Катіонне електроосаджуване покриття, яке містить каніфоль

1. Катіонне електроосаджуване покриття, яке містить каніфоль, в якому каніфоль утворює частину головного ланцюга катіонної смоли, причому катіонна смола одержана шляхом реакції каніфолі спочатку з дієнофілом, який містить карбоксильні групи, і потім реакції з епоксидною смолою або реакції каніфолі спочатку із зв'язуючою молекулою і потім реакції з епоксидною смолою. 2. Покриття за п. 1, яке відрізняється тим, що дієнофіл включає акрилову кислоту. 3. Покриття за п. 1, яке відрізняється тим, що епоксидна смола включає дигліцидиловий ефір бісфенолу А. 4. Покриття за п. 1, яке відрізняється тим, що зв'язуюча молекула включає формальдегід. C2 2 (19) 1 3 Мета даного винаходу полягала в створені катіонних електроосаджуваних покриттів, або "ecoats", які містять каніфоль. Каніфоль утворює частину головного ланцюга катіонної смоли. Зрозуміло, що каніфоль фактично включає суміш сполук в якій часто переважає абієтинова кислота (тобто вміст абієтинової кислоти більший, ніж вміст будь-якого іншого компоненту). Каніфоль комерційно поставляється у вигляді, наприклад, живичної каніфолі, екстракційної каніфолі і талової каніфолі. Абієтинова кислота може використовуватися відповідно до даного винаходу в природній формі, або вона може бути очищена за допомогою способів, відомих фахівцям в даній галузі техніки. У своїй природній формі у вигляді каніфолі або смоляної кислоти абієтинова кислота може бути присутньою з ізомерними формами, такими як левопімарова кислота і кислоти пімарового типу. Також може бути присутнім матеріал живиці у вигляді дигідроабієтинової і дегідроабієтинової кислот. Оскільки каніфоль є складною сумішшю в основному конденсованого кільця, з двадцятьма атомами вуглецю, монокарбонових кислот і невеликої кількості некислотних компонентів, де молекула смоляної кислоти має подвійні зв'язки і карбоксильну кислотну групу, можна використовувати похідні із збереженням карбоксильної кислотної групи. Одним прикладом придатної каніфолі, яка може бути використана, є SYLVAROS NCY, талова каніфоль, яка поставляється Arizona Chemical, а іншим прикладом служить Бразильська живична каніфоль, яка поставляється Gehring-Monhomery. Як вказано вище, каніфоль утворює частину катіонного головного ланцюга. Це означає, що компоненти або частину каніфолі модифікують для надання їм здатності полімеризуватися з іншими компонентами покриття, і тому вони полімеризуються в процесі отримання катіонної смоли. Таким чином, каніфоль утворює частину головного ланцюга катіонної смоли. Цим даний винахід відрізняється від винаходів, в яких каніфоль використовується як добавка; при використанні як добавка, каніфоль не модифікується і не входить до головного ланцюга покриття. Як вказано вище, каніфоль модифікують або адаптують так, щоб вона утворювала частину катіонного головного ланцюга. Ця адаптована каніфоль в описі згадується як адукт каніфолі. Термін «каніфоль» включає каніфоль або будь-яку сполуку, яка містить каніфоль або залишок каніфолі. У деяких втіленнях, каніфоль реагує з дієнофілами, які містять карбоксильну і/або групу ангідриду, і потім реагує з епоксидною смолою. Точніше, смола реагує з дієнофілами, які містять карбоксильну і/або групу ангідриду. Найбільш придатні дієнофіли включають ненасичені за а,β-етиленовим типом моно або дикарбонові кислоти або ангідриди, такі як фумарова, малеїнова, акрилова, метакрилова, ітаконова, цитраконова кислота та малеїновий ангідрид. Також може бути використаний будьякий інший дієнофіл, який містить карбоксильні групи. Каніфоль і дієнофіл можуть реагувати відповідно до реакції Дільса-Альдера за відомих умов, наприклад, між точкою плавлення каніфолі і точ 97534 4 кою кипіння дієнофілу. Реакцію можна проводити за підвищеного тиску для підвищення точки кипіння дієнофілу. Реакція Дільса-Альдера між каніфоллю і дієнофілом, який містить карбоксильну і/або ангідридову групу або групи описана, наприклад, в «полімери з поновлюваних ресурсів - 13, Полімери з адукту каніфолі з акриловою кислотою, Roy, Kundu and Maiti, Eur. Polym. J., 26 (4), 471, 1990»; і в «Полімери Дільса-альдера із смоляних кислот, Mustata and Bicu, Journal of Polymer Engineering, 25 (3), 217, 2005», обидві включено до даного опису як посилання. Продуктом реакції є карбоксильовані адукти Дільса-Альдера каніфолі («адукт каніфолі»). Слід розуміти, що адукт каніфолі в середньому має більше однієї функціональної групи карбонової кислоти на молекулу. У деяких втіленнях, адукт каніфолі має дві функціональні групи карбонової кислоти, одну від каніфолі і одну від дієнофілу. Число групкарбонової кислоти на молекулу адукту каніфолі може регулюватися зміною числа груп карбонової кислоти на молекулу дієнофілу і/або зміною відношення каніфолі до дієнофілу. Використання дієнофілу з однією групою карбонової кислоти на молекулу є найбільш придатним. Молярне відношення кислотних груп каніфолі до дієнофілу може складати 1:0,25 - 1:2, наприклад, 1:0,5 -1:1,1 або 1:0,8 - 1:1. Коли адукт каніфолі містить більше двох функціональних груп карбонової кислоти і/або ангідриду, частина функціональних груп карбонової кислоти, і/або ангідриду можуть бути видалені модифікацією адукту каніфолі з'єднанням з функціональними групами, реакційноздатними у відношенні до карбонової кислоти/ангідриду, наприклад, епокси- або гідроксильною групою. Приклади таких модифікуючих сполук включають CARDURA E10 (гліцидиловий ефір кислоти версатик, яка поставляється Hexion specialty Chemicals), пропіленоксид або октанол. Каніфоль може містити 95 - 40, наприклад, 90 70% мас. адукту каніфолі у відношенні до загальної ваги твердої речовини. Каніфоль також може реагувати із зв'язуючою молекулою. «Зв'язуюча молекула» відповідно до опису є будь-якою багатофункціональною молекулою (тобто з двома або більше функціональними групами і/або точками функціональності), яка реагуватиме з каніфоллю так, що у каніфолі залишиться кислотна функція. У деяких втіленнях молекула, що зв'язується, не є дієнофілом, наприклад, таким як сполука, яка взаємодіє з каніфоллю відповідно до реакції Дільса-Альдера. Оскільки у зв'язуючої молекули, щонайменше, дві функціональні групи і/або точки функціональності, вона може реагувати, щонайменше, з двома молекулами каніфолі. В результаті, щонайменше, дві молекули каніфолі з'єднуються після реакції із зв'язуючою молекулою («адукт каніфолі»). Перелік придатних зв'язуючих молекул включає, наприклад, формальдегід або гліоксаль. Реакцію між каніфоллю і дієнофілом можна проводити за будь-яких придатних умов, наприклад описаних в роботі «Вивчення продуктів конденсації абієтинової кислоти з формальдегідом» Bicu and Mustata. Die Angew. Makromol., 213, 169, 1|993, яка включена до опису, як посилання. Адукт каніфолі 5 міститиме молекули, які мають, щонайменше, дві функціональні групи карбонової кислоти, одна від кожної з молекул каніфолі, сполучених зв'язуючою молекулою. Каніфоль може містити 50 - 99,9, наприклад, 80 -98% мас. адукту каніфолі у відношенні до загальної ваги твердої речовини. Адукт каніфолі, наприклад, отриманий за реакцією смоли з дієнофілом або зв'язуючою молекулою, далі реагує з епоксидною смолою. Альтернативно, каніфоль, у якої передбачається наявність однієї або більше реакційноздатних функціональних епоксигруп, може безпосередньо реагувати з епоксидною смолою. У деяких втіленнях, особливо в тих, де каніфоль реагує безпосередньо з епоксидною смолою, епоксидна смола має, щонайменше, дві функціональні епоксигрупи. Частина функціональних епоксигруп реагуватиме з однією з функціональних груп карбонової кислоти адукту каніфолі або безпосередньо з каніфоллю для утворення справжньої модифікованої епоксидної смоли, і частина функціональних епоксигруп залишиться такою, що не прореагувала. Продукт реакції каніфолі і/або адукту каніфолі і епоксидної смоли іноді згадується в описі як епокси модифікований або модифікована епоксидна смола. Придатні епоксидні смоли включають, але не обмежуються такими, у яких число еквівалентів 1,2-епоксигруп є більшим від одиниці, наприклад, щонайменше, два; тобто поліепоксиди, які мають, в середньому, дві епоксигрупи на молекулу. Зазвичай епоксидна еквівалентна вага поліепоксиду складає 100 - 2000, наприклад, 180 - 1200, або 180 - 500. Епоксидна смола може бути насиченою або ненасиченою, циклічною або ациклічною, аліфатичною, аліциклічною, ароматичною або гетероциклічною. У неї можуть бути замісники, такі як