно, 6-10 ланок ДНК, 7-10 ланок ДНК, найбільш переважно, 8, 9 або 10 ланок ДНК. У різних варіантах здійснення область А складається з 3 або 4 аналогів нуклеотидів, таких як LNA, область В складається з 7, 8, 9 або 10 ланок ДНК і область С складається з 3 або 4 аналогів нуклеотидів, таких як LNA. Такі структури містять (А-В-С) 3-10-3, 3-10-4, 4-10-3, 3-9-3, 39-4, 4-9-3, 3-8-3, 3-8-4, 4-8-3, 3-7-3, 3-7-4, 4-7-3 і також, можуть містити область D, що складається з однієї або 2 нуклеотидних ланок, таких як ланки ДНК. Структури олігомерів з розривом більш докладно описані в публікації WO 2004/046160, що включена в даний опис як посилання. У попередній заявці на патент США 60/977409 і заявці РСТ/EP2008/053314, які включені в даний опис як посилання, описані "короткі" олігомери з розривом, які в різних варіантах здійснення можуть являти собою олігомер з розривом за даним винаходом. У різних варіантах здійснення олігомер складається з послідовності суміжних нуклеїнових основ, що містить у цілому 10, 11, 12, 13 або 14 ланок нуклеїнових основ, що має формулу (5' 3'), А-В-С або необов'язково В-С-D або А-В-С, де А складається з 1, 2 або 3 ланок аналогів нуклеотидів, таких як ланки LNA; В складається з 7, 8 або 9 ланок суміжних нуклеотидів або нуклеїнових основ, здатних рекрутувати РНКазу при утворенні дуплекса з молекулою 17 UA 99290 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 комплементарної РНК (такої як мішенева мРНК), і С складається з 1, 2 або 3 ланок аналогів нуклеотидів, таких як ланки LNA. Область D, у випадку її наявності, складається з однієї ланки ДНК. У різних варіантах здійснення А складається з 1 ланки LNA. У різних варіантах здійснення А складається з 2 ланок LNA. У різних варіантах здійснення А складається з 3 ланок LNA. У різних варіантах здійснення С складається з 1 ланки LNA. У різних варіантах здійснення С складається з 2 ланок LNA. У різних варіантах здійснення С складається з 3 ланок LNA. У різних варіантах здійснення В складається з 7 нуклеотидних ланок. У різних варіантах здійснення В складається з 8 нуклеотидних ланок. У різних варіантах здійснення В складається з 9 нуклеотидних ланок. У різних варіантах здійснення В містить 1-9 ланок ДНК, зокрема, 2, 3, 4, 5, 6, 7 або 8 ланок ДНК. У різних варіантах здійснення винаходу В складається з ланок ДНК. У різних варіантах здійснення винаходу В містить щонайменше одну ланку LNA, що знаходиться в альфа-L конфігурації, зокрема, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 або 9 ланок LNA в альфа-L конфігурації. У різних варіантах здійснення винаходу В містить щонайменше одну ланку L-окси-LNA або всі ланки LNA в альфа-L конфігурації є ланками L-окси-LNA. У різних варіантах здійснення винаходу число нуклеотидів, присутніх у структурі А-В-С, вибрані із групи, що містить (ланки аналогів нуклеотидів - область В - ланок аналогів нуклеотидів): 1-8-1, 1-8-2, 2-8-1, 2-8-2, 3-8-3, 2-8-3, 3-8-2, 4-8-1, 4-8-2, 1-8-4, 2-84; 1-9-1, 1-9-2, 2-9-1, 2-9-2, 2-9-3, 3-9-2, 1-9-3, 3-9-1, 4-9-1, 1-9-4 або 1-10-1, 1-10-2, 2-10-1, 2-10-2, 1-10-3, 3-10-1. У різних варіантах здійснення винаходу число нуклеотидів у структурі А-В-С вибране із групи, що складається з: 2-7-1, 1-7-2, 2-7-2, 3-7-3, 2-7-3, 3-7-2, 3-7-4 і 4-7-3. У різних варіантах здійснення винаходу кожна з областей А і С складається із двох ланок LNA і В складається з 8 або 9 нуклеотидних ланок, переважно, ланок ДНК. Інші структури олігомеру з розривом включають такі структури, у яких область А і/або С складається з 3, 4, 5 або 6 аналогів нуклеотидів, вибраних із групи, що включає мономери 2'-ОМетоксіетил-РНК (2'-МОЕ) і 2'-фтор-ДНК, і область В складається з 8, 9, 10, 11 або 12 нуклеотидів, таких як ланки ДНК (або нуклеїнової основи), що утворюють структури олігомеру с розривом 5-10-5 і 4-12-4. Інші структури олігомерів з розривом описані в публікації WO 2007/146511А2, що включена в даний опис як посилання. Лінкерні групи Терміни "лінкерна група" або "міжнуклеотидний зв'язок" означають групу, здатну ковалентно зв'язувати два нуклеотиди або нуклеотидні основи, два аналоги нуклеотидів, нуклеотид і аналог нуклеотиду й т.д. Конкретні й переважні приклади включають фосфатні групи й фосфотіоатні групи. Нуклеїнові основи олігомеру за даним винаходом або послідовності суміжних нуклеїнових основ зв'язані лінкерними групами. Кожна нуклеїнова основа зв'язана з 3'-кінцевим суміжною нуклеїновою основою за допомогою лінкерної групи. Прйнятні лінкерні групи включають групи, зазначені в публікації WO 2007/031091, наприклад, лінкерні групи, зазначені в першому абзаці на сторінці 34 публікації WO 2007/031091 (яка включена в даний опис як посилання). У різних варіантах здійснення переважно модифікувати лінкерну групу, перетворивши її з нормальної фосфодіефірної групи в групу, що більш стабільна до дії нуклеази, таку як фосфотіоатна або боранофосфатна група, тому що обидві зазначені групи, хоча й розщеплюються РНКазою Н, проте забезпечують антисмислове інгібування, знижуючи експресію гену-мішені. Переважними є пприйнятні сірковмісні (S) лінкерні групи, описані в даному описі. Фосфотіоатні лінкерні групи також є преважними, зокрема, завдяки наявності області розриву (В) в олігомерах з розривом. Фосфотіоатні зв'язки також можуть бути використані для фланкуючих областей (А і С, а також для зв'язування А або С з D і в області D). Області А, В і С, однак, можуть включати лінкерні групи, що відрізняються від фосфотіоатних груп, наприклад, фосфодіефірні зв'язки, зокрема, у тих випадках, коли використання аналогів нуклеотидів захищає лінкерні групи в областях А і С від розщеплення