галоген, гідроксил, і/або проста ефірна група. Найбільш придатними поліепоксидами є полігліцидилові ефіри багатоосновних спиртів, таких як циклічні багатоосновні спирти, наприклад, полігліцидилові ефіри багатоосновних фенолів, таких як бісфенол Α. Ці поліепоксиди можуть бути отримані етерифікацією багатоосновних фенолів епігалогідрином або дигалогідрином, наприклад, епіхлоргідрином або дихлоргідрином у присутності лугу. Також при отриманні полігліцидилових ефірів циклічних багатоосновних спиртів можуть бути використані інші циклічні багатоосновні спирти. Приклади інших циклічних багатоосновних спиртів включають аліциклічні багатоосновні спирти, зокрема, циклоаліфатичні багатоосновні спирти, такі як 1,2-циклогександіол і 1,2-біс(гідроксиметил) циклогексан. Також можуть бути використані акрилові полімери, які містять епоксигрупи. Епоксидна еквівалентна вага цих полімерів зазвичай складає близько 750 - 2000. Оскільки частина функціональних епоксигруп залишаються такими, що не прореагували, у модифікованої епоксидної смоли залишаються функціональні епоксигрупи. «Функціональна епоксигрупа» і подібні терміни відповідно до опису відносяться до сполуки або поілімеру, які мають, щонайменше, одну епоксигрупу, що не прореагувала. Ця епоксигрупа може реагувати, наприклад, з карбоновою кислотою з утворенням ефірного зв'язку або з первинним аміном з утво 97534 6 ренням вторинного аміну або з вторинним аміном з утворенням третинного аміну. Таким чином, модифікована епоксидна смола, яка використовується відповідно до даного винаходу, може бути поперечно зшита або може інакше утворювати, щонайменше, частину покриття. Модифікована епоксидна смола може бути отримана у будь-який спосіб із відомого рівня техніки, наприклад, наступними способами: взаємодією чистої епоксидної смоли і каніфолі і/або адукту каніфолі або у присутності інертного органічного розчинника; може бути використаний будь-який відповідний розчинник, наприклад, кетон, включаючи метилізобутилкетон і метиламілкетон; ароматичні, наприклад, толуол і/або ксилол; і/або ефіри гліколю, такі як диметиловий ефір диетиленгліколю. Реакцію зазвичай проводять за температури 80 - 160°С протягом 30 - 180 хвилин до отримання смолянистого продукту реакції, який містить епоксигрупи. Альтернативно реакцію можна проводити в реакторі безперервної дії і за температури 140 280°С протягом 1-20 хвилин. Співвідношення еквівалентів реагентів, тобто епоксигруп: груп карбонових кислот зазвичай складає 1,00:0,20 1,00:0,80. Слід розуміти, що в результаті реакції між каніфоллю і/або адуктом каніфолі і епоксидною смолою може бути фактично отримана суміш продуктів реакції, включаючи молекули, які містять адукт каніфолі, епоксидну смолу і дві епоксигрупи, молекули, які містять адукт каніфолі, епоксидну смолу і епоксигрупу, епоксидну смолу, яка не прореагувала і/або адукт каніфолі, який не прореагував. Використання надлишку епоксидної смоли в реакції мінімізує, якщо не усуває, присутність каніфолі, яка не прореагувала, і/або адукту каніфолі в реакційній суміші. Умови можуть регулюватися для отримання реакційної суміші з переважанням молекул, які містять каніфоль і/або адукт каніфолі, епоксидну смолу і дві епоксигрупи. Слід розуміти, що при утворенні модифікованої епоксидної смоли, епоксидне кільце розкривається і утворюється гідроксигрупа. Ця гідроксигрупа може реагувати далі із сполукам з однією або більше групами, реакційноздатними у відношенні до гідроксигруп. Реакційноздатною у відношенні до гідроксигруп є група, яка реагує з гідроксигрупою. Це збільшує молекулярну масу модифікованої епоксидної смоли. Збільшена молекулярна маса може приводити до покращених характеристик, наприклад, збільшення стійкості до розчинників, корозійної стійкості, твердості і/або стабільності. Сполукою з однією або більше групами, реакційноздатними у відношенні до гідроксигруп, може бути поліізоціанат. Перелік придатних поліізоціанатів включає, але не обмежується, аліфатичні диізоціанати, подібні до гексаметилендиізоціанату та ізофорондиізоціанату, і ароматичні диізоціанати, подібні до толуолдиізоціанату і 4,4'дифенілметандиізоціанату. Приклади інших відповідних поліізоціанатів включають, але не обмежуються, тримерами ізоціанату, алофанатами і уретдионізоціанатами. Придатні поліізоціанати відомі із сучасного рівня техніки. Наприклад, придатні поліізоціанати приведені в US 6,316,119 в стовпчику 6, 7 рядки 19-36, включеній до опису як посилання. Приклади комерційно доступних поліізоціанатів включають LUPRANATE M20S, що поставляється BASF Corporation, DESMODUR N3390, що поставляється Bayer Corporation, і TOLONATE HDT90, що продається Rhodia Organics. Реакція сполуки з однією або більше реакційноздатними гідроксигрупами є особливо бажаною, якщо каніфоль безпосередньо реагує з епоксигрупою. Під «покриттям» відповідно до даного винаходу в основному мають на увазі композицію, яка при затвердіванні може утворювати, власне кажучи, суцільну плівку, яка формує поверхневий шар, який забезпечує декоративну і/або захисну функцію, і в деяких втіленнях не є клейким або липким після затвердівання. Таким чином, в деяких втіленнях, покриття запропоноване даним винаходом не містить адгезиву. У деяких інших втіленнях, покриття запропоноване даним винаходом не є шаруватим. Слід розуміти, що каніфоль, представлена в описі, відповідно до використання в даних покриттях, утворює частину катіонного головного ланцюга. Це означає, що каніфоль і/або її похідне входять до головного ланцюга смоли, який потім реагує з отверджувачами або зшиваючими агентами для утворення покриття. Фахівцеві в даній галузі техніки зрозуміло, що затверділе покриття, в якому каніфоль використовується як розчинник, агент передачі ланцюгу або підсилювач клейкості,, або інші добавки містять відносно невелику кількість каніфолі на відміну від деяких здійснень даного винаходу. Таким чином, вміст каніфолі може складати 5 - 75% мас, наприклад, 20 - 60% мас. у відношенні до загальної ваги твердого покриття. У деяких втіленнях, покриття містить, щонайменше, 20% мас, наприклад, щонайменше, 30% мас, каніфоль, у відношенні до загальної ваги твердого покриття. У деяких втіленнях в покритті також використовується одна або більше додаткових плівкотвірних смол. Наприклад, композиції покриттів можуть включати будь-які різні термопластичні і/або термозатвердіваючі композиції відомого рівня техніки. Термозатвердіваючі або затвердіваючі композиції покриття зазвичай включають плівкотвір|ні полімери або смоли з функціональними групами, реакційноздатними самі у відношенні до себе або до зшиваючого агента. Плівкотвірна смола може бути вибрана, наприклад, з поміж епоксидних смол, акрилових полімерів, полімерів на основі складних ефірів, поліуретанових полімерів, поліамідних полімерів, полімерів на основі простих ефірів, епоксидних полімерів на основі бісфенолу А, полісилоксанових полімерів, їх співполімерів та їх сумішей. У деяких особливо бажаних втіленнях, головний ланцюг катіонної смоли включає ароматичну або циклічну епоксидну смолу, наприклад, епоксидну смолу на основі бісфенолу А. «Ароматична або циклічна епоксидна смола» позначає сполуку, яке містить ароматичну або циклічну функціональну групу, а також епоксидну функціональну групу. Зазвичай ці полімери можуть бути будь-якими полімерами цих типів, отриманими будь-якими способами із відомого рівня техніки. 97534 8 Такі полімери можуть бути розчинними в розчинниках або диспергованими у воді, емульгованими або мати обмежену розчинність у воді. Функціональні групи плівкотвірної смоли можуть бути обрані з поміж будь-яких різних реакційноздатних функціональних груп, включаючи, наприклад, групи карбоксильних кислот, аміногрупи, епоксигрупи, гідроксильні групи, тіольні групи, карбаматні групи, амідні групи, сечовинні групи, ізоціанатні групи (включаючи блоковані ізоціанатні групи і трисалкілкарбамоїлтриазин), меркаптогрупи, групи ангідриду, акрилати ацетоацетату, уретидіон та їх комбінації. У деяких втіленнях основною плівкотвірною смолою не є акрилова смола; тобто переважаючий (тобто якого більше ніж будь-якого іншого) компонент смоли не є акриловим. У деяких інших втіленнях власне кажучи не міститься акриловий компонент. Вираз «такий, що, власне кажучи, не містить акрилового компоненту» означає, що акрилові компоненти, якщо вони взагалі присутні, містяться тільки у слідових кількостях, наприклад, менших від 5% мас, 2% мас, або 1% мас. Термозатвердіваючі композиції покриття зазвичай включають зшиваючий агент, який може бути вибраний, наприклад, з поміж амінопластів, поліізоціанатів, включаючи блоковані ізоціанати, поліепоксидів, бета-гідроксиалкіламідів, полікислот, ангідридів, металоорганічних матеріалів з кислотною функцією, поліамінів, поліамідів і будьяких сумішей з вищезгаданих компонентів. У деяких втіленнях смоли модифікована епоксидна смола може бути такою, що самозшивається. Така, що сіамозшивається означає, що продукт реакції містить функціональні групи, які можуть реагувати одна з одною, наприклад, алкоксисиланові групи або, що продукт реакції містить функціональні групи, які є реакційноздатними одна у відношенні до одної, наприклад, гідроксильні групи і блоковані групи ізоціанату. У деяких втіленнях, блоковані групи ізоціанату можуть бути введені в модифіковану епоксидну смолу взаємодією залишкових епоксигруп з продуктом реакції поліаміну, що містить первинні і вторинні аміногрупи, з ациклічним карбонатом, як описано в WO 2006110515, включеному до опису як посилання. Як зазначено вище, дані покриття є електроосаджуваними і містять катіонні сольові групи. Відповідно, модифікована епоксидна і будь-яка інша плівкотвірна смола повинні бути мати здатність до перетворення на катіонну сольову групу, або інакше бути реакційноздатними у відношенні до інших компонентів покриття, здатних до перетворення на катіонну сольову групу. Наприклад, модифікована епоксидна смола може мати функціональні епоксигрупи, які можуть бути перетворені на катіонні сольові групи. Катіонні сольові групи можуть бути введені будь-яким способом із відомого рівня техніки, наприклад, взаємодією продукту реакції, який містить епоксигрупи, вищеописаних типів з відповідними солетворними сполуками. Наприклад, сульфонієві сольові групи можуть бути введені, взаємодією сульфіду у присутності кислоти, як описано в US 3,959,106 і 4,715,898, включених до опису як посилання; амінні сольові групи можуть бути отримані взаємодією продукту реакції з епок 9 сидними функціональними групами із сполукам, які містить первинну або вторинну аміногрупу, наприклад, метиламін, діетаноламін, аміак, диізопропаноламін, N-метилетаноламін, діетилентриамін, дипролілентриамін, бісгексаметилентриамін, дикетимін діетилентриаміну, дикетимін дипропілентриаміну, дикетимін бісгексаметилентриаміну та їх сумішей. Катіонні сольові групи можуть бути, щонайменше, частково нейтралізовані кислотою. Перелік придатних кислот включає органічні і неорганічні кислоти, наприклад, мурашину, оцтову, молочну, фосфорну, димет4лолпропіонову і сульфамінову кислоту. Можуть використовуватися суміші кислот. Смола може містити первинні, вторинні і/або третинні аміногрупи. Слід розуміти, що в розробці рецептур композицій електроосаджуваних покриттів, запропонованих даним винаходом, модифікована епоксидна смола, наприклад, у формах, описаних вище, може диспергувати в дисперсійному середовищі. Дисперсійним середовищем може бути вода. Стадія диспергування може бути здійснена об'єднанням нейтралізованої або частково нейтралізованої модифікованої епоксидної смоли з дисперсійним середовищем. Нейтралізація і диспергування можуть бути виконані на одній стадії об'єднанням модифікованої епоксидної смоли і дисперсійного середовища. Вищеописаний продукт реакції може бути доданий до дисперсійного середовища, або дисперсійне середовище може бути додане до продукту реакції (або його солі). У деяких втіленнях рН дисперсії становить 4 - 9. Дисперсія може бути приготована з відповідним вмістом твердої речовини в кінцевому покритті, наприклад, 5 - 15% мас, або вона може бути приготована з більшим вмістом твердої речовини, наприклад, 20 - 45% мас. для мінімізації ваги і об'єму матеріалу, який необхідно зберігати і/або транспортувати. Потім, перед використанням, вміст твердої речовини в дисперсії може бути відповідним чином скоректовано. Альтернативно смола, необов'язково змішана з отверджувачем, може зберігатися і транспортуватися у вигляді органічного розчину і диспергує безпосередньо перед використанням. Придатні умови для отримання таких стійких дисперсій включають умови, приведені в прикладах. Смола з катіонною сольовою групою, яка містить каніфоль, відповідно до даного винаходу, потім може бути використана в ecoat подібно до будь-якої іншої катіонної солі відомого рівня техніки. Ecoat може містити 10 - 90% мас, наприклад, 10 - 60% мас. катіонній солі, яка містить каніфоль. У деяких втіленнях, ecoat може додатково містити одну або більше інших смол, які зазвичай використовуються в електроосаджуваних покриттях. Приклади включають катіонну акрилову смолу, наприклад, похідне акрилової смоли з епоксидною функціональною групою або плівкотвірні смоли, які були розглянуті вище. У деяких втіленнях даного винаходу покриття спеціально виключає каучук, наприклад, алкен- або модифікований алкенкаучук. Композиції покриття також можуть містити розчинник. Перелік придатних розчинників включає воду, органічний розчинник(и) і/або їх суміші. Пе 97534 10 релік придатних розчинників включає гліколі, гліколеві ефіри спиртів, спирти, кетон, ароматичні сполуки, наприклад, ксилол і толуол, ацетати, уайт-спірит, нафту і/або їх суміші. «Ацетати» включають гліколеві ефіри ацетату. За необхідності, композиції покриттів можуть містити інші необов'язкові матеріали рецептур покриттів відомого рівня техніки, наприклад, пластифікатори, антиоксиданти світлостабілізатори із стерично ускладнених амінів, поглиначі УФ і стабілізатори, поверхнево-активні речовини, регулятор текучості, тиксотропний регулятор, барвники, наповнювачі, органічні співрозчинники, розчинники, каталізатори та інші загальноприйняті допоміжні засоби. «Барвник» і подібні терміни, відповідно до того, як він використовується в описі, позначають будь-яку речовину, яка надає колір і/або матовість і/або інший візуальний ефект композиції. Барвник може бути доданий до покриття в будь-якій придатній формі, наприклад, окремих частинок, дисперсії, розчину і/або пластівців. У покриттях даного винаходу можуть бути використані окремий барвник або суміш двох або більше барвників. Приклади барвників включають пігменти, барвники і фарби, наприклад, такі, які використовуються в лакофарбній промисловості і/або внесені до списку Dry Color Manufacturers Association (Асоціації виробників сухих фарб) (DCMA), а так само в композиції із спеціальними властивостями. Барвник може включати, наприклад, тонко розмолотий нерозчинний твердий порошок, який, проте, є змочуваним в умовах застосування. Барвник може бути органічним або неорганічним і може бути агломерованим або неагломеровіаним. Барвники можуть бути інкорпоровані з використанням пристрою для помелу, наприклад, акрилового пристрою для помелу, використання якого відоме фахівцям в даній галузі техніки. Приклади пігментів і/або композицій пігментів включають, але не обмежуються, карбазолдиоксазиновим технічним пігментом, азо, моноазо, дисазо, нафтоловим AS, сольового типу (алізариновим), бензимідазолоновим, комплексами металів, ізоіндоліноновим, ізоіндоліновим і поліциклічним фталоціаніновим, хінакридоновим, периленовим, периноновим, дикетопіроло піроловим, тіоіндиговим, антрахіноновим, індантроновим, антрапіримідиновим, флавантроновим, пірантроновим, антантроновим, диоксазиновим, триарилкарбонієвим, хінофталоновими пігментами, дикетопіролопірол червоним («DPPBO червоний»), діоксидом титану, газовою сажею, вуглеволокном, графітом, іншими провідними пігментами і або наповнювачами та їх сумішами. Терміни «пігмент» і «кольоровий наповнювач» можуть використовуватися як взаємозамінні. Приклади барвників включають, але не обмежуються, барвниками на основі розчинника і/або води, такими як фталоціаніновий зелений або синій, оксид заліза, ванадат вісмуту, антрахіноновий, периленовий, алюміній і хінакридоновий. Приклади фарб включають, але не обмежуються, пігментами, які диспергують у воді або носіях, які змішуються з водою, такими як AQUA 11 CHEM 896, який комерційно поставляється Degussa, Inc., CHARISMA COLORANTS i MAXITONER INDUSTRIAL COLORANTS, які комерційно поставляються відділенням Accurate Dispertions Eastman Chemical, Inc. Як зазначено вище, барвник може знаходитися у формі дисперсії, включаючи, але не обмежуючись, дисперсією наночасток. Дисперсія наночасток може включати сильнодисперговані наночастки одного або більше барвників і/або частинки барвника, які надають бажане видиме забарвлення і/або матовість, і/або візуальний ефект. Дисперсії