ендонуклеазою, наприклад, коли області А і С містять нуклеотиди LNA. Лінкерні групи в олігомері можуть бути фосфодіефірними, фосфотіоатними або боранофосфатними групами, забезпечуючи розщеплення РНК-мішені РНКазою Н. Фосфотіоатні групи є переважними завдяки кращій стабільності до нуклеази й з інших причин, таких як простота одержання. В одному варіанті здійснення нуклеотиди й/або аналоги нуклеотидів зв'язані один з одним за допомогою фосфотіоатних груп. Вважається, що введення фосфодіефірних зв'язків, наприклад, одного або двох зв'язків, в олігомер з фосфотіоатними зв'язками, зокрема, між ланками аналогів нуклеотидів (звичайно в 18 UA 99290 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 області А і/або С) або поруч із ними, може змінити біодоступність і/або біорозподіл олігомера; див. публікацію WO 2008/053314, що включена в даний опис як посилання. У деяких варіантах здійснення, наприклад, у вищеописаних варіантах здійснення, де це можливо й спеціально не зазначено, всі інші лінкерні групи є фосфодіефірними або фосфотіоатними групами, або їхньою сумішшю. У деяких варіантах здійснення всі межнуклеотидні лінкерні групи є фосфотіоатними групами. При посиланні на конкретні олігонуклеотидні послідовності олігомерів з розривом за даним винаходом слід зазначити, що в різних варіантах здійснення, коли зв'язки є фосфотіоатними зв'язками, можуть бути використані інші зв'язки, наприклад, фосфатні (фосфодіефірні) зв'язки, зокрема, для зв'язування аналогів нуклеотидів, таких як ланки LNA. Аналогічним чином, при посиланні на конкретні олігонуклеотидні послідовності олігомерів з розривом за даним винаходом, у яких залишки С є 5'-метилмодифікованим цитозином, у різних варіантах здійснення один або кілька залишків С, присутніх в олігомері, можуть бути немодифікованими залишками С. Олігомерні сполуки Олігомери за даним винаходом можуть бути вибрані із групи, що складається з SEQ ID NO:169-196 і 234, як показано в таблиці 4 приклади 8. Кон'югати У контексті даного опису термін "кон'югат" означає гетерогенну молекулу, утворену шляхом ковалентного зв'язування ("кон'югації") олігомеру за даним винаходом з однією або декількома частинами, що не є нуклеотидами/аналогами нуклеотидів (тобто не є нуклеїновими основами), або частинами, що не є полінуклеотидами. Приклади частин, що не є нуклеотидами або полінуклеотидами, включають макромолекулярні речовини, такі як білки, ланцюги жирних кислот, цукрові залишки, глікопротеїни, полімери або їхні комбінації. Білки звичайно є антитілами до білка-мішені. Характерним полімером може бути поліетиленгліколь. У різних варіантах здійснення олігомер за даним винаходом може містити полінуклеотидну область, тобто область нуклеотидів/нуклеїнових основ, що звичайно складається з послідовності суміжних нуклеїнових основ, і також область без нуклеотидів. Олігомер за даним винаходом, що складається з послідовності суміжних нуклеїнових основ, може містити компоненти, що не є нуклеотидами/нуклеїновими основами, зокрема, компоненти кон'югату. У різних варіантах здійснення олігомерна сполука зов'язана з лігандами/кон'югатами, які можуть бути використані, наприклад, для посилення проникнення в клітину олігомерних сполук. У публікації WO 2007/031091 описані прийнятні ліганди й кон'югати, які включені в даний опис як посилання. Даний винахід також стосується кон'югату, що містить сполуку за даним винаходом й щонайменше одну частину, що не є нуклеотидом або полінуклеотидом, ковалентно зв'язану із зазначеною сполукою. Тому, у різних варіантах здійснення сполука за даним винаходом, що складається з конкретної послідовності нуклеїнової кислоти або нуклеїнових основ, також може містити щонайменше одну частину, що не є нуклеотидом або полінуклеотидом (наприклад, частину, що не містить жодного або декількох нуклеотидів або аналогів нуклеотидів), ковалентно зв'язану із зазначеною сполукою. Кон'югати можуть підвищувати активність, розподіл у клітинах або проникнення в клітину олігомеру за даним винаходом. Такі частини включають, але ними не обмежуючись, антитіла, поліпептиди, ліпідні частини, такі як холестерин, холієву кислоту, простий тіоефір, наприклад, гексил-s-тритилтіол, тіохолестерин, аліфатичний ланцюг, наприклад, додекандіольні або ундецильні залишки, фосфоліпіди, наприклад, дигексадецил-рац-гліцерин або 1,2-ді-огексадецил-рац-гліцеро-3-h-фосфонат триетиламонію, поліамін або поліетиленгліколь, адамантаноцтову кислоту, пальмітил, октадециламін або гексиламінокарбонілоксихолестерин. Олігомери за даним винаходом також можуть бути кон'юговані з активними лікарськими речовинами, такими як, наприклад, аспірин, ібупрофен, лікарський засіб сульфагрупи, антидіабетичний засіб, антибактеріальний засіб або антибіотик. У різних варіантах здійснення кон'югованою частиною є стерол, такий як холестерин. У різних варіантах здійснення кон'югована частина містить або складається з позитивно зарядженого полімеру, такого як позитивно заряджені пептиди, наприклад, довжиною 1-50, 2-20, 3-10 амінокислотних залишків, і/або поліалкіленоксиду, такого як поліетиленгліколь (PEG) або пропіленгліколь; див. публікацію WO 2008/034123, що включена в даний опис як посилання. Позитивно заряджений полімер, такий як поліалкіленоксид, може бути приєднаний до олігомеру за даним винаходом за допомогою лінкера, такого як лінкер, що вивільняється, описаний у публікації WO 2008/034123. Активовані олігомери 19 UA 99290 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Термін "активований олігомер", як використовується в даному документі, означає олігомер за даним винаходом, що ковалентно зв'язаний (тобто, функціонально активований) щонайменше з однією функціональною частиною, що робить можливим ковалентне зв'язування олігомеру з однією або декількома кон'югованими частинами, тобто частинами, які самі по собі не є нуклеїновими кислотами або мономерами, з утворенням кон'югатів, розглянутих у даному описі. Функціональна частина звичайно містить хімічну групу, здатну ковалентно зв'язуватися з олігомером, наприклад, за допомогою 3'-гідроксильної групи або екзоциклічної групи NH2 основи аденіну, спейсера, що переважно, є гідрофільним, і кінцевої групи, здатної зв'язуватися з кон'югованою частиною (наприклад, аміногрупою, сульфгідрильною або гідроксильною групою). У деяких варіантах здійснення зазначена кінцева група не захищена і є, наприклад, групою NH 2. В інших варіантах здійснення кінцева група захищена, наприклад, будь-якою прийнятною захисною групою, аналогічною описаним у публікації "Protective Groups in Organic Synthesis" by rd Theodora W. Greene and Peter G.M. Wuts, 3 edition (John Wiley & Sons, 1999). Приклади прийнятних гідроксильних захисних груп включають складні ефіри, такі як складний ефір оцтової кислоти, аралкільні групи, такі як бензил, дифенілметил або трифенілметил, і тетрагідропіраніл. Приклади прийнятних амінозахисних груп включають бензильні, альфаметилбензильні, дифенілметильні, трифенілметильні, бензилоксикарбонільні, третбутоксикарбонільні й ацильні групи, такі як трихлорацетил або трифторацетил. У деяких варіантах здійснення функціональна частина є самовідщеплюваною. В інших варіантах здійснення функціональна частина піддається біологічному розкладанню. Див., наприклад, патент США № 7087229, що повністю включений у даний опис як посилання. У деяких варіантах здійснення олігомери за даним винаходом функціонально активовані біля 5'-кінця, що робить можливим ковалентне зв'язування кон'югованої частини з 5'-кінцем олігомеру. В інших варіантах здійснення олігомери за даним винаходом можуть бути функціонально активовані в 3'-кінці. В інших варіантах здійснення олігомери за даним винаходом можуть бути функціонально активовані уздовж кістяка або в положенні гетероциклічної основи. В інших варіантах здійснення олігомери за даним винаходом можуть бути функціонально активовані в декількох положеннях, незалежно вибраних біля 5'-кінця, 3'кінця, кістяка й основи. У деяких варіантах здійснення активовані олігомери за даним винаходом синтезують, включаючи під час синтезу один або декілька мономерів, ковалентно зв'язаних з функціональною частиною. В інших варіантах здійснення активовані олігомери за даним винаходом синтезують із мономерами, які не були функціонально активовані, і олігомер функціонально активують після закінчення синтезу. У деяких варіантах здійснення олігомери функціонально активують невільним складним ефіром, що містить аміноалкільний лінкер, у якому алкільна частина має формулу (СН2)w, де w означає ціле число від 1 до 10, переважно, приблизно 6, при цьому алкільна частина алкіламіногрупи може мати прямий або розгалужений ланцюг і функціональна група приєднана до олігомеру за допомогою складноефірної групи (-ОС(О)-(СН2)wNH). В інших варіантах здійснення олігомери функціонально активують невільним складним ефіром, що містить (СН2) w-сульфгідрильний (SH) лінкер, де w означає ціле число від 1 до 10, переважно, приблизно 6, алкільна частина алкіламіно групи може мати прямий або розгалужений ланцюг і функціональну групу приєднану до олігомеру за допомогою складноефірної групи (-О-С(О)-(СН2)wSH). У деяких варіантах здійснення олігонуклеотиди, активовані сульфгідрилом, кон'юговані з полімерними частинами, такими як поліетиленгліколь або пептиди (у результаті утворення дисульфідного зв'язку). Активовані олігомери, що містять вищеописані невільні складні ефіри, можуть бути синтезовані будь-яким методом, відомим у даній галузі, і, зокрема, методами, описаними в публікації РСТ № WO 2008/034122, що повністю включена в даний опис, і в наведених в ній прикладах. В інших варіантах здійснення олігомери за даним винаходом функціонально активовані шляхом введення в олігомер сульфгідрильних, аміно або гідроксильних груп за допомогою функціонально активуючого реагенту, описаного в патентах США №№ 4962029 і 4914210, тобто за допомогою по суті лінійного реагенту, що має фосфорамідит біля одного кінця, що приєднаний гідрофільним спейсером до протилежного кінця, що містить захищену або незахищену сульфгідрильну, аміно або гідроксильну групу. Такі реагенти головним чином взаємодіють із гідроксильними групами олігомеру. У деяких варіантах здійснення такі активовані олігомери містять функціонально активуючий реагент, пов'язаний з 5'-гідроксильною групою олігомеру. В інших варіантах здійснення активовані олігомери містять функціонально 20 UA 99290 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 активуючий реагент, приєднаний до 3'-гідроксильної групи. В інших варіантах здійснення активовані олігомери за даним винаходом містять функціонально активуючий реагент, пов'язаний з гідроксильною групою в кістяку олігомеру. В інших варіантах здійснення олігомер за даним винаходом функціонально активують за допомогою декількох функціонально активуючих реагентів, описаних у патентах США №№ 4962029 і 4914210, які повністю включені в даний опис як посилання. Методи синтезу таких функціонально активуючих реагентів, і включення їх у мономери або олігомери описані в патентах США №№ 4962029 і 4914210. У деяких варіантах здійснення 5'-кінець олігомеру, зв'язаного твердофазним методом, функціонально активують похідним дієнілфосфорамідиту з наступним кон'югуванням олігомеру з вилученою