наночасток можуть включати барвники, такі як пігменти або барвники з розміром частинок менше 150 нм, наприклад, менше 70 нм або менше 30 нм. Наночастки можуть бути приготовані розмелюванням вихідних органічних або неорганічних пігментів абразивним матеріалом з розміром частинок меншим від 0,5 мм. Приклади дисперсій наночасток і способи їх отримання розкриті в US 6,875,800 В2, який включено до опису як посилання. Дисперсія наночасток також може бути приготована кристалізацією, осадженням, осадженням з газової фази і хімічним травленням (тобто, частковим розчиненням). Для зниження повторної агломерації наночасток в покритті, може використовуватися дисперсія наночасток, покритих смолою. Відповідно до опису «дисперсія наночасток, покритих смолою» відноситься до дисперсійної фази, в якій диспергують окремі «композитні мікрочастки», які включають наночастки і покриття із смоли на наночастках. Приклади дисперсій наночасток, покритих смолою, і способи їх приготування приведені в заявці US 10/876,031, поданій 24 червня 2004, і заявці US 60/482,167, поданій 24 червня 2003, які включено до опису як посилання. Приклади композицій для спеціальних ефектів, які можуть використовуватися в композиціях даного винаходу, включають пігменти і/або композиції, які надають один або більше візуальних ефектів, таких як віддзеркалення, перламутровий ефект, металевий блиск, фосфоресценцію, флюоресценцію, фотохромізм, фоточутливість, термохромізм, гоніохромізм і/або зміна кольору. Композиції для додаткових спеціальних ефектів можуть створювати інші помітні властивості, наприклад, матовість або текстуру. У не обмежуючих втіленнях, застосування композиції для сіпеціальних ефектів може призводити до зміщення кольору, так що колір покриття змінюється, якщо розглядати покриття під різними кутами зору. Приклад композицій для ефекту кольору розкрито в US 6,894,086, включеному до опису як посилання. Композиції для додаткових ефектів кольору можуть включати прозору слюду з покриттям і/або синтетичну слюду, діоксид кремнію з покриттям, оксид алюмінію з покриттям, прозорий рідкокристалічний пігмент, рідкокристалічне покриття і/або будь-яку композицію, в якій інтерференція спричинена різницею в показнику заломлення в самому матеріалі, а не різницею в показнику заломлення між поверхнею матеріалу і повітрям. Покриття запропоноване даним винаходом можуть бути власне кажучи, прозорими. Вираз «власне кажучи прозорий» відповідно до того, як 97534 12 він застосовується в описі, означає, що крізь покриття можна бачити об'єкти без істотного спотворення. Слід розуміти, що використання деяких барвників приводитиме до отримання покриттів, які є, власне кажучи, прозорими. У деяких не обмежуючих втіленнях в покриттях даного винаходу може бути використана фоточутлива і/або фотохромна композиція, яка зворотно змінює свій колір при освітленні одним або більше числом джерел світла. Фотохромні і/або фоточутливі композиції можуть· бути активовані опромінюванням світлом певної довжини хвилі. При збудженні композиції молекулярна структура змінюється і у зміненої структури з'являється новий колір, який відрізняється від первинного кольору композиції. При припиненні опромінювання фотохромна і/або фоточутлива композиція може повернутися в стан спокою, в якому первинний колір композиції повертається. У одному не обмежуючому здійсненні фотохромна і/або фоточутлива композиція може бути безбарвною в незбудженому стані і забарвленою у збудженому стані. Повна зміна кольору може проходити від мілісекунд до декількох хвилин, наприклад, 20 - 60 секунд. Приклади фотохромних і/або фоточутливих композицій включають фотохромний барвник. У не обмежуючому здійсненні фоточутлива і/або фотохромна композиція можуть асоціюватися і/або, щонайменше, частково бути зв'язані, наприклад, ковалентно з полімером і/або полімерними матеріалами полімеризованого компоненту. На відміну від деяких покриттів, в яких фоточутлива композиція може мігрувати з покриття і кристалізуватися на основі, фоточутлива і/або фотохромна композиція, що асоціюється і/або, щонайменше, частково зв'язані з полімером і/або компонентом, що полімеризується, відповідно до не обмежуючого здійснення даного винаходу, характеризується мінімальною міграцією з покриття. Приклад фоточутливих і/або фотохромних композицій і способи їх приготування, розкриті в заявці US 10/892,919, поданій 16 липня 2004 року, включеній до опису як посилання. Зазвичай барвник може бути присутнім в композиції покриття в будь-якій кількості, достатній для надання необхідного візуального і/або ефекту кольору. Барвник може становити 1 - 65% мас, наприклад, 3 - 40% мас. або 5 - 35% мас. у відношенні до загальної ваги композиції. Дані покриття можуть бути нанесені на будьякі основи відомого рівня техніки, наприклад, автомобільні і промислові основи. Ці основи є електропровідними, такими як метал або обробленими для надання електропровідності, наприклад, нанесенням електропровідної фарби. Покриття можуть наноситися до товщини сухої плівки 0,1 - 5 мілей, наприклад, 0,5 - 3,0 або 0,9 2,0 мілей. У деяких втіленнях даного винаходу розглядаються навіть товщі шари, наприклад, 20 100 мілей або до 150 мілей. Покриття запропоновані даним винаходом можуть використовуватися окремо або спільно з іншими покриттями. Наприклад, покриття можуть бути пігментовані або непігментовані, і можуть бути використані з ґрунтовкою, основним шаром і/або верхнім шаром. 13 97534 Відповідно до того, як використовується в описі, якщо явно не вказане інакше, всі числа, наприклад, ті, які виражають величини, діапазони, кількості або процентний вміст, слід сприймати, неначебто перед ними вжито слово «приблизно», навіть якщо цей термін у явному вигляді не використаний. Також будь-який числовий діапазон, представлений в описі, включає всі піддіапазони, які відносяться до цього діапазону. Однина включає множинну і навпаки. Наприклад, хоча в описі, включаючи формулу винаходу, згадується «каніфоль», «дієнофіл», «зв'язуюча молекула», «епоксидна смола», «сполука, яка містить каніфоль», «модифікована епоксидна смола», «епоксидна смола», «сполука з однією або більше реакційноздатними гідрокси групами» тощо, кожна з яких може бути використана як одна так і більше, як і будь-які інші компоненти. Термін «полімер», відповідно до того, як він використовується в описі, відноситься до олігомерів і гомополімерів, і співполімерів і приставка «полі» відноситься до їх двох або більше. Приклади Наступні приклади призначені для ілюстрації винаходу і не повинні розглядатися як обмеження винаходу будь-яким чином. Приклад 1 А В С живична канифоль акрилова кислота 4-метоксифенол 1 Маса (/г) 496,25 102,72 1,03 1 Бразільська живична каніфоль, яка поставляється Gehring-Montgomery. Компоненти А, В і С завантажують в колбу, оснащену підведенням повітря, мішалкою, зворотним холодильником і термопарою. Вміст колби повільно нагрівають до досягнення 140°С і витримують за цієї температури протягом однієї години. Потім температуру підвищують до 170°С і витримують протягом трьох годин. Потім реакційну суміш виливають в лоток, викладений фольгою, і дають остигнути перед подрібненням на дрібні частинки. Кислотне число продукту складає 222,5 міліграм КОН/г. Приклад 2 2 А В С SYLVAROS NCY акрилова кислота гідрохінон Маса (/г) 165,1 34,55 0,55 2 Талова каніфоль, яка поставляється Arizona Chemica. Компоненти А, В і С завантажують в колбу, оснащену підведенням повітря, мішалкою, зворотним холодильником і термопарою. Вміст колби повільно нагрівають до досягнення 140°С і витримують за цієї температури протягом однієї години. Потім температуру підвищують до 170°С і витри 14 мують протягом трьох годин. Потім реакційну суміш виливають в лоток, викладений фольгою, і дають остигнути перед подрібненням на дрібні частинки. Кислотне число продукту складає 225,1 міліграм КОН/г. Приклад 3 А В С живична каніфоль акрилова кислота 4-метоксифенол Маса (/g) 518,67 80,52 0,80 Компоненти А, В і С завантажують в колбу, оснащену підведенням повітря, мішалкою, зворотним холодильником і термопарою. Вміст колби повільно нагрівають до досягнення 140°С і витримують за цієї температури протягом однієї години. Потім температуру підвищують до 170°С і витримують протягом трьох годин. Потім реакційну суміш виливають в лоток, викладений фольгою, і дають остигнути перед подрібненням на дрібні частинки. Кислотне число продукту складає 213,2 міліграм КОН/г., Приклад 4 А В С живична каніфоль акрилова кислота 4-метоксифенол Маса (/g) 496,25 102,72 1,03 Компоненти А, В і С завантажують в 1літровий реактор для роботи під тиском з перемішуванням. Швидкість перемішування в реакторі задають на рівні 500 об./хв., і температуру реактора підвищують до 140°С. Потім температуру підвищують до 200°С, і підвищують тиск азотом до 2 1000 фут/дюйм . Ці умови витримують протягом однієї години. Потім реактор охолоджують до 120°С і продувають, і реакційну суміш виливають в лоток, викладений фольгою, і дають остигнути перед подрібненням на дрібні частинки. Кислотне число продукту складає 231,7 міліграм КОН/г. Приклад 5 Маса (/g) 3 EPON 828 244,21 адукт каніфолі прикладу 1 202,38 йодид етилтрифенілфосфонію 0,30 метилізобутилкетон 26,01 метилізобутилкетон 0,73 зшиваючий агент, отриманий як 194,84 описано далі 4 DETA дикетимін 15,22 N-метилетаноламін 3,05 1 2 3 4 5 6 7 8 3 Гліцидиловий ефір бісфенолу А, який поставляється Resolution. 