захисною групою, наприклад, з амінокислотою або пептидом за допомогою реакції циклоприєднання Дільса - Альдера. У різних варіантах здійснення введення в олігомер мономерів, що містять модифікації 2'цукру, такі як цукор, заміщений 2'-карбаматом, або 2'-(Пентил-N-Фталімідо) дезоксирибозацукор, полегшує ковалентне зв'язування кон'югованих частин із цукрами олігомеру. В інших варіантах здійснення олігомер з аміновмісним лінкером в 2'-положенні одного або декількох мономерів одержують, використовуючи такий реагент як, наприклад, 5'-диметокситритил-2'-ОО-(е-фталімідиламінопентил)-2'-дезоксіаденозин-3'-N, N-діізопропілціаноетоксифосфорамідит. Див., наприклад, публікацію Monoharan, et al., Tetrahedron Letters, 1991, 34, 7171. В інших варіантах здійснення олігомери за даним винаходом можуть мати аміновмісні функціональні частини в положенні нуклеїнової основи, у тому числі в положенні N6 пуринаміногрупи, екзоциклічного N2 гуаніну, у положеннях N4 або 5 цитозину. У різних варіантах здійснення така функціональна активація може бути досягнута за допомогою комерційного реагенту, що уже функціонально активований у процесі синтезу олігомеру. Деякі функціональні частини є комерційно доступними, наприклад, гетеробіфункціональні й гомобіфункціональні лінкерні частини можуть бути придбані в компанії Pierce Co. (Rockford, Ill). Іншими комерційно доступними лінкерними групами є 5'-аміномодифікатор С6 і 3'аміномодифікатор компанії Glen Research Corporation (Sterling, Va.). 5'-Аміномодифікатор С6 також можна придбати в компанії ABI (Applied Biosystems Inc., Foster City, Calif.) під торговельною назвою амінолінк-2, і 3'-аміномодифікатор також можна придбати в компанії Clontech Laboratories Inc. (Palo Alto, Calif.). Композиції Олігомер за даним винаходом може бути використаний у фармацевтичних препаратах і композиціях. Такі композиції включають фармацевтично прийнятний розріджувач, носій, сіль або ад'ювант. У публікації WO 2007/031091, що включена в даний опис як посилання, описані придатні й переважні фармацевтично прийнятні розріджувачі, носії й ад'юванти. Прийнятні дози, препарати, способи введення, композиції, лікарські форми, комбінації з іншими лікарськими засобами, проліки також описані в публікації WO 2007/031091, що включена в даний опис як посилання. У використовуваному тут значенні термін "фармацевтично прийнятні солі" означає солі, які зберігають необхідну біологічну активність сполук за даним винаходом й викликають мінімальні небажані токсикологічні ефекти. Необмежувальні приклади таких солей можуть включати солі, утворені з органічною амінокислотою, і основно-адитивні солі, утворені з катіонами металів, такими як цинк, кальцій, вісмут, барій, магній, алюміній, мідь, кобальт, нікель, кадмій, натрій, калій і тому подібні, або з катіоном, утвореним з аміаку, N, N'-дибензилетилендіаміну, Dглюкозаміну, тетраетиламонію або етилендіаміну; або (с) комбінації (а) і (b), наприклад, таннат цинку або тому подібні. Застосування Олігомери за даним винаходом можуть бути використані як реагенти для наукових досліджень, наприклад, для діагностики, лікування й профілактики. У наукових дослідженнях такі олігомери можуть бути використані для специфічного інгібування експресії або синтезу білка HER3 (звичайно шляхом розкладання або інгібування мРНК, що запобігає утворенню білка) у клітинах і в організмі експериментальних тварин, що полегшує функціональний аналіз мішені або підтвердження її придатності як мішені для терапевтичного впливу. У діагностиці олігомери за даним винаходом можуть бути використані для виявлення й кількісного визначення експресії HER3 у клітині й тканинах методами нозерн-блотингу, гібридизації in situ або аналогічними методами. У терапевтичних цілях олігомерні сполуки вводять тварині або людині, у якої припускають наявність захворювання або порушення, яке можна лікувати, модулюючи експресію HER3 (і необов'язково НER2 і/або EGFR), зокрема, вводять ефективну кількість олігомеру (або його 21 UA 99290 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 кон'югату) за даним винаходом. Даний винахід, крім того, стосується способів лікування ссавця, наприклад, людини, у якої припускають наявність захворювання або ймовірність розвитку захворювання, або стану, пов'язаного з експресією HER3, шляхом введення терапевтично або профілактично ефективної кількості одного або декількох олігомерів або композицій за даним винаходом. Даний винахід також стосується використання сполук або кон'югатів за даним винаходом для одержання лікарського засобу для лікування порушення, зазначеного в даному описі, або його використання в способі лікування порушення за даним винаходом. Даний винахід також стосується олігомеру, композиції або кон'югату, призначеного для використання як лікарського засобу. Що стосується способів за даним винаходом, то олігомер або кон'югат за даним винаходом вводять у вигляді ефективної кількості олігомеру або кон'югату, наприклад, кількості, що забезпечує ефективне лікування, або кількості, що ефективно інгібує або знижує експресію HER3 у клітині або клітинах. Даний винахід також стосується способу лікування порушення, зазначеного в даному описі, що включає введення індивідові, при необхідності, сполуки, кон'югату й/або фармацевтичної композиції за даним винаходом. У різних варіантах здійснення олігомер або його кон'югат викликає необхідний терапевтичний ефект у людини, наприклад, шляхом утворення водневого зв'язку з мішеневою нуклеїновою кислотою. Олігомер або його кон'югат викликає зниження (інгібування) експресії мішені в результаті утворення водневого зв'язку (гібридизації) із