4 Дикетимін, отриманий з діетилентриаміну і метилізобутилкетону (72,69 % твердої речовини в метилізобутилкетоні). Компоненти 1 - 4 завантажують в колбу, оснащену підведенням азоту, мішалкою, зворотним 15 97534 холодильником і термопарою. Вміст колби повільно нагрівають до досягнення 140°С і витримують за цієї температури протягом однієї години. Додають компонент 5 і встановлюють температуру 127°С. Додають компоненти 6 і 7 і через одну хвилину компонент 8. Після виділення тепла, температуру встановлюють на рівні 116°С і витримують за цієї температури протягом двох годин. Суміш модифікованої епоксидної смоли (618,1 г) диспергують у водному середовищі додаванням її до суміші 25,54 г сульфамінової кислоти і 337,74 г деіонізованої води, нагрітої до 30°С при енергійному перемішуванні. Через 30 хвилин додають 5,32 г 30% розчину живичної каніфолі в бутилкарбітолформалі з додаванням через 45 хвилин 493,33 г деіонізованої води. Дисперсію розбавляють деіонізованою водою і у вакуумі видаляють органічний розчинник для отримання дисперсії із вмістом твердої речовини 27,8 відсотка. Середня молекулярна вага Ζ продукту реакції складає 156 783 (визначена гель проникаючою хроматографією в ДМФ з використанням полістиролу як стандарту). Приклад 6 1 2 3 4 5 б 7 8 ΕΡΟΝ 828 адукт каніфолі прикладу 2 йодид етилтрифенілфосфонію метилізобутилкетон метилізобутилкетон зшиваючий агент DETA дикетимін N-метилетаноламін Маса (/г) 219,81 183,80 0,28 23,51 0,66 176,08 13,76 2,76 Компоненти 1 - 4 завантажують в колбу, оснащену підведенням азоту, мішалкою, зворотним холодильником і термопарою. Вміст колби повільно нагрівають до досягнення 140°С і витримують за цієї температури протягом однієї години. Додають компонент 5 і встановлюють температуру 127°С. Додають компоненти 6 і 7 і через одну хвилину компонент 8. Після виділення тепла, температуру встановлюють на рівні 116°С і витримують за цієї температури протягом двох годин. Суміш модифікованої епоксидної смоли (558,6 г) диспергують у водному середовищі додаванням її до суміші 23,08 г сульфамінової кислоти і 305,2 (3 г деіонізованої води, нагрітої до 30°С при енергійному перемішуванні. Через 30 хвилин додають 4,80 г 30% розчину живичної каніфолі в бутилкарбітолформалі з додаванням через 45 хвилин 445,82 г деіонізованої води. Дисперсію розбавляють деіонізованою водою і у вакуумі видаляють органічний розчинник для отримання дисперсії із вмістом твердої речовини 31,0 відсотка. Середня молекулярна вага Ζ продукту реакції складає 48 876 (визначена гель проникаючою хроматографією в ДМФ з використанням полістиролу як стандарту). Приклад 7 1 2 ΕΡΟΝ 828 адукт каніфолі прикладу 3 Маса (/г) 238,50 208,10 16 3 4 5 6 7 8 йодид етилтрифенілфосфонію метилізобутилкетон метилізобутилкетон зшиваючий агент DETA дикетимін N-метилетаноламін 0,30 26,01 0,73 194,84 15,22 3,05 Компоненти 1 - 4 завантажують в колбу, оснащену підведенням азоту, мішалкою, зворотним холодильником і термопарою. Вміст колби повільно нагрівають до досягнення 140°С і витримують за цієї температури протягом однієї години. Додають компонент 5 і встановлюють температуру 127°С. Додають компоненти 6 і 7 і через одну хвилину компонент 8. Після виділення тепла, температуру встановлюють на рівні 116°С і витримують за цієї температури протягом двох годин. Суміш модифікованої епоксидної смоли (618,07 г) диспергують у водному середовищі додаванням її до суміші 25,54 г сульфамінової кислоти і 337,74 г деіонізованоі води, нагрітої до 30°С при енергійному перемішуванні. Через 30 хвилин додають 5,32 г 30% розчину живичної каніфолі в бутилкарбітолформалі з додаванням через 45 хвилин 493,33 г деіонізованоі води. Дисперсію розбавляють деіонізованою водою і у вакуумі видаляють органічний розчинник для отримання дисперсії із вмістом твердої речовини 35,5 відсотка. Середня молекулярна вага Ζ продукту реакції складає 33 896 (визначена гель проникаючою хроматографією в ДМФ з використанням полістиролу як стандарту). Приклад 8 1 2 3 4 5 б 7 8 EPON 828 адукт каніфолі прикладу 4 йодид етилтрифенілфосфонію метилізобутилкетон метилізобутилкетон зшиваючий агент DETA дикетимін N-метилетаноламін Маса (/г) 245,76 200,84 0,30 26,01 0,73 194,84 15,22 3,05 Компоненти 1 - 4 завантажують в колбу, оснащену підведенням азоту, мішалкою, зворотним холодильником і термопарою. Вміст колби повільно нагрівають до досягнення 140°С і витримують за цієї температури протягом однієї години. Додають компонент 5 і встановлюють температуру 127°С. Додають компоненти 6 і 7 і через одну хвилину компонент 8. Після виділення тепла, температуру встановлюють на рівні 116°С і витримують за цієї температури протягом двох годин. Суміш модифікованої епоксидної смоли (618,07 г) диспергують у водному середовищі додаванням її до суміші 25,54 г сульфамінової кислоти і 337,74 г деіонізованої води, нагрітої до 30°С при енергійному перемішуванні. Через 30 хвилин додають 5,32 г 30% розчину живичної каніфолі в бутилкарбітолформалі з додаванням через 45 хвилин 493,33 г деіонізованої води. Дисперсію розбавляють деіонізованою водою і у вакуумі видаляють органічний розчинник для отримання дисперсії із 17 97534 вмістом твердої речовини 32,0 відсотка. Середня молекулярна вага Ζ продукту реакції складає 47 612 (визначена гель проникаючою хроматографією в ДМФ з використанням полістиролу як стандарту). Зшиваючий агент готують з наступних компонентів: Компоненти 5 Біс(гексаметилен) триамін Пропіленкарбонат Метилізобутилкетон 5 Вагові частини 1938,51 1840,68 1619,65 DYTEK BHMT-HP, який поставляється Invista. Біс(гексаметилен) триамін завантажують в реакційний посуд і нагрівають в атмосфері азоту. Пропіленкарбонат додають через 3 години. Реакційну суміш нагрівають до 68°С і потім її охолоджують і витримують при 60°С. Суміш витримують при 60°С додатково 2 години і потім додають метилізобутилкетон. Приклад 9 Цей приклад описує підготовку композиції ванни електроосадження. Ванну електроосадження готують з суміші наступних компонентів: Компоненти Смола і деіонізована вода 6 Пластіфікатор 7 Пластіфікатор Добавка, яка підвищує теку8 чість Моногексиловий ефір етилгліколю Монометиловий ефір пропіленгліколю Пігментна паста, приготовлена як описано далі Вагові частини Дивися таблицю далі 7,3 96,7 74,8 12,0 5,7 140,8 18 Катіонна дис- Дисперсія ваго- Деіонізована вода персія ві частини вагові частини Приклад 7 987,5 1087,1 Приклад 8 1094,6 968,0 Фарбу готують додаванням пластифікаторів, добавки, яка підвищує текучість і розчинників до катіонної дисперсії. Потім суміш розбавляють 500 частинами деіонізованої води. Пігментну пасту розбавляють 300 частинами деіонізованої води і потім змішують з розбавленою сумішшю смоли при перемішуванні. Потім залишок деіонізованої води додають при перемішуванні. Кінцевий вміст твердої речовини у ванні складає близько 20%, при співвідношенні пігменту до смоли 0,12:1,0. Фарбу перемішують, щонайменше, дві години. Тридцять відсотків загальної ваги фарби видаляють ультрафільтрацією і замінюють деіонізованою водою. Пігментна паста, яка використовувалась раніше, готується із суміші наступних компонентів: Компоненти Вагові частини 9 Розмолота катіонна смола 525,3 10 Surfynol GA 1,4 Паста каталізатора, приготована, 175,3 як описано далі 11 ASP-200 316,6 12 CSX-333 4,3 13 Tronox CR800E 40,3 Деіонізована вода 50,3 9 Як описане в прикладі 2 US 4,715,898. Неіногенна поверхнево-активна речовина, яка поставляється Air Products and Chemicals, Inc. 11 Силікат алюмінію, який поставляється Engelhard Corporation. 12 Кульки газової сажі, які поставляються Cabot Corp. 13 Пігмент діоксид титану, який поставляється Tronox Inc. 10 6 MAZON-1651, пластифікатор на основі бутилкарбітолу і формальдегіду, який поставляється BASF. 7 Водна дисперсія пластифікатора/добавки, яка підвищує текучість, в основному відповідно до US 4,423,166. Пластифікатор/добавка, яка підвищує текучість, приготована з поліепоксиду (EPON 828) і поліоксиалкенполіаміну (JEFFAMINE D2000, який поставляється Texaco Chemical Co.). Пластифікатор/добавку, яка підвищує текучість, диспергують у водному середовищі за допомогою молочної кислоти, при цьому вміст твердої речовини в дисперсії складає 46,2 % мас. 8 Катіонний мікрогель готують в основному, як описано в прикладах А і В US 5,096,556 за винятком того, що замість оцтової використовується молочна кислота для диспергування мила в прикладі А і розчин EPON 828 додають після відгону, а не до, як в прикладі В. Кінцевий вміст твердої смоли складає 17,9 %. Вищезгадані компоненти додають послідовно при перемішуванні з високим зусиллям зрушення. Після ретельного перемішування компонентів пігментну пасту переносять у вертикальний піщаний млин і подрібнюють до числа Хегмана близько 7,25. Потім пігментну пасту збирають. Вміст твердої речовини складає 55 % через 1 год. при 110°С. Пасту каталізатора готують з суміші наступних компонентів: Компоненти 14 Розмолота катіонна смола n-бутоксипропанол 15 FASCAT 4201 Деіонізована вода 14 Вагові 527,7 6,9 312,0 59,8 Як описано в прикладі 2 US 4,715,898, плюс 2 % мас. твердого ICOMEEN Т-2, який поставляється BASF. 15 Який поставляється Arkema, Inc. 19 97534 Пасту каталізатора готують послідовним додаванням вищезгаданих компонентів при перемішуванні з високим зусиллям зрушення. Після ретельного перемішування компонентів пігментну пасту переносять у вертикальний піщаний млин і подрібнюють до числа Хегмана близько 7,25. Потім пасту каталізатора збирають. Вміст твердої речовини складає 51 % після 1 год. при 110°С. Процес електропокриття: Композиції ванни, приготовані, як описано вище, використовують для електропокриття фосфатованих панелей з холоднокатаної сталі, яка комерційно поставляються ACT Laboratories. Використовують фосфат CHEMFOS 700, який ко 20 мерційно поставляється PPG Industries, Inc, який промивають деіонізованою водою. Умови катіонного електропокриття наступні: 2 хвилини при 92°F, величини напруги, які приведені в таблиці нижче, конкретні для кожної смоли для отримання сухої затверділої плівки товщиною приблизно 0,80 мілей. Затвердівання електропокриття на основі проводять в електричній печі протягом 25 хвилин при 350°F. Панелі з електропокриттям порівнюють із стандартними продуктами електропокриття і результати представляють у вигляді таблиці 1. Контрольними продуктами є електропокриття ED6280, яке поставляються PPG Industries Inc. Таблиця 1 Тестована фарба на Тестована фарба на ED6280 основі дисперсії прик- основі дисперсії прикКонтрольна фарба ладу 7 ладу 8 Прикладена напруга 150 200 175 Розширення рисок-20 циклів корозійних 4,0 мм 3,5 мм 3,25 мм 16 випробовувань 17 Стійкість до розчинників Слабо пошкоджена Слабо пошкоджена Ефект відсутній 18 QCT адгезії при зволожуванні 10 10 10 16 Ha кожну панель з покриттям наносять X рисок, прорізаючи покриття до металу основи. Потім тестовані панелі проходять циклічні корозійні випробування обертанням тестованих панелей в розчині солі, в сухому стані за кімнатної температури і у вологій атмосфері за низької температури відповідно до способу випробування General Motors GM TM 54-26. Розширення рисок приведене як максимальна ширина (у міліметрах) корозії по нанесеній рисці. 17 Матеріал, змочений ацетоном, стирається поступально-поворотним рухом на панелі за 100 подвійних проходів. Потім оцінюють площу пошкодження. 18 Визначення адгезії сітчастим штрихуванням до і після конденсації вологи протягом 16 годин при 140°F в QCT конденсаційному випробувальному приладі (Q-Panel Company, Cleveland, ОН). Оцінка 10 означає відсутність послаблення адгезії. Приклад 10 1 2 3 4 живична каніфоль толуол р-формальдегід р-толуолсульфонова кислота Приклад 11 Маса (/г) 807,19 200,48 83,36 8,97 Компоненти 1 - 3 завантажують в колбу, обладнану підведенням азоту, мішалкою, зворотним холодильником і термопарою. Вміст колби повільно нагрівають до досягнення 95°С, і цю температуру підтримують протягом 90 хвилин. Потім до колби приєднують пастку Діна-Штарка з толуолом і температуру підвищують до початку зворотного стоку флегми. Через шістдесят хвилин толуол зливають з пастки Діна-Штарка допоки температура кипіння не підвищиться до 150°С. Кип'ятіння із зворотним холодильником продовжують протягом трьох годин, зливаючи отриману за реакцією воду і толуол за необхідності для підтримування 150°С. Реакційну суміш виливають в лоток, викладений фольгою, і дають вистигнути перед подрібненням на дрібні частини. Кислотне число продукту складає 124,6 міліграм КОН/г. 1 2 3 4 живична каніфоль толуол і р-формальдегід р-толуолсульфонова кислота Маса (/г) 204,64 50,82 42,26 2,27 Компоненти 1 - 3 завантажують в колбу, обладнану підведенням азоту, мішалкою, зворотним холодильником і термопарою. Вміст колби повільно нагрівають до досягнення 95°С, і цю температуру підтримують протягом 90 хвилин. Потім до колби приєднують пастку Діна-Штарка з толуолом і температуру підвищують до початку зворотного стоку флегми. Через шістдесят хвилин толуол зливають з пастки Діна-Штарка допоки температура кипіння не підвищиться до 150°С. Кип’ятіння із зворотним холодильником продовжують протягом трьох годин, зливаючи отриману за реакцією воду і толуол за необхідності для підтримування 150°С. Реакційну суміш виливають в лоток, викладений фольгою, і дають остигнути перед подрібненням на дрібні частини. Кислотне число продукту складає 122,2 міліграм КОН/г. 21 97534 22 Приклад 12 1 2 3 4 живична каніфоль толуол р-формальдегід р-толуолсульфонова кислота Приклад 14 Маса (/г) 382,34 94,96 118,45 4,25 Компоненти 1 - 3 завантажують в колбу, обладнану відведенням азоту, мішалкою, зворотним холодильником і термопарою. Вміст колби повільно нагрівають до досягнення 95°С, і цю температуру витримають протягом 90 хвилин. Потім до колби приєднують пастку Діна-Штарка з толуолом і температуру підвищують до початку зворотного стоку флегми. Через шістдесят хвилин толуол зливають з пастки Діна-Штарка допоки температура кипіння не підвищиться до 150°С. Кип’ятіння із зворотним холодильником продовжують протягом трьох годин, зливаючи отриману за реакцією воду і толуол за необхідності для підтримування 150°С. Реакційну суміш виливають в лоток, викладений фольгою, і дають остигнути перед подрібненням на дрібні частини. Кислотне число продукту складає 111,5 міліграм КОН/г. Приклад 13 1 2 3 4 5 6 7 8 Маса (/г) адукт каніфолі прикладу 10 248,82 EPON 828 197,78 йодид етилтрифенілфосфонію 0,30 метилізобутилкетон 20,30 метилізобутилкетон 6,44 зшиваючий агент, приготова- 194,84 ний, як описано далі DETA дикетимін 15,22 N-метилетаноламін 3,05 Компоненти 1 - 4 завантажують в колбу, оснащену підведенням азоту, мішалкою, зворотним холодильником і термопарою. Вміст колби повільно нагрівають до досягнення 135°С і витримують за цієї температури протягом двох годин. Додають компонент 5 і встановлюють температуру 127°С. Додають компоненти 6 і 7 і через одну хвилину компонент 8. Після виділення тепла, температуру встановлюють на рівні 116°С і витримують за цієї температури протягом двох годин. Суміш смоли (618,07 г) диспергують у водному середовищі додаванням її до суміші 25,54 г сульфамінової кислоти і 337,74 г деіонізованої води, нагрітої до 30°С при енергійному перемішуванні. Через 30 хвилин додають 5,32 г 30% розчину живичної каніфолі в бутилкарбітолформалі з додаванням через 45 хвилин 493,33 г деіонізованої води. Дисперсію розбавляють деіонізованою водою і у вакуумі видаляють органічний розчинник для отримання дисперсії із вмістом твердої речовини 30,4 відсотка. Середня молекулярна вага Ζ продукту реакції складає 9852 (визначена гель проникаючою хроматографією в ДМФ з використанням полістиролу як стандарту). 