мРНК мішені, завдяки чому знижується експресія гену. Крім того, передбачається можливість нетерапевтичного використання олігомерних сполук і кон'югатів за даним винаходом, наприклад, у діагностичних цілях. У різних варіантах здійснення олігомер за даним винаходом може індукувати апоптоз клітини, у яку введений зазначений олігомер, такої як клітина злоякісної пухлини, наприклад, лінії клітин, описані в даному описі (наприклад, при проведенні аналізу каспази). Однак у різних варіантах здійснення олігомери за даним винаходом можуть не індукувати апоптоз, як визначено, наприклад, за допомогою аналізу каспази. Незважаючи на те, що апоптоз може бути бажаний для ефективного знищення клітин, наприклад, клітин злоякісних пухлин, у різних варіантах здійснення апоптоз може бути негативно пов'язаний з більш токсичним впливом на клітини й тканини, які не є мішенню. В одних випадках залежно від захворювання, на яке спрямоване лікування, можуть бути вибрані олігонуклеотиди, які ефективно індукують апоптоз, і в інших випадках, коли, можливо, захворювання безпосередньо не загрожує життю індивіда, може бути вибраний олігомер, що не має таку ж сильну дію відносно індукції апоптозу. Медичне застосування Гіперпроліферативне порушення за даним винаходом є злоякісною пухлиною в різних варіантах здійснення. У більш конкретних варіантах здійснення злоякісна пухлина вибрана із групи, що складається з лімфом і лейкозів (наприклад, неходжкінська лімфома, лімфома Ходжкіна, гострий лейкоз, такий як гострий лімфолейкоз, гострий мієлоцитарний лейкоз, хронічний мієлоїдний лейкоз, хронічний лімфолейкоз, множинна мієлома), рак ободової кишки, рак прямої кишки, рак підшлункової залози, рак молочної залози, рак яєчника, рак передміхурової залози, рак нирки, гепатома, рак жовчних проток, хоріокарцинома, рак шийки матки, рак яєчка, рак легені, рак сечового міхура, меланому, рак голови й шиї, рак головного мозку, рак невідомої первинної локалізації, неоплазма, рак периферичної нервової системи, рак центральної нервової системи, пухлини різних типів (наприклад, фібросаркома, міксосаркома, ліпосаркома, хондросаркома, остеогенна саркома, хордома, ангіосаркома, ендотеліосаркома, лімфангіосаркома, лімфангіоендотеліальна саркома, синовіома, мезотеліома, пухлина Юїнга, лейоміосаркома, рабдоміосаркома, плоскоклітинний рак, базально-клітинний рак, аденокарцинома, рак потової залози, рак сальної залози, папілярна карцинома, папілярна аденокарцинома, цистаденокарцинома, медулярна карцинома, бронхогенний рак, семінома, тератокарцинома, пухлина Вільмса, дрібноклітинний рак легені, епітеліальний рак, гліома, астроцитома, медулобластома, краніофарингіома, епендимома, пінеалома, гемангіобластома, невринома слухового нерва, олігодендрогліома, менінгіома, нейробластома й ретинобластома), захворювання важкого ланцюга імуноглобуліну, метастази і будь-яке захворювання або порушення, що характеризується неконтрольованим або патологічним ростом клітин. У деяких конкретних варіантах здійснення злоякісна пухлина вибрана із групи, що складається з раку молочної залози, раку легені, раку яєчника, раку передміхурової залози, раку ободової кишки й раку головного мозку. 22 UA 99290 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Лікування такого захворювання або стану за даним винаходом може бути комбіноване з одним або декількома іншими видами протиракового лікування, такими як променева терапія, хіміотерапія або імунотерапія. У різних варіантах здійснення термін "лікування", як використовується в даному описі, означає як лікування існуючого захворювання (наприклад, вищевказаного захворювання або порушення), так і попередження захворювання, тобто профілактику. Тому, слід зазначити, що лікування за даним винаходом може бути профілактичним у різних варіантах здійснення. Одним з об'єктів даного винаходу є спосіб лікування ссавця, що страждає на захворювання або має ризик виникнення захворювання, пов'язаного з патологічними рівнями HER3, що включає введення зазначеному ссавцеві терапевтично ефективної кількості олігомеру, що націлено впливає на НER3, зокрема, олігомеру, що містить одну або декілька ланок LNA. Захворювання або порушення за даним винаходом в різних варіантах здійснення може бути пов'язане з мутацією гену HER3 або гену, білковий продукт якого зв'язаний або взаємодіє з HER3. Тому в різних варіантах здійснення мішенева мРНК є мутованою формою послідовності HER3. Значимим аспектом даного винаходу є можливість використовувати олігомер (сполуку) або кон'югат за даним винаходом для одержання лікарського засобу, призначеного для лікування захворювання, порушення або стану, зазначеного в даному описі. Способи за даним винаходом можуть бути використані для лікування або профілактики захворювань, викликаних патологічними рівнями HER3. Альтернативно, різні варіанти здійснення стосуються способу лікування патологічних рівнів HER3, що включає введення індивідові, при необхідності, олігомеру, кон'югату або фармацевтичної композиції за даним винаходом. Прийнятні дози, препарати, способи введення, композиції, лікарські форми, комбінації з іншими лікарськими засобами, проліки описані також у публікації WO 2007/031091, що включена в даний опис як посилання. Даний винахід також стосується фармацевтичної композиції, що включає сполуку або кон'югат за даним винаходом й фармацевтично прийнятний розріджувач, носій або ад'ювант. У публікації WO 2007/031091 представлені переважні фармацевтично прийнятні розріджувачі, носії й ад'юванти, які включені в даний опис як посилання. Даний винахід, крім того, стосується використання олігомеру (сполуки), композиції або кон'югату за даним винаходом для одержання лікарського засобу, призначеного для лікування патологічних рівнів HER3 або експресії мутантних форм HER3 (таких як алельні варіанти, пов'язані з одним з вищевказаних захворювань). Даний винахід також стосується олігомеру, композиції або кон'югату за даним винаходом, призначеного для використання як лікарський засіб. Крім того, даний винахід стосується способу лікування індивіда, що страждає на захворювання або стан, зазначений у даному описі. Індивід, що потребує лікування, є індивідом, що страждає на зазначене захворювання або порушення або має ризик виникнення такого захворювання або порушення. Захворювання або порушення за даним винаходом в різних варіантах здійснення винаходу може бути пов'язане з мутацією гену HER3 або гену, білковий продукт якого пов'язаний або взаємодіє з HER3. Тому в різних варіантах здійснення мішенева мРНК є мутованою формою послідовності HER3, наприклад, вона може включати одну або декілька точкових мутацій, таких як SNP, пов'язаних зі злоякісними пухлинами. Олігомери й інші композиції за даним винаходом можуть бути використані для лікування станів, пов'язаних з надекспресією або експресією мутованого варіанта HER3. Провідні вчені в даній галузі думають, що фармацевтичне втручання, націлене на HER3, дозволить терапевтично впливати на гіперпроліферативне порушення, таке як злоякісні пухлини, як зазначено в даному описі. Одним з об'єктів даного винаходу є спосіб лікування ссавця, що страждає на захворюванням або має ризик розвитку захворювання, пов'язаного з HER3, мутованим HER3 або патологічними рівнями HER3, що включає введення зазначеному ссавцеві терапевтично ефективної кількості олігомеру, що націлено впливає на HER3, що містить одну або декілька ланок LNA. Однак слід зазначити, що в різних варіантах здійснення такі гіперпроліферативні порушення як злоякісна пухлина, зазначені в даному описі, не обов'язково можуть бути пов'язані зі надекспресією HER3 або генних продуктів, пов'язаних з HER3. Одним з аспектів даного винаходу є спосіб лікування ссавця, що страждає на захворювання або має ризик виникнення захворювання, пов'язаного з HER2, мутованим HER2 або патологічними рівнями HER2, що включає введення ссавцеві терапевтично ефективної кількості 23 UA 99290 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 олігомеру, що націлено впливає на HER3 (і необов'язково на HER2 і/або EGFR), що містить одну або декілька ланок LNA. Одним з об'єктів даного винаходу є спосіб лікування ссавця, що страждає на захворювання або має ризик виникнення захворювання, пов'язаного з EGFR, мутованим EGFR або патологічними рівнями EGFR, що включає введення зазначеному ссавцеві терапевтично ефективної кількості олігомеру, що націлено впливає на HER3 (і необов'язково на HER2 і/або EGFR), що містить одну або декілька ланок LNA. Прикладами захворювань, у яких мутації HER3 ведуть до патологічних рівнів активності HER3, є карциноми молочної залози. Таким чином, в одному з конкретних варіантів здійснення злоякісна пухлина, на яку спрямоване лікування за даним винаходом, є раком молочної залози. Злоякісна пухлина за даним винаходом може бути вибрана з вищевказаних форм раку. Крім того, даний винахід стосується способу профілактики або лікування захворювання, що включає введення терапевтично ефективної кількості HER3-модулюючого олігомеру людині, при необхідності такого лікування. Даний винахід, крім того, стосується короткочасного введення HER3-модулюючої олігонуклеотидної сполуки. Альтернативно, різні варіанти здійснення стосуються способу лікування патологічних рівнів HER3, що включає введення індивідові, при необхідності, олігомеру, кон'югату або фармацевтичної композиції за даним винаходом, а також введення додаткового засобу або іншого активного інгредієнта. Відмінною рисою такого введення може бути те, що другий засіб або інший активний інгредієнт кон'югують із сполукою за даним винаходом, включають у фармацевтичну композицію або вводять в окремому препараті. Даний винахід, крім того, стосується використання сполуки, композиції або кон'югату за даним винаходом для одержання лікарського засобу, призначеного для лікування патологічних рівнів HER3 або експресії мутантних форм HER3 (таких як алельні варіанти, пов'язані з одним із захворювань, зазначених у даному описі). Індивідом, що потребує лікування, є індивід, що страждає на захворювання або порушення, або має ризик виникнення такого захворювання або порушення. Комбінування з іншими антисмисловими олігомерами Слід зазначити, що олігомери за даним винаходом можуть націлено впливати на такі мішені як HER3, HER2 і/або EGFR. Тому зрозуміло, що різні варіанти здійснення даного винаходу стосуються використання декількох олігомеров, які забезпечують або оптимізують націлений вплив на дві або три мішені, наприклад, одного олігомеру, що націлено впливає на HER3, і другого олігомеру, що націлено впливає на EGFR або HER2, або навіть трьох олігомероов, які націлено впливають, необов'язково незалежно, на HER3, HER2 і EGFR. У різних варіантах здійснення фармацевтична композиція за даним винаходом може містити ще один лікарський засіб, який націлено впливає на HER2, наприклад, антисмислові олігомери, які націлено впливають на мРНК HER2. У різних варіантах здійснення, які можуть бути однаковими або різними, фармацевтична композиція за даним винаходом може містити ще один лікарський засіб, що націлено впливає на EGFR, наприклад, антисмислові олігомери, що націлено впливають на мРНК EGFR. Що стосується структури олігомерів, таких як олігомери з розривом, коротколанцюгові олігомери і їх кон'югати, що націлено впливають на мРНК HER2 або EGFR, то за винятком того, що такі олігомери повинні бути комплементарні (або щонайменше на 80 % комплементарні) відповідній області мРНК HER2 або EGFR або включати 1, 2, 3 або 4 помилкові спарювання з відповідною областю мішені, у різних варіантах здійснення зазначені олігомери можуть мати таку ж структуру, що й олігомери за даним винаходом (тобто крім специфічної послідовності нуклеїнових основ). Набори компонентів Даний винахід також стосується набору компонентів, у якому першим компонентом є олігомер, кон'югат і/або фармацевтична композиція за даним винаходом й іншим компонентом є ще один активний інгредієнт (тобто інший лікарський засіб або олігомер за даним винаходом). Тому, зазначений набір компонентів може бути використаний у способі лікування за даним винаходом, що включає одночасне або послідовне введення першого й другого компонентів. Даний винахід стосується також набору компонентів, у якому першим компонентом є олігомер, кон'югат і/або фармацевтична композиція за даним винаходом й іншим компонентом є антисмисловий олігонуклеотид, здатний знижувати експресію HER2 і/або EGFR. Тому, зазначений набір компонентів може бути використаний у способі лікування за даним винаходом, що включає одночасне або послідовне введення першого й другого компонентів. Інші варіанти здійснення винаходу 24 UA 99290 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Наведені нижче варіанти здійснення винаходу також стосуються опису й короткого огляду даного винаходу й можуть бути об'єднані з розглянутими варіантами здійснення винаходу, включаючи варіант здійснення винаходу, викладений у формулі винаходу. 1. Антисмисловий олігонуклеотид, здатний зв'язуватися з мішеневою послідовністю гену НER3 SEQ ID NO:197 або його алелем і знижувати експресію HER3, що містить послідовність із 10-50 нуклеїнових основ, що відповідає мішеневій послідовності. 2. Антисмисловий олігонуклеотид за варіантом 1, у якому мішенева послідовність вибрана з областей гену HER3, представлених як SEQ ID NO:1-140, або його алельного варіанта. 3. Олігонуклеотид за варіантом 1 або варіантом 2, що містить послідовність із 10-16 нуклеотидних основ, представлену як SEQ ID NO:1, 16, 17, 18, 19, 34, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 74, 75, 76, 91, 92, 107, 122, 137, 138, 139 і 140, або її алельний варіант. 4. Олігонуклеотид за будь-яким з варіантів 1-3, що містить одну з послідовностей SEQ ID NO:1-140. 5. Олігонуклеотид за будь-яким з попередніх варіантів, представлених як SEQ ID NO:141196. 6. Олігонуклеотид за варіантом 1, що здатний знижувати експресію гену HER2 SEQ ID NO:199 або його алельного варіанта й/або гену EGFR SEQ ID NO:198 або його алельного варіанта. 7. Олігонуклеотид за варіантом 6, що здатний знижувати експресію гену HER2 SEQ ID NO:199 або його алельного варіанта й представлений як SEQ ID NO:177 або 178. 8. Олігонуклеотид за варіантом 6, що здатний знижувати експресію гену EGFR SEQ ID NO:198 або його алельного варіанта й представлений як SEQ ID NO:171 або 173. 9. Олігонуклеотид за варіантом 6, що здатний знижувати експресію гену HER2 SEQ ID NO:199 або його алельного варіанта й гену EGFR SEQ ID NO:198 або його алельного варіанта. 10. Олігонуклеотид за варіантом 9, що представлений будь-якою послідовністю SEQ ID NO:169, 170, 172, 174, 175, 176 і 179. 11. Олігонуклеотид за будь-яким з попередніх варіантів, у якому зазначена послідовність нуклеотидних основ включає зв'язки між нуклеотидними основами, незалежно вибраними з фосфодіефіру, фосфотіоату й боранофосфату. 12. Олігонуклеотид за будь-яким з попередніх варіантів, у якому щонайменше дві зазначених нуклеїнових основи є аналогами нуклеотидів. 13. Олігонуклеотид за варіантом 5, у якому зазначена послідовність нуклеїнових основ включає в 5'-3' напрямку (i) область А: фрагмент, що складається з 2-4 аналогів нуклеотидів, за якою слідує (ii) область В: фрагмент, що складається з 6-11 нуклеотидів або аналогів нуклеотидів, що відрізняються від аналогів нуклеотидів області А, за якою слідує (iii) область С: фрагмент, що складається з 2-4 аналогів нуклкеотидів, і потім необов'язково (iv) область D: один або два нуклеотиди. 14. Олігонуклеотид за варіантом 13, у якому область А містить щонайменше один фосфодіефірний зв'язок між двома ланками аналогів нуклеотидів і/або ланкою аналога нуклеотиду й ланкою нуклеїнової основи області В. 15. Олігонуклеотид за варіантом 13 або варіантом 14, у якому область С містить щонайменше один фосфодіефірний зв'язок між двома ланками аналогів нуклеотидів і/або ланкою аналога нуклеотиду й ланкою нуклеїнової основи області В. 16. Олігонуклеотид за будь-яким з варіантів 1-11, у якому всі зв'язки між нуклеїновими основами є фосфотіоатними зв'язками. 17. Олігонуклеотид за будь-яким з варіантів 12-16, у якому ланки аналогів нуклеотидів незалежно вибрані з 2'-О-Алкіл-РНК, 2'-аміно-ДНК, 2'-фтор-ДНК, замкнутої нуклеїнової кислоти (LNA), арабінонуклеїнової кислоти (ANA), 2'-фтор-ANA, HNA, інтеркалярної нуклеїнової кислоти (INA) і 2'-МОЕ. 18. Олігонуклеотид за варіантом 17, у якому аналоги нуклеотидів незалежно вибрані з 2'МОЕ-РНК, 2'-фтор-ДНК і LNA. 19. Олігонуклеотид за варіантом 18, у якому щонайменше один із зазначених аналогів нуклеотидів є замкнутою нуклеїновою кислотою (LNA). 20. Олігонуклеотид за варіантом 19, у якому всі аналоги нуклеотидів є LNA. 21. Олігонуклеотид за будь-яким з варіантів 17-20, у якому LNA вибрана з D-окси-LNA, Lокси-LNA, бета-D-аміно-LNA і D-тіо-LNA. 22. Кон'югат, що містить олігонуклеотид за будь-яким з попередніх варіантів і щонайменше одну частину, що не є нуклеотидом або полінуклеотидом, що ковалентно зв'язана із зазначеним олігонуклеотидом. 