2 3 4 5 б 7 8 адукт каніфолі прикладу 10 EPON 828 йодид етилтрифенілфосфонію метилізобутилкетон метилізобутилкетон зшиваючий агент DETA дикетимін N-метилетаноламін Маса (/г) 269,43 196,57 0,32 21,18 13,92 172,81 13,50 2,70 Компоненти 1 - 4 завантажують в колбу, оснащену підведенням азоту, мішалкою, зворотним холодильником і термопарою. Вміст колби повільно нагрівають до досягнення 135°С і витримують за цієї температури протягом двох годин. Додають компонент 5 і встановлюють температуру 127°С. Додають компоненти 6 і 7 і через одну хвилину компонент 8. Після виділення тепла, температуру встановлюють на рівні 116°С і витримують за цієї температури протягом двох годин. Суміш смоли (621,47 г) диспергують у водному середовищі додаванням її до суміші 22,66 г сульфамінової кислоти і 337,27 г деіонізованої води, нагрітої до 30°С при енергійному перемішуванні. Через 30 хвилин додають 5,34 г 30% розчину живичної каніфолі в бутилкарбітолформалі з додаванням через 45 хвилин 493,33 г деіонізованої води. Дисперсію розбавляють деіонізованою водою і у вакуумі видаляють органічний розчинник для отримання дисперсії із вмістом твердої речовини 32,0 відсотка. Середня молекулярна вага Ζ продукту реакції складає 11 238 (визначена гель проникаючою хроматографією в ДМФ з використанням полістиролу як стандарту). Приклад 15 1 2 3 4 5 6 7 8 адукт каніфолі прикладу 11 ΕΡΟΝ 828 йодид етилтрифенілфосфонію метилізобутилкетон метилізобутилкетон зшиваючий агент DETA дикетимін N-метилетаноламін Маса (/г) 113,0 86,27 0,14 9,06 2,87 86,94 6,79 1,36 Компоненти 1 - 4 завантажують в колбу, оснащену підведенням азоту, мішалкою, зворотним холодильником і термопарою. Вміст колби повільно нагрівають до досягнення 135°С і витримують за цієї температури протягом двох годин. Додають компонент 5 і встановлюють температуру 127°С. Додають компоненти 6 і 7 і через одну| хвилину компонент 8. Після виділення тепла, температуру встановлюють на рівні 116°С і витримують за цієї температури протягом двох годин. Суміш смоли (275,8 г) диспергують у водному середовищі додаванням її до суміші 11,4 г сульфамінової кислоти і 150,7 г деіонізованої води, нагрітої до 30°С при енергійному перемішуванні. Через 30 хвилин додають 2,37 г 30% розчину живичної каніфолі в бутилкарбітолформалі з додаванням через 45 хви 23 97534 лин 220,12 г деіонізованої води. Дисперсію розбавляють деіонізованою водою і у вакуумі видаляють органічний розчинник для отримання дисперсії із вмістом твердої речовини 23,0 відсотка. Середня молекулярна вага Ζ продукту реакції складає 12 204 (визначена гель проникаючою хроматографією в ДМФ з використанням полістиролу як стандарту). Приклад 16 1 2 3 4 5 6 7 8 адукт каніфолі прикладу 12 ΕΡΟΝ 828 йодид етилтрифенілфосфонію метилізобутилкетон метилізобутилкетон зшиваючий агент DETA дикетимін N-метилетаноламін Маса (/г) 258,8 187,79 0,30 20,30 6,44 194,84 15,22 3,05 Компоненти 1 - 4 завантажують в колбу, оснащену підведенням азоту, мішалкою, зворотним холодильником і термопарою. Вміст колби повільно нагрівають до досягнення 135°С і витримують за цієї температури протягом двох годин. Додають компонент 5 і встановлюють температуру 127°С. Додають компоненти 6 і 7 і через одну хвилину компонент 8. Після виділення тепла, температуру встановлюють на рівні 116°С і витримують за цієї температури протягом двох годин. Суміш смоли (618,07 г) диспергують у водному середовищі додаванням її до суміші 25,54 г сульфамінової кислоти і 831,07 г деіонізованої води, нагрітої до 30°С при енергійному перемішуванні. Через 30 хвилин додають 5,32 г 30% розчину живичної каніфолі в бутилкарбітолформалі. Дисперсію розбавляють деіонізованою водою і у вакуумі видаляють органічний розчинник для отримання дисперсії із вмістом твердої речовини 33,0 відсотка. Середня молекулярна вага Ζ продукту реакції складає 10 474 (визначена гель проникаючою хроматографією в ДМФ з використанням полістиролу як стандарту). Зшиваючий агент готують, як описано вище в прикладі 8. Приклад 17 Цей приклад описує приготування композиції ванни електропокриття даного винаходу. Ванну електропокриття готують з суміші наступних компонентів: Прикладена напруга Нанесення рисок - 30 циклів корозійних випробувань Стійкість до розчинників QCT адгезія при зволоженні Вищезгадані результати показують, що композиції запропоновані винаходом, частково отримані з дешевої поновлюваної сировини, мають власти 24 Компоненти Вагові частини Катіонна дисперсія і деіонізова- Дивися таблицю на вода далі Пластифікатор 8,3 Пластифікатор 121,9 Добавка, яка підвищує текучість 80,6 Моногексиловий ефір етилгліко12,4 лю Монометиловий ефір пропіленг6,2 ліколю Пігментна паста, приготована, 140,8 як описано в прикладі 9 Катіонна дисперсія Приклад 13 Дисперсія вагові частини 1090,9 Деіонізована вода вагові частини 938,8 Фарбу готують додаванням пластифікаторів, добавки, яка підвищує текучість, і розчинників до катіонної дисперсії при перемішуванні. Потім суміш розбавляють 500 частинами деіонізованої води. Пігментну пасту розбавляють 300 частинами деіонізованої води і потім змішують з розбавленою сумішшю смоли при перемішуванні. Потім залишок деіонізованої води додають при перемішуванні. Кінцевий вміст твердої речовини у ванні складає близько 20%, при співвідношенні пігменту до смоли 0,12:1,0. Фарбу перемішують, щонайменше, дві години. Тридцять відсотків загальної ваги фарби видаляють ультрафільтрацією і замінюють деіонізованою водою. Пігментну пасту і пасту каталізатора готують, як описано вище в прикладі 9. Процес електропокриття: Композиції ванни, приготовані, як описано вище, використовують для електропокриття фосфатованих панелей з холоднокатаної сталі, яка комерційно поставляються ACT Laboratories. Використовують фосфат CHEMFOS 700, який комерційно поставляється PPG Industries, Inc, який промивають деіонізованою водою. Катіонне електропокриття відбувається за наступних умов: 2 хвилини при 92°F, величини напруги, які приводяться в таблиці нижче, конкретні для кожної смоли для отримання товщини сухої затверділої плівки близько 0,80 мілей. Затвердівання основи з електропокриттям проводять в електричній печі протягом 25 хвилин при 325°F. Панелі з електропокриттям порівнюють із стандартними виробами з електропокриттям і результати представляються у вигляді таблиці. Контрольними продуктами є електропокриття ED-6280 яке поставляються PPG Industries, Inc. Тестована фарба на основі ecoat прикладу 17 210 5,5мм Слабо пошкоджена 1 10 ED6280 контрольна фарба 175 5,0 мм Ефект відсутній 10 вості, подібні до стандартного електропокриття, прийнятого ринком. 25 97534 Приклад 18 Маса (/г) ΕΡΟΝ 828 483,61 живична каніфоль 528,92 йодид етилтрифенілфосфонію 0,69 метилізобутилкетон 58,97 19 MDI 52,03 метилізобутилкетон 63,03 зшиваючий агент, приготований, 389,77 як описано далі 8 DETA дикетимін 30,46 9 N-метилетаноламін 6,10 10 метилізобутилкетон 2,30 1 2 3 4 5 б 7 19 LUPRANATE M20S, який поставляється BASF Corp. Компоненти 1 - 4 завантажують в колбу, оснащену підведенням азоту, мішалкою, зворотним холодильником і термопарою. Вміст колби повільно нагрівають до досягнення 140°С і витримують за цієї температури протягом 45 хвилин. Встановлюють температуру 132°С і потім додають компоненти 5 і 6. Температуру знижують до 127°С і витримують 30 хвилин. Додають компоненти 7 і 8 і через одну хвилину компоненти 9 і 10. Після виділення тепла, температуру встановлюють на рівні 116°С і витримують за цієї температури протягом двох годин. Суміш смоли (727,1 г) диспергують у водному середовищі додаванням її до суміші 21,29 г сульфамінової кислоти і 361,45 г деіонізованої води, нагрітої до 30°С при енергійному перемішуванні. Через 30 хвилин додають 6,09 г 30% розчину живичної каніфолі в бутилкарбітолформалі з додаванням через 45 хвилин 557,99 г деіонізованої води. Дисперсію розбавляють деіонізованою водою і у вакуумі видаляють органічний розчинник для отримання дисперсії із вмістом твердої речовини 45,7 відсотка. Середня молекулярна вага Ζ продукту реакції складає 28 358 (визначена гель проникаючою хроматографією в ДМФ з використанням полістиролу як стандарту). Приклад 19 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ΕΡΟΝ 828 живична каніфоль йодид етилтрифенілфосфонію метилізобутилкетон MDI метилізобутилкетон зшиваючий агент DETA дикетимін N-метилетаноламін метилізобутилкетон Маса (/г) 479,14 524,02 0,68 58,42 64,43 77,34 386,16 30,18 6,04 2,28 Компоненти 1 - 4 завантажують в колбу, оснащену підведенням азоту, мішалкою, зворотним холодильником і термопарою. Вміст колби повіль 26 но нагрівають до досягнення 140°С і витримують за цієї температури протягом 45 хвилин. Встановлюють температуру 132°С і потім додають компоненти 5 і 6. Температуру знижують до 127°С і витримують 30 хвилин. Додають компоненти 7 і 8 і через одну хвилину компоненти 9 і 10. Після виділення тепла, температуру