25 UA 99290 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 23. Кон'югат за варіантом 22, у якому зазначена частина, що не є нуклеотидом або полінуклеотидом, містить або складається зі стерольної групи, наприклад, холестерину. 24. Фармацевтична композиція, що містить олігонуклеотид за будь-яким з варіантів 1-21 або кон'югат за варіантом 22 або варіантом 23 і фармацевтично прийнятний розріджувач, носій або ад'ювант. 25. Олігонуклеотид або кон'югат за будь-яким з варіантів 1-23, призначений для використання як лікарський засіб. 26. Застосування олігонуклеотиду або кон'югату за будь-яким з варіантів 1-23 для одержання лікарського засобу, призначеного для лікування патологічних рівнів HER3, HER2 і/або EGFR або захворювання або стану, для якого показане зниження експресії HER3, HER2 і/або EGFR. 27. Застосування за варіантом 26, у якому зазначене захворювання або стан є злоякісною пухлиною. 28. Спосіб лікування індивіда, що страждає на рак, що включає стадію введення фармацевтичної композиції, олігонуклеотиду або кон'югату за будь-яким з варіантів 1-24 індивідові при необхідності такого лікування. 29. Застосування або спосіб за варіантом 27 або 28, у якому злоякісна пухлина вибрана з раку молочної залози, раку легені, раку яєчника, раку передміхурової залози, раку ободової кишки й раку головного мозку. 30. Мішенева послідовність у гені HER3, у якій антисмисловий олігонуклетид, що відповідає зазначеній мішеневій послідовності, здатний знизити експресію HER3. 31. Мішенева послідовність за варіантом 30, що вибрана з областей гену HER3, комплементарних SEQ ID NO:1-140 або їх алельних варіантів. 32. Спосіб зниження експресії HER3 у клітині, що включає контактування зазначеної клітини з олігонуклеотидом за будь-яким з варіантів 1-21. ПРИКЛАДИ Приклад 1. Синтез мономерів Структурні блоки й похідні мономерів LNA були отримані способами, описаними в публікації WO 07/031081 і в наведених в ній посиланнях. Приклад 2. Синтез олігонуклеотидів Олігонуклеотиди були синтезовані способом, описаним у публікації WO 07/031081. У таблиці 1 наведені приклади фрагментів антисмислових олігонуклеотидів за даним винаходом. Приклад 3. Структура олігонуклеотидів Згідно з даним винаходом були створені різні олігонуклеотиди для націленого впливу на різні області EGFR людини (номер доступу в Genbank NM_005228, представлений у даному описі як SEQ ID NO:198) і HER2 людини (номер доступу в Genbank NM_004448, представлений у даному описі як SEQ ID NO:199) крім HER3 людини (номер доступу в Genbank NM_001982, представлений у даному описі як SEQ ID NO:197). Таблиця 1. Антисмислові олігонуклеотидні послідовності за даним винаходом. Послідовності SEQ ID NO:1-50, 53, 139 і 140 є олігонуклеотидними послідовностями, створеними для націленого впливу на EGFR і HER2 людини, крім впливу на HER3 людини. У таблиці зазначене процентне значення гомології з HER3, EGFR і HER2. Олігонуклеотиди мають 0-2 помилкових спарювань із EGFR і 1-2 помилкових спарювань із HER2. Таблиця 1 Антисмислові олігонуклеотидні послідовності (фрагменти) SEQ ID NO SEQ ID NO:1 SEQ ID NO:2 SEQ ID NO:3 SEQ ID NO:4 Послідовність (5'-3') Довжина (основи) СайтМішень HER3 Комплементарність EGFR Комплементарність HER2 GCTCCAGACATCACTC 16 2866-2881 100 % 87,5 % GCTCCAGACATCACT 15 CTCCAGACATCACTC 15 GCTCCAGACATCAC 14 26 UA 99290 C2 SEQ ID NO:5 SEQ ID NO:6 SEQ ID NO:7 SEQ ID NO:8 SEQ ID NO:9 SEQ ID NO:10 SEQ ID NO:11 SEQ ID NO:12 SEQ ID NO:13 SEQ ID NO:14 SEQ ID NO:15 SEQ ID NO:16 SEQ ID NO:17 SEQ ID NO:18 SEQ ID NO:19 SEQ ID NO:20 SEQ ID NO:21 SEQ ID NO:22 SEQ ID NO:23 SEQ ID NO:24 SEQ ID NO:25 SEQ ID NO:26 SEQ ID NO:27 SEQ ID NO:28 SEQ ID NO:29 SEQ ID NO:30 SEQ ID NO:31 SEQ ID NO:32 SEQ ID NO:33 CTCCAGACATCACT 14 TCCAGACATCACTC 14 GCTCCAGACATCA 13 CTCCAGACATCAC 13 TCCAGACATCACT 13 CCAGACATCACTC 13 GCTCCAGACATC 12 CTCCAGACATCA 12 TCCAGACATCAC 12 CCAGACATCACT 12 CAGACATCACTC 12 CTCCAGACATCACTCT 16 2865-2880 100 % 93,8 % CAGACATCACTCTGGT 16 2862-2877 100 % 93,8 % AGACATCACTCTGGTG 16 2861-2876 100 % 93,8 % ATAGCTCCAGACATCA 16 2869-2884 93,8 % 87,5 % ATAGCTCCAGACATC 15 TAGCTCCAGACATCA 15 ATAGCTCCAGACAT 14 TAGCTCCAGACATC 14 AGCTCCAGACATCA 14 ATAGCTCCAGACA 13 TAGCTCCAGACAT 13 AGCTCCAGACATC 13 GCTCCAGACATCA 13 ATAGCTCCAGAC 12 TAGCTCCAGACA 12 AGCTCCAGACAT 12 GCTCCAGACATC 12 CTCCAGACATCA 12 27 UA 99290 C2 SEQ ID NO:34 SEQ ID NO:35 SEQ ID NO:36 SEQ ID NO:37 SEQ ID NO:38 SEQ ID NO:39 SEQ ID NO:40 SEQ ID NO:41 SEQ ID NO:42 SEQ ID NO:44 SEQ ID NO:45 SEQ ID NO:46 SEQ ID NO:47 SEQ ID NO:48 SEQ ID NO:49 SEQ ID NO:50 SEQ ID NO:51 SEQ ID NO:52 SEQ ID NO:53 SEQ ID NO:54 SEQ ID NO:228 SEQ ID NO:229 SEQ ID NO:230 SEQ ID NO:231 SEQ ID NO:232 SEQ ID NO:233 SEQ ID NO:55 SEQ ID NO:56 SEQ ID NO:57 TCACACCATAGCTCCA 16 2876-2891 87,5 % 93,8 % TCACACCATAGCTCC 15 CACACCATAGCTCCA 15 TCACACCATAGCTC 14 CACACCATAGCTCC 14 ACACCATAGCTCCA 14 TCACACCATAGCT 13 CACACCATAGCTC 13 ACACCATAGCTCC 13 TCACACCATAGC 12 CACACCATAGCT 12 ACACCATAGCTC 12 CACCATAGCTCC 12 ACCATAGCTCCA 12 CATCCAACACTTGACC 16 3025-3040 93,8 % 93,8 % ATCCAACACTTGACCA 16 3024-3039 93,8 % 93,8 % CAATCATCCAACACTT 16 3029-3044 87,5 % 93,8 % TCAATCATCCAACACT 16 3030-3045 87,5 % 93,8 % CATGTAGACATCAATT 16 3004-3019 87,5 % 93,8 % TAGCCTGTCACTTCTC 16 435-450 68,8 % 75 % TAGCCTGTCACTTCT 15 AGCCTGTCACTTCTC 15 TAGCCTGTCACTTC 14 AGCCTGTCACTTCT 14 TAGCCTGTCACTT 13 TAGCCTGTCACT 12 AGATGGCAAACTTCCC 16 530-545 68,8 % 68,8 % CAAGGCTCACACATCT 16 1146-1161 75 % 68,8 % AAGTCCAGGTTGCCCA 16 1266-1281 75 % 75 % 28