встановлюють на рівні 116°С і витримують за цієї температури протягом двох годин. Суміш смоли (732,9 г) диспергують у водному середовищі додаванням її до суміші 21,09 г сульфамінової кислоти і 355,82 г деіонізованої води, нагрітої до 30°С при енергійному перемішуванні. Через 30 хвилин додають 6,09 г 30% розчину живичної каніфолі в бутилкарбітолформалі з додаванням через 45 хвилин 557,96 г деіонізованої води. Дисперсію розбавляють деіонізованою водою і у вакуумі видаляють органічний розчинник для отримання дисперсії із вмістом твердої речовини 42,7 відсотка. Середня молекулярна вага Ζ продукту реакції складає 43 489 (визначена гель проникаючою хроматографією в ДМФ з використанням полістиролу як стандарту). Приклад 20 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ΕΡΟΝ 828 живична каніфоль йодид етилтрифенілфосфонію метилізобутилкетон MDI метилізобутилкетон зшиваючий агент DETA дикетимін N-метилетаноламін метилізобутилкетон Маса (/г) 473,88 518,28 0,68 57,78 76,61 91,77 381,93 29,84 8,36 2,25 Компоненти 1 - 4 завантажують в колбу, оснащену підведенням азоту, мішалкою, зворотним холодильником і термопарою. Вміст колби повільно нагрівають до досягнення 140°С і витримують за цієї температури протягом 45 хвилин. Встановлюють температуру 132°С і потім додають компоненти 5 і 6. Температуру знижують до 127°С і витримують 30 хвилин. Додають компоненти 7 і 8 і через одну хвилину компоненти 9 і 10. Після виділення тепла, температуру встановлюють на рівні 116°С і витримують за цієї температури протягом двох годин. Суміш смоли (738,6 г) диспергують у водному середовищі додаванням її до суміші 20,86 г сульфамінової кислоти і 350,28 г деіонізованої води, нагрітої до 30°С при енергійному перемішуванні. Через 30 хвилин додають 6,09 г 30% розчину живичної каніфолі в бутилкарбітолформалі з додаванням через 45 хвилин 557,93 г деіонізованої води. Дисперсію розбавляють деіонізованою водою і у вакуумі видаляють органічний розчинник для отримання дисперсії із вмістом твердої речовини 40,2 відсотка. Середня молекулярна вага Ζ продукту реакції складає 72 971 (визначена гель проникаючою хроматографією в ДМФ з використанням полістироілу як стандарту). 27 97534 Приклад 21 1 2 3 4 5 б 7 8 9 10 ΕΡΟΝ 828 живична каніфоль йодид етилтрифенілфосфонію метилізобутилкетон MDI метилізобутилкетон зшиваючий агент DETA дикетимін N-метилетаноламін метилізобутилкетон Маса (/г) 470,62 557,14 0,70 59,86 76,72 96,79 336,28 39,42 3,68 2,34 Компоненти 1 - 4 завантажують в колбу, оснащену підведенням азоту, мішалкою, зворотним холодильником і термопарою. Вміст колби повільно нагрівають до досягнення 140°С і витримують за цієї температури протягом 45 хвилин. Встановлюють температуру 132°С і потім додають компоненти 5 і 6. Температуру знижують до 127°С і витримують 30 хвилин. Додають компоненти 7 і 8 і через одну хвилину компоненти 9 і 10. Після виділення тепла, температуру встановлюють на рівні 116°С і витримують за цієї температури протягом двох годин. Суміш смоли (739,6 г) диспергують у водному середовищі додаванням її до суміші 16,72 г сульфамінової кислоти і 347,59 г деіонізованої води, нагрітої до 30°С при енергійному перемішуванні. Через 30 хвилин додають 6,10 г 30% розчину живичної каніфолі в бутилкарбітолформалі з додаванням через 45 хвилин 555,00 г деіонізованої води. Дисперсію розбавляють деіонізованою водою і у вакуумі видаляють органічний розчинник для отримання дисперсії із вмістом твердої речовини 44,0 відсотка. Середня молекулярна вага Ζ продукту реакції складає 55 815 (визначена гель проникаючою хроматографією в ДМФ з використанням полістиролу як стандарту). Приклад 22 ΕΡΟΝ 828 20 Rosin S йодид етилтрифенілфосфонію метилізобутилкетон MDI метилізобутилкетон зшиваючий агент DETA дикетимін N-метилетаноламін метилізобутилкетон 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 20 Талова каніфоль, MeadWestvaco. яка Маса (/г) 313,18 342,52 0,45 38,19 42,75 47,84 270,49 19,72 3,95 1,49 поставляється Компоненти 1 - 4 завантажують в колбу, оснащену підведенням азоту, мішалкою, зворотним холодильником і термопарою. Вміст колби повіль 28 но нагрівають до досягнення 140°С і витримують за цієї температури протягом 45 хвилин. Встановлюють температуру 132°С і потім додають компоненти 5 і 6. Температуру знижують до 127°С і витримують 30 хвилин. Додають компоненти 7 і 8 і через одну хвилину компоненти 9 і 10. Після виділення тепла, температуру встановлюють на рівні 116°С і витримують за цієї температури протягом двох годин. Суміш смоли (972,51 г) диспергують у водному середовищі додаванням її до суміші 27,58 г сульфамінової кислоти і 471,83 г деіонізованої води, нагрітої до 30°С при енергійному перемішуванні. Через 30 хвилин додають 8,08 г 30% розчину живичної каніфолі в бутилкарбітолформалі з додаванням через 45 хвилин 740,00 г деіонізованої води. Дисперсію розбавляють деіонізованою водою і у вакуумі видаляють органічний розчинник для отримання дисперсії із вмістом твердої речовини 38,1 відсотка. Середня молекулярна вага Ζ продукту реакції складає 11 710 (визначена гель проникаючою хроматографією в ДМФ з використанням полістиролу як стандарту). Приклад 23 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ΕΡΟΝ 828 SYLVAROS NCY йодид етилтрифенілфосфонію метилізобутилкетон MDI метилізобутилкетон зшиваючий агент DETA дикетимін N-метилетаноламін метилізобутилкетон Маса (/г) 316,89 338,80 0,45 38,19 42,75 47,84 270,49 19,72 3,95 1,49 Компоненти 1 - 4 завантажують в колбу, оснащену підведенням азоту, мішалкою, зворотним холодильником і термопарою. Вміст колби повільно нагрівають до досягнення 140°С і витримують за цієї температури протягом 45 хвилин. Встановлюють температуру 132°С і потім додають компоненти 5 і 6. Температуру знижують до 127°С і витримують 30 хвилин. Додають компоненти 7 і 8 і через одну хвилину компоненти 9 і 10. Після виділення тепла, температуру встановлюють на рівні 116°С і витримують за цієї температури протягом двох годин. Суміш смоли (972,51 г) диспергують у водному середовищі додаванням її до суміші 27,58 г сульфамінової кислоти і 471,83 г деіонізованої води, нагрітої до 30°С при енергійному перемішуванні. Через 30 хвилин додають 8,08 г 30% розчину живичної каніфолі в бутилкарбітолформалі з додаванням через 45 хвилин 740,00 г деіонізованої води. Дисперсію розбавляють деіонізованою водою і у вакуумі видаляють органічний розчинник для отримання дисперсії із вмістом твердої речовини 41,3 відсотка. Середня молекулярна вага Ζ продукту реакції складає 16 728 (визначена гель проникаючою хроматографією в ДМФ з використанням полістиролу як стандарту). 29 97534 Приклад 24 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 ΕΡΟΝ 828 живична каніфоль йодид етилтрифенілфосфонію метилізобутилкетон триметилолпропан MDI метилізобутилкетон зшиваючий агент DETA дикетимін N-метилетаноламін метилізобутилкетон Маса (/г) 310,56 339,65 0,44 38,30 7,39 42,76 48,59 268,3 19,56 3,92 1,48 Компоненти 1 - 5 завантажують в колбу, оснащену підведенням азоту, мішалкою, зворотним холодильником і термопарою. Вміст колби повільно нагрівають до досягнення 140°С і витримують за цієї температури протягом 4 5 хвилин. Встановлюють температуру 132°С і потім додають компоненти 6 і 7. Температуру знижують до 127°С і витримують 30 хвилин. Додають компоненти 8 і 9 і 30 через одну хвилину компоненти 10 і 11. Після виділення тепла, температуру встановлюють на рівні 116°С і витримують за цієї температури протягом двох годин. Суміш смоли (972,8 г) диспергують у водному середовищі додаванням її до суміші 27,34 г сульфамінової кислоти і 471,78 г деіонізованої води, нагрітої до 30°С при енергійному перемішуванні. Через 30 хвилин додають 8,08 г 30% розчину живичної каніфолі в бутилкарЄЦтолформалі з додаванням через 45 хвилин 740,00 г деіонізованої води. Дисперсію розбавляють деіонізованою водою і у вакуумі видаляють органічний розчинник для отримання дисперсії із вмістом твердої речовини 42,1 відсотка. Середня молекулярна вага Ζ продукту реакції складає 4 4 382 (визначена гель проникаючою хроматографією в ДМФ з використанням полістиролу як стандарту). Оскільки окремі здійснення даного винаходу були описані раніше для ілюстрації, фахівці в даній галузі техніки зрозуміють, що можуть бути зроблені різні зміни в деталях даного винаходу, які не змінюють обсягу претензій винаходу, визначеного приведеною формулою винаходу. Комп’ютерна верстка Т